•  Кропом і м'ятою пахнуть сільські вечори...

Кропом і м’ятою пахнуть сільські вечори.
Тягне волого від річки в недавнє осоння.

•  Надкусивши яблуко спокуси

Надкусили яблуко спокуси,
Захмеліли вибухом жаги.

•  Закоханий рондель

О ця солодка несвобода

•  У степу

Пізня осінь. Днина зимня –
Чирка вітер, як терпуг.

•  Графіка Павла Бедзіра

Пам’яті талановитого майстра

•  Скремсано надії-мрії...

Скремсано надії-мрії
І нажите – до узбіч!

•  Дводзьобому хижому птахові...

Дводзьобому хижому птахові хочеться крові.
Несе із собою і смерті, й пожежі багрові.

•  Я з Христосом, ти з Аллахом...

Я з Христосом, ти з Аллахом
Говорили до зорі.

•  Довкiл незрячi лiхтарi...

Довкіл незрячі ліхтарі.
Туман осів у непрозорі.

•  Туман у лузi аж до гаю

Туман у лузі аж до гаю
Стоїть, ворушиться, тече.

•  У дзвоні небеснім така глибина

У дзвоні небеснім така глибина,
Що слухати – не переслухать:

•  Вiд розлуки до розлуки

Від розлуки до розлуки наша мить
І злітає радо в небо і щемить.

•  Невтішні прогнози

Дощі розтеклися без краю й кінця.
Забрьохані дні спохмурнілі, холодні.

•  Мальви

І сади здичавіли в селі,
Що безлюдним стало і забутим.

•  Пахне морем сивий Крим

Пахне морем сивий Крим,
А туман і степ і гори

•  Осінь

Осіннє сяйво, падолист
Гніздять у серці смуток тихий -

•  Ласкавці

Радіймо вдвох!
Журитись буду сам -

•  Пристрасть

...А пристрасть - у вогні солома,
Розбудиш - і згориш до тла:

•  Вечiр у селi

Кущі тьмяніли вечорово,
Густіла синь вряди-годи.

•  І закурівся білий світ...

І закурівся білий світ -
Мете метелиця до неба!

•  Стаккато в серці...

Стаккато в серці - ти ідеш!
І сонце мружиться і сліпне.

•  В степу

І степу звук - як у струні...
Цікаво... І немає страху.

•  Люба ти, хороша...

Люба ти, хороша -
Тільки замала...

•  Звучав акордеон...

Звучав акордеон. Одна кружляла пара.
І світ був тільки їх, як музика і вальс.

•  На Рiздво

Упала тиша на зимовий сад -
Не сипле сніг і не здригнеться гілка.

•  Думками забрів у ромашкове поле

Думками забрів у ромашкове поле,
У синь піднебесну, де сонце гаряче,

•  ЯКЕСЬ ЧАКЛУНСТВО...

Якесь чаклунство - погляд твій:
Не відвернути, не забути.

•  БЕЗ ВАС...

Без Вас знов буду потерпати...
Побляклий день у чорне вгруз.

•  Букетик

Ромашки польові, блавати...
Букетик тішить, звеселя.

•  Цей день...

Цей день надвечір занеміг
І до калюж примерз ногами.

•  І ТИША...

І тиша лягає на землю осінню волого,
І котиться степом, і тягнеться в далеч дорога.

•  ВЕРЕСНЕВЕ

І знову осінь. Вже моя.
Швидка. Не хоче забариться.

•  ЦЯ ЖIНКА У ЛЮБОВI, ЯК ОГОНЬ...

Ця жінка у любові, як огонь,
Лише торкнись - і спалахне нестримно.

•  НЕВТРИМНА РАДIСТЬ... ОСЬ ВОНА, В МЕНI

Невтримна радість... Ось вона, в мені -
Музичні крила випростала гінко,

•  БУЛИ ЦIЛУНКИ ТА ОБIЙМИ...

Були цілунки та обійми,
І все було, що йде за тим...

•  НЕБО ТАКЕ ХОЛОДНЕ...

Небо таке холодне,
Наче лавка оця.

•  У ТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ КОБІТИ...

У тої польської кобіти
Іскри димок.

•  АЕЛIТА

На евересті моїх сновидінь
Зорі очей.

•  ПОВIДЦВIТАЛИ НЕБЕСА...

Повідцвітали небеса
І повсихали очерети,

•  ТИ СПАЛЮЄШ МЕНЕ ДОТЛА...

Ти спалюєш мене дотла:
Нестримні ревнощі в атаці!

•  А ТИ ЖИВЕШ ПО ТОЙ БIК ЩАСТЯ...

А ти живеш по той бік щастя...
І все одно тобою марю

•  І ЗАБРЕЛА У СНИ МОЇ ДУША...

...І забрела у сни мої душа,
Твоя душа, незнана і далека.

•  ТИ Ж ЦЬОГО ТАК ХОТIЛА...

Очі твої розпусні, губи твої гарячі
Серце моє полюбить, тільки душа заплаче.

•  ТОРКНЕШСЯ ЛИШ - I ГЛИНА ОЖИВА...

Торкнешся лиш - і глина ожива,
І на гончарнім крузі диха диво.

•  Я ВИМРIЯВ ТЕБЕ...

Я вимріяв тебе...
У сні

•  ПIРНАЮ У ВРОДУ ТВОЮ, ЯК У ЛIТЕПЛО РIЧКИ...

Пірнаю у вроду твою, як у літепло річки,
Радію, що ти в мене є - незвичайна така.

•  УСЕ МИНУЛОСЯ МІЖ НАМИ...

Усе минулося між нами -
Не повернуть оті літа.

•  ЛИШ ПЕРЕГЛЯДАЛИСЯ ДО ПОРИ...

Лиш переглядалися до пори,
Та любов розвісила прапори!

•  ЧОМУ ПРО ТЕБЕ ВСI МОI ДУМКИ?

Чому про тебе всі мої думки,
Веселі і сумні, щасливі і бентежні?

•  РІЧКА ТІШИТЬСЯ РОЗЛИВОМ...

Річка тішиться розливом,
Острівцями лиш горби,

•  МІЖ НАМИ ТАКИ ВІЙНА...

Між нами таки війна,
Пощади ніхто не жде!

•  СОЛОМ'ЯНА ВДОВА

Завіявсь муж. Остались діти.
І все одна, одна, одна.

•  ВІДЦВІТАЮ БЕЗ ТЕБЕ. ТУЖУ...

Відцвітаю без тебе. Тужу.
Повернути б утрачені миті.

•  ТРАВНЯ ЦВІТ - АРОМАТІВ СИМФОНІЯ...

Травня цвіт - ароматів симфонія:
І в ударі бузок і півонія!

•  У СЯЙВI ЯБЛУНI, У ЦВIТI...

У сяйві яблуні, у цвіті -
Все найпрекрасніше на світі.

•  ВЕСНЯНА ЯВА - ДИВО IЗ КАЗОК...

Весняна ява - диво із казок:
Сьогодні вранці спалахнув бузок!

•  ЗУХВАЛА ЛЮБОВЕ, КОГО ВИГЛЯДАЄШ ІЗ ЛІТ...

Зухвала любове, кого виглядаєш із літ,
Кому відчайдушно свої розставляєш тенета?

•  СВIТАНКОВЕ БЕЗГОЛОССЯ...

Світанкове безголосся.
Ми - одні, одні, одні...

•  НЕ ЗОВЕШ, АЧЕЙ ЗАБУЛА...

Не зовеш, ачей забула:
Дні минулись весняні.

•  ЯК ТI ГОРИ I ПЛАЙ, I СМЕРЕКА...

Як ті гори і плай, і смерека,
Між каміння неспинна ріка,

•  ДОРОГИ ПРАВЕДНІ І ГРІШНІ...

Дороги праведні і грішні,
Думки і ниці, і горішні

•  ЛАСКАВКО, ЗГЛЯНЬСЯ НА ЗАМЕРЗЛУ ДУШУ...

Ласкавко, зглянься на замерзлу душу:
У зимнім світі день, як ночі смоль.

•  ЧОМУСЬ НЕ МЕНШАЄ ІУД...

Чомусь не меншає іуд,
І фарисеїв стало більше.

•  АЖ ЗУБИ ЗАЛОМИТЬ ОДРАЗУ КРИНИЧНА ВОДА...

Аж зуби заломить одразу кринична вода,
А п'ю - не нап'юсь, бо смакує дитинством далеким.

•  ЗБЛИСКОМ ЮНИХ ОЧЕЙ...

Зблиском юних очей і свої почуття засвіти,
Пробуди їх од сну летаргійного в кілька століть.

•  ТВОЯ ЛЮБОВ, ЯК ПТАШКА ДИКА...

Твоя любов, як пташка дика...
Моя ж - незграбна і велика

•  МОВ СЛЬОЗА, НАСТОРОЖЕНА ПРОСИНЬ...

Мов сльоза, насторожена просинь.
Облітає журбою багрянь.

•  КРАСНОМОВНА ФРЕСОК НІМОТА...

Красномовна фресок німота,
І глибінь, і таємниця сива

•  ***

Хоч сонечко все те ж над пругом,
А багатьох колег нема.

•  ЗИРКНЕШ ОЧИМА - І НІЖНИМ ОБПАЛИШ ОГНЕМ...

Зиркнеш очима - і ніжним обпалиш огнем,
Дух перехопить і груди одізвуться гулко.

•  ...I ПАДАВ ПРОЩАЛЬНО ВАЛЬСУЮЧИЙ СНIГ

...І падав прощально вальсуючий сніг
На нас із тобою, на стежку й озимі.

•  ТВОЄ ІМ'Я

Твоє ім'я - то музика натхненна
Звучить органно, тішить, обійма.

•  ЗАГУБИШ РІДНЕ СЛОВО "МІЙ!"

Загубиш рідне слово "Мій!",
Загубиш усмішку до мене.

•  У СКОВОРОДИНІВКУ

Муравським шляхом повз рябі лани
Ми йшли в село, вколисане узліссям.

•  В ГОЛОДНИЙ ПОВОЄННИЙ РIК...

В голодний повоєнний рік
я народивсь, я прагнув жити...

•  ГЛІД

Той глід, ті ягоди жагучі,
Прибиті першим морозцем,

•  ТИ ПІШЛА - І НІЧИМ СТАЛО ДИХАТИ...

Ти пішла - і нічим стало дихати,
І земля рвонулася з-під ніг...

•  ...А БЕЗ ТЕБЕ НЕ СТАЛО НА БІЛОМУ СВІТІ РІДНІ

...А без тебе не стало на білому світі рідні.
Безбережна печаль затопила і ночі, і дні.

•  НА УДАХ

Де місяць зорі вудить
У тихому затоні -

•  ЛИСТЯ ОСІННЬОГО СХЛИПИ...

Листя осіннього схлипи.
Бруку розцвічена ртуть.

•  ТИ ВИЙШЛА ВСЛIД ЗА МНОЮ ЛЕГКОМА...

Ти вийшла вслід за мною легкома,
Дивилася похмуро і мовчала.

•  ЗРИВАЄТЬСЯ ЛИСТ I ПАДА...

Зривається лист і пада,
Немов на гіллі й не ріс.

•  РОЗКОТИТЬ РАНОК ВОРОХКИЙ ТУМАН...

Розкотить ранок ворохкий туман,
Одшторить зачакловану завісу -

•  ПРИКМЕТИ ОСЕНІ ПРИМІТНІ...

Прикмети осені примітні:
В багрянці й охрі барви літні,

•  У ЛІС ОДКОТИТЬСЯ ЛУНА...

У ліс одкотиться луна
І довго буде затихати.

•  ВОСЕНИ...

Яка світлінь в осінньому саду!
Яка печаль несплаканої тиші!

•  МУЗИКА РОБОТИ

Стихає музика роботи
І запливає в душу тиш...

•  НЕ ПАМ'ЯТНИК ЗАЛИШУ...

Не пам'ятник залишу - пам'ять,
Все, що зібрав, що ніс - у ній...

•  ВЕРЕСНЕВІ КРАЄВИДИ

Вересневі краєвиди:
Барви жовті і багряні

•  ВСЕ, ЩО БУЛО МИНУЛОСЯ...

Все, що було минулося.І нині
Лише зітхання тихе у соснині.

•  ХЛІБ

...Як весело мірошникує тато:
У борошні і руки, і лице.

•  В П'ЯТИЙ ДЕНЬ ОСЕНІ, В П'ЯТИЙ...

В п'ятий день осені, в п'ятий...
Святом - веселки дуга.

•  ВЕРЕСНЕВОЇ НОЧI

Німа ріка. Дріма комиш.
Тьма вкрила балку та узвиш.

•  ВДИВЛЯЮСЬ У ВІЧНІСТЬ...

Вдивляюсь у вічність... І що там за нею?
Довірюсь блукальцю, знайомцю Енею.

•  БРИЗОК СОНЯЧНI СКАЛКИ...

Бризок сонячні скалки -
І намисто з краплин

•  ОДВЕРТЯ ДНІВ ЧИ ЇХ ОМАНА...

Одвертя днів чи їх омана
Ніколи нас не розмине.

•  НАТРУШУ ЗІРОК ІЗ ЯТЕРІВ...

Натрушу зірок із ятерів,
Подарую любці на коралі.

•  ВЖЕ НЕ ЛІТО, ЩЕ НЕ ОСІНЬ...

Вже не літо, ще не осінь -
У задумі дні.

•  СПІВАЮ З МАМОЮ

Коли в селі дорідним колосом
Духмянять сиві вечори,

•  І КОНІ В ІКОНІ...

І коні в іконі
Вечірнього степу.

•  ПАЛАХКОТЯТЬ УСТА, ЯК МАК...

Палахкотять уста, як мак,
Озерами глибіють очі...

•  ОДНА ТАКА ЗЕМЛЯ!

Давно над Журавлівкою
Не видно журавля.

•  СЕРПНЕВІ ДНІ В ЗАДУМІ ТИХНУТЬ...

Серпневі дні в задумі тихнуть,
Де ти - там Божа благодать.

•  ТОРКНУСЬ РУКОЮ - ЗАСПОКОЮ...

Торкнусь рукою - заспокою,
Твою тривогу одведу

•  НЕБЕЗПЕКА! З НЕБА СПЕКА...

Небезпека!
З неба спека

•  СОЛОНИЙ ЦІЛУНОК...

Солоний цілунок. Сльоза на щоці.
Затужить печаль у лелечім ключі.

•  НА БАТЬКІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Жаль, мріям вже не збутися -
Лихий їх підстеріг!

•  ПЕТРІВ БАТІГ ДО НЕБА ГІНКО ПНЕТЬСЯ...

Петрів батіг до неба гінко пнеться,
І серпень пропливає Осколом.

•  ЗНОВ БЕЗЗАКОННЯ І СВАВОЛЯ...

Знов беззаконня і сваволя,
Бал правлять тлусті гаманці.

•  МОЯ ПОЕЗІЄ, ЛЕТИ...

Моя поезіє, лети
У душі спраглі, віщі...

•  СОНЕТ НАДВЕЧІР'Я

Уже на вечір сонце заверта.
Пил висне на шляху від череди.

•  ЦЕ ПОЧУТТЯ - СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ...

Це почуття - святе причастя -
Подарувала спільна путь.

•  БІЛЯ МИЛОЇ...

Біля милої крутиться доста гуляк,
А її розлюбити не можу ніяк!

•  ЗАГУСНУВ ЗМРОК НАДВЕЧІР У БОРУ...

Загуснув змрок надвечір у бору,
Зчорнив дуби, смеречину стару.

•  ЯКЩО МЕНЕ ЗАБУДЕШ ТИ...

Якщо мене забудеш ти -
А час уміє все стирати,

•  ЛИПНЕВА ПАЛІТРА

Сталка на луках. Прив'ялі покоси.
В гіллі бринять золоті абрикоси.

•  НІЧ СИПАЛА ЗІРКИ...

Ніч сипала зірки - цвіло небесне сито,
І тиші оксамит гойдав і огортав.

•  ВІТРЕЦЬ З ВЕСЕЛИМ РУПОРОМ...

Вітрець з веселим рупором
Неспинний над ярком...

•  ...А КОЛИ СУТІНКИ ВИВІСИТЬ ВЕЧІР

...А коли сутінки вивісить вечір
Ти мене ззаду обіймеш за плечі.

•  ВІЙНА

Курівся шлях. Тьмяніли трави.
Прогіркло пахли полини.

•  ПОЦІЛУНКАМИ ВІЙ...

Поцілунками вій
Геть змету хмарку прикрого суму,

•  НАСТОЯНЕ ЛІТО НА ЛИПОВІМ ЦВІТІ...

Настояне літо на липовім цвіті.
Давай пораюємо в мудрому світі!

•  ЯК ТУЛИШСЯ ТИХО МЕНІ ДО РАМЕН...

Як тулишся тихо мені до рамен! -
І ніжність укутує щедро, як хвиля,

•  ЧЕРЕШНІ ВИСПІЛИ ЧЕРВОНІ...

Черешні виспіли червоні
І мліє літо у саду...

•  КРОПИВ'ЯНКИ ЗМОВКЛИ ПО КУЩАХ...

Кропив'янки змовкли по кущах -
Літо по коліна у дощах.

•  СРІБНО ТАНЕ НАДВЕЧІР'Я...

Срібно тане надвечір'я у зеленім червні.
Малиново кличуть дзвони в церкву до вечерні.

•  НА РУНЬ РОНЯЄ РАНЬ РОСУ...

На рунь роняє рань росу. А рінь
Ковтає лінькувато хвилю сонну.

•  У СКОВОРОДИНІВКУ

Муравським шляхом повз рябі лани
Ми йшли в село, вколисане узліссям.

•  МАТІОЛОВІ ВЕЧОРИ

Ти мене, матусю, не свари:
То кохання стрілося із долею...

•  БУЗКОВЕ НАШЕСТЯ...

Бузкове нашестя стрімке, мов орда,
Шаленство духмяного цвіту!

•  ПЕЛЮСТКУ ТРЕПЕТНУ ПІВОНІЯ ЗРОНИЛА...

Пелюстку трепетну півонія зронила,
Сп'янила нас чуттєвим ароматом.

•  НЕ ОБРИДНЕ ЦЕ МЕНІ НІКОЛИ...

Не обридне це мені ніколи:
Сад розквітлий, урожайне поле,

•  КНЯЗЬ АРОМАТУ

Князь аромату - шипшиновий цвіт -
Подихом свіжим улещує світ.

•  НІЧОГО НЕ ВДІЄШ...

Нічого не вдієш: прощатись пора -
Спускає час темну завісу.

•  МЧИТЬ ЕЛЕКТРИЧКА РАННЯ...

Мчить електричка рання
В травневу заметіль.

•  ЦВІТЕ ТРОЯН...

Цвіте троян у травнику,
Бджіл привертаючи зусюди.

•  І ЩОСЬ МЕНЕ РАНКОМ У ЛІСІ ТРАВНЕВІМ ВОДИЛО...

І щось мене ранком у лісі травневім водило,
І щось мене звало, і знову мене щось вело

•  ПАРТИЗАНСЬКА КРИНИЦЯ

Замшілий зруб згубивсь у цьому лісі.
Замулилась криниця, зацвіла

•  ЛЬОНОВЕ ПОЛЕ

Лячно, тітко, від ваших слів
І немає тому переміни:

•  ХОДІМ У ЛІС, У ЦЕЙ ПРИВІТНИЙ ДІМ...

Ходім у ліс, у цей привітний дім,
Де таїна, солодка і прадавня,

•  ЩЕ СОННІ НЕ ШЕПОЧУТЬСЯ ГІЛКИ...

Ще сонні не шепочуться гілки,
Іще дрімає світанкова врода

•  БОРОВА

Лісосмуга, мов крута брова,
А шосейка - піснею лункою...

•  МОВА СЕРЦЯ

Ми народились із мовою серця, як ніхто в міжпланетному просторі. І доки код людства не стерся - з нами любов, не осторонь.
Мова серця говорить очима, жестами, зрідка - словами. Якщо в таїну її двері прочините, я - з вами. Мова серця шукає тандему, камертонного відголоску. Мова серця - це вам не родео Котигорошка.

•  КОЛИ КОНВАЛІЇ ЦВІТУТЬ

Коли конвалії цвітуть,
Мов обіймає ніжний погляд.

•  НЕ СУДИЛОСЬ УДВОХ...

Не судилось удвох.
Не судилось.

•  НІНА МАТВІЄНКО

Неначе землю цвітом засіва -
Отак ця жінка молодо співа!

•  У САДОЧКУ СТРІНЕ ХАТА БІЛА...

У садочку стріне хата біла -
Пил спаде натомлених доріг.

•  ВЕСНЯНІ ДОЩІ

...А дощ то хлюпає, то булька -
Веселий, щедрий, говіркий:

•  ПОРЯД...

Я задихнувсь од погляду твого -
Сліпучої солодкої покари -

•  АНТОНІВСЬКІ ЯБЛУКА

Домівкою пахнуть антонівські яблука,
гукають у юність - до саду й ріки.

•  В НЕБІ ОБОЛОК ПЕРИСТИЙ...

В небі оболок перистий,
В ночвах сонячних село.

•  І ЯСНІ ЗОРІ, І ТИХІ ВОДИ...

І ясні зорі, і тихі води -
Князівство миле твоєї вроди.

•  ШЕЛЕСТІЛИ СЛОВА, МОВ ДОЩІ...

Шелестіли слова, мов дощі,-
Ніжність нас одняла у тривог.

•  СОБІ

Жаль, мріям вже не збутися -
лихий їх підстеріг!

•  ІДУ ДО ТЕБЕ

І біль мине, і самота мине -
Своїм коханням урятуй мене!

•  РУКИ

То прірва між нами, то - луки,
то - сонце, то - хмарище знов.

•  В ПОЕЗІЇ МОЇЙ

І степ у лагіднім прозорі,
і синь у крапельці малій,

•  ПОЛИВ'ЯНИЙ ПІВНИК

Глиняна іграшка - полив'яний пищик.
Півник маленький, а дзвінко як свище!

•  БЕРЕГИНЯ

Пощо сперечатись, дарма говорити -
У кожного Майстра своя Маргарита.

•  МОЯ ЛЮБОВЕ - РЯТУВАЛЬНИЙ КРУГ

Моя любове - рятувальний круг,
з останніх сил чіпляюся за тебе.

•  ТВОЇМ ІМ'ЯМ

Твоє ім'я...
Я випестив його,

•  СУМУЮ БЕЗ ТЕБЕ, СУМУЮ...

Сумую без тебе, сумую,
самотньо літую, зимую,

•  АКОРД ЧАРІВНИЙ

Прислухайтесь: акорд цей - чарівний!
Проснувсь у нім весни бузковий вітер,

•  МІЖ НАМИ - І ДАЛЕКЕ, І БЛИЗЬКЕ...

Між нами -
і далеке, і близьке:

•  ТОБІ

Назустріч рвусь, як зоряний болід,-
в обіймах спраглих вигорю на попіл.

•  НЕХАЙ ІМ'Я ТВОЄ СВЯТИТЬСЯ...

Нехай ім'я твоє святиться,
зорею світить, не згаса.

•  ДРУЖИНІ

У парі
стільки літ

•  В ОЦЮ ШАЛЕНУ ЮНУ ПОРУ...

Сніги зійшли.
Ще голе віття

•  9 березня 1861 року

З кам'яної столиці
до рідного краю

•  НА ПОБАЧЕННЯ ІДУ!

Провесінь...
Усе в обнові -

•  ЛЕЧУ БЕЗОГЛЯДНО В БЕЗОДНЮ КОХАНИХ ЗІНИЦЬ...

Лечу безоглядно
в безодню коханих зіниць.

•  ***

Не з Умані пливуть,
з омани,

•  ВЕСНЯНЕ

Сп'яніло повітря весною, весною -
Крилатою брунькою і борозною.

•  ОДНА ТАКА ЗЕМЛЯ!

Вона в мене - одна
вже тому, що корінням одвіку

•  СУМУЮ БЕЗ ТЕБЕ, СУМУЮ,,,

Сумую без тебе, сумую,
Самотньо літую, зимую,

•  ХВАНЧКАРА

Тут, на пагорбі скелястім,
Де біжить внизу Кура,

•  БЛАГОСЛОВЛЯЮ...

Благословляю погляд твій -
Він сірий день зробив жаданим,

•  ЗАПОВІТ

Не пам'ятник залишу - пам'ять,
Все, що збирав і ніс - у ній...

•  СУМНІВИ

Сумні ви, сумніви нічні.
Та, головне, що - не ледачі...

•  ВДЯЧНІСТЬ

За те, що стрілася мені
У непрості в нестерпні дні,

•  СТЕПОВИЧКА

Літнє сонце в косу заплете
Соняшника сяйво золоте,

•  * * *

Утікати?
Якби тілько знати куди?

•  * * *

Ніч сипала зірки - цвіло небесне сито,
І тиші оксамит гойдав і огортав.

•  У МАЙСТЕРНІ ЖИВОПИСЦЯ

В кульбабах Базилевих, травах
Дрімає тиша золотава.

•  ВЕЧІР НА ОСКОЛІ

Куширі. Комиш. Латаття.
Мокнуть лілії в ріці.

•  ГОЛОСОК

При березі розмитому
Поміж густих осок,

•  * * *

На землі мозаїка кленова,
жовтий смуток сіє падолист.

•  То не біда...

То не біда, що ниті срібні
В літах залишили сліди -

•  * * *

Вибріда з туману терен,
Наче скеля степова.

•  ***

Минув наш час?
Уже минув?

•  Сікстинська мадонна

Вічність
принишкла

•  ***

В тісному кварталі старого Тбілісі
Блукають віки, наче мавки у лісі -

•  У КНЯЗІВСТВІ ЛЮБОВІ

Сади стуманені, імлисті,
Важка роса на темнім листі.

•  ЮНИЙ ВЕРЕСНЮ МІЙ

Зосереджені личка
пірнули в розкрилені зошити

•  ДИВО

Ладан молодої лободи,
злагода розчулених долонь.

•  ПОРІГ

Як хвіртка знайома тихесенько рипне,
Зрадливо мій голос отерпне, охрипне.

•  ПРОВОДИ

Чорний терен білим цвітом замело.
Проводжало хлопця в армію село.

•  ТОЙ ВЕЧІР...

Той вечір листом шарудів,
У шибку стукав гілкою.

•  ***

У тяжі сад і поле рідне,
Де жайвір сріблить голосок.

•  Пам'яті Олександра Гріна

Прибій ласкаво манить і зове
В обійми хвилі, синього простору.

•  * * *

Якби знаття,
куди ми ідемо -

•  В НІЧ НА КУПАЛА

В ніч на Купала чароцвіт цвіте
У нетрі лісу вогником-обманом

•  МАРІЯ

Хай чекання смутком догора,
А любов'ю серце не зміліє!

•  * * *

У садочку стріне хата біла -
Пил спаде натомлених доріг.

•  * * *

Знов гетьмани нові по собі залишають руїну -
на землі занапащеній зло розгулялось старе...

•  ***

Гріють свято твоє снігурі.
Горне віття срібляста ялиця.

•  ***

Чи доля серце обманула,
Чи густо роки замісив -

•  ХІБА Ж БЕЗГОЛОСА ВКРАЇНА МОЯ...

Хіба ж безголоса Вкраїна моя, без'язика?
А пісні не чутно: хористи німі і глухі.

•  БУРСАЦЬКИЙ УЗВІЗ У ХАРКОВІ

Трамваї, тролейбуси в парку дрімають давно,
Ні шереху в місті. Принишкли камінні квартали.

•  У НАДРАХ СЛІВ...

У надрах слів живе могуть незнана.
З глибин отих - скрижалей таємниць -

•  У СНИ ПОТАЙНІ...

У сни потайні мої солодко входиш.
Як листя осіннє, осиплеться одіж.

•  МІЖ ВІТРОМ ЗИМНИМ І ДОЩЕМ

Бувай, побачимось іще,
Якщо зведуть примхливі долі...

•  ***

Знов беззаконня і сваволя,
Бал правлять тлусті гаманці.

•  * * *

Знавісніли сніги.
Ми в облозі завій,

•  ІДИЛІЯ

Телятко на лужку траву скубе,
Малюк наш за метеликом гасає.

•  БАЛАДА ПРО ЩАСТЯ

В тридев'ятому царстві його не знайшов.
Стільки літ розгубив, позбивав підошов.

•  * * *

Несе неспинна круговерть,
Жадлива, як вогонь,

•  МІСЯЧНОЇ НОЧІ

Фіалковий вибух - і ніч розцвіла фіолетом,
Оглушлива тиша - аж чутно тремтіння зорі.

•  * * *

Милуюся тобою крадькома,
Очима п'ю п'янку цілющу вроду.

•  ПЕРЕД РІЗДВОМ

Завис десант сніжинок угорі.
І все довкіл - сліпуче і крилате.

•  МУЗИКА

Зазвучала вона!
Розлилась, мов нестримана повінь.

•  * * *

- Люби!- шепочеш ти мені.- Люби!..
Злітаєм юно на вершину знову

•  В ПОГЛЯДІ ЖІНОЧІМ

Є тайна в погляді жіночім,
Спокусливо-лукавий чар.

•  * * *

Безвихідь,наче зашморг обніма
(Приреченому час не обманути):

•  ОЗВУСЬ!

Озвусь у немовленім слові до тебе
Веселим струмком, ароматом трави.

•  * * *

Скільки у лісі сосновім озону,
Скільки у небі блакитного дзвону -

•  * * *

Сяйнуло сонце, мов оскільський лин,
І вгрузло в запорошений полин.

•  СЛОВО

Випростується радо в глибині
Моєї потайної таємниці

•  * * *

У досвітній льолі
Зорі охололі,

•  * * *

Веселий крякіт, плескіт на ріці -
Вернулися із вирію пернаті.

•  ТІНЬ

Непоказна та ще й незграбна,
Мовчакувата, ненахабна

•  ***

У лютому охиза -
сніг мокрий і жалкий,-

•  ***

Вечірня сутінь.Місяць.Тиш
благоговійна.

•  Ми з тобою, ласкавко, багаті...

Ми з тобою, ласкавко, багаті
Не на статки великі - о, ні! -

•  ЩО ТАМ - ЗА ВІЧНОЮ МЕЖЕЮ?

Що там - за вічною межею,
Де час рікою не тече,

•  Це - райський сад...

Це - райський сад.
І ми удвох лише

•  КРЕШ

...А без тебе не стало на білому світі рідні.
Безбережна печаль затопила і ночі, і дні.

•  ВДВОХ

Невже і ми приречені на гріх
В полоні відчайдушної погуби?

•  ЖУРБА

Ти станеш обманювать - серце мені запече.
Як янгол посивілий сяде журба на плече.

•  ПОЦІЛУНКАМИ ВІЙ...

Поцілунками вій
Геть змету хмарку прикрого суму.

•  УКРАЇНІ

І знов у покосах розіллє медові хмелі
Отава прив'яла. І коник сюрчатиме дзвінко.

•  ДО КВІТУ ХРИЗАНТЕМ

Іще є час до квіту хризантем,
Ще тайною чекання оповите.

•  У гарячім надвечір'ї

У гарячім надвечір'ї, мов на дріжджах сходить запах,
Ситний запах намолоту, що живив липневі дні.

•  Вітер одцвіття розвіє...

Вітер одцвіття розвіє, неначе й того не було.
Гілка гойдає плоди ще дрібнесенькі, ще недозрілі.

•  ОД ЛІТА СЕРПЕНЬ ОДЛІТА

Од літа серпень одліта
І осінь дихає у спину.

•  МАТІОЛОВІ ВЕЧОРИ

Ти мене, матусю, не свари:
То кохання стрілось вперше з долею...

•  Вокзальна суєта прощань

Вокзальна суєта прощань.
Твоє засмучене обличчя...

•  Язик невтримний...

Язик невтримний, гострий язичок,
Кого ти ласо ловиш на гачок

•  Тайна тайн

Що було між нами -
Тайна тайн.

•  ХАТИНКИ БІЛОЛИЦІ

Хатинки білолиці в слободі,
На хуторах - хатинки білолиці.

•  Мандрувати!

Дерева розквітлі, хмаринки мов з вати -
Це ж так романтично - удвох мандрувати!

•  Розніму назустріч руки...

Розніму назустріч руки -
Але де ти?

•  Ти - є!

Ти - є! Ти - є! - і радість обпече,
Що можна тебе бачить, говорити.

•  КЛИЧЕ ГАЙ...

Кличе гай до зеленої брами -
Відступа мегаполісний рев.

•  ***

Процокотіли кроки лунко,
І зовсім звично - не зі зла -

•  ***

На пашу сонечко веду...
І ранок, наче у меду, -

•  ***

Опосіли круг душі слова,
Розпашілі, як жива трава -