Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ігор Терновський (1994)



Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  • •  пам'ять
    я ховався від тебе як міг
    знищуючи усі сліди свого перебування:
  • •  вибух зорі з подальшим падінням всередину себе
    я сам собі клітка, я всередину себе провалююсь, тягнучи навколишнє
    хапаю близьких за руки, щоби втриматись,
  • •  агресія зовні нас
    ми - територія, на якій постійно іде війна, нас розриває снарядами
    ми - земля, в яку пси люблять заривати кістки, відгризаючись від інших
  • •  час і його садівник
    час вміє розквітати нашими зустрічами
    час вміє загнивати нашими розлуками
  • •  Льореляй
    тонучи
    щасливим будь
  • •  якби мене постачали на ринок укомплектованим тобою
    твоя відсутність — сильнодіюча психотропна речовина
    я — ніби паралізований, дивлюся довкола — і нічого суттєвого не бачу
  • •  -- осине гніздо --
    в голові як оси в кулевому паперовому гнізді
    живуть лише думки про тебе
  • •  -- кокони розчиняються, випускаючи нас назустріч --
    зі всієї павутини часу що обкрутила нас нарізно — у відрізаних коконах міст -
    можна було би сплести одіж кожній істоті — і китам, і комашкам, і нам з тобою
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки