Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Кузан (1963)
Член НСПУ. Автор 21 книг та понад 150 пісень, які виконують: Іван Попович, Микола Свидюк, Степан Гіга, Валентина Степова, Петро Матій, Тетяна Кузан, Ярослав Музика, та інші.




Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   Слимаки крапель стікають по склу осені
    Слимаки крапель стікають по склу осені
    І замерзають на півдорозі
  •   хтось цілує зброю
    хтось цілує зброю
    яка врятує його від смерті
  •   перелітне павутиння
    перелітне павутиння
    як спогади про тепло
  •   ці
    неземної твоєї ніжності
    розтікаються по пульсації
  •   нецілованою
    нецілованою
    заснеш нині
  •   сонце
    яйце зварене
    жовтком назовні
  •   а місто відкрило пащу
    а місто відкрило пащу
    і світить червоними гландами
  •   Стан писання поезії схожий на вільне падіння.
    Стан писання поезії схожий на вільне падіння.
    Це ніби тебе викинули з літака
  •   Квіт-тень…
    Холодний вітер заповзає під шкіру.
  •   випромінюю...
    * * *
  •   сутінки
    тиша вигнулась
    наче кішка
  •   Сюр
    Перефразовуючи вічність,
    Згорає сонце, мов голівка
  •   Геноцид
    Вчорашній день, немов магніт –
    До дверців
  •   Казочка про Рудика
    «Мамочко, розкажи мені казочку».
    «Добре, синочку ріднесенький. А про кого?»
  •   Жовті букети спогадів

    Вересень складає дні
  •   АТО
    На тому кінці мережі,
    Між небом і тінню прощання
  •   Єдина
    Усе змішалося і поламалося.
    Увесь порядок у голові пішов шкереберть.
  •   Маргарита
    Ця жінка померла у п’ятницю.
    Перед самим Великоднем її поховають.
  •   Зелена неділя
    Вербові котики такі м’які і теплі.
    Вони лащаться на сонці і туляться до матері-гілки,
  •   Квітневий егоїзм
    Весна квітує – ти летиш
    У ароматну повінь міста,
  •   Небесна вода
    Мене розбудив нині дощ.
    Він стукав у вікна, лопотів по підвіконню,
  •   Моє покоління
    Обпалені пеклом комунізму,
    Загартовані у боротьбі з міражами,
  •   Чекаю
    Чекаю вечора, щоб чути...
  •   Мішень
    Гори обабіч дороги…
    Дерева, хмари і калюжі…
  •   Як гриби…
    Діти ростуть швидко,
    Як гриби після дощу.
  •   Сито вічності
    Виливаю життя на мілке сито вічності.
  •   Про шкідливість вживання великої кількості алкогольних напоїв (типу – коньяк) для психоемоційного та
    Про шкідливість вживання великої кількості алкогольних напоїв (типу – коньяк) для психоемоційного та фізичного стану чоловічого організму в умовах загальнонаціональної економічної кризи, повної зневіри та масових розчарувань, а також у день тимчасового нерозуміння (сварки) з коханою жінкою
  •   Тлумачення сновидінь
    Пуп’янки твоїх цілунків
    Розцвітають дивним цвітом
  •   Кінець зими
    Лютий липне до вікон
    Пронизливим стогоном вітру,
  •   Сiчневий вечiр
    Зимове сонце – як розрізаний кавун,
    Лиш зернята розсипались
  •   Три крапки
    Із циклу «Вона каже»
  •   Нік
    коли мені важко
    коли вже гранично нестерпно
  •   Передчуття
    Серп місяця націлився
    У яйцехмарне серце
  •   Неминучість
    Жовтим листям облітають мрії
    З дерева печального
  •   Невже?

    Ранок граблями проміння
  •   Тiнь твоя...
    Сьогодні я цілував тінь твою,
    Бо ти була у світлі
  •   Попередження
    Ти – мед.
    П’ю тебе з насолодою
  •   Кохай!
    Долічити до тисячі,
    Долучитися до спокою,
  •   Саламандри
    Зустрів у лісі трьох саламандр. Поспілкувалися.
    Виявляється, що вони про нас знають більше,
  •   ПРивид
    ПРивид бродить По деРжаві -
  •   Виноградне сонце
    Щасливі хвилини, ніби ягоди винограду,
    Висять гронами під луґошем –
  •   Гріх (неформат)
    Життя любити на очах у всіх
    Неприпустимо.
  •   Грішні яблука
    Яблука в саду гупають.
    А комусь ввижається
  •   Сумно...
    Осінь наступає на п’яти…
    П’ятниця повертається
  •   Репетицiя пекла
    Жарко…
    А сховатися нема куди,
  •   Крає...
    Краєм ночі
    Крає серце
  •   От i виросли...
    Я посіяв зерна страху
    Перед лицем твого дому.
  •   Плачу...
    До порога осені
    Я прибив підкову
  •   У коконі спогадів
    Дух лісу вселився
    У твоє тіло.
  •   Липневий ранок
    Ранок надуває туманом
    Повітряні кульки хмар
  •   Причетнiсть
    Ранкова музика пахне чарами липи,
    Що їх ти підсипала мені в чай
  •   Обпече...
    Сірник літа підпалено…
    І жодні дощі полум’я не зупинять,
  •   Про кохання
    Ранок насипав дурману...
    Божі корівки кохання
  •   Не спиться...
    У лабіринтах ночі мої очі
    Тебе шукають. Кохана,
  •   Рушники хмар
    Промінь золотом
    Вишиває рушники хмар,
  •   Життя...
    Вечір бритвою місяця
    Відрізає скибку
  •   Передчуття грози
    Дивне тремтіння пройшло по хребту…
    Ніби легенький електричний розряд,
  •   Європа і…
    Перетинаю кордон і
    Думати
  •   Про повiтряну кулю
    Розумію, що зрада – це голка,
    Яка може повільно випустити газ
  •   ПРИ́ПАХ СТАРОГО ЗАМКУ
    Напружені крила ніздрів
    Виловлюють запах поту
  •   Тітка Поліна. 9 травня
    Сьогодні поховали тітку
    Поліну.
  •   Недоотримана-невiддана
    (із циклу «Вона каже»)
  •   Про небо
    Палітра повні проситься до рук
    Художника,
  •   Проліски
    Пуповина осені
    Прив’язала мене до тебе
  •   Неділя. Ранок. Дощ.
    Ранок прилипає до подушки.
    Неділя. Дощ. Вакації чуттів.
  •   Нічне
    Привид ляже під тин.
    Настовбурчена ніч
  •   Сумно Богородиці
    Щойно Різдво святкували,
    А вже Великдень із паскою…
  •   Вербна неділя
    Вербові котики
    Дарують віру
  •   Близько...
    Березень крізь літо
    Руку подає
  •   Про майбуття
    Наше майбутнє
    У твоїх персах
  •   Весняне натхнення
    Весняно-польові роботи
    Взувають у чоботи
  •   Про сліди
    Сліди ніг на землі,
    Сліди землі на підошвах,
  •   Вечір
    Вишиває вечір
    На полотнищі неба
  •   За вікном
    Сніг поволі сповзає з полів –
    Залишається чиста поезія
  •   Про сутність жінки
    Твоє тіло прагне мене,
    Душа – обожнює,
  •   Про сварку
    Ріка злослів
    Несе у море спокою
  •   Буває...
    Буває,
    Що осінь запліднює,
  •   Мама казала...
    Мама казала, що любов закінчується,
    Як паста в авторучці.
  •   Чоловіче
    Безмежність перевернутої вісімки
    Повертає нас у матріархат,
  •   Нарештi...
    Коли я з тобою –
    Спогади про колишніх жінок
  •   Про любов
    Помий мені спину –
    Між лопатками виступить:
  •   Березень
    Навіть бурулька думає,
    Що зігріється на сонці.
  •   Лiнiя долi
    Лінія долі стікає
    З моєї долоні
  •   Про синицю
    Синиця на моїй долоні
    Соняшникове насіння дзьобає.
  •   Чар-зілля
    Ніч насипала зірок у ополонку
    І помішує місяця ополоником –
  •   Човник місяця
    Човник місяця
    Лічить зорі
  •   Смайлик
    Крізь вікно усміхнений смайлик
    Променем лоскоче сонні вії -
  •   Горіхи гріхів
    Горіхи гріхів падають
    На дах сумління і сподіваються
  •   Про натхнення
    Твоє бажання
    Будить натхнення
  •   Ніч
    Ліхтар у чорному плащі
    Освітлює мою самотність...
  •   Про кота
    Кажуть люди:
    "Березневий кіт"...
  •   Про равлика
    А равлик до хати
    Не запрошує нікого…
  •   Виявляється...
    Виявляється,
    Що ідею побудови газових камер
  •   Зірки застрягли в горлі
    Холодні колючі зірки застрягли в горлі
    Січневої ночі.
  •   Слова збуваються
    Ти вічно сумніваєшся у тому,
    Що серцем відчуваю я постійно.
  •   Про бабусю
    Пам’ятаю:
    Бабуся біля корови
  •   Розірвало...
    Розірвало сорочку на грудях
    Серце…
  •   Вихiдний
    У мене сьогодні вихідний.
    Я не хочу думати, читати,
  •   Виверження

    (Із циклу «Вона каже»)
  •   Чому?
    Ч:)му?
  •   Із Босоногого Гоші "Гангрена"
    Ти мені сподобався. Хіба ж це означає,
    Що я тебе люблю?
  •   Двадцять одна хвилина
    Двадцять хвилин до відправки поїзда.
    Ми під’їжджаємо на таксі, я беру сумку,
  •   Нескромне
    Коли митець малює тіло
    Твоє на білім-білім тлі,
  •   Про лінь
    Черв’яки ліні наповнюють моє єство
    Через усі отвори і рани,
  •   Про залежнiсть
    У твоїй душі недовіри більше, ніж любові.
    Ти не віриш жодному моєму слову. А ні доказу.
  •   Ранковий промінь
    Сонячний промінь
    крізь відчинене вікно
  •   Проколи
    Прокололи палець -
    Взяли кров на аналізи.
  •   Парадокс
    Срібна монета місяця
    Прилипла до днища корабля,
  •   Шоста тридцять...
    Спочатку прокидається мій друг.
    Він устає, потягуючись, і одразу
  •   (Не) біда...
    Усі проклинають владу
    І плачуть, що ціни кусаються,
  •   Безсоння
    Падають дні, наче яблука. Гупають голосно.
    Плямами соку ніч укривається. Ковдрою
  •   17 жовтня
    Цього дня 1113 року завершили будівництво
    Михайлівського Золотоверхого собору.
  •   У костюмі відьми
    На фоні ранкового неба
    Ти на мітлі
  •   Твоїй душі наснилася любов
    Твоїй душі наснилася любов
    І ти мене вдихаєш і лелієш,
  •   Чоловіки і риба
    Твоя чорна прозора плетена кофта
    Ніби створена для того,
  •   Моя душа схожа на місяць
    Місяць сьогодні такий чистий і прозорий,
    Як наші почуття.
  •   Наші душі закохані
    Наші душі закохані, а тіла розділені.
  •   Площа Любові
    Я ніколи не любив тополь.
    Вони надто невпевнено тримаються землі
  •   Хвиля
    Перехоплює подих, коли
    Ловиш хвилю.
  •   Осіннє
    Твої слова, мов стріли у мішень,
    Впиваються у вечорові сутінки.
  •   Віртуальне
    Інколи відчуваєш себе мухою,
    Що втрапила до всесвітньої павутини.
  •   У нашій найпершій хаті
    У нашій найпершій хаті жили пацюки.
    Ми змушені були підгодовувати їх м'ясом і хлібом,
  •   Любиш?
    Пелюстки ромашки думали,
    Що Бог створив їх
  •   У твоїй душі цвинтар
    Кажеш,
    Що у душі твоїй цвинтар.
  •   Мені б тебе...
    Мені б тебе оберігати, вранці
    У пестощі вдягати коло серця,
  •   Про боротьбу
    Життя – це гра.
    Та грати нині ні з ким.
  •   Батарею розряджено
    Образа
    проростає крізь тіло,
  •   А ми...
    Заснула осінь під мостом...
  •   Про операцію
    Вікно лікарні світиться
    Свастикою вічності.
  •   Біля дороги...
    Місяць сховався за хмару,
    Христос на хресті очі заплющив,
  •   Колись...
    Колись
    Ти любив подорожувати…
  •   Про алкоголь
    Випиваю келих тиші.
  •   Радуйся, небо!
    Зорі збуджуються:
    Дивляться, як притискаю тебе
  •   Полудень
    У Києві полудень.
  •   Павук мого серця
    Павук мого серця
    Тче срібну павутину
  •   Я так хочу...
    Пересохлими губами літо
    Цілує мене у спину
  •   Солоне озеро Солотвина
    Солоне озеро Солотвина роз’їдає мої очі
    І вони стікають великими краплями
  •   Символічне
    Посередині відчиненого лікарняного вікна
    Натягнуто мотузку.
  •   Наші сліди
    Наші сліди – на морському дні,
    Біля самісінького берега…
  •   Міраж
    Ти мене проводжаєш дощем,
    Міражем виникаючи зрідка
  •   Бути? Не бути...
    Бути? Не бути… Набуте в дорозі
    Муляє плечі, тягне у розпач…
  •   Під павутиною думок
    Під павутиною думок
    Струмок мелодій Страдіварі,
  •   А роки летять, мов кулі
    А роки летять, мов кулі,
    Менше вже кують зозулі –
  •   День пам’яті?
    Життя, неначе гойдалка, прив’язана до місяця.
    Час хилитає маревом уявність перемог.
  •   Мовчиш?
    Мовчиш?
    Мовчи.
  •   Ню
    Якби я був Артуром Брагінським,
    То зобразив би тебе сонцедайною Грацією
  •   Лише з тобою
    Я буду вдячний віршами
    І стану сильний пам’яттю,
  •   Не розкажу нікому про те
    Не розкажу нікому про те,
    Що відчуваєш ти,
  •   Кожного разу...
    Мій сон ховається біля робочого стола.
  •   Роздуми Робінзона
    Береш у руки писанку. Дивишся
    Як тонкі лінії випромінюють енергетику
  •   За мить до смерті...
    За мить до смерті. Ні – за міліметр
    Авто до тротуару зупиняється.
  •   2011
    Дві одиниці,
    Зболено-самотні,
  •   Зізнання
    Богдан Задура зізнається,
    Що кожен рядок його вірша
  •   Намалюй мені волошки
    Намалюй мені волошки із колоссям у ромашках,
    Тіло дівчини невинне, що згорає від спокус,
  •   Про дерева
    На гладкій корі бука
    Хтось вирізав ножиком:
  •   Стати янголом
    Лікарю,
    Вилікуй її від кохання.
  •   смерть схожа на собаку
    ..............М.
    смерть схожа на собаку
  •   Дідо Юра
    Дідо Юра посадив тую
    На могилі інваліда війни
  •   Це було не зі мною
    Це було не зі мною.
    Це не сон і не спогад.
  •   Мені наснилося натхнення
    М.
    Мені наснилося натхнення.
  •   Так божественно...
    Я народжую тебе
    Своїми віршами.
  •   твоя смс-ка
    твоя смс-ка мене
    не любить
  •   Ми били б з тобою посуд?
    Якби ти була моєю
    Ми били б з тобою посуд,
  •   як перебути ніч?
    вранці
    дивишся на телефон з надією
  •   а я без тебе думаю про тебе...
    коли ми разом
    наші руки нагадують
  •   Орхідея-любка
    Метелики летять на полум’я
    І згорають у ньому – істина.
  •   Являєшся Венерою із піни...
    Являєшся
    Венерою із піни,
  •   Я - егоїст
    це правда
    я люблю себе
  •   Я цілую твою відсутність
    Я цілую твою відсутність
    Крізь химерну п’янку цнотливість,
  •   Орхідея-привид

  •   Не повернеться...
    Пам’яті поетеси Мар’яни Бонь,
    яка пішла від нас у інші світи
  •   під вітрилами
    хтось додумався
    зробити годинник
  •   НЕ ПЛАЧ БЕЗ МЕНЕ
    не плач без мене.
  •   ОТРУТА ТВОЄЇ РЕВНОСТІ
    Отрута твоєї ревності
    Любов і мене вбиває.
  •   цей поїзд
    цей поїзд переїхав через моє серце
  •   заховатися від світу
    заховатися від світу
    і від світла
  •   Наше місто - вампір
    В чорний неба квадрат
    Жовтий цвях не один
  •   Земля вмивається...
    Земля вмивається...
    Так мило змивається.
  •   Хімічний склад осені
    Хімічний склад осені
    Написаний білою крейдою
  •   Червоно-чорні кольори спокуси
    Червоно-чорні кольори спокуси
    І ти.
  •   Між сторінками книги буття
    Між сторінками книги буття
    Покладу квітку наших мрій,
  •   День пам’яті
    А свічка світу світлом до могил...
  •   Місто мого безсоння
    Володимиру Павлишину, художнику
  •   Mitsubishi. Троє в салоні
    О.Л.
  •   Я хочу тебе
    Я хочу тебе
    Обіймати руками бажання,
  •   Довга нитка дороги
    Довга нитка дороги
    Біжить за голкою бажань
  •   У Храм Кохання натовп увійшов...
    У Храм Кохання натовп увійшов…
    Трощив стосило цінності одвічні
  •   Під павутиною думок...
    С. Голубокому
    Під павутиною думок
  •   Спочатку я шукав тебе...
    Спочатку я шукав тебе.
    Потім шукав інших.

  • Інша поезія

    1. Слимаки крапель стікають по склу осені
      ***
      Слимаки крапель стікають по склу осені
      І замерзають на півдорозі
      До себе.

      Велика парасоля червоного сонця
      Закриває пробудження
      Від ночі.

      Ранок дивується світові,
      Що досі спить
      Без ковдри.

      А його юнацькі бажання,
      Наче руків’я тієї парасолі,
      Триматимуть на собі день.

      29.11.18 © Василь Кузан



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. хтось цілує зброю
      ***
      хтось цілує зброю
      яка врятує його від смерті
      убивши ворога

      хтось цілує хреста
      на якому розіп’яли спасителя
      щоб урятувати його вбивць

      ти цілуєш землю
      у якій поховали мільйони
      невинно убієнних
      і їхніх катів

      так цілують у чоло
      покійника

      а ще вчора ти цілував
      ворота
      що закрилися перед тобою
      і ворота життя
      крізь які входимо

      поцілунок це передумова
      передмова
      і після

      він супроводжує тебе від народження
      до переродження
      ти стаєш іншим
      після кожного
      іншого

      коли тебе цілують у дупцю
      ти ростеш
      коли у любень
      збуджуєшся
      коли у руку
      почуваєшся великим
      коли облизують
      ніяковієш

      і тільки останній поцілунок
      робить усіх рівними

      хоча його теж можна трактувати
      як зраду

      28.05.18 © Василь Кузан



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. перелітне павутиння
      ***
      перелітне павутиння
      як спогади про тепло
      висне на крилах птахів
      що не бажають зимувати
      без любові

      крихти життя із долоні
      короткозорий час визбирує
      язиком дощової хмари
      ніч зализує
      стежку
      що веде
      за край

      ти написала крейдою
      на склі ілюмінатора
      три слова
      прочитаю
      коли птахи повернуться

      витчи мені сорочку
      із того павутиння
      там

      11.04.18 © Василь Кузан



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. ці
      ***
      ці
      паль
      ці
      неземної твоєї ніжності
      розтікаються по пульсації
      скроні
      у бездонній скрині
      пам’яті
      впорядковується рух нейронів
      нерони
      вгамовують жадобу крові
      пилатам
      відрубують зимні руки
      бо найбільший гріх
      у вмиванні

      яблука
      котяться по стінах спальні
      давні
      рани розсмоктують тіло
      фарбуючи ніч
      на біло

      невагомість
      це коли разом
      почалося і відлетіло

      а потім
      реінкарнація плоті
      віддзеркалення воскресіння
      тіні

      повертаються вівці спокою
      у ранкове вологе стійло

      засинають
      твої
      о
      бій
      ми

      05.04.18 © Василь Кузан



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    5. нецілованою
      ***
      нецілованою
      заснеш нині
      чи не заснеш
      стривожена
      порухом вітру
      що донесе тобі
      вісті з війни
      звідти
      де зорі зависають над окопами
      але ніхто не збирає їх
      для коханих

      фригідно
      впаде куля
      на дно вечора
      підніме намул минулого
      розбудить сома-сновиду
      холодом
      заповзе під ковдру
      під шкіру

      спробуй засни тоді
      витримай
      виноси
      зв'язок із тишею
      через бікфордів
      шнур

      29.03.18



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. сонце
      ***
      сонце
      яйце зварене
      жовтком назовні

      шкаралуща хмар
      дозволяє богові
      складати пазли

      вітер
      відриває сторінки
      щоденних спокус

      спустошення
      вливається у вечір
      по лезу шаблі

      коктейль готовий
      встромляй у небо
      соломинку променя

      бо променад
      уперся нині
      в сонцестояння

      19-21.03.18 © Василь Кузан



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    7. а місто відкрило пащу
      ***
      а місто відкрило пащу
      і світить червоними гландами
      гірляндами вічних зим

      нас мало на дні трамваю
      минаємо днів будівлі
      холодні уламки слів

      розмиті на склі спітнілому
      ми тілом до тіла липнемо
      молитвами шуб і пальт

      вцілілі в горнилі міста
      містичні рекламні спами
      снопами горять на тлі

      простої земної суті
      агонії втеч відсутні
      у спалахах проминань

      19.03.18 © Василь Кузан



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Стан писання поезії схожий на вільне падіння.
      ***
      Стан писання поезії схожий на вільне падіння.
      Це ніби тебе викинули з літака
      На висоті польоту фантазії.

      Ти знаєш, що у тебе за спиною парашут,
      Знаєш, що ти міг би вистрибнути і самий,
      Що той інстинктивний страх був уже майже подоланий,
      Що тільки підсвідомість тримала тебе прив’язаним до сумнівів…

      Знаєш,
      Що через кілька секунд треба смикнути за кільце,
      Але де
      Воно?

      А неймовірна краса землі наближається на шаленій швидкості.
      Потік повітря збиває дихання,
      Тисне на груди,
      Видушує сльози,
      Паралізує.

      Панічні рухи рук призводять до того,
      Що твоє тіло втрачає рівновагу
      І починає стихійно і безпорадно крутитися,
      Захоплене у полон потоками тепла і тяжіння.

      Раптом твою долоню обпікає металічне кільце,
      Але ти не смикаєш за нього,
      Бо раптом парашут не відкриється.

      Саме у цей момент
      Народжується вірш.

      06.09.17 © Василь Кузан



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Квіт-тень…
      Холодний вітер заповзає під шкіру.

      Сніг із полонини, ніби кіт,
      Злизує сметану тепла із тарілки ранку.

      Цвіт ранньої груші скучає за бджолами,
      Що обурюються голосно у вуликах,
      Доїдаючи вчорашній мед.

      А я минулорічного із дна банки
      Нашкребу дерев’яною ложкою
      І намащу ним лезо променя,
      Що схожий на слово.

      Може зігріюся розмовою з тобою.

      Очищу душу…

      Умию лице цвітом вишні,
      Що летить у небо.

      18.04.15



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. випромінюю...
      * * *

      випромінюю
      сподівання
      ти
      сумніви
      прозорими
      пармезану скибками
      на хліб душі
      розкладаєш

      на вологому ватмані неба
      сонце аквареллю
      розпливається

      хмари
      серветками вологими
      думки
      на склі патьоками
      каміння
      помилками гострими
      день
      завершують

      я у тобі
      народився вже
      раною ранку
      ніжного
      слова метеликом
      райдужним
      сном до сніданку
      пізнього
      пісні цілунком
      присмаком
      меду
      гірчиці
      всесвіту

      26.01.15



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. сутінки
      тиша вигнулась
      наче кішка
      перед стрибком

      день повис
      ніби муха
      на павутинні

      сонце впало
      у мед невідомості
      у море невизначеності
      у якому –
      жодного човника

      тільки айсберги
      втеч…

      19.12.14



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Сюр

      Перефразовуючи вічність,
      Згорає сонце, мов голівка
      На сірнику.

      Колиска світу
      Нагадує пустий гамак,
      Що цідить час, немов проміння,
      На витоптану тінь трави.

      Пустеля снів.

      Німе відлуння,
      Знеболені огризки днів,
      Огарки,
      Фантики,
      Лушпиння…

      Сліпі торшери…

      Вчорашніх мрій пусті фужери –
      Холодні друзки кришталю…

      Обвітрені безсилі крила
      І крига кубиками…

      Біль…

      Висить, мов пам’ятник епосі,
      У скроню посивілий
      Постріл.

      15.12.14



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Геноцид
      Вчорашній день, немов магніт –
      До дверців
      Холодильника.

      Букет червоного вина,
      Вечеря, любощі, війна
      За виживання
      Вдома.

      Минулий рік, немов листок,
      Пожовк, намок,
      Відклеївся…

      Лиш треба руку протягти –
      У Златій Празі будеш ти,
      Де влада –
      Для людини.

      Вже півжиття, а змін нема.
      Була тюрма і є
      Тюрма…

      Хіба я справжній патріот,
      Коли таке говорить рот?
      А завтра хтось
      Застрелиться…

      15.11.14



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Казочка про Рудика

      «Мамочко, розкажи мені казочку».
      «Добре, синочку ріднесенький. А про кого?»
      «Про котика Рудика, мамочко».
      «Добре, Любчику. Ось лише приберу в кімнаті і…»

      «Матусю, а пам’ятаєш коли я був маленьким,
      Ти обіцяла мені розказати казочку про котика?
      Завтра твоїй онучці два рочки. Я так хотів би…»
      «Ой, синочку, вибач. Я вже надрукувала її, але…
      Ще трохи відредагую і тоді…
      Ця вічна зайнятість, ці нерви…»

      «Бабусю, тато казав, що ти знаєш чарівну казочку
      Про мудрого котика Рудика,
      Що малював олією надзвичайно красиві картини
      Та про його хазяїна – художника Гапона,
      Який умів розмовляти з тваринами».
      «Ой, Лілечко! Ой, внученько! Вічно у мене часу не вистачає!
      Але сьогодні ввечері
      Я відправлю тобі цю казочку По Інтернету.
      Ось побачиш, люба. Обіцяю».

      «Бабусю, ми прийшли запросити тебе на наше весілля.
      Але чому ти плачеш?»
      «Та ось, внученько, комп’ютер зламався.
      Та і окуляри десь загубилися…
      А я так хотіла…»

      17.10.14



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Жовті букети спогадів

      Вересень складає дні
      У великий жовтий букет.
      Кольори осінніх марев
      Надихають на спогади…

      А пам’ятаєш, як ми з тобою
      Гуляли липовою алеєю?
      Столи були накриті натхненням,
      Золоті суцвіття шепотіли під ногами
      Про ніч…
      Більш нічого
      Не хотілося, тільки тіла,
      Бо душа відлетіла у рай
      Ще минулого вечора. Ти
      Народилася ніби знову.

      А пригадуєш, люба,
      Гладіолуси, парк і альтанку…
      Я клацав затвором фотоапарата,
      Ловив моменти і ракурси,
      Щоб зберегти для вічності
      Очі, що світилися ніжністю,
      Тривожний неспокій голосу,
      Проникнення в інший світ…

      Такого шаленого світла
      Я не бачив відтоді ніколи.
      Світилося тіло і очі…
      Долоні… І стогін… І вікна,
      Що бачили кроки до миру
      По вічній планеті війни.

      Кохана, букети осінні
      Не можуть не жовтими бути.
      Обличчя кленового листя
      Вдивляється в сутність твою.

      Зготуй нам небесної манни,
      Чи чаю з листків ікебани.
      Чи щастя, настояне на
      Цілунках, у склянки розлий…

      24.09.14



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. АТО

      На тому кінці мережі,
      Між небом і тінню прощання
      Стоять одинокі вожді
      І віжки тримають.

      Дороги
      Ведуть їх у різні світи,
      Де світяться цінності вбогі,
      Порожні скарбниць міражі
      Й красуні із гуми.

      Для глуму
      У них є натхнення і сила.
      Стікає гидкий силікон
      На кон…

      На зелене сукно
      Лягає і правда, і воля…
      Межа незагойного поля –
      Це шрам на шарманці життя.

      …На білому стязі війни
      Просвічують плями зими.

      21.08.14



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Єдина

      Усе змішалося і поламалося.
      Увесь порядок у голові пішов шкереберть.
      Світ перевернувся з ніг на голову.

      Логіка стає абсурдом,
      Колишні брати перетворюються на ворогів,
      Армія складає зброю без пострілу,
      Міліція підпорядковується бандитам,
      Влада відрізає шматки цілого і віддає собакам,
      Купка провокаторів хоче диктувати умови суспільству,
      Христос у позі лотоса читає «Коран»…

      Я стискаю тебе у своїх обіймах
      І це єдина логічна реальність,
      Дана нам у відчуттях.

      20.04.14



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Маргарита

      Ця жінка померла у п’ятницю.
      Перед самим Великоднем її поховають.
      Виголошуючи слово прощання,
      Священик буде казати про те,
      Що як багато вона зробила для села та історії,
      Для людей і гір,
      У яких вони живуть і житимуть уже без неї,
      Якщо не виїдуть у місто чи у Європу,
      Хоча і у Америці наших уже багато…

      Коли людину виправляв у останню путь отець Павло Мадяр
      Чину святих отців Василіан,
      То він обов’язково ще нагадував,
      (Тихо, бо був репресованим,
      І йому десь на Колимі видалили одну легеню),
      Що наше життя – то билинка в руках Господа,
      А весь наш світ – це маленька цятка на мапі України,
      Яка губиться серед цивілізацій у всесвіті,
      Але ми
      Не губимося у ній.

      Та отця Павла вже давно нема,
      А той,
      Хто стоятиме біля відкритої труни
      І, дивлячись понад головами присутніх,
      Наголосить на позитивному прикладі,
      Який показувала небіжчиця дітям та онукам,
      Учням, сусідам та усім, хто її знав,
      Працюючи до останнього дня у свої вісімдесят з лишнім літ
      На благо родини, держави і Бога,
      У якого не вірила майже все своє життя,
      Бо будувала комунізм.
      І лише кілька останніх років…

      Але,
      Як би там не було
      Плакатимуть біля труни усі.
      І квітів буде багато,
      І, можливо,
      Вночі вона комусь насниться,
      А на Великдень
      Піде дощ.

      18-19.04.14



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Зелена неділя

      Вербові котики такі м’які і теплі.
      Вони лащаться на сонці і туляться до матері-гілки,
      Наче кошенята до кішки.

      Так до грудей батька пригортається маленький син,
      Так обіймає цицьку мами немовля,
      Так темінь горнеться до світла свічі,
      А морська хвиля у години штилю
      Обіймає берег.

      Тобі хочеться погладити вербового котика?
      Доторкнися пучками пальців
      До моєї ніжності.

      13.04.14



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Квітневий егоїзм

      Весна квітує – ти летиш
      У ароматну повінь міста,
      В магнолій ніжний передзвін.

      У райських яблунь на виду
      Цілує небо спраглі губи,
      Занурює в обійми хмар.

      Вростає, по велінню долі,
      Квіток яскраве ластовиння
      В давно порепаний асфальт.

      А ти летиш – душа співає!
      У оп’янінні від натхнення
      Їй не потрібно навіть крил.

      Бо ти закохана. Тобою
      Захоплюються всі довкола,
      А ти кохаєш лиш мене.

      03.04.14



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Небесна вода

      Мене розбудив нині дощ.
      Він стукав у вікна, лопотів по підвіконню,
      Тарабанив по блясі на даху,
      Благав і вимагав прокинутися,
      Просив і нагадував:
      Нині ж бо дев’ять днів…

      Сльози кожного з нас
      Стають молитвами.

      А може,
      Це і не дощ?
      Це не звичайний дощ,
      Який сповіщає про прихід весни,
      Який напуває землю живильними соками,
      Це наші молитви,
      Що знову стали краплями.

      Небесна вода змиває кров
      Небесної сотні.

      Раніше я не робив цього, але тепер
      Вийду на вулицю,
      Підійму обличчя до Бога,
      Умиюся його благословенням,
      Надихнуся його благодаттю,
      Укріплюся у переконаннях,
      Зміцню стержень гідності,
      Наповнюся силою…

      Адже я став іншим,
      Як і моя країна.

      01.03.14



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Моє покоління

      Обпалені пеклом комунізму,
      Загартовані у боротьбі з міражами,
      Зранені при переходах із формації в формацію,
      Сформовані у часи змін і беззаконня,
      Витіснені на узбіччя життя корупцією та невіглаством,
      Окуповані криміналом та зневажені гопниками,
      Обставлені ідолами та закуті в кайдани обов’язків,
      Просіяні через сито Афгану та Чорнобиля,
      Затиснуті лещатами імперії,
      Придушені «братськими» обіймами,
      Обмануті та обкрадені гарантами і обранцями,
      Зневірені та розчаровані,
      Принижені та ображені,
      Нескорені та сильні…

      Романтики зі шрамами на серцях,
      Велетні з букетами пролісків,
      Революціонери зі світлом у зіницях,
      Дон Кіхоти з кришталевими мечами,
      Герої з пошматованою історією,
      Жертви з тавром на грудях,
      Воїни правди і совісті…

      Ідеалісти,
      Що народилися в крайній хаті
      І переселилися у центральні будівлі столиці,
      Гвинтики і руйнівники системи,
      Лідери і молекули нації,
      Яка на краю прірви співає:
      «Ще не вмерла!»,
      Яка, нарешті,
      Перестає вірити божкам,
      А вірить тільки Богу
      І собі.

      Ми щирі і справжні,
      Ми щедрі та добродушні,
      Ми проростаємо, як зерно крізь асфальт,
      І зустрічаємо ранки
      На барикадах
      Знову.

      15.12.13



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Чекаю
      Чекаю вечора, щоб чути...

      Чекаю ночі, щоб іти
      По склу, що друзками лоскоче
      Підошви завтрашньому дню.

      Ступати босими ногами
      На сну розпечене вугілля
      І пити пам'яті отруту,
      Що пересохлими вустами
      Стікає іменем твоїм.

      І снити маревами ранків,
      Що запікаються криваво
      Під нігтями вчорашніх мрій,
      Що хочуть збутися, та тільки
      Стають навшпиньки, ніби діти,
      І до зірок не дістають.

