Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Оля Лахоцька
як світ вставав
з вогню, трави і чарів,
згубила, утікаючи, Остара
краплинку крові
на землі –
мене.

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мішель Платіні, [ 2013-05-20 22:05:43 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

Радий Вас чути! Де можна прочитати Ваші нові вірші?
Справді, дуже їх люблю...
Коментатор Світлана Сторожівська, [ 2013-05-28 10:43:20 ],
на сторінці твору     "Казка про двері"   Лахоцька Оля

Інтелектуально і філософічно! Браво! Натхнення Вам, книжок і читачів!
Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-06-09 19:09:50 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

якось у свій час не потрапив на цю кориду
абстрагуючись від всяко вищесказаного тощо ~

оці штучки із ’вічним передгроззям у пам’яті покинутого саду’

здається, не потребують ревізії
але на тому ґрунті можна було би
багато чого насправді ще зростити

бо це якби джимі пейдж настроїв гітару & взяв загадковий акорд

*і...*
Коментатор Оля Лахоцька, [ 2018-06-11 19:06:00 ],
на сторінці поезії     "Можливо"   Лахоцька Оля

Я писала цей вірш, коли була ще дуже маленька і дурна :) Зараз вже трохи соромно за нього, але хай буде.
1   ...   117   118   119   120   121