Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Вороний



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Блакитна панна
    Має крилами Весна
    Запашна,
  •   До моря
    Чолом тобі, синє, широкеє море!
    Незглибна безодне, безмежний просторе,
  •   Євшан-зілля
    Да луче есть на своей земли костю лечи
    ине ли на чюже славну быти.
  •   Звір
    Уранці місто загуло,
    Розбуджене гудками;
  •   Зорі-очі
    Зорі-очі, очі-зорі
    Тут і там.
  •   Зоряне небо
    Пеститься місячний промінь,
    Лиже холодний сніг;
  •   Іванові Котляревському
    На свято одкриття пам’ятника
    Був один такий час: на важких терезах
  •   Інфанта
    Різьблю свій сон... От ніби вчора ми
    Зійшлись,— і стріча та жива.
  •   Краса!
    Мій друже! Я Красу люблю,
    І з кожної хвилини
  •   Мерці
    Дума на початку ХХ століття Мерці, мерці... Навколо, тут і там,
    Куди не глянешь, скрізь самі ходячи трупи!
  •   * * *
    Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш,
    Хай цінний скарб краса твоя
  •   Палімпсест
    Коли в монастирях був папірусу брак,
    Ченці з рукопису старе письмо змивали,
  •   Рубіни
    Одкриваються рани —
    Давні рани, нудьгою роз’ятрені знов...
  •   Спомини
    Сумеркові тони...
    Похоронні дзвони —
  •   Старе місто
    Тумани, тумани над містом пливуть,
    Як хвилі гойдаються сонні...
  •   Фата-моргана
    Люба панно, дайте руку...
    Перед нами царство мрій,
  •   Чари
    — Дивись, коханий мій, дивись —
    В моїх очах весна!
  •   Чи зумієш ти?
    Чи зумієш ти кохати,
    Щоб за все, про все забути,
  •   Finale
    Шість літ щодня надіятись і ждати,
    Шість літ в огні горіть і не згорать,
  •   Vae victis
    Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло.
    Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки