Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Світлана Майя Залізняк
Лавреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2022 рік) за вагоме зібрання творів "Птахокардія".








Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Вікторія Торон, [ 2020-01-10 09:55:35 ],
на сторінці поезії     "Про ауру та псячу арію "   Залізняк Світлана Майя

Світлано, я не знаю, що треба робити у випадку міжособистих конфліктів на сайті, але я знаю, чого не треба робити. Не треба звертатися до редакції – допомоги не буде. Чим вони керуються, коли не бажають видалити хоча б найбільш брутальні коментарі (мова навіть не про забанення) -- таємниця за сімома замками Мабуть, їх втішає кількість читачів – люди злітаються на скандал, як мухи (чим, власне, й користується частина авторів). Той вірш, під яким усе почалося, за нормальних умов набрав би у кращому випадку зо 20-30 читачів, але зі скандалом – аж 600! І друге – не втягуйтесь у вияснення стосунків із цією групою чоловіків. Ви не переможете їх у їхній примітивній брутальності, і перемагати тут вам не потрібно. Ваші пояснення і спроби порозумітися із ними виглядають наївно, і тільки під’южують їх до ще більшого глузування. Якщо вони вже взялися висміювати зовнішність жінки, анатомічні особливості її будови – то їм уже далі падати нікуди. І знову ж таки – на поміч редакції розраховувати марно. Не відповідайте їм, пишіть. публікуйтесь, помагайте тим, хто це цінує, використовуйте інші сайти...
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2020-01-10 10:13:10 ],
на сторінці поезії     "Про ауру та псячу арію "   Залізняк Світлана Майя

Вікторіє...
Брутальні чоловіки самі лисіючі, сивіючі, підтоптані... вони виглядають старшими за мене років на 7... Мені соромитися нічого. Навпаки.Породиста.
Мріють про перемоги... Вчора порозглядала світлини одного з претендентів на мою увагу: соняшник похилений серед студенток...
Наївно - не те слово.
Я обрала модус: крапля скелю точить.
І лише тому коментувала їхні випади. Не наївно, а з ціллю змінити хоч щось на сайті... Стоїчно.
Нічого не змінилося. Збайдужів до ПМ власник давно... модерування відсутнє........
Перебувати серед болота я не хочу!
Осушити не вдалося.
Тепер про анатомічні... Про що мова? Їхні дружини на світлинах є поряд? Нема. Ті пані моделі? Авжеж...на городах чи за столами...земні мадонни.
Бо соромляться показати! Своє ж не в'яне...не пропадає...
чого соромитися мені - у 56 років? Про що мова? Я імпозантна, молодява жінка. Ніхто не писав, не казав подібного - "свиня"... як можна...Сала не вживаю. ці дурбили тим салом свої старіючі обличчя намазали і лізуть мені межи очі. Чому мені? та я ж терпляча... добра.
Є фото, де Сушко, я і ще дехто.
Та я від них ліпше й досі виглядаю.
Я порадила одному розглядати фото Анни Ахматової молодої і в зрілості.
Найліпше вдивлятися у свої обличчя. Мені соромитися точно нічого.
Пишна? Всі мої родичі такі. І що? Професори, знавці мов, я поетка. А оті жевжики - хто... Римувальники пересічні. Сухі, пузаті... нечемні.
Я козацького роду, а не засохла грушка при дорозі.
Нема про що.
Дякую за небайдужість.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2020-01-10 10:38:59 ],
на сторінці поезії     "Про ауру та псячу арію "   Залізняк Світлана Майя

Вірш не вершинний, чому лишаю тут? фабула саме ця...

Українська поезія

Автор - Ivan Strig
Модератор · 8 січня о 08:52
Не шукай вади в жінці - Обпалишся...
* * *
Чом про жінок важливих доста слів –
Чоловіки не так у шані
Чом у жінок епітетів ясних
Чоловікам лише нестачі
.
На те звичайно є значних причин
І недалеко їх шукати –
На кожну жінку погляд лише кинь
І кожна – погляду – загадка
.
Оглянь її хоч з голови до п’ят
А хоч почни глядіти з ніжок
І разом знайдеш тисячу підстав
Чому лишень вона – не інша
.
У неї очі – світ не знав таких
А губи – на обличчі квітка
А голосок – ласкавий і легкий
І поведуть до згуби вії
.
Та повідку противитись не смій
Від щічок погляд не відірвеш
Забудеш про обов’язок і дім
Торкнешся вуст і десь полинеш
.
Що ж до чоловіків – Простіше тут
Усі однакові неначе
Мізків – краплина
Двоє ніг і рук
Та всім – Аби своє дістати
.
Тому жінкам дається майже все
Їм
І епітети
І ласка
Чоловікам лишається одне –
Про перший поцілунок згадка...
Коментатор Наталія Кравченко, [ 2022-06-15 13:16:00 ],
на сторінці поезії     "Гра слів"   Залізняк Світлана Майя

1   ...   137   138   139   140   141