Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Марта Шуст

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Жорж Дикий, [ 2007-03-21 20:41:22 ],
на сторінці поезії     "Блукаючи в зажмуреній долині"   Шуст Марта

Вибачаюсья, але я вірша не зрозумів, як і образів типу "Не спить дитина смішна та не ледаща," - чого "смішна" і до чого "не ледаща"?
Коментатор Марта Шуст, [ 2007-03-21 23:15:35 ],
на сторінці поезії     "Блукаючи в зажмуреній долині"   Шуст Марта

Не знаю як Ви Павле, а я таки блукаю :) Та Ви мабуть десь недалеко, бо я Вас бачу...
Коментатор Олена Хвиля, [ 2007-04-19 10:21:40 ],
на сторінці поезії     "На сходинках. День."   Шуст Марта

Як же вони інколи дістають - ті краплини літер. Просто лізуть і лізуть. Вже немає сили з ними боротися. Розумію.
Коментатор Ретро Лю, [ 2007-04-19 16:37:32 ],
на сторінці поезії     "Музику голосу свого"   Шуст Марта

Мартусе,
Я вже казав - у Тебе філософське мислення.
Усі Твої вірші - як не полотна зі замальовками, то
роздуми з перемішкою цікавих образів.
Я би сказав, що Твоя поезія роздумуюча і об`ємна.
Все це підкреслюєтся своєрідним авторським стилем.
Коментатор Тетяна Рибар, [ 2007-10-16 08:46:58 ],
на сторінці поезії     "Лісовая ти, лісовая..."   Шуст Марта

Мої вітання, Марточко. Лірично, навіть тепло.
Розколисує нас потроху осінь і від цього колисання народжується легкий сум, що зачіпає найвищі нотки почуттів.
Коментатор Ванда Нова, [ 2007-10-16 10:02:16 ],
на сторінці поезії     "Лісовая ти, лісовая..."   Шуст Марта

Мартусю, підкорив мене колорит Вашого вірша...у ньому і шурхіт опалого листя, і запах грибів, і промені сонця на вершечках дерев, і відчуття присутності потойбічних лісових сил...:) Браво!
Коментатор Ретро Лю, [ 2007-10-16 16:21:56 ],
на сторінці поезії     "***"   Шуст Марта

Don’t you think – it would be better just to start “working on” the “water in a boat”,
rather than “singing”??? :)
Коментатор Нестор Мудрий, [ 2007-10-16 20:01:44 ],
на сторінці поезії     "Лісовая ти, лісовая..."   Шуст Марта

А що я, що я?! Теж заколисався! Згідний із попередніми Коментаторками. :)) І з оцінкою 5,5 - теж, причому не словом, а ділом. :))
Коментатор Нестор Мудрий, [ 2007-10-16 20:06:42 ],
на сторінці поезії     "Бумерангом..."   Шуст Марта

Марто, в останньому рядку має бути "повертаучись" чи "повертаючись"?
Не сердьтесь на мене, мені часто в житті доводилось і доводиться тексти вичитувати - звичка виловлювати очепатки! Шкідлива чи корисна - це як на чию думку, певно. :))
Коментатор Марта Шуст, [ 2007-10-18 02:39:09 ],
на сторінці поезії     "Бумерангом..."   Шуст Марта

Сердитись не буду, навпаки, дякую... :) очепатку виправила
Коментатор Марта Шуст, [ 2007-10-18 02:42:03 ],
на сторінці поезії     "Лісовая ти, лісовая..."   Шуст Марта

Дякую щиро Тетяно, Вандо і Несторе за теплі слова. Мені надзвичайно приємно що вірш вам
сподобався і викликав такі гарні відчуття. Осінь красива, чудова пора, і все у ній - і
легкий смуток і теплі сонячні промені та неповторність осіннього лісу...
Коментатор Марта Шуст, [ 2007-10-18 02:43:37 ],
на сторінці поезії     "***"   Шуст Марта

singing makes the river flow... :)
Коментатор Марта Шуст, [ 2008-01-30 21:01:18 ],
на сторінці поезії     "Once in a while"   Шуст Марта


Iнколи
(другові присвячується)

Немає осуду в (твоїх) кишенях помилок
Від спроб сягнути до високих сподівань (і понад)
Крапля дощу що падає в бокал вина -
Наступний день наступний шанс любові
У посмішці простій чи колисковій
Дитині що вона співає надобоаніч
Лиш поцілуй її волосся, бо як метелик літній
Що несподівано руки торкне твоєї...
Один лиш порух вій... і полетить за вітром
Все промине... і відкриваючи ці двері
Тепла твоя рука без сумніву й тремтіння
Нема потреби у неіснуючім рахунку
Хоч інколи для когось стати благословенням
Коментатор Оксана Яблонська, [ 2008-01-30 22:35:24 ],
на сторінці поезії     "Once in a while"   Шуст Марта

Гарний вірш, Мартусю :) дякую за переклад :))
Коментатор Сніжана Тимченко, [ 2009-08-25 14:10:58 ],
на сторінці поезії     "Емігрантське..."   Шуст Марта

перший стопчик вірша, складний, коли читаєш запинаєшся. але потім гарно лине
1   ...   12   13   14   15   16