      Чекати, снити, відкривати,
      Неначе банку огірків,
      Таку холодну невідомість,
      Що розтечеться, мов розсіл,
      По спраглих нутрощах любові
      Чи по підлозі...

      Невгамовні
      Бажання бачити тебе.

      09.09.13



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Мішень

      Гори обабіч дороги…
      Дерева, хмари і калюжі…
      І все це їде, їде, їде…

      Я зупиняюся.

      Тривога
      Вселяється у вени рук.
      У грудях тисне,
      Мов крізь мене
      Проходять всі ці тіні, люди,
      Автомобілі, мокрий час
      І невідомість…

      Мов декорації стоять
      Чиїсь обличчя.
      Нахилились…
      Минає хвиля.

      Вбили кіл
      Осиковий
      Біля узбіччя.
      Чи це не кіл?
      Залізний хрест?...

      Тікати звідси –
      Їдуть далі
      Обвислі і немиті хмари
      І тіні щастя. Тільки час,
      Як маятник, вдаряє в груди
      І грубим кашлем вириває
      Із серця тріснуту струну.
      Труну
      Тут щось нагадує.
      Звикаю.
      Ковтаю кров.

      Цей біль зникає кадиком.

      Стріла прокльонів доганяє
      Мене –
      Пронизану мішень.

      30.08.13



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Як гриби…


      Діти ростуть швидко,
      Як гриби після дощу.

      Ось уже рік і чотири зуби,
      Ось уже три і два шрами на лобі
      Від падіння з велосипеда,
      Ось десять років і одна сестричка
      У планах батьків, які ніяк не вирішать
      Чи рано ще, а чи вже пізно
      Думати про це…

      Ось уже вісімнадцять і три рубці
      На серці у тата,
      Який любить державу,
      А вона його терпіти не може,
      Бо всі інші чоловіки на заробітках,
      Десь у чужих краях залишають своє незадоволення
      А додому приносять гроші
      І не вимагають від влади
      Ні нормальних доріг,
      Ні єдиної державної,
      Ні поваги до себе,
      Яка в цивілізованому світі
      Вимірюється зарплатою,
      Одним законом для всіх
      І свободою слова…

      Ось уже двадцять п’ять
      І онуки, які ростуть швидко,
      Як гриби після дощу…

      Починаєш відчувати втому і те,
      Що молодість зачинила двері
      Перед самим твоїм носом,
      А ти так і не встиг
      Роздивитися її
      З насолодою.

      Хоча…

      Може вона у шпаринку
      Ще дивиться
      На тебе?


      20.06.13



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Сито вічності

      Виливаю життя на мілке сито вічності.

      Цівочки років
      Розтікаються по площині і
      Групуються.

      Спочатку крізь дірки просочується
      Дитяча здатність дивуватися
      І вміння радіти.

      Зрілі почуття, ніби желе,
      Закупорюють отвори.

      Вони тримаються купи,
      Обмінюються енергією,
      Чіпляються за повітря,
      Гронами крапель
      Звисають
      Знизу.

      Ніби у руках золотошукача,
      У ситі залишаються
      Кристали чистого розуму,
      Зерна пам’яті,
      Хмаринка душі
      І відчуття болю.

      Вічність не відпускає їх у невідомість,
      Бо саме вони
      Є результатом нашого досвіду
      Самовдосконалення і праці,
      Любові і
      Вмирання.

      21.04.13



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Про шкідливість вживання великої кількості алкогольних напоїв (типу – коньяк) для психоемоційного та
      Про шкідливість вживання великої кількості алкогольних напоїв (типу – коньяк) для психоемоційного та фізичного стану чоловічого організму в умовах загальнонаціональної економічної кризи, повної зневіри та масових розчарувань, а також у день тимчасового нерозуміння (сварки) з коханою жінкою

      вірш:

      Я с-с-сьогодні сх-схожий на с-с-свиню,
      А св-св-свиня сміється, о!
      Ніби пані.

      12.04.13



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Тлумачення сновидінь

      Пуп’янки твоїх цілунків
      Розцвітають дивним цвітом
      Орхідейним.

      У молитву
      Заплітаю грішну думку
      Приворожену тобою.

      За водою
      Упокорено пливу.

      Не обожнюю, а більше:
      Ритуальне поклоніння
      Вимальовую на сонці.

      Сонні ранки напливають
      На холодний берег ночі,
      Злизують
      Із неба сіль.

      Тіні Фрейда незбагненно
      Вписують мене пастельно
      У картини
      Пікассо.

      08.04.13



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Кінець зими

      Лютий липне до вікон
      Пронизливим стогоном вітру,
      А квіти на підвіконні
      Чекають бджолу весни.

      18.02.13



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Сiчневий вечiр
      Зимове сонце – як розрізаний кавун,
      Лиш зернята розсипались
      Граками.

      13.01.13



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Три крапки
      Із циклу «Вона каже»

      1.
      Немає ні зерна, ні пагінця
      На зораному полі
      Поцілунків.

      2.
      Минула ніч котилася катком
      І втиснула в дорогу
      Наші душі.

      3.
      Сьогодні сонце лагідне таке,
      Що іній на любові
      Виростає.


      02.01.13



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Нік

      коли мені важко
      коли вже гранично нестерпно
      бо біль проймає всю сутність
      а друзки мого оптимізму
      трісками пливуть по воді
      коли витікає відчай
      бо сповнилась чаша терпіння
      і змаліла
      всохла душа
      зневіра бере за горло
      і чорне розчарування
      росте з черепної коробки
      мов квіти через асфальт
      коли всі стежки і дороги
      хтось зав’язав у вузол
      і немає кого винити
      і немає кого пригорнути
      ворогами здаються люди
      і сенсу немає жити
      і сили немає вже

      я згадую Ніка Вуйчича

      нестримно в життя закоханий
      він любить усіх і кожного
      у хату приносить впевненість
      і ділиться з нами радістю
      і вірити вчить з обіймами
      успішними бути в рухові
      по дорозі до щастя райського
      вертає надії втрачені
      любов до сердець протягує
      хоч не має ні рук
      ні ніг

      30.12.12



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Передчуття
      Серп місяця націлився
      У яйцехмарне серце
      Ночі.

      16.11.12



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Неминучість
      Жовтим листям облітають мрії
      З дерева печального
      Життя…

      У гіллі сухому виснуть тіні
      Настороги, страху,
      Каяття.

      Падають, як яблука на скелі
      Стиглих слів незібрані
      Плоди.

      Сіються інтриги по е-мейлах,
      Хтось вінки приносить
      До води.

      Посипає сіллю свіжі рани
      Ненароком зголодніла
      Ніч.

      І стоїть у тебе за плечима
      Неминуче невблаганний
      Лінч.

      16.11.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Невже?

      Ранок граблями проміння
      Згрібає в ущелини
      Біль.

      Гори вдихають свободу
      Вдягнувши на голови
      Сніг.

      Зламані душі – іграшки,
      Що впали під ноги
      Дню.

      Хочеться вити. Видумка,
      Ніби усе це –
      Ми.

      Діти зберуть окрушини
      Наших надій
      І

      Казку напишуть вірою,
      Що нам не забракло
      Сил.

      Тільки… Невже я справді
      Зі сліду козлиного
      Пив?

      15.11.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Тiнь твоя...

      Сьогодні я цілував тінь твою,
      Бо ти була у світлі
      Світу...

      04.11.12



      Коментарі (88)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 0

    37. Попередження


      Ти – мед.
      П’ю тебе з насолодою
      І гірчинку ледь вловлюю.

      Ти – загадка.
      У тобі родзинки приховані
      І шукати їх – задоволення.

      Багато хто хотів би
      Запивати родзинки медом
      Та хіба я дозволю?

      Топірець вже нагострений
      І ремінь для скальпів
      Застібнутий.

      26.10.2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Кохай!

      Долічити до тисячі,
      Долучитися до спокою,
      Долетіти до сновидінь
      Хочеться.

      Політ обмежено кліткою,
      Бажання в"яне квіткою,
      Мрія обплетена сіткою -
      Звикай.

      Крила не втримати гратами,
      Поразки не стануть втратами,
      Хоч люди усі з гранатами -
      Кохай!


      18.10.12



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Саламандри

      Зустрів у лісі трьох саламандр. Поспілкувалися.
      Виявляється, що вони про нас знають більше,
      Ніж ми про себе...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. ПРивид

      ПРивид бродить По деРжаві -

      ПРивид ПРоцвітання...












      (із варіацій на актуальну тему)



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Виноградне сонце

      Щасливі хвилини, ніби ягоди винограду,
      Висять гронами під луґошем –
      Не кожен дотягнеться.

      Ми не встигли скуштувати винограду,
      Але дотягнулися одне до одного
      Променями пристрасті.

      Насолода оселилася в нетрях нашої сутності.
      Здається, що я і досі злизую мед
      Зі своїх спогадів,

      А ти пригортаєш мої слова до серця
      І розтягуєш осінь
      До вічності.

      Вічність перетворюється на виноград,
      Достигає високо під небом і знову
      Зваблює прихованим сонцем.

      03.10.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Гріх (неформат)
      Життя любити на очах у всіх
      Неприпустимо.
      Це великий гріх!

      Собою бути на очах у всіх
      Ніяк не можна –
      Це страшенний гріх.

      Робити вибір з тисячі доріг
      І думати –
      Це неспасенний гріх.

      І прагнути міняти це життя,
      Вселяти віру в себе у серця –
      Це також гріх.

      Нових гріхів багато…

      Тож треба жити так, як і усі:
      Сидіти тихо в крайній своїй хаті,
      Не пхати носа і не висувати
      Себе із натовпу,
      Бо натовп – то святе.

      На то і є канон оцей гріхів,
      Щоб кожен знав, дотримував і вмів
      Лизати… –
      Думають вони.

      А ми
      Посміємо, ми зможемо, бо ми
      Гартовані в пекельному вогні,
      Сказати «ні», коли потрібно «так»
      Отим,
      Що смикають за нитки наверху.
      Їм заявити непоборне: «Ху…!»

      Сказати слово – не брутальний мат.
      Та хтось придумав термін: «неформат»
      І чеше всіх єдиним гребінцем,
      Всіх міряє хибашним олівцем…

      Хай міряє-розчісує…
      А ми
      Прокричимо своє велике: «Ху…!»

      Хай «ху із ху» побачить цілий світ,
      Якщо йому побачити
      Не гріх.

      14.09.12



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Грішні яблука
      Яблука в саду гупають.
      А комусь ввижається
      Гріхопадіння…




      серпень 2012



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Сумно...

      Осінь наступає на п’яти…
      П’ятниця повертається
      Спиною…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Репетицiя пекла

      Жарко…
      А сховатися нема куди,
      Бо і тінь обпікає.

      Хата
      Всю прохолоду випила,
      Спрагою мучиться.

      Протяг
      Сховався під ліжком –
      Вилазити не хоче.

      Муха
      Літає під стелею –
      Вентилятором прикидається.

      Марно
      Чекати ночі, бо
      Вона асфальтом плавиться.

      Ноги
      Прилипають до місива,
      Що у казані вариться.

      Пекло
      Приходить у життя
      Днями серпневими.

      Ніби
      І звикаємо… А куди ж нам іще
      Подітися?

      Репетиція –
      Це обов’язок
      Для акторів життя

      Земного…

      26.08.12



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Крає...
      Краєм ночі
      Крає серце
      Твоє мовчання.

      19.08.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. От i виросли...

      Я посіяв зерна страху
      Перед лицем твого дому.

      Ти виходиш на балкон і дивишся
      Як будень прополює клумбу
      І вечір чортополошиться.

      Чорні тіні доростають до вікон
      І наповнюють страховиддями простір.

      Тонконогі монстри
      Постають перед очима,
      Залишаючи іній між лопатками.

      Ти боїшся чудовиська,
      Що народилося у підсвідомості.

      Певно,
      Я забагато розповідав про себе,
      Про жінок, що пригорталися до серця,
      І про те,
      Як я до них тулився…

      Мої слова ставали насінинами розпачу
      У ґрунті твоєї любові
      І ти поливала їх
      Сльозами зневіри.

      От і виросли…
      От і вгризлися…
      Ти втомилася.

      Наша будучність
      Надірвалася.

      Надломилася…

      10.08.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Плачу...
      До порога осені
      Я прибив підкову
      Тобі на щастя.

      Через відкриті двері
      Ми вдихали запах
      Насолоди і волі.

      Ти давала мені,
      А я тобі
      Краплі натхнення.

      Ріка життя окропила
      Твоє лоно
      Болем надії.

      Гаряче літо
      Відкрило обійми мріям,
      Що здавалися нездійсненними.

      Але
      Уявний страх – витвір фантазії
      Полонив твоє серце.

      Нині,
      На порозі нової осені
      Твоя сльоза падає на підлогу
      І розколює землю
      Під моїми ногами.

      Хіба
      Наше щастя не вартує того,
      Щоб молоко материнське
      Пити?

      10.08.12



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. У коконі спогадів
      Дух лісу вселився
      У твоє тіло.

      Літо
      Омило тебе теплом
      Наближення вечора.

      Шовковий рушник неба
      Витер втому із обличчя
      І пустив у колиску очей
      Сонячних зайчиків.

      Запах лісу вилився
      Із волосся твого
      Мені на груди.

      Умліваю
      У коконі
      Спогадів...

      26.07.12



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Липневий ранок

      Ранок надуває туманом
      Повітряні кульки хмар
      І відпускає їх радісно
      У небесну кошару липня.

      12.07.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Причетнiсть
      Ранкова музика пахне чарами липи,
      Що їх ти підсипала мені в чай
      У перший день творення
      Світу нашого.

      Невиспані блискавки
      Радісно розрізають спеку,
      Що потріскує, наче кавун
      На таці міста розімлілого.

      Дощ змиває сліди
      Із дерева пізнання гріхів
      І розмиває їх
      У калюжах п’ятниці.

      Відгадай:
      Із якої краплі народиться
      Життя?

      А я знаю,
      Що у лоні твоєї долоні
      Залишився запах висохлої сльози
      Моєї вчорашньої присутності.
      Причетності…

      Знаю,
      Що вночі знову
      Ти молитимешся Богові
      І янголи принесуть до тебе у сни
      Мою турботливу ніжність.

      22.06.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Обпече...

      Сірник літа підпалено…
      І жодні дощі полум’я не зупинять,
      І пожежники не допоможуть – догорить
      І обпече пальці вічності…

      11.06.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Про кохання

      Ранок насипав дурману...
      Божі корівки кохання
      Сховали в кімнату.
      До нас...

      03.06.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Не спиться...

      У лабіринтах ночі мої очі
      Тебе шукають. Кохана,
      Накрий мене ковдрою
      Свого сну...

      01.06.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Рушники хмар


      Промінь золотом
      Вишиває рушники хмар,
      А вони все одно
      Плачуть срібними струнами…

      31.05.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    56. Життя...


      Вечір бритвою місяця
      Відрізає скибку
      З буханки життя.

      27.05.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Передчуття грози

      Дивне тремтіння пройшло по хребту…
      Ніби легенький електричний розряд,
      Ніби голки інею – покололи між лопатками і
      Зникли.

      Щось має відбутися…

      Навіть повітря в кімнаті було не таким…
      Воно електризувало волосинки на шкірі так,
      Як це робить синтетичний одяг.
      І якби це відбувалося вночі,
      То ми могли б побачити іскри,
      Що спалахували між нашими тілами.

      Це небезпека.
      Вона відчувалася фізично,
      Але ми не розуміли її природи, її сутності,
      А просто відчували,
      Що щось тут не так.

      «Певно, буде буря», - подумав я.

      Вітер збирав хмари над будинком,
      За вікнами повільно темніло.
      Але раніше передчуття бурі
      Ніколи не було таким тривожним…

      Моє хвилювання передавалося тобі.

      Новий запах лоскотав ніздрі –
      Запах невідомої тривоги.
      Він змішувався з випарами тіл і нагадував аромат
      Свіжої крові.
      Навіть піт на моєму чолі був іншим.
      Холоднішим.

      Ми не могли зрозуміти: від чого?
      Адже він (саме так ми називали твого чоловіка) сказав,
      Що прийде о сьомій, а тепер тільки четверта…

      Але у нього є пістолет…

      У наші душі повільно заповзала гадюка страху.
      Так риби в акваріумі відчувають наближення землетрусу,
      А квіти перед грозою закривають свої бутони.

      Твій бутон ставав щільнішим.

      Насолода була блискавично-яскравою і не схожою
      На всі попередні.
      - У нас кожного разу інакше, - сказала ти
      І, ніби у підтвердження цього,
      Я підхопився з ліжка і одягнувся з таким поспіхом,
      Як ніколи раніше.

      Я вийшов,
      Залишивши тебе у обіймах терпкої чоловічої аури.

      Ти сховала сльозу,
      Проводжаючи мене поглядом і стриманим помахом руки
      Зі свого балкону,
      Продовжуючи тремтіти,
      Пульсуючи коханням,
      Зберігаючи тепло мого подиху
      На тілі,
      На вустах,
      У волоссі…

      Не встиг я відійти від будинку і кількох десятків метрів,
      Як отримав смс-ку від тебе:
      «Інтуїція нас не підвела».

      Дякувати небові,
      Яке саме у цю хвилину
      Розродилося
      Бурею.


      07.09.11
      27.05.12



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Європа і…

      1.
      Перетинаю кордон і
      Думати
      Починаю.

      2.
      Усі нас люблять і
      Проковтнути
      Прагнуть.

      3.
      Повертаюся додому і
      Жити хочу
      Далеко.

      4.
      Люблю країну свою і
      Себе любити
      Бажаю.

      5.
      Знову їду туди і
      Спокуситися
      Не боюся.

      23.05.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Про повiтряну кулю
      1.
      Розумію, що зрада – це голка,
      Яка може повільно випустити газ
      Із повітряної кулі нашої любові.

      2.
      Твоя недовіра до мене – це вода,
      Що гасить полум’я під кулею,
      Яка піднімає нас у небо.

      3.
      Я вип’ю всю воду,
      Ти міцно тримай голку –
      Нас у кошику троє.


      17.05.12



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. ПРИ́ПАХ СТАРОГО ЗАМКУ

      Напружені крила ніздрів
      Виловлюють запах поту
      У залі таємних подій.

      Недійсна весна не плаче –
      Плечем підпирає простір,
      Печаль розпустила пасма
      Й сіріє у ранах стін.

      На кріслах лежать старезні
      Гітари – ховають хмари
      Гарячих і щирих сліз.

      А музики вже немає…
      Вповзає під шкіру повів
      Терпкого єднання тіл.

      У двері заносить чадом –
      Жасмин стереже настій
      Під стінами замку.

      Ранок
      Ховає сирий душок
      У скрипи підлоги.

      Знизу
      Доходить беззубий голос
      Минулих чужих кохань.

      Парфуми століть помпезних
      І пахощі днів розпусних
      Стікають у душу трунком
      І душать потребу йти...

      У розкоші є прокляття –
      Лишати гріхи на пам'ять…

      16.05.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Тітка Поліна. 9 травня
      Сьогодні поховали тітку
      Поліну.
      Свята була.

      І нині свято…

      Багато родичів прийшло
      І сліз багато…

      Прощалося село
      І щем
      Стікав у душу.

      Із сином поруч…
      Що ж, таке
      Життя.

      Натужно
      Північний вітер підвивав
      Плачам жіночим.
      Під окуляри чорні ми
      Ховали очі.

      І розійшлися…
      Хто-куди –
      Такі реалії.
      Тюльпани всотували смерть,
      Цвіли конвалії…

      А правнучка –
      Їй роки три –
      Тримала свічку.
      Весна грайливим потічком
      Впадала в річку.

      Думки у головах плелись –
      Шукали сутності.
      А душі мовчки берегли
      Тепла її спокійних слів
      Тонку присутність.

      09.05.12



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Недоотримана-невiддана
      (із циклу «Вона каже»)


      Недоотримана любов
      Руйнує.

      Вона роз’їдає розум,
      Висмоктує сутність,
      Краде спокій,
      Позбавляє віри,
      Сушить нутрощі,
      Витягує жили,
      Спопеляє душу…

      Серце стає пустелею,
      Почуття піском сиплються
      Під ноги натовпу,
      Що прагне більшого.

      У грудях пустка
      Згинає спину,
      Немов сухоти.

      Тепла відсутність
      Ламає волю,
      Що вже померла
      Від анемії.

      Скелет і шкіра…
      Чи мильна булька
      Ти без любові?

      Чекаєш довго…

      Але є інша
      Любов, що прагне
      Аби віддати
      Її у найми…

      Невіддана
      Незвідана
      Любов.

      Вона
      Накопичується всередині,
      Росте нестримно так,
      Вивищується впевнено,
      Бубнявіє силою,
      Наливається соками,
      Мов динамітом,
      Чи магми жаром…

      Вона
      Переповнює єство твоє,
      Стає оазою
      У центрі серця,
      Що вже потріскалось
      Від спраги сильної.

      Вона
      Розпирає ребра
      І розірвати хоче
      Кайдани тіла,
      Розверзти крила
      І полетіти
      Назустріч сонцю,
      Життю назустріч.

      І вже не знаєш
      Помреш від чого:
      Від пустки в грудях,
      Чи вибух бомби,
      Вулкан у серці
      Порве на клапті
      Це тлінне тіло?


      07.05.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Про небо

      Палітра повні проситься до рук
      Художника,
      А він
      Читає небо у твоїх очах.

      05.05.12



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Проліски

      Пуповина осені
      Прив’язала мене до тебе
      Золотом радості.

      Завірюха зими
      Заховала наше кохання –
      Накрила ковдрою,
      Щоб не зурочили.

      Ніжними пролісками
      Ми вирвалися з-під криги
      І притулили голови
      До м’яких долонь сонця.

      Літо
      Перетворило на сіно
      Всю траву-зілля
      І квіти всі,
      А ми
      Бережемо свіжість березня,
      Наче серпень –
      Росу під язиком.

      Доленько!
      Чи вистачить сили
      Сонцю нашому,
      Щоб не спалити нас,
      А примножити?

      07.03.12



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Неділя. Ранок. Дощ.


      Ранок прилипає до подушки.
      Неділя. Дощ. Вакації чуттів.
      Крізь напівсон народжуються марева:
      Минуле у майбутньому. Ріка

      Невпізнано-невизнаного прагнення,
      Даремних мрій і марних сподівань.
      Туманом розтікається по тілу
      Волога теплість спокою. Ковток

      Тремкого і терпкого. Поцілунком
      Повіки в тіло запускають сон.
      І хочеться нічого і нікого
      Не бачити, не чути… Не чекай –

      Це просто репетиція прощання
      З роботою. Це просто трохи рай…


      22.04.12



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Нічне

      Привид ляже під тин.
      Настовбурчена ніч
      Шелестітиме листям трепети.

      Образи кришталю
      Дзвінко з неба впадуть
      І для дерева стануть намистом.

      Переляканий сон,
      Ніби місяця ніж,
      Блисне холодом синьо-червоним.

      Перегони дощу,
      Що від страху не вщух
      Шепотітимуть мокру молитву.

      А лещата весни
      Мрії втиснуть у сни
      І сліди – в чорне тіло асфальту…

      13.06.07
      20.04.12



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Сумно Богородиці


      Щойно Різдво святкували,
      А вже Великдень із паскою…
      Сумно Богородиці –
      Миколай на ворота спирається…


      18.04.12



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Вербна неділя

      Вербові котики
      Дарують віру
      Ціною власного
      Життя.

      08.04.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Близько...

      Березень крізь літо
      Руку подає
      Вересню.

      18.03.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Про майбуття


      Наше майбутнє
      У твоїх персах
      Молоком піниться…

      18.03.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Весняне натхнення


      Весняно-польові роботи
      Взувають у чоботи
      Натхнення.

      21.03.12



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Про сліди


      Сліди ніг на землі,
      Сліди землі на підошвах,
      Сліди поглядів на спині –
      Обвуглені…


      02.03.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Вечір


      Вишиває вечір
      На полотнищі неба
      Карту мрій…


      2012



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. За вікном


      Сніг поволі сповзає з полів –
      Залишається чиста поезія
      Бруду.

      2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Про сутність жінки

      Твоє тіло прагне мене,
      Душа – обожнює,
      Розум - сумнівається,
      Слова - відштовхують…

      Ти справжня жінка!

      13.03.12



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Про сварку


      Ріка злослів
      Несе у море спокою
      Уламки душ.

      2012



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Буває...

      Буває,
      Що осінь запліднює,
      Зима зігріває,
      Весна надихає,
      А літо – народжує…

      11.03.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Мама казала...


      Мама казала, що любов закінчується,
      Як паста в авторучці.
      Але, якщо не користуватися нею –
      Засихає…

      08.03.12



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Чоловіче


      Безмежність перевернутої вісімки
      Повертає нас у матріархат,
      Де нам було добре…
      Добре, що не довго.


      08.03.12



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Нарештi...


      Коли я з тобою –
      Спогади про колишніх жінок
      Тануть, як сніг весною.

      Я забуваю імена,
      Події губляться, наче зорі
      У ранковому небі.

      Це не склероз,
      Просто твоя любов затьмарює
      Усе, що було раніше.

      Але хіба щось було?
      Адже я все життя тільки шукав
      І ти мене знайшла

      Нарешті.

      07.03.12



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Про любов

      Помий мені спину –
      Між лопатками виступить:
      «Я кохаю тебе».

      Нагодуй мене вечерею.
      На дні тарілки прочитаю,
      Що любиш.

      Пригорну тебе до серця,
      Хіба ребра –
      То перешкода?

      Подарую тобі крила,
      Щоб не відчувала себе
      Прирученою.

      Ти носитимеш у гніздо
      Слова ніжності, крихти волі
      І до вирію не летітимеш.

      Ми з тобою
      Віршоптахами
      Закружляємо.

      Хмар периною
      Ніч накриємо,
      Щоб не впасти
      На лезо місяця.

      05.03.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Березень


      Навіть бурулька думає,
      Що зігріється на сонці.

      01.03.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Лiнiя долi


      Лінія долі стікає
      З моєї долоні
      У твоє лоно.

      29.02.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Про синицю

      Синиця на моїй долоні
      Соняшникове насіння дзьобає.
      Якщо спробую її зловити –
      Вона не прилетить більше…

      26.02.12





      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Чар-зілля



      Ніч насипала зірок у ополонку
      І помішує місяця ополоником –
      Юному березню зілля готує.


      29.02.12



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Човник місяця


      Човник місяця
      Лічить зорі
      До своєї вагітності.


      27.02.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Смайлик


      Крізь вікно усміхнений смайлик
      Променем лоскоче сонні вії -
      Це вітання твоє ранкове.


      26.02.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Горіхи гріхів


      Горіхи гріхів падають
      На дах сумління і сподіваються
      Прорости деревами пробачень.


      24.02.12



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Про натхнення


      Твоє бажання
      Будить натхнення
      У моєму серці.

      23.02.12



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Ніч


      Ліхтар у чорному плащі
      Освітлює мою самотність...


      20.02.2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Про кота
      Кажуть люди:
      "Березневий кіт"...

      А справжній кіт
      Чекати березня
      Не буде.

      2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Про равлика
      А равлик до хати
      Не запрошує нікого…


      2008



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Виявляється...

      Виявляється,
      Що ідею побудови газових камер
      У концтаборах
      Інженери взяли із казки
      Про Івасика – Телесика…


      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Зірки застрягли в горлі
      Холодні колючі зірки застрягли в горлі
      Січневої ночі.

      Вона голосно кашляє вітром,
      Грюкає воротами, ламає дерева,
      Видавлює очі-шиби
      Із білих облич хат…

      Її температура критично знижується.

      А лікар-місяць пішов на виклик
      На іншу сторону планети.

      Мені не спиться.
      Я уявляю,
      Що буде зі мною,
      Якщо ти не зігрієш мене
      Гарячими сонцями своїх персів,
      Руками мрійливої ніжності,
      Романтичними обіймами любові?

      Перестану дихати…

      Перестану думати про колючі зірки,
      Про пористі хмари і стіну туману,
      Яка робить дорогу від тебе
      Нездоланною і слизькою,
      А дорогу до тебе –
      Мостом до середини прірви.

      Так і хочеться
      Стукнути кулаком ночі по спині,
      Щоб зорі вискочили з її горла
      І освітили стежку,
      Яка веде до життя
      Нового.


      2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Слова збуваються

      Ти вічно сумніваєшся у тому,
      Що серцем відчуваю я постійно.
      Моя частинка крихітна у тебе –
      Ніколи вас нікому не віддам.

      Моя живиця завжди із тобою,
      А я один, та сумніви жену.
      Чому ти допускаєш їх до себе? –
      Люблю тебе. Одну тебе люблю.

      Тебе ж лякають вигадані зради:
      Заради молодої геть пішов…
      Чому ж не пам’ятаєш: я тобою
      Страждаю, надихаюся, живу.

      Ти вигадай, що я з тобою разом –
      Буває, що збуваються слова…


      2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Про бабусю

      Пам’ятаю:
      Бабуся біля корови
      Молоко і музику
      Змішує…


      2008



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Розірвало...
      Розірвало сорочку на грудях
      Серце…


      2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Вихiдний

      У мене сьогодні вихідний.
      Я не хочу думати, читати,
      Шукати риму…

      Просто нарізати кубики диму
      І вкинути в келих шампанського,
      А, потім,
      Не випити…

      Просто взяти соломинку
      Пожувати її і викинути,
      Не встромивши, навіть,
      У коктейль «Піхва дракона».

      Ти теж одна вдома…
      Може подзвонити? Запросити,
      Зустріти, роздягнути,
      Підвести до ліжка,
      Лягти і сказати:
      «Зроби щось сама, люба,
      Бо у мене вихідний нині».

      А у тебе очі холодні,
      Аж сині…

      А будні приходять нахабно,
      Як свині.

      Штовхають тебе із ліжка,
      Женуть на роботу,
      Квоту
      Талантам дають і силі…

      Зарплата
      Викликає злість і блювоту.

      Не хочу думати про роботу.
      Про гроші теж,
      Але думаю вже.

      Важко людині,
      У якої вихідний
      Нині.


      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Виверження

      (Із циклу «Вона каже»)

      Нелюбов накопичується,
      Як магма в утробі вулкану.

      Я мовчу, як Везувій,
      Чи Стромболі,
      Але напруга накопичується
      Всередині.

      Вчора
      Не витримала Етна,
      Нині
      Зірвалася я.

      Сицилійські селяни
      Називають Етну гадюкою,
      Бо вона знищує все живе
      Довкола.

      Ти називаєш мене гіршими словами,
      Ти провокуєш стихію,
      Ти руйнуєш рівновагу
      І видимість спокою,
      Ти нищиш усе живе
      Всередині мене.

      Найбільший вулкан Європи
      Не зможе змагатися зі мною
      У силі виверження.

      Знай:
      Під магмою і попелом
      Із кратера мого серця
      Загину не тільки я.

      Але після нашої смерті
      Ніхто не напише про нас
      «Останній день Помпеї».

      Змилуйся.
      Адже я хочу
      Народжувати щастя
      Не для селян Сицилії.


      2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Чому?
      Ч:)му?

      Трава Парнасу зеленіє
      Під сонцем твоєї любові.
      Пегаси на ній пасуться –
      У них виростають крила.

      Ми збираємо цвіт і коріння,
      Щоб лікувати душу.
      Трава нам дарує радість,
      Масажує на ступнях точки,

      Пестить роззутий погляд
      І повертає силу.
      Повнить озоном легені
      Корисна трава на Парнасі.

      Чому ж ми з тобою донині
      Іще на ній не кохалися?


      2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Із Босоногого Гоші "Гангрена"

      Ти мені сподобався. Хіба ж це означає,
      Що я тебе люблю?
      Любов у сенсі першім –
      Ця мука у собі вбачає
      Гидотну перемогу блювотиння
      Над почуттями досконалими краси.

      Кохані не подобаються – ранять;
      Їх брудом кров наповнена.
      До смерті
      Дорога вірна – це любов-гангрена.


      2012


      Босоногий Гоша (http://www.proza.ru/2011/02/02/1547):

      Ты мне понравился. Но разве это значит,
      что я люблю тебя?
      Любить в исходном смысле –
      мучение любить – предполагает
      победу конченного безобразья
      над красотой и чувством совершенства.

      Любимые не нравятся, но ранят;
      их грязью кровь заражена.
      Нет к смерти
      верней болезни, чем любви гангрена.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Двадцять одна хвилина


      Двадцять хвилин до відправки поїзда.
      Ми під’їжджаємо на таксі, я беру сумку,
      А ти, не змовкаючи, сваришся,
      Бо змушена мене проводжати, переживати,
      Бо тобі важко без мене, а я постійно
      Кудись їду, десь пропадаю,
      Виходжу поза зону досягнення
      Твоєї любові.

      Сімнадцять хвилин до відправки.
      Молода провідниця бере квиток,
      Називає номер мого місця
      І ми заходимо в купе –
      Ти турботливо заносиш
      Пакетик з бутербродами,
      Банани і сік,
      Щоб я мав чим повечеряти
      І поснідати завтра.

      Шістнадцять хвилин до відправки.
      Ти висловлюєш стурбованість з приводу того,
      Що провідниця занадто молода,
      А їхати потрібно півдня і всю ніч
      І я зможу з нею тут, у купе,
      Бо пасажирів у вагоні майже немає,
      Пити чай, спілкуватися і робити
      Бог знає що.

      Тринадцять хвилин…
      Я намагаюся тебе заспокоїти,
      Переодягаючись у спортивний костюм,
      Користуючись нагодою,
      Поки нема нікого,
      Говорю ніжні слова
      І пригортаю тебе до грудей.

      Дванадцять…
      Ми цілуємося і ти починаєш
      Глибоко дихати.

      Одинадцять…
      Я замикаю двері.

      Десять.
      Ти стогнеш надто голосно –
      Нас можуть почути,
      Можуть підійти нові пасажири
      У моє, чи сусідні купе
      І ме-
      Ні буде
      Незручно
      Потім
      Ди-
      Вити-
      Ся
      Їм
      У очі…

      Девять, вісім, сім, шість, п’ять,
      Чотири, три,
      Дві…
      Ти вже не сваришся,
      А я не переживаю.
      Погляди стали м’якшими,
      Рухи впевненішими,
      Нервовість зникла.
      – Проводжаючих просимо покинути вагон, –
      Виголошує провідниця голосно.

      До відправки поїзда хвилина...
      Ти стоїш на пероні
      І заплаканими очима
      Проводжаєш свої тривоги.
      – Бережи себе, будь мудрим,
      Пам’ятай про мене, бо ця провідниця
      Надто підозріло дивиться на тебе.

      Поїзд рушає…
      Дивлячись у запітніле вікно,
      Я пригадав одне старе-старе побажання:
      Якщо ви їдете кудись далеко
      І з вами в дорозі неодмінно щось мусить статися,
      То нехай краще станеться те,
      Про що думає кохана
      І хай ніколи не буде того,
      Про що думає ваша мати.

      Жаль,
      Що я не вмію
      Плакати…

      2011



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Нескромне


      Коли митець малює тіло
      Твоє на білім-білім тлі,
      Ти дивишся на плинність ліній
      І бачиш, що вони твої:
      Зображені і тіло, й очі,
      Неначе в дзеркалі. А ти
      Нестерпно, вистраждано хочеш
      Ні, не художника – мети:
      Лишитись юною, хмільною,
      Кохання випивши шалене
      І цілувати, цілувати
      Ні, не митця у пензель божий,
      А у надихнений – мене!


      2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Про лінь
      Черв’яки ліні наповнюють моє єство
      Через усі отвори і рани,
      Через усі помисли і бажання.

      Кожен волосок на моєму тілі
      Приймає байдики,
      Мов антена радіоприймача
      Приймає «Закарпаття - FM».

      Кожна клітина моєї суті,
      Ніби в сутінках крапля світла,
      Мошву, комарів і нечисть всю,
      Як магнітом, притягує лінощі.

      І я лежу
      Ніби кіт на сонці,
      Мов сонячна пляма на підлозі,
      Чи купа спокою
      На простирадлі поля.

      Я лежу і чекаю
      Поки голодні круки
      Розгребуть цю купу,
      Розберуть по крихті,
      Розклюють із криками,
      Роздзьобають гарячі нутрощі
      І рознесуть по околицях.

      І тоді від моєї ліні
      Нічого не лишиться.


      2007



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Про залежнiсть

      У твоїй душі недовіри більше, ніж любові.
      Ти не віриш жодному моєму слову. А ні доказу.
      Варто тільки відійти від тебе на день
      І тобі вже здається, що я зрадив, що я з іншою,
      Що став чужим і вже вічність ти не відчувала
      Ні мого тепла, ні моєї ніжності.

      У твоїх руках любові більше, ніж у душі.
      Бо коли повертаюся – руки тягнуться до мене,
      Обіймають, пригортають, пестять…

      А душа залишається холодною, аж поки я
      Диханням своїх пальців не зігрію її.

      Я ж ніколи не знав,
      Що між твоєю душею і моїми руками -
      Пряма залежність.


      2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    10. Ранковий промінь
      Сонячний промінь
      крізь відчинене вікно
      увійшов до кімнати,
      погладив твоє
      сонне тіло
      і притулився до
      розніжених ніг.
      Потім розтікся
      спраглим цілунком
      по плесу
      персів –
      видно він
      теж
      мужчина.


      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. Проколи


      Прокололи палець -
      Взяли кров на аналізи.

      Прокололи душу -
      Аналізувати нема кому,
      А рана не загоїться
      Ніколи.


      2011



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Парадокс

      Срібна монета місяця
      Прилипла до днища корабля,
      Який хитає мене на хвилях
      І носить по всесвіту
      У пошуках скарбів...

      2011



      Коментарі (40)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Шоста тридцять...

      Спочатку прокидається мій друг.
      Він устає, потягуючись, і одразу
      Починає настійливо вимагати тебе.
      Його непереборне бажання проганяє сон.
      Я прокидаюся, але встати не можу –
      Мушу заспокоїти друга, бо інакше
      Він стоятиме над душею цілий день
      І заважатиме працювати.
      Звичайні слова на нього не діють.
      Він ніяк не хоче розуміти того,
      Що ти далеко…
      І лише переконливі аргументи про те,
      Що ми скоро побачимося,
      Бо і я хочу того ж, що і він,
      Змушують його заспокоїтися.
      І лише тоді
      З ліжка встаю я.
      На годиннику шоста тридцять.


      25.10.11



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. (Не) біда...
      Усі проклинають владу
      І плачуть, що ціни кусаються,
      Що газ подорожчав і світло,
      І цукор, і хліб,
      І вода.
      Не біда!
      Не все так печально на світі.
      Є те, що дешевшає – правда!
      І влада до цього причетна:
      Ось жінка на трасі за сотню -
      Учора,
      А нині –
      Лише шістдесят…

      24.10.11



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Безсоння
      Падають дні, наче яблука. Гупають голосно.
      Плямами соку ніч укривається. Ковдрою
      Грається прірва безсоння. Хочеться
      Плакати тихо й довірливо
      Богові в бороду.

      Голосно
      Б’ється на друзки
      Мрія-кришталь.

      Замасковані
      Ковані
      Двері у сон
      Закриваються.

      Ключ, забинтований променем,
      У рукаві мого марення
      Схований.


      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. 17 жовтня
      Цього дня 1113 року завершили будівництво
      Михайлівського Золотоверхого собору.

      У 1849 році зупинилося серце геніального
      І вічно молодого Фредеріка Франсуа Шопена.

      1878 року народився Андрій Римський-Корсаков,
      1972-го – Емінем, 1979-го Кімі Ряйкконен.

      В цей день у Сан-Франциско відбувся землетрус,
      Який зруйнував більше 100 тисяч будівель.
      Це сталося в 1989 році.

      Через п’ять років у Москві вибухнула бомба
      І позбавила життя журналіста, який займався
      Зловживаннями влади.

      17 жовтня минулого року сталося те,
      Завдяки чому цей день у історію
      Записую я.

      Того вечора
      Твої цілунки піднімали мене вище Золотоверхого
      І моє серце майже зупинялося.

      Мені здавалося, що 10-ти бальний землетрус
      Не закінчиться ніколи,
      Але при ньому
      Жодна будівля не рухнула.

      Сто тисяч людей могли заздрити нам,
      Бо наближення наших тіл навіювало музику,
      Яку міг би зіграти
      Хіба найкращий оркестр світу.

      Час минав швидше, ніж може їхати
      Чемпіон «Формули-1» по найкращій трасі.

      Ти не зловживала владою
      І тому бомба, що вибухнула,
      Не позбавила життя нікого.
      Саме тоді народилося щось більше,
      Ніж просто бажання,
      Ніж просто натхнення,
      Ніж просто музика,
      Ніж просто життя…

      У історії нашого життя,
      На фоні цього дня
      Всі попередні події
      Видаються другорядними.

      Колись про нас дізнається всесвіт.
      Але ніхто не здогадається,
      Що саме відбулося між нами,
      Хоча людська уява створить
      Мільйони версій.

      Дякую тобі за те,
      Що ти є.


      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. У костюмі відьми
      На фоні ранкового неба
      Ти на мітлі
      Така ж красива,
      Як і без неї.

      У костюмі відьми,
      У образі босоркані
      Ти позбавляєш здоров’я,
      Забираєш пам’ять,
      Висмоктуєш розум,
      Зводиш у могилу…

      Я вже відчуваю
      Холод землі…

      Але вночі
      Ти перетворюєшся на мамбо –
      чаклунку вуду,
      Щоб повернути мене з потойбіччя
      І перетворити на зомбі
      Для того,
      Щоб не тільки завтра,
      Але і щодня

      У костюмі відьми,
      У образі босоркані
      Позбавляти мене здоров’я,
      Забирати пам’ять,
      Висмоктувати розум,
      Зводити у могилу…

      Бо я,
      Ніби зрадив
      Тобі.


      2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Твоїй душі наснилася любов
      Твоїй душі наснилася любов
      І ти мене вдихаєш і лелієш,
      Тремтиш гарячим подихом
      І тілом,
      Немов цілунком долі.
      Любиш ти.

      Твоїй душі наснилася розлука
      І ти руками змотуєш ту відстань,
      Що впала поміж нами,
      У рулон.
      Це твій закон – ти хочеш бути поруч,
      Бо любиш
      Ти.

      Твоїй душі наснилася біда
      І ти стаєш водою і тікаєш
      Шукати біль, що роз’їдає рани,
      Змиваєш кров зі скроні
      І невдач –
      Кохаєш так.

      Твоя душа, багата снами, рада,
      Що є десь я,
      Що божа ласка-влада
      Все зробить так, щоб ми були парі,
      Щоб нам ніколи
      Не наснились
      Зради.


      2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Чоловіки і риба
      Твоя чорна прозора плетена кофта
      Ніби створена для того,
      Щоб виловлювати чоловіків на вулиці,
      Як рибу зі ставка.

      Коли ти виходиш із дому,
      Коли сонце просвічує твоє жіноче єство,
      Коли краса твого тіла пахне спокусою –
      Серйозні дорослі мужчини
      Хапають повітря відкритими ротами,
      Ніби карасі чи коропи,
      Що раптово опинилися на березі.

      Автомашини зупиняються,
      Виїжджають на тротуари
      І з них випадають,
      Попередньо втративши свідомість,
      Піджаки і смокінги,
      Краватки і портмоне,
      Туфлі і джинси…

      А мій друг-рибалка,
      Коли побачив тебе,
      Сказав,
      Замислено:
      - Жаль,
      Що подібної приманки
      Ще ніхто не придумав
      Для риби…


      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Моя душа схожа на місяць
      Місяць сьогодні такий чистий і прозорий,
      Як наші почуття.

      Це тому, що ти
      Здмухнула з нього пилюку минулого,
      Попіл старих почуттів,
      Мов із кришталевої попільнички,
      Зішкребла накип недовіри
      Та іржу сумнівів,
      Вивела плями ран.

      Ти промила його сльозами ревнощів,
      Протерла хустинкою,
      Просякнутою спогадами,
      Зігріла полум’ям серця,
      Що втратило рівновагу,
      Вдихнула в нього життя,
      Що не знає спокою
      І повісила на стелю світу
      Під промені сонця –
      Нехай дивує
      Усіх.

      Моя душа нині
      Схожа на місяць,
      Бо ти зробила з нею
      Те ж саме…

      Завтра
      Я повішу на небо свою мокру подушку.

      Синоптики всіх країн
      Змінять свої прогнози,
      Тому що почнеться сезон дощів,
      Який триватиме аж до глобального
      Потепління
      Між нами.


      2011



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Наші душі закохані
      Наші душі закохані, а тіла розділені.

      Кожного ранку ми намагаємось подолати відстань,
      Перестрибнути прірву, пройти по канату над Ніагарою...

      Інколи нам удається відчути тепло одне одного...

      Саме в ці моменти хтось починає заздрити,
      Звинувачувати нас у тому, що ми не вміємо літати...

      Нещасні! Хіба вони знають, що таке щастя?!
      Адже можна бути розділеними і притягувати одне одного,
      А можна бути близько і відштовхувати того,
      Хто колись погодився зістарітися з тобою на одному,
      Обмеженому стінами, просторі, на одному білому,
      Як простирадло, прямокутнику.

      Дехто за все життя не зможе відчути тієї насолоди,
      Яку нам дарує доля за кілька годин ніжних зустрічей.

      У хвилини самотності я думаю про те,
      Що відстані роблять щастя солодшим,
      Бажанішим, яскравішим, неповторнішим...

      Добре, що наші душі закохані.
      Чудово, що є перешкоди, які хочеться долати.


      2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Площа Любові
      Я ніколи не любив тополь.
      Вони надто невпевнено тримаються землі
      І перший-ліпший сильний вітер
      Може нахилити їх і зламати
      Чи просто вирвати з корінням.

      Я ніколи не любив площ.
      Вони живуть постійними протягами,
      На них вічно багато людей
      І майже неможливо знайти
      Такий бажаний спокій
      І затишок.

      А тепер
      Ця площа,
      Оточена старими незграбними тополями,
      Прошита холодними вітрами вздовж і впоперек
      Подобається мені все більше і більше.
      Адже на ній є таємне місце,
      Наповнене солодкими теплими спогадами,
      Місце, про яке знаємо тільки ми з тобою.

      На цій площі народжується ніжна пристрасть
      І пристрасна ніжність.
      І, якби вона не мала іншої назви,
      Ми назвали б її
      Площею Любові.


      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Хвиля

      Перехоплює подих, коли
      Ловиш хвилю.
      Вона
      Піднімає тебе,
      Піднімає тебе аж на небо.
      Аж до хмар,
      Вище хмар...
      Але ні! Але ні,
      Хмари тут, хмари тут
      Ні до чого.

      Ловиш хвилю й летиш.
      Це блаженство таке,
      Що бракує і слів і...
      Не треба!

      Вал дев"ятий накрив,
      Вал десятий і ще
      Накриває тебе, накриває...
      Цей потік крізь єство,
      Це божественний сік,
      І немає солодшого раю.

      Невагомість тремтить
      У криницях зіниць
      І повіки вгамовують
      Голос.

      Знову хвиля
      І знов
      До небес,
      До блаженств,
      До блаженства,
      Єднання із...
      Що це?

      Це не сон.
      Не політ.
      Це, звичайно, не сон
      І звичайно,
      Звичайно,
      Не
      Серфінг.


      2011



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Осіннє

      Твої слова, мов стріли у мішень,
      Впиваються у вечорові сутінки.
      Просякнуті стражданнями душі,
      Мов щупальця, повзуть рядочки речень.
      У розпачі розгублені листи
      Невизначено тицяють губами
      У тіло перевтомлених зізнань,
      Що грають мовчки партитуру зречень.
      Образа ночі дихає на день
      Вчорашнього невиспаного сенсу,
      Тонкими візерунками страждань
      Вкриваючи прозору шкіру Лети.
      Летять осінні усмішки зітхань
      Листками вже померлої берези…


      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Віртуальне

      Інколи відчуваєш себе мухою,
      Що втрапила до всесвітньої павутини.

      В'язкий клей тримає твої крила,
      Сковує рухи, сплутує душу.

      Руки липнуть до клавіатури,
      Очі потопають у трясовині монітору,
      На шию сідає залізний павук –
      Віртуальний монстр –
      І висмоктує з тебе останні краплі волі,
      Що ще залишилися десь
      На денці душі
      Після зомбування телевізором.


      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. У нашій найпершій хаті
      У нашій найпершій хаті жили пацюки.
      Ми змушені були підгодовувати їх м'ясом і хлібом,
      Поїти молоком, бо інакше
      Довгими зимовими ночами,
      Коли ми спали, виснажені коханням,
      Ці гидкі тварини обгризли б нам носи і вуха.
      Уяви собі,
      Який би мали ми вигляд тепер
      На фотографіях у закордонному паспорті
      Перед тим, як виїхати з країни,
      У якій пацюків люблять більше, ніж людей.
      Тоді
      Нам точно не дали б візи…


      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Любиш?

      Пелюстки ромашки думали,
      Що Бог створив їх
      Для краси.
      А ти обриваєш їх по черзі:
      -Любиш?
      -Не любиш?...

      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. У твоїй душі цвинтар

      Кажеш,
      Що у душі твоїй цвинтар.

      Там поховані всі,
      Хто не виправдав твоїх надій
      У коханні.

      Там спочивають ті,
      Хто обдурив твої сподівання,
      Хто дозволив собі брехати,
      Чи ділити ніжні почуття
      Між тобою
      Та іншими.

      Ти максималістка.

      Чи на тому кладовищі
      Не готуєш ще
      Могилу і для мене?

      Чи зможу я вижити?

      Чи зможу я?...


      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Мені б тебе...
      Мені б тебе оберігати, вранці
      У пестощі вдягати коло серця,
      Мені б тебе леліяти, як мрію,
      У поцілунки загортати… Та
      Птахи надій збираються у вирій
      І вересень вмирає біля ніг.

      Мені б тобою дихати і жити,
      Натхненно випромінюючи ніжність,
      Мені б тебе голубити коханням,
      Бо ти одна-єдина. Тільки ти
      Умієш сонцем душу зігрівати …
      А я тебе – лілею – на мороз!

      Мені б тебе, немов зіницю… Боже!
      Думки гризуть мене, як ті дракони
      Шматують тіло, випивають кров…
      Ти плачеш гірко біля монітора,
      А я вину, як бите скло ковтаю.
      Я сам собі вишукую покару.


      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Про боротьбу
      Життя – це гра.
      Та грати нині ні з ким.
      Тепер за грати
      Сіли всі,
      Хто грав.

      І вісім грамів серцю
      Уже не допоможе –
      Ти вже програв.

      Бо не навчився
      Прагнути до зброї
      В руці тримати шаблю,
      Булаву…
      І за свободу битися до крові,
      І славу здобувати у бою.

      Традиція…
      Позиція?
      Проблема!
      Понаробили рала із мечів –
      Тепер у хлопців, замість скоростріла,
      Ярмо повисло мирно на плечі…


      2011



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Батарею розряджено

      Образа
      проростає крізь тіло,
      наче бамбук.

      Літо
      лишилося в спогадах.

      Звук
      телефона змовкає -
      Зникає
      картинка майбутнього.

      Певно,
      батарею розряджено.

      А здається,
      що зраджено...
      Хто відповість?

      Повно
      перлів у жмені
      назбираю.
      Чи сліз?

      Біль
      наростає у серці.

      Ці
      втрачені скерцо
      плачуть крізь ніч...

      Може,
      гра не вартує
      свіч?

      Ні!
      Дзвоню у дзвони,
      відмолюю рок...

      Хто мені скаже,
      як відновити
      з небом зв"язок?


      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. А ми...
      Заснула осінь під мостом...

      Повільно, втомлено
      Іде по вулиці
      Спекотний день.

      Думки заплутані,
      Немов сліди, що на шляху
      Водою змиються…

      Слова – зелені їжаки –
      Упали купами
      Каштанів зболених
      Під ноги нам.

      А ми
      Втискаємо в м’який асфальт
      Вчорашнє літепло.

      Куплети днів складає час
      Рядами рівними.

      Життя надій в ріку розлук
      Стікає ринвами.


      2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Про операцію
      Вікно лікарні світиться
      Свастикою вічності.

      Скальпелем місяця
      Вирізає ніч пухлину розуму
      Із серця відчаю.

      А душі хочеться,
      Щоб операція була
      Успішною.

      Спішно так
      Складає хірург
      Свою валізу.

      Хіба залізу
      Не важко жити?


      2011



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Біля дороги...
      Місяць сховався за хмару,
      Христос на хресті очі заплющив,
      Бо нам так не терпілося,
      Що ми прямо біля дороги…

      Бо ж написано: «Люби ближнього…»
      А де любити, якщо хати нема?
      І коли,
      Якщо ніч пролітає
      Фарами?…

      А земля пахне вереснем,
      А трава ще не росяна,
      А ти голосу вже не стримуєш!...

      Цвіркунів розбудили ми,
      Їжаків налякали всіх,
      Що в саду крали яблука…

      Білі янголи позліталися,
      Щоб на тебе дивитися,
      Бо твоє тіло світиться –
      Ти красива божественно
      У бажанні нестримному.
      І така ти гаряча, що
      Із дерев листя сиплеться…

      Місяць хмари порвав усі
      На кохання щоб глянути,
      І Христос придивляється.
      І ти вперше не хрестишся…


      2011



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Колись...

      Колись
      Ти любив подорожувати…
      Тепер
      Не виходиш із дому без валідолу.

      Колись
      Ти прагнув літати,
      А нині
      Готовий продати свої крила,
      Чи обміняти їх на більш реальні речі,
      Та, виявляється,
      Що нікому вони
      Не потрібні.

      Колись
      У тебе було бажання володіти світом,
      Сьогодні,
      У хвилини розпачу,
      На грані відчаю
      Не можеш володіти,
      Навіть, собою.

      Колись
      Твої бажання були здійсненними,
      Насолоди – доступними,
      Поцілунки – гарячими…
      А вчора
      Ти цілував у чоло свого друга
      І твої губи
      Були холоднішими,
      Ніж його тіло…


      2011



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Про алкоголь
      Випиваю келих тиші.

      Тепло спокою розтікається тілом
      І вкриває свідомість
      Молочною піною спогадів.

      З-під опалого листя часу
      Виринають думки
      І несуть до мого серця
      Клаптики минулого,
      Як мурахи до мурашника
      Ховають крихти насолоди.

      Із тих клаптиків,
      Із тих маленьких яскравих частинок
      Складаю пазли,
      Малюю картини,
      Будую речення,
      Вертаю втрачене,
      Реставрую виблідле,
      Складними програмами
      Відновлюю карту
      Пам’яті.

      Потім
      Виливаю вечір
      У пляшку ночі,
      Заплітаю вітер
      У коси коханої,
      Що десь далеко
      Так само хміліє
      Від спогадів про мене,
      Струшую зірки
      З простирадла вічності
      Й лягаю спати
      В обійми літа,
      Від щастя п’яний.


      2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Радуйся, небо!
      Зорі збуджуються:
      Дивляться, як притискаю тебе
      До себе.

      Вітер намагається
      Пропхатися під мою руку -
      Під твою сукню.

      Птахи
      Проковтнули спів - бояться
      Порушити напругу прагнення,
      Налякати наближення вирію.

      Наші крики, наші стогони
      Переходять із уст в уста,
      Із тіла в тіло,
      Губляться десь усередині
      І лопають струнами,
      І вибухають бомбами -
      Кольоровими колами
      Перед воротами раю.

      Радуйся, небо.
      Радуйся!

      2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Полудень
      У Києві полудень.

      Сонце повисло над самісіньким хрестом Софії.

      Ти дивишся на нього зі сходу,
      Я – з кордону на заході.

      Сонце підморгує тобі правим оком,
      Мені – лівим.

      – Іншим ще важче, – каже воно. –
      Їхнє кохання перевіряється
      І більшими відстанями,
      І тривалішими розлуками.

      Наше кохання перевірено муками.

      Кожен день без тебе дощем вмивається.

      Мені хочеться вірити сонцю,
      Але я більше довіряю своєму сонечку,
      З яким скоро зустрінемося.

      Та чому
      Сонце повисло над хрестом Софії
      І не рухається?


      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Павук мого серця
      Павук мого серця
      Тче срібну павутину
      Між ребрами своєї клітки.

      Він хоче упіймати у свої сіті
      Золоту птицю удачі.

      Але хіба може ця птаха
      Потрапити в його клітку,
      Якщо двері моєї душі
      Зачинені?

      Якщо дивитися на мене зверху,
      То я теж нагадую павука,
      Але більш амбітного і менш прогнозованого,
      Який у свої сіті хоче зловити
      Не тільки птицю удачі,
      Але і:
      Всі барви кохання,
      Симфонію батьківства,
      Поклики вітру свободи,
      Чари цвітіння саду,
      Запахи власного дому,
      Золоті скарби предків,
      Сп’яніння від творчості,
      Бризки слави,
      Краплі здоров’я,
      Зерна мудрості,
      Друзки вічності,
      Крихти спокою…

      Клітка моїх бажань
      Відкрита.

      Павук мого серця
      Тче павутину
      Сумнівів.


      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Я так хочу...
      Пересохлими губами літо
      Цілує мене у спину
      І на місці поцілунків
      Виростають крила.
      Волелюбним соколом
      Піднімаюся в небо
      Щоб показати тобі
      Красу світу і власну силу.
      Перетворююся під хмарами
      На білого лебедя,
      Щоб ти, задоволено,
      Побачила вірність
      У моєму серці.
      Потім стрімголов
      Падаю аж до самої землі
      І, на рівні твого вікна,
      Стаю голубом,
      Щоб воркотати тобі
      Про свою ніжність
      І розповідати
      Про таємниці кохання.
      Сідаю на підвіконня
      І стаю синицею,
      Щоб ти могла
      Зловити мене у жменю
      І відчути свою владу
      Над моїм життям.
      А коли розтулиш пальці
      Я випурхну у кватирку
      І перетворюся на бузька,
      Бо я так хочу
      Зробити тобі подарунок
      До Дня Матері.


      2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    41. Солоне озеро Солотвина
      Солоне озеро Солотвина роз’їдає мої очі
      І вони стікають великими краплями
      На лікарняне ліжко.

      Солоне простирадло прилипає до мого тіла
      І я здираю його із себе
      Разом із шкірою
      Минулого життя.

      Свідомість солоною свічкою
      Скрапує в озеро,
      Щоб роз’їдати очі іншим
      Чи лікувати їх
      Від відсутності любові
      До життя.

      Життя без тебе стає іншим.

      Воно, мов пес,
      Злизує сіль з моїх губ,
      Із очей, щік, пальців…

      Але душа, все одно,
      Лишається солоною.

      Може,
      Це тільки тому,
      Що в Солотвині все
      Солоне?...


      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Символічне
      Посередині відчиненого лікарняного вікна
      Натягнуто мотузку.
      На ній висить пара трусів,
      Яскравих, кольорових.

      Дивлюся із ліжка на небо
      І білизна на його фоні
      Нагадує мені прапорці,
      Якими мисливці огороджують територію
      При полюванні на вовка.

      Вітер тріпоче ними,
      Тіпає,
      Гойдає…

      Інколи вони розгортаються
      І стають схожими на птиць,
      Що прагнуть злетіти.

      Білі вівці хмар
      Мандрують
      Прямокутною полониною неба,
      Безтурботно граючись
      І поглинаючи одна одну.

      Найменші з цих кучерявих символів
      Верховинського життя
      Ховаються за прапорцями-трусами
      І мені здається,
      Що вони залізають усередину
      І роблять ці труси
      Наповненими життям.

      Певно,
      Це душа повертається
      До моєї тлінної
      Плоті…


      2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Наші сліди
      Наші сліди – на морському дні,
      Біля самісінького берега…

      Відплив оголює їх
      І показує світові
      Неземну любов.

      Наші сліди переплітаються,
      Накладаються один на одного,
      Туляться,
      Пестять свої відбитки,
      Цілуються…

      Сліди наших ніг
      Не можуть один без одного,
      Як і ми.

      Вони всюди разом,
      Вони завжди поруч.

      Інколи
      Один слід поглинає іншого
      І важко розібрати,
      Чи малий сховався у великому,
      Чи великий своєю ніжністю
      Накрив малого.

      Але,
      Коли сонце починає заздрити,
      Приходить приплив
      І пінною хвилею
      Накриває світлі почуття.

      Певно,
      Нептун охороняє нашу любов,
      Бо сліди наших ніг
      Ніколи не змиваються
      Морем.

      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Міраж
      Ти мене проводжаєш дощем,
      Міражем виникаючи зрідка
      По дорозі із раю.

      То, здається, що ти на вогні
      Витанцьовуєш,
      Сало печеш
      І приносиш на таці,
      То зникаєш в ранковій імлі,
      То виходиш із дому у ніч,
      Чи тікаєш на танці.
      На кислотному музики дні
      Ловиш перли розради – вони…
      Всі вони – міражі.

      Міражі
      Виростають між нами.

      То привидиться море і пляж,
      То на площі гарячий форсаж –
      Все міраж.
      Все – міраж!

      Проводжаєш мене міражем,
      Сумно дивишся мокрими вікнами…
      А на хмари проміння тече
      Із-за обрію.
      Так не хочеться їхати… Ранок
      Намальовано повниться фарбами
      Із новими бажаннями й звабами.
      Сірі хмари біліють уже…

      Накрапає все дужче і дужче
      І здається (це знову міраж?),
      Ніби дощ цей –
      З твоєї подушки…
      Ніби день –
      На зіницях вітраж.


      2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Бути? Не бути...
      Бути? Не бути… Набуте в дорозі
      Муляє плечі, тягне у розпач…
      Плаче печальними мріями розум
      Пекло душі поглинає нас.
      Повінь
      Ні, не весни, а набутих невтілень
      Тілу не дасть відпочити допоки
      Мучити будуть вчорашні провини,
      Винними ріками витече кров з нас.
      Пекло душі – найстрашніша покара.
      Сумніви віри, помилки долі…
      Зашморгом волі
      Поволі
      Знедолені і
      Пересичені трутні
      Бити, питати, судитимуть строго
      За власні гріхи,
      За нездійснені мрії.
      Сльози Марії впадуть попід ноги,
      Покотяться голови:
      Викрики, ловИ!

      Треба щоб вижив,
      Щоб вижав це поле,
      Тобою засіяне маком кривавим.
      Просто не хочеться жити в безодні.
      Пекло душі заповняє весь простір.
      Спазми думок переповнюють мозок,
      Спокуса молитви вповзає між ребра.
      Так треба.

      Так треба – хтось каже.
      Кому це так треба?
      Хтось в’яже,
      Хтось ріже…
      І свіже повітря уже не рятує,
      І кров не нуртує. На кінчику бритви
      Лиш сльози молитви.
      Чи сила
      Молитви?...


      2010



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Під павутиною думок


      Під павутиною думок
      Струмок мелодій Страдіварі,
      Бульвари й бари, барви міст
      І містика іконних граней.

      Мов гравій висипано тут,
      Густий вінок, похмурий Глоба,
      Обачно витерта сльоза
      Туга, як смик чи кінський волос,
      Що сушить голос.

      Лиш скрипка тіла
      Хотіла повз долоні в ранах
      У ранок.
      В пам'ять.
      У пісок…

      Потік життя міліє швидко.
      І видно з дна його найбільше
      І найгірше…

      Певно,
      Чужа дорога не веде
      Ні в рай, ні в пекло…

      Летіти треба по струні,
      Бо у житті, як на вікні:
      Напишеш пальцем і зітреш…

      А може, й ні…
      А на стіні
      Висить холодне тіло скрипки,
      Під павутиною бажань
      Сховавши чардаш.

      2002



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. А роки летять, мов кулі
      А роки летять, мов кулі,
      Менше вже кують зозулі –
      Скоро тіла насолоду
      Старість висмокче до дна.

      Скоро зморшками пооре
      Наші душі, наші мрії,
      Наші весни, мов повії,
      З іншими підуть у ніч.

      Скоро згаснуть наші ранки,
      Стануть шторами фіранки,
      Зорі – краплями вина.

      Тож цілуй мене негайно,
      Хай нам буде нині файно,
      Хай кохання не мина.


      2000



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. День пам’яті?

      Життя, неначе гойдалка, прив’язана до місяця.
      Час хилитає маревом уявність перемог.
      Перемололи вересень з кістлявими горіхами
      І зброя попід стріхами вже проситься… Та Бог,
      Напевно, відвертається від поклику козацького,
      Батрацького мрійливого – вхопитись за шаблі.
      Блищать медалі скривджено фальшивими монетами,
      Бо все, за що давали їх – лишилось на війні.
      Позбавленими вибору, до подвигів привченими
      «Чеченами», «душманами», «бандерами» були.
      Буяли і буянили. Безбожними законами
      Вростали у агресію, мов кулі у стволи.
      А стали непотрібними. Загрозою для спокою.
      Лишилися самотніми у натовпі питань.
      Прощальний вітер осені ще грається медалями,
      За далями зухвалими мовчить акордеон…


      2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Мовчиш?
      Мовчиш?
      Мовчи.
      Карай мене мовчанням.
      Вихлюпуй біль у простір самоти.
      Я не відчув би прірви під ногами,
      Якби не ти.

      Якби не ти, я не відчув би й неба
      Під крилами.
      Не зміг би так зрости
      У розумінні вічного й земного,
      Якби не ти.

      Розбите серце точить німота,
      Зникають зорі днів, немов у кухлі
      Вуглини почуттів.
      Сумна
      Одна
      Перегортаєш сутінь.

      Пробач мене.
      Прости мені.
      Мовчи!
      Не треба слів просіяних,
      Промитих.
      В мовчання безмір корені пустив
      Кришталь
      Розбитий.

      Але я вдячний Богові за те,
      Що ти на світі є.
      Зі мною.
      З іншим…

      Твоє ім'я солодке і святе
      Займає нішу
      У пантеоні вічних почуттів,
      В сузір'ї Муз, що їх торкнувся геній.
      Але невже окрилена любов
      Мовчить
      На сцені?

      Мовчиш?
      Мовчи.
      Тримай безмежну паузу.
      Але в мовчанні я
      Помру
      Не зразу.

      То краще вже,
      Неначе кулі в скроню –
      Від слів твоїх
      Себе я не бороню.


      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Ню
      Якби я був Артуром Брагінським,
      То зобразив би тебе сонцедайною Грацією
      На фоні озера Балатон, чи серед закарпатського пейзажу.
      Якби я був Юрієм Боднарем,
      То намалював би тебе схожою на свою доньку,
      Оголену і просвітлену дивними променями.
      А коли б я народився Антоном Ковачем,
      То малював би тебе натхненно і закохано
      У вишуканих інтер’єрах і позах
      І всі мої картини купував би Михайло Ман,
      Але я сумніваюся, чи продав би хоча б одну.

      Якби я був великим Мікеланджело Буонарроті,
      То зобразив би тебе на склепінні Сікстинської капели
      Піднесеною і освяченою, божественною у грайливості.
      А прихожани щодня грішили б,
      Дивлячись захоплено на твоє спокусливе тіло
      І забуваючи про власну душу.

      Якби я прийшов у цей світ геніальним Рафаелем Санті,
      То бачив би в тобі тільки Мадонну.
      І створена мною Мадонна, який би музей не прикрашала,
      Завжди зігрівала б поглядом тільки моє серце.

      Якби в моєму тілі жив твій улюблений Густав Клімт,
      То мій пензель зобразив би тебе вагітною красунею
      І в твоєму животі слухала б музику
      Маленька донечка Ліля.

      Якби я був художником…
      Але я поет.

      Тому я малюю тебе ніжними словами щовечора.
      Тому я пишу для тебе вірші кожної хвилини.
      Тому я зображаю тебе
      Грацією, Мадонною, вагітною, оголеною,
      З донечкою, на склепінні,
      На небі,
      На серці…

      Тому я малюю тебе піднесено і закохано.
      Тому я зізнаюся тільки тобі, що не шкодую,
      Що не вмію тримати в руках палітри.
      Бо я твій поет.

      Бо я твій художник.

      2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Лише з тобою
      Я буду вдячний віршами
      І стану сильний пам’яттю,
      Тому, що ти щасливою
      Стаєш зі мною, любочко.
      Я засвічу веселкою
      Слова свої окрилено –
      Ти станеш щасливішою
      Ще більш, моя голубочко.
      Я квітами розсиплюся
      На ложі піднебесному,
      Щоб ти, любов’ю поєна,
      П’яніла поцілунками.
      Я розіллюся ніжністю,
      На тіло, болем зранене,
      Любисткова настоянка
      Тебе скупає, вранішню.
      Немов зоря – засвітишся
      На полі орхідейному,
      Залишишся царівною,
      Богинею, Венерою.
      Святого перевтілення
      Навчуся невгамовного,
      Бо лиш з тобою, Сонечко,
      Себе відчую богом я.

      2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Не розкажу нікому про те
      Не розкажу нікому про те,
      Що відчуваєш ти,
      Коли торкнуся рукою
      Твоїх грудей…

      Ні сонце, ні вітер
      Не бачать моєї руки
      Під твоїм плащем.

      І якби зараз була ніч,
      Всі зорі заплющили б очі,
      Щоб дати можливість
      Випити щастя
      На честь життя
      Із келиха твоєї цицьки.

      Я пив би довго,
      Допоки моя душа
      Не стала б Галактикою.

      А ти…
      Була б єдиним сонцем
      У ній.


      2002



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Кожного разу...
      Мій сон ховається біля робочого стола.

      Кожного разу,
      Коли я сідаю до комп’ютера,
      Мене огортає спокоєм,
      Пеленає затишком.
      Сон теплою хмарою нависає наді мною
      І починає наспівувати свою найновішу колискову…

      Кожного разу,
      Коли лягаю у ліжко,
      Мене пронизує холодом зимного простирадла,
      Яке пахне свіжістю альпійських луків
      І нав’язливою рекламою прального порошку.
      Неспокій влізає під ковдру,
      З-під подушки виповзають тривожні думи
      І, воїнами у металічних панцирах
      З виставленими вперед списами,
      Обступають мене.

      Кожного разу,
      Коли лягаю у ліжко,
      Я починаю думати,
      Що як багато геніальних творів
      Я зміг би написати
      Якби спав за столом
      А працював у ліжку.

      Хоча робота у ліжку
      Кожного разу
      Передбачає інший результат.

      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Роздуми Робінзона
      Береш у руки писанку. Дивишся
      Як тонкі лінії випромінюють енергетику
      Дотику до вічності.

      Нитка життя веде від язичництва
      До воскресіння,
      Від світотворчого начала
      До армагедону,
      Від винайдення колеса
      До Фукусіми…

      Тригвер тримає душу між небом і землею,
      Щоб вона мала вибір,
      Щоб могла боротися з вітром,
      А ми – з вітряками.

      Свастика прив’язує промінням
      До кореня людства.

      Символи не змушують думати –
      Вони, на рівні підсвідомості,
      Дають тобі знання, яке ще вчора було вірою,
      Дають віру, яка вчора була відчаєм,
      Дають відчуття, яке колись було правдою,
      Дають надію, якої не було взагалі.

      А ця писанка
      Була звичайнісіньким яйцем,
      Знесеним рябою куркою,
      Яка і не думала сушити собі голову
      Над питанням: що було першим?

      Бо для неї яйце – це продовження.
      А для мене П’ятниця – це та,
      Хто приносить сонце.

      2011



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. За мить до смерті...
      За мить до смерті. Ні – за міліметр
      Авто до тротуару зупиняється.
      І страх проймає всіх, і крик повис,
      Мов ніж. Межа мереживом гойдається
      Перед очима вічності. Авжеж!
      Якби не встиг, чи гальма спрацювали
      Не зразу, із запізненням – таки
      Мене б уже… Тебе б уже… Спросоння
      Кричатиму сьогодні. Це «Порше»
      Не вперше так розходиться із глуздом.

      Круті понаїжджали. Ось тобі
      Торпеда на дорозі… Нині все
      Не так. Не той. Не склалося. Не треба
      У відчай падати, сльозами в страх текти
      І марно накликати Божий гнів.
      Все обійшлось. Він зупинився. Може
      Це янгол-охоронець на плечі.

      М’ячі футбольні котяться у лузи
      І лузає насіння день весни…

      Наснишся ти. Наснися! Вже сьогодні
      Відходить у історію. А ти
      Мене рятуєш думкою і словом.
      Молитвою? Коханням? Світлом сну?

      Тримаєш, бережеш ключі від раю
      Тому, що ти мій ангел на плечі.

      2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. 2011
      Дві одиниці,
      Зболено-самотні,
      Зустрілися на зламі
      Злих епох.

      Поміж сердець,
      Затиснутих в лещата,
      Веселка заіскрилася.

      Удвох
      Вони долають сумніви
      І страх.

      Свободу
      Дарує їм не простір
      І не Бог,
      А біль,
      Душею змелений на прах.

      У їх словах
      Уже немає відчаю,
      Та ще з тюрми
      Не вилупився
      Птах.

      2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Зізнання
      Богдан Задура зізнається,
      Що кожен рядок його вірша
      Коштує стільки,
      Що на ці гроші
      Можна аж чотирнадцять разів
      Сходити до платного туалету.

      За жоден рядок моїх віршів
      Мені не заплатили
      Ні копійчини.

      Просто в моїй країні
      Для поетів
      Всі туалети
      Безплатні.


      2011



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Намалюй мені волошки
      Намалюй мені волошки із колоссям у ромашках,
      Тіло дівчини невинне, що згорає від спокус,
      Кактус вічності і вірність віртуальності матерій
      Так майстерно, мов Ерделі свою Магду... Пікассо
      Вже тобі не намалює ілюстрацію до книги –
      Гинуть генії ілюзій в хворобливості бажань.
      Нежить пам’яті впливає на можливість перевтілень:
      В тілі виросла цнотливість, а свобода прагне ран.
      Може, крові і не треба? – Море всотує проблеми
      І змиває гріх із тіла й муки совісті з душі.
      Два квитки зірви із літа і шукай на морі щастя.
      Але березень безбожно прив’язав нас до землі.
      Ми із болем поріднились, нам ярмо вросло у шиї,
      Нам оса політ гранати у пробудження несе.
      Сенс у тім, щоби кохати. Колисати коло хати
      Для майбутнього минуле менуетами страждань
      Нас навчили наші предки. Наші виплекані сльози…
      Намалюй мені у квітах нашу зболену любов.


      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Про дерева

      На гладкій корі бука
      Хтось вирізав ножиком:
      «Я тебе люблю.»
      Час зробив букви випуклими,
      Як і на моїм серці.

      * * *
      Березень немає нічого спільного
      З березами.
      Просто вони саме тепер
      Не витримують натиску життя
      І починають плакати.

      * * *
      Життя встромило тебе вербовою гілкою
      У розколотий камінь.
      Ти поливаєш коріння сльозами
      І ростеш. А камінь
      Скоро перетвориться на пісок.

      * * *
      Дівчина на вершині яблуні –
      Це твоє дитинство,
      А бик під деревом –
      Це час, який робить нас
      Дедалі сміливішими.

      * * *
      Сонячний зайчик
      Виліз на тюльпанове дерево
      І грається у квітах.
      Так і твоє проміння
      Робить красивішим світ.


      2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Стати янголом
      Лікарю,
      Вилікуй її від кохання.

      Чаклунко,
      Дай їй напитися чарів,
      Щоб вона забула про мене.

      Правдо,
      Стань солодкою,
      Щоб я міг проковтнути тебе.

      Пісне,
      Народися у серці зболеному
      І обмий мої рани сльозами.

      Вічносте,
      Заховай у безпам’ятство все,
      Чого ніколи не зможу змінити.

      Доле,
      Подаруй мені крила,
      Щоб міг я стати
      Журавлем у небі,
      Лелекою,
      Що приносить дарунки.

      Янголе,
      Позбав нас від страждань
      І подаруй нам янголятко.

      Демоне,
      Відпусти мою душу,
      Не тримай мене за крила,
      Дай мені волю,
      Щоб я міг піднятися в небо
      І стати для неї
      Піснею,
      Долею,
      Правдою,
      Лікарем,
      Вічністю,
      Янголом
      І янголятком.


      2011



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. смерть схожа на собаку
      ..............М.
      смерть схожа на собаку
      вона нюхає мене опівночі
      обнюхує
      моє обличчя
      ноги
      спину

      вона не дихає
      але майже дотуляється
      до мого тіла
      порожнечею
      пустотою
      що у неї під капюшоном
      темнотою своєї сутності

      у неї немає обличчя
      вона без носа
      але я відчуваю як
      вона вдихає моє тепло
      запах моєї крові
      аромат плоті
      пахощі парфумів
      вона вдихає
      присутність життя
      і не видихає нічого

      мороз пробігає по шкірі
      я не дихаю теж
      певно
      в такі моменти
      смерть схожа на мене
      чи навпаки

      холодний піт
      приводить мене до тями
      і я ловлю себе на думці
      що це був не сон
      що це я
      нюхала смерть
      над прірвою
      перед кінцем
      світу


      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Дідо Юра
      Дідо Юра посадив тую
      На могилі інваліда війни
      Що його енкаведисти
      Скинули з автомобіля
      Вниз головою.

      Дідо Юра посадив тую
      На могилі невідомого січовика
      Що загинув за Карпатську
      Чи просто
      За Україну.

      Дідо Юра посадив тую
      І на могилі великого жовтня
      Що змалів і вмер
      Від самоотруєння.

      Дідо Юра посадив тую
      І у своєму дворі
      І перед моєю хатою
      І біля хреста на околиці
      І коло сотень будинків
      У яких жили люди.

      Він вирощував туї на грядці
      І садив їх усюди
      Бо просто любив життя.

      А ще дідо Юра
      Дарував яблука із власного саду
      Друзям і просто людям.

      А хто посадить тую
      На могилі діда Юри?


      2009



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Це було не зі мною
      Це було не зі мною.
      Це не сон і не спогад.
      Я не зможу ніколи
      Пояснити ці речі.

      Це не спроба до втечі –
      Був здивований вечір,
      Туга впала на плечі,
      Мене викинув з хати
      Без вибагливих речень
      День страждань.

      І втоптав мене в глину,
      Втиснув тінню в бруківку,
      Утопив у багнюці…
      Я сама вже не знаю,
      Чи мене ґвалтували,
      Чи сама віддавалась
      Я у розпачі силі,
      Що повисла над суттю,
      Над душею, над сонцем,
      Що іскрилось на споді…

      Честь і гідність, і віра
      Розповзлися, мов шкіра
      Від кислотного щему –
      Я зосталась порожня,
      Ніби кулька. Не знаю
      Як живу? Звідки сили?
      Просто ангел за руку
      Веде мене полем
      З концентрованим болем
      Під серцем,
      У розпуці й зневірі…

      А назустріч – не звірі,
      А у людській подобі
      Чорні власники пекла,
      Сірі заздрісні тіні,
      Що у ложці готові
      Утопити за те лиш,
      Що правду говориш,
      Що прагнеш до щастя,
      Що знаєш, що хочеш
      Від дня і від миті,
      Що хочеш змінити
      Себе в цьому світі,
      Щоб світ цей змінити,
      Що ти просто хочеш…

      Це життя за межею.
      Це душа під іржею.
      Це не сон і не спогад.

      Це було не зі мною.


      2011



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Мені наснилося натхнення
      М.
      Мені наснилося натхнення.
      Воно прийшло до мене в хату.
      Воно сказало: «Я реальне,
      Як ліжко, квітка, ложка, чайник…
      Не проганяй мене ніколи,
      Бо я образитися можу
      І не прийду до тебе більше.
      Коли тебе вночі розбуджу,
      Коли підніму – встань із ліжка
      І запиши усе, благаю,
      Бо я образитися можу
      І не прийду до тебе більше.
      Ти обрана. Тебе обрало
      Для себе я. Тобі відкрию
      Таємні творчості стежини,
      Навчу тебе лишати тіло
      І перевтілювати душу,
      Лиш підкоряйся, йди за мною,
      Бо я образитися можу
      І не прийду до тебе більше.
      І не лінуйся. Будь собою!
      Не бійся бути не такою,
      Бо всі – це всі, а ти – це сонце,
      Яке мене під серцем гріє,
      Яке дає мені не вмерти.
      Бо я без тебе не здійснюся,
      Не зможу втілити в реальність
      Думки і задуми. Ти можеш
      В житті без мене, – мене ж немає
      Без тебе зовсім. Бо ми з тобою
      В човні одному. У зв’язці щільній
      Під парашутом, що не розкрився,
      Але достатньо у нас є часу,
      Щоб рятівне кільце щосили…
      Та де ти? Де ти?!
      Тебе немає.
      А, ти вже пишеш?!
      Ну слава Богу!
      Я не ображуся ніколи.
      Тебе я більше не покину –
      Віднині житиму з тобою.
      Бо ти найкраща.
      Моє ти сонце!»

      Мені наснилося натхнення…


      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Так божественно...
      Я народжую тебе
      Своїми віршами.
      Малюю портрет твій
      Уявою.
      Наділяю тебе рисами
      Фантастичними.
      Обожнюю грацію
      Тіла ніжного.
      І оживляю
      Вустами жагучими,
      Ділюся душею
      Своєю гарячою.
      Я творю тебе
      До збою дихання,
      Я виліплюю
      Кожну часточку
      Так божественно –
      До безбожності –
      Ідеальною,
      Неповторною,
      Гармонійною
      І покликану
      Бути в любощах,
      Бути Музою
      Не для когось там
      Для єдиного,
      Неповторного…
      Я заслужений –
      Заслужив тебе.


      15.12.10 - 07.01.11



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. твоя смс-ка
      твоя смс-ка мене
      не любить
      бо ти не чуєш
      мого голосу
      я дзвоню
      тільки візьми
      слухавку
      але ти береш
      сигарету

      твоя смс-ка мене
      катує
      посилаю відповідь
      та ти не читаєш
      пишеш
      пишеш
      ламаючи нігті
      вливаючи біль
      у кожну букву

      твоя смс-ка мене
      вбиває
      я мертвими пальцями
      натискаю на виклик
      і чую
      вибачте
      абонент не може
      бо випиває
      останню
      таблетку

      останню
      краплю

      останню
      крапку


      19.12.10



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Ми били б з тобою посуд?
      Якби ти була моєю
      Ми били б з тобою посуд,
      Як мінімум, раз на тиждень,
      Бо я ревнував би дуже
      Красу твою до усіх.

      А через десять років
      Ми би собі набридли,
      Нас зруйнував би побут,
      Світ би нам остогид.

      Ми би були самотні
      Так, як і більшість… Певно
      В квартирах таке твориться,
      Від чого кохання мре.

      Будні, турботи, гроші…
      Сварки, робота, власність…
      Вічна відсутність волі…
      Добре, що ми чужі.

      Добре, що ми з тобою
      Не живемо війною –
      Нас заспокоїть вечір,
      Поки в розлуці ми.
      Зійдемось – ніби пазли –
      Серця закричать оргазмом:
      Хочемо бути разом!
      Разом і назавжди!




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.31 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. як перебути ніч?
      вранці
      дивишся на телефон з надією
      чекаєш дзвінка мого
      молишся

      перед обідом
      говориш зі мною лагідно
      вселяєш надію в серце
      лелієшся

      під вечір
      руйнуєш усе зневірою
      женеш мене геть
      до іншої

      як
      перебути ніч?


      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    69. а я без тебе думаю про тебе...
      коли ми разом
      наші руки нагадують
      два кінці канату
      зв’язані
      морським вузлом

      коли ти біля мене
      я дихаю тобою
      як цілющим повітрям

      коли ми поруч
      наші серця
      ніби два бокали
      і грайливе шампанське
      переливається
      з одного
      в інший

      а наші очі
      у благодаті
      п’ють колір неба
      із вічності

      з тобою я
      поза зоною досяжності
      для всього світу
      для всесвіту

      а нині

      відстань між нами
      створює простір
      для смутку
      для роздумів
      для печалі
      для спогадів
      для надії
      для фантазії
      для творчості

      бо я без тебе
      думаю про тебе
      вигадую і створюю
      тебе


      2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    70. Орхідея-любка
      Метелики летять на полум’я
      І згорають у ньому – істина.
      Метелики хочуть грітися.

      Та є серед них романтики,
      Які обминаючи вогники,
      І вибирають квітку,
      Красою заховану в ніч.

      Летять вони тихо і впевнено
      На запах нічної фіалки,
      На поле нарцисів,
      Під Хуст.

      Фіалки любов’ю пахнуть
      І розкривають ночі
      Чари свої і тайни.

      Маленькі білі суцвіття
      Наповнюють ніч ароматом
      І кличуть до себе, звуть.

      Метеликів вабить запах –
      Вони обнімають квітку
      Мереживом ніжних крил.

      Вдихають на повні груди –
      Цілують свою загибель
      І мертвими падають.

      Так
      Цвіте орхідея-любка,
      Чарівна нічна фіалка,
      Бо любить коли в любові
      Падають їй до ніг.

      2011



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    71. Являєшся Венерою із піни...
      Являєшся
      Венерою із піни,
      Я в обійми
      Падаю,
      Лечу.

      У воді народжується ніжність.
      Загадково, тихо, білосніжно
      Піна
      Поглинає час.

      По твоїй шовково-мокрій шкірі,
      Ніби по порфірі,
      Світло
      Краплями тече.

      Ароматом пестощів і ласки
      Так, немов повернення до казки,
      Ваблять нас
      Незвідані слова.

      Опускаюсь мовчки на коліна
      І схиляю голову покірно:
      Мий її
      І забери собі.

      І не треба любощам нічого
      Крім купання пінного, нічного,
      Що в кінці
      Три крапки
      Покладе…


      2011



      Коментарі (71)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Я - егоїст
      це правда
      я люблю себе
      себе і славу
      блиск і глянець

      самозакоханий
      і гордий
      черствий
      нездатний відчувати
      страждання ближнього

      це так

      люблю себе
      але з тобою
      свій стан люблю
      коли ти поруч
      тебе люблю
      як нагороду
      твій плач
      на кінчику страждань
      слова
      наповнені бажанням
      у ніжність оповитий день
      занурену у пристрасть казку
      твій запах
      лагідність
      тепло
      вино з тобою

      та я п’янію
      не від вина
      а від присутності твоєї
      на відстані цілунку
      ти
      моя заплакана царівно
      моя мелодіє
      весни

      2011



      Коментарі (60)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Я цілую твою відсутність
      Я цілую твою відсутність
      Крізь химерну п’янку цнотливість,
      Проникаючи аж до суті,
      Усвідомлюючи важливість
      Не моменту цього, а ночі,
      Що втопила в собі майбутнє,
      Що сховала тебе і хоче
      Лиш одна в моїм серці бути.
      Але серце моє – для тебе.
      І допоки тебе немає
      Я відсутність цілую в губи
      І відсутність таки минає.
      І являєшся ти, як ранок,
      Відриваючи кірку з рани.


      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Орхідея-привид


      мої пальці бережуть запах твого соку

      моє волосся дихає твоєю ніжністю

      пам'ять просякнута твоїм виглядом
      у хвилини, коли ти розквітаєш

      мій подих п’яніє тобою
      і бубнявіє твоїм збудженням

      я напуваю тебе вологою
      і поливаю єство твоє струменем

      я позбавляю тебе ревнивості
      і пелюстками граю-милуюся

      ти залежиш від мого голосу
      я долаю до тебе відстані

      ти тріпочеш під вітром-поглядом

      ти з’являєшся і зникаєш
      у болотному часопросторі

      ти моя недосяжність лагідна
      ти моя орхідея-привид


      2011



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Не повернеться...

      Пам’яті поетеси Мар’яни Бонь,
      яка пішла від нас у інші світи
      у грудні 2010 року, маючи лише тридцять п’ять…

      А життя набирало сили.
      Визрівали думки у слові.
      Увібрала любов жертовність.
      А натомість… Нема нічого…

      Дочка виросла вже – красуня.
      І синочкові скоро рочок.
      Золотою була би осінь,
      Тільки коси вросли у вічність.

      Теплі вірші, рука холодна…
      Зерна сіяла в юні душі.
      Залишила неспокій серця.
      Дві озерця в очах всевишніх.

      Не здавалася, не жалілася.
      Була сильною. Була жінкою.
      Вийшла з осені – не повернеться.
      І у вічності не загубиться…


      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. під вітрилами

      хтось додумався
      зробити годинник
      у вигляді вітрильника

      цей сувенір
      стоїть на моїй тумбочці
      та ще й світиться

      відколи мені його подарували
      відтоді
      я постійно під вітрилами

      лечу
      наввипередки з вітром
      дельфінами і птахами

      а час
      ніби якір
      на іржавому ланцюгу

      постійно
      теліпається десь
      під ногами

      постійно чіпляється
      за коріння
      каміння






      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    77. НЕ ПЛАЧ БЕЗ МЕНЕ
      не плач без мене.

      хоч дуже важко
      бо я далеко
      бо сумнів точить
      і серце крає
      моя відсутність

      не плач без мене

      притримуй сльози
      держи у серці
      сліпу підозру
      черству образу
      чи недовіру

      не плач без мене

      хоч тіло ріже
      мечем дороги
      хоч ревність мучить
      і біль-розпука
      терзає душу

      не плач без мене

      безмежність болю
      печаль бездонну
      як щось коштовне
      і найдорожче
      тримай міцніше

      не плач без мене

      а як приїду –
      на груди вилий
      відро страждання
      і сльози щастя
      і біль розлуки

      і пригорнися
      і заспокойся
      в обіймах ніжних
      я буду довго
      тепер з тобою

      я не поїду
      тепер нікуди
      вже аж до завтра

      поплач зі мною



      2010



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. ОТРУТА ТВОЄЇ РЕВНОСТІ
      Отрута твоєї ревності
      Любов і мене вбиває.
      Щоранку подати прагнеш,
      Дозуєш, не як в аптеці –
      Вихлюпуєш все й одразу,
      Убити щоби напевно,
      Як ворога.
      Я – навпроти.

      Кинджалом своєї ревності
      Пронизуєш груди й серце
      І перцем із сіллю й оцтом
      Мої посипаєш рани,
      Щоб мучився. Щоб не зразу
      Життя проміняв на вічність.
      Я поруч.
      Рука дістане.

      Не ревність, а гільйотина
      У тебе в руках, кохана.
      Моя голова на таці –
      Мета твоїх слів жорстоких,
      Що стрілами підганяють
      Тіло моє на плаху.
      Лягаю.
      Відсунь волосся.


      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. цей поїзд
      цей поїзд переїхав через моє серце

      він просто виїхав з ночі
      неначе з вокзалу
      пройшов крізь груди
      як через тунель
      і понісся в небо
      на крилах мого бажання

      у четвертому купе
      одного з вагонів
      у запітніле вікно
      дивилася
      ти

      ти
      їла молочну «Мілку»
      з лісовими горіхами
      запиваючи «Живчиком»
      з яблучним соком
      і говорила по телефону
      зі своїм
      чоловіком

      я був у твоєму житті
      єдину ніч
      але цей поїзд
      переїхав через моє серце
      і залишив у моїх грудях
      місиво
      яке ніколи не стане серцем
      тому що ти ніколи
      не станеш моєю

      тільки мрією


      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. заховатися від світу

      заховатися від світу
      і від світла
      тільки ти

      щоб ніхто не бачив щастя
      лиш удвох
      без самоти

      щоб ділитися думками
      подихами
      тихо
      так

      цілуватися словами
      як із птахом
      вільний птах

      розриваються бажання
      ніби серце
      на шматки

      ми – не вільні птахи, люба
      ми у небі
      літаки

      приземляємося часто
      десь на світлі
      у світах

      мерехтливо щастя світить
      нас єднає
      у думках

      аж тамує подих мрія
      від бажань
      і висоти

      заховатися б від світу
      тільки я
      і тільки
      ти


      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Наше місто - вампір

      В чорний неба квадрат
      Жовтий цвях не один
      Вечір вбив і сліди
      Залишив у думках,
      А невиспана ніч
      Проковтнула весну,
      Пляму жуйки пісну
      Приліпила між хмар.

      Наше місто – вампір,
      Воно кров нашу п'є,
      Воно в жилах снує,
      Мов неоновий час.
      Наше місто – вампір,
      Воно нами живе,
      І мистецтво нове
      Опромінює нас.

      Молодий саксофон
      Мов блискучий ліхтар,
      Що виловлює з хмар
      Тіні криків нічних.
      У нічному житті
      Струм по венах тече
      І підставить плече
      Лиш голодний тобі.

      Ти не псих, просто ти
      Усвідомив уже,
      Що тебе береже
      Постчорнобильська кров.
      Нас, блідих мов папір,
      Препарує зима
      І співає сурма:
      Нас без міста нема.




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Земля вмивається...
      Земля вмивається...
      Так мило змивається.

      Мильною піною
      Розмиває лінію
      Між надією й вірою.

      Вірую,
      Що повернеться з вирію,
      Що звільниться від відчаю
      Із свободою спротиву
      Несвобода неспокою.

      Вимрію
      Те повернення силою.
      Тільки я
      Не насилую,

      Бо і так
      Сто разів ґвалтоване,
      Закатоване,
      Закорковане
      Слово зболене,
      Ніби серце землі
      Поневолене,
      Ще над прірвою
      Плаче:
      «Вірую»...


      2010



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Хімічний склад осені
      Хімічний склад осені
      Написаний білою крейдою
      На спинах днів,
      Що виходять у двері.

      До тих дверей
      Прикріплено лічильник.

      Цок-цок –
      Змінюються цифри,
      Росте рахунок.

      За випите щастя
      Пора платити.
      Але кому?

      Біля дверей у вічність
      Немає каси.


      2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Червоно-чорні кольори спокуси
      Червоно-чорні кольори спокуси
      І ти.
      І гуси
      Галочкою в небі.

      Зелено-сірі відблиски надії
      В очах.
      На ділі –
      Неділя
      Перекреслена мечем.

      Розклеєно-мальовані ескізи
      І стіл,
      І візи
      У вазах позолочених надій.

      І нидіє ілюзія єднання:
      Розча-
      рування.
      Таке близьке і трепетне кохання
      Чомусь чекає нині не тебе.

      Червоно-чорна пісня проминання
      І пізньо-
      рання
      Рана на душі.

      І ми удвох.
      Наближено-чужі…


      2010



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Між сторінками книги буття
      Між сторінками книги буття
      Покладу квітку наших мрій,
      Нехай вона зберігає там
      Запахи днів, кольори радості,
      Пелюстки бажання,
      Доторки вітру…

      Неповторну квітку надії
      Висушу теж.
      Із недосяжного космосу
      Висмикну коріння її
      Невидиме,
      Поріжу скальпелем
      Необезболену
      І, склавши віялом, вкладу між буквами.

      А віра висохла давно на корені…
      Така історія,
      Такі реалії…
      Із книги спогадів
      Лиш смуток виросте.
      І, може,
      В лютому,
      У день закоханих
      Я подарую тобі, невпійманій,
      Гербарій щастя,
      Що пахне пошепки.


      2008



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    86. День пам’яті

      А свічка світу світлом до могил...

      Могли б і ми із свічкою стояти,
      Мов мати біля цвинтаря надій.

      Біля хреста не свічка. Не одна
      Із дна думок встає немов на чати –
      Втрачати є кого. Кого стрічати
      Біля воріт останньої межі.?

      Усі ножі заховано у піхви
      І ви пройшли по жилах. Ви - чужі.

      А ви застряли в горлі і нема
      На вас уже ні ради, ні розради
      І раді ви, що ваша ще труна
      Без вас блукає світом. На параді
      Чужих могил, чужих імен, кісток...

      Хічкок душі підводиться над світом
      І тіло приростає до свічок.



      2010 (остання редакція)



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Місто мого безсоння

      Володимиру Павлишину, художнику

      У місто моїх снів
      Приходять вчорашні страхи.

      Мов птахи
      Сідають радісно
      Й викльовують очі.
      Боляче
      Втрачати себе у світлі
      А світ у собі.

      Повіки,
      Якби ж ви були залізні!

      Залізе під шкіру вітер,
      Обітре повітрям холод
      І піде під воду погляд…
      Погладь мене, музо,
      Може,
      Я буду з тобою поряд
      Рядниною вкривши небо
      Під стінами сірих храмів.

      Цей танець кохання й тріо,
      І погляд з далеких францій
      На це обважніле тіло,
      Що хвилею вкриє спогад…

      Погода у нас… Негода.
      Негоже життя прожити
      Під стінами сірих храмів.

      Під хмарами стін. Неславо,
      Хоч спробуй мене родити!…

      В долоні зібравши щастя
      І пензля втопивши в лоні
      Я знову забув про сонях
      У місті мого безсоння.

      22.02.10



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    88. Mitsubishi. Троє в салоні
      1

      О.Л.

      Ти поїхала додому
      Чи від дому,
      Чи від себе.
      Я впіймав твої долоні
      У полоні
      Білих хмар.
      Твій літак махнув сакрально
      Перевтіленням прощань.

      Тінь майнула,
      Ти зосталась.
      Мов царям заморським дань,
      Мов тепло
      Над срібним
      Ужем…

      Я хотів би
      Бути мужем.
      Я хотів би
      Бути…
      Щось
      Переходить в інший вимір –
      Хтось купує Mitsubishi
      Через ті листочки
      Три.

      Ти
      Вимрій те,
      Чого немає.
      Цей трамвай бажань вертає
      Нас у космос
      Самоти.

      2

      М.Р.

      На світанку
      Читаєш танку,
      Хоку чи
      Іще коротшу
      Дозу сенсу,
      Сексу
      Чи…
      Секундомір
      Твого оргазму
      Немов ковток
      Німого спазму
      Покотиться
      По горлу.
      Там
      Вже набубнявіла весна.
      Її розп’яв
      Короткий день…
      Мов у гнізді
      У Кена Кізі,
      В оточенні земних колізій
      В мовчанку грається війна.
      Пішла вона!
      Пішла!
      Вона?
      Чи він?!

      У Mitsubishi.
      Спокуси котяться
      Коти –
      Обсіли світ,
      А світло колом
      Біжить довкола.
      Перебором
      Час на гітарі грає,
      Гріє,
      Немов
      Ґрааль.
      На підвіконні
      Сибірський кіт
      У позі «лотос»
      Зі світу злизує
      Вершки.

      3

      С.Ф.

      Шукати дно безодні.
      Безборонно
      Орати поле дня
      Без борони,
      Брести по морю –
      Солі по коліна
      І мало так –
      Майже нема
      Води.

      Веди.
      Чи вЕди?

      Де ота зоря,
      Що світить десь
      Комусь?
      А, може, доля
      На тім кінці затоптаного поля
      Криницю копле?

      Крапає…

      Веди!
      Веди мене у марево омани –
      Там відцвітають
      Мальвами
      Тумани.
      Десь там,
      Далеко,
      Недосяжно,
      В лісі
      Чекає нас
      Емблема
      Mitsubishi.

      2008 р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Я хочу тебе

      Я хочу тебе
      Обіймати руками бажання,
      Багаттям мінливого слова
      Вкладати щодня на престол.


      Я хочу тебе
      Цілувати губами пожежі,
      Щоб лід твого серця розтанув,
      Щоб крига не вбила мене.


      Я хочу тебе
      По хвилі втрачати до смерті,
      Бо вірність на вічність не схожа,
      Бо кажуть: любов – це полон.


      Я хочу тебе
      Прогнати, мов пташку із клітки,
      Бо знаю – повернешся знову.
      Та клітка тримає мене.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    90. Довга нитка дороги
      Довга нитка дороги
      Біжить за голкою бажань
      І, проходячи через серце,
      Зникає за обрієм спогадів.

      Кожен поворот долі,
      Наче серп у руці колгоспниці,
      Що б’є ним робітника
      По молоту.

      А кожен камінь на цій дорозі
      Ніби вузлик на нитці,
      Що проходить крізь груди.

      І кожним вузликом вона
      Вдаряє
      по високовольтних венах,
      Оголених ребрах,
      Павутинні нервів.

      Нитка дороги життя
      Не рветься ніколи.

      Просто не всі вузлики долі
      Можуть пройти крізь серце,
      Не застрявши у ньому.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. У Храм Кохання натовп увійшов...
      У Храм Кохання натовп увійшов…
      Трощив стосило цінності одвічні
      І чоботами нищив вітражі.

      Лайно і кров, плітки й брудні прокльони
      Змішалися докупи і пройшлися
      Іконостасом наших почуттів.

      Святі на стінах плакали сльозами,
      Коли холодний маятник кадила
      Торкався криком їх гарячих ран.

      Свіча крізь біль підпалювала книги,
      А білий ангел зламаним крилом
      Ловив каміння, що летіло в небо.

      Даремно Бог кричав у кожне вухо,
      Що голова і ноги – це замало,
      Щоб мати право увійти у Храм.

      Даремно я розіп’ятий, побитий,
      Випльовував гвіздки зубів під ноги –
      У Храм Кохання натовп увійшов…





      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Під павутиною думок...
      С. Голубокому
      Під павутиною думок
      Струмок мелодій Страдіварі,
      Бульвари й бари, барви міст
      І містика іконних граней.

      Мов гравій висипано тут,
      Густий вінок, похмурий Глоба,
      Обачно витерта сльоза
      Туга, як смик чи кінський волос,
      Що сушить голос.

      Лиш скрипка тіла
      Хотіла повз долоні в ранах
      У ранок.
      В пам'ять.
      У пісок…

      Потік життя міліє швидко.
      І видно з дна його найбільше
      І найгірше…

      Певно,
      Чужа дорога не веде
      Ні в рай, ні в пекло…

      Летіти треба по струні,
      Бо у житті, як на вікні:
      Напишеш пальцем і зітреш…

      А може, й ні…
      А на стіні
      Висить холодне тіло скрипки,
      Під павутиною бажань
      Сховавши чардаш.

      2002



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Спочатку я шукав тебе...
      Спочатку я шукав тебе.
      Потім шукав інших.
      Потім – знову тебе.

      Тепер
      Я шукаю затишку в твоїх обіймах,
      Спокою – у твоїх очах,
      Впевненість – у твоїх мріях.

      Можливо,
      Я не знайшов би тебе,
      Якби не шукав інших.
      І не знайшов би себе,

      Якби не ти.
      Ти була Храмом, а я – стежкою,
      Ти була горою, а я – Магометом,
      Ти була Матір’ю,

      А я – блудним сином.
      Ти була, є і будеш
      У моїм серці,
      У моїх віршах,
      Бо я і сьогодні
      Шукаю тебе.

      2008



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --