Усі коментарі - Тетяна Левицька

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-03 20:50:00 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

Неон...

Це гарний образ. Нехай навіть штучної електричної, фізичної або хімічної властивості.

І в цілому вірш не без знахідок.
"Роки" мають два наголоси.
Це коли лічені та абстрактні.

В цілому гарний вірш.

Дякую,
Ю. С.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-09-03 21:00:31 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

http://maysterni.com/publication.php?id=137773

Колись цей неон і мені припав до вподоби.
Півтора року - як один день.

Це гарний образ.
Як небо - одне на всіх.

Не жалкую, що і я до нього звертався.
Ю. С.

Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-09-03 22:15:59 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

:) Точно, що не Ю. С.
А мені і в голову ніколи не приходило світити неоном з небес на лоно природи. Отже, все в порядку, думки прилітають, буває, випадково і так само відлітають.

Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2019-09-04 04:02:51 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

Низка неонових образів була у мене. Так що думаю, мають на увазі мене, Таню. Але в тебе є головне -- своє неповторне трактування цього образу. А використовувати неон чи інше явище, може кожен. Питання в тому, як це зроблено, як це подано. Натхнення тобі і творчих успіхів!)))

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-04 08:00:08 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

Дякую, дорогий Юрію, за розлогий коментар!)))
Ніщо крім неону по ритму мені не підійшло, тому використала це слово, зорі дійсно схожі на неонові лампочки. Ще в моєму вірші, який давно написала про море є неонові рибки. Я вважаю, що колеса і велосипед уже придумали, сідай і їдь, що ми всі і робимо, але дехто здатен робити піруети на ньому. Так і у поезії. Образи приходять і слова всі зі словників, а пазли різні. Від них залежить, яким бути віршу.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-04 08:01:32 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

Дякую, Ігорю, в все ж таки Ви не відповіли на моє запитання і діло, мабуть, не в неоні.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-04 08:11:00 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку! Коли використав хтось образ зливи, чи дощу, то що інший вже немає право доторкнутися? Людям інколи приходять в голову одні й тіж самі фрази, особливо, коли вони звучать в обізоді. Майже у всіх є, я спалюю за собою мости. Я намагаюся цього завжди уникати. Створювати свої образи, але все на світі прочитати не можливо і може десь ще до нас були неонові ріки і риби, хто зна. Але я ще раз повторюю, що можна використовувати сході образи і навіть фрази, але якби все так було просто, то ми всі б уже були геніальними поетами.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-04 08:12:13 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

Дуже дякую, Юрію!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-04 08:13:58 ],
на сторінці поезії "Заблукала" Левицька Тетяна

Обіході

Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-09-06 16:13:11 ],
на сторінці поезії "Розхлюпаю любов" Левицька Тетяна

Чому зморшку? Дерева не морщаться. Моржаться яблука від старості або парубки, коли отримують гарбуза від норовливих молодиць.

Краще написати "билинку, лист на дереві, грибок" або "І наш в Едемі схований альков".
А зморшки залиште сатирику. Я їх трохи помлякаю в своїх моцаках. Гаразд?

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-06 17:35:42 ],
на сторінці поезії "Розхлюпаю любов" Левицька Тетяна

ОЛЕКСАНДРЕ, у вас трохи інші асоціації ніж у мене. Коли писала уявила кору дерева, стару, потріскану, як зморшки, невже ніколи не помічали? Їх ще можна порівняти з рубцями. Дякую за відгук, натхнення Вам!)))

Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-09-07 10:21:59 ],
на сторінці поезії "Розхлюпаю любов" Левицька Тетяна

Дякую. Натхнення таки є! Буду писати про зморшки! Ще цієї теми серйозно ніколи не торкався. Треба поглибити, розвинути і увиразнити. Але пізніше. бо пиляю дрова на зиму. Це така справа, скажу вам, що і справді додає зморшок і слабості в членах.

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-07 10:33:28 ],
на сторінці поезії "Розхлюпаю любов" Левицька Тетяна

Праця, це добре, заодно подивитеся, як будете рубати дрова, чи є зморшки на стовбурах яблунь.)))

Коментатор Світлана Мельничук, [ 2019-09-07 18:38:54 ],
на сторінці поезії "Сумне" Левицька Тетяна

назад не вернеш слова,
не випросиш у Бога.

!!!!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-07 21:59:40 ],
на сторінці поезії "Сумне" Левицька Тетяна

Дякую, Світлано, що зайшли, рада Вам!

Коментатор Серго Сокольник, [ 2019-09-09 00:13:00 ],
на сторінці поезії "Постріл" Левицька Тетяна

Знайомо... Відомо... Складне воно- життя, Тань...

Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2019-09-09 08:15:38 ],
на сторінці поезії "Постріл" Левицька Тетяна

Отож не можна друзів доводити до того стану, щоб вони ставали ворогами. Друзів треба цінувати і берегти. Чого і бажаю твоїй ЛГ, Таню!)))

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-09 08:47:36 ],
на сторінці поезії "Постріл" Левицька Тетяна

Дякую, дорогий Серго, всяке буває!)))

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-09-09 08:56:44 ],
на сторінці поезії "Постріл" Левицька Тетяна

Справжній друг пробачить, зрозуміє, але ніколи не вб'є, що б там не було між ними, Ярославе. Треба боятися образити, а порою і вбити словом, ось про, що мова у вірші.
І взагалі нікого не потрібно зневажати, бо завтра будуть так само зневажати тебе.
Дякую за відгук, рада, що не оминув!))))

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-09-09 09:13:54 ],
на сторінці поезії "Постріл" Левицька Тетяна

Проймає твій вірш, Тетяно... до глибини душі...
Мені пригадалось своє гірке розчарування, не знаю як і вижила... Мабуть, поезія врятувала...

***
Довіру вирвано з корінням
і втоптано в багно хули...
Між нами мур нерозуміння
і Ви самі його звели.

Хай відлітають рикошетом
слова, мов кулі від стіни.
...Я називала Вас Поетом,
Співцем любові і весни.

Я Вам світила, наче зірка,
і вірила без коректур.
Як несподівано, як гірко...
Який міцний, високий мур!

2004

Тримаймось!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?