Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Любов Бенедишин (1964)

Рубрики / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Переміщення
    по соші
    по зачовганій шинами трасі
  •   ***
    Добра вість: народилась людина.
    Трохи - й вилюдніє* народ.
  •   Біла Пані*
    Льоху темний колодязь…
    І часу глибінь…
  •   Вишиваний Сокаль
    Дива! - що не майстриня, то чаклунка.
    Краса! - що не сорочка, то шедевр.
  •   Поезії
    Належиш всім. (Не в клітці золотій!)
    І нічия. (Оце – єдина втіха!)
  •   Зимове…

    Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
  •   Ображена жінка
    Ображена жінка,
    словами, як струмом,
  •   NB
    Бентежне дійство –
    бенефіс життя:
  •   Чаклунка
    Раменом поведе - і заіскриться
    бурульок діамантове кольє.
  •   СнігоПАд…
    Снігопад за вікном…
    Снігошал…
  •   Сніг...
    В полоні снігу пів планети.
    Біліє – в місті і селі:
  •   І готується світ...
    Вже гаптує зима
    найгарнішу, найтоншу мережку.
  •   (Не)тутешнє
    Хатина-привид на краю зими...
    Усе сучасне, а вона – в старому:
  •   Вибори-2012. Відголос.
    Свист і писк – на всякий лад.
    Кольори – на вибір.
  •   Посланець…
    «Даремно прилетів…» -
    опустить руки-крила.
  •   З темноти…
    Задмухати свічку покути.
    Зацитькати жалощі-зваби.
  •   кРАмольне…

    По літу.
  •   Ти – в слові…
    Не виблагати
    благодати,
  •   Танець зі Скибою…
    …питоме запитання
    і – пітьма.
  •   Востаннє…
    Все геніальне –
    варте поклоніння…
  •   Липа
    Серпень у серденько глипне,
    Рій-гіркоту розтривожить...
  •   Україні – з надією…
    ...поблагословиш,
    і торкнешся мечем
  •   Випадок у Гетсиманському саду…
    …не знаю ще:
    де я і хто я.
  •   ШКІЛЬНИЙ ПОРІГ
    Все більше слідів незагойних.
    Неходжених – менше доріг.
  •   Жереб…
    Життя – єдиний вир і сотні вирв,
    І плуг, і мрії пруг на видноколі.
  •   Веснянка
    Ще хмурять брови мовчазні діброви…
    А над рікою – ввись і навскоси –
  •   Сно_видне…
    Чи наснилося?
    Чи я марила?
  •   Де гуси?!
    Мінерві зле, у неї щось із нервами.
    Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
  •   Без п’єдесталу
    П’єдестали всіх уже дістали…
    Ну, а так – хоч ближче до людей.
  •   Тарасове перехрестя
    Пам’ятник – від слова «пам’ятати».
    Пам’ять – це ж не начинка в граніті.
  •   Само_іронічне
    Щоб не рядки строчити –
    мережила б серветки.
  •   З любов’ю до України

    Ще довго хвилі спогадів печальних
  •   Трішки про еротику…
    Їй слово –
    Камасутрою.
  •   Моїй любові…
    Хоч би гілочку від Персефони –
    чи відпустить ушосте Харон?
  •   ***
    Майне забутий спогад, мов примара.
    Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
  •   «Панахида» по яблуках…
    Морозу дотик –
    на дарах осінніх –
  •   Саме_тій самоті…
    …ми неприкаяні з тобою,
    моя самóто-сумотó.
  •   Грудень
    За межею надій – небеса голубі,
    мерехтіння сріблистого снігу…
  •   Обереги
    Обереги_мої. О_мої_береги!
    Оболонки душі. Оболоні.
  •   Біліла хата…
    Біліла хата: стінами і стелею.
    Бувало хаті: людно і погідно.
  •   Старі світлини
    …засяють віконця старих фотографій:
    то спомином дивним… то давнім теплом…
  •   Край неба…

    Руїни… рубікони… рубежі…
  •   ***

    Зізнайтесь, Майстре,
  •   ***
    Не виринув з буднів, немов не вернувся із бою.
    Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
  •   ***
    Ні, щоб загаятись хоч раз,
    Відкласти золоту толоку.
  •   Герой новітньої доби…
    Що не герой,
    то ситий клон
  •   Україна – манкуртам
    Все одно як –
    нахабно чи нишком,
  •   Україні – до запитання…

  •   Передосіннє
    Налюбувався яблуками Спас…
    У сонці накупались верболози…
  •   Чаро-марення
    Привітно, елегантно, чарівливо
    шовкові Ви мережили слова.
  •   Любити Україну…
    Віддати усе
    ради неї?
  •   Літні дні
    Відласкавились дні полуничні.
    Відпишались малинові дні.
  •   «Падам, падам…»
    Роззирається світ, як по паводку:
    Де намул, де – намитий пісок?
  •   «Уявний» заклик

    Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
  •   Спостереження
    У лоно -
    як у двері: "Відчини-но!" -
  •   Книга пам'яті
    Тишина... тишина... тишина...
    Шелест аркушів,
  •   Відлига
    Відлига...
  •   Смирення
    То гнів, то страх...
    Образи і провини...
  •   В тому сні...
    Мій Господи, я знову ожила!
    Спасибі за чудесне воскресіння.
  •   Юній мисткині
    Є молодість.
    О, як же це багато!
  •   ***
    Розкажуть: я у відчаї - не вір!
    Вже не болять ні спогади, ні крила.
  •   ***
    Без докорів сумління і хули
    (Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)

  • Огляди

    1. Переміщення
      по соші
      по зачовганій шинами трасі
      нелегке переміщення
      в просторі й часі

      крізь чорну діру
      недоречної відстані
      озираюсь на речі
      на спогади-пристані
      де сонячних днів
      урожайний псалом
      і пізні вечері
      за отчим столом
      і праця сільська
      непідвладна літам

      єство уже в місті
      душа
      іще там

      23.08.2013



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. ***
      Добра вість: народилась людина.
      Трохи - й вилюдніє* народ.

      Ще душа - як податлива глина,
      Над якою схиливсь Господь:
      Що не замисел, то дрібка болю;
      Що не доля - крутий заміс.

      Благодатний, хто ставши собою
      Боже Світло у світ приніс.

      05.06.2013



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. Біла Пані*
      Льоху темний колодязь…
      І часу глибінь…
      Хвилі жаху і болю –
      од входу до виходу.
      Біла Пані стоїть,
      непомітна, в юрбі,
      придивляється пильно
      до власного «привиду».

      Двадцять перше століття:
      фортуна і фарс.
      Божевільна печаль
      зі сталевими нервами…
      - Вибачайте,
      в покої не зватиму вас… -
      даленіє луна
      за дверима запертими.

      10.06.2013



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. Вишиваний Сокаль
      Дива! - що не майстриня, то чаклунка.
      Краса! - що не сорочка, то шедевр.
      На вишукані давні візерунки
      Сам час аж задивився - і завмер.

      Низинка... хрестик... таїна зі скрині.
      Причастя рук. Молитва рукавів.
      Сокаль у вишиванці старовинній
      Ураз на років сто помолодів.

      26.05.2013.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. Поезії
      Належиш всім. (Не в клітці золотій!)
      І нічия. (Оце – єдина втіха!)
      Чом нидієш на паперті надій? –
      Здається ж, не пропаща й не каліка.

      Все ждеш любов, цілющу, як женьшень,
      І доброту – не хвойду і не скнару…
      Поезіє, настав твій Судний день!
      Байдужість дужих – найстрашніша кара.

      2011










      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. Зимове…

      Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
      Торкалась неба в Часу на плечі…
      Збіга сльоза знайомою стежинкою
      У вигойданий смуток – по щоці.

      Ой, де ж ви, карі очі, ніжні рученьки?
      У серці – щем… воно ж не льодяне.
      Обійстя посивілої Снігуроньки
      Укотре Ладо-квітень обмине.

      Зима така – що вічність їй суперниця:
      Триває, і триває, і трива…
      Мітла. Замети спогадів. Метелиця.
      Самотня баба… баба снігова…

      14.03.2013



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. Ображена жінка
      Ображена жінка,
      словами, як струмом,
      уражена.
      Ще трохи – і гнів
      заіскрить поміж дугами брів.
      А вчора ж іще –
      посміхалась,
      дивилася зважено
      на втомлений день,
      що до обрію ледве добрів.
      Вже серце вразливе
      образами вкрите,
      як стразами –
      болючі осколки,
      а так відривати шкода!
      Все трапиться хтось
      із мірилом без мір і маразмом, чи…
      в кого по сім п’ятниць.
      (А в неї – завжди середа).
      Крутитиме сажнем,
      на біле – труситиме сажею.
      І сумнів посіє.
      І чисте занурить у гидь.
      …Ображена жінка
      в четвер
      прокидається вражою,
      аби від напруги
      образи свої захистить.

      03.03.2013



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. NB
      Бентежне дійство –
      бенефіс життя:
      ні грама гриму,
      в обладунках долі.
      Софіти.
      Тінь сахнеться од лиця.
      – Ну?! З чим прийшла
      до головної ролі?

      Про все промовчиш.
      Викладеш, як є.
      У вузликах:
      земне і небуденне.
      Допоки серце мрію
      впізнає.
      Допоки тане в небі
      нота_Бене…

      01.03.2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. Чаклунка
      Раменом поведе - і заіскриться
      бурульок діамантове кольє.
      Зима - цариця снігу, чарівниця -
      на царство роззирається своє.

      А паличка в чаклунки кришталева,
      хода - танечно-тиха і легка.
      Де пройде, мерехтять скляні дерева:
      торкне - і дзенькне гілочка крихка.

      2013



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. СнігоПАд…
      Снігопад за вікном…
      Снігошал…

      Кружеляє, регоче хурделиця:
      то зметнеться до хмар біла шаль,
      то по вулиці шлейфом простелиться.

      Розійшлася – аж поли розвіялись!
      …Тільки взір* за пухнастими віями
      повний туги – із танцем не в лад.

      Снігошал за вікном…
      Снігопад…

      2013



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. Сніг...
      В полоні снігу пів планети.
      Біліє – в місті і селі:
      зима розкинула тенета
      навскіс
      од неба до землі.

      Уже гілкам – не ворухнутись.
      Уже птахам – хоч не злітай!
      Лиш перкалеву сіть
      напнуту
      вітрисько шарпає за край…

      2013



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. І готується світ...
      Вже гаптує зима
      найгарнішу, найтоншу мережку.
      І шукає душа,
      без оздоб, найщиріші слова.
      Рік Новий, мов пророк,
      до оселей протоптує стежку
      для Святої Родини,
      для Світлої Миті Різдва.

      Сниться вже дідуху
      і кутя, і Вертеп з колядою.
      На сторожі – хвіртки.
      Димарі виглядають когось…
      І тривожиться Бог –
      чи за клопотами й суєтою
      упізнають Месію?
      Чи двері відчинить хоч хтось?

      Віфлеємська зоря
      вже чоло прикрашає ялинці.
      При надії – Земля.
      Небеса – мов чекання покров.
      І готується світ
      дарувати Господній Дитинці
      не багатства та миро, –
      сердець безкорисну любов.

      2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. (Не)тутешнє
      Хатина-привид на краю зими...
      Усе сучасне, а вона – в старому:
      Тамує в грудях нетутешню втому,
      Вдихає синь сінешніми дверми,
      Печалі видихає через комин.

      Озветься пічка позіхом чудним, -
      Домовичок зіскочить на долівку, -
      Дохрумкує вогонь вишневу гілку...
      А вітровій то дмухає на дим,
      То хмарку снігу здмухує з причілка.

      Зорить у ніч віконце золоте:
      Чого ж іще? – криниця і дровітня.
      Гойдає сад мереживні суцвіття...
      І знову до світанку замете
      Ту стежку, що з минулого століття.

      16.12.2012



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. Вибори-2012. Відголос.
      Свист і писк – на всякий лад.
      Кольори – на вибір.
      Площа без координат –
      український вимір.
      Добазарились.
      Межа:
      безголосо й голо.

      …торгувалася душа.
      …продавався голос.

      2012



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. Посланець…
      «Даремно прилетів…» -
      опустить руки-крила.
      Скорботно помовчить
      над сплячою душею.
      Зітхне у небеса:
      «Нічого не змінилось…»

      …І хрусне темнота
      розчавленим хореєм.

      2012



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. З темноти…
      Задмухати свічку покути.
      Зацитькати жалощі-зваби.
      Недогарок-біль загорнути
      у смуток, пастельної барви.
      Приміряти посмішку милу
      (бо ж радість – не жменя поп-корну).

      …Я ще не залюблена в біле,
      та вже не обожнюю чорне.

      2012



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. кРАмольне…

      По літу.
      По літавиці –
      поРА:
      осіння туга,
      сріблом припорошена.
      С_тікає час
      по крапельці,
      по кра…
      по капищу надій.
      Жертвоприношення
      єства і тіла.
      Побут і табу.
      А що ж душа,
      безРАдісна
      кРАмольниця?
      …Мій Господи,
      прости
      свою рабу.
      Я в цім коханні –
      ідолопоклонниця.

      2012




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. Ти – в слові…
      1.
      Не виблагати
      благодати,
      хіба що
      молитись услід.
      До тебе
      вже не догукатись.
      Ти – в слові,
      допоки світ…

      2.
      …В омріяний рай
      супокою –
      із пекла
      тривалих тривог.
      До тебе –
      сягнути рукою.
      Ти – в слові,
      а слово – Бог.

      31.08.2012



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. Танець зі Скибою…
      …питоме запитання
      і – пітьма.
      Багатозначне –
      навхрест обнулилось:
      «А хто Ви є?...»

      …я є? Уже нема.
      Виболює душа
      словесний силос
      у порожнечу.
      Невагомий стан.

      Вагання рук.
      Сердечна аритмія.
      І танцю алгоритм –
      останній шанс
      о!-жити…
      після Скибо_терапії.

      13.08.2012




      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. Востаннє…
      Все геніальне –
      варте поклоніння…
      Підносять «Крила»
      оплесків луну…
      Аж так зіграти смерть –
      замало вміння.
      Зіграв…
      хвала Таланту й талану.

      Востаннє,
      понад реготом і горем,
      огудою і славою –
      десь там,
      на тлі небес –
      прозірлива й прозора,
      душа Актора
      кланяється нам.

      25.07.2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. Липа
      Серпень у серденько глипне,
      Рій-гіркоту розтривожить...
      Липа, похресниця липня,
      Цвіт роздала перехожим.

      Перса серпанком прикрила:
      - Солодко… Дякую, доле…
      …Од золотавого пилу
      Липа обтрушує поли.

      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. Україні – з надією…
      ...поблагословиш,
      і торкнешся мечем
      рамена достойного сина.

      І стане той день
      найостаннішим днем
      для лиха,
      що в чорну годину
      шаманить,
      шматує,
      шмагає навхрест
      півмертву
      надію останню…

      Плекай, Україно,
      і гідність, і честь.
      Бо лицарі* –
      вже підростають.

      2012





      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. Випадок у Гетсиманському саду…
      …не знаю ще:
      де я і хто я.
      Із Сутності –
      у суєту?
      І як
      цим скорботним сувоєм
      прикрити
      душі наготу.
      Зі Слова,
      мов іскра з Огнива,
      так викресався –
      аж воскрес…

      Іду за Ним –
      видиво дива.
      Відлунюю тілом:
      «Я єсмь…»

      2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. ШКІЛЬНИЙ ПОРІГ
      Все більше слідів незагойних.
      Неходжених – менше доріг.
      Знов, юносте, нас із тобою
      шкільний зустрічає поріг.
      Галантно притримавши двері,
      на хвильку зупиниться Час...
      Пірну у "колись" із "тепер" – і
      ввійду ученицею в клас,
      де ще: ні сумних перекличок,
      ні осиротілих парт.
      І світлі знайомі обличчя –
      не в шрамах здобутків і втрат.
      Де німб чистоти – над журбою,
      і радість – як перший сніг.
      Де, юносте, нас із тобою
      шкільний проводжає поріг.

      2011




      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. Жереб…
      Життя – єдиний вир і сотні вирв,
      І плуг, і мрії пруг на видноколі.
      Сьогодні ти вкладаєш душу в твір*,
      Від завтра – твориш серцем власну долю.

      А доля – не турнір і не турне.
      Плоди пізнання дістаються гідним.
      У кожній божій справі головне –
      Потрібним бути, а не принагідним.

      Професія – не жереб, загалом…
      Та вже коли обрав з-поміж загалу,
      Зі скальпелем в руці чи з молотком,
      Будь не профаном, – професіоналом.

      2012



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. Веснянка
      Ще хмурять брови мовчазні діброви…
      А над рікою – ввись і навскоси –
      Пухнастогруді котики вербові
      Вже граються у «довгої лози».

      Весна – ще зовсім дівчинка, веснянка
      З тонесеньким дзвіночком-голоском.
      У серденьку любов – родима плямка,
      Промінчиків пасемце – над чолом.

      Наївна, недосвідчена й невміла.
      Однаково їй – осуд чи осот.
      …Розквітне. Одцвіте. І гляне зріло
      На першу зав’язь плоду і турбот.

      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. Сно_видне…
      Чи наснилося?
      Чи я марила?
      Сплеск емоцій – мов
      лет над хмарами.
      Вихлюп радості.
      Горя вихлипи.
      І за_гроз громи –
      дивні (стихли би!)
      Думка блискала.
      Серце маялось.
      А душа – то в рай,
      то над краєм – ось.
      І сміялася.
      І сумна була.
      …Я прокинулась.
      Я – сомнамбула.

      2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. Де гуси?!
      Мінерві зле, у неї щось із нервами.
      Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
      А змій-спокусник шелестить папером – і
      вповзає гадом у словесну гидь.

      Блукає глуз(д) затоптаними тропами.
      Атрофувалась лексика у строф.
      Мілкі слова – нест_римними потоками –
      з усіх усюд. Не треба й катастроф!

      Уже Творець свого не чує голосу
      у галасі, ядучому як дим:
      Рим_ують – і містечка, й мегаполіси.
      Де гуси, що врятують світ од рим?!

      2012



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. Без п’єдесталу
      П’єдестали всіх уже дістали…
      Ну, а так – хоч ближче до людей.
      Скрізь, від Кос-Аралу до астралу,
      ті ж перекоти-жалі… Але й

      з Вічності – в цей вік… ніяк не звикнеш.
      Сам ніяковієш на плацу:
      хто під ноги мимоходом чвиркне,
      хто по-свійськи лясне по плечу.

      Не зважай… Пробач нам цю потребу –
      по собі вкорочувати вись:
      чи… щоб дотягнутися до тебе,
      чи… щоб не дивився зверху вниз.

      2012



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. Тарасове перехрестя
      Пам’ятник – від слова «пам’ятати».
      Пам’ять – це ж не начинка в граніті.

      …Перехрестя святості і свята.
      Оберемки почестей і квітів.
      До землі – поклони постаменту.
      До небес – промова величальна…

      В вуса посміхається Шевченко.
      І чомусь та посмішка – печальна.

      2012



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    31. Само_іронічне
      Щоб не рядки строчити –
      мережила б серветки.
      Оце було би хобі!
      І вигода – була б.

      А то… не біллю* – болем.
      Не строфи, так – чернетки.
      До чистої поезії
      душа не доросла…

      2012




      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    32. З любов’ю до України

      Ще довго хвилі спогадів печальних
      котитиме крізь час Інта-ріка…

      А серце озивається причально,
      за линву слів хапається рука.
      Бо як же – цій землі – одній із болем:
      святе – на дно, і найдорожче – вщерть.

      Коли по сподіваннях – тільки кола,
      хтось мусить викликати зло на герць,
      без докору і страху. Не зважати
      на зойк юрби: «З пером – на вітряки!»

      Такій свободі – прутиками – ґрати.
      Такій любові – прихистком – віки.

      2012





      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    1. Трішки про еротику…
      Їй слово –
      Камасутрою.

      Цнотлива як дівча,
      тремтить перед при_сутніми
      оголена душа.

      Ранима
      (струмом! – дотики),
      між ликів – і мармиз…

      Оце така еротика.
      Оце такий стриптиз.

      2012



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    2. Моїй любові…
      Хоч би гілочку від Персефони –
      чи відпустить ушосте Харон?
      Заборонене і безборонне.
      Тора Слова і слави тавро.
      Я – за обрій… Умієш – молися.
      Повертатимусь, доки ти є.

      …П’ятикнижжя моє. П’ятивисся.
      П’ятисмертя безсмертне моє.

      2012




      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    3. ***
      Майне забутий спогад, мов примара.
      Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
      Не бачити тебе – найтяжча кара.
      Не снитися тобі – найлегша з помст.

      Благословлю розлуки ніч безкраю.
      Хитне задума відстаней імлу.
      О, як це сумно – вже не сподіваюсь…
      О, як це дивно – до сих пір люблю…

      2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    4. «Панахида» по яблуках…
      Морозу дотик –
      на дарах осінніх –
      блищить зловісно
      інеєм брунатним…
      Сахнеться розум,
      по заціпенінні
      прикине шкоду,
      підсумує втрати,

      у смутку,
      де склепіння
      замість неба.

      Душа ж –
      чудна! –
      сльозину потай втерла
      (всі яблука померзли –
      от халепа!):
      «Яке нещастя –
      яблука помер(з)ли…»

      2012




      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    5. Саме_тій самоті…
      …ми неприкаяні з тобою,
      моя самóто-сумотó.

      Побудь сьогодні саме_тою:
      мов ти – не ти, і я – ніхто.
      Побудь подобою Бермудів:
      мов я – не тут, і ти – ніде.

      …згуби мене у велелюдді,
      душа – сама тебе знайде.

      2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    6. Грудень
      За межею надій – небеса голубі,
      мерехтіння сріблистого снігу…
      Вже два тижні, як грудень
      замкнувся в собі.
      Мокне аура барви індиго.

      Час розмотує днів несусвітний сувій,
      тьмяним золотом блиснувши зрідка…
      Вже два тижні, як грудень
      стоїть сам не свій.
      Мов пригадує, хто він і звідки.

      Недорікуватий, недолюблений – не
      звинувачує дощ і знемогу.
      Вже два тижні, як грудень
      ніяк не збагне:
      чом зима відреклася од нього.

      2011



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    7. Обереги
      Обереги_мої. О_мої_береги!
      Оболонки душі. Оболоні.
      Храм світлиці. Свіча.
      Рушників корогви.
      Полотно. І нитки на ослоні.

      Чи за вікнами – тьма.
      Чи за хвірткою – чад.
      Чи за обрієм – німо й тривожно.
      Тут – народ. Бо – порода!
      Не конгломерат.
      Тут – Господь.
      Не богема безбожна.

      Повернутись туди…
      До бабусі… в село…
      Понад Стік*, наче Стікс** повнолюдий.
      Де усе – ще початок.
      І все вже було.
      Колисанка.
      І звістка – у груди…

      О_мої_береги. Обереги_мої!
      І надійні, і рідні до щему:
      Серцем вишитий сум,
      Рукавів ручаї.

      І тополь золотаві тотеми.

      2011



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    8. Біліла хата…
      Біліла хата: стінами і стелею.
      Бувало хаті: людно і погідно.
      Тоді вона ще звалася оселею.
      Тоді вона ще знала слово «рідна».
      Була їй спрага зустрічі – солодкою.
      І світ зорів – одразу за порогом.
      …Замкнули нащось. Брязнули колодкою.
      Лишили хаті пустку і тривогу.
      Це ж скільки літ її душа не світиться.
      Це ж скільки зим – не мариться й не спиться.
      Така стара? – пісок із ребер сиплеться.
      Така сліпа? – ні просвітку в зіницях.
      Єдиний привид щез кудись, без приводу.
      Останній спомин вивітрився в комин.
      І нікому присолодити кривду ту,
      Ця хата – вже сама собі оскома.
      Ні шурхоту – під крівлею й долівкою.
      Забутий клопіт. Нічия провина.
      …Біліла хата – світлою домівкою.
      …Чорніє хата, ніби домовина.

      2011




      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    9. Старі світлини
      …засяють віконця старих фотографій:
      то спомином дивним… то давнім теплом…
      то відблиском щастя, в родинній оправі…
      то німбом надії над рідним чолом...
      і ликом бабусі, що літу всміхнулась…
      і образом неньки, з обличчям весни…

      Тьмяніють світлини – віконця в минуле.
      Вони ще засвітяться, лиш зазирни…




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    10. Край неба…

      Руїни… рубікони… рубежі…
      Мікс апокаліпсису з апогеєм…

      Чи то мені – ще близько до межі?
      Чи то вже ти – далеко за межею
      втомилась озиратися на світ,
      своє минуле і моє майбутнє?

      Пішла з життя, немов зняла пристріт…
      Зустрінь мене зі смерті, якщо тут – ні.
      Постоїмо край неба, в унісон
      помріємо про віще і грядуще.

      Чи ти – лиш недодивлений мій сон?
      Чи я – вже не живу тобі, а снюсь ще?

      2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    11. ***

      Зізнайтесь, Майстре,
      звідки Ви?
      І хто Ви?
      Чи в підмайстрах у Вас,
      бува, не янгол?
      Що не конання плоті*, то ікона.
      Що не безсоння Духу, то осанна.
      Тут що не зала – арка із порталом.
      І де не стань – стіна плачу для істини…
      Десь тут сама історія вклякала,
      теплішали холодні очі містики.
      З якої піднебесної майстерні
      ці дивом інкрустовані інтарсії**? –
      Живе душа у неживому дереві,
      аж дихає…
      Напевно, так і справді є:
      коли вогні погаснуть вечорові,
      і світ засне,
      на довгу ніч, як вимре –
      по сходах тінь ковзне
      на третій поверх…
      і двері рипнуть
      у четвертий вимір…

      2011








      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    12. ***

      Не виринув з буднів, немов не вернувся із бою.
      Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
      Душа – не в жалобі. Солом’яною вдовою
      За_вмерла у горі. І вірить у диво. І жде.

      Чутки, наче круки, кружляють над зяючим болем.
      Чуткам-бо не вперше – очорнювати висоту.
      …Душа, як блаженна, тебе виглядає з ніколи.
      І тужить. І вірить у силу любові святу.

      09.2011




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    13. ***
      Ні, щоб загаятись хоч раз,
      Відкласти золоту толоку.
      Було ж – обманювали час
      Усі три інші пори року.

      Не заречеться жодна від
      Причин запізнення банальних.
      І тільки Осені прихід –
      По_королівськи_пунктуальний.

      2011





      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    14. Герой новітньої доби…
      Що не герой,
      то ситий клон
      ненаситних іуд…
      Тепер не шабля,
      а шаблон –
      звитяги атрибут.

      Себе
      понад усе люби.
      Молись:
      рай_крапка_ком…
      Герой новітньої доби
      не з Духом,
      а – з душком.

      2011



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    15. Україна – манкуртам
      Все одно як –
      нахабно чи нишком,
      одбирати дароване –
      гріх!
      Ані словом фальшивим,
      ні вчинком
      не торкайтесь Героїв моїх.

      Імена ці –
      святої Свободи
      найнадійніша із запорук.
      І достойні вони
      нагороди.
      Та не з ваших
      неправедних рук.

      2011




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    16. Україні – до запитання…


      Зав’ємо смуток
      римами і квітами.
      Фанерно загримить
      фанфарний грім…
      Святкуй!
      І ми вдамо,
      що не помітили
      гіркого щему
      в погляді твоїм.
      Нехай ніщо
      зневіри не виказує.
      Літа блукань і сумнівів…
      Але й,
      можливо,
      вже десь яблуками ласує
      маленький спас,
      майбутній твій Мойсей.
      А поки що:
      з двадцятою річницею!
      Ще, начебто,
      терпіння є… і час.
      Прийми
      букет салютів над столицею.
      І все ж…
      якої думки ти про нас?

      2011



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    17. Передосіннє
      Налюбувався яблуками Спас…
      У сонці накупались верболози…
      О, перевтілень дивовижний час!
      Природи чарівні метаморфози.

      Дерева приміряють золоте…
      Згортає небо шовковисту просинь…
      І боляче дивитися на те,
      Як літо перетворюється в осінь.

      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    18. Чаро-марення
      Привітно, елегантно, чарівливо
      шовкові Ви мережили слова.
      Душа любов’ю дякувала Вам
      за зблиск надії і за віру в диво;
      за мрію, що над буднями злітала.

      …Як гірко повертатись до яви.
      Я зачарована була. А Ви…
      Навіщо Ви мене роз_чарували?!

      2010




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    19. Любити Україну…
      Віддати усе
      ради неї?
      Але ж…
      Не зрадити?
      Там буде видно…

      Чи любимо
      ми Україну?
      Авжеж,
      хто – вигідно,
      хто – принагідно.

      А нам би
      любити,
      як любить вона –
      трагічно, стоїчно,
      безмежно.

      Любити повік,
      не_зважаючи на…
      Любити
      хай_що,
      не_залежно…

      2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    20. Літні дні
      Відласкавились дні полуничні.
      Відпишались малинові дні.
      І вишневі – драгльовані вишні
      Залишили на згадку мені.

      Дні смородинові і порічкові…
      Літа спілого ягідний смак.
      Вже й на липня смаглявому личкові –
      Благодатної осені знак.

      Застигає-проміниться в слоїчках –
      Бурштином – абрикосовий джем.
      А в саду – папіровки, як сонечка.
      Зріє яблучних днів тихий щем…

      07.2010




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    21. «Падам, падам…»
      Роззирається світ, як по паводку:
      Де намул, де – намитий пісок?

      …Ще та музика – навіть не в зародку.
      І той голос – іще голосок.
      Ще не сниться Едіт рідній вуличці.
      Ба, і Норберт – іще Натан.*
      Не змінити вже місце їх зустрічі,
      Та ще кожен із них – не там.
      Поміж ними – ще долі і відстані.
      Де Париж, а де – Рогатин!
      Їй рости ще, як пісні - до істини.
      Ще пишається Вюрцберг – не ним.
      До війни ще далеко. Й до вічності.
      Ще дрімає талант-Голіаф.**
      Ключ його скрипковий – не магічний ще.
      І вона – ще не та, не Піаф.
      В небеса ще їх душі не падають,
      Обійнявшись: «Падам, падам…»

      А майбутнє – себе уже згадує.
      І дивується власним слідам…

      2011



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    22. «Уявний» заклик

      Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
      Ввірвалось екранне цунамі – у геть не екранний світ.
      …А треба ж було край безодні не гратись бездумно словами.
      І хвору, безглузду уяву – саму не пускати вбрід.

      Їй всюди – і темно, і страшно. Їй скрізь – під ногами хистко.
      Вона ж бо зайшла так далеко, що явно кудись не туди.
      І чи не її «молитвАми», – і збоченки, і мазохістки, –
      Японія аж похитнулась під шквалом лихої води.

      То, може, тепер схаменемось? А раптом це допоможе
      І Бог чергову катастрофу відмінить чи хоч відкладе? –
      Почнімо собі і планеті «пророчити» тільки хороше,
      Або – взагалі нічого, ніколи, нізащо, ніде…

      03.2011




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    23. Спостереження
      У лоно -
      як у двері: "Відчини-но!" -
      постукає нове серцебиття...
      Народження
      приходить до людини
      у свято -
      і на все її життя.

      А смерть -
      така буденна...
      Гостювати
      їй ніколи. У неї -
      справ без меж.
      Ось похапцем зайшла
      в сусідню хату...
      В очікуванні -
      траурний кортеж...

      03.03.2011



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    24. Книга пам'яті
      Тишина... тишина... тишина...
      Шелест аркушів,
      мов шелест листя.

      Імена... імена... імена...
      Час над ними
      в жалобі схилився.

      Скільки їх! Скільки їх! Скільки їх!
      Ні страждань, ані сліз -
      не злічити.

      Чи це гріх? Чи це гріх? Чи це гріх? -
      рідну землю
      всім серцем любити?

      Сторінки... сторінки... сторінки...
      І рядків
      поминальна молитва.

      Крізь віки... крізь віки... крізь віки
      в'ється "вервиця",
      кров'ю обмита.

      Далина... далина... далина
      до нащадків
      луною озветься.

      Все мина... все мина... все мина...
      Тільки пам'ять людська -
      зостається.

      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    25. Відлига
      Відлига...

      Відпустило.
      Відлягло.
      А вже здавалось -
      ніч не перебути.
      Така журба
      вмерзала у чоло.
      Така розпука
      вила в серці люто.
      Такий
      вривався в душу
      сніговій -
      надію замете, -
      накоїть лиха...
      ...Ти все-таки прийшов,
      світанку мій!
      Сльоза...
      печаль нетануча...

      ...Відлига.

      07.12.2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    26. Смирення
      То гнів, то страх...
      Образи і провини...
      А розум - куций підпанок,
      не пан, -
      якщо царює над усім гординя,
      страшний самозакоханий тиран.
      Промінчик щастя
      чи ковток натхнення,
      усе в її очах -
      зола і тлін.
      Нічого не сахається,
      окрім
      єдиного суперника -
      смирення.
      Від нього лиш тіка,
      мов чорт од ладана -
      маліє... даленіє... пропада...
      Благословенна
      сила нерозгадана
      смиренної душі,
      що не вклада
      з мерзенною огудою
      угоди
      і не плекає помсту.
      Далебі,
      смирення - це не рабство,
      це свобода
      від ницього тирана
      у собі.

      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    27. В тому сні...
      Мій Господи, я знову ожила!
      Спасибі за чудесне воскресіння.
      Як довго я у ньому не була, -
      У цьому сні, що схожий на спасіння.

      Ті очі, що обожнюють мене...
      І ніжних рук освідчення відверте...
      Нехай мій дім світанок обмине, -
      О, Господи, не дай мені померти!

      ...Отямилась у ліжку, як в труні,
      За марево хапаючись панічно:
      Я й досі ще КОХАНА - в тому сні.
      Навіщо я прокинулась? Навіщо?!

      11.2010




      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    28. Юній мисткині
      Є молодість.
      О, як же це багато!
      Є Божий Дар.
      Твори, якщо дано!
      І задум є.
      А задум - це початок.
      Є доля -
      ніби чисте полотно...
      А далі що?
      А далі що?
      А далі:
      палітра барв
      і пензлик у руці.
      Й сто-енна спроба -
      кольору печалі...
      ...Та головне,
      щоб десь наприкінці,
      пройшовши
      крізь остуду і горіння,
      пізнавши
      ґвалт хули і слави грім,
      не проклинав Митець
      своє творіння,
      впізнаючи
      себе самого
      в нім.

      24.10.2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    29. ***
      Розкажуть: я у відчаї - не вір!
      Вже не болять ні спогади, ні крила.
      Це ж скільки весен одцвіло з тих пір,
      Як плакати собі заборонила
      За тим, що не судилось, не збулось;
      За тим, чого не повернути більше...

      Сумну мене зустрінеш - знай: здалось!
      Ще розсміюсь услід щасливим віршем.
      Знайду ті переконливі слова,
      Щоб і душа моя - тебе забула.
      А то... на самоті... сплакне, бува,
      Тихесенько, щоб навіть я не чула.

      27.08.2010



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -

    30. ***
      Без докорів сумління і хули
      (Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)
      Самі себе на муки прирекли,
      Хто дурістю своєю, хто - байдужістю.

      Гряде орда пітьми (числа їй несть!).
      В жалобі смутку Та, що "ще не вмерла".
      Самі собі звели Голгофський хрест
      На стежці до Духовної Говерли.

      А вже ж були близенько... А могли ж...
      Чого забракло: сили чи терпіння?
      Самі себе цвяхуємо. Коли ж
      Заслужимо у неба воскресіння?

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: - | Рейтинг "Майстерень": -