Не стало більше на ПМ
Пародій жодних -
Зостався лиш Даймон Пеем
Післяпародний.
Учора видав він указ
Про пародистів -
Чого з них кожного чека
По падолисті.

І знелюдні́ло на ПМ -
Лиш вітер свище,
Немає більше тут поем
Про пародистів.
Не стало па-, не стало ро-,
Не стало –дії,
А на рулетці лиш зеро́
У ностальгі́ї.

Даймон Пееме, Бог із ним –
Що ти нако́їв,
Ми не чекали на ПМ
Війни такої.
Останні з нас, як могікани,
У криївці,
А реєстровий отаман
Пасе десь вівці.

Та ми повернемось колись,
Даймон Пееме,
Не вічний-бо ні падолист,
Ні прикра тема.
Не залишай, Даймон Пееме,
Цю дилему,
Бо ми дороги прокладемо
В криптосхемах.


25.11.2011

Пропали в грудні пародисти,
На Новий рік - гапли́к поетам,
У січні зник і гонористий
Сам генерал із еполетом.

У лютому – філологи́ні,
Несли вони у віршах світло,
А нині - чули, певно? - нині
Зник десь Парнас - як здуло вітром...

Здох і Пегас – нещасна кляча,
Він без натхнення ледве дихав...
Замерзла й Муза, на додачу -
Оце так лихо, справжнє лихо!..

Погасло Сонце, а планета
До "Кельвіна нуля" дісталась -
У гравітації тенетах
Вже й не зоріло й не світало…

Зійшлись Галактики у точку,
Розтанули, як сніг весною…
…
Не галасуйте, учні: точно!
Став Інтернет тому́ виною -

Всього одна маленька тема
На сайті, званому "Майстерні"…
Сьогодні ми вивчали схему:
«Ефект метелика» мізерний…


23.11.2011

Не ображайте пародиста,
Бо він умить вам здачі дасть,
Бодай підкаже, де не чисто,
А чи підкине - шістку в масть.
Нехай ви туз козирний, дама,
Король піко́вий чи валет,
Та пародист - теж від Адама,
Не гірший в нього, мо’, сюжет.
…
Б'єте у груди: "Ми – Поети!
Поети – ми! А ти – ніхто!
Це ми - «Ромео і Джульєтту»!
А ти – хіба що «Дід Піхто».
«Ні, ну скажи, що не вар’ят ти!»
«Та ти – Ніхто з ім'я́м Ніяк!»
«І як посмів ти насмія́тись
Над почуттями, маніяк?!»
«В нас надчутливі душі, нерви
І дух Поезії щодня,
У нас алмази чисті, перли -
А ти їх топчеш, як свиня!»
«І знай, свинюко, що негоже -
Куди ти преш в калашний ряд?!
Тут у ряду одні вельможі:
Куди не плюнь – не кум, то брат.»
«Давай, іди куди подалі!
І не вертайся взагалі!»
«Давай, давай, крути педалі!»
«Ні, лиш поглянь, що він наплів!…»
…
«Пішов поет, невільник честі,
Впав, осоромлений» - і ти,
За те, що був лиш пародистом
Як він, теж змушений піти…
…
А ви лишайтесь, любі друзі,
Пишіть про щось чи про ніщо,
Римуйте віршики в натузі,
Хоч вийде – куряче лапшо…
Та не засмучуйтесь тим дуже –
На сайт сміливо вірш кладіть:
«О, як чудово, милий друже!»
«О, зупинись, чудова мить!»
...
Хвалить зозуля півня теж,
Як він її – "ку-ку" без меж…


22.11.2011

Напишеш ти: «Кохання, може бути,
В душі моїй не згасло до кінця…»
А пародист сміється (чорт у ступі!):
«Тягни кохану в ліжко до вінця!»

Або ось так: «Красиве і корисне.
Троянди - чудо. Чудо - виноград.»
Тобі у відповідь: «Як рак у вухо свисне,
То зрозумієш, може? А, навряд...»

Ще краще є: «Така любов буває
Одна на тисячу із тисяч кращих літ»
А пародист на те: «Гормони грають?
Є дірка до Тетяни через пліт»

Як скажеш так: «Ромео і Джульєта" -
Яка, однак, ця оповідь сумна»
Почуєш враз: «Карету нам, карету!
Та і вина веронського, вина!»

Або напишеш: «Ось летять у небі
У міжпланетний вирій НЛО»
А пародист: «Не вірю! Без потреби
Експериментів хоч би не було.»
...
Якщо знайдеш рядки конгеніальні,
З сюжетом action, мовби у кіно –
Спаплюжить їх бездумно й тривіально
Той пародист, котрому не дано.


17.08.2011

Десь, колись, в якійсь країні жили пародисти,
Що поеми не писали - та хотіли їсти.

Зауважать лиш поета з віршем чи сонетом,
Цап-царап його за патли - й на фарш, на котлети.

Порубають смачно тексти поем чи сонетів,
Витруть губи, гикнуть й скажуть: «Молодець, поете!

Понаписуй іще трохи - та собі на згубу,
Бо ми хочемо так їсти, аж чешуться зуби.

А лиш ти його народиш - чи в муках, чи легко,
Ми - завжди напоготові! (зразу миттю зжерти).

Відгриземо спершу вуха, потім – хвіст і ніжки,
На десерт собі – послухай! – залишимо ріжки»
...
Не позаздриш тим поетам поміж пародистів,
Що поем самі не пишуть, але хочуть їсти.


12.07.2011

Я не боюсь твоїх пародій
(Хоч на мої всі вірші втни),
Бо вийшов просто із народу,
А ти, напевно, з … бузини.

І хай тобі в долоні плещуть,
А чи регочуть там і тут -
Забий на все! Повір, що краще
Писати вірші, аніж ... блуд.

Та менше з тим. Того ж – побільше.
Ну, отого. Ну, ти усьок.
Коротше, я - писати вірші,
А ти – пародії. Осьо.

З тобою зійдемось у герці,
(Нехай подивиться народ)
Все ‘дно не світить нам безсмертя
І не потрібно нагород.

А, може, й світить – як зумисне
В поему нас поет візьме…
О, мить чарівно, зупинися!
Тоді ми - класики! Бігме!


11.07.2011

Не ходіть, поети,
В Інтернет гуляти
Ні за що на світі,
Про́шу, не ходіть!
Там на вас чекає
Пародистів зграя -
Вірш ваш розтерзає
І ковтне за мить.

Вірша скопіпа́стять,
Вірша занапа́стять,
Вірша на цитати
Миттю розберуть.
Рими ваші вкра́дуть,
Вислови і фрази,
Всі як є словечка -
Ой, це просто жуть!

Розберуть ваш віршик
На інгредієнти,
До молекул майже -
Зважать на вагу.
Потім щось відріжуть,
Потім щось пришиють,
Потім перемісять
На м’ясне рагу.

Ой, ті пародисти
Просто як нудисти,
Що усюди нудять:
«Плавки наші де?»
Ходять зовсім голі
Та шукають одяг,
Хоч і без потреби -
Їм його ж не тре'!


25.06.2011

Вступ. Пародисти і поети.

Не ходіть, поети,
В Інтернет гуляти
Ні за що на світі,
Про́шу, не ходіть!
Там на вас чекає
Пародистів зграя -
Вірш ваш розтерзає
І ковтне за мить.

Вірша скопіпа́стять,
Вірша занапа́стять,
Вірша на цитати
Миттю розберуть.
Рими ваші вкра́дуть,
Вислови і фрази,
Всі як є словечка -
Ой, це просто жуть!

Розберуть ваш віршик
На інгредієнти,
До молекул майже -
Зважать на вагу.
Потім щось відріжуть,
Потім щось пришиють,
Потім перемісять
На м’ясне рагу.

Кляті пародисти,
Наче натуристи,
Що на пляжі "нудять":
«Плавки наші де?»
Ходять зовсім голі
І шукають одяг,
Хоч їм без потреби,
Бо таки не тре'!


1. Поети vs пародисти.

Десь, колись, в якійсь країні жили пародисти,
Що поеми не писали - та хотіли їсти.

Зауважать лиш поета з віршем чи сонетом,
Цап-царап того за патли - й на фарш, на котлети

Розмололи смачно тексти, перцю в них додали,
Часнику, цибулі, солі, а тоді казали:

«Понаписуй ще, поете, та й собі на згубу,
Бо ми хочемо так їсти, аж чешуться зуби."

Той не встигне народити - у муках чи легко,
А вони - завжди готові! (миттю все пожерти).

Відгризуть спочатку вуха, потім – хвіст і ніжки,
І залишать з того вірша ратиці і ріжки.

...

Тож не заздріть тим поетам поміж пародистів,
Що поем самі не пишуть, але хочуть їсти.


2. Поет - пародисту.

Я не боюсь твоїх пародій
(Хоч на мої всі вірші втни!)!
Я вийшов просто із народу.
А ти, напевно, з … бузини.

І хай тобі в долоні плещуть.
Нехай регочуть там і тут.
Забий на все! Повір, що краще
Писати вірші. То - не блуд.

Та менше з тим. Того ж – побільше.
Ну, отого. Ну, ти усьок.
Коротше, я - писати вірші.
А ти – пародії. Осьо.

З тобою зійдемось у герці,
(Нехай подивиться народ)
Все ‘дно не світить нам безсмертя
І не потрібно нагород.

А, може, й світить – як зумисне
В поему нас поет візьме…
О, мить чарівно, зупинися!
Тоді ми - класики! Бігме!


3. Пародист, котрому не дано.

Напишеш ти: «Кохання, може бути,
В душі моїй не згасло до кінця…»
А пародист, як чорт у ступі:
«Кохану в ліжко - до вінця!»

Напишеш ти: «Краса й корисне.
Троянди гарні й виноград.
І чуєш раптом: «Це ж так смішно!"
Ти це серйозно? Ну, навряд!

Напишеш ти: «Любов буває
Раз на мільйон юнацьких літ».
А пародист: «Гормони грають.
Лізь до Тетяни через пліт».

А про Ромео і Джульєтту
Згадаєш оповідь сумну,
Почуєш: «Подавай карету,
Ми поклоняємось вину!»

Напишеш ти: «Летять у небі
В далекий вирій НЛО».
А пародист: «Чи без потреби
Експериментів не було?..»

...

Рядки напишеш геніальні,
З сюжетом action, як в кіно –
І їх спаплюжить тривіально
Той пародист, що не дано.


4. Не ображайте пародиста.

Не ображайте пародиста,
Бо він умить вам здачі дасть,
Бодай підкаже, де не чисто,
А чи підкине "шістку" в "масть".
Нехай ви туз козирний, дама,
Король піко́вий чи валет,
Та пародист - теж від Адама,
Й не гірший в нього, мо’, сюжет.
…
Б'єтесь у груди: "Ми – Поети!
А ти – нікчема і ніхто!
У нас - «Ромео і Джульєтта»,
А в тебе, певно, «Дід Піхто».
«Ану скажи, чи не вар’ят ти!»
«Та в тебе і ім'я́ - Ніяк!»
«І як посмів ти насмія́тись
Над почуттями, маніяк?!»
«У нас чутливі душі й нерви,
І дух Поезії - щодня,
Слова - алмази чисті, перли!
А ти їх топчеш, як свиня!»
«Та знай, свинюко, це негоже -
Чого ти преш в калашний ряд?!
Тут у ряду одні вельможі:
Куди не плюнь – не кум, то брат.»
«Давай, іди куди подалі!
І не вертайся взагалі!»
«Давай, давай, крути педалі!»
«Ні, лиш поглянь, що він наплів!…»
…
«Пішов поет, невільник честі,
Впав, осоромлений» - і ти,
За те, що був лиш пародистом
Як він, теж змушений іти…
…
А ви лишайтесь, любі друзі,
Пишіть про щось чи про ніщо,
Римуйте віршики в натузі,
Хоч вийде – куряче лапшо…

Та не засмучуйтесь тим надто –
На сайт сміливо вірш кладіть:
«О, як чудово, милий брате!»
«О, зупинись, чудова мить!»
...
Хвалить зозуля півня теж,
Як він її – без меж, без меж…


5. Прощальна пісня пародистів.

Не стало більше на ПМ
Пародій жодних -
Зостався лиш Даймон Пеем
Післяпародний.
Учора видав він указ
Про пародистів -
Чого з них кожного чека
По падолисті.

І спорожніло на ПМ -
Лиш вітер свище,
Немає більше тут поем
Про пародистів,
Не стало па-, не стало ро-,
Не стало –дії,
А на рулетці лиш зеро́
У ностальгі́ї.

Даймон Пееме, Бог із ним –
Що ж ти нако́їв?..
Ми не чекали на ПМ
Війни такої...
Останній з нас, як могікан,
Живе в криївці,
А реєстровий отаман
Пасе десь вівці.

Ми ще повернемось колись,
Почуй, Пееме,
Не вічний-бо ні падолист,
Ні прикра тема.
Скоріш вирішуйте, Даймо-
не, цю дилему,
А ми дороги прокладем
В криптосистемах.


Епілог. «Ефект метелика» (лекція у школі майбутнього)

Пропали в грудні пародисти.
На Новий рік - гапли́к поетам.
У січні зникли гонористі
Філологи з високим летом.

А в лютому – філологи́ні,
Без рим вони, як без повітря,
Що у поезії - "багині"…
Й Парнас пропав, як здуло вітром.

Здох і Пегас, нещасна кляча -
Без їжі й він недовго дихав,
Завмерла Муза, ледь тремтя́чи -
Не надихає більше стиха.

Погасло Сонце, і планета
До Кельвіна нуля дісталась -
У гравітації тенетах
Не вечоріло й не світало…

Перетворився Всесвіт в крапку,
Зненацька зник, як сніг весною…
…
Та не шуміть, неначе галки -
Став Інтернет тому́ виною!..

Ні, уточню – одна лиш тема
На сайті, званому "Майстерні"…
Це спрацював-таки, напевно,
«Ефект метелика» мізерний…


25.06.2011 - 25.11.2011