---

_{Публікації на тему:}

---

• Кадри кінохроніки: Радянсько-нацистська співпраця >>>
• Коментарі Віктора Суворова і його критиків >>>
• Дорога до Катині >>>
• Центр досліджень Визвольного Руху >>>
• Мойсей Фішбейн. Єврейська карта в російських спецопераціях проти України
• Р.Забілий. Як КДБ "дописував" спогади повстанців
• Процес над Дем'янюком, або ж новий пакт Рібентроп-Молотов?
• Володимир В'ятрович: "Волинська трагедія - частина польсько-української війни"

---

22.06.2010 _  Роман Ревчук

Про що не хочуть згадувати ані російські, ані німецькі історики, це спільні "паради переможців" після завершення окупації Польщі. Такий парад, зокрема, пройшов у Бресті. Радянські й німецькі офіцери, посміхаючись, поруч стояли на трибуні, покурюючи цигарки. А перед ними гордо марширували елітні підрозділи двох армій - Штефан Требст, професор Лейпцизького університету

Невідзначений ювілей: передісторія

Готуючись до "всенародного святкування" 65-річниці Перемоги, ми якось забули відзначити інший "славний ювілей": 70 - річчя радянсько-фашистського параду у Бресті, який Червона армія і Вермахт провели в місті Брест-Литовськ спільно 22 вересня 1939 року...

А уможливив цю "знаменну подію" договір між Німеччиною і Радянським Союзом, про ненапад (відомий як "пакт Ріббентропа-Молотова"), який було підписано 23 серпня 1939 року терміном на 10 років, і таємний протокол до нього, за яким Європа фактично була розділена на сфери впливу між двома тоталітарними режимами: нацистським і комуністичним.

Довгий час комуністи виправдовували альянс з нацистами необхідністю відвести воєнну загрозу від своєї країни. Насправді ж, радянське керівництво на чолі з Йосипом Сталіним прагнуло спрямувати німецьку агресію на Захід, насамперед проти Англії та Франції.

Вони хотіли дочекатися, коли "капіталісти перегризуться між собою", а тоді, за словами колишнього радянського розвідника, українця Віктора Суворова (Резуна), "оголосити себе Визволителем Європи, замінивши коричневі концтабори червоними".

Однак, все вийшло з точністю до навпаки: в результаті відмови Радянського Союзу від подальших переговорів з Англією та Францією про формування антифашистської коаліції (щоправда, вина за зрив переговорів лежить і на згаданих державах, оскільки вони постійно зволікали з підписанням договору) та у зв'язку з наступним перетворенням Польщі на стратегічний плацдарм нападу Німеччини на СРСР початок німецько-радянської війни став значно ближчим.

Безпосереднім наслідком німецько-радянських домовленостей була збройна агресія 1 вересня 1939 року Німеччини проти Польщі. Так вибухнула Друга світова війна, найжорстокіша в історії людства.

17 вересня під приводом захисту "єдинокровних братів" у війну вступив СРСР, чого Польща явно не сподівалася. У результаті, вже 27 вересня Варшава капітулювала. У Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі та в ряді інших міст відбулися спільні паради союзних військ: радянських і німецьких.

Брест був окупований 22 вересня. Відразу двома арміями. Зі східного боку до міста увійшла авангардна 29-а танкова бригада під командуванням Семена Крівошєїна. Згідно секретному протоколу Брест ставав радянською територією. І наступного дня німецькі війська повинні були покинути місто.

Але для демонстрації радянсько-німецької дружби воєначальники вирішили розлучитися красиво. І раз вже дві армії зустрілися як друзі, як союзники, які разом провели успішну бойову операцію, то за всіма традиціями це належало відзначити. І вони вирішили провести сумісний парад. Прощальний - німці ж йшли. Недалеко, на ту сторону Буга.

Торжества почалися наступного дня після приходу радянських військ, 23 вересня, о 16.00. Зазвичай паради приймає одна людина. Однак цього разу - приймали двоє. На дерев'яну трибуну в центрі Бреста піднялися два командири в парадній формі: випускник Казанського танкового училища Гайнц Гудеріан і випускник Військової академії імені Фрунзе Семен Крівошєїн.

Спогади учасників

Вони стоять на трибуні перед флагштоком з німецьким прапором, а по вулиці перед ними спочатку йде німецька, а потім радянська військова техніка. Командувачі віддають машинам честь...

Згідно спогадів командира 29-ї окремої танкової бригади Семена Крівошеїна, його підрозділ ввечері 20 вересня отримав наказ командувача 4-ї aрмії Василя Чуйкова про заняття міста і Берестейської фортеці. Для цього бригада Крівошеїна здійснила 120-ти кілометровий нічний марш з Пружан.

До ранку 21-го передові підрозділи 29-ї бригади наблизилися до Бресту з північного боку. Крівошеїн наодинці попрямував на переговори з німецьким командуванням щодо передачі міста і фортеці, віддавши наказ про початок руху бригади в Бресті о 14.00.

Переговори з Гудеріаном, які велися зрозумілою обом французькою мовою, затягнулися до вечора. Крівошеїн пише, що Гудеріан наполягав на проведенні параду з попереднім вишукуванням частин обох сторін на площі.

Крівошеїн спробував відмовитися від проведення параду, посилаючись на втому і непідготовленість своїх військ. Але Гудеріан наполягав, вказуючи на пункт угоди між вищим командуваннями, в якому обговорювався спільний парад. Крівошеїну довелося погодитись, проте він запропонував наступну процедуру.

О 16 годині частини корпусу Гудеріана похідною колоною, зі штандартами попереду, покидають місто, а частини Крівошеїна, також у похідній колоні, вступають у місто, зупиняються на вулицях, де проходять німецькі полки, і своїми прапорами салютують частинам, які проходять. Оркестри виконують військові марші.

Гудеріан погодився на запропонований варіант, але окремо обумовив, що буде присутній на трибуні разом з Крівошеїним і вітатиме частини. Завершивши увечері переговори, Крівошеїн віддав наказ бригаді підготувати до параду 4-й батальйон і бригадний оркестр, а також блокувати залізницю.

Парад переможців.Брест, 1939

Проходження підрозділів, яке відбулося наступного дня Крівошеїн описав наступним чином: "О 16.00 я та генерал Гудеріан піднялись на невисоку трибуну. За піхотою пройшла моторизована артилерія, потім танки. На бриючому польоті промчали над трибуною десятків зо два літаків. Гудеріан, показуючи на них, намагався перекричати шум моторів:

- Німецькі аси! Колосаль! - кричав він. Я не стримався, і також крикнув у відповідь:

- У нас є краще!

- О, так! - відповів Гудеріан без особливої радості.

Потім знову пройшла піхота на машинах. Декого з них, як мені здалось, я вже бачив. Вочевидь, Гудеріан, використовуючи замкнене коло прилеглих кварталів наказав мотополкам демонструвати свою міць декілька разів...Нарешті, парад завершився".

Довідково. В послужному списку Гайнца Гудеріана - Казанське танкове училище і академія Генштабу. Блискучий офіцер прусської школи отримав ще і чудову підготовку в кращих учбових закладах вірогідного супротивника.

Можливо, у німців не було б такого приголомшливого успіху на початку війни, коли б не ця співпраця між вермахтом і вищим командуванням Червоної армії. Радянський Союз готував у себе кадри німецьких льотчиків - майбутніх асів Другої світової війни.

Німці чудово вивчили військову техніку, були достатньо обізнані про останні досягнення радянської військової науки. Вони знали в обличчя багатьох воєначальників, їх сильні сторони і недоліки. І навіть територія, на якій довелося потім воювати, німцям була добре знайома.

Генерал Гудеріан так описує події в своїх мемуарах: "Як вісник наближення росіян прибув молодий російський офіцер на бронеавтомобілі, котрий повідомив нам про підхід їхньої танкової бригади".

"Потім ми отримали звістку про демаркаційну лінію, встановлену міністерством закордонних справ, яка, проходячи по Бугу, залишала за росіянами Брестську фортецю; таке рішення міністерства ми вважали невигідним".

У центрі на помості Гудеріан і Кривошеїн

"Потім було встановлено, що район на схід від демаркаційної лінії повинен бути звільнений до 22 вересня. Цей термін був настільки коротким, що ми навіть не могли евакуювати наших поранених і підібрати пошкоджені танки. Мабуть, до переговорів про встановлення демаркаційної лінії і про припинення військових дій взагалі не був залучений жоден військовий".

"У день передачі Бресту росіянам, в місто прибув комбриг Крівошеїн, танкіст, який володів французькою мовою, а тому я зміг легко з ним порозумітися. Всі питання, що залишилися невирішеними у положеннях міністерства закордонних справ, були розв'язані вигідно для обох сторін безпосередньо з росіянами".

"Ми змогли забрати всі, крім захоплених у поляків запаси, які залишалися росіянам, оскільки їх неможливо було евакуювати за такий короткий час. Наше перебування в Бресті закінчилося прощальним парадом і церемонією з обміном прапорами в присутності комбрига Крівошеїна".

Щире торжество або "обоє - рябоє"

Німеччина називала їх "парадами переможців". СРСР називав "парадами дружби". Зайняті німцями міста за договором про дружбу і кордони, який услід пакту про ненапад підписали СРСР і Німеччина, передавалися з рук в руки...

Це було щире торжество. Солдати двох армій на вулицях Бреста обмінювалися цигарками, офіцери пригощали один одного пивом. Парад пройшов чудово. Війська з обох боків показали прекрасну стройову виучку. Парадні розрахунки йшли під звуки Бранденбурзького маршу.

Через сорок п'ять хвилин після початку параду на площі зазвучали національні гімни. Прапор рейху був спущений. Комбриг Крівошеїн виголосив по-військовому коротку промову. Радянський солдат підняв червоний прапор. Парад закінчений. Рейх йде на ту сторону нового кордону. В урочистій атмосфері Радянському Союзу передано місто Брест. Як і належить, все завершилося банкетом для вищого керівництва. Розставання вдалося на славу. А 24 вересня німецькі війська покинули Брест. Щоправда ненадовго...

Парад у Бресті був не єдиним сумісним торжеством. У Гродно і Пінську теж пройшли паради з братанням радянських і німецьких солдатів - правда, менш масштабні, як у Бресті. У Гродно на такій же, як в Бресті, поспішно збитій трибуні парад приймав комкор Василь Чуйков. Зайняті німцями міста за договором про дружбу і кордони, який услід пакту про ненапад підписали СРСР і Німеччина, передавалися з рук в руки.

Отож, Радянський Союз своїми діями не тільки сприяв розв'язуванню Другої світової війни, а й на її початковому етапі став фактичним союзником фашистської Німеччини. Москва активно допомагала Німеччині, зокрема постачаючи їй необхідні стратегічні матеріали, сировину та хліб, що у 1940 році становило 40% всього радянського експорту на зовнішній ринок.

Гудеріан і Кривошеїн

Тісне радянсько-німецьке зближення, що відбувалося на основі тоталітарної сутності двох режимів, зневаги до прав людини та міжнародного права, засвідчили укладений 28 вересня 1939 року новий договір про дружбу і кордон та секретні протоколи до нього, які уточнювали розмежувальну лінію між СРСР та Німеччиною (т. зв. лінія Керзона) і формально підтверджували включення західноукраїнських та західнобілоруських земель до складу СРСР.

Порівнюючи фашистського і радянського вождів, Віктор Суворов відзначає їхню дивовижну подібність - червоні прапори, владарювання від імені робітничого класу (партія Гітлера називалась робітничою, система влади Сталіна офіційно - диктатурою пролетаріату), побудова соціалізму (цілковита упевненість у єдино правильності обраного шляху), ненависть до демократії, однопартійність, знищення інакодумців, чотирирічний план - п'ятирічний план, керування країною партійними вождями, перетворення партійних з'їздів на грандіозні вистави.

Або ще: головні свята в імперії Сталіна - 1 Травня, 7-8 листопада. В імперії Гітлера - 1 травня, 8-9 листопада. У Гітлера - гітлерюгенд, молоді гітлерівці. У Сталіна - комсомол, молоді сталінці. Сталіна називали вождем, Гітлера - фюрером, у перекладі це - те саме.

Зрештою, навіть якщо взяти зовнішній вигляд: Гітлер ходив у напіввійськовій формі, без знаків розпізнавання. Сталін одягав напіввійськову форму, теж без знаків розпізнавання. У Гітлера не було бороди, у Сталіна також.

"Ось я i питаю: у чому між ними різниця? Між Гітлером і Сталіним єдина різниця: яким би мерзотником Гітлер не був, він усе ж до свого народу так не ставився", - зазначає Віктор Суворов.

Протягом півстоліття Радянський Союз заперечував сам факт укладання таємних договорів з Німеччиною, прагнучи уникнути відповідальності за співучасть у розв'язанні Другої світової війни. Проте факти - річ уперта: оригінали таємних протоколів були виявлені в жовтні 1992 року в архіві ЦК КПРС.

Курс на зближення з Гітлером підтверджували й тодішні радянські лідери. Так, Сталін заявляв: "Дружба народів Німеччини і Радянського Союзу, скріплена кров'ю, має всі підстави бути довгою і міцною".

Ще відвертіше висловився радянський нарком закордонних справ Молотов, проголосивши привселюдно, що "не тільки безглуздо, а й злочинно вести таку війну, як війна за знищення гітлеризму...".

Їхні думки творчо розвинув міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп, який заявив радянському кореспондентові, що коли в Англії і Франції "візьмуть верх палії війни, то Німеччина і СРСР будуть знати, як відповісти на це".

Варто знати

Литовський сейм ухвалив поправки до Кримінального кодексу, які запроваджують покарання за "заперечення або виправдання радянської агресії проти Литви".

"За виправдання злочинів СРСР чи нацистської Німеччини проти людства" передбачається позбавлення волі строком до двох років. Штраф, арешт чи ув'язнення терміном до двох років загрожує тому, хто "публічно висловить схвалення агресії СРСР або нацистської Німеччини проти Литви, заперечить чи применшить її".

Аналогічні покарання передбачаються і за "наклепи на учасників литовського опору, які в 1944-1953 роках чинили організований збройний спротив радянській окупації".

За ухвалення цих поправок у першому читанні проголосував 41 парламентарій, проти - 13, утрималися 25 депутатів.

Ще раніше Сейм Польщі ухвалив поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими за "виробництво і володіння з метою розповсюдження матеріалами, що пропагують нацистську та комуністичну ідеологію", загрожує до двох років ув'язнення.

НЕДОНОСКИ в справі загибелі В’ячеслава ЧОРНОВОЛА

Минула одинадцята річниця трагічної дати смерті В’ячеслава ЧОРНОВОЛА. Мільйони українців, для яких В’ячеслав ЧОРНОВІЛ був взірцем незламного борця за Україну, був символом і надією нації, залишаються без відповіді на питання: що ж насправді сталося в цей роковий день на трасі під Борисполем?

Те, що автокатастрофа не була нещасним випадком, а спланованим вбивством, вже ні в кого не викликає сумнівів. Проте, як того вимагає Кримінальний Кодекс України (ККУ), до сих пір не дано відповіді на питання про замовників, виконавців, організаторів і підбурювачів злочину. А також не дано відповіді на питання щодо осіб, які знали про організацію і вчинення злочину, але не донесли про це органам правопорядку, як того вимагає Кримінальний Кодекс України. Бо НЕДОНЕСЕННЯ про підготовку і вчинення злочину також є кримінальним злочином.

Кримінальний Кодекс України

Стаття 187. Недонесення про злочин

«Недонесення про достовірно відомі підготовлювані або вчинені злочини, передбачені статтями 94 (умисне вбивство) карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.»

Прочитавши статтю 187 Кримінального Кодексу щодо «недонесення про злочин», виникає питання: а як варто назвати осіб, які вчинили такий злочин — «недонесення про злочин»?

Очевидно їх варто назвати НЕДОНОСКАМИ.

Ось про таких НЕДОНОСКІВ в справі загибелі В’ячеслава ЧОРНОВОЛА піде розмова в даній статті.

Перший НЕДОНОСОК — екс-Президент України Віктор ЮЩЕНКО.

Другий НЕДОНОСОК — народний депутат Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО.

Зважаючи на те, що слідство до сих пір не дало відповіді на головні питання щодо виконавців і замовників вбивства В.Чорновола, зазначу, що є достатньо підстав для визначення тієї категорії злочинців, дії яких підпадають під статтю 187 ККУ як таких, що НЕ ДОНЕСЛИ органам правопорядку про підготовку і вчинений злочин. Тобто, про НЕДОНОСКІВ.

Очевидно підхід автора до даного питання може комусь здатися дещо несподіваним. Проте він базується на Законі. Не претендуючи на вичерпність підходу, автор не юрист за фахом, але буде вдячний за зауваження і доповнення людей фахових і не байдужих до цієї теми — теми загибелі В’ячеслава ЧОРНОВОЛА і ролі та місця вище названих НЕДОНОСКІВ: ЮЩЕНКА і ОМЕЛЬЧЕНКА в цьому злочині.

Генеральному Прокурору України

МЕДВЕДЬКУ Олександру Івановичу

від громадянина НЕДЗЕЛЬСЬКОГО

Петра Денисовича

ЗАЯВА

про вчинення колишнім Президентом України ЮЩЕНКОМ Віктором Андрійовичем і народним депутатом ОМЕЛЬЧЕНКОМ Григорієм Омеляновичем дій, в яких є ознаки кримінального злочину — «НЕДОНЕСЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН», за який передбачена відповідальність по ст.187 Кримінального Кодексу України.

18 листопада 2009року в Інтернет-виданні «Утро», автор Юля Зарицька, було опубліковане інтерв’ю з народним депутатом ЧОРНОВОЛОМ Тарасом В’ячеславовичем наступного змісту (мовою оригіналу):

«Тарас Чорновил:

Ющенко причастен к убийству моего отца

Народный депутат Тарас Чорновил раскрыл новые подробности в деле об убийстве своего отца Вячеслава Чорновила. В частности, отвечая на вопрос, не пытались ли его убедить поддержать Ющенко на выборах 2004 года, экс-регионал ответил: «Я не мог простить Ющенко много вещей. Начиная от «письма трех» и заканчивая фактами по делу об убийстве моего отца. Я это говорю без прямых обвинений, без ничего. Но у меня были определенные аргументы… Пять разных, абсолютно разных людей спустя некоторое время мне рассказывали, как были свидетелями пьянки после тенниса и сауны у Кравченко, где в присутствии ЮЩЕНКО говорилось о некоторых вещах… Коронная фраза КРАВЧЕНКО: «Вы даже по-человечески убить не можете! Я теперь должен как клоун перед этими журналюгами танцевать и оправдываться, что это простое убийство! Да мудаки вы!» — рассказал ЧОРНОВИЛ.

  Он также добавил, что об этом ему рассказали «пять людей, которые были участниками этой встречи», но отказался назвать их имена: «Кое-кого я просто не знал. Двух из этих людей ко мне подвел покойный депутат Анатолий ЕРМАК. Они подтвердили, что эта фраза была сказана в присутствии ЮЩЕНКО, когда Кравченко отчитывал за неумело организованное убийство ЧЕРНОВОЛА».

  «А один бывший руховец рассказывал мне о совещании в НБУ, куда он попал случайно, где решался вопрос, что делать с ЧОРНОВИЛОМ, который «мешает шикарному плану объединения всех национально-демократических сил под ЮЩЕНКО». Кстати, с этого начался раскол Руха», — отметил ЧОРНОВИЛ.

  Он также рассказал, что «финансирование шло по линии ЮЩЕНКО-СОЛТИС, который был заместителем главы НБУ. И потом несколько банкиров мне рассказывали, что когда слово СОЛТИСА не влияло, лично ЮЩЕНКО жал на них телефоном, чтобы они давали средства на раскол, на группу КОСТЕНКО».

 

Таким чином, є свідчення народного депутата Тараса ЧОРНОВОЛА, якому Анатолій ЄРМАК підводив свідків, які чули вислови генерала КРАВЧЕНКА Юрія про організоване вбивство батька Тараса — Вячеслава ЧОРНОВОЛА і що при цьому був присутнім Віктор ЮЩЕНКО, який НЕ ДОНІС про це в органи правопорядку, як того вимагає Кримінальний кодекс України.

Факт НЕДОНЕСЕННЯ ЮЩЕНКОМ про вчинений злочин підпадає під статтю ККУ 187 і є КРИМІНАЛЬНИМ ЗЛОЧИНОМ.

У ст. 187 Кримінального Кодексу України дається вичерпний перелік злочинів, НЕДОНЕСЕННЯ про які є караним. До таких злочинів належить, зокрема, значна кількість злочинів проти держави, розкра­дання державного або колективного майна в особливо ве­ликих розмірах, розбій, зґвалтування за особливо обтяжуючих обставин, одержання хабара за обтя­жуючих обставин і УМИСНЕ ВБИВСТВО, в даному випадку Вячеслава ЧОРНОВОЛА.

Об’єктивна сторона НЕДОНЕСЕННЯ виявляється в бездіяльності особи, в даному випадку ЮЩЕНКА, яка достовірно знає про злочин, що готується або був вчинений, але не повідомляє про це відповідні державні органи.

Зважаючи на те, що ЮЩЕНКО особисто був присутнім і чув, що казав генерал Кравченко з приводу організованого вбивства Вячеслава ЧОРНОВОЛА, про що повідомили свідки Тарасу ЧОРНОВОЛУ, яких підвів йому Анатолій ЄРМАК, бездіяльність ЮЩЕНКА і є об’єктивною стороною вчиненого ним злочину — НЕДОНЕСЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН.

Тобто, ЮЩЕНКО не повідомив про отриману інформацію про вчинений злочин відповідні державні органи, до яких належать правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, органи державного конт­ролю або інші установи чи посадові особи, які зобов’язані вжити заходів щодо запобігання вчи­ненню злочину або щодо затримання злочинця.

Стаття 21 КК України не визначає терміну, протягом якого слід повідомити про злочин, що готується або вчинений. Обов’язок особи, в даному випадку громадянина ЮЩЕНКА, зробити таке повідомлення виникає з мо­менту, коли їй стало відомо про злочин. Такий обов’язок має бути виконаний у реально можливий термін, чого ЮЩЕНКО так і не зробив.

Повідомлення про злочин може бути зроблене як в усній, так і в письмовій формі. Відомості можуть стосува­тися самого факту готування або вчинення злочину, часу і місця вчинення злочину, особи (осіб), які вчинили злочин, місць приховування слідів чи предметів злочину тощо.

Вище було зазначено, про злочин — організацію і вбивство В’ячеслава ЧОРНОВОЛА — ЮЩЕНКО чув від генерала КРАВЧЕНКА в бані і цьому є свідки, яких може надати Тарас ЧОРНОВІЛ.

Як передбачає ст.187 ККУ факт НЕДОНЕСЕННЯ про злочин утворює склад ЗАКІНЧЕННОГО ЗЛОЧИНУ.

НЕДОНЕСЕННЯ може бути вчинено як у формі заздалегідь обіцяного недонесення, так і заздалегідь не обіцяного зло­чинцю. Відповідно до чинного закону, недонесення не мо­же бути визнано співучастю в злочині.

Таким чином, хоча недонесення не мо­же бути визнано співучастю в злочині, тобто ЮЩЕНКО не підпадає під категорію співучасників злочину — вбивства Т.ЧОРНОВОЛА, проте бездіяльність ЮЩЕНКА — НЕДОНЕСЕННЯ про злочин само по собі створює склад ЗАКІНЧЕННОГО ЗЛОЧИНУ.

Склад злочину — НЕДОНЕСЕННЯ про злочин — буде відсутній, якщо особа була не в змозі (хвороба, стихійне лихо, від­сутність зв’язку або інші причини, що від неї не зале­жать), зробити повідомлення про достовірно відомі їй об­ставини злочину.

Зважаючи на свідчення Тараса ЧОРНОВОЛА, що ЮЩЕНКО чув від генерала КРАВЧЕНКА інформацію про вбивство В’ячеслава ЧОРНОВОЛА в бані, де він парився і розпивав спиртні напої, це свідчить, що на той момент ЮЩЕНКО був здоровим і адекватним. Жодна з перелічених в ст.187 ККУ причин не стояла на заваді ЮЩЕНКУ, щоб донести про злочин у відповідні органи правопорядку.

Суб’єктивна сторона НЕДОНЕСЕННЯ характеризується на­явністю прямого умислу. Винна особа, в даному випадку ЮЩЕНКО, усвідомлює, що вона має відомості про злочин, які не викликають у неї сумніву щодо їх достовірності, і не бажає повідомити їх відповід­ним органам.

Як визначає ст.187 КК України, джерелом таких відомостей може бути осо­бисте спостерігання моменту вчинення злочину, відповідні документи, речові докази тощо, а також ПОЧУТА РОЗМОВА СПІВУЧАСНИКІВ ЗЛОЧИНУ ПРО ВЧИНЕНИЙ НИМИ ЗЛОЧИН.

Як вище було зазначено, ЮЩЕНКО ЧУВ В БАНІ ВІД КРАВЧЕНКА ПРО ВЧИНЕНИЙ ЗЛОЧИН І ЦЬОМУ Є СВІДКИ, ЯКИХ АНАТОЛІЙ ЄРМАК ПРИВІВ ТАРАСУ ЧОРНОВОЛУ.

Суб’єктом недонесення про злочин може бути особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16 років. Посадова особа, якщо вона за своїм посадовим становищем мала вжити заходів для недопущення злочину або для затриман­ня злочинця, відповідає за недонесення при наявності усіх інших, необхідних для цього, ознак, за ст. 165 КК”. Ці вимоги КК України в повній мірі підходять по відношенню до Ющенка.

Таким чином, факт НЕДОНЕСЕННЯ ЮЩЕНКОМ про почутий зі слів генерала КРАВЧЕНКА вчинений злочин — організацію і вбивство В’ячеслава ЧОРНОВОЛА — підпадає під статтю 187 ККУ і є КРИМІНАЛЬНИМ ЗЛОЧИНОМ.

Прошу Генеральну Прокуратуру України дати правову оцінку факту НЕДОНЕСЕННЯ ЮЩЕНКОМ В.А. про злочин — вбивство В’ячеслава ЧОРНОВОЛА.

Щодо пана ОМЕЛЬЧЕНКА, новоспеченого “Хероя”(від англійського транскрипту «херо»-«герой»), зважаючи на рівень стосунків між ОМЕЛЬЧЕНКОМ і ЄРМАКОМ, є всі підстави вважати, що ЄРМАК довів ОМЕЛЬЧЕНКУ інформацію про свідків, в тому числі і ЮЩЕНКА, які чули від КРАВЧЕНКА висловлювання про організоване вбивство В.Чорновола. Але про це краще почути з вуст самого ОМЕЛЬЧЕНКА, бо Анатолій ЄРМАК був його близьким другом, про що ми всі — члени Спілки Офіцерів України знали.

Якщо припустити, що Анатолій ЄРМАК розповідав ОМЕЛЬЧЕНКУ про факт, що генерал КРАВЧЕНКО в присутності ЮЩЕНКА казав про організоване вбивство ЧОРНОВОЛА, проте ОМЕЛЬЧЕНКО не доніс в органи правопорядку вже про вчинений злочин ЮЩЕНКОМ, то виникають питання правового порядку вже до самого ОМЕЛЬЧЕНКА.

Тобто, має місце правовий прецедент, коли ст.187 Кримінального Кодексу України визначає, що НЕДОНЕСЕННЯ ЮЩЕНКОМ про злочин несе в собі склад ЗАВЕРШЕНОГО ЗЛОЧИНУ. Тому логічним буде висновок, що НЕДОНЕСЕННЯ про ЗАВЕРШЕНИЙ ЗЛОЧИН, а саме НЕДОНЕСЕННЯ ОМЕЛЬЧЕНКОМ про НЕДОНЕСЕННЯ ЮЩЕНКОМ про злочин-вбивство ЧОРНОВОЛА, також слід вважати ЗАВЕРШЕНИМ ЗЛОЧИНОМ.

Усвідомлення ОМЕЛЬЧЕНКОМ того, що ЮЩЕНКО вчинив ЗАВЕРШЕНИЙ ЗЛОЧИН у формі НЕДОНЕСЕННЯ про почутий від генерала КРАВЧЕНКА вчинений злочин — організацію і вбивство В.ЧОРНОВОЛА генералом Ю.КРАВЧЕНКОМ і його підлеглими — тягне для ОМЕЛЬЧЕНКА кримінальну відповідальність вже за НЕДОНЕСЕННЯ про злочин ЮЩЕНКА, який той вчинив, як вище сказано, у формі НЕДОНЕСЕННЯ про злочин — вбивство В.ЧОРНОВОЛА, про що ЮЩЕНКО чув з вуст генерала КРАВЧЕНКА.

Таким чином, має місце правова колізія: чи слід вважати НЕДОНЕСЕННЯ про НЕДОНЕСЕННЯ про злочин також злочином?

На це питання треба дати відповідь для того, щоб в правовому полі кваліфікувати дію чи бездіяльність пана ОМЕЛЬЧЕНКА щодо НЕДОНЕСЕННЯ в органи правопорядку ЮЩЕНКОМ інформації про злочин — вбивство В.ЧОРНОВОЛА, про що ЮЩЕНКО почув з вуст генерала КРАВЧЕНКА.

Ст.187 ККУ визначає НЕДОНЕСЕННЯ про злочин ЗАВЕРШЕНИМ ЗЛОЧИНОМ. Це значить, що НЕДОНЕСЕННЯ про ЗАВЕРШЕНИЙ ЗЛОЧИН, тобто НЕДОНЕСЕННЯ про НЕДОНЕСЕННЯ, також є ЗАВЕРШЕНИМ ЗЛОЧИНОМ. Тому НЕДОНЕСЕННЯ ОМЕЛЬЧЕНКОМ про злочин ЮЩЕНКА слід вважати ЗАВЕРШЕНИМ ЗЛОЧИНОМ.

Незнання законів не звільняє особу від відповідальності. Тим більше, що у випадку з ОМЕЛЬЧЕНКОМ має місце факт, коли кандидат юридичних наук ОМЕЛЬЧЕНКО, народний депутат чудово знав чинне законодавство, але проігнорував Кримінальний Кодекс України, не подав заяви в Генпрокуратуру України про вчинений злочин ЮЩЕНКОМ — НЕДОНЕСЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН, який став відомий ЮЩЕНКУ зі слів генерала КРАВЧЕНКА про організацію і вбивство В.ЧОРНОВОЛА.

Факт вчиненого злочину ОМЕЛЬЧЕНКОМ у формі недонесення про злочин ЮЩЕНКА, що був також у формі недонесення вже про злочин генерала КРАВЧЕНКА по організації і вчиненню вбивства В.ЧОРНОВОЛА — це є підставою для притягнення ОМЕЛЬЧЕНКА до кримінальної відповідальності. А у випадку відповідного рішення Суду є підставою для скасування Указу екс-Президента ЮЩЕНКА про присвоєння звання Героя України ОМЕЛЬЧЕНКУ Г.О.

Прошу Генеральну Прокуратуру України відреагувати на вище приведений матеріал і дати правову оцінку діям громадян ЮЩЕНКА В.А. і ОМЕЛЬЧЕНКА Г.О., в яких є ознаки кримінальних злочинів.

Полковник запасу Недзельський П.Д.

P.S. Трагічний збіг обставин? Через півроку після зробленого фото, що наведено вище в статті, 11 лютого 2003 року полковник ЄРМАК Анатолій також загинув в автокатастрофі. Як і В’ячеслав ЧОРНОВІЛ. Хто наступний, панове ЮЩЕНКО і ОМЕЛЬЧЕНКО?»

Члени Центрального Проводу Спілки Офіцерів України (літо 2002р.). В нижньому ряду в центрі полковник Єрмак Анатолій, по боках генерал Г.Омельченко і автор — полковник П.Недзельський

Олександр Ткачук, для УП

До 1991 року все було однозначно зрозумілим - "Ватутіна вбили бандерівці". А напис на пам'ятнику "Від українського народу" символізував принизливе публічне каяття українців за "злочинні дії оунівського підпілля" перед "великим російським народом".

Та із середини 90-х років у пресу почали просочуватися нові документи. З'явилися раніше сховані "подалі" протилежні свідчення, несподівані наукові розслідування. І питання враз утратило свою гранітну однозначність.

Усе стало хистким і неясним.

Таємниці поранення Ватутіна

Щоб розібратись в цьому важливому для історичної правди питанні, розглянемо обставини поранення командуючого 1-м Українським фронтом генерала армії Ніколая Ватутіна.

Одразу зауважимо, що суперечностей тут більше ніж відповідей на них.

Вони починаються вже від самого рішення здійснити інспекційну поїздку по 60-тій і 15-тій арміях.

Так, Георгій Жуков у своїх "Воспоминаниях и размышлениях", надрукованих у 1969 році московським видавництвом АПН, згадує, що він радив Ватутіну самому не їхати, а послати когось зі своїх заступників. Однак один з членів Воєнної ради фронту наполегливо підтримав Ватутіна у необхідності поїздки.

Жуков не називає прізвища. Але за рангом, хто б міг собі таке дозволити, там був лише Нікіта Хрущов.

У наступних виданнях мемуарів Жукова цю фразу було вилучено.

З історії СРСР ми знаємо, що Хрущов часто виконував особливо делікатні завдання Сталіна. Так, зокрема, саме його наприкінці 30-х років було направлене з великим контингентом працівників НКВС до України - для доведення репресій до апогею. Докладніше про це - "Великий терор" Роберта Конквеста, Луцьк, ВМА "Терен", 2009 рік.

Складається думка, що хтось свідомо підштовхував генерала в небезпечну зону.

Виявляється, Військова рада фронту була інформована про наявність активно діючих повстанських загонів. Але відповідні особи чомусь не запропонували "броньованих засобів пересування" для належної охорони високого військового чину. Хоч були зобов'язані це зробити.

Про це свідчить довідка генерал-майора Белянова, заступника начальника управління контррозвідки СМЕРШ 1-го Українського фронту, а також спогади Жукова, генерал-майора Крайнюкова, водія Ватутіна та інші документи.

Дивною, м'яко кажучи, є поведінка людей, що безпосередньо відповідали за безпеку Ватутіна.

Так, за дорученням офіцера з особливих доручень полковника Сємікова, майор Білошпицький мав розвідати шляхи пересування командуючого.

Майор, виконавши завдання, запропонував три варіанти маршруту. Однак керівництво обирає той, де були зафіксовані сутички з українськими партизанами.

Чому?..

29 лютого 1944 року. У супроводі 8 охоронців і штабних офіцерів Ніколай Ватутін виїхав до 60-ї армії.

При наближені до села Мілятин охорона почула попереду перестрілку, але проігнорувала небезпеку. Хоча за інструкціями мала одразу змінити напрямок руху.

Згодом попереду виявили велику групу людей. Але колона далі продовжувала рухатись, доки по них, із засідки, на відстані 200 метрів не було відкрито вогонь.

В описі бою його учасниками міститься низка принципових розходжень.

Це стосується й участі у поїздці Нікіти Хрущова, і кількості машин, і кількості повстанців, і поведінки генерала та його охорони.

В одному місці чисельність партизанів називається біля 200-300 осіб, далі зменшується до сотні... А наприкінці виявляться, що їх було декілька десятків. Й, швидше за все, це був не бойовий підрозділ УПА, а місцева самооборона.

Описання характеру бою теж викликає багато запитань - починаючи від твердження Жукова, що Ватутін особисто очолив оборону, і аж до того, що його пораненого винесли бійці з автомобіля.

Місце поранення говорить, що обидва твердження очевидно надумані.

Адже як в автомобілі куля могла вдарити знизу, коли стріляли збоку? Так само, як і описання геройської поведінки генерала, коли він нібито особисто очолив оборону.

Дослідник Грішин у статті "Загадка гибели генерала Ватутина" для характеристики події взяв за епіграф слова Лєрмонтова:

Гарун бежал быстрее лани,
Быстрей, чем заяц от орла,
Бежал он в страхе с поля брани...

І це, очевидно, правда. Бо тікали так, що партизанам залишили всі штабні карти разом із генеральською шинеллю.

Реконструкція бою виглядає приблизно так.

Після перших пострілів, коли машина застрягла, Ватутін із солдатами швидко відступив до найближчого придорожнього рову й заліг там. От тоді куля й вдарила його ззаду у верхню частину стегна.

Але кулі не літають колами - пролетіла над головою, повернулась назад і попала в ногу? Стріляли не з лінії фронту повстанців, а з тилу?

Складається враження, що чиясь невидима рука не тільки спрямувала Ватутіна в місце, де по ньому можна було відкрито стріляти, але, вибравши зручний момент, нанесла удар у спину.

Хто це зробив - достеменно невідомо.

Однак дослідники тих подій зауважують, що саме в той час у районі описуваних подій перебувала розвідувально-диверсійна група держбезпеки "Тайга", яку особисто опікував терорист № 1 Павло Судоплатов - спеціаліст по прибиранню неугодних Сталіну фігур.

Суперечливість фактів, а також сталінська традиція для постраху вбивати своїх, робить це припущення цілком імовірним.

А щодо міфів радянської історичної літератури про снайпера, що перебував серед повстанців - чи то угорця, чи то німця, - то це з того самого арсеналу, що і ярлик "українсько-німецькі націоналісти".

Знаки товариша Сталіна

Сталін, як справжній хижак за своєю природою, виробив своєрідний стиль поведінки при "усуненні" противників. Перед черговим кровопусканням він любив помучити, погратись з безпорадною жертвою. Щось подібне робить кіт зі впійманою мишкою.

Так, убиваючи своїх однопартійців, з якими пройшов пліч-опліч довгий шлях, він спочатку давав їм своєрідні знаки про близький кінець. Знаки, що були зрозумілі тільки жертві й найближчим глядачам - соратникам із партійної та державної бюрократії.

Це робило насолоду особливо вишуканою, перетворюючи її майже в окультну містерію.

Про задоволення від реалізації цієї психічної патології Сталін прямо говорив Каменєву та Дзержинському: "Вибрати жертву, - казав він, - підготувати детальний план, втамувати ненаситну жагу помсти, а тоді умиротвореним лягти спати... - немає у світі нічого приємнішого".

Мотиву ліквідації Ватутіна ми достеменно не знаємо.

Але можна припустити, що Сталіна лякав новий бойовий командний склад Червоної Армії? Армії, що пройшла випробовування найжорстокішими роками війни, і перетворилась на справжню силу. І яку потрібно було тримати під суворим контролем.

Чи отримував подібні знаки Ніколай Ватутін?

Уважний аналіз наявних історичних джерел та історичних досліджень дозволяє зробити висновок: так, отримував.

З погляду моралі Ватутін нічим особливо гуманним не відрізнявся від інших військових керівників, особливо у ставленні до простих солдатів. Але як би там не було, а факт залишається фактом - це був бойовий генерал, який брав участь у головних битвах Другої світової війни: оборона Ленінграда, Сталінградська та Курська битви...

Особливо Ватутін відзначився в плануванні та проведенні Корсунь-Шевченківської операції, коли вдалося оточити, і полонити велике угрупування німецьких військ.

У цій битві були задіяні два фронти: 1-й Український - під командуванням Ватутіна, і 2-й Український - під командуванням Конєва. Так ось, у наказі Головнокомандуючого було згадане ім'я лише одного автора перемоги - маршала Івана Конєва.

У середині лютого 1944-го в Москві прозвучав салют на честь перемоги воїнів 2-го Українського фронту. Ватутіна і його фронт ніби забули.

Це був очевидний публічний знак неприязні Сталіна до Ватутіна.

Ще одним знаком може бути вперте небажання Головнокомандуючого присвоювати Ватутіну звання Героя, незважаючи на всі його заслуги.

Це було зроблено лише в 1965 році, після відсторонення від влади двох найвпливовіших фігурантів того часу - Сталіна й Хрущова. Ватутіну було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а згодом установлено пам'ятник роботи Вучетича.

Свідчення дочки генерала Ватутіна

У київському госпіталі у Ватутіна почалася гангрена, яку легко можна було вилікувати, застосувавши американський пеніцилін.

Однак Сталін особисто найсуворіше заборонив його використовувати при лікуванні генерала. Про це прямо говорили Хрущов та інші свідки тих подій.

І це - доведений факт, що визнається всіма істориками.

Звичайно, можна прикидатися дурниками, як це роблять деякі дослідники, і все списувати на маніакальну підозрілість Сталіна. Той, нібито, остерігався отруєння генерала американськими ліками.

Проте Йосипа Віссаріоновича можна запідозрити багато в чому, але тільки не в наївності.

Бо одночасно у всій країні й у тому ж госпіталі, де лежав генерал, пеніцилін масово використовувався для лікування поранених солдатів і офіцерів, рятуючи життя сотням тисяч людей. Чому ж лише Ватутіну він міг зашкодити?

На справжні наміри Сталіна опосередковано вказує ще одне: категорична відмова Ватутіна від'їздити на лікування до Москви. Певне, генерал сподівався, що у прифронтовій зоні, подалі від Кремля, йому вдасться вижити. А там, чого доброго, удасться змінити гнів на милість злобного тирана.

Та, як показала дійсність, це були марні сподівання.

Ще в 2000 році газета "Столичные новости" надрукувала інтерв'ю з дочкою Ватутіна, яка перебувала тоді в Києві біля батька.

Вона яскраво описує ту ситуацію: "Півтора місяці тато лежав у госпіталі. Казали: "Все нормально, чекайте..." Майже кожен день до батька приходив Хрущов, не казав нічого істотного, потискав руку і йшов собі. У тата почалася гангрена. Він просив: "Відріжте мені ногу, чорт із нею, буду жити без ноги".

Батькові кололи знеболювальне, але все одно він був у жахливому стані. Генерал, герой війни, кричав благим матом на всю лікарню. Лікарі приходили до палати і обурювались: "Не обманюйте, вам не боляче, перестаньте над нами знущатись..."

Нога загнивала, звідти буквально вилазили черви. Почалось зараження крові. 15 квітня 1944 року тато вмер..."

На запитання кореспондента: "А ви переконані, що Ніколая Ватутіна просто "прибрали?" - Олена Ватутіна дає однозначну відповідь: "Це був наказ Сталіна".

Власне, для родини Ватутіна ім'я його справжнього вбивці не було секретом ніколи, як і для всієї тодішньої радянської верхівки.

Бо, у значній мірі, демонстративне знищення відомого воєначальника символічно попереджало, що ніякі заслуги, ніяка слава не врятує від помсти вождя. І тільки тваринна відданість, і послух можуть служити примарною гарантією безпеки.

І таку поведінку потрібно щоденно демонструвати.

Як це робили, наприклад, Калінін і Молотов, дружин яких Сталін відправив у табори, хоча названі опричники йому фактично нічим не загрожували. Все це робилося лише для утримування останніх у відповідному тонусі.

Таку ж роль своєрідного "жертовного барана" для постраху найближчого, особливо військового оточення, і мала відіграти своєрідна страта Ватутіна.

Що робити з фальшивим написом на пам'ятнику?

Україна сьогодні живе в очікуванні масової російської атаки на історичну правду про Другу світову війну.

Справжні сторінки Другої світової поступово відкриваються сучасними українськими істориками. Публікується багато цікавих спогадів.

Згадаймо хоча б про один із них: форсування Дніпра.

Колишній розвідник, а згодом офіцер з особливих доручень при генералові армії Ватутіні, капітан Юрій Коваленко наводить шокуючі факти ставлення вищого армійського керівництва до новомобілізованих із лівобережної України. У цьому питанні ані Жуков, ані Ватутін не відрізнялися один від одного.

Коваленко переказує розмову, що відбулася, за його словами, у штабі за участю Георгія Жукова.

На зауваження когось зі штабних офіцерів, що для новомобілізованих лівобережних українців не вистачає обмундирування й зброї, він сказав: "Зачем мы, друзья, здесь головы морочим. На хрена обмундировывать и вооружать этих хохлов. Все они - предатели! Чем больше в Днепре потопим, тем меньше придется в Сибирь после войны ссылать".

І їх кинули в крижані води Дніпра, без обмундирування, з однією гвинтівкою на десятьох.

Правдивість цих слів підтверджують праці багатьох сучасних українських істориків, зокрема, Володимира Кучера та Петра Чернеги, у книжці "Україна у Другій світовій війні (1939-1945)".

Такою була ціна перемоги.

Ціна, у якій українці були звичайним гарматним м'ясом у далекосяжних геополітичних намірах їхніх начальників.

І між першими та другими існувала принципова лінія розподілу.

З одного боку - Сталін, Каганович, Жуков і їхні опричники. А з іншого - прості червоноармійці Юрій Коваленко, Левко Лук'яненко, Анатолій Дімаров... І, безсумнівно, воїни Української Повстанської Армії, та багато, багато інших.

Ідейні послідовники перших організовують сьогодні потішні паради на Красній площі, намагаючись і нас змусити крокувати під бій їхніх барабанів.

Ми ж - українці - віддавши шану всім полеглим у тій війні, мусимо свідомо відсторонитись від цього шабашу на крові.

Замість постскриптуму

Напис на пам'ятнику Ватутіну був зроблений у середині 60-х років. Він символізує собою яскравий приклад тодішньої антиукраїнської кампанії.

І залишати його недоторканим - недопустимо.

Бо це буде мовчазна згода на подальше торжество підлості та насилля, буде пам'ятником не Ватутіну, а його катам.

Цей напис потрібно виправити. Як з погляду поваги до загиблого, адже "мертві сраму не імуть", так і задля зняття з українського народу безпідставних звинувачень у його смерті.

І замість слів "від українського народу", написати: "Генералу Ватутіну, убитому за наказом Сталіна"!

Олександр Ткачук, спеціально для УП

Серед сумних, а часом і просто кошмарних політичних подій останнього часу (боюся, ми ще не до кінця усвідомлюємо міри їхньої кошмарності) дві вістки неабияк потішили мене - і не коли-небудь, а сакраментального 27 квітня.

Перша вістка - що Віктор Ющенко не буде об'єднуватися як опозиціонер із Юлією Тимошенко, друга - що братів Ющенків, коли вони йшли з Верховної Ради у супроводі охоронців, маніфестанти супроводили дружним: "Ганьба!" і гучним свистом. Про останнє мені розповіли, незалежно один від одного, декілька учасників мітингу, які теж свистіли і гукали, до речі, вони зовсім не із числа прихильників Тимошенко, радше з числа її послідовних критиків.

Чому ці вістки позитивні? Тому що вони означають кінець Віктора Ющенка як політика. Й об'єктивно, і в очах опозиційно налаштованих співгромадян.

Хоча, цілком імовірно, його фантомне тіло ще тривалий час з'являтиметься на телеекранах та фігуруватиме у виборчих списках. І якесь число його прихильників залишиться. Але це буде вже щось на кшталт "Руху-3" Богдана Бойка чи "постійно прогресуючих соціалістів" Наталії Вітренко.

А повний кінець Віктора Ющенка як політика - це саме те, що сьогодні конче потрібно українській опозиції та всім притомний громадянам.

І не тому, що Ющенко - це якийсь монстр, агент американського, чи, як цілком серйозно пише дехто, російського імперіалізму, пожирач невинних дітей чи зарізяка-націоналіст - варіант: антиукраїнський ліберал. Ні.

Справа в іншому: принаймні, два останні роки свого президентства Віктор Ющенко був одним із головних носіїв деструктивного начала, або ж первня, якщо комусь більш подобається це слово, в українському житті.

Практично весь гуманітарний позитив правління Ющенка, яким так люблять хвалитися його апологети, припадає на перші три роки. А останні роки Ющенко займався головним чином тим, що робив успішне щеплення від українства мільйонам українських громадян, як гірко зауважив один мій колега.

Я жодною мірою не заперечую щирі бажання Віктора Ющенка здійснити цілу купу див для українського народу. Так само, як і його патріотизму.

Але ж, як писала Леся Українка, "кажуть, весь поміст у пеклі з добрих намірів зложився". Бо ж за п'ять з гаком років перебування на чолі держави Віктор Андрійович, схоже, так і не зрозумів, що мало зачакловувати дійсність, мало проголошувати регулярно гучні промови і розповідати всім про свої добрі наміри - треба ще й тяжко працювати самому та вміти організувати для такої праці свою команду.

А це вже виходить поза межі магічного мислення В.А. і його ближчого оточення. Магічного мислення, яке розходиться зі справами.

Ні, звичайно, словесна магія має вагу навіть у сучасному світі, часом вона робить справжні дива, але нею не може вичерпуватися діяльність політика.

Слів виявилося достатньо, щоб вельми грубі кошти з'явилися на рахунку "Дитячої лікарні майбутнього", але ж котлован ті слова не вирили, стіни не збудували, обладнання не завезли...

Слова про подання заявки на членство у Євросоюзі прозвучали одразу після Помаранчевої революції, викликали захват у суспільстві - а чи сів хоч якийсь клерк писати ту заявку?

Була урочисто проголошена теза про відокремлення бізнесу від політики, - і багато хто повірив, але по тому бізнесмени з оточення Ющенка створили НУНС, а трохи згодом на газову трубу сіло сумнозвісне "РосУкрЕнерго".

Була обіцяна "дорожня карта" із розвитку Військово-морських сил України - ще у серпні 2005 року, патріотичні адмірали та офіцери зраділи, але все обмежилося перенесенням на інше число свята військових моряків.

Ну, а славнозвісна фраза - "Багаті поділяться з бідними", - перекочувала у нову виборчу програму Ющенка у ледь зміненому вигляді - "Багаті мають платити в бюджет більше за бідних"; а коефіцієнт Джині, який характеризує соціальні дисгармонії, в Україні сьогодні став ще вищим, ніж 2004 року.

І при всьому тому Віктор Ющенко завжди, схоже, говорив щиро, - от тільки з утіленням слова у діло постійно виникали проблеми.

Типовий приклад - це Національна конституційна рада: створив її президент, один раз зібрав і... геть забув про існування цієї хоча б частково представницької інституції, доручивши писати проект нового Основного Закону наближеним особам.

Ба, навіть суб'єктивно найголовніші свої політико-просвітницькі проекти - створення Мистецького Арсеналу, відбудову столиць Гетьманщини та поширення правди про Голодомор 1932-33 років - Ющенко реалізовував спорадично, безсистемно, без належного експертного супроводу; якщо знані інтелектуали й підключалися до цього, то самочинно й автономно.

А, з іншого боку, де було брати час на ті капосні практичні справи, якщо його ледь вистачало на словесне чаклування?

"Я та людина, у якої є 200 задумок, 300 задумок, і я паралельно їх всі роблю. Я живу цікавим життям, бо немає такої справи в житті, за яку б я не брався, бо я хочу себе випробувати", - щиросердо-наївно сказав Віктор Ющенко в інтерв'ю телеканалу "Інтер" 21 лютого.

Такі собі Гай Юлій Цезар і Наполеон Бонапарт вміли робити одночасно по три справи, і дуже тим пишалися, а тут аж 300...

Водночас Ющенко не збирається визнавати жодних своїх провин.

Скажімо, перед першим туром голосування він вирік як істину: "Я як президент ніколи не похилю голову і не скажу, що я за ці п'ять років щось програв. Я приніс нації те, що вона потребує. Уміє вона це читати - це її спасіння, не вміє - значить, нам треба походити з Януковичами та Тимошенками під кремлівським проектом, як ходили під Кучмою, ще 15-20 років". http://www.radiosvoboda.org/content/news/1924346.html

Ну, а після того були тільки слова докору на адресу нерозумної нації, - і вельми гучні слова.

А що ж зробив сам Ющенко, щоб перекрити шлях "московським проектам"?

Поставив першим заступником голови СБУ Хорошковського, а секретарем РНБО - Богатирьову?

Спрямував вістря діяльності Служби безпеки на відновлення історичної правди про УПА та Голодомор, а не на боротьбу із цілком реальною "п'ятою колоною" у парламенті та виконавчій владі?

Витягнув у вересні 2005 року з політичного небуття Януковича, підписавши із тим меморандум про порозуміння?

Ясна річ, це все зроблено було із найщиріших патріотичних міркувань, в тому числі для того, щоб зробити із Януковича справжнього українця (намір, зафіксований наближеними тоді "до тіла" глави держави особами), а результати ми всі спостерігаємо.

А ще згадаймо: президент за посадою - це і Верховний Головнокомандувач. З чого почав президентство Ющенко?

З того, що не скасував незаконне розпорядження уряду Януковича від листопаду 2004 року про списання 30 бойових та допоміжних кораблів, серед яких були фрегат "Севастополь", корвет "Ізяслав" і ракетний катер "Умань". На ремонт цих кораблів треба було б загалом не більше грошей, ніж на побудову нових резиденцій глави держави - і вони б ще років 20-25 ходили морем. Але...

Ну, припустимо, тоді Ющенко тільки розпочинав свою каденцію, тільки учився.

Але ж візьмімо інший факт: 30 листопада 2009 року надійшла інформація, що міністерство оборони України та держдепартамент США підписали протокол про ліквідацію українських ракетних комплексів 9К72. Ці комплекси більш відомі за натовською класифікацією як "Scud-В", себто той самий "Скад", який стояв на озброєнні у Саддама Хусейна і який нині мають Північна Корея й Іран.

А за кілька років до цього, у січні 2006-го, на авіабазі "Полтава" був урочисто (!!!) розрізаний на шматки останній український бомбардувальник Ту-22М3, відомий у НАТО як "Бекфайр-Сі" ("Backfire-C").

Що цікаво: ці оперативно-тактичні ударні ракети та бомбардувальники не підпадали під жодну угоду про скорочення озброєнь, тобто саме за президентства Ющенка Україна добровільно позбавилася останньої ударної зброї, яка нездатна була загрожувати Вашингтону, але могла бути потужним засобом стримування щодо Москви чи Бухареста.

Звичайно, треба було витрачати досить значні гроші на утримання та модернізацію цієї зброї, але без неї наші Збройні Сили годяться хіба що для парадів.

Тож у Віктора Януковича є гідний попередник у здачі національних інтересів України - тільки й різниці, що між мотивами цієї здачі, бо ж В.А. не цікавиться дрібницями, як-от ракети "Скад" чи недобудований крейсер "Україна", він "приніс нації те, що вона потребує"...

Отож це велике щастя Юлії Тимошенко, що Ющенко не хоче з нею об'єднуватися, - таке необ'єднання надає їй реальний шанс відновити свої бійцівські якості початку 2000-х та створити масовий опозиційний рух.

Разом із сьогоднішнім Ющенком цих шансів вона не має навіть теоретично. Власне, будь-хто з політиків, спробувавши з'єднати зусилля з В.А., зазнає фіаско, бо з нездатними на аналіз власних помилок людьми справи не можна мати ні в чому.

А додайте до цього ще й магічне мислення, коли слово заміщає діло, - і передчуття катастрофи дихне на вас своїм крижаним подихом.

Утім, закономірно можуть запитати: а як же Вікторові Ющенку за таких розкладів удалося здобути симпатії громадян у 2004-2005 роках і зробити-таки дещо позитивне у перші роки президентства?

По-перше, тоді у діло йшли колективні напрацювання цілої команди за кілька років. І поки ці напрацювання не вичерпалися, справа рухалася, навіть поза Ющенком, але від його імені.

По-друге, "забронзовіння" Ющенка тоді ще не перейшло певну межу, а його органічна нехіть до систематичної праці частково компенсувалася накопиченою за роки перебування в опозиції енергією.

По-третє, як не парадоксально, позитивно спрацював чинник тяжкого отруєння: Віктор Ющенко прагнув довести всім свою працездатність - і хоча це далеко не завжди вдавалося, налаштованість на це була.

Нарешті, згадайте, скільки тоді було поруч з В.А. політичних однодумців, і як він із ними потім повівся, зауваживши на зустрічі з фракцією НУНС у 2008 році: "Я вас усіх привів у політику, ледь не зі смітників підібрав" - ага, Мустафу Джемілєва та Олеся Донія...

Іншими словами, дещо спрощуючи ситуацію: був такий собі "колективний Віктор Ющенко", він мав успіхи, і неабиякі, тим більше мав шанси на політичне майбутнє, - а от індивід В.А. все зрештою зіпсував.

...Але що цікаво: такі повороти вже були в українській історії. Перші сто днів Михайла Грушевського на чолі щойно створеної Центральної Ради - це беззаперечний тріумф.

А чому? Передусім тому, що реалізуються колективні напрацювання минулих десятиліть.

Проте ситуація змінюється карколомно, і старі наробки стають непридатними, а здатності до швидкої і водночас добре продуманої імпровізації Грушевський не мав. Тому - до зими 1917 року - він ще щось здатен зробити позитивне, але не завжди, а потім іде майже суцільний провал; якщо УНР і домоглася чогось, то зусиллями інших політиків. На щастя для себе і для України, Грушевський після усунення його з посади голови Ради назавжди пішов із політики.

У нього на це вистачило розуму і мужності. У Віктора Ющенка, який до певної міри повторив шлях Грушевського, з цими якостями складно.

Та вирок історії вже винесений.

© 2000-2010 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua
_________________________________________
Деякі коментарі:
_________________________________________
.......................................

клопідогрель _ 29.04.2010 11:50
Блискуча стаття, але список треба продовжувати.
Починати треба із інфантильності Ющенка як людини. Сказати про відсутність гідності, мабуть, було би не вірним, це швидше інфантилізм. Спочатку називати публічно людину бандитом, а потім сідати із ним за дин стіл. Більше того ще вести якійсь перемовини як із рівноправним партнером. Далі, залишити генпрокурором Піскуна, який згодом стає депутатом від «регіонів». Олександр Стоян, який у 2002 році був другим у першій п’ятірці. Потім знову їсти із рук Ахметова. Чого вартий Балога і Порошенко, які забезпечували відхід і прикриття для регіоналів майже 5 років.
Регіони і понині вважають, що у 2004 у них вкрали перемогу, не вони сфальшували вибори і попросили вибачення, а у них вкрали. Тим не менш Ющенко так далеко заходить у своїй боротьбі із Тимошенко, що спокійно знаходиться в таборі «регіоналів». Сліпі галичани цього не бачать і віддають йому свої голоси на виборах.

helsan _ 29.04.2010 11:29
gorst:
Якесь зерно в тому є, що Ви сказали. Але є одно НО, лідерство не передається в спадок чи приємнику. А ЗЕРНО було б тоді, якби Ви назвали Прізвище того Лідера, якому потрібно було б віддатии лідерство, а його мордують і не пускають туди до вершини.
А тепере до всіх.
Це занадто просто і банально зрозуміти - лідерство це боротьба і події самі (тобто історія) вирішать кому бути лідером. Так влаштована природа суспільства.
А більшості дописувачів чомусь здається, що його потрібно призначити, чи обрати на загальних зборах, все це залишки совєтського менталітету і просто невігластво в галузі соціально-політичних відносин.

ant_ant _ 29.04.2010 11:22
Говорячи про "лідера" опозиції, Ви знову повертаєтеся до причини, з якої розпочалися негативні процеси в українській опозиції - перед тим, як щось зробити, одразу розподіляти посаду "лідера". Втім, насправді, лідером буде той, хто працюватиме найбільше над досягненням успіху

gorst _ 29.04.2010 11:12
IP: 95.134.27.---Drohobychanyn _ 29.04.2010 11:05
Зрозумійте, Президент - це політична посада, найвища. Отже вимагає особливих якостей у людини, яка її займає. У Ющенко цих якостей немає, він був би чудовим замом по ідеології, для прикладу, але нажаль для сучасної України, це катастрофічно мало - просто любити Батьківщину. Я, для прикладу, вважаю себе патріотом, але ж не лізу при цьому у Президенти, тому що - не моє.

Drohobychanyn _ 29.04.2010 11:12
Звертаюся до пана Сергія та інших розгублених – не продовжуйте вбивати в собі українське, намагайтеся бути вільними у власних судженнях та діях. Відкидайте нав’язуванні й багаторазово повторювані нам формули про неуспіх Президента Віктора Ющенка. Спробуйте без сторонніх підказок, об’єктивно, без передвиборчої боротьби побачити реальну ситуацію.
Якщо це нам удасться, ми зможемо покаятися один перед одним за не зроблене, за сказане несправедливе слово, і взятися за руки й ВІДСТОЯТИ СВОЇ ПЕРЕКОНАННЯ та далі будувати СВОЮ ДЕРЖАВУ.

kapitan62 _ 29.04.2010 10:53
Все одно надто слабо для справжнього забуття Ющенка - навіть просте згадування його прізвища у публіцистиці можна розглядати як визнання його якоїсь політичної значущості. Оте "ганьба" біля парламенту має бути єдиним словом, яке він почує від українців, де б не з"явився. Українці помилилися на Майдані, хоч насправді далеко не всі там були за Ющенка - абсолюна більшість було "проти" Януковича, а це ніщо скористалося випадком. Вимагаймо від політиків - той, хто подасть Єщенк руку, хто хоч раз публічно стане з ним поруч - назавжди випаде з виборчих списків, бо та партія, де такі люди будуть, не отримає жодного голосу!
Громадський бойкот, не удаваний , а реальний - сила, могутніша за Майдан. Якщо з будь-яких зборів хоч третина вийде з залу, виключить телевізор, коли там з"явиться Ющенко, Ганька чи Табачник, якщо будь-яка публічна особа буде уникати з такими навіть просто випадкової зустрічі, якщо іншого слова, ніж "ганьба" вони не почують за межами близьких однодумців...

avz _ 29.04.2010 10:52
Дуже гарна стаття!
Цікаво б було прочитати перли пана Грабовського років через 5, після президенства пані Тимошенко, прем`єром при президенстві якої був би Ющенко, якого в парламенті підтримувала, нехай і тимчасова, більшість.

Kasio _ 29.04.2010 10:48
Ikr _ 29.04.2010 10:15
Тягнибок був би доречни в країні Галичина. А для великої України цей проект приведе до її розколу.

А що зробив Янукович? Він же не Гарант Конституції, він своїми діями за якихось п'ятдесят днів розколов Україну. Що стосовно О. Тягнибока, він би на посаді Президента не встиг би і люстрацію провести. Тому що вся ця кремлівська п'ята колона збирали валізи і тікали за кордон, хто на острови, де їх награбовані гроші в офшорах, інші до матінки Росії під крило. Так вже було в 2005 році, як тільки Ющенко прийняв присягу. Ющенко не говорив про люстрацію а вони бігли, хто куди, бо гасло "Бандитам тюрьми" на них подіяло, як грім серед ясного неба. Вони дуже бояться радикальних дій і до тих пір поки з ними будуть ліберально-демократично вести розмову, вони будуть застосовувати свої протидії бандитським шляхом.

dokman _ 29.04.2010 10:40
Чудова стаття.Але з причин здобуття симпатій...я поставив би на перше місце чинник отруєння.Можливо я помиляюсь,але мені здається,що піля численних показів його виступу у ВР де він вперше розповів про отруєння і народ побачив його обличчя,саме тоді вся Україна узнала про то що є Ющенко.Саме в цьому лежить коріння такої загальної народної помилки.

Vaka _ 29.04.2010 10:37
Дуже добре все сказано Грабовським, можно було б ще на кілька томів правди про Ющенка і сказати, і відркити. Дивує кількість зомбованих і закомплексованих невдах, що стверджують, що це, бач - ми казли. А бога не чіпати! Головний висновок Грабовського- нама сенсу об"єднуватися з політичним і моральним мерцем, який, до того ж - клієнт психотерапевтів. Це очевидно. Але такі статті зараз - лише дужу корректна констатація відомих фактів. Отакі статті мали б виходити раніше, тоді мали б більше практичного сенсу. Зараз тільки й залишається читати думку народу в особі Коробової чи політкоректну статтю Грабовського.

tkninel _ 29.04.2010 10:29
Ikr _ 29.04.2010 10:00 Ви хоча б себе почуйте"Чому суспільство не закачало рукави і не допомогло Ющенкові?"!? Він нікого й не бажав чути-він возвеличив себе до месії!Чув тільки себе -та й наразі нормальна людина аналізує свої вчинки та адекватно їх оцінює,признає свої помилки але тільки не він!Я голосувала за Тимошенко ,не все мені в ній до вподоби але реально бачила що окрім неї ніхто зара не зможе виправити скоєного ними ж з ющенком!Тепер хочу побачити-чи зробила вона вірні висновки з усього що відбулося?!Якщо ні-навіть без жалю позбавлю ії свого голосу

Ikr _ 29.04.2010 10:15
Тягнибок був би доречни в країні Галичина. А для великої України цей проект приведе до її розколу.

petro-63 _ 29.04.2010 10:14
Правильна стаття. Ще нічого не сказано про громадське телебачення та інші речі, а також про дачі та старожитності.

Kasio _ 29.04.2010 10:01
Вимагав народ біля стін ВР не Юлю, вимагали О. Тягнибока. Хто повірить вам пан Грабовський і вашої Юлі Володимирівні, після нею підписаних газових домовленостей з Кремлем? Хто повірить їй після розпаду демократичних сил у парламенті, що вона може біля себе зібрати і об'єднати всі національно патріотичні сили? Може Ви пане Грабовський своїми статтями на "Українській правді" протягом п'яти років і призвели Януковича до влади? І ось це, ваша стаття, лише ще раз підтверджує те що маємо на поточний момент, завдяки ось таким зусиллям пана Грабовського, Янукович, як послідовник політики Кремля, може бути спокійним і продовжувати завдяки статтям пана Грабовського, руйнувати Україну.

Ikr _ 29.04.2010 10:00
А мені сумно стає від таких танців на майже зотлілому вогнищі. Легко уявити себе в цьому випадку майже головним пожежником. А ось розпалити вогонь і підтримувати його набагато важче. Ющенко поставив віхи, які виявилися не під силу народові. Ці віхи здолалаи балтійські країни, наші західні сусіди. А ми тільки гнобимо тих, хто програв, начебто при цьому возвеличуючи себе. Помилка! Чому суспільство не закачало рукави і не допомогло Ющенкові? Навіть враховувючи його характер, відсутність менеджерських здібностей і т.д. Натомість політична еліта кожен ранок починала з аналізу рейтингів, щоби постійно тримати ніс за вітром і не пропустити момент, коли потрібно змінити орієнтацію. І клюнули на фантомні популістські політичні проекти. Згадайте намагання створити коаліцію ПРіБЮТ. Який опір це виклиикало в суспільстві? Більш ніж впевнений, що саме тоді поступила команда з Кремля припиниттаке баратання з метою повного контролю як над владою, так і над опозицією. Після того одна піднімає ціни на

ганна-ахметова _ 29.04.2010 09:45
На жаль, наслідки гетьманування Ющенка відгукуватимуться ще довго. Наприклад, "свобода слова". До 2004 у Києві виходили газети , відомі кожному патріоту: "Вечірниій Київ", "Хрещатик", "Столиця"! Нагороджений Ющем орденом Ярослава Мудрого Коксонавт, знищив ці газети, розігнав інтелігентних, освічених журналістів, набрав своїх одописців-"казбеков". А "Вечірка" чимало зробила для формування світогляду киян і незалежності України. Зараз київська громада не має свого печатного органу, не може підняти актуальні для столиці теми! За пустопорожньою балаканиною про "націю" знищено кінематограф. А були можливості робіти сучасні серіали на архівних матеріалах про УПА чи УНР! Ці ж теми зовсім не розкриті у свідомості людей. Нашу молодь виховують на "Агєнтах національной бєзопасності" чи "Смєршах"! А який чудовий бойвик можно було б зняти за матеріалами стеження за Хвильвим чи Стусом! Ось це і є пропаганда національних цінностей! А не відірваний від життя Батурин чи недолугий "Арсенал"

kaxas _ 29.04.2010 09:44
Свирид _ 29.04.2010 09:19
[..Ющенко розсварив українців між собою - це його головна провина...]

Це не його провина - він людина підлегла.
Це справжня мета його хазяїв.

САНДРО _ 29.04.2010 09:32
Все правильно сказал С. Грабовский, абсолютно.Еще и очень мягко.Есть подозрение, что Ющенко просто больной (нарциссизм, импотенция, мания величия, паранойя)и несчастный человек.Бог ему судья.
За Тимошенко, как за человека, можно порадоваться, что выпала из этой колеи.Можно себе представить, как невозможно тяжело ей бы пришлось, если бы она выиграла выборы.
С этой стаей не волков, а шакалов и кроликов, нельзя бы было сделать ни одного шага для Украины.
В отличие от "демократического" лагеря реакционному Януковичу все по плечу- плевать на Конституцию, ложиться под Россию, менять законы, тасовать кадровую колоду, абсолютно все.Поэтому эта власть надолго.И народ Украины ее заслужил.И благодаря таким слепым поводырям. как Ющенко.

Неюля _ 29.04.2010 09:28
Віктор Баранов
До українців
Я до себе кажу і до кожного з вас:—Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами—чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж—не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..

Ojhc _ 29.04.2010 09:12
А закінчення мало бути таким: Отже, запам*ятати всім, що Ющзенко гі*но, а ВОНА лідер усього що рухається на цій землі. Раз і назавжди. Амінь.

odesaster _ 29.04.2010 08:52
Жаль, що цього облудного хмиря ми винесли на вершину влади в 2004 році. Шкоду , яку він приніс Україні важко прорахувати . Він вбив віру людей в справедливість і зрештою ,в декого, в себе самого. А, Юля боєць і свою , і нашу справу -національного відродження , довела б до кінця. Правда , щене пізно. Вистачило б нам розуму підтримати її.

shapique _ 29.04.2010 08:21
Во многом с автором могу согласиться... можно было бы еще ярче раскрыть образ этого дибильного братца Пэти Андреевича и его крайне пагубного влияния... мне стыдно за Пэтю-земляка.... это позорище хуже чем Янукович!
В одном не могу согласиться с автором - это в отношении к Тимошенко. Она ну никак не годится для объединения украинцев. Не хочу я видеть ее в первых рядах, не верю что на ней свет клином сошелся и больше никого другого нет. Пусть засунет свои амбиции в... и если ей важна судьба Украины пусть задумается над выдвижением когото другого, а не ее или Вити Андреевича.. ИМХО

sob _ 29.04.2010 08:07
Можна сказати так: Ющенко надто чистий для цієї віками облитої брудом країни. Тут, щоб зробити щось корисне для держави, неможливо не забруднитися, а він не хотів бруднитися (дачі та інше дрібне шахрайство не враховуємо)

tkninel _ 29.04.2010 08:05
людииии!!! Розкрийте очі та включіть розум(якщо маєте!)! Підпишусь під кожним словом автора-бо дуже болить за країну та за майбутнє онуки!Треба чітко визначитись що робити далі як рятуватися а не зациклено топити далі один одного!Поглянте навколо-хто може об"єднати всих нас та повести за собою-РЕАЛЬНО! а не фантазуючи-поставити перед цим лідером конкретні задачі та вимоги так щоб він зромів-що простого виходу зі влади(з усим награбованим )як у ющенка-не буде!ПРИМУСИМО ВІДПОВІДАТИ ЗА ВСЕ СКОЄНЕ-ось тільки тоді ми ще зможемо змінити в нашій країні на краще!

Свирид _ 29.04.2010 07:14
Нарешті знайшлась мужня людина, яка сказала правду про голого короля. Вихід з тої ситуації, що склалася, міг би бути і таким : нічого не казати про Ющенка, щоб не ображати його прихильників, не продовжувати стан розколу, бо без об'єднання всі зусиль українства марні сподівання на якусь кращу долю. Але ця тактика була б можливою лиш тоді, якби Ющенко усвідомив, що саме він не дав об'єднатися проукраїнським силам перед другим туром і тим спрацював проти українства. Але він нічого не усвідомив і продовжує працювати на розкол, тобто на ворога. В такій ситуації він вже працює як провокатор з усіма наслідками.

www_www _ 29.04.2010 04:07
І ще, виграла б Тимошенко вибори - Севостополь здала б однозначно (не просто так ПРиїзжав путін. а щоб під__ть вону).
Виграв овощь - маємо те шо маємо.

Виграв би Ющенко - мали б газову війну, поки б Україна не вийшла б хоть трохи на рівноправні контракти. (НЕ СОТВОРИ СОБІ КУМИРА)

Morze _ 29.04.2010 03:04
malasia _ 29.04.2010 02:01
типовий приклад людини , яка для того щоб зрозмiти свiт в якому як iнтелектуальна людина живе Ющенко, мусить спочатку iq пiдiгнати. I iспит з iсторii скласти. тодi Трипiлля не обмежиться глечиками а Батурин стане замiсть потемкинского села мiстом непоборноi сили духу украiнцiв.
___
О каком "духе" речь? от 15 до 20 тысяч слободских казаков у Петра, или о 2 тысячах серюков у Мазепы в батурине, состоящих подавляюще из сербов и молдаван? отож...
а Ющенко назвать интеллектуальным может только человек с хорошим чувством юмора. )

семафор _ 29.04.2010 02:25
Morze _ 29.04.2010 01:48
Типичный пример "свидомого", электорат Ющенко. Никаких размышлений о пользе/вреде ни ВТО, ни Таможенного союза.... Главное - соседу нагадили, "Ура, товарищи!".

--------------------------------------------
То вступ до СОТ - це "нагаділі"? У вас щось з лівою півкулею не те...
Перевіртеся... Може відключена

U.A _ 29.04.2010 02:23
Не витрачаючи часу на аргументи, скажу: автор - молодець! Так і є...

malasia _ 29.04.2010 02:01
типовий приклад людини , яка для того щоб зрозмiти свiт в якому як iнтелектуальна людина живе Ющенко, мусить спочатку iq пiдiгнати. I iспит з iсторii скласти. тодi Трипiлля не обмежиться глечиками а Батурин стане замiсть потемкинского села мiстом непоборноi сили духу украiнцiв

ukr123 _ 29.04.2010 02:00
ostap10:
От ви і самі відповіли на наше сьогоднішнє питання.. Тимошенко займалася питаннями, як Ющенка змістити і в президентське крісло всістися, що за все на світуі забула і всі дозволені межі переходила в своїй жадібності до влади.. Я ж всерівно їі підтримала в другому тупі, тому що між двох зол вибирала..Сьогодні в нас немає лідера, як такого, але це не так страшно.. Ми повинні обєднатися навколо ідеї, навколо нашої країни.. Якщо ж Тимошенко і Ющенко хочуть нас підтримати- будь-ласка.., але вони повинні знати, що не за них ми пробуємо щось робити ,а заради нас самих.. Тільки так буде який-небудь толк..

santim _ 29.04.2010 01:57
Ющенко та Янукович - дві найганебніші постаті останнього періоду історії України. Слава богу ,що перший назавжди викинутий політичним життям за борт, а у другого ця перспектива попереду.

Morze _ 29.04.2010 01:48
семафор _ 29.04.2010 01:07
Лише зо одне СОТ, яке він проштохнув у протидіючій ВРУ де були разом і ПР і БЮТ заслуговує на пошану. Як янучара не крутиться а ХЄРА тепер митний союз... ВЕЛИКОГО ХЄРА.
_
Типичный пример "свидомого", электорат Ющенко. Никаких размышлений о пользе/вреде ни ВТО, ни Таможенного союза.... Главное - соседу нагадили, "Ура, товарищи!".
Ражденный ползать - летать не может. "Истиные украинцы" генетически не способны построить государство. Шоры ограничивают зрение собственным хутором, а нацкомплексы служат кривым зерколом реалий и не позволяют видеть мир во всей широте и возможностях. Ющенко - эталонный представитель этого типа. Тот же геноцид, глэчики, потемкинская, пардон, батуринская деревня... он просто прятался в этих понятных ему пустых оболочках от непостижимого для его мозга окружающего мира.

ostap10 _ 29.04.2010 01:44
Гнилий Ющ останні роки президенства мстив Тимошенко за те,що вона хотіла посісти його місце, де він приміряв модні костюми та хизувався сибарітством.Ющ був повністю поглинутий емоціями помсти.

ukr123 _ 29.04.2010 01:24
Ми, А не Ющенко привели до влади цей кримінал...

ukr123 _ 29.04.2010 01:23
Та яка різниця для них? Ющенко виявляється для країни нічого не зробив..Чому ж ніхто не пише, скільки він операцій ще після того пережив? Навіть Вєнєдіктов після зустрічі з Ющенком був шокований.. Даючи інтервю по "Єхо Москви" він сказав приблизно такі слова: Впереше зустрічаю такого сильного політика, Його з усіх боків критикують, як опозиція, так і Юлія Тимошенко, підтримка серед населення мізерна, а він всерівно каже, що мої люди коли-небудь прозріють і все буде добре".. Стид і позор нам тепер..

romanavto-1 _ 29.04.2010 01:19
Ющенко привів до влади кримінал. Тепер без крові не обійтись ! Співочої революції вже не буде, баньдюковичі діють кримінальними методами. ВПЕРЕД ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО СТРАЙКУ ТА НЕПОКОРИ, ПОКИ НЕ ПІЗНО !

семафор _ 29.04.2010 01:07
Лише зо одне СОТ, яке він проштохнув у протидіючій ВРУ де були разом і ПР і БЮТ заслуговує на пошану.

Як янучара не крутиться а ХЄРА тепер митний союз... ВЕЛИКОГО ХЄРА.
А якби остолопи підтримали НАТО - то хєр би було зараз питання ЧФ...
Ото такоє от. Не підтримали - опинились в сраці, "логік" Грабовький...
Одна пи№дотня навкруги. Знайшли невістку, ідіоти...
Ну й живіть як бидло. З "тисячами" повернутими та покращення життя.
:-))))

Petrot _ 29.04.2010 01:02
Для того чтобы Янукович и Ко закончили трудовую деятельность нужно сделать всего две вещи.А именно-------------------------Каждый должен себя спросить,хочет ли он чтобы Янукович был президентом и сколько ударов дубиной от ментов готов получить если не хочет.А потом просто организавать этих людей.Если их будет например миллион и они начнут активно действовать то Янукович уже через месяц будет в Москве жить

androgen _ 29.04.2010 00:54
Загалом стаття дуже цікава, розумна і корисна саме зараз, коли ВЮ, наче глиста з одного місця, шукає собі шансу залишитися недоторканим і не сісти за "Дитячу лікарню" та газові справи свого брата.
Однак, мушу дещо зауважити:
1. Автор чомусь зображає ВЮ як дурнуватого романтика, з благородними намірами і чистою душею, але нездатного до адекватного сприйняття реальності. Насправді ж, якщо хтось не розуміє логіки в діях когось іншого, то краще хай подумає, чи ВСІ дії останнього йому відомі.
Те, що ВЮ практично нічого не робив на своїй посаді як президент, зовсім не означає, що він не робив нічого ПОЗА СВОЇМИ СЛУЖБОВИМИ ОБОВ"ЯЗКАМИ. І було б великим щастям для України, якби ця його позаслужбова діяльність обмежувалася лише б пасіками та Безрадичами.
2. Автор живе фантомами минулого, хоча сам з ними і бореться. Сьогодні ситуація вже зовсім інша, ніж на початку 2000-х. Тому скоро прийдуть інші люди, будуть інші ідеї, а сучасна "високооплачувана мерзота" щезне, якби її й не було.

ukr123 _ 29.04.2010 00:54
Я щось в ці дні дуже почала задаватися питанням:"Що ж ми за народ такий і коли почнемо нормально жити? Дійшла до такого висновку: "поки ми і ті, що при владі майже не зжеремо одне одного- нічого не вийде.. Ті ж , хто виживуть- може шось і побудують..., навчившись на нашому прикладі.. Погляньте- ми, українці між собою гавкаємося, не можемо дійти згоди майже ні по жодному питанню,особливо того, що стосується нашої історичної памяті, встановлення справедливості, мови і т.д..Як же ж ми хочемо країну нормальну мати..На чому ми їі збираємося будувати? На утопічній радянсько руській пропоганді? То давайте вже тоді і почнемо себе росіянами називати..чи ще кимось..Виявляється, що історія у нас з руськими одна, культура та сама.. Ось тільки національний характер трохи інший.. Нічого навчимося.. За їхню культуру та мову будемо горою стояти і дружними стройними рядами разом з ними почнемо крокувати до нашого світлого майбутнього..

Віктор2010 _ 29.04.2010 00:50
Статья не актуальна.
Может он Иуда, может идейный придурок, который так и не понял, почему его рейтинг упал с 52 до 5 процентов. Сейчас важнее другое, как избавиться от пришедшего, который точно развалит государство. Поэтому, если первый прийдет к Раде 11.05, что бы свергнуть второго, то я пожму ему руку.

Nikanor_Pravda _ 29.04.2010 00:41
Проблема нации в том, что она привыкла молиться на одного человека и при этом отдавать - практически бесконтрольно - власть армии тех, кто её не заслуживает. Грабовский - не исключение. При таком подходе даже нового Исуса Христоса в Украине ждёт только Голгофа

olshan _ 29.04.2010 00:40
Ющенко никогда не предавал украинский народ и майдан. Этот клоун был и сдохнет сыном своего батька КуЧмо и был внедрен в дем движения для его разложения. Служил в погрнвойсках КГБ .Кгбистов бывших не бывают Два Виктора -сладкая парочка выполнили на все 100 план по деморализации , дезинтеграции дем движения и народа Украины. Теперь вперед стройными рядами к империи ..

androgen _ 29.04.2010 00:40
"саме за президентства Ющенка Україна добровільно позбавилася останньої ударної зброї, яка нездатна була загрожувати Вашингтону, але могла бути потужним засобом стримування щодо Москви чи Бухареста."

А ще дебіл Гриценко, якого нам тепер нав"язують у ролі "перспективного", піднімав тост в американському посольстві за знищені мільйони українських "калашів". Хоча АК - це найдешевша та найефективніша зброя для національно-визвольних рухів, і жодним чином не може бути використана в якості ударної. Так що мало того, що свою душу продали за долари, - ще й українців останньої можливості для самооборони позбавили.

"Отож це велике щастя Юлії Тимошенко, що Ющенко не хоче з нею об'єднуватися, - таке необ'єднання надає їй реальний шанс відновити свої бійцівські якості початку 2000-х та створити масовий опозиційний рух."

Пробудіться, шановний, ЮТ сьогодні - це такий самий анахронізм, як і ВЮ.
Януковича повісять на осиці зовсім інші люди. Чесні і сильні.

ukr123 _ 29.04.2010 00:30
ivanoff_new york:
Ну, ну.. Давайте будемо звинувачувати всіх і вся, крім себе самих..Ми, як націиз, в першу чергу, винні в усіх цих бідах.. давайте почнемо також собі оцінки давати..ми несемо відповідальність заq тих, кого приводимо до влади..так, що, напевно, ми і є дурні.. Як в тому прислівї: "чому бідний, бо дурний, а чому дурний, бо бідний..

ivanoff_new york _ 29.04.2010 00:29
Чтобы история не повторилась в виде фарса опять. У Вас видимо врожденная любовь наступать на одни и те же грабли. Пан Грабовский же пишет не для Вас, а для тех, кто хочет понять, как случилось, что в 2004 году мы стояли за Ющенко Виктора Андреевича, а в 2010 называем его Ющом и Иудой.

ivanoff_new york _ 29.04.2010 00:25
прочитал комментарий панны ukr123 и вспомнил старую песенку из хорошего фильма про Буратино: "Пока живы на свете дураки..."

rumata2000 _ 29.04.2010 00:25
автору, ну что сказать,все написанное справедливо, но слишком толерантно. Конечно Ющенко вошел в историю как иуда, трус и лицемер, но сказать это, это не сказать ничего На самом деле, Ющенко хуже, он убил у людей мечту и надежду на лучшее, дискредитировал патриотизм и демократизм, он дискредитировал национализм, в хорошем пониманиии этого слова. Он убил у людей веру в свою страну, в Украину, в конечном счете в себя. И мы маемо тэ що маемо. Вчера пришло к парламенту пару тысяч человек, а украинофобы торжествуют, коммунисты у власти, олигархия утвердилась у власти всерьез и надолго. Автор вы не правы, вы щадите Ющенко.....

ukr123 _ 29.04.2010 00:12
А. відносно майдану.. Я там не стояла за Ющенка.. Я там була для того, щоб чинній владі доказати, що ми не бидло і з нами потрібно рахуватися..Зараз ми його обзиваємо ; "прищавим", "уродом діоксиновим"..А як розібратися за що його так понівечили? За нашу країну.. За нас з вами..Так, що маємо те, що маємо і несемо за те, що не розібралися в ситуації.. Ми обирали собі в лідера Ющенка, але в кінцевому результаті повірили Тимошенко, кинувши того лідера, якого обрали.. Що ж ми хочемо сьогодні? Ми кажемо, що Ющенко нам зрадив, віддавши владу Януковичу.А що вім міг зробити з 5-ти відсотковою підтримкою? Ми що голосували за нього? Ми ж і віддали ту владу ЯНУКОВИчу.. Самі власними руками це зробили..

doteper _ 29.04.2010 00:11
Що за мода така копирсатися в мертвечині, нема більше бджоляйтера. Плюньмо й розітрімо, нема чого шарпати смердючий труп. Чи вам нема про що писати? Чи може зек уже кудись зник?

крушнаціон _ 29.04.2010 00:09
Говорив і повторюю зараз , краще б Москва разом з Кучмою і його Ко ( тими же Януковцями) дотравили ( Господи прости мене) того ж Ющенка . Він став би прапором нашої перемоги , більш ніколи на нашій Землі не було б чобота Росії , запевняю вас, а на його ( ВАЮ) могилу ми б всі ходили як на могили того ж Шевченка , Франка , Чорновола ,Л. Українки , Стуса..., знали б його День народженя , запалювали б свічки в День його смерті , а образи Ісуса , Шевченка ,Ж Л. Українки , Франка які висять на стінах в хатах свідомих українців , доповнив би образ того ж Ющенка. ВАЮ залишився б в нашій історії як прапор, символ , борець, нашої Незалежності , а так його місце серед запроданців , манкуртів , зрадників нашого наріду, на політичному смітнику.

Майдан _ 29.04.2010 00:07
О том, что Ющенко после избрания Президентом превратился в мелочного, самовлюбленного, мстительного эгоиста, стало очевидно ещё в конце 2005 г.
Именно тогда он начал заигрывать с Януковичем (меморандум) и Фирташем (РосУкрЭнерго) и, соотвественно, терять порядочных людей, окружая себя подонками типа Черновецких, Балог и Кислинских.


ivanoff_new york _ 28.04.2010 23:37
Пан Грабовский!

Комментарии ниже показывают правоту Ваших слов по отношению к Ющенко: "...з нездатними на аналіз власних помилок людьми справи не можна мати ні в чому."

Слава Б-гу, что в Украине более 40% людей, с которыми можно иметь дело, а оскорбительные комментарии здесь только подтверждают, что Ваш вердикт попал в точку: крыть-то им нечем, остается только материться.

С уважением,
Александр Иванов.

awa _ 28.04.2010 23:34
bob30:
Не витрачаючи часу на аргументи, скажу, що такі писаки як С.Грабовський-мудаки!
----------------------------------
САМІ ВИ МУДАКИ. ВСЕ ПРАВИЛЬНО. НАРОД ТОЧНО ТАК ОЦІНЮЄ В.А.Ю.
ГРАБОВСЬКИЙ НАПИСАВ П-Р-А-В-Д-У!!!!!!!!!!!!
У нас в регіоні кажуть: хочеш завалити діло - постав на чолі Ющів або НУ. Точно не проканає.

indiecoder _ 28.04.2010 22:31
Більше того, Україна була і є заручником політичної гри світових центрів.

Ні Європа, ні НАТО не були готові до більшої інтеграції.

І хоч Ющенко зробив дуже багато в цьому напрямі, але хіба ми не маємо змоги переконуватись, який шалений тиск здійснювався Росією з метою блокування нашої зовнішньої політики.

Втрата незалежної зовнішньої політики завдяки Януковичу це лише підтверджує.

gekon _ 28.04.2010 22:24
Ющенко - озлоблений, дріб'язковий чоловічок, який уявив себе месією. А його висловлування накшталт "я 5 років творив націю...мене розуміли одиниці" свідчать і про його неадекватність.

Leprechaun1980 _ 28.04.2010 22:13
Недавно Ющенко на вопрос кореспондентов "УП" "Стоит ли Президента, ВР, Кабмин посадить на самолет и отправить из Украины?" ответил, что это писали московские агенты.Это была заключительная фраза его как лидера нции.В Украине живут московские наймиты.

Неюля _ 28.04.2010 22:13
ЗА ИЗМЕНУ
Вспомни тех. что покинули страну свою ради страха смерти.
Коран
Их господь истребил за измену несчастной отчизне,
Он костями их тел, черепами усеял поля.
Воскресил их пророк: он просил им у господа жизни.
Но позора земли никогда не прощает Земля.
Две легенды о них прочитал я в легендах Востока.
Милосерда одна: воскрешенные пали в бою.
Но другая жестока: до гроба, по слову пророка,
Воскрешенные жили в пустынном и диком краю.
В этот день восставанья из мертвых одежды их черными стали,
В знак того, что на них - замогильного тления след,
И до гроба их лица, склоненные долу в печали,
Сохранили свинцовый, холодный, безжизненный цвет.
(И.Бунин)

бун _ 28.04.2010 21:54
Ющенко зробив стратегічну помилку.Він не розумів,що козацька Україна /Військо Запорожське/ зовсім не тотожнє поняттю Україна.Ми дуже добре знаємо,що для Японії місто Кіото,друга столиця.Не будемо про Кавабату та Муракамі.Для України таким містом є Луцьк.Хто з нас знає,якого милого Хмельницький в 1648 зрівняв Луцьк з лицем землі? При всій можливій тупості,на яку здатні люди від Буга до Полтави,вони розуміли,що в козацькій версії Ющенка є якась фальш.

Москальонок _ 28.04.2010 21:50
Yat:
"Ющенко-тимошенко- луценко-ітіхтозними повинні замовкнути і відійти в сторону, Я не буду під їхніми знаменеми відстоювати Україну, вони прийдуть і знов ВСЕ просруть."

Дурню! БОРОТИСЬ ТРЕБА ЗА СЕБЕ! Ці люди втечуть в еміграцію, а знищувати будуть НАС, як в 33-му.

Жаль, але зараз мало хто розуміє, що ми вже живемо не нашій країні, і навіть не в Європі. Ми живемо в Азії..
Стань попереду і поведи мене дурного з Азії в Європу. За тобою я піду і ти будеш мати шанс мене обдурити так, як це зробив Ю. після Майдану і все решта, яка на тій хвилі прийшла, напхала свої кишені і просрала всю мою довіру.

Чемериський Павло Максимович _ 28.04.2010 21:46
Спасобо за правду о мерзком и двуличном пасичнике!

zilwowa _ 28.04.2010 21:41
Авторе, чи не запізно тепер скиглити, що всрались'мо?
Думаю, що Ющенко не такий великий "іван сусанін", щоб завести ЗРЯЧИХ у манівці... Можливо, він і сам заблукав... НЕ В НЬОМУ ТЕПЕР(!) СУТЬ ПРОБЛЕМИ!.. НАМ ТРЕБА ПРОЗРІВАТИ САМИМ І НЕ СПОДІВАТИСЯ НА "СЛІПИХ ПОВОДИРІВ", ЧИ ВИННИХ у наших проблемах!
Треба думати над практичними шляхами вилізання САМОТУЖКИ з ями багна, в яку потрапились'мо всилу "тих чи інших обставин" (відомо, до речі, яких...), а не нарікати на "винних" в тому, що ми туди потрапили, чи на тих, хто "жене хвилю", коли лайно нам під самий ніс підступає.
Отож, як маєш ПРАКТИЧНІ МІРКУВАННЯ, - пиши, а ні - то думай, а тоді - пиши.

Yat _ 28.04.2010 21:41
"Ющенко-тимошенко- луценко-ітіхтозними повинні замовкнути і відійти в сторону, Я не буду під їхніми знаменеми відстоювати Україну, вони прийдуть і знов ВСЕ просруть."

Дурню! БОРОТИСЬ ТРЕБА ЗА СЕБЕ! Ці люди втечуть в еміграцію, а знищувати будуть НАС, як в 33-му.

Жаль, але зараз мало хто розуміє, що ми вже живемо не нашій країні, і навіть не в Європі. Ми живемо в Азії..

starui _ 28.04.2010 21:27
Жаль только, что цена ухода ВАЮ такая высокая. Теперь и непонятно. что со страной будет.

raden _ 28.04.2010 21:26
ГРАБОВСЬКОМУ.
Стаття дуже правильна ,точна,але не є актуальною...
Згадуються ваша присутність на ТБ,ваша попередня писанина за часів ЮЩЕНКА...Ось так би тоді...А зараз...йому залишилось в гості до кращих міністрів ВС і ТтаЗ,а ви тут як тут...Таких людей називають "шакалами" чи "стервятниками".
Політологи,журналісти і люди вхожі на ТБ не мають права на таку поведінку.Розум ваш заднім числом...

Завада _ 28.04.2010 21:25
Вже є нові лідери.
В'ячеслав Кириленко. Анатолій Гриценко.
Варто їх підтримати.

Сильна стаття, хороший аналіз.

Зенон Завада
Редактор київського бюро
The Ukrainian Weekly

vombat2010 _ 28.04.2010 21:24
А що ви чекали від Ющенка? Що буде європейська країна за 5 років? Не буває такого. Бо власне народу не потрібна країна, а лише дешева горілка і ковбаса. Тай крім того мало бажання одного, потрібна підтримка всієї політичної еліти, якою в нас і не пахне. Добре тріпати язиком який він поганий. А ти сам що зробив? Статті під замовлення це не велика справа

raden _ 28.04.2010 21:17
Petro53
Всі зрадили Ющенка? А може Ющенко зрадив всіх?
А хто привів цих зрадників в політику?Луценко,ЯЦенюк ,Жванія,Мартиненко,Балога,Кріль,Поляченко.....
Хто оживив розкольникаКостенка,Плюща(радника Януковича)?
Хто призначав РАБИНА ЧЕРВОНЕНКА ГЕТЬМАНОМ краю ЗАПОРОЗЬКОГО?А КОСМОСА в стольний град КИЇВ?
і багато багато.........

Неюля _ 28.04.2010 21:12
Так було,так буде-ось вона,наша еліта.Чи скоро саме слово набуде лайливого відтінку?Поки що зрозуміло-те що в суспільному розумінні,на побутовому рівні подається елітою,насправді такою не є.Але однаково:хто у владі,хто багатий-той і еліта,той і править.Як назвати те,що ми маємо?Адже чим відрізняється,скажімо,охлократія від чого іншого?Нехлюйським відношенням до законів,некомпетентністю,маніпулятивним,чисто утилитарним підходом до інтересів певних прошарків населення,використанням особистого становища в державній ієрархії виключно у власних або вузькогрупових інтересах.Ну і,звичайно,безвідповідальністю.Чи схоже те дещо,на чому безглуздо бовтається лейба з кострубатим написом на загальнозрозумілій говірці:«українська національна еліта»?Схоже, схоже,не кривляйтесь.Та є ще таке слівце-«клептократія».Але зовсім не так зрозуміють.Непатріотично.(Сергей Набока,Ненаблюдаемая величина,ЗН №5 01.02.97)

ВОНИ підтверджують істину-немає нічого настільки поганого,що не могло б стати ще гіршим.

НЛО _ 28.04.2010 21:11
Petro53 _ 28.04.2010 20:42
Гнида Литвин ? Продажне стерво Мороз ? Ми самі в 2006 році знищили Ющенка. В 2007 році його добили. На кого нарікаєш, хохол ? Що міг зробити Ющенко з бандою регіоналів та БЮТівців у ВР? Додай власних запроданців: Філенко, Костенко, Тарасюк, Жванія, Яценюк, Луценко і тд, і тп. Хто кому Рабинович?!!!

Ага. Це ми за нього у серпні 2005 по наводці брата Петра провели багатообіцяючу зустріч з Фірташем. І відставили уряд, бо розуміли - він НЕ ДАСТЬ.
Це ми за нього підписали меморандум і замість втілювати в життя гасло "бандитам - тюрми" почали втілювати гасло "бандитам - владу".
Це ми за нього витягли з бігів Януковича і К*
Це ми за нього нищили країну, демкоаліцію, фінансово - банківську систему.
Це ми за нього стали не гарантами прав і свобод людей, а гарантами прав і свобод нуворишів.
Застрелься разом з ним.

П-к_Вешняк _ 28.04.2010 21:04
"А в том кошмар, что в авангард борцов за Украину снова тулит свой обосранный зад сам лично Виктор Андреевич Ющенко!

И некому сказать ему: сгинь, уйди, не путайся под ногами, ты уже сделал всё, что мог, не добивай страну, не компрометируй оппозицию, не вызывай ассоциации со всеми провалами, созданными твоей безмозглостью и под твоим угробившим Украину именем!"

(© Татьяна Коробова)
Сказано доволі жорстко, але по заслузі.

Petro53 _ 28.04.2010 20:42
Гнида Литвин ? Продажне стерво Мороз ? Ми самі в 2006 році знищили Ющенка. В 2007 році його добили. На кого нарікаєш, хохол ? Що міг зробити Ющенко з бандою регіоналів та БЮТівців у ВР? Додай власних запроданців: Філенко, Костенко, Тарасюк, Жванія, Яценюк, Луценко і тд, і тп. Хто кому Рабинович?!!!

Petro53 _ 28.04.2010 20:36
НЕ Ющенко ! ХТО ? Грігян ? Жидок Яценюк ? Жидок Луценко ? Мудило Тігіпко ? Хто ?

Северянин _ 28.04.2010 20:28
Archaeo _ 28.04.2010 20:20 - Согласен. Ющер должен ответить. Только кто ж с него спросит. ВФЯ с Межигорьем? Или ЮВТ с ушами ЕЭСУ и перспективой международного розыска? Остается уповать на Обаму.

aly.chornyj _ 28.04.2010 20:26
автор троха хворий юлеманією,нічого крім своєї багіни небачить.небачить і нерозуміє(тай чомусь і не говорить) цілого комплексу тих невдач Ющенка,і чомусь забуває сказати про славне його оточення,що допомагало всіляко його дискредитувати- Зінченко,Балога,Луценко,вся Юліна рать і компанія(портнов і к) і тд.Про всіх тих що заради влади нищив єдність дем коаліції. особисто від мене ваша багіня неотримає більш допомоги,вона його неварта. моя боротьба з янучарами -це боротьба мого українського народу,моїх побратимів кримських татар,а не за тимошенко,не за ющенка та іже з ними!

Sarny _ 28.04.2010 20:24
Автору: може Ви і маєте рацію і Ющенко дійсно політичний труп, але сьогодні я особисто багато віддав би щоб він терміново замінив Януковича!
І ще одне. Може і піде на користь його зникнення з політичної арени, але і Тимошенко так само мала б зникнути. В тому що ми маємо сьогодні винувати вони з Ющенком обоє, але все ж навіть із субординаційних міркувань вона більше... Знищила всіх, включаючи Ющенка, а вибори програла! А на кону була наша країна!

Archaeo _ 28.04.2010 20:20
Прекрасно написано. Але відносно Ющенка (-ів) треба бути радикальнішим: на цьому типові повинна спрацювати формула "бандити повинні сидіти в тюрмах". ВЮ повинен відповісти за матеріальні розтрати на своїй посаді: резиденції, самозахоплені дачі, квартири для брата..., Арсенали, лікарні майбутнього, ордени та Героїв (продавалось усе, а кожна медалька - це пожиттєві виплати нагородженому з бюджету), за бренд з підковою і помаранчем (результат - мільйонні статки Ющенка-мол. та його мажорна поведінка), за роздану як подарунок зброю (один пістолет "Форт" - понад тисячу баксів), за ненормальну "кадрову політику", за навчання своїх дітей за державний кошт... ПР тихо сопе у куточку !

Сергій_Трегубенко _ 28.04.2010 19:40
Молодець, Сергій Грабовський!

Вам би ямки копати на Байковому кладовищі...