Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Роман (1962)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   [ миті_палі_суті ]
    у митях просвітлень і арок
    бруківок і тихих дощів
  •   [ раки ]
    я давно вже не вірю нікому
    навіть снам що нейтральні як води
  •   [ пам'яті зима]
    нема розгадок - жінка золота
    в тропічну ніч із опахалом плине
  •   [ zono kusas ]
    мізерія замішала на брехні
    попасти хоче у кожний шлунок
  •   [ Guti la forton ]

  •   [ servus ]
    без алгоритму алкоголь
    є рідиною
  •   [ la lasta limo ]
    де осіяння помст гряде
    нема основ для розуміння
  •   [ nuntempa ]
    немає правди
    і знов Пілати
  •   [ до свіжості ] Г. О-о
    панічно
    пані Ганю
  •   [ до чи після ]
    красти хвилини
    ______________ мистецтво злодійське
  •   [ опіслятишшя ]
    тиша тріснула
    як сукенка богині
  •   [ осіння тінь ]
    …і холодом невипитих дощів
    у петлях днів
  •   [ Х о м і ]
    павуки після сексу готуються вмерти -
    не ми!
  •   [ поза овидом ]
    : поведи мене по воді
    поза овидом – позу «о» зміни
  •   [ ще ]
    полощіть, дощі, ще полощіть!
    вутлий човен, що пливе у безвість,
  •   [ кисень ]
    міні міни 49
  •   [ линва ]
    міні міни 48
  •   [ snow | ве - сно-у-у-у-у]
    міні міни 24
  •   [ по той бік тіні ]
    міні міни 23
  •   [ V or …]
    міні міни 10
  •   [ vik.о ]
    не рви нерви мінором зречень
    біль і ритм потойбічні речі
  •   [ VIP чужина ]
    відлітати
    від літа
  •   [ EssEncE ]
    міні міни 6
  •   [ 1+1 ] один плюс одна
    рахую скурені тобою цигарки
    ховаю спогади з майбутнього у осінь
  •   [ не дитяча війна ]
    ------------------------> Софії К.
  •   [ сім_три_сім в ультрамарині повернення]
    чорний пояс чужих опівнічностей
    наче зашморг на шиї одвічності
  •   [ де ми ?]
    міні міни 7
  •   [ там - тут ]
    міні міни 8
  •   [ слів не маю ]
    слів не маю проти зим
    рим
  •   [ тобі ]
    міні міни 5
  •   [ відображення протобажань ]
    дзеркало часу і впевненість - світ збожеволів
    ти придивися: он там у кутку павуки
  •   [ замовляння ]
    ЛІТАВИЦЯМ
  •   [ чорно-біле ]
    mini mines II
  •   [ обол ]
    міні міни I
  •   [ ви-р-і-ї ]
    гортанний голос
    ________________ гами гонористі
  •   [ О TEMPORA, О MORES! ]
    збираєшся і все своє береш
    три крапки залишаєш - ще й усмішку
  •   [ ні слова більше]
    так рік за роком
    у даль незнану
  •   [ 22:25 корозія думок ]
    поставити крапку чи кОму?
    задати питання комУ?
  •   [ вузЛИКОВЕ письмо ]
    розумієш ми щось -
    не збагну –
  •   [ будьмо ! ]
    спати_спити до дна всі іспити
    й не хмеліти - бо хміль як біль
  •   [ не йди ]
    ти мовчала… «не йди» не звучало із вуст, та чекав я -
    як чекають на про'щення поруху зрошених вій…
  •   [ душа ]
    …знімілі очі гладить дивна ніч,
    торкає сумом зоране обличчя…
  •   [ А в е ]
    ...я римую до «сонця» - «серце»,
    бо зимую з дощем тропічнім
  •   [ сон | pause break ]
    міні міни 22
  •   [ snow | сно-у-у-у-у]
    де ходила вона -
    ти проходив один,
  •   [ останній дощ ]
    химерних
    _________ хмар
  •   [ стрілка ]
    ...заб’ю круту з поетом «стрілку»
    бо Магомед йде до горИ,
  •   [ Ян - Інь ... як віСЬ кохаНЬ ]
    сьогодні деНЬ твоїх відлуНь
    і відображеНЬ -
  •   [ запах жінки ]
    запах жінки
    __________ cонливо
  •   [ бо ]
    ми не вічні…
    ______свічки
  •   [ freestyle ]
    ...я падаю поряд, торкаюся між
    безлісих округлих говерл
  •   [ Veni...vidi...закохавсь ]
    ти жартуєш так мило
    і дзвінко
  •   [ adagio spero ]
    звідкіля ти взялася
    така неповторна?
  •   [ горда ]
    горда…
    ніколи не скажеш "прости"
  •   Тема N8: ХОККУ
    за мною в постіль
    йде вдалих рим натхнення
  •   [ автобус ]
    нема мене давно на тій зупинці
    де вітер дах, мов паперовий, зніс:
  •   [ старі казки ]
    похила хвіртка і дахи поснулі,
    плантації амброзії - бренд-клас...
  •   [відповідь мовчанням]
    ми зустрічались на Йордан,
    коньяк і кава - час обмежений,
  •   [ зустріч ]
    не зустрітись не мóжем,
    бо в одній площині
  •   [ у Йордані ]
    кружляє сніг
    і крутить білий світ,
  •   [не мовчи]
    не мовчи - говори,
    бо мовчання - це біль,
  •   [ шахові поля ]
    вільний крок по клітинках щоденних - не біг,
    не спіши – на війну не зібрався Мальбрук,
  •   [ стигма ]
    не обминай
    мене, любове,
  •   [ павутина ]
    на зимові квартири ніколи курінь не зміню,
    бо на кухні в шість метрів від ватри не виживе блиск,
  •   [ О Панно ]
    крокую по бруківці-клавішах
    і терцію вистукую шалено:
  •   [ німе кіно ]
    ...уже не чекає нікого ніхто -
    чекання ліміт закінчився раптово...
  •   [ poeta ]
    сивий ранок у тихій кав’ярні...
    пізня осінь напилась гербати...
  •   [коли...]
    [зів’яле
    зілля
  •   Три осінні пт / х |/|
    [ СПІВ - автори ]
    ***
  •   Втеча з пекла
    гарячий вітер лице торкає
    і сонце в зеніті пече,
  •   Сон ІІ. Божевільна тиша
    Слухаю тишу
    осіннього
  •   Під небом
    Під небом чистим, де зірки
    і місяць дивляться ласкаво,
  •   Паліндроми - сучасні
    Чати часу, ви - турки, крути вуса читач!
    Чаші пусті всі. Світ – суп. Ішач!
  •   Вчорашній бій
    …Поразка не дає відпочивати
    І розум хворобливо, наче жорна
  •   * * *
    Біль… і запах свічки у свідомості,
    як життя, згорає тільки раз…
  •   Тиша
    Тиша вигукує болем,
    Щемом із лівого боку,
  •   Суть
    всіх тайн розплавлено печать
    свинцеву
  •   Арія сонця. Репетиція.
    ти фехтувала
    словами
  •   Дні минулі
    летять
    пролітають
  •   Жовтень ІІІ. Київ осінній
    я вдивляюсь у Київ і слухаю бронзову постать
    відчуваю по тілу напругу і струму потік

  • Огляди

    1. [ миті_палі_суті ]
      1

      у митях просвітлень і арок
      бруківок і тихих дощів
      стукоче неначе дзигарок
      відлуння від сказаних слів

      в калюжах туманів і вікон
      асфальтів де пам’яті крок
      лишився прачистим навіки
      невидимий слід від думок

      і в часі застиглім морозом
      стікає під поглядом знак
      від болю
      ________ а метаморфози
      написані на сторінках

      2

      Вік аду! «Мівіну глухим!», - інвалід і кат лукаво…
      Мир… І в едемі не свобода - морг! Морозим -
      А дров… Зима, Гомере! Помер… Амвон зимі…
      Сивіли…Простір - в Європу напрямок!
      “Сука, закусь нам! Рега, баб кинь!»
      Черево - король, режисер Профі-сор.
      Влади мана. Згубили живі сили…
      «Біло-голубого» чуму зорати нам, що діть?
      «Іван, умочи лапи?» Ви варті маку.
      Лоху Сахара чому у мочарах?
      А сухо лукам і трави випали…
      Чому навіть і дощ манить, а розуму чого?
      Було голі бились і вижили…
      Буг за нами, даль в росі.
      Форпреси… Жерло рокове…
      Речник - баба Герман. Сука!
      За куском – яр-пан – упор в євріт, сор пилі – вись!
      І ми знов маремо перемогами з вордами, з ором...
      Громадо, бо все німе, де віримо в акул!
      Такі діла в німих, у лгунів і мудаків!

      3

      сіру суть фарбую словом
      словом сіру суть фарбую
      по приреченій основі
      заспівали «алілуя»

      суть фарбую словом сіру
      бо по суті слово – барва
      ним освітлюється віра
      і надія в чисті фарби



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. [ раки ]
      я давно вже не вірю нікому
      навіть снам що нейтральні як води
      я поставив вже крапку а коми
      хай розставить всевишній господар
      без апострофу пишу «з любов’ю»
      коли «вип’ю» але ще не «п’яний»
      я за нього боротись готовий
      та писати слова полум’яні
      я не буду - в граматиці зовсім
      наголошую там де прийдеться
      хоч із неба дощем сипле осінь
      накопичую літо на серці
      то ж чи варто писати чорнилом
      розділові поставивши знаки
      коли часом заходжу із тилу
      й літеральні виловлюю раки

      ...інд і луни мокрі голубі
      а голова, тіло, день і ніч Елад -
      в далечІні.
      не до літа волога.
      і було гірко минулі дні...

      ...а «маха» – тіл Едем.
      і на граніті
      суті всесвіту: сіті нар – Гані мед.
      Еліта хама?!

      ...не те любив. осінні сови. бюлетень...

      досконалості марно шукати
      але змістом крокують чудово
      під мотив бойовий «ати – бати»
      і забуте і знайдене слово

      і позицій не здам навіть в комі
      коли крапка прийде неозора
      бо знайду ще нові паліндроми
      коли в слові шукатиму корінь



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. [ пам'яті зима]
      нема розгадок - жінка золота
      в тропічну ніч із опахалом плине
      і квітнуть зорі мов п’янкі жарини
      і в скроні хвиля б’є як марнота
      виписує в клітинки слово з піни
      краплинами збігаються хвилини
      і зібгана у крилах висота
      і ти не той і «та» уже не та
      а скільки того літа - раз і спас:
      і не спасуть ні яблука ні маки
      й торішнє листя зібране на млаках
      чекає процедур як жінка спа
      по жилах тіла зОлота сіртаки
      ховають таїни холодні знаки
      і в па-де-де впаде правічне «па»
      немов колосся житнього снопа

      ...і головою розбиваєм стіни -
      манкурти прагнуть крові - де той (к)Рим?
      і не мовчи-кричи
      чи
      вічне говори
      як «отче наш» - як от чи... зміни_міни
      прийдуть з низів а не з «пеньків з гори»
      як осені безжальні кольори
      і неба триб і тризуб жовто-синій
      де в лініях - життя без паралельних ліній
      ламається неначе алюміній
      нема розгадок - правди слів нема
      коли у душах пам’яті зима



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. [ zono kusas ]
      мізерія замішала на брехні
      попасти хоче у кожний шлунок
      і нинішня осінь в іранській хні
      від Бога чекає на поцілунок
      пеньки пеньками - професори
      хто з них дубовий а хто із липи
      відчуй їх гнилість і розберись
      по їх тату як у мистецтві типів
      хрести на банях на повну грудь
      їм гріють змій у розритім кублі
      маразму суть у світи несуть
      в квадрати камер у зони в кубі



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. [ Guti la forton ]


      цей біль є не більше ніж
      обставини ойкумени
      а встромлений в спину ніж -
      антена позаду мене
      сприймає усе навкруг
      і скрапує відчуттями
      що час мій найближчий друг
      зв'язок окровив між нами
      і ребрами б я відчув
      в чім сила підрядних речень:
      хто жив діалогом течій -
      собі запалив свічу



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. [ servus ]

      без алгоритму алкоголь
      є рідиною
      і вміст торкаємо його
      душі струною
      і настає самобуття
      як антитеза
      яким сухим тече життя
      коли тверезий?
      алаверди – рука тремтить
      хай жиє! будьмо!
      життя без градусів це мить
      і свято в будні



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. [ la lasta limo ]
      де осіяння помст гряде
      нема основ для розуміння
      мораль потворна у створінні
      де бруд у золоті і де
      засохла кров дерев осінніх
      перетікає з ночі в день
      і знову в ніч - ця ніч страшна
      кровава майбуттям громами
      у темнім небі понад нами
      у душах і у склі вікна
      бо в холоді нової рами
      є пізнання що нині нам
      немає вибору бо дах
      збудований для нас з олжі
      немає цілості в іржі
      старезних і дірявих блях
      і в цьому є найбільший жах
      та вірю - змиють бруд і страх
      дощі яким нема межі!




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. [ nuntempa ]
      немає правди
      і знов Пілати
      чергову жертву
      ведуть на страту
      мораль віджила
      а сила сили
      і волі й слову
      рубає крила



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. [ до свіжості ] Г. О-о
      панічно
      пані Ганю
      і навічно!
      щоб не пропали в зиму - збережу
      веселки слів
      _____________ що сонно й летаргічно
      тікають за незвідану межу

      стира свідомість порухи
      на порох
      стара пройдисвітка
      пройде крізь серце нині
      минуть дощі -
      _____________ в душі
      залишать подих
      від легкості
      до свіжості
      пінгвіній

      магічно!
      пані Ганю...

      2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. [ до чи після ]
      красти хвилини
      ______________ мистецтво злодійське
      ___________________________________ не вчить
      впасти б
      ________ на сіно
      ________________ і в запахах слухати дощ
      ніби в дитинство
      ________________ вертатись в
      ____________________________ концерт блискавиць
      де по дахівці
      _____________ б’є палиця
      ________________________ верхнього «до»



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. [ опіслятишшя ]
      тиша тріснула
      як сукенка богині
      в сузір’ї рака
      розійшовся шов
      між мовчанням і тим що скажеш
      потяглись нитки
      як дощі у осінню мряку
      і клубком думок
      світ прокручує осі важіль



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. [ осіння тінь ]
      …і холодом невипитих дощів
      у петлях днів
      пливуть на схід хмарини
      відлунням гроз – громів течуть вірші
      за клекотанням журавлиним
      за трунком часу
      випите вино
      дерев розп’яття штрикає у душу
      і тінь моя пройшла - старе кіно! -
      і я її шукати знову мушу…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. [ Х о м і ]

      павуки після сексу готуються вмерти -
      не ми!
      нам би ще! "намби" щезнуть в крутій круговерті
      зими!

      а терміти не терплять солодкого плоду
      карамболів – не віриш? - розріж!
      ти не пробував зірку на смак ні на йоту -
      мовчиш?

      свіжовижИтим соком між жорнами часу
      ржавій
      золотим павуком світ вдивляється ласо
      як Вій



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. [ поза овидом ]

      : поведи мене по воді
      поза овидом – позу «о» зміни
      у солодке тепло видінь
      в ніч у сповіді - в день у спомини

      : не лови мене у словах
      я не в комі ще - я між комами
      поміж римами я бував
      як у сповіді - як у споминах

      : в супокій мене затягни
      пазли створені – не повторені
      доторкнутись до глибини б
      в ніч у сповіді - вдень у спомині



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. [ ще ]

      полощіть, дощі, ще полощіть!
      вутлий човен, що пливе у безвість,
      вишні крик червлений в синім небі,
      де давно вже не гудуть хрущі.

      полощіть, дощі, ще полощіть!
      виперіть останню мови свитку,
      випоріть, мов батогом, досвітком
      битий шлях мамони, що блищить.

      полощіть, дощі, ще полощіть!
      мідну зелень ідолів і долі,
      стріхи, бані, що хрестами голі,
      і сльозами писані вірші.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. [ кисень ]
      міні міни 49

      сказати найголовніше
      в свідомості неможливого
      слова підібрати віршем
      пролитись на землю зливою
      в пустельну закам’янілу
      від черствості та червивості
      розлитись прадавнім Нілом
      всім тілом від тої зливості
      і визріє зміст у колосі
      і слово згодує хлібом
      бо мовлене щирим голосом
      у серці то кисень ніби.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. [ линва ]
      міні міни 48

      нетлінне тло
      бо тільки тіло тлінне -
      усім на зло
      ідеш життям по линві
      тонкій прямій
      тремтячій як колиска
      і крок на ній
      в земнім тяжінні стиску
      і в рухах рук
      що крилами тріпочуть
      де чути «кру»
      поміж чужої ночі



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. [ snow | ве - сно-у-у-у-у]
      міні міни 24

      де ходила вона -
      ти проходив один,
      недозріла весна
      у потоці хвилин
      вирувала, а сніг
      розгортав її слід,
      ти ступити не зміг
      у гарячий той лід,
      де зеленим теплом
      огортались тіла…
      провидіння вело
      по стежках до тепла.
      не догнав, не піймав,
      бо потік її крок -
      залишилась зима
      у потоці думок…
      відбивалась луна
      у питанні з двох слів:
      де вона?
      де вона
      знав той сніг
      по весні…
      (67)



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. [ по той бік тіні ]
      міні міни 23

      дощогляде, ночоблуде,
      не проси у свічки дива -

      віск розтопиться і диму
      струмінь щезне у нікуди.

      гніт пригнітить тишу світла,
      губи спрагою осушить,

      і в відкриту навстіж душу
      знов поверне тінь від вітру.

      Перунові грізні пальці
      розсічуть темряву навпіл,

      стукне в шибку злива – Мавка...
      "дочекався, ночезвабцю?!"
      (46)



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. [ V or …]

      міні міни 10

      ...плач по царям і вбік
      поглядом двох орлів

      стежать щоби не втік
      Орлик в чужий Орлі

      різноколір’я мап
      в очі як змій повзе

      жаль Іванів нема
      тих з Богунів й Мазеп...
      (31)



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. [ vik.о ]

      не рви нерви мінором зречень
      біль і ритм потойбічні речі
      біль у грудях
      а ритм у тиші
      на вустах словом зрине між
      світом цим і отим найвищим -
      меч домоклів - останній вірш

      лік зозулин літа сумує
      ріже навпіл до_ після всує
      до – «ку» перше
      а друге - після
      в ритмі серця і раптом – ш_ш_ш
      світу коди у коду пісні
      загорнуться у саван тиш

      білим снігом як той різдвяний
      що під ранок на ґанок стане
      і не ступиш
      гвіздком у віко
      глини грудка по грудях б’є
      краплі неба і сліз навіки
      крапку впишуть в життя твоє



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. [ VIP чужина ]
      відлітати
      від літа
      на Cпас
      у хмарини густі та білі,
      і згребсти жар зірок про запас,
      ще й сховати в своєму тілі.
      потім взяти в долоні дощу,
      щоб втопити пожежу в серці,
      прокричу
      «я лечу»,
      щоб почув -
      хтось на небі …
      не одзоветься
      знизу чутне луною … «чу-у-у-у» –
      ч_у_ж_и_н_а…
      і мій сон обірветься
      на цім слові, на думці оцій
      над Тібетами чи Непалом,
      ніби жереб династії Цін
      у руці
      відгорів напалмом…

      то не сон – бо літак крильми,
      зачерпнувши холодного вітру,
      вип’є «путінки» VIP-PIV_літру -
      щоб вже скоро я був z людьми…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    23. [ EssEncE ]
      міні міни 6

      сутність - біг по горбі
      «зверху-вниз», «знизу - вверх»,

      кома_крапка_помер:
      вчись прощати собі…

      пам'ять б’є між ребер
      і відлунює «е-ех!»

      тіло – вниз, душа – вверх:
      вмій прощати себе…
      (27)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. [ 1+1 ] один плюс одна

      ІП

      рахую скурені тобою цигарки
      ховаю спогади з майбутнього у осінь
      стискаю час до відстані руки

      ти забагато палиш аж болить
      моє мовчання вересень розносить
      і безпорадно зливами сльозить

      провини тінь у кутиках очей
      довіра недопалком гасне втрачена
      ще одна осінь через серце протече

      ...я не сказала?
      я тобі пробачила

      ВР

      вже збився з ліку - скільки відпалив
      шукаю в осені ті спогади з майбутнього
      і час затиснутий тобою відболів

      не кину вже не зможу і - амінь
      твоє мовчання журавлів трикутником
      у зливах сліз відносить неба синь

      я не святий – і тінь моїх провин
      ще поруч йде як в кадрах телебачення
      де з твоїх вуст у випуску новин

      почую раптом :
      «я тобі пробачила»

      2007



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. [ не дитяча війна ]
      ------------------------> Софії К.


      дні згадали Ви минулі:
      двір, війна і автомат…
      підкосила мене куля
      мабуть –надцять літ назад

      і мене із поля бою
      Ви несли у медсанбат,
      мою рану з терпким болем
      грів не білий бинт, а бант...

      порох, курява і крики,
      бій відлунює з ріки...
      вже не діти - і великі
      наші почуття й думки...

      захлинулася атака,
      тихо...
      двоє і бліндаж...

      пригадалась
      "гола маха"
      ГОЙЯ

      гою рани - знов я Ваш!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. [ сім_три_сім в ультрамарині повернення]

      чорний пояс чужих опівнічностей
      наче зашморг на шиї одвічності
      тане в кадрах старого кіно
      білий сніг як гуру в кімоно
      погляд гострий встромивши між вербами
      між світанком живими і мертвими
      ніби меч над хрестами похилими
      понад стріхами вилами зливами

      де дорога весною в проталинах
      боса вийшла у світ і повстала на
      чорнозем чи у глину для глечиків
      піднялася до крику лелечого
      і вляглася із пуху хмаринного
      на перину із ультрамарину і
      відловила двокрилого боїнга
      сім_три_сім і для себе присвоїла
      пригорнула дощами омите
      його тіло без плати за мито

      : ____ ти летів до родини до Києва
      : ____ бо розлука печінку вже виїла
      : ____ і запила дощами тропічними
      : ____ безсердечними довгими вічними

      а дорога - ота що із глиною -
      сон поглинула вся і полинула
      над весною і понад Карпатами
      із вершинами снігом кирпатими
      над смереками і понад буками
      понад муками понад розлуками
      привела до подвір’я до хати
      де чекають і мама і тато
      із Чикаго Мілану з Полтави
      з Лісабону зі Львова й Оттави

      із доріг чорноземних та ліпших
      із морів чорних білих та інших
      вдень і ніч на великдень і в будні
      із чужин ждуть синів своїх блудних

      чорним поясом час не награється
      мито сплачене не вертається



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. [ де ми ?]
      міні міни 7

      де ми? з ким ми? ніби
      вже роздали німби…
      ти святий? розп’ятий?
      вознесись над світом
      кровію политим,
      вірою проклятим
      й не питай "що буде?"
      бо не зна Іуда,
      брат давно чекає
      на імення Каїн,
      де Пілати - дýки
      повмивали руки,
      вилягайте трави -
      йде новий Варава!
      (45)



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. [ там - тут ]
      міні міни 8

      п’ять годин різниці
      час сирий мов суші
      там – мороз на лицях
      тут – мороз у душах

      білий світ повисне
      закарбує віхи
      тут - у колір рису
      там - у колір снігу

      і чому так завжди
      світ на двоє ділиш?
      бо душею там вже
      але тут ще тілом
      (46)



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. [ слів не маю ]

      слів не маю проти зим
      рим
      в «потім» лине потяг з ним
      дим

      у віконні кадри - пліз! -
      ліс
      переплутав карти - віст! -
      вліз

      в простирадла у вогкі
      сніг
      як рукопис із віків
      ліг

      не читається ота
      «ять»
      коли села і міста
      сплять

      не читається - не спиться
      ні
      коли в білому столиця
      сні

      спить Житомир і за ним
      Львів
      та не маю проти зим
      слів

      не лишає колія
      слід
      повертаюсь знову я
      в світ

      і думки мої ще мріють лі -
      тать
      темна ніч на цій землі -
      тать

      вкрала зорі - їх втопила - бух! -
      в Буг
      а за Бугом – Божа сила - рух -
      й дух!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. [ тобі ]
      міні міни 5

      богуєш ти на цій землі
      і в неї йдеш -
      хіба втопити треба лій
      в річках пожеж?

      і в тишу пострілом хіба
      твоя печаль?
      черствіє совість і хліба
      гірчать...
      (28)



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. [ відображення протобажань ]
      дзеркало часу і впевненість - світ збожеволів
      ти придивися: он там у кутку павуки
      в сріблі як в літ павутинні відбилася доля
      та що поглинула безлунь в прийдешні роки

      хвилі відбились у світлі німої огранки
      щезли історії вражень - марнОти навік
      в дзеркалі часу актриса у гримі коханки
      будка суфлера
      і сиві слова в голові



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. [ замовляння ]
      ЛІТАВИЦЯМ

      остання нота потім кода
      сніг ожеледиця негода
      і віншування коляди
      літавиць зчарування ніжні
      на білих грудях чорні вишні
      на видих і на вдих

      торують овид аж до тори
      мовчанням-дивом заговорять
      і голосять в серцях сліди -
      різдвяні замовляння грішні -
      молитво-неповторні вірші
      на видих і на вдих



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. [ чорно-біле ]
      mini mines II

      мета_фізика вищого ступеню
      бо без опору струму нема

      я по дереві нині постукаю
      білим обухом в білий туман

      може зродить опісля черешнями
      з чорним тілом м'яким - і мені

      білий світ стане раптом довершеним
      в цьому сні у ожинову ніч



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. [ обол ]
      міні міни I

      життя як байка – зміст в моралі
      мораль в кінці без “happy end”
      і чорні мешти (не сандалі!)
      звезе Харон у секонд хенд

      в його човні місць для нажитих
      речей і мотлоху нема
      на берег той є тільки мито
      в один обол бо гріш ціна

      бо гріш ВСЬОМУ ціна
      (48)

      © травень, 08




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. [ ви-р-і-ї ]
      гортанний голос
      ________________ гами гонористі
      п’янять
      _______ у тихий вечір
      ______________________ pianіssimo
      налий-но
      _________ друже
      ________________ поки ще не вистигла
      пательня сонця
      ________________ у чужому місті
      що вузьковійно
      ________________ мружиться очима
      нема в тім ради –
      ________________ дома не журилися б
      вже бузьки
      ____________ з журавлями
      ________________________ поріднилися
      з тих пір
      ________ як я злетів
      ___________________ услід за ними

      торкай келішок
      ______________ пальцями тремтячими
      дивися в очі
      ___________ смутками наповнені
      а птах
      ______ змахне крильми
      _____________________ у небі
      ___________________________ мов мені
      в останню мить
      ______________ промовить «до побачення»



      Листопад, 09



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    36. [ О TEMPORA, О MORES! ]
      збираєшся і все своє береш
      три крапки залишаєш - ще й усмішку
      положиш із душею в теплу книжку
      де епілог не досягає меж

      між сторінками серед перших глав
      зів'яле листя зустрічей забутих
      мовчить бо тут ніхто не хоче чути
      цю тишу слів що в серце увібрав

      якби тобі судилося іще
      вернутись в перші дні того мовчання
      не падав би ні першим ні останнім
      листком додолу з вітром і дощем

      Листопад, 09



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. [ ні слова більше]
      < 1 >

      так рік за роком
      у даль незнану
      ______________ йде час
      свічками спокій
      як в мить останню
      ______________ погас

      німіють сови
      на перехресті
      ______________ доріг
      молитви мова
      шукає весни
      ______________ для втіх

      гаївки грають
      будують в небо
      ______________ мости
      на спас чекають
      і яблуневі
      ______________ пости

      і тлінні тіні
      щезають рано
      ______________ мов дим
      листків осінніх
      листів прощання
      ______________ не жди

      свяченим ябком
      вгощало літо
      ______________ на спас
      пройшли колядки
      сивіє цвітом
      ______________ наш час

      < 2 >

      ні слова більше - тільки вдих на видих
      в піснях цикад на роздоріжжі доль
      брехні слова солодкі ненавидів
      гіркі ковтаю наче валідол

      ні слова, ні півслова тільки погляд
      в душі криницю зрошену від вільг
      на сповіді про щастя не говорять
      бо щастя також є напевно гріх

      німе мовчання огортає повінь
      від споминів, що не течуть назад
      ні слова більше – подих_погляд_сповідь
      і серце в ритмі голосних цикад

      < 3 >

      здається
      іноді
      мені
      шукають
      Іроди
      синів
      рубають
      голови
      за мить
      і слово
      з оловом
      згорить
      тікають
      матері
      в жита
      лишають
      хати і
      життя
      синам
      рятуючи
      в борні -
      ти плач
      їх чуєш чи
      ще ні?
      помруть
      сини за нас
      святі
      і віру в них
      залишуть на
      хресті



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. [ 22:25 корозія думок ]
      поставити крапку чи кОму?
      задати питання комУ?

      ] 1 [

      корозія думок – в словах іржа – олжа
      така солодка ніби медовуха
      продерла душу і немає духу
      бо мить тремтить на кінчику ножа
      і вуха
      з мотовилом макарон
      звисають у чаклунському мотиві
      як диктори TV в сухому чтиві
      на всю країну навівають сон
      і тон
      і звук
      і вибраний сюжет -
      коса заплетена клубком туга і тУга
      така гірка мов кислота по лугу

      коса стерню в покоси не стриже
      коли рука на серці стереже

      невже
      "росу на сонці" ворог лютий
      Сибіром заморозив враз і газ
      не грів - як і слова - із січня нас
      такі дешеві й нами не забуті

      ] 2 [

      відверто_ деформоване_суспільство
      вагітніє із року в рік і ми
      як повитухи ждемо час
      та пізно
      дитя діждатись в віхолі зими
      від породіллі -
      ________________кесарити
      лишається
      бо плід
      _______під
      ___________лід
      від
      ___вод
      _______що вже відходять
      _______________________ утопити
      найлегше
      а спасти той плід
      потрібно зараз –

      завтра буде літо

      ] 3 [

      ментальність мучить межі і марне
      недільне сонце очі відкриває
      повіки щипле промінь з небокраю:
      підніме їх - підніме і мене
      лінюся відірватися зі снів
      чи сила їх мене не відпускає
      у дійсність ранку
      де давно немає
      в аптеках ліків –
      з ними я прозрів

      й не я один,
      бо сонце всім одне
      й земля одна - я в ній – не в сні – по груди
      в ріллі
      _______у травах
      _______________у деревах
      ________________________людях
      я сам в собі – лиш розбуди мене



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. [ вузЛИКОВЕ письмо ]
      розумієш ми щось -
      не збагну –
      загубили у грудні
      то здається слова
      що їх мусив сказати по ролі
      мовчазливо-німа
      ця зима
      замерзала у студні
      ніби хтось переплутав
      всі коди й паролі

      розумієш знайти
      не можливо у пам’яті ліків
      не провізор з аптеки
      напише рецепт нам на аркуші чистім
      нерозбірливим почерком
      трійки отруюють лики
      буцегарень
      Бригідок
      Колим
      пропонуючи сісти

      ><

      апогей бджіл-думок як ацтецький бог Уїцилопочтлі
      в’яже медом вузли на солодких рамкових екранах
      прочитай - їх тобі я відправив сьогодні по пошті
      може вузлики ці приведуть у священну Астлану

      тун пройшов і майєб загортає нещасні години
      від хаабу лишилась лиш згадка >дві_тисячі_восьмий<

      ><

      без ялинок й шампанського
      (к)роки у вічність пролинуть
      бо назустріч ордою брехливою йде газоносний
      там де кров запеклася
      у секторі Газа і газом
      коляду осквернила
      навік двоголових масонів завія
      загубилась в снігах
      але віра зігріє всіх разом
      а слова то пусте
      віднайдуться...

      і все зрозумієш



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. [ будьмо ! ]
      спати_спити до дна всі іспити
      й не хмеліти - бо хміль як біль
      заважає шукати істину
      не у ранках
      а у собі

      не приймати на душу градуси
      і не гнутись під їх кутом
      без розсолу прозріти радістю
      сльози вмити
      та не з вином

      і бажати усім без винятку
      «будьмо!»
      хлопці-дівчата!
      де
      загубили себе у вирію
      хто дорогу назад знайде
      серед хмар амарето-допінгу
      відшукай в терпкий світ вікно
      щоб дивитись екранну «хроніку»
      пропустивши вперед кіно
      де «кумарити» разом з Гітою
      не відмовився б Радж Кумар

      а літа пролетіли літерним

      збігли літрами

      і нема!


      ] [


      сяєвом нишком луняться кроки
      вбік під іржею правд
      серцем не відаємо «допоки»
      буде тривати гра

      де на коні примарних снотіней
      ближче до скону сльози
      білі світи накреслених ліній
      стелять охрестя зим

      ляжуть степами
      лісами
      го'рами
      і на чумацький шлях

      зашпори в руки

      бо нині зорями
      в душу зима ввійшла


      ] [


      самовдумано самовбивчо
      поринаю в шалений вир
      і шукаю своє обличчя
      у словах де старий позір
      відслуховую неб ячання
      і в отінні забутих фраз
      віддаю себе на заклання
      тих висот де нема поразк
      відокремлююсь покремнево
      і запалюю світу мить
      щоб стозорний кавалок неба
      міг в дорозі комусь світить



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. [ не йди ]
      ти мовчала… «не йди» не звучало із вуст, та чекав я -
      як чекають на про'щення поруху зрошених вій…
      мій відспіваний дух – під акомпанемент мирослав’я -
      сповідався під образом божим в кутку безнадій.

      бані дощ обмивав,догорала свічками правічність -
      ти зректися не встигла,бо крилос зберіг ще сліди…
      я молився тобі – і у скронях луною магічно
      великоднім калаталом било не чуте «не йди».

      і здавалось мені – хоругви почорніли хрещаті
      від мовчальних молитв, від несказаних осінню слів…
      прилечу мов на крилах і завжди я буду чекати,
      щоб почути із крилоса знов твій надірваний спів.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. [ душа ]
      …знімілі очі гладить дивна ніч,
      торкає сумом зоране обличчя…
      відходить тінню назавжди у віч -
      ність, в свічадах тиш запалюючи свічі,
      твоя душа - ще тепла від бажань,
      кружляє, квилить, горнеться в останнє
      у тіло, в жили, де жила... і жаль,
      що судний день після зорі настане…
      …і витирає зронену сльозу,
      малює крейдою по стінах і по скронях
      твою дорогу хресну й голосну,
      і тулить увесь світ в твої долоні…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. [ А в е ]

      ...я римую до «сонця» - «серце»,
      бо зимую з дощем тропічнім
      і ,здається, так буде вічно,
      а, можливо, то все здається -
      злива стихне,
      громів відлуння
      відгуркоче,
      бо час відносний:
      сивий лунь я
      ніяк не звикну,
      (ще не хочу?!)
      але вже осінь.

      ...і гримую
      під «сонце» серце -
      акт прощальний
      у цій виставі:
      грима рима,
      а серце б’ється,
      такт останній…

      О, небо, Аве…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. [ сон | pause break ]
      міні міни 22

      Мій сон -
      ________ рядок з початком
      __________________________“home”
      куди
      _____збігаються думки.
      над світом злива.
      _________________По даху,
      як ба - ра - бан - ні
      _________________палички,
      у ритмі маршу
      ____________б’ють громи...
      І блискавки,
      ___________немов свічки,
      освітлюють
      __________забуту мить
      сліпих
      ______солодких,
      _______________ніби мед,
      моїх бажань
      ___________під ранок.

      “end”…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. [ snow | сно-у-у-у-у]

      де ходила вона -
      ти проходив один,
      недозріла весна
      у потоці хвилин
      вирувала, а сніг
      розгортав її слід,
      ти ступити не зміг
      у гарячий той лід,
      де зеленим теплом
      огортались тіла…
      провидіння вело
      по стежках до тепла.
      не догнав, не піймав,
      бо потік її крок -
      залишилась зима
      у потоці думок…
      відбивалась луна
      у питанні з двох слів:
      де вона?
      де вона
      знав той сніг
      по весні…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. [ останній дощ ]
      химерних
      _________ хмар
      ______________ похмурі
      _____________________ храми
      збудили дощ,
      ___________ а потім й грім
      бив,
      ____стукав
      __________ в грозові тамтами
      і насолоджувався грі
      дів
      __блискавиць,
      ______________що в танці блиску
      крутили
      ________ крапель
      ________________ карусель,
      де ніч -
      _____ як яблуко -
      ______________ повисла
      над
      ____світом
      __________ стомлених
      ____________________ осель...
      у темряві
      ________ хрестів
      __________________ з віконець
      слова молитви
      _____________ при свічах
      стікали:
      _______ «Боже-охоронець,
      спаси й помилуй…
      _________________ ще не час»...



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. [ стрілка ]

      ...заб’ю круту з поетом «стрілку»
      бо Магомед йде до горИ,
      а краще гір - є жінка тільки,
      котру ще ти не покорив…

      ...в дискусії вступати ліньки,
      бо на поверхні це – отож:
      всі неприємності від жінки,
      але й приємності також!

      чим ні про що вести дебати
      до неба піднесу свічу -
      про гори ліпше помовчати,

      а я про жінку промовчу…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. [ Ян - Інь ... як віСЬ кохаНЬ ]
      сьогодні деНЬ твоїх відлуНь
      і відображеНЬ -
      шугає тіНЬ (як лаНь чи луНЬ?)
      зізнаНЬ і вражеНЬ…


      мою би ліНЬ у твій полон,
      у лоно мушеЛЬ,
      в тепліНЬ-купіЛЬ твоїх долоНЬ,
      у ріНь зворушеНЬ,


      щоби відчути поміж хвиЛЬ
      сумліНЬ свідомісТЬ,
      глибіНЬ - під кіЛЬ й печаЛЬ весіЛЬ
      забраТЬ натомісТЬ,


      і в даЛЬ бажаНЬ і воскресіНЬ
      сяйнути птахом,
      я - в деНЬ, бо Ян , ти - в ніч, бо Інь
      "із" добрим знаком…




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. [ запах жінки ]
      запах жінки
      __________ cонливо
      __________________ в свідомості тропіках
      віддає яблунево -
      _________________ ні краплі
      ___________________________ “пайн-епела”…
      огортає
      ________ оголені
      _______________ опієм
      _____________________ опіки
      і травнево
      ___________травмує
      ____________________отравою-трепетом,

      як згадаю тебе,
      ________________то лишаюсь під допінгом…


      штурмуватиму біль
      _________________ (в поливні понеділки?)
      ________________________________________ той піковий,
      посковзнусь
      ___________ поміж злив швидкоплинучих
      _______________________________________згадкою,
      бо пливе у вікно заметіль
      _________________________ яблуневою цівкою,
      і затісно від нього –
      _____________________від твого
      _______________________________весняного запаху,

      я насичений
      _____________ним,
      __________________ніби місяць вповні,
      _____________________________________ ніби ліками…

      тільки
      _______стрілки
      _______________ і час
      ______________________не тікАють до тебе,
      _______________________________________ а тІкають?

      © Vasyl R, 30-04-2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. [ бо ]
      ми не вічні…
      ______свічки
      ___________на свічадах лишають снотіні,
      _____________________________________а тіло,
      ніби схованка душ,
      ___________потерпає від рвіння-горіння
      ____________________________________та мерзне таки…
      біля царських воріт
      _________________на похилені голови
      __________________________________креслиться світло
      і потоком метеликів
      ________________плине,
      ______________________щоб стерти мирські
      ____________________________________заблукавші думки
      про своє та чуже,
      _______________про таємне та грішне,
      ___________________________________про справжнє і щире,
      про забуте минуле
      _______________й теперішнє в мріях
      __________________________на відстані
      ________________________________клаптиків снив,
      бо помазані ми
      ______________всі однаково ним
      ______________________________ - тим самісіньким миром
      і рожденні на ять
      _____________розпізнать
      _____________________і повірити в Нього -
      __________________________________найбільшого з див…


      © Vasyl R, 24-04-2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. [ freestyle ]
      ...я падаю поряд, торкаюся між
      безлісих округлих говерл
      і трасу вивчаю, – вустами :) – без лиж,
      а потім повторно наверх.
      звичайно, не вперше проходжу маршрут
      та є ще місця, де не був,
      бо хочеться знову на собі відчуть
      екстрим, а не що там небудь.
      ковтаю востаннє жагучий озон,
      відштовхуюсь – палки на бік!-
      класично…нема заборонених зон,
      є тільки не торканий сніг
      і вітер в лице…а трамплін - як тобі?
      це ж диво найбільше із див…
      люблю я ці гори, й радію, що піп
      Іван нашу трасу хрестив…







      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. [ Veni...vidi...закохавсь ]

      ти жартуєш так мило
      і дзвінко
      ген відлунюєш як кришталь -
      тобі усмішка личить,
      жінко,
      та й печаль до лиця - на жаль.

      веселинки -
      пречисті іскринки,
      ув очах твоїх,
      як в вогні…
      закохавсь я сьогодні
      в жінку,
      що дружиною є мені.

      закохавсь,
      ніби вперше побачив
      і ніколи тебе не чув...
      десь глибоко
      в темряві наче
      запалила нову свічу.

      я тебе
      не читав ніби книгу,
      бо сліпив мене зміст од слів,
      та від жартів твоїх
      і сміху
      врешті решт я таки прозрів.

      твої усмішки
      ніби сніжинки
      чи краплинки святого дощу...
      чарівна і усміхмена
      ЖІНКО,
      будь такою завжди – прошу!





      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. [ adagio spero ]

      звідкіля ти взялася
      така неповторна?
      твоє тіло - оаза,
      а життя джерело -
      поміж стегон заласся -
      виграва як валторна
      і нуртує щоразу
      в потаємності лон.

      де покинуть світи,
      забуття подолавши,
      краплі мрій наших грішних,
      мов навиворіт дощ.
      днесь здіймуться хрести -
      (не на «завтра» – назавжди!)
      не у свастиках Крішни -
      тисячів Пирогощ.

      і правірні плюси
      до грудей пригорнуться,
      щоб лишити навіки
      боголике тавро.
      вознеси і спаси
      наші помисли лЮдські
      і направ сонця ріки
      в мрію-сон виногрон

      твоє лоно - оаза…
      плоті квітка вогнева,
      твердь жагучу прорвавши,
      досягне твого дна…
      звідкіля ти взялася
      не питатиму неба,
      бо так хочу, щоб завше
      збереглась таїна.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    13. [ горда ]

      горда…
      ніколи не скажеш "прости"
      ти…
      може
      забула як тиша шепотить.

      хочеш…
      з памяті стерти,
      змити світу тло -
      всього,
      того,
      що з нами
      тоді не було...

      вчора
      чи може рік назад чи вік
      вітер
      торкався до твоїх солоних вій,
      витер
      подихом теплим і в даль відніс,
      потім
      втопив росу з твоїх очей
      у морі сліз.

      горда...
      погляд ховаєш і мовчиш -
      чи
      знову приходять звуки
      минулих тиш.
      нащо
      самій тікати в їх полон,
      краще
      вернути те,
      що з нами було...

      ~:)



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Тема N8: ХОККУ
      ***
      за мною в постіль
      йде вдалих рим натхнення
      три ночі поспіль

      ***
      закляк чекати
      стояв до пів на шосту
      забув яка ти

      ***
      не в позі щастя
      і так як молодості
      вже нам не вдасться



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. [ автобус ]


      нема мене давно на тій зупинці
      де вітер дах, мов паперовий, зніс:
      квиток віддав одній коханій жінці
      і по життю водій, як Бог, повіз.

      був мій квиток із місцем та комфортом:
      кондиціонер у липні, піч – в мороз,
      зупинка у ліску за поворотом,
      набір книжок - поезій ачи проз...
      всіх кольорів барвисто-чиста гама
      в калейдоскопі зникла за вікном.
      я не кричав «водій, тисни на гальма!»,
      а довіряв тій жінці із квитком...

      вже той старий задрипаний автобус
      десятки раз у капремонтах був,
      об’їхавши спіраллю земний глобус
      давно перетворився на гарбу...
      о скільки раз він застрявав в болоті
      і скільки раз я підставляв плече,
      а жінку із квитком, мов на роботі,
      носив сам на руках героєм Че...

      були часи... тепер ми на стоянці,
      водій старий утік у дальній рейс -
      нові колеса, руль, салон у глянці,
      автоматичне відкриття дверей,
      і стюардеса-краля - не кондуктор,
      та й ходить по салону мов модель ...
      і де ростуть ті екзотичні фрукти?
      де той меридіан і паралель?

      де були очі - та сказати годі,
      коли у той автобус я сідав?
      поаплодуєш матінці-природі,
      позазриш тим, хто фрукт в руках тримав...
      вернутись на зупинку б - і спочатку
      купить квиточка у зворотній бік...
      та пізно - син розмінює двадцятку,
      а я - старий мрійливий чоловік,

      та не жалію, що той дах зірвало,
      і що квиток віддав одній лиш тій,
      хто пасажиром вчора обізвала,
      тренуючи свій голос золотий...



      © Vasyl R, 18-02-2008



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. [ старі казки ]

      похила хвіртка і дахи поснулі,
      плантації амброзії - бренд-клас...
      тече життя законами Бернуллі
      як ріки сліз і бід в мільйон пуаз...

      хрести віконниць дивляться крізь шибку,
      ціпком підперті двері - комунізм!
      не тягне дід із бабою вже ріпку
      з землі... тепер в землі самі...

      ...і тільки мишка у кривій стодолі
      сплела кубло сімейне в лантухах...
      немає казки - є життя і доля
      ...і пустота старих і рідних хат.

      казок герої усіма забуті
      та тільки часом - як приходить сон -
      дух як дідух сідає на покутті
      і вигляда когось через хрести вікон...

      © Vasyl R, 13-02-2008



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. [відповідь мовчанням]
      ми зустрічались на Йордан,
      коньяк і кава - час обмежений,
      не хочу йти та щось мене жене,
      де хлюпа із хрестів вода
      в калюж очиці... губим слід
      серед будинків, що вернулися
      по древніх та забутих вулицях
      у мокрий сніг
      від сліз
      та слів...
      пробач, що нині я мовчу,
      бо час для сповіді не знайдений...
      ти світло бачиш в млі? то знай де я
      розпалюю тобі свічу...

      © Vasyl R, 01-02-2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. [ зустріч ]
      не зустрітись не мóжем,
      бо в одній площині
      наші лінії доль
      перехрестяться вчáсно -
      у молитвах про щастя
      відігрáємо роль
      у виставі одній,
      де сюжети так схожі
      в перших актах і діях...
      до ожúнових зір
      прикривав нас горіх
      в діалогах п(р)обачень,
      що набули означень
      дивних праведних втіх,
      це ж не гріх - ти повір,
      бо стрічання – надія...


      © Vasyl R, 13-01-2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. [ у Йордані ]


      кружляє сніг
      і крутить білий світ,
      по головах округлих
      час кантує,
      мов скіфських баб в степу,
      а потім всує
      мете в кути
      і пазухи всебід...

      заносить кришталю
      холодну синь,
      немов бузку
      молочного суцвіття
      кладе під груди,
      де заснуле літо
      у пахощах
      високих благостинь
      прийма щоденні
      духу молитвú,
      лишаючись
      за образáми візій
      тонкою
      павутиною колізій,
      як присмак
      призабутих
      добрих вин...

      лиш губ твоїх
      щемку медвяну мить,-
      у танці білім
      спогадів майбутніх,-
      омріяну,
      на відстані відчути
      у Йордані зими,
      де стрілись ми...



      © Vasyl R, 12-01-2008



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    20. [не мовчи]

      не мовчи - говори,
      бо мовчання - це біль,
      що тріпоче безвільно,
      як зв'язана птаха.
      кожне слово як порух,
      як дійство в тобі
      є звертанням
      до Будди,
      Ісуса,
      Аллаха...

      не мовчи - говори,
      вибий подихом клин,
      із легень, із гортані,
      з аорти, із серця...
      кожне слово твоє –
      почуттів дивний плин,
      твоя пісня-ріка,
      що до моря ввіллється...

      не мовчи - говори,
      видихай, шепочи,
      той хто чує -
      відчує твоє тихе слово...
      якщо можеш мовчати –
      мовчи,
      та кричи,
      якщо маєш у собі
      краплинку
      любові.




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    21. [ шахові поля ]

      вільний крок по клітинках щоденних - не біг,
      не спіши – на війну не зібрався Мальбрук,
      хід обдумай не раз, щоб суперник не зміг
      мат у відповідь дати...
      до потиску рук.

      в чорно-білих тонах дні і ночі розпук,
      з краю в край королівства - чорнОзем і сніг.
      ні морозам, ні спекам не стримати рух,
      орють «чорні воли» -
      не один з них поліг.

      їхня доля одна - до межі перти плуг,
      та вона, наче марево, суне десь в бік,
      бо беруть і деруть дупло-мати за «фук»,
      і ні в свиті, ні в світі
      їх не меншиться лік.

      на гросмейстерський «рейт» не вплива якість вин,
      в чорно-білім вбранні у сорОк карнавал -
      тільки брязкальців блиск золотої канви
      їх п'янить... і шумить,
      мов шампань, голова.

      у таємних інтригах дворів королів
      в комбінаціях розуму - крики «пся крев!»,
      а прості пішаки на роздоллі полів
      офірують на примхи
      своїх королев.




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. [ стигма ]
      не обминай
      мене, любове,
      на перехресті не звертай,
      не покидай,
      не холодú
      іскронадію цю останню -
      живу ще крапельку кохання,
      як стúгму,
      в грудях галайдú -
      торкнися мого серця та й
      тепла дай
      зашпорам терновим.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. [ павутина ]
      на зимові квартири ніколи курінь не зміню,
      бо на кухні в шість метрів від ватри не виживе блиск,
      від ялинок тепло із прадавніх родовищ вогню
      пірамідно не здійме у небо думок обеліск...

      я не зможу шпалерно тулитися тут до стіни,
      чи висіти у просторі неба як штора крива,
      і ловить в телевізорі зорі каналів війни,
      де на "серці" "кулак" "антрацитову гниль" розбива...

      і чадіти від дружнього газу з комфорок брудних,
      павутину торкати схололих ребер батарей,
      і вмирати, закутавшись в клітчаsтий коц як в рудник,
      видихати сто днів про-метанову смерть із грудей...

      краще в гори піду - у полон смерекових газдинь,
      занесе до колиби снігами у зворах мій слід :
      тут залишусь і з лісом, і з небом - один на один,
      щоб не чути як стогне від старості дивний цей світ.

      © Vasyl R, 24-12-2007



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. [ О Панно ]
      крокую по бруківці-клавішах
      і терцію вистукую шалено:
      знов довіряю ритм твоїм віршам,
      що крок тримають в напрямі до мене.

      і згадую осінню моросінь,
      що на пательнях смажить калабані -
      одні осадки на душі, мов тінь
      від тих творінь, що освятила Панна...

      а Місто, де господарі дощі
      протяжно-сірі слід змивають давній,
      у вічність зіллє всю печаль з душі
      й поклін віддасть єдиній своїй Панні...

      у мушлях музику почорнівших морів
      клавіатури клавіш (фортепіанних ?),
      відчує дотиком той вордовський папір
      у «Аrial-і», де творила Панна...

      із мушельок намисто восени
      собі плетеш - і світ радіє явно,
      бо тягнеш невід з тої глибини
      де (о) Садко тобі співає, Панно...

      :)

      © Vasyl R, 14-12-2007



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. [ німе кіно ]

      ...уже не чекає нікого ніхто -
      чекання ліміт закінчився раптово...
      і погляд холодний, і кинуте слово
      кит-час підібрав і ковтнув, як планктон.
      між нами німе чорно-біле кіно,
      дарма віддали гонорар сценаристу,
      а той діалоги пропив всі дочиста -
      є Чарлі,
      є Мері,
      осіннє вікно...

      ---------------------

      ...крізь шибку сльозливу по вулиці доль
      у кадрі сонливім сумні перехожі,
      як пари сновид, що зійтися не можуть,
      обличчя ховають у тінь парасоль,
      і згорблені ношею клаптиків неб,
      що разом з дощем над їх душами виснуть,
      шукають себе, поки рак ще не свисне
      чи хтось на горі
      не встругне
      НЕП
      чи реп...

      ------------------

      на ліжко із стін відбиває екран,
      межа володінь розрива простирАдло:
      - «аусвайс покажи, і проходь»
      - «прости, ладо,
      у мене шенгенська у твій Ам-стер-дам,
      то може запалиш червоний ліхтар,
      бо свічку здається ще ставити рано,
      і ноги піднімеш у рухах канкану -
      нехай сценарист
      пропива
      гонорар...»

      ------------------

      ... сьогодні дощить безлімітний четвер,
      то може повернеться П’ятниця завтра
      і звук поряд з титрами з’явиться раптом,
      ще й чергу словесну
      дасть
      твій
      машингвер...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. [ poeta ]


      сивий ранок у тихій кав’ярні...
      пізня осінь напилась гербати...
      і дівчата, що вечором гарні,
      роблять каву старому вар'яту.

      вже волосся давно треба стригти,
      бо дерева і ті уже лисі,
      до фриз'єра учора не встиг ти
      і скребочеш рукою по стрісі.

      «баки» крутиш, що той циган сонцем,
      і збираєш думки всі докупи:
      "co to będzie jak będzie po koncu,
      do jednego to miejsca - do dupy..."

      крізь сумну заґратовану шибу
      чути фірмана випите «гайта»,
      та не треба додому спішити,
      бо чекає отут твоє «завтра».

      бемкнув дзиґар на ратуші гулко,
      птаха тьохнула десь під жилетом -
      після кави приймати піґулки,
      то не добре є, пане поете.

      парасолька- коштурка, як п’яна,
      притулилась горбата до стінки.
      сивий ранок у тихій кав’ярні,
      пізня осінь - поетова жінка...

      © Vasyl R, 30-10-2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    27. [коли...]

      коли
      [зів’яле
      зілля
      зустрічей
      забутих
      гербарієм мовчить між сторінками
      вся книга пам’яті нагадує тобі
      « to be or not to be»]

      коли
      [потоки
      почуттів
      піснями
      перебродиш -
      той берег не впізнаєш, бо з роками
      потік зіллється в річку, річка в море
      «Memento mori»]

      коли
      [мажорна
      містика
      минає
      манівцями,
      а ти у друзів просиш допомоги.
      то пам’ятай завжди - судилось нам
      "cherchez la femme"]

      коли
      [ялинки
      ятрять
      ядом
      ями
      в заплетених вінках - звернись до Бога
      з душі гріхів останніх камінь
      скинь
      Амінь]

      © Vasyl R, 08-08-2007



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    28. Три осінні пт / х |/|
      [ СПІВ - автори ]
      ***
      пастель осіння...
      подихи розмиті,
      тіла сплелись плющем -
      і під дощем
      від почуттів гойдає...
      стилий вітер
      обійми рве
      і парасолю вщент
      з «трьома слонами»...
      омофóр Покрови
      вкриває нас...
      ти долю не кленú -
      нам добре разом...
      ліпляться кленові
      листки на груди
      ніби ордени
      за те, що небо
      нам сьогодні стеля,
      а «три слони»
      розірвані - тотем...
      тут долю
      - поцілунками пастельно -
      ми пишемо
      в співавторстві з дощем!

      [ віддзеркалення ]
      ***

      а журавлі летять…
      і ти летиш…
      і осінь
      відлітає за тобою…
      «курлú» прощання
      туляться до болю
      крилом багряним
      у смерканні тиш,
      до дзеркала душі -
      в живу глибінь,
      де плин вільги
      відмулює джерела,
      старих корінь
      підживлює дерева,
      що в рінь
      років
      ховають голу тінь,
      бо листя відлітає...
      і думки -
      у рідне небо
      з щирим Миколаєм -
      до дзвонів
      великодніх
      повертають,
      немов у гнізда
      з вирію птахи
      до тих дерев...
      в брунькову березіль,
      лишаючи у жовтнях
      літ простуди,
      ти знов летиш...
      і забираєш біль
      та ...
      пустка, що лишилась,
      коле в груди...


      [ ностальгія по старому вину ]
      ***
      осінь по вінця -
      налити і випити...
      чути вже пóдих
      зими -
      пари гуляють
      всі «пари» до іспитів
      (навіть здалося:
      це - ми?)

      пам’ять листи
      присилає ще досі нам
      в кóсу лінійку
      дощів...
      двадцять ключів
      загубилися в осенях
      від не відкритих
      замків...

      знов парасолі
      над парами вигнуті,
      парк розмальовує
      хна...
      осінь по вінця -
      налити і випити
      мовби старого
      вина.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    29. Втеча з пекла
      гарячий вітер лице торкає
      і сонце в зеніті пече,
      примружені очі тіні шукають
      у сумці, що за плечем.

      виймаю темні як ніч окуляри -
      зіницям надійний щит,
      та промінь світла злодійно-примарно
      у шпарки під них біжить.

      ховаюсь за спину розкосого хлопця,
      що вправно веде мотобайк,
      у тінь, в прохолоду, від щирого сонця
      тікаю неначе в рай

      із пекла, в якому смолою пахне,
      можливо, сьогодні втечу
      до тебе, бо знаю чекаєш на Скайпі
      і в компі, що б’є по плечу.

      Ханой, 14.07.07



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 0

    30. Сон ІІ. Божевільна тиша
      Слухаю тишу
      осіннього
      хворого ранку,
      цвинтарний сон
      відганяю
      подалі як біль.
      Десь за вікном
      зацвітає
      мінливим серпанком
      день
      божевільний,
      як в жовтому
      мареві хміль.

      Тиша втікає
      у шпарки
      віконної рами,
      вени мої
      наповняє
      туманом
      як кров.
      Я божеволію
      подихом, тілом,
      словами -
      ніч божевільна
      зникає
      як ковдра
      між нами...
      День, Боже,
      вільний
      сьогодні
      від всього...
      Є тільки
      ЛЮБОВ!

      Жовтень, 2006, Україна



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    31. Під небом
      Під небом чистим, де зірки
      і місяць дивляться ласкаво,
      торкаюсь ніжної руки
      і падаю в зелені трави.

      Цілунком губи затулю,
      щоби ніщо не говорили,
      бо всі слова – окрім «люблю»
      давно вже знаю, моя мила.

      Торкнуся до твоїх грудей,
      які в напруженні чекають,
      котру вже ніч, котрий вже день
      від нетерпіння зомлівають.

      Все тіло в пристрасті горить
      від ніжних доторків й цілунків...
      Солодка мить, коротка мить -
      найкраща від усіх дарунків.

      В напруженні в мільйони вольт
      сплелись тіла, думки і руки,
      і проситься жагуча плоть
      звільнити неповторні муки.

      І в завершальний битви час
      звучать слова мольби до Бога...
      І щастя огортає нас,
      як виллється п’янка волога...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    32. Паліндроми - сучасні
      Чати часу, ви - турки, крути вуса читач!
      Чаші пусті всі. Світ – суп. Ішач!

      У нашім аду - дамі шану!
      У нас коваль у каву – Вакула в Оксану.

      Ви то маєте те, а мотив?
      Митні шани чи наш інтим?

      І далі і Буг у губі і ладі …
      І дана квота, а то – в Канаді!

      А будь у вазі - рвав. А врізав у дуба.
      Ха, бокс вже теж в скобах?

      Індо-гості всі і світ сьогодні.
      Індо-лохи ми холодні.

      Індо- логічно – гончі голодні.
      Індо- зебри - в вир безодні.

      Ханой, 13 березня 2007



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    33. Вчорашній бій
      …Поразка не дає відпочивати
      І розум хворобливо, наче жорна
      Перетирає в звивинах ті зерна,
      Які за мить мукою уже стануть.
      І ця мука холодним білим снігом
      Минуле запорошує й хвилини
      Що вже відбігли від самого болю
      Лише недавно - й посивіли раптом …

      І думка про поразку водограєм
      Із скал високих падає «до нині»,
      Хоч плетиво думок відносить у минуле,
      На поле бою, де лишились друзі,
      На ті дороги, що ведуть додому,
      Дощу краплини, де в слідах кровавих,
      Знайшли собі притулок тимчасовий,
      Поки ще сонце не зійшло на небі.

      Як вітряками, що від духу вітру
      Ті жорна-сонця тишу обертають,
      Думки на крилах відлітають в небо -
      Сьогодні чисте, вчора було в хмарах,
      В громах всесильних рвалось на частини,
      І в блискавках, що ніби божі палі
      Встромлялись в серце в подихах озону
      І полум’ям згорали в зливі болю.

      Ти переміг у битві з ворогами,
      Та ти програв в бою супроти себе,
      Супроти духу свого… Досить, Пірре,
      Свої думки сльозами виливати,
      Як крокодил у Нілі зжерши жертву,
      Бо сльози ті не варті тих краплинок,
      Що з неба вчора пролились на поле,
      На житнє поле, що так просить сонця…

      …Над житом спілим райдуга сходила,
      Стокольорово фарбами всміхалась
      І небосинь моргала у півока,
      Теплом торкала біль твою вчорашню…
      Від перемоги до поразки мить або півкрок…
      Від болю, що на серці ліг у шрами,
      До радості, що може і не прийде,
      Є ціла вічність. Час - твій лікар…

      Лютий, 19, 2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    34. * * *
      Біль… і запах свічки у свідомості,
      як життя, згорає тільки раз…
      Очі загубились в невагомості,
      серце заніміло - плаче бас.

      Всі колись ми будемо «за Сойкою»,
      бо життя земнетрудне – це мить…
      Сліз душі не вкриєш парасолькою
      і ніколи їх не зупинить.

      Баритони - стомлені акордами -
      томлять звук неначе із пітьми,
      болі серця набігають ордами,
      і тікають в заметіль зими.

      І гуляє вітер між могилами,
      втомиться - присяде біля них,
      в роздумах про всіх хто були сильними,
      молодими, та й про всіх слабких.

      Що йому робить гуляці вільному
      на параді жалісних хрестів:
      голосити долю божевільную
      чи вертати у прийдешність снів.

      Повернути в Світ Той не розвіяний,
      Утекти ???Нема доріг назад…
      Виливають болі з серця хвилями
      а хрести лиш слухають й мовчать…


      Січень, 2007



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    35. Тиша
      Тиша вигукує болем,
      Щемом із лівого боку,
      Ніби ножем гострим коле
      Із середини потоком...

      Тиша калатає сумом,
      Пульсом відлунює в скронях...
      Скільки думок передумав
      Тут, на цвинтарному лоні...

      Тиша така потойбічна
      Мовить простими словами...
      Біль, наче паморозь вічна,
      Вічністю стала між нами...

      Скільки ночей у безсонні
      Серцем вгамовував тишу...
      Лиш на цвинтарному лоні
      Інша вона. Зовсім інша...

      Лютий, 2007



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    36. Суть
      всіх тайн розплавлено печать
      свинцеву
      в відбитках лінії мовчать
      кінцево

      спресовані від тиску літ
      події
      для всіх наступних поколінь
      надії

      історій давнє джерело
      у злитку
      в мягкім металі проросло
      у квітку

      хто пояснити зможе суть
      правдиво
      чому квітки отак ростуть
      як диво

      хто зможе істину знайти
      єдину
      лиш тільки ти кохана ти
      людино

      Грудень, 19, 2006



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    37. Арія сонця. Репетиція.
      ти фехтувала
      словами
      й колола у серце рапірою
      арію плачу
      в театрі абсурду
      співала
      правдиво й на біс
      сонце пробач
      і прости
      та мені ти
      здавалась не щирою
      краще
      мовчи
      не кричи
      не зови
      не моли
      і не лий гірких сліз

      партія миру
      у третьому акті
      як завжди
      фінальною
      а увертюра басів
      і кларнетів
      без слів
      другу дію почне
      сонце пробач
      і прости
      та мені ти
      здавалась банальною
      краще
      не грій
      не шалій
      не дурій
      і не смій
      і послухай мене

      слухай тональність
      і перше за все
      розбирись
      із мажорами
      ті хто навколо
      а пасму хмарок
      я із неба
      і сам прожену
      сонце пробач
      і прости
      ти повинна
      співати бадьорою
      краще всміхайсь
      румяній
      рожевій
      пломеній
      і згадай про весну

      ритм безумовно
      завжди існував
      і є річчю
      важливою
      слухайся серця
      та ритму його
      а не оплесків
      всіх глядачів
      сонце пробач
      і прости
      ти повинна
      кохати щасливою
      просто кохати
      щоб спів
      твій
      кричав
      і мовчав
      усміхавсь
      і зігрів

      Листопад, 2006, Україна



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    38. Дні минулі
      дні
      летять
      пролітають
      ракетами
      і зірками
      спалахують в космосі
      відцвітають
      смачними букетами
      в тих домівках
      куди їх приносили
      бережемо
      у памяті прОжите
      забуваєм
      деталі й сказане
      й поцілунків
      уста заволожені
      залишаються
      ще нерозгадані
      памятаються
      запахи посмішок
      і солодкі
      й гіркі
      й підсолені
      незабутні
      і зловлені поспіхом
      гріхопадні
      та вже і
      відмолені
      залишаються
      в серці ранами
      від слідів
      і від слів
      нанесених
      все що було
      колись із нами
      кровоточить
      рясними плесами
      і нагадують
      нам поєдинками
      про дуелі
      де були убиті ми
      на дні сховані
      дні поховані
      в трунах памяті
      не забитими

      Жовтень, 2006



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 0

    39. Жовтень ІІІ. Київ осінній
      я вдивляюсь у Київ і слухаю бронзову постать
      відчуваю по тілу напругу і струму потік
      кінь завмер на віки і в копитах не чується поступ
      лиш стремена блукають в далеких світанках доріг

      вчора дощик- школяр обливав тут під душем Богдана
      а сьогодні від цього не видно ніяких слідів
      розмальовує Осінь з мольберта волосся каштанів
      і палітра лише з божевільних її кольорів

      і Славути-Дніпра береги багряніють червоно,
      над Трухановим островом ранком тумани встають
      і тече в майбуття і в минуле не вернеться хронос
      бо така вже земна і людини й ріки не розгадана суть

      знов Софії хрести золотяться в осінньому сонці
      і здається над світом прадавня зійшла пектораль
      і освячує кожну оселю і кожне віконце
      і читає плаксивому Жовтню молитву-мораль

      я вдивляюсь у Осінь і слухаю терцію рими
      і прошу не спіши і притримай потроху свій біг
      поверни ще на літо хоч на бабине літо - не в зиму
      поверни ще на квіти на зелень на сонце - не в сніг

      Жовтень, 2006, Україна



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5