Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлька Гриценко (1990)
Кажуть, щасливі не мають
на вірші часу,
я, мабуть, абсолютно інша —
неправильна...


Рубрики / Це моя ОСІНЬ.

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Тому, хто псевдо
    Забагато вже вас, забагато:
    Адекватних, культурних і вічних,
  •   ***
    Ти минувся мені. Відпекло? Відболіло?
    Відтерзало думки батогом
  •   Приречена
    Я приречена дихати вірністю
    І блукати на ярмарку слів.
  •   Дивлюся в очі
    Дивлюся в очі — хай погляд скаже,
    Все те, що губи, на жаль, не можуть.
  •   Я не згадую
    Я не згадую більше. Я згадую.
    Все ще падаю листям у ніч.
  •   Моє намисто
    Мою, здавалось, безстрашну душу
    Побили снігом і мокрим листям:
  •   ***
    Вже по осені, близько холод:
    Завтра вранці сльоза на шовк.
  •   Кленова душа
    Співчутливо колише вітер
    Майже мертвий кленовий лист,
  •   Восени
    Восени хтось вітрами розвінчує долі,
    Надриваючи голос холодних ночей.
  •   Недопите
    Хтось поставив на душу дві чашки:
    Пахне болем ота рідина,
  •   Три "з"
    Зупинись не на мить, а на дотик.
    Зупинися не завтра, а вже.
  •   ***
    - Чашку вітру мені, трохи диму,
    Якнайменше тих сонячних променів.
  •   ***
    Наче вчора, ввійшли ми у літо.
    Наче вчора, весняний мотив.
  •   Іще одна присвята осені
    Пролетіла, промерзла, проплакала.
    Ти як щастя на мить лиш дароване.
  •   І я туди ж...
    Пахнуть ранком, розмиті стандартом газети.
    Манить простором, шматтям забите вікно.
  •   P. S.
    Заспокоїти серце пригодами,
    І забутись у келиху запахів.
  •   Він вмів
    Він мене, наче книгу вивчав,
    Між рядками блукаючи легко.
  •   Душевний грип
    Зеленим шарфом накрила мрії.
    І разом з ними погасло небо.
  •   Лист у жовтень
    Ти пишеш листям по асфальті
    Слова до спалених пісень.
  •   Осіннє (2)
    На клаптики, на друзки, на шматки
    Ламаєш те, що не ламають.
  •   Не так, як
    Не так до осені хотілось,
    Як просто вирватись з тенет.
  •   Осіннє
    Ти ввірвалась у сон вітром дужим.
    Календар позривав літні спогади.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки