Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Семенченко (1989)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Хтось.
    Хтось спить на паркових лавах,
    Хтось мріє,що все обійдеться,
  • •  Останнє.
    А це останнє. Таке кохання,
    Що оплакував п`яний. Границя.
  • •  Біжу за тифозним світанком...
    Сповнений тихою сонною радістю,
    Я біг за блідим тифозним світанком.
  • •  Перше.Раннє№4
    Зпітнілий і збуджений буду мовчати,
    Тихий,сповнений соромом,
  • •  Перше.Раннє №3
    Виблискуючи подібно до сонця,
    Починаєш помічати дрібниці:
  • •  Перше.Раннє №2
    Це ще один першотвравневий психоз,
    Саме час,щоб ковтати снодійне.
  • •  Перше.Раннє.№1
    Я знаю,що щось заважає,
    Щось липке,немов піна у рота,
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки