Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Світлий (1968)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   А спадок їх – життя в Христі.
    Згадають останні перших
    На схилах гірських доріг.
  •   Квітневий жарт
    В малих митців – велика біганина,
    У підсумку: нетворчості рутина.
  •   Помисел
    Гадав, що біг збагачує життя,
    Допомагає рух усюди бути…
  •   Творче митарство
    І день, і ніч в солодкому полоні.
    Ущерблено вирізьблюю вірші
  •   ***
    О ти, нужденносте, без чину.
    На тихій хвилі відпочину.
  •   В повномісячну ніч.
    Несонцедайний Місяцю!
    Печаль?
  •   28 лютого…
    Холодні дні,
    І погляди холодні.
  •   До побачення, зимо !
    Сьогодні зима зразкова,
    Вродлива така, казкова.
  •   Закарбована мить
    Я – біг віків.
    Я – плин тисячоліть.
  •   Колишнє нині - сад і вишні
    Колись тут був садок і вишні,
    Витав над ними дух всевишній,
  •   Якось тужливо
    Перевелися зими кволі,
    Злі перевіяли вітри.
  •   Кріпке вино
    Терпке вино!
    Заходьте, почастую!
  •   ***
    Переболить.
    Перегорить.
  •   Нічне птахоловство
    У небо цілили слова...
    Та перестріла їх зневіра
  •   Повернення із забуття.
    Відважний лицарю, із пороху і глини !
    Чи океан страху тебе поглинув ?
  •   Далі - не буде !
    Не-ма !!!
    У правди – напівправди.
  •   ***
    Мовчи мій, голосе!
    Мовчи!
  •   Про « Пі»
    Міркую над цим значенням числа:
    Ну, недосяжне, недотепно довге…
  •   ***
    Дивлюся...
    Серце обпікає.
  •   Акварелі літа
    На світанні ранок в поступу тілеснім
    Босими ногами по росі небесній.
  •   Величальне
    О, Поезіє Дня!
    О, Поезіє Ночі !
  •   Сортувальне
    Сова калині не товариш,
    А глечик дзьобику не пан,
  •   Свічадо
    Світе поезії бездонний,
    Світе на кінчику пера,
  •   У незвідану далеч
    А мені в далечінь,
    У таку далечінь,
  •   Триглядне
    Поет і муза…
    Не дует, конфуз.
  •   Майстре, майстре…
    Майстре, майстре ,
    Що ти робиш !
  •   Світлані Костюк
    Бог забирає ангелів увись,
    Таку далеку і таку незриму,
  •   День довжиною у життя
    Малювала рука
    Мною пройдений шлях,
  •   Немов не було
    ще вчора був
    небесний птах
  •   Вічне літо
    До тебе стежка привела,
    Приніс тобі я квіти.
  •   Повернення
    Шляхетності перо відкладене набік.
    Сьогодні – не поет, а просто чоловік,
  •   Фрагментальне
    Опале листя
    з висоти
  •   Вірусологія дозволеності
    "У мене голод.
    Я би з’їв тебе.
  •   Осіннє
    Остання хвиля теплих почуттів,
    а далі декорації і глина.
  •   Христос Воскрес !
    Христос Воскрес і розцвіла надія.
    Любов Велика нині поміж нас.
  •   Квітневі сподівання
    Жіноче царство виставило ноги
    В передчутті солодкому весни,
  •   Книголюби
    У кабінеті тиша.
    Книжка.
  •   Весняне
    Весна…
    Мені наснилася весна.
  •   Пропозиції
    Вже «інтеграції» і «орієнтації»
    Ломляться в двері, а ми їм – овації !
  •   На полі інтеграції
    Шлях до ЄС засніжений увесь.
    Рух зупинили злобні хуртовини.
  •   Те, що гряде…
    Не хліб щоденний, не імуще.
    Бентежить, братику, грядуще.
  •   Весняні настрої
    Більше сонячних днів.
    І весняних вітрів.
  •   Сухолявíя
    Бовванів час і час розпусти,
    Дме вітер західний все дужче.
  •   Незалежні міркування
    Безхребетно якось,
    безхребетно.
  •   Неозоре
    Чого це раптом спотикнувся час ,
    Принишкло небо, затремтіли зорі
  •   Петарда
    Із-за збігів стався збій,
    Рух принишк на головній.
  •   У кінця віку є ознака
    – Вовки! Вовки! Напали на овець ! –
    Крик покривав усі горбки й долини.
  •   Кодекс честі вічності бійця
    Не здаватись !
    До загину, сину.
  •   Зраджене кохання
    Зоре...
    Зоре-зорепаде !
  •   Сухопостне
    Не спіши, мій брате листопаде.
    За тобою бачу тільки тьму.
  •   На пні
    Древо життя –
    бензопилою смерті.
  •   Рефлексії самозбереження
    Пісок , пісок…
    Всі голови в пісок!
  •   Дерева голі будуть до весни
    Облиш мене.
    Сьогодні не чіпай.
  •   Коваль кує…
    Кує коваль…
    Кує він голоси.
  •   Коли обличчям не до Господа ...
    Позаду – я, а попереду – смерть,
    Духовна смерть… Лише одні руїни.
  •   Пізнє цвітіння
    Горе моє, лихо, гарбузовий цвіте,
    Розпустивсь у пору бабиного літа.
  •   ***
    Це не битва…
    Це якась рутина.
  •   Сповідальне
    Спочатку, брате, нищилось село.
    Пізніше – все, що звалося культурним.
  •   Тріада смутку
    КОМФОРТ
    «Більше комфорту, більше…»,
  •   Меланхолійне
    І не тішать вже молочні ріки,
    Молоде вино чомусь гірчить,
  •   ***
    Знов слідами лукаво-гадючими
    Білі бороди небо скарлючили,
  •   На Голгофу
    Хвороби,
    негаразди
  •   Осіннє
    В позолоті листя...
    Дні осінні...
  •   Дні покути
    І згадалося все лихе,
    Порозкидане і зіпсуте...
  •   Передзимове
    Вона пішла.
    За нею і минуле.
  •   Відповідь побратиму по перу…
    Брате-Вітре, не суди суворо,
    Не принижуй Божої краси.
  •   ***
    Просто боляче…
    Ось і все.
  •   Дивні небесні смуги
    Хімтрейля небо літаків хвости,
    І нечистоти сипляться згори.
  •   Мене сьогодні давить жаба!
    Мене сьогодні давить жаба,
    Це реп’яхове субєство.
  •   Таємничий візит
    Із далеких сторіч
    Завітав я сьогодні до тебе.
  •   Борімося
    О, хто, скажи, друже,
    Ці стіни байдужі
  •   Прощавайте
    Хай буде дощ !
    Нехай Вам задощить.
  •   ЕКСКОХАННЯ
    Індустрія кохання нині – секс!
    Така реальність. Правди ніде діти.
  •   Незвична мандрівка
    Була блакить…
    Вмить небо потемніло.
  •   Панорама літа
    Вапно, пісок, мозолі…
    Стіни (вниз-догори).
  •   Падіння…
    Я бачив падіння зір…
    Але, щоб ціле сузір’я …
  •   Вірш-відгук
    Це дійсно щось...
    Що варте того
  •   Доречна розмова
    В дорослих, малий,
    розумієш…
  •   Загублений
    Не розкаяний і покараний,
    В ніч загублений, в день не знайдений.
  •   Євророзтління
    Увага!!!
    Нова пошесть пре
  •   Про цільове призначення ніг
    Ці ноги, ці ноги, ці ноги
    Стоптали вже скільки доріг,
  •   Літній день
    Духмяно…
    Парно…
  •   Єврочеревики
    Ой завеликі, завеликі
    На мене єврочеревики.
  •   Висота
    А для долі моєї
    Дав Господь два крила:
  •   Хвали, душе моя, Господа !
    Буремні в тебе, душе,
    Усі твої бажання,
  •   А як думаєте ви ?
    Ох, морози, так морози,
    а сніги які в зими !
  •   Свобода вибору
    Степи широкі, вітри суворі
    І фарисеї римоголові.
  •   А здавалося б…
    Мірило цінності таланту –
    Не в бухгалтерії пера.
  •   Вартісне надбання.
    Дорогою втрат
  •   ЗИМОВО...
    Святковий дзвін: дзелень-дзелень...
    І пробудив зимовий день.
  •   СТАРОНОВОРІЧНІ ВІТАННЯ
    Світлим словом засіваю,
    З Новим роком всіх вітаю !
  •   Поезії
    Моя тремка, тендітна Ліро,
    У Вас закоханий надміру.
  •   СВІТЛО ЗАСВІТИЛОСЬ
    Земля, земля,
    радій, радій,
  •   Любезіям критики
    Панове, згляньтеся, hop-stop!
    В пернатих показне – не дзьоб.
  •   Не цурайтесь , пригощайтесь .
    Всім пеемівцям бажаю, щоб в цю добру ніч
    Цілу торбу віршограю Миколай приніс.
  •   ВОЇН СВІТЛА
    Від ситості відмовився, солдате,
    І світська розкіш стала як більмо?
  •   Грядуть…
    Нові часи, напівчаси і люди.
    Нова Голгофа і новий Содом.
  •   Згадай про найкращий свій день.
    Іде мовчазний мандрівник,
    До темності світу не звик.
  •   Непрохані ....
    Проходити в спільній змові
    Не в двері, через вікно.
  •   Чистилівки
    Перерозподіл йде ролей.
    Вік брендового хрусту.
  •   Не задавайтеся, поети !
    Не задавайтеся, поети,
  •   Півцарства за коня.
    Півцарства за коня, таки б віддав.
    Ех, що півцарства, дві його третини,
  •   Резонансне.
    Гей, ви, любителі модерну,
    І брязкітливого слівця !!!
  •   Пізній дощ...
    Це пізній дощ...
    А ви гадали - ранній?
  •   Класичний сьогодення парадокс.
    Багато сонць...
    Мала присутність світла.
  •   У мамони нині успіх
    У мамони нині успіх :
    стовідсоткове – ОК !
  •   Незвичний гість
    Наяву, а чи ні,
    Хтось постукав вночі.
  •   На шляху
    Торкнулась сивина мого єства,
    Як осінь листя : ой, я ...ненароком.
  •   Практичний інтерес
    Класичний лист: Чекаю. Хочу.... Юлька.
    І вже несе крилате sms.
  •   Коли читаєш справжній вірш...
    Насолода тиха від рядків,
    Мов бальзам влягається на серце
  •   На бал осінній поспіши, поете !
    Переманила осінь всіх поетів
    Серця їх полонила і думки.
  •   Спогад з дитинства
    Намалював я щастя на стіні,
    а вітер враз з'явився і ... роздмухав,
  •   Погожої днини тобі, Україно !
    Погожої днини тобі, Україно,
    і мудрості сивих віків.
  •   Прохання про зустріч
    Торкнувся до скелі черствості,
    байдужості стелітової.
  •   Домашній арешт.
    Гуркіт, стогін, шум і гул
    аж земля трясеться.
  •   По-осінньому, брате, зодягнемо душі у злато.
    По-осінньому, брате,
    зодягнемо душі у злато.
  •   Поля мого тихого смутку
    Поля мого тихого смутку,
    мої журавлині поля.
  •   Осіння туга
    О, осене,
    збуди в мені
  •   Блаженні миротворці!!!
    Недобрий, брате, вибрав час.
    З’явився у негожу днину.
  •   Місток між поетами
    Поет поету, звісно, брат,
    коли він щирий.
  •   ***
    У немочі старечості зодяг,
    Слабкість доріг підперезав постами.
  •   Розповідь про сестру
    О сестро люба, сестричко мила,
    Одна лиш ти тут не полишила.
  •   Тобі сьогодні два десятки...
    Тобі сьогодні два десятки...
    Тендітна дата у житті
  •   ХРИСТОС ВОСКРЕС !
    Ось ранок вже Нового Дня.
    Іде Марія до Христа.
  •   Хресна дорога - дорога до неба.
    Ведуть на страту, а Він йде, немов Дитина .
    Ось вже Голгофа, де Твій край, Твоя вершина.
  •   Неочікувана зустріч
    Прагнув
    зустріти тут тебе.
  •   БОЖА МАТІР
    О, жінко дивная, Маріє!
    О, мати Божая моя!
  •   Перо величавого болю
    Перо величавого болю,
    Моє златоглаве перо.
  •   Зустріч з Весною
    Шукав я зустрічі з Весною,
    Бажав побачитись з Тобою.
  •   ПІДСНІЖНИК
    1 березня
    - Боже! Мені вже пора?
  •   Воспоминание о Любви.
    Знаешь, а ведь мне твердили,
    Будто, о тебе всё сказки.
  •   ***
    Розбитий келих слави на столі,
    Рядки розлиті творчої отрути.
  •   Поступ з оглядками
    Вже так багато поступів невлучних,
    Число велике кроків невпопад,
  •   Сніжинки з небесного дому
    Побільшало неба на звук,
  •   Основной инстинкт.
    Так хотел познать я Истину,
    Бог судья, мне это не дано.
  •   Океан шляхетного суму
    Сум...
    Одинокий, шляхетний сум
  •   Мені сьогодні легко на душі...
    Мені сьогодні легко на душі
  •   Радість Твого Різдва.
    Радість Твого Різдва
    скрізь.
  •   Інтернет старому
    Дід Грицько із Хуторівки прочитав газету,
  •   МИТЕЦЬ
    Митець
  •   Молитва за Україну
    Спаси нас, Господи, спаси
    Від вавілонського розтління,
  •   Творчий вакуум
    Тиша...
    Беру перо - воно не пише.
  •   Спогад про літо
    Літо - пізнання Бога,
    літо гарячих сліз,
  •   На острові мрій
    На острові мрій,
    у колисці дитинства
  •   Прощальне бажання
    Намалюй мені сонце, проміння щоб було зелене.
  •   Досконалість слова
    Слова досконалі –
    Як думи дозрілі,
  •   Цвіт пізній у вечірнім саду
    Привіт !
    Я твій тихий світанок,

  • Огляди

    1. А спадок їх – життя в Христі.
      Згадають останні перших
      На схилах гірських доріг.
      Пробудять гаряче серце
      І дух стане спільним їх.
      Зустрінуть останніх перші,
      А їхня любов і хрест
      Епоху земну заверши.
      Засвідчи: Христос воскрес!

      08.04.18



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. Квітневий жарт
      В малих митців – велика біганина,
      У підсумку: нетворчості рутина.
      Такий собі класичний парадокс.
      А про великих інше – мало щось.

      01.04.18



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Помисел
      Гадав, що біг збагачує життя,
      Допомагає рух усюди бути…
      І досі якось болісно збагнути,
      Що в підсумку – велика метушня.


      29.03.18



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Творче митарство
      І день, і ніч в солодкому полоні.
      Ущерблено вирізьблюю вірші
      На безталанній лінії долоні.
      Мої убозтва – творчі стелажі.
      І не мені – ця зірка угорі,
      І не моє – ця сивина на скронях.
      І випадкове авторство… О, ні.
      Бо й кредо немистецьке – дикий сонях.
      Я не пастух отарам цих овець,
      Не будівничий цього первоцвіту.
      Кінь – не Пегас, казковий Горбунець.
      Малюю квіти, доки в небі літо.
      І день і ніч…

      20.03.18



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. ***
      О ти, нужденносте, без чину.
      На тихій хвилі відпочину.
      Ковтну глибоку самоту,
      На дно заляжу і... замру.
      У трясовинні часоплину,
      Без суперечностей, без гриму,
      Як голка влізу в німоту.
      Там: не шукаючи – знайду.

      04.03.18



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. В повномісячну ніч.
      Несонцедайний Місяцю!
      Печаль?
      І незбориме відчуття провини?

      Блідосвітіння...
      О, який це жаль,
      Бо навіть зорі мають власне, зриме .

      02.03.18



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. 28 лютого…
      Холодні дні,
      І погляди холодні.
      Фінал зими – арктична метушня.

      Гарцює лють,
      Забувши, що сьогодні
      Останній день її календаря.

      28.02.18



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. До побачення, зимо !
      Сьогодні зима зразкова,
      Вродлива така, казкова.
      Пухнастий сніжок рипить.
      День, сонце, мороз, блакить.
      Що вдієш, пора-порою.
      Прощаємось із тобою.
      Теплінню брунькує вись.
      Ой, зимонько, не барись!
      Швиденько пакуй валізи,
      Облиш, що туди не влізе.
      І звідси втікай хутчіш,
      Весняний крокує гість.

      Сьогодні зима зразкова,
      Вродлива така, казкова…

      24.02.18



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Закарбована мить
      Я – біг віків.
      Я – плин тисячоліть.
      Я – дивограй.
      Я – крик! Я– звук! Я – мова!
      Я безпритульна єдність всіх причин,
      Всіх починань згуртована основа.

      Тут – повнота.
      Я – інший.
      Ще не звик,
      До всіх звучань невúмовного слова.
      До усмішки – на тисячах облич.
      До того, де ти – все, і де – нічого.

      Ця мить минає.
      І перестає...
      Згортається у сутінки старого.
      Але кортить вернутися туди,
      Де щойно був і не здобув й малого.

      23.02.18



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Колишнє нині - сад і вишні
      Колись тут був садок і вишні,
      Витав над ними дух всевишній,
      Співали німфи і птахи:
      Живи, Поезіє ! Живи !
      Яка, скажи, була капела!
      Краси небесної озера.
      І тут творилися дива,
      І тут Поезія цвіла.

      Жують жуки кору від вишні,
      Покинув край цей дух всевишній.
      Занадився троянський кінь,
      Накрила творче кредо тінь.
      Шкода тебе, небесна Троє,
      Твоїх знеславлено героїв.
      Є пара геніїв і ми.
      Цвіти, Іроніє, цвіти.

      Простиг сьогодні слід від вишні
      Не завітає дух всевишній.
      Глянь, на озерах солончак,
      А на безводді критик-рак.
      Сатира розтулила пащу,
      Чого торкається – пропаще.
      Лише вовтузяться кумири,
      Що правду світу затулили.

      ***
      Колишнє нині - сад і вишні,
      Забуте нами – дух всевишній…

      22.02.18



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Якось тужливо
      Перевелися зими кволі,
      Злі перевіяли вітри.
      І тільки зорі, тільки зорі
      Не всі попадали згори.

      Далеко сонце не в зеніті,
      Сусідські докучають пси,
      А так хотілося трембіти,
      Небесні чути голоси.

      Колишнє – постать величава,
      Забуте – слава і стежки.
      Не вимальовує уява
      Дитинства милі береги.

      Усе минається на світі.
      Здобути- втратити-піти…
      Сьогодні надто є не світлі
      Примхливо плетені рядки.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Кріпке вино
      Терпке вино!
      Заходьте, почастую!
      Ні, це не жарт.
      Все чесно, без підстав.
      Вино – відмінне.
      Якість – гарантую.
      Усе добірне,
      сам виготовляв.
      Вино прадавнє.
      Витримка – роками.
      І як годиться:
      Креатив, нектар…
      Все безкоштовно.
      На правах реклами.
      Лікує «ямб-хорей» ,
      всіляку «ляр» .
      І від сатири,
      заклинань, обмови.
      І від всезнайства,
      суперечок, чвар.
      «Дари століть» !
      Чаркуємо, панове !
      Це особливе,
      із добірних трав.
      На мить одну
      (вона не порятує).
      Та відірвіться ви
      від орних справ.
      Хто завітає,
      той не пожалкує.
      Заходьмо!
      Хата «Гонорових страв».


      18.02.18



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. ***
      Переболить.
      Перегорить.
      Мине…
      А може й ні.
      Не впевнений.
      Не знаю.
      Коли тим болем випалене все,
      Що залишилось ?
      Крихти існуванню ?

      17.02.18



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. Нічне птахоловство
      У небо цілили слова...
      Та перестріла їх зневіра
      І люттю крила обпекла,
      Додолу скинула.
      Зотліли.
      І догоряла ген-зоря,
      Світінням небо обливало.
      Сльоза.
      Обвуглена трава.
      Совине бачило – мовчало.

      11.02.18



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Повернення із забуття.
      Відважний лицарю, із пороху і глини !
      Чи океан страху тебе поглинув ?
      Ти вихвалявся: «Море, розійдись !»
      А де тепер ти? Зник, пропав кудись.
      О, ці твердили: «В забутті – загине»,
      А ти – вцілів. У череві рибини
      Гартуєш дух і спопеляєш тло.
      Інакше звешся, ти тепер – ніхто.
      І з кожним днем все нижче, і все нижче.
      На дно безодні, на найглибше днище,
      А величезний благородний кит
      Для тебе нині плаваючий скит.
      І ні страждань, ні відчаю… Нічого !
      Усе єство заполонило слово.
      Все зупинилось. Час завмер. Пітьма !
      Тут непорушна навіть і вода…

      ***

      Це неодмінно станеться колись:
      Морська безодня виплюне увись.
      Йти вдруге доведеться в Ніневію.
      Зустріти ворохобних фарисеїв,
      Заговорити голосом весни
      І розбудити місто давнини.

      Заграє ліра, зацвітуть сади.
      Тебе чекають , лицарю!
      Прийди !

      09.02.18



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Далі - не буде !
      Не-ма !!!
      У правди – напівправди.
      Порочне – істинне напів.
      І та любов не буде справжня,
      В якої домінує гнів.
      Пророче рідко мироточить,
      Себе виказує. А втім...
      Амбітне на таке охоче:
      Морочить голови усім.
      Шляхетне – не породить мертве,
      Його не вивалить на стіл,
      Бо прагне милості, не жертви.
      Дочасне – не його уділ.


      А далі ?
      Далі вже не буде!
      Лише маленький словотвір:
      Не все, чого торкнулись люди,
      Лягти повинно на папір.


      07.02.18.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ***
      Мовчи мій, голосе!
      Мовчи!
      Не воруши тутешню тишу.
      Нехай поети щось там пишуть.
      Вони закохані в своє…
      А ти, мій голосе, мовчи!
      Не во-ру-ши...

      Та як змовчати?
      Ну, не годиться таке, брате!
      Хоча...
      Іронія тут – зла!
      І вириваються слова.
      А далі!?
      Хтозна яко буде.
      Поети надто творчі люди,
      Під ними крутиться земля.

      04.02.18



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Про « Пі»
      Міркую над цим значенням числа:
      Ну, недосяжне, недотепно довге…
      А взагалі, якби не кривизна…
      Було і нам, і Піфагору - добре.

      Та що це за конструкція така,
      Що рід людський не здатен охопити ?
      Оце так «Пі», оце величина…
      І де вони - сучасні слідопити ?

      Яка це велич, стільки цифр числа !
      І без повтору ! Неперіодичне!
      Меланхолійно, нудить, пустота…
      Щось науковій думці слід чинити.

      «Забудь його», - говорить все рідня .
      І друзі радять: « Не чіпай, не треба».
      А я не можу. В мене вже хандра.
      Таке мале, а хвіст – в безодні неба.

      Число потворне, а яке їдке.
      Так допекти і кілько насолити ?
      Мов бешкетує: в світі все хитке.
      Плюс ілюзорне. Треба відступити.

      ***
      Можливо дійсно - суть не у числі
      І таємниці береже Вселена.
      Не все синиці, є і журавлі.
      Як у величнім, так і …
      у мізернім.


      26.01.18



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. ***
      Дивлюся...
      Серце обпікає.
      І біль вовтузиться весь час.
      Чому ? ... Чому ?...
      Гнів затихає.
      І появляється мій Спас.

      Мовчу.
      Мовчу.
      Лише зітхаю...
      А Він запалює свічу.
      Вітриська на льоту гнуздає
      І люту зламує стрілу.

      23.01.18



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Акварелі літа
      На світанні ранок в поступу тілеснім
      Босими ногами по росі небесній.
      Крадькома, тихенько... зачепивсь за сонях,
      Вітерець грайливо випурхнув спросоння.
      Горобцем зухвалим фиркнув понад тином
      І ґаздою вправним у город полинув.
      Зашуміло літо і медово, п’янко
      Танцювало танго на моєму ґанку.
      Про щось шепотіло та кудись манило.
      Все було казкове і таке щасливе.
      Акварелі літа промайнули швидко.
      В пам'ять вкарбувались, трепетно поникли.
      ***
      У холодну пору, у тріскучу днину
      Спогадом духмяним розтопили зиму.
      Вихлюпнулись звідти, гулькнули в долоні,
      Фліртували трішки в творчому салоні.
      Щиро так благали дати для них крила,
      Стати слово-сонцем ...
      І таки впросили.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Величальне
      О, Поезіє Дня!
      О, Поезіє Ночі !
      Журавлине крило,
      Джерело, що хлюпоче.
      Неосяжна блакить,
      Неозорість космічна,
      Що приходить на мить,
      А здається…на вічність.
      Сивино провидінь,
      Життєдайно невинність,
      Не потоптаний сніг
      На безлюдній вершині.
      В Тебе ангельський чин,
      Ти є голос любові,
      Ти - світило світил,
      Що народжує слово.
      Ти горішній полин,
      Теплий дощ урочистий,
      Безпричинність журби
      І осіннього листя.
      Як уквітчаний лан,
      Як засніжена вишня,
      Чи ранковий туман,
      Чи зоря промениста.
      Океан почуттів,
      Таємниць таємнице,
      Солод темних віків
      І небесна зінице.

      ***
      О, Поезіє Дня!
      О, Поезіє Ночі !
      Ти пробач і прости
      Запорошені очі.

      19.01.18



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    22. Сортувальне
      Сова калині не товариш,
      А глечик дзьобику не пан,
      Якщо губа лихе варгане,
      Своє хапне... Собі затям.

      Титанів битва. Мировиця.
      Всі при чинах і у званнях.
      Не вгомониться тільки птиця,
      Все кудкудах і кудкудах .

      15.01.18



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Свічадо
      Світе поезії бездонний,
      Світе на кінчику пера,
      Світе таємний, благородний
      Світи нам, світе, для добра.
      Не мною пройдені дороги,
      Не мною пізнані шляхи,
      Не мною випиті тривоги,
      Твоє це, світе! Все твоє…
      І не підкорені вершини,
      І недосяжні береги,
      Для рукотворної людини…
      Мовчи, мій голосе, мовчи !
      Зоря досвітня, янгол вроди,
      Ти - клич, що кинутий пітьмі.
      Скаламутити чисті води
      Не удається чортівні.

      ***
      Я – твій, мій світочу, мій світе,
      І від початку по всі дні.
      В тобі – світитися й згоріти,
      І воскрешатися – в тобі !

      13.01.18



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. У незвідану далеч
      А мені в далечінь,
      У таку далечінь,
      Де лише далечінь далечіней.

      Де за далеччю даль,
      І за далеччю даль,
      Де ця далеч росте безупинну.

      Це моє – висота,
      Височінь, вишина.
      Піднебесність і вись височіней.

      На високості виш,
      У склепінні горищ
      Маю намір твердий оселитись.


      12.01.18



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Триглядне
      ***
      Поет і муза…
      Не дует, конфуз.
      Сучасний туз не потребує муз.
      Йому цікаво: тема, текст і рима
      (Якщо відверто і коли без гриму).

      ***
      Поет і зламане перо.
      Митець і вкрадена жар-птиця.
      Де творчий стіл – там тускле тло,
      Де був Пегас – вляглась телиця.


      ***
      Вись – стеля, глибина – підлога,
      А творчість стелеться під ноги,
      Можливо винні ті дивани,
      Що наплодились горлопани.

      11.01.18




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Майстре, майстре…
      Майстре, майстре ,
      Що ти робиш !
      Ти пощо талант свій гробиш ?
      Нащо ти малюєш лиця ?
      І для чого тут криниця ?
      І навіщо нам вода ?
      Може, правдонька гірка ?
      Може, краще пуд той солі ?
      Добре, майстре!
      Годі, годі.
      Залишайся.
      Я піду.
      Ти шліфуй
      Свою інфу.


      09.01.18



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Світлані Костюк
      Бог забирає ангелів увись,
      Таку далеку і таку незриму,
      А світ бідніє на одну людину,
      Що осипала мудрістю небес.

      08.01.18



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. День довжиною у життя
      Малювала рука
      Мною пройдений шлях,
      А спітніле чоло
      Говорило: це крах!
      Ці знебарвлені дні,
      Цей змарнований час.
      Ой непросто душі,
      Геть усе негаразд.

      Аномальне тепло,
      Дискомфорти і стрес.
      Де твоя білизна,
      Новоявлений пес ?
      Не побілений сад,
      Не устелений лан,
      Не засніжений день,
      Понівечений стан.

      Світла радість Різдва.
      Оминула мій дім.
      Мабуть, це такий рік,
      Забарився зі всім.
      І втомилась рука,
      І завмерло перо.
      Сірий день, мокра ніч,
      Розмальоване скло.

      08.01.18



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Немов не було


      ще вчора був
      небесний птах
      а нині так
      немов не було

      ні щирих слів
      ні почуттів
      все
      промайнуло

      а зранку дощ
      у грудях щось
      щось
      заболіло

      хай пощемить
      хай ще на мить
      те що
      минуло

      мій добрий бог
      допоки вдвох
      бо завтра
      хмуро

      лиш сірий день
      лишень
      лишень
      вороже дуло

      ще вчора був
      небесний птах
      а нині так
      немов не було…




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Вічне літо
      ***
      До тебе стежка привела,
      Приніс тобі я квіти.
      У тебе юна ще весна,
      У мене справжнє літо.

      ***
      Минають потайки літа,
      Радіють сонцю діти.
      У мене осінь золота,
      У тебе тільки літо.

      ***
      А на порозі вже зима
      І де себе подіти,
      До тебе осінь не прийшла,
      Ти ще і досі в літі.

      ***
      До тебе стежка привела,
      Приніс тобі я квіти.
      О зимо, зимонько, зима,
      У неї вічне літо.

      23.10.14.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Повернення

      Шляхетності перо відкладене набік.
      Сьогодні – не поет, а просто чоловік,
      Байдужий до зірок, до рими і до слів,
      Який би десь поспав, який би щось поїв.
      А далі працював, невтомно наче віл
      Майструючи собі тамтешній кругозір,
      Де засівав поля, де доглядав сади,
      Щасливий, що все так, щасливий, що ти є.
      Та стогони землі, та грому гуркотня…
      В залишені ряди повернення бійця.
      І знову це перо, і знову ці слова
      Та тільки інший світ, в якому інший я.

      22.10.14.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Фрагментальне
      Опале листя
      з висоти
      з'їдали кози...
      А де поезія?
      Не-ма,
      Легенькі прози.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Вірусологія дозволеності
      "У мене голод.
      Я би з’їв тебе.
      Твої всі форми, лінії, оправи…"
      В пательні сороміцької реклами
      Обвуглене бі-хтивістю лице.

      Горе вам, горе, вправні кочегари,
      Миршавої «культури» носії!
      О, се-ля-ві ...





      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Осіннє
      Остання хвиля теплих почуттів,
      а далі декорації і глина.
      Сумбурність форм...
      Чи це моя провина,
      Що правди дух настільки помалів ?




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Христос Воскрес !
      Христос Воскрес і розцвіла надія.
      Любов Велика нині поміж нас.
      Намарне всяка сила протидії,
      Бо Він – Господь, наш Захисник і Спас.

      05.05.13



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Квітневі сподівання
      Жіноче царство виставило ноги
      В передчутті солодкому весни,
      А чоловіче – ще зимово-кволе,
      Ніяк не вийде з трансу дрімоти.





      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Книголюби
      У кабінеті тиша.
      Книжка.
      На книжці киця.
      Поза – інтелігентність.
      Імідж – буквоязиця.
      Кицю боялись миші –
      Лицарі зубкультури.
      Книжку читали нишком,
      Щоб та бува не чула.
      А попугай смугастий
      Чубчик читацькомазий,
      Міг цитувати звідти
      Навіть окремі фрази.
      А ще кудлатий песько
      Мав інтерес до книжки.
      Гавкав, усе там знає,
      Вилизав наче миску.

      ***
      Істина – суть безмірна.
      Гостя за небокраю.
      Істина, суть, нічия.
      Кожному вистачає.
      Можна – на ній сидіти,
      Можна – її ковтати,
      Можна – про неї чути...
      Вартісне – це пізнати.

      30.03.13.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Весняне
      Весна…
      Мені наснилася весна.
      Садок пахучий, зелен-поле,
      Гуділи біля вуха бджоли
      І шепотілася трава.

      Збудився.
      Вийшов.
      Горе, горе…
      Понадувало.
      Біле море.
      Де ти, весно !?



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Пропозиції
      Вже «інтеграції» і «орієнтації»
      Ломляться в двері, а ми їм – овації !
      О, як це мило – мамоні вклонитися
      (Ніби ні роду у нас, ні традиції).

      Їх «інновації», «стандартизації» ,
      «Цінності», «норми», також «декорації».
      Скільки вже можна здавати позиції ?
      Годі, доволі ! Пора пробудитися !


      18.03.13.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. На полі інтеграції


      Шлях до ЄС засніжений увесь.
      Рух зупинили злобні хуртовини.
      Утім, нема зимової провини,
      Що у весни відчуження якесь.

      12.03.13.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Те, що гряде…
      Не хліб щоденний, не імуще.
      Бентежить, братику, грядуще.
      Що ось прийде.

      Воно без племені, без роду
      І богоборчу має вроду.
      Таке, таке…

      Що і не княже, і не царське.
      Обличчя, схоже, пролетарське.
      Біоруде.

      Чужі рахує вміло статки,
      Встановлює свої порядки.
      Творить лихе.

      Спаси нас, Господи, від нього,
      Від супостата наднового.
      На цьому все.



      06.03.13.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Весняні настрої
      Більше сонячних днів.
      І весняних вітрів.
      Я на них так чекаю, мій Пане.

      А ще радісний спів.
      Гладь зелених ланів.
      І цей холод у серці відтане.

      ***
      На сьогодні це все.
      А як далі …
      Ну хто про це знає.



      03.03.13.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Сухолявíя
      Бовванів час і час розпусти,
      Дме вітер західний все дужче.
      Бентежить вись.

      Малогіллясте та кущаве
      Від суховію (у безслав’ї)
      Обличчям вниз.

      Не вбереглись дуби і клени,
      Квітчасте та вічнозелене
      Від верхосвищ.

      А содовій свистіти вміє,
      Летить на край цей буревієм.
      Град пробудись !

      Зведись на ноги, древнє місто,
      Богатирів збери поспішно.
      Не впокорись !

      Пов’яне слава лісу, саду
      Від сухорлявості, від чаду,
      Коли змовчиш.

      І пропаде твоя калина,
      Лише будяччя і тернина
      Устелять гай.

      Бовванів час і час розпусти,
      Дме вітер західний все дужче.
      Бентежить вись.

      Явися, лицарю наш пізній,
      Відважний княже , богобійний.
      Не забарись!


      22.02.13.






      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Незалежні міркування

      Безхребетно якось,
      безхребетно.
      Поступом плазучим
      в нікуди…
      Я про спільне, брате.
      Не конкретне.
      Про широкий шлях,
      а не стежки.
      Не коректно, скажеш,
      не коректно
      Щоб афішувати
      ці думки.
      Стадно стало, брате.
      Справжнє пекло.
      Непомірно злобно,
      Навдибки.
      Марновірно нині.
      Супротивно.
      І лукаво зводяться
      мости.
      Все доступно,
      скрізь інформативно.
      Макро зводить мікро…
      А що ми ?

      Споживаймо видимість достатку ?
      На комфорт встановлюймо права ?
      Гладко, брате, стало. Дуже гладко.
      Де ж вона – духовна боротьба ?


      02.02.13.




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Неозоре


      Чого це раптом спотикнувся час ,
      Принишкло небо, затремтіли зорі
      І на шляху безбарвнім та суворім
      Я випадково згадую про Вас ?
      Перед очима наш колишній сад,
      Усмішка Ваша пристрасно-мигдальна…
      Я вже й забув яке воно – кохання,
      Його п’янкий, небесний аромат.
      Прийшов до тями вишколений час,
      Криві алеї порівняли зорі.
      Сльозу втираю в лінії долоні:
      Невже ще досі вогник цей … не згас ?

      03.01.13.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Петарда

      Із-за збігів стався збій,
      Рух принишк на головній.
      Ати-бати, ати-бати…
      Будьмо, хлопці, акробати,
      Щоб утриматись на ній.

      Що тут вдієш – се-ля-ві,
      І муштруємось усі.
      Ати-бати, ати-бати…
      Творчо треба віршувати:
      До-ре-мі-фа-соль-ля-сі.

      ***
      Слушна в мене є порада:
      Певні збіги - ще не вада.
      Ризик, звісно, як язик
      До картавості привик.


      02.01.13.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. У кінця віку є ознака

      – Вовки! Вовки! Напали на овець ! –
      Крик покривав усі горбки й долини.
      Так розважався наймит-чабанець,
      А легковірні бігли до хлопчини.
      Віщають ЗМІ, що світові – кінець …
      В усі краї розносять ці новини.
      Чутки бентежать тисячі сердець,
      Які в пророцтвах не черпають сили.
      Так, безперечно: Судний День гряде !
      Та попереду – породільні муки.
      Спочатку має виповнитися все…
      Чи не зумисне галас цей роздуто ?



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Кодекс честі вічності бійця
      Не здаватись !
      До загину, сину.
      Навіть
      у нерівній боротьбі.
      Навіть
      як лукавий ніж у спину.
      Навіть
      як піднімуть на хресті.

      Варто жити не наполовину,
      Вистояти треба до кінця.
      Не здаватись !
      До загину, сину.
      Кодекс честі вічності бійця.

      ***
      До загину, сину, до загину,
      Коли доля випала така...

      06.12.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Зраджене кохання
      Зоре...
      Зоре-зорепаде !
      Щастя...
      Щастя посміхнулось.
      Потім...
      Сонце раптом зникло.
      Небо...
      Смутком затягнулось.
      Доле,
      Болем вишивана.
      Поруч
      Муки і зітхання.
      Десь там
      На краю безодні.
      Десь там –
      Зраджене кохання.
      Полем...
      Полем, чорним полем.
      З сивим
      Наодинці лихом.
      Де ти ?
      Де ти, моя зоре ?
      Тихо...
      Навкруги так тихо.
      Схоже,
      Зоре-зорепаде,
      Друге,
      Щастя не зустріти.
      Боже,
      А мені би крила.
      Сльози…
      Де себе…
      подіти ?



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Сухопостне


      Не спіши, мій брате листопаде.
      За тобою бачу тільки тьму.
      Якби вмів ти долю віщувати ,
      Відвертати здатний був біду…
      Незабаром - зорям опадати,
      Все зелене віддадуть вогню,
      Перестануть бути син і мати,
      Супостат постане наяву…
      Не спіши, мій брате листопаде,
      Сповіщати пору зимову.
      Небагато прошу, небагато.
      Кілька крапель пізнього дощу…

      30.11.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. На пні
      Древо життя –
      бензопилою смерті.
      На пні страждань
      пагін надії погас.
      Явись ще раз,
      щоб перед тим як вмерти
      Мені простив….
      Я винен був…
      Пробач…

      Були ті дні як бджоли медоносні,
      Приносили і радість, і красу…
      А далі осінь, листя сухопосне.
      Осіннє злато вкутало в журбу.
      Змінилось все. Не явишся у гості.
      І янгол Твій не висушить сльозу.
      Не тішить навіть сонце високосне,
      А тінь щодня спокутує вину…

      Древо життя –
      бензопилою смерті…
      Прощальний день
      його календаря.
      Тремтить гілля,
      що в небо було вперте
      І стовбур –
      віддаляється від пня.
      Троскіт гілляк…
      Глухий удар…
      Зітхання…
      І невимовна
      Втрати гіркота…
      Невже ця мить,
      Невже вона остання…
      А за межею –
      Вічна чорнота…

      Це пишна велич – камінь спотикання.
      У світській славі, в ній причина бід.
      І ти востаннє, плачучи, востаннє
      Слова гіркі карбуєш на граніт…

      Древо життя –
      бензопилою смерті.
      На пні страждань
      пагін надії погас.
      Явись ще раз,
      щоб перед тим як вмерти
      Мені простив….
      Я винен був…
      Пробач…

      28.11.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Рефлексії самозбереження
      Пісок , пісок…
      Всі голови в пісок!
      У вишині з’явились темні зграї.
      Хуткіш гасімо полум’я свічок,
      Хай темінь безупинно насуває.
      Без перешкод,
      Без жодних перешкод
      (Це нині толерантно_ся вважає),
      В ім’я, заради, власне, насолод,
      Тоді ця ніч здаватиметься раєм.
      Солодким раєм вицвілих думок
      І безтурботно-світським водограєм.
      Пісок , пісок…
      Всі голови в пісок !
      Хай темінь далі душі огортає…

      21.11.12



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Дерева голі будуть до весни
      Облиш мене.
      Сьогодні не чіпай.
      Це все мине
      (Не зараз, то колись).
      Яким убогим, бачиш,
      Став цей гай.
      І тільки вись,
      Незмінна тільки вись.
      Я не встою.
      Впаду в глибокі сни.
      Як осінь лист
      Поїсть мене мій жаль.
      Дерева голі
      Будуть до весни.
      А нині - даль,
      Важлива тільки даль…



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Коваль кує…
      Кує коваль…
      Кує він голоси.
      Витягує з металу милозвучність.
      З надією, що саду тут цвісти
      І солов'їти стане самобутність.
      Кує щодня…
      (Роботи - гать гати).
      Це не його: і сіяти, і жати.
      Тяжка кувалда падає згори
      Майструючи усяке хрипкувате.
      Коваль кує…


      18.11.12



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Коли обличчям не до Господа ...
      Позаду – я, а попереду – смерть,
      Духовна смерть… Лише одні руїни.
      В житті моїм відсутні переміни
      І справи всі мої на-шкереберть.
      Мов на єство накладено арешт,
      Але надія б’ється незборимо -
      Допоки ясне сонце за плечима
      Цю смерть, як тінь, ніяк не оминеш.

      04.11.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Пізнє цвітіння
      Горе моє, лихо, гарбузовий цвіте,
      Розпустивсь у пору бабиного літа.
      Бабиного літа, на коротку днину
      Появивсь ти, друже, у лиху годину.
      Пелюстки на сонці тішаться як діти:
      Треба кожній миті у житті радіти.
      А навколо тебе світлі амплітуди
      І тобі байдуже, що там далі буде.
      Що там далі буде: тепло чи морози?
      Висіваєш вітру щирі свої сльози
      І бентежиш серця заскорублу тишу.
      Як це янголятко я тепер залишу.
      І такий ти пізній, що мені робити ?
      Попереду грізно вітер дме сердитий,
      Білі кучугури кличе за собою.
      Стану тобі, брате, теплою стіною.
      Хай мізерні шанси вдвох весну зустріти
      Та я біля тебе, гарбузовий цвіте.

      23.10.12



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    57. ***

      Це не битва…
      Це якась рутина.
      Боротьба лукава: зла зі злом.
      - Ти за кого !?
      - Я… за правду, сину.
      Вранці бачив вели на перон.
      Я не знаю…
      Щиро, в чім причина.
      Падолист грайливий за вікном.
      Ти прости цю, Господи, провину.
      Цей осінньо-жалісливий тон…

      21.10.12



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Сповідальне


      Спочатку, брате, нищилось село.
      Пізніше – все, що звалося культурним.
      Спочатку ще боліло і пекло,
      А потім… звиклось, стало про-це-дурним.
      Тепер їмо заморське ГМО,
      Плекаємо плебейську субкультуру.
      Стихійності, гадаємо, крило.
      Та хтось таки замовив режисуру.

      18.10.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Тріада смутку
      КОМФОРТ
      «Більше комфорту, більше…»,
      «Зручність – це сенс буття» -
      Лозунги глобалістів.
      Хлопці, а як душа ?

      ПРОГРЕС
      «Ти - Споживач ! » – гудуть всі ЗМІ.
      «Дитя безликого Комфорту !»…
      Тут все для тебе і тобі,
      На дні духовного дефолту.


      ПЛОТСЬКЕ
      Колись Господь садив тут сад.
      Буяє нині все підряд.
      І важко це назвати гожим,
      Та сад вважають далі - божим.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Меланхолійне

      І не тішать вже молочні ріки,
      Молоде вино чомусь гірчить,
      Дошкуляють всі земні утіхи,
      Лиш небесна даль мене манить.
      «Може, осінь…» – кажуть, хто зі світу.
      «Депресивне… Це лише хандра …»
      Може, осінь … Може, сум за літом…
      Чи пуд солі…Чи ще щось…Хтозна…
      Та не тішать більш молочні ріки
      І вино солодке не п’янить .
      Проганяю всі земні утіхи
      І ловлю блакиті кожну мить.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. ***
      Знов слідами лукаво-гадючими
      Білі бороди небо скарлючили,
      Специфічними аерозонами
      Висіваються в небі вагонами.
      І осіння блакить мов за ґратами,
      Як Христос на Голгофі – розп’ята є.
      А земля хоча щедра та втомлена,
      ЇЇ врода навік посоромлена.
      Вже й женці поглядають із косами,
      Коли темінь покриється росами.
      Але сурми ще досі не звилися,
      Видно, янголи десь забарилися.
      Лиш воює Руслан з чорноморами
      За високими синіми горами…



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. На Голгофу

      Хвороби,
      негаразди
      і…
      клики.
      А вдалині…
      видніється
      Голгофа.
      Ще крок,
      півкроку…
      Тільки би…
      дійти.
      Тяжіє хрест….
      Лишилося ще
      трохи…

      20.09.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Осіннє

      В позолоті листя...
      Дні осінні...
      Ненадовго...
      Далі листопад...

      А діла синів людських
      є тлінні...
      Як і осінь –
      люблять маскарад...

      Світська слава –
      тіней шелестіння.
      Слід її поглине небуття...

      А Господь все кличе до спасіння...
      А на дворі осінь золота...

      18.09.12



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Дні покути


      І згадалося все лихе,
      Порозкидане і зіпсуте...
      Об’єдналося і живе.
      І болить мене…
      Як з цим бути !?

      Не минається, не мине…
      У похмуростях – слід покути.
      Сподіваюся лиш на те,
      Що зітре Господь дні ці люті.


      16.09.12



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Передзимове
      Вона пішла.
      За нею і минуле.
      Здавалось, можна з чистого листка.
      Але біда,
      Бо білі кучугури
      Щось збудувати не дадуть.
      Зима...




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Відповідь побратиму по перу…
      Брате-Вітре, не суди суворо,
      Не принижуй Божої краси.
      Так і є, - ця пані гонорова,
      Donna-Rose, а не навпаки.
      Інша річ - обрамленні дзеркала
      Із великим рівнем кривини,
      Для таких поезія - шалава*,
      А вони - кобіти і тузи.
      А Поезія - це «завжди неповторність»
      І «безсмертний дотик до душі»**!
      І дарма ти, братику, даремно,
      Пригвіздив усі крапки над "і".




      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. ***
      Просто боляче…
      Ось і все.
      В серця панцир був бронебійним.
      Розколовся десь,
      І пече…
      І яке вже там заспокійне.

      Пощемить нехай,
      Бо живе.
      Башта з помислів – божевільня.
      Вітер західний б’є в лице
      Але біль його – благовійний.






      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Дивні небесні смуги
      Хімтрейля небо літаків хвости,
      І нечистоти сипляться згори.
      Та, зрозуміло, що комусь і десь,
      Як світом править вигоди прогрес.
      Не в диковинку вже такий підхід:
      Господь творив, ми – нівелюймо світ.





      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Мене сьогодні давить жаба!
      Мене сьогодні давить жаба,
      Це реп’яхове субєство.
      Закомпостилася, зараза.
      Конкретно чавить.
      О-го-го…

      Все перепробував: і каву,
      І символічних «двадцять грам»,
      І ліки, і якусь агаву,
      І душ холодний.
      Ні клям-лям…

      А відчуття – бронежилетні ,
      Немов одяг противогаз
      І по пустелі сонцепеклій
      Крокуєш кроком.
      Тарам-бас…

      Геть, забігав я до ворожки,
      І викликав собі швидку.
      Тля кучерява ані трошки
      Не призупиниться.
      Горю…

      До всього творчого – відраза,
      За що не візьмешся – біда.
      Мене сьогодні давить жаба…
      У вас, шепніть:
      Вона була !?

      31.08.12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Таємничий візит
      Із далеких сторіч
      Завітав я сьогодні до тебе.
      У казкову цю ніч,
      Під це зорями встелене небо.
      Я б явивсь ясним днем
      І приніс тобі сонячні квіти.
      Чи яскравим вогнем
      У каміні твоєму горіти.
      Але я нічний гість,
      Крадькома увійду до оселі,
      Щоб побачити ту,
      Яка солодко спить у постелі.
      Не почуєш мій крок,
      Не побачиш заплакані очі.
      До далеких зірок
      Повертаюсь за мить, опівночі.

      ***
      Так, це був тільки сон,
      Не старайся його зрозуміти.
      Ось вже день за вікном,
      На столі твоїм сонячні квіти…

      30.08.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Борімося
      О, хто, скажи, друже,
      Ці стіни байдужі
      Зігріє…
      Це скільки тепла !
      І піде на марно,
      Потрачу бездарно
      На них усі свої літа.
      Там холод і морок,
      Одвічно панує,
      Вітри безнадії гудуть .
      Даремна затія,
      Та що, брате, вдієш,
      Якщо вони в тобі
      Живуть…

      28.08.12




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Прощавайте
      Хай буде дощ !
      Нехай Вам задощить.
      Дощ пізній і дощ ранній…
      Прощавайте.
      Нехай Господь
      Дощем Вас наситить.
      І лиш тоді Ви іншого кохайте.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. ЕКСКОХАННЯ
      Індустрія кохання нині – секс!
      Така реальність. Правди ніде діти.
      Єдина небезпека в ньому – діти…
      З маленькою поправкою на «екс»:
      Індустрія кохання нині – секс!

      Переконання ці – лукаві. Гріх.
      Цей Божий дар окрилений вінчанням.
      В сімейних путах вершиться кохання,
      Не зводиться у русло плотських втіх.
      Переконання ці – лукаві. Гріх.

      ***
      Кохання – рай інтимних насолод,
      З єдиною і вірною до віку…
      Принаймні, так було тут споконвіку.
      В родиннім сенсі – це є наш оплот
      (А не уявлень хтивих мілководь).



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Незвична мандрівка


      ВЕЧІР
      Була блакить…
      Вмить небо потемніло.
      Вгорі Мала Надія не зорить.
      І все яскраве вирядилось в сіро.
      І така темінь.
      Як тут можна …
      Цить.

      НІЧ
      Ні, треба йти !
      Хай кроки множать рани.
      Хай в довгих коридорах ще не День .
      Хай недруг карколомно вже нагряне.
      Хай прірва ближче станеш на щабель….

      СВІТАННЯ
      В чорних калюжах краплі позитиву
      Маяк лукавий злісно миготить.
      А ми йдемо…
      Повільно, а чи живо,
      Либ не на місці
      Й не туди де сить.


      ***
      А коли Ранок радо запитає:
      А хто тут був?
      А чиї це сліди ?
      Відповіси …
      Скажи, що ти не знаєш.
      А не спитає…
      Мовчки повз пройди.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Панорама літа


      Вапно, пісок, мозолі…
      Стіни (вниз-догори).
      Профіль-анфас - в ростворі.
      Гусне...
      Треба води.
      Небо…
      Його на потім.
      Зорі…
      Які там, спи.
      Вересень,
      Де ти ?
      Годі !
      Швидше б до школи…
      Чхи.



      18.08.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Падіння…
      Я бачив падіння зір…
      Але, щоб ціле сузір’я …
      Налиймо вина на двох…
      Не пиймо…
      Не до похмілля…






      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Вірш-відгук
      Це дійсно щось...
      Що варте того
      Аби з’явитися на світ.
      Плід дивовижний,
      Це цар-слово,
      Що глибини спливає літ.
      Не дивиться тут ні на кого,
      Ні перед ким не впаде ниць.
      Бо в ньому світле,
      Княже в ньому,
      Слов’янська доблесть, Божа міць.
      Не зупинися ж ...
      Зріла мово!
      Сердець знедолених торкнись.
      І не зречися
      Шляху цього.
      Відкривши істинне – вершись!
      Це дійсно щось...
      Що варте того,
      Аби з’явитися на світ.
      Аби збудити нас з мирського,
      Щоб ми здійняли очі ввись..



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Доречна розмова

      В дорослих, малий,
      розумієш…
      проблеми.
      Їх світ
      є для тебе
      занадто складний.

      У тебе ляльки…
      Ось.
      А в них - манекени.
      Ну, ті…
      на вітрині.
      Січеш, бач який.

      Доросле життя…
      Я б сказав:
      на припоні.
      Непросто,
      повір,
      щоб противитись злу.

      Це в тебе
      для світу
      відкриті долоні
      і погляд
      (ще свіжий)
      розсіює тьму.

      Дорослі…
      ті ж діти.
      Лиш трішечки вчені.
      Ось тільки….
      дорогу минають
      вузьку.

      Їх тим
      перед Господом
      вчинки нікчемні,
      що славлять
      не Боже,
      а мудрість
      людську.

      Мій приятель давній,
      я думаю –
      годі.
      Давай…
      іншим разом.
      Колись поясню.

      А ці міркування
      ще стануть
      в нагоді,
      бо я оповів
      тобі правдоньку
      всю.

      28.07.12



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Загублений
      Не розкаяний і покараний,
      В ніч загублений, в день не знайдений.
      Умивавсь колись тими росами,
      Та життя пішло перекосами,
      Перекосами понад річкою.
      Як, з мечем тепер чи зі стрічкою ?
      Де Ти, Господи, поруч демони,
      Від знебарвлення місяць кремовий.
      У недільний день - свіжі голуби,
      На базарі хтось виніс коливо.
      Огорнуся я давнім спомином,
      А орли снують понад комином
      І дим стелиться все городами,
      Підіймає бунт між народами.
      Поталанило бути згорбленим,
      Ледь навприсідки, трохи стомленим.
      З мудрим янголом тихим поступом
      Увесь рік провів за «Апостолом».
      Не розкаяний і покараний,
      Може, дощ пройде…
      Буду знайдений.

      15.07.12



      Коментарі (43)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. Євророзтління

      Увага!!!
      Нова пошесть пре
      Під сплавом «сексменшини».
      Розтління це таке їдке,
      Що нищить дух родини.
      Що вдієш,
      Культовий прогрес,
      Новітні орієнтири…
      Не посягаймо на святе:
      Господь – Творець людини.

      07.07.12



      Коментарі (138)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    6. Про цільове призначення ніг
      Ці ноги, ці ноги, ці ноги
      Стоптали вже скільки доріг,
      Що жодні, повірте, комори
      Не вмісять метражний їх хід.
      Утілити кроки в краплинки –
      Буде повноводна ріка.
      Якщо вони стануть піщинки –
      То з’явиться диво-гора.
      Коли всі сліди у шеренгу,
      Такою буде довжина,
      Що навіть екватор, напевно,
      Не зможе вмістити сповна.
      Доречних ефектів багато,
      Хоч, звісно, не в цьому їх суть,
      А в тому, що в темпі staccato
      Ці ноги нас світом несуть.
      У висновку мушу сказати:
      Так, ноги прославить хода.
      Не всяка… (Тут згідний я, брате)
      Для того ще є голова.

      17.06.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Літній день
      Духмяно…
      Парно…
      Дійсно – літньо.
      Не день, а Божий посланець.
      Під покривалом хмар (самітно)
      Брикає теплий вітерець.

      Літні дощі
      сповили землю.
      Зазеленіло…
      Благодать.
      Спасибі вам,
      добродій Червню,
      Буде з чим зиму зимувать.

      10.06.12



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Єврочеревики
      Ой завеликі, завеликі
      На мене єврочеревики.
      Як не дивися… Барахло.
      Нехай заморське. То ж воно,
      Що не на наші це дороги,
      В таких покрутиш собі ноги.
      Тонка підошва, хтивий скрип –
      Це не місцевий генотип.
      Такі шляхи їм перепона,
      Для них потрібна єврозона
      І спеціальне покриття…
      Вже краще кирзове взуття.
      Дарма, що з’являться мозолі,
      Такий вже хрест – слов’янські долі.
      То ще повторюся разок:
      Не для гірських вони стежок.
      Що не кажіть, а завеликі
      На мене єврочеревики.
      І якби вибір, хлопці, мав
      Чи слухав би тутешніх гав.
      Вже б навіть босими ногами,
      А йшов прадавніми шляхами.
      Бо як до імпортного звик,
      Вважай, що рідному – гаплик.

      29.04.12



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Висота

      А для долі моєї
      Дав Господь два крила:
      Одне – радісне, біле,
      Друге – чорне, журба.
      Та не можна летіти
      На одному крилі,
      Сум цей болем трембіти
      Розіллється в мені.
      Може, сірі, гадаю,
      Було б краще тоді…
      Птах самотньо кружляє
      На страждань висоті.
      Тиха посмішка сяє
      На скорботних устах:
      Як я , Боже, здолаю
      Цей немислимий шлях ?
      …………………………
      «А для долі твоєї
      Дав Господь два крила:
      Одне – радісне, біле,
      Друге – чорне,
      Журба-а-а-а-а…»

      01.03. 12



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Хвали, душе моя, Господа !
      Буремні в тебе, душе,
      Усі твої бажання,
      Усі твої буяння,
      Усе твоє буття.
      Бо душі тих смиренні,
      Бо душі тим смиренні,
      Бо душі ті смиренні,
      В яких є каяття.

      Даремні в тебе, душе,
      Усі твої скидання.
      Усі твої пізнання –
      Не варті і гроша.
      Бо душі ті блаженні,
      Бо душі тих блаженні,
      Бо душі тим блаженні,
      Що вільні від гріха.

      Нікчемні в тебе, душе,
      Усі твої світіння.
      В усіх твоїх веліннях
      Практичний інтерес.
      Бо душі ті спасенні,
      Бо душі тим спасенні,
      Бо душі тих спасенні,
      Хто донесе свій хрест.


      Тоді душа смиренна ,
      Тоді душа блаженна,
      Тоді душа спасенна,
      Всі дні благословенна,
      Бо в ній – любов Отця.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. А як думаєте ви ?
      Ох, морози, так морози,
      а сніги які в зими !
      Світового потепління
      щось не бачу я...
      А ви ?

      Мо’ й глобальні перспективи,
      як відверто, казочки.
      Я так думаю, панове.
      А які у вас
      думки ?

      А стандарти міжнародні,
      хіба з Божої руки ?
      Зовні ніби благородно...
      Ближче бачили
      чиє ?


      Не мовчіть.
      Назвіть – нікчема.
      Можна – антиглобаліст.
      Та чи зникне суть проблеми,
      як дух злоби нині скрізь ?

      06.02.12



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Свобода вибору
      Степи широкі, вітри суворі
      І фарисеї римоголові.
      Вузька стежина і шлях широкий…
      У зграї бути чи одиноким.
      Летіти птахом чи впасти в змову
      І блідо-сіру вдягти обнову.
      А біля трупа зберуться круки,
      Обрамлять серце, приструнять руки.
      Враз віршоїди і словоблуди
      Над словом вчинять свої наруги.
      За ними гості, дрібні й пихаті
      Свій безлад вчинять у власній хаті.
      Козак чи євнух – вмій вибирати.
      Вільному воля, мій милий брате.
      Нехай вороння зухвало кряче.
      Не по дорозі з ними, одначе.
      Степи широкі, вітри суворі
      Лишаюсь птахом...
      Думаю, годі.

      03.02.12



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. А здавалося б…


      Мірило цінності таланту –
      Не в бухгалтерії пера.
      Бо надбання, і це константа,
      Із мухи видути слона.

      01.02.12



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Вартісне надбання.


      Дорогою втрат

      то малих, то великих.

      Щораз і щодень

      по узбіччях розбитих.



      Дорогою втрат

      і поспіль, і наосліп.

      Втрачаючи щось -

      набуваємо досвід.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ЗИМОВО...

      Святковий дзвін: дзелень-дзелень...
      І пробудив зимовий день.

      ***********************
      Зимово – одяглись двори,
      Зимова – радість в дітвори,
      Зимовий – настрій у душі,
      Зимові – пишуться вірші.
      ***********************

      І , мабуть, це невипадково,
      Бо у Зими тепер – зимово…


      16.01.12.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. СТАРОНОВОРІЧНІ ВІТАННЯ
      Світлим словом засіваю,
      З Новим роком всіх вітаю !
      Щоб були у цій оселі
      Всі щасливі і веселі.
      І здіймався літпроцес
      До самісіньких небес.
      Щоб вам сонечко світило,
      Сподівались ми на диво.
      І могли ви, як ті діти,
      Ратним подвигам радіти.
      Щоб давав Господь вам сили,
      Щоб зростали дужі крила.
      Доброзичливі рядки
      Проростали у лани.
      Щоб добірним цим зерном,
      Коровай світив Добром.
      Щоб привіт цей Василів
      Теплим словом всіх зігрів.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Поезії

      Моя тремка, тендітна Ліро,
      У Вас закоханий надміру.
      Вами збентежений до сліз,
      Моя дзвінка, привітна Міс.
      Та споглядавши віршоплинність
      Не сподівався на взаємність.
      А Ви… взяли й відповіли.
      Ось ми і друзі. Ми – на «ти».
      Причарували мене, Пані,
      І стали зустрічі жадані.
      Стали блаженні вечори,
      Які удвох ми провели.
      Своїми творчими устами
      Ви чарували до нестями...
      Тепер тривожуся щораз:
      Як перебуду там, без Вас.
      Як на своєму острівку,
      Розлуку цю перетерплю .
      Моя тремка, тендітна Ліро,
      У Вас закоханий надміру.
      Вами збентежений до сліз,
      Моя дзвінка, привітна Міс.
      .........................
      Даруйте, змушений піти.
      Ваш шанувальник.
      Назавжди…



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. СВІТЛО ЗАСВІТИЛОСЬ

      Земля, земля,
      радій, радій,
      бо тут
      Світло засвітилось,
      Дитя народилось.
      Славім!

      Це Він, це Він,
      Святий, Святий,
      Бог Син.
      З Діви воплотився,
      Духом оповився.
      Навік.

      В яслах, в яслах,
      в сінці, в сінці,
      навкруг
      Ангели літають,
      Царя прославляють.
      І ми...

      Ісус, Ісус,
      Живий, Живий,
      завжди.
      Христос народився,
      люд благословився.
      Амінь.



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Любезіям критики
      Панове, згляньтеся, hop-stop!
      В пернатих показне – не дзьоб.
      І не пухнастість його крил,
      Якби і тужився щосил.
      Не те, як скаче по гілках,
      Чи що тримає в пазурах.
      І навіть не яйце-райце,
      Якщо він, зрештою, знесе.
      Бо, може, він і не літун,
      А лише птиця-говорун.
      Не те, не те…Усе – не те.
      Є визначальне й головне.
      …………………………..
      Пізнаймо птаха у польоті,
      Не при посадці чи на зльоті.
      Бо хвацькість тут і в горобця,
      Та не орлина висота…
      То ж як виносите вердикт,
      Своє фільтруйте чик-чирик.
      Бо як злетить він часом ввись,
      Щоб вам не капнув десь-колись.

      25.12.11



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Не цурайтесь , пригощайтесь .
      Всім пеемівцям бажаю, щоб в цю добру ніч
      Цілу торбу віршограю Миколай приніс.

      Творчопечиво рум’яне, римопрядний сік
      І натхнення шоколадне… Вам, на цілий рік .

      Звісно, настрій шовковистий, словоплесний крем
      І шляхетних дум намиста з білосніжних тем.

      Ще раз щиро Вас вітаю, шлю палкий привіт.
      Щоб ми, друзі, в мирі жили, ще багато літ.

      18.12.11



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. ВОЇН СВІТЛА

      Від ситості відмовився, солдате,
      І світська розкіш стала як більмо?
      Рутині буднів зміг протистояти,
      А скільки нас у битві цій злягло…
      Тобі згори дано перемагати
      Лукаву раду, похотне нутро.
      Даремно зуби скалиш, супостате,
      Не для таких як він твоє ярмо.
      Ти – непорушний ! Чим тебе злякати ?
      Предвічна мудрість, зморщене чоло.
      Vivat тобі, мій доблесний собрате!
      Що ти не дремниш, коли суне зло.

      06.12.11



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Грядуть…
      Нові часи, напівчаси і люди.
      Нова Голгофа і новий Содом.
      Нові стандарти з’являться повсюди,
      Модерні вежі виростуть кругом.
      Нові порядки і нові потуги.
      Гігантська хвиля, що змітає все.
      І вік старий, «народжуваний» вдруге,
      Віджиле і минуле форматне.
      І постають нові пилато-юди
      В оновленому статусі «онде».
      І десять дів єгипетських прибуде,
      Їх лють гримуча світом перейде.
      Все розпорошиться під пресингом облуди.
      Перемішається, спотвориться, впаде .
      Господь лише незмінюваним буде,
      Коли судити грішний світ прийде.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Згадай про найкращий свій день.
      Іде мовчазний мандрівник,
      До темності світу не звик.
      Веде його страж суховій,
      З країни вертаються мрій.
      «Я - сам, тепер сам, тепер сам.
      Для долі своєї став пан».
      І скраплене жалем лице…
      За що йому, Боже, таке ?

      Хода розсікає туман,
      Розвіює біль свіжих ран.
      І постать сутула, сумна.
      Ось знов набігає сльоза.
      «Ти мій, тільки мій, тільки мій.
      Єдиний, коханий… Зумій…»
      Прокручує пам’ять німа
      Останні почуті слова.

      Розлуки схиляє тягар.
      Без неба, без сонця, без хмар.
      Все важчає, важчає крок.
      Сліди замітає пісок.
      «Згадай про найкращий свій день,
      Як небо співало пісень.
      Як взявшись за руки ви йшли
      В незвідані щастю світи».

      ***
      Зникає чужий мандрівник.
      До темності світу не звик.
      Позаду йде страж суховій,
      В країну вертаються мрій.
      ….



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Непрохані ....
      Проходити в спільній змові
      Не в двері, через вікно.
      Увесь час в новій обнові.
      Щоб вас не впізнав чи що ?
      Непрохані мої гості,
      Прогнати би вас мені.
      Та ви затаїлись, млосні,
      У темних кутках душі.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Чистилівки
      ***
      Перерозподіл йде ролей.
      Вік брендового хрусту.
      Триває битва надідей.
      І все це – за капусту.


      ***
      Муруєш свій китайський мур.
      І невтямки, що це – абсурд.
      Глобалізує геть усе
      Цивілізоване цабе.


      ***
      Когут собаці, звісно ж, не рівня.
      Той в букві часу, цей же – навмання.
      Доречне: в них суперник вічний - тин,
      Один ж бо нижче, другий є – над ним.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Не задавайтеся, поети !


      Не задавайтеся, поети,

      Коли вдаються вам куплети,

      Коли в рядках цвіте весна,

      Пильнуйте, щоб не одцвіла.

      Навіть як море читачів -

      Глядіть, щоб успіх цей не звів.

      Епоха, вочевидь, не та,

      В якій вшановують митця.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Півцарства за коня.
      Півцарства за коня, таки б віддав.
      Ех, що півцарства, дві його третини,
      Готовий відстебнути навіть нині.
      Аванс в приваті. Сума: вау-вав.
      Спіймаєте – подвою гонорар .

      Не гайте часу, їдьте на Парнас.
      А білокрилий красень, просто – ас !
      Шануймося ! Ну, звісно, це був жарт.




      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Резонансне.
      Гей, ви, любителі модерну,
      І брязкітливого слівця !!!
      Хай вбереже Господь від скверни
      Нетрадиційного митця.
      Шлях до зірок, таки, крізь терни.
      Страждання й муки (хоть не хоть).
      Ех, ви, – заочники-екстерни...
      Чи з вами заодно Господь ?

      ***
      Святе і грішне - зась до злуки,
      Бо не природній це союз.
      Тут-бо в нотбуків певні глюки,
      Або у головах - конфуз?






      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Пізній дощ...
      Це пізній дощ...
      А ви гадали - ранній?
      Рясного сподівалися дощу ?
      Та хто, скажіть, в порі передостанній
      Сліз скільки виллє на траву суху ?

      Це пізній дощ...
      Без грому і без зливи.
      Легесенький, подібний на сльоту.
      Даруйте, що такий вже сірогривий,
      Нездатний змити світську суєту.

      Це пізній дощ...
      Якого не просили.
      Наповнений небесного жалю.
      В нім кілька крапель – одиноких, щирих.
      Останніх крапель свіжого дощу.



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Класичний сьогодення парадокс.
      Багато сонць...
      Мала присутність світла.
      Класичний сьогодення парадокс.
      І пізній дощ...
      Спізнілий на століття.
      Своє останнє гравіює SOS.

      Багато фраз...
      Що помислів не містять.
      Завуальовані в окультний монумент.
      Ноослова.
      Знебарвленого змісту.
      Бі-компостує карликовий бренд.

      Багато тем...
      А суть - деконструктивні .
      Вино, розваги, пристрасть, гроші ... Брухт !
      Все - тлінні речі.
      Справи блудочинні.
      В яких тяжіє буква - світський дух.



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. У мамони нині успіх
      У мамони нині успіх :
      стовідсоткове – ОК !
      Ви від заздрощів хоч лусніть,
      в хлопа – біла полоса.
      Його посмішку лукаву,
      хтивий погляд з-під чола
      випромінюють екрани,
      моніторять всі ПК.
      Ним розвалюють держави,
      села зводять і міста.
      Глянь, вінок правічний слави
      його носить голова.
      Ви ж – не пийте ці коктейлі,
      на ці здибанки – не йдіть,
      щоб в оселях Божих двері
      не закрились вам навік.
      У мамони нині успіх :
      стовідсоткове – ура !
      Ну а завтра... все це лусне,
      злетить з трону майстер зла.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    32. Незвичний гість
      Наяву, а чи ні,
      Хтось постукав вночі.
      Заявившись у гості невчасно.

      Я спитав: хто ти є ?
      Може, сонце моє ?
      Чи остання зоря непогасна ?

      Може, промінь весни ?
      Чи осіннє - «прости»,
      Перед заходом мого чекання ?

      Чи це порух душі ,
      Чи спізнілі дощі –
      Білим цвітом осипались зрання ?

      Може, гість це з небес
      В білих шатах увесь ?
      Чи чужинка з далекого краю?

      Лебедине крило,
      Що торкнуло вікно ?
      Чи мій ангел... Я й досі не знаю.

      Був то сон, а чи птах ?
      Чи мій зболений шлях ?
      Чи незнайдене пізнє кохання ?

      Наяву, а чи ні,
      Хтось постукав вночі...
      Дві сльози залишивши прощання.

      24.09.11



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. На шляху
      Торкнулась сивина мого єства,
      Як осінь листя : ой, я ...ненароком.
      Не переймайся, люба, так глибоко
      Чи я не перший зачерпнув... Хтозна.

      Не повернути прагнучи літа
      Чи розбудити поступи юнацтва.
      Не все у вік такий в нас однозначно
      Та й нерозважно – з чистого листа.

      Чи необачно ( і таке бува)
      Я віковою древністю проникся.
      Згори додолу тихим падолистом
      У потайному помаху крила...

      Торкнулась сивина мого єства.

      26.09.11



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Практичний інтерес
      Класичний лист: Чекаю. Хочу.... Юлька.
      І вже несе крилате sms.
      «Давай о сьомій...у кафе «Зозулька».
      Практичний у коханих інтерес.
      А де цнотливе «любий мій», «єдиний»...
      Його шляхетне – «зіронько, прийди».
      Зійшлися-розійшлися, а хто винен?
      Щось, звісно, третє, тільки не вони.
      Шалений ритм, стрімкі його пороги.
      Святе – любов - видзьобують щодня.
      Вже й словоблуддя пише некрологи:
      У тридев’ятім десь, колись ... була.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Коли читаєш справжній вірш...
      Насолода тиха від рядків,
      Мов бальзам влягається на серце
      І рядок останній, як і перший,
      Ти ковтаєш...подих причаїв,
      В насолоді райській від цих слів.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. На бал осінній поспіши, поете !
      Переманила осінь всіх поетів
      Серця їх полонила і думки.
      І воєдино, в тисячах сюжетів,
      Злились мелодій ніжних голоси.
      Жовтогарячим подихом розлуки,
      Глибоким смутком, кличем самоти
      З сердець полинуть ностальгічні звуки.
      На бал осінній поспіши і ти !



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Спогад з дитинства
      Намалював я щастя на стіні,
      а вітер враз з'явився і ... роздмухав,
      пролопотів грайливо понад вухом
      із поспіхом віддався далині.
      Я вдруге, втретє... не виходить. Ні,
      мені цей образ вже не відтворити.
      Без тебе, друже, вік свій коротити,
      бо хто ж таке малює в юні дні.
      Намалював я щастя на стіні...



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Погожої днини тобі, Україно !
      Погожої днини тобі, Україно,
      і мудрості сивих віків.
      Воістину радий, по-правді щасливий,
      що тут тебе, нене, зустрів.
      Блакитної долі і сонця любові,
      і праведних дум та чинів.
      Хай день цей прийдешній засяє у тобі
      й усіх спопелить ворогів.

      Зустрінемось, рідна, колись ще, удруге,
      повір, я б так цього хотів,
      Як в день особливий під дзвін перемоги
      своїх позбираєш синів.
      Погожої днини тобі, Україно,
      терпимості в розмаху крил,
      Бо світ цей лукавий, а час полохливий,
      Господь хай додасть тобі сил.


      11. 09. 11



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Прохання про зустріч
      Торкнувся до скелі черствості,
      байдужості стелітової.
      Завмер – від зневаги погляду,
      застиг від озлоби лютої.
      І лезом стальної гордості
      на дріб’язки був посічений,
      Розпеченим рогом заздрості
      останки були скалічені.
      Подрібнений , понівечений,
      на тисячі розшматований.
      Утиснутий в рів безвиході,
      усмоктаний в став безбожності.
      Ні ясності не торкнутися,
      ні світлом не похвалитися.
      І більше щоб не воскреснути,
      навіки в пітьми лишитися.
      Де Твої, о Боже, ангели?
      Де сурмів акорди сяючі?
      Рятунок де Твій, о Господи?
      Де подих Твоєї радості?
      Чом помста Твоя затрималась,
      для ворога найлютішого?
      Прийди, не барись, мій Господи!
      Дозволь ще хоч раз зустрітися.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Домашній арешт.
      Гуркіт, стогін, шум і гул
      аж земля трясеться.
      Пил стовпом, пісок хвостом,
      піт струмочком ллється.

      Без оглядки уперед,
      навколішки, з боєм.
      В рукопашну їх валиш,
      укладаєш строєм.

      Сил на дні, бажань на нуль...
      Ех мені би крила.
      Скам'янілих ворогів
      нам скрушить несила.

      Так із сином ми удвох
      ліпимо бруківку.
      Дяка Господу за те,
      що Він створив жінку.




      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. По-осінньому, брате, зодягнемо душі у злато.

      По-осінньому, брате,
      зодягнемо душі у злато.
      Проведемо у злуці,
      в родинному колі пісень.
      Бо сьогодні те рідке,
      згори подароване свято
      І такий особливий,
      осяяний радістю день.

      Поворкуємо, друже,
      бо спільних у нас тем багато.
      Пронесемося з вітром
      на сонячних крилах думок.
      Протаранимо злісне,
      нависле над нами закляття.
      І зустрінемо небо,
      в мрійливому гурті зірок.

      Попрощаємось, рідний,
      зворушимо чашу мовчання.
      Бо минувшість в майбутність
      розлукою знову гряде.
      Закарбуємо в серці
      на згадку це пізнє зітхання,
      І тоді та блакить вже
      надовго поглине тебе.

      По-осінньому, брате,
      зодягнемо душі у злато...



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Поля мого тихого смутку
      Поля мого тихого смутку,
      мої журавлині поля.
      Місця досконалого жалю
      і юності зріла пора.

      Крім вас я нікого не маю,
      достоту усе віддаю.
      У вас свою силу черпаю,
      знаходжу думок глибину.

      До вас я щораз прилітаю
      ламаючи буднів стіну.
      Добірний свій біль виливаю
      і всю висіваю журбу.

      З колосся снопа собі зв’яжу,
      хлібину пахучу спечу.
      Її скуштувавши - поляжу,
      у рідну землицю сиру.

      Поля мого тихого смутку,
      мої журавлині поля.
      Найвища вершина здобутку,
      найбільша удача моя.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Осіння туга
      О, осене,
      збуди в мені
      печаль ...
      Торкни струну
      у серці
      світанкову.
      О, рідна,
      чуєш ?
      Відхили вуаль,
      Дай зазирнути
      в мрію ту
      казкову.
      У колорит
      яскравих
      дивочад,
      У тихий плач,
      у пісню
      колискову.
      Я, осене,
      не відступлю
      назад,
      Я вип’ю келих
      смутку
      з твого грона.
      Ні, осене,
      мені себе
      не жаль.
      Я перейшов крізь
      смерть, зневіру,
      втому.
      Так, осене,
      візьми мене
      у даль.
      Я непотрібен
      більше тут
      нікому.



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Блаженні миротворці!!!
      Недобрий, брате, вибрав час.
      З’явився у негожу днину.
      Дармо лупаєш цю рутину.
      Господь бо помочі не дасть.
      На марноту завзяття це,
      Бо ж на чужій працюєш ниві.
      Тут колоски лякливі, хтиві.
      Між бур'янами де-онде.
      На вітер висієш свій труд...
      Ти би приліг хоч на хвилину,
      Чи працював наполовину.
      Не викладався так отут.
      Та з рук не випустиш серпа.
      З цим не погодишся ти, брате.
      І будеш клято працювати.
      Мені тебе проте шкода.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Місток між поетами
      Поет поету, звісно, брат,
      коли він щирий.
      Не словолаз, не на показ,
      не мерехтливий.

      Коли не зирка на чуже.
      Ним не ласує.
      Коли хреста свого несе.
      Не галасує...

      Поєтократ, ліхтар нічний
      в лакейській формі.
      Такому брат – злощавий кат
      і кістка в горлі.

      Той за п’ятак,чи на срібняк,
      Чи щось у торбі.
      У хід запустить і кулак.
      І дасть по морді.

      А так, по-Божому. Дивак!
      Таке вчудити.
      Поет поету - рідний брат!
      Із цим нам жити.

      А у суперництві сліпім
      нема потреби.
      Як зорі Божії світім
      В нічному небі.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    46. ***
      У немочі старечості зодяг,
      Слабкість доріг підперезав постами.
      Від нерозважливості хід мій остеріг
      І недугом тяжким помножив рани.
      Лахміття діл моїх жбурнув у рів,
      Безперестанно змусивши блукати.
      І до стіни безвиході привів
      На хрест вказав, звелів його підняти.
      Бувши малим, не в змозі хрест нести,
      Потяг його дорогою зневаги.
      Під окрики осудливі юрби
      Ішов на схід навчатися поваги.
      Провалювавсь у відчаю ями,
      В пітьмі вдарявся в кам’яні постави
      То спотикався під батіг ганьби,
      То упирався у зневіри брами.
      Не перестав... Щоб бути назавжди.
      Щодень вмирав, щоб смерті вже не знати,
      Щоб скуштувавши муки на хресті,
      Так як і Ти - міг вічність упізнати.




      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Розповідь про сестру

      О сестро люба, сестричко мила,
      Одна лиш ти тут не полишила.
      Повідвертались всі в час недолі,
      Ти ж не лишила одного в полі.
      Одного в полі, посеред вітру,
      Прошепотіла: "Сльозу дай витру".
      Тихо зітхнула: "Лишусь з тобою"
      І стала, сестро, мені святою.
      Ти не сказала: "Нехай і гине"
      І врятувала від злої днини.
      Тепер живу я посеред люду,
      Та тебе, сестро, я не забуду.
      Лише покличеш, усе покину,
      Зійду до тебе у ту долину.
      І огорнуся там самотою,
      І залишуся разом з тобою.
      Якщо потрібно, то і назавжди,
      Заради тебе, бо ти є справжня.
      Ти розбудила в мені людину
      Убивши в тім’я гостру тернину.
      Мене повела на хрест – розп’яти
      І воскресила б, як рідна мати.
      Ти не лишила тут сиротою,
      І стала, сестро, мені – святою.




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Тобі сьогодні два десятки...
      Тобі сьогодні два десятки...
      Тендітна дата у житті
      Та надбання твої і статки
      Вже ледь вміщаються в столі.
      Уже, гляди, і перша збірка
      Із рук Небесного Отця.
      І шлях торує в небі зірка
      Ще зовсім юного митця.

      Тобі сьогодні два десятки...
      Буремна дата у житті
      І щем мистецької лампадки
      Яскраво сяє у душі.
      Слуга не «славі» і «достатку»,
      Співжитель Музі і ЛГ.
      Себе даруєш без остатку
      Літературному перу.

      Тобі сьогодні два десятки...
      Магічна дата у житті.
      Ти на самому лиш початку.
      То ж крил і успіху тобі.
      Дозволь мені тебе обняти
      І не земних бажати благ
      (Ти і без них все будеш мати),
      А гідно цей пронести стяг.


      25 квітня 2011 рік



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. ХРИСТОС ВОСКРЕС !
      Ось ранок вже Нового Дня.
      Іде Марія до Христа.
      Увійде в гріб, Його нема,
      І закричить: Верніть Христа!
      З’явиться Ангел
      Білий ввесь
      І скаже їй:
      -Христос воскрес!

      Ось вже Петро й Іван біжать.
      І очам вірить не хотять.
      Де Він лежав, труна пуста.
      Лиш білий згорток полотна...
      І засіяє
      Світ увесь.
      І сповістить:
      -Христос воскрес!

      І ось зберуться учні всі.
      Через стіну пройде як в сні.
      І скаже радо: Мир всім вам!
      Чого злякались? Це ж Я сам!
      І засіяє
      Білий ввесь.
      І скаже їм:
      -Ось Я - воскрес!

      І голос цей полине до небес:
      -Христос воскрес!
      Христос воскрес!
      Радійте, люди, світ увесь!
      Це наш Христос!
      Навік воскрес!

      травень 2002р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Хресна дорога - дорога до неба.
      Ведуть на страту, а Він йде, немов Дитина .
      Ось вже Голгофа, де Твій край, Твоя вершина.
      Ніхто не знає, у чім є Його провина,
      Ведуть розп’ясти на хресті Людського Сина .

      Довкола люд, холодний піт, байдужі спини .
      Ну не мовчи , скажи Ти їм , що Я - не винен.
      А поруч учні, і брати, і рідна Мати,
      Їм не дозволять, щоб Тебе навіть обняти .

      Ти сам один, Ти сирота, і в цю годину
      О, навіть батько із небес не скаже: „ Сину... „ .
      Сміються з Тебе і глузують темні люди:
      Видовищ хочуть, хочуть бачить ці наруги .

      Ось кинуть хрест, приб'ють до нього Твої руки,
      І піднімуть Тебе уверх терпіти муки.
      Вінок терновий - голові Твоїй прикраса,
      Таблиця зверху „Цар Юдейський" - як гримаса.

      Хто цей народ, ці люди є - вони ж потвори .
      Невже на це Ти їх обрав, о горе , горе!
      Ніхто не кинувся Тебе з них рятувати.
      Для них прийшов Ти, щоб Тебе отак прийняти.

      Йому так важко цих людей порозуміти ,
      Та Він - Син Божий, і повинен все стерпіти .
      Тече із рук Твоїх на хрест благословення,
      І кров оця для грішних них стає спасінням.

      Закрилось небо, Бог в тривозі, а чи в смутку?
      Злякались люди, повернувшись до розсудку.
      Благально очі Син до неба підіймає :
      „ Прости їм, Отче , що творять вони - не знають!

      Я все вчинив, як Ти хотів, сльоза остання -,
      Спаси Ти їх , що дав Мені, Моє прохання „.
      Чи зможе хто любов оцю Твою збагнути,
      Чи здатен світ Твою цю жертву осягнути?



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Неочікувана зустріч
      Прагнув
      зустріти тут тебе.
      І ось...
      Побачив.
      Чи зміг
      пробачити старе ?
      Авжеж,
      пробачив.
      Скільки води
      повз нас спливло,
      за літ цих
      двадцять.
      Здається,
      вчора нам було
      по
      вісімнадцять.
      Чув
      знаменитість ти...
      А я ?
      Я...без овацій.
      Даруй.
      Не хочу вже
      про те,
      як був незрячим.
      Давай
      залишимо
      і все.
      Не передбачив.
      Бувай.
      Ще стрінимось колись.
      Літ через
      ...адцять.

      2011



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. БОЖА МАТІР
      О, жінко дивная, Маріє!
      О, мати Божая моя!
      Ніхто тебе не зрозуміє,
      Як ти страждала за Христа.

      Коли побачила в дорозі:
      "Та це ж мій син несе хреста".
      Забилось серце у тривозі:
      "Моя дитино, ось тут я".

      І кинулась, щоб рятувати
      Під стріли осудів людських.
      О, ти Маріє, вічна Мати!
      Твій цю дорогу вибрав син.

      "Куди ведуть тебе, синочку?
      Ти ж не чинив нікому зла.
      Хто так порвав тобі сорочку?
      Чому в тернині голова?"

      "Та ж дайте ви його обняти!
      Та пропустіть до нього ви!"
      А кругом неї йдуть солдати,
      Кричать: " А ну, геть, жінко, йди!"

      До неба руки і ридає,
      Ковтає сльози мов полин.
      "Верни мені його "- благає,
      Забувши, що Він - Божий Син.

      Кільце вдається їй прорвати,
      Її дитина ледь жива.
      Лице скривавлене підняти,
      Старається Він, сирота.

      І ось їх погляди зустрілись,
      І це тривало тільки мить.
      Багато так сказать хотілось,
      Та зрозуміла все без слів.

      І ось тепер Він є розп’ятим,
      А ти - схилилась у журбі.
      Так, ти приречена мовчати,
      Біль тамувати цей в собі.

      І ти дивилась, мов завмерла
      На дерев’яний гіркий хрест.
      Так, то була й твоя Говерла,
      І на покірність був твій тест.

      О, жінко дивная, Маріє!
      О, мати Божая моя!
      Ніхто тебе не зрозуміє,
      Як ти страждала за Христа.

      2001



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    53. Перо величавого болю
      Перо величавого болю,
      Моє златоглаве перо.
      Тобою я ниву проорю
      І висію своє єство.
      Перо мого синього смутку,
      З найдальшого краю вино,
      Шляхетна скарбнице здобутку,
      Моє найдзвінкіше майно.
      Перо найціннішого статку,
      Ґатунку - самотнього дня.
      Стежину ним стелю достатку
      У вічну світлицю Творця.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Зустріч з Весною
      Шукав я зустрічі з Весною,
      Бажав побачитись з Тобою.
          Серед холодної Пори,
          В Країні Вічної Зими –
          Шукав Весни...
          І дивувалися Вітри:
          У Споконвічній Мерзлоті,
          Ну звідки взятися тут їй,
          Твоїй Весні?

      Не знаходив ...в собі спокою,
      Тужив і плакав за сестрою.
          Ніяк змиритися не міг:
          Чому довкола білий сніг
          І сірі паркани із льоду?
          Чому не знають тут про воду?
          І ніжні крапельки роси,
          Ці Крихти Божої Краси,
          Лиш заморожені єси...

      Прагнув зустрітися з Тобою,
      І був знеславлений Зимою:
          Не розділяв зимових втіх,
          І уникав бенкетів їх,
          Створінь зимової породи.
          Не брав із рук їх нагороди,
          Не одягав одіж зимову,
          Не уживав холодну мову
          І мерзлих слів.

      В смертельному малів двобою,
      Хоч йшов нестримною ходою.
          Долаючи обмерзлі схили,
          Великий Океан із криги.
          Геть обігнув її краї,
          На Крижаній бував Горі.
          Всю перейшов Країну цю,
          Та не знайшов свою Весну,
          Лише ... журбу.

      Не міг зустрітися з Весною
      І упивався самотою...
          Вже спотикався, то вставав,
          І знов у відчай упадав.
          Та врешті-решт я занеміг –
          І лютий холод переміг.
          Поруйнував мою природу,
          Перетворив в тверду породу
          І я поліг...

      Відчув – повіяло Весною,
      Хтось нахилився наді мною.
          Чи сон це був, чи наяву,
          Як серед поля я лежу.
          Обсіли мовчазні Вітри,
          З небес спускалися птахи.
          І очі ... лагідні Весни,
          З яких скотились дві сльози
          І впали на мою долоню.



          Це запізніле каяття,
          Оця остання мить життя.
          Такою світлою була,
          Що я ковтнув її усю,
          Благословенницю святу,
          Забрав з собою...
          Полинувши у небуття.

      Високу заплатив ціну
      Аби зустріти тут Весну
      зеленооку...



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. ПІДСНІЖНИК
      1 березня
      - Боже! Мені вже пора?
      - Ні! Ще довкола зима...

      2 березня
      - Дотик! Це крила весни?
      - Ні! Це лише твої сни.

      3 березня
      - Талої запах води?
      - Ні, бо довкола сніги.

      4 березня
      - Шум! Це летять журавлі?
      - Так! Це птахи... Та не ті.

      5 березня
      - Боже, дозволь прорости!
      - Ні! Трішки ще підожди.

      6 березня
      - Що це? Краплинки роси?
      - Ні! Це Мої дві сльози.

      7 березня
      - Чуєш, малий, вже пора!
      Бо наступила весна:
      Щоб розтопити сніги,
      Щоб прилетіли птахи.
      Віснику перший весни,
      Час вже тобі - прорости!

      8 березня
      Зі святом весни!





      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Воспоминание о Любви.
      Знаешь, а ведь мне твердили,
      Будто, о тебе всё сказки.
      Будто нет тебя в помине,
      И что ждать любви напрасно.

      Годы, годы всё кружили.
      Днями, днями осыпали.
      Мы же были всё такими,
      Словно нас не разлучали.

      Как-то ты мне раз приснилась.
      Правда без лица в вуали.
      Как-то вдруг всё изменилось
      И вот я теперь в печали.

      Знаешь, мне так одиноко.
      Дальше быть как мне – не знаю.
      Жизнь так от меня далёка.
      Я так о тебе скучаю.

      Знаешь, а ведь мне твердили,
      Будто, о тебе всё сказки.
      Будто нет тебя в помине,
      И что ждать любви напрасно.


      2011



      Коментарі (53)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

    57. ***
      Розбитий келих слави на столі,
      Рядки розлиті творчої отрути.
      Порогів долі, видно, не минути...

      Не втриматись навстоячки в пітьмі,
      Не обійтись, як завше, без покути.
      Все вирвати із криком і забути...

      А далі роздумів тривалі будуть дні
      І докори сумлінь, пліснявість муки,
      Тепло долонь і гострий біль розлуки...

      А сяяв келих слави у руці....



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Поступ з оглядками

      Вже так багато поступів невлучних,
      Число велике кроків невпопад,
      І рясно аж від помислів беззвучних,
      І озиратись часто став назад.
      Призвичаївся жити без любові,
      Навпомацки, навприсідки, навгад.
      Десь сокровенне загорнув у слові,
      А виставив буденне напрокат.
      Зітхаючи у сутінку печалі,
      Міліючи в квапливості руки.
      В невідані просовуючись далі.
      Без сенсу зводжу тлінні поверхи.
      Колись пожну, теперечки що сію.
      Зберу десь там, й на тік його подам.
      В снопі достатку матиму надію,
      Бо ж намагався ...
      не аби-но як...



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Сніжинки з небесного дому
      ***

      Побільшало неба на звук,

      Наблизилось сонце на милю.

      Чийогось тепла відчув хвилю.

      У трепетнім дотику губ.



      ***

      Подихом вітру до тебе прийду я,

      Ласкою співу пташини зігрію,

      Смутком далекого світла овію,

      Теплою хвилею ніжності вкрию.



      ***

      Листком осіннім висотіє,

      Самотній обрій в далині.

      І без окриленої мрії

      Туди, не вибратись мені.


      січень 2011



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Основной инстинкт.


      Так хотел познать я Истину,
      Бог судья, мне это не дано.
      А так жить хотелось искренне,
      Но и это мне не суждено.

      А любить хотелось до забвения,
      До потери разума и чувств,
      Все прошло, рассыпалось в мгновении,
      Лишь осталась маленькая грусть.

      И застыла боль разочарования,
      Раны лечит сильная тоска,
      А уста хранят твои молчания,
      А в душе таится пустота.

      И осталось жить тебе в неверии,
      И хранить оставшиеся дни,
      Зло, ненависть и высокомерие
      Будто бы ты лучше чем они.

      И уйти когда наступит время,
      Оборвав последнюю нить,
      Потеряв свое бремя:
      Основной инстинкт – жить.

      20**



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Океан шляхетного суму


      Сум...
      Одинокий, шляхетний сум
      Від глибоких, бездонних дум,
      Від безсонних важких ночей,
      Від байдужих людських очей.

      Сум...
      Ув обіймах далеких зір,
      На вершинах самотніх гір.
      У потоках глибинних сліз
      Одинокий, дрімотний ліс.

      Сум...
      В техногенній пустелі дів,
      На абстрактній арені слів,
      У рутині буденній снів,
      На долоні лукавих днів.

      Сум...
      Вириваюсь з його обійм,
      Утікаю в країну мрій.
      А він тінню услід іде,
      І однако наздожене.

      Одинокий, шляхетний сум
      Від глибоких, бездонних дум,
      Від безсонних важких ночей,
      Від байдужих людських очей.

      20..



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Мені сьогодні легко на душі...
      Мені сьогодні легко на душі

      Аж якось надто... , легко, як ніколи.

      В небі моїм курличуть журавлі

      І солов’ї співають край дороги.



      Це келих з щастям по самі вінці,

      Це вітерець жаданий прохолоди,

      Цей день - бальзам, для спраглої душі

      І крихта волі в жмені насолоди.



      Мені сьогодні легко на душі

      У серці рідке, дивовижне свято.

      Сьогодні навіть дихають вірші

      У сяйві ліри пишним ароматом.



      Ці відчуття, як хміль у голові

      І роєм линуть погляди любові.

      У товариськім мило так гурті,

      Коли навколо близькі і знайомі.



      А завтра, мабуть, хлинуть знов дощі.

      Повіють знову думи прохолодні.

      І так самотньо стане на душі...

      Та буде це вже завтра, не сьогодні.



      Мені ж сьогодні легко на душі...

      2011



      Коментарі (45)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Радість Твого Різдва.
      Радість Твого Різдва
      скрізь.
      Найславніша в житті
      Вість.
      Найдорожчий в житті
      Гість.
      Радість Твого Різдва
      скрізь.

      В радість Твого Різдва -
      дзвін.
      Шкарлупу полома
      стін.
      Новину сповіща
      всім.
      В радість Твого Різдва -
      дзвін.

      Радість Твого Різдва
      ось...
      Найтаємніше
      відбулось.
      Наче серце зігрів
      хтось.
      Радість Твого Різдва
      ось.

      2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    64. Інтернет старому
      Дід Грицько із Хуторівки прочитав газету,

      Захотів собі придбати огО-інтернету.

      Чемно вдів він окуляри, з лиця прогнав втому

      І почав листа писати до Укртелекому:

      “Одиноко мені, хлопці, живеться самому...

      Не могли б ви переслати ІНТЕРНЕТ старому ?

      Признаюся, не второпав, що це за холера,

      Особисто, ще не бачив цього модельєра.

      То ж впакуйте його в ящик, чи якусь коробку.

      Для безпеки проведіть-но хіміообробку.

      А провайдера, будь ласка, хай доставлять бузьки,

      Бо без нього ІНТЕРНЕТ мій, запрацює дзуськи.

      Слід до справи долучити Callisto Modema

      (Язика дідько заломить), та про це окремо.

      Того хлопа, як він, Login, мені нідочого.

      Мій сірко охороняє краще від будь кого.

      Гадку маю таким списком вас не перевтомлю,

      А на цьому кілька гривень собі зекономлю.

      І придбаю інтердівку на кличку Mozilla,

      Щоб по тих всесвітніх сайтах мене повозила.

      Про все інше самостійно, панове, подбайте.

      Тут я вже некомпетентний. Так, що вибачайте.

      (Ох вже чую, як в сусідських грудях в’їлась жабка...)

      Google Хутор, ded Грицула , тризіркова крапка.

      грудень 2010р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. МИТЕЦЬ
      Митець

      Чи є пророк,
      щоб був не від Творця?
      Чи сонце є,
      яке би не світило?
      Так і не має
      генія-митця,
      Із уст якого
      боже б не сходило.


      А як і є,
      то він не від Творця.
      Не сонце це,
      якесь нічне світило.
      І навіть він –
      не ранішня зоря.
      Лише блудливе,
      місячне страшило.


      Бо з уст його
      не слава, а іржа.
      В очах - не іскра,
      вигоди зубило.
      В рядках не правда,
      а гірка смола.
      Таке собі,
      словесне мотовило.


      Ну а поет
      запалює серця.
      І не лукаво чинить це,
      а щиро.
      Його слова
      вертають до життя.
      Талановито, мудро,
      справедливо.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    66. Молитва за Україну
      Спаси нас, Господи, спаси
      Від вавілонського розтління,
      Від пут лукавих сатани,
      Жбурляння в ближнього каміння.
      Від братовбивчої війни,
      Від тісноти, вельмож свавілля,
      Від всіх мерзот земних спаси,
      Не приведи до божевілля.
      Від многобожності храни,
      Нас збережи в єдиній вірі,
      Щоб православія стовпи
      Не розхитали маловіри.
      Від отих ідольських принад,
      Поганського стовпотворіння,
      Від блуду, скверни і стократ
      Того, мамоновго служіння.
      Й тупого леза суєти.
      І від словесної прокази.
      Звільни нас, Господи, звільни,
      Зішли свої дороговкази.
      Прости нам, Господи, прости,
      З правиці дай своєї сили,
      Щоб розступились вороги.
      Молись за нас, Володимире,
      Щоби не темряви сини
      На Україні царювали.
      Зішли нам сина ізгори,
      Дай пастуха нам для отари.
      Спаси нас, Господи, спаси.
      На люд цей вилий розуміння,
      Від всіх марнот убережи
      І приведи на шлях спасіння.

      2009 р



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    67. Творчий вакуум
      Тиша...
      Беру перо - воно не пише.
      І не протягну нитки нот.
      В душі – бойкот.

      І повний штиль.
      Немає трепету вітрил,
      Очам закритий небосхил.
      Відсутність крил.

      Чистий аум.
      І не присутній порух дум,
      Підняті почуття на глум.
      Суцільний сум.

      О, мовчизна!
      І чистий аркуш полотна,
      А на нім – жодного штриха.
      Просто біда.

      І де я є?
      На самім дні.
      На глибині
      Немислимій ...

      Простіть мені.
      Мої натруджені літа,
      Моя блакитно синява,
      Моя любов,
      Моя весна.

      2009р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    68. Спогад про літо
      Літо - пізнання Бога,
      літо гарячих сліз,
      літо - уже якого
      більше не буде...
      Ніч.

      Довга, важка, тривожна
      вогник його погас,
      більше йому не можна,
      вже не його
      це час.

      Скрізь проникає вміло,
      тлінними б’є крильми,
      воно іти не хотіло,
      мусіло щоб
      піти.

      Тихо уста шепочуть,
      знають, що не прийде,
      знають, але так хочуть,
      прагнуть
      понад усе.

      Літа того п’янкого
      змучена зве душа,
      хоче його одного,
      прагне його
      тепла.

      На полотні у ночі
      сіра, чужа стіна,
      б’є сліпотою очі,
      спрагою їсть
      життя.

      Стало тепер без сенсу,
      втратило всякий зміст,
      спокій палить шаленство,
      Ти - дивовижний
      гість.

      Спогадом дай торкнутись,
      мить побувати в нім,
      в літо моє вернутись,
      в його блаженство
      мрій.

      В літо пізнання Бога,
      в літо гарячих сліз,
      в літо, уже якого
      більше не стріну
      тут.

      2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    69. На острові мрій


      На острові мрій,
      у колисці дитинства
      збираю я крихти
      надій.

      Складаю їх щільно,
      на келиха днище,
      готую для тебе
      напій.

      Ти все зрозумієш,
      коли його вип’єш,
      коли цей розгорнеш
      сувій.

      На дні твого смутку,
      на цім попелищі
      він зцілить глибокий твій
      біль.

      Загояться рани
      і виплине правда,
      нектар її дасть тобі
      сил.

      Ці зерна любові
      посієш у землю,
      і зійде з них лан
      золотий.

      липень 2006р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Прощальне бажання



      Намалюй мені сонце, проміння щоб було зелене.

      Радість синього моря і острів, який лиш для мене.

      А на острові цьому – садок і птахів так багато,

      І маленький струмок, у квітках розмальовану хату.

      А далеко, далеко, аж ген, де кінчаються хвилі,

      Намалюй мені обрій і небо, безхмарне і синє.

      І малесенький човник, що звістку несе із далека.

      Білосніжні вітрила і вірності ніжність – лелеки.

      Намалюй іще щастя, що поруч сидить мене воля

      По правицю мою. Ну, а зліва – свобідная доля.

      І мелодія тиха весь острів любов’ю вкриває.

      І немає там лиха, лиш правда ясна весь день сяє.


      ***
      І коли б це тобі, і звичайно було до вподоби,

      І коли б це тобі не принесло ніякої шкоди.

      І коли б це іще було прагнення також для тебе:

      Поруч мене себе, домалюй ще себе біля мене.

      2009



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Досконалість слова

      Слова досконалі –
      Як думи дозрілі,
      Як стигле колосся,
      Як яблука спілі.
      Уквітчані в мрію,
      Рум’янцем налиті,
      Слова досконалі –
      Любов’ю сповиті.

      Слова досконалі –
      В тремтінні зірниці,
      В духмяності меду,
      З смаком паляниці,
      У помаху смутку,
      З криниці печалі,
      Слова досконалі –
      З далекої далі.

      Слова досконалі –
      Уста це пророчі,
      Це – крик у пустелі,
      Це – дзвін серед ночі,
      Це – гість незвичайний,
      Це – звістка здалека.
      Вселяють надію –
      Торкнутися неба.

      2009



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Цвіт пізній у вечірнім саду
      Привіт !
      Я твій тихий світанок,
      Невипита крапля дощу,
      Я твій несполоханий ранок,
      Цвіт пізній в вечірнім саду.
      А хочеш, ще стану туманом,
      Росою тебе освіжу,
      Медовим цілунком духмяним
      Уста твої ніжні торкну.
      Промінчиком лагідним стану,
      На вроду спогляну твою,
      То вітром грайливим нагряну
      У пору нестерпно-жарку.
      Чи стану далеким, як зорі,
      Солодким мереживом сну,
      Краплиною щастя у тобі,
      Струмочком кохання зійду.
      В блакитно-небеснім узорі
      В долоню твою упаду,
      В любові з тобою і в горі
      Земну цю дорогу знесу.
      Бо ти, ти у мене єдина,
      Одна в цілім світі така.
      Лебідко кохана, тужлива,
      О сестронько вірна моя.
      А я — є твій тихий світанок,
      Невипита крапля дощу,
      Я твій несполоханий ранок,
      Цвіт пізній в вечірнім саду.

      вересень 2010р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --