Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віктор Мельник (1958)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Прийде осінь, якої не переживу.
    Кулеметна сльота обсікатиме сад,
  •   В нас сьогодні на районі свято.
    В нас сьогодні на районі свято.
    Торжествуй, демократичний дух!
  •   Вогонь над багаттям, як звільнені душі дерев
    Вогонь над багаттям, як звільнені душі дерев –
    Злітають у рай, на прощання махнувши димками,
  •   Зимові саги
    (З Рауля Чілачави)
  •   Як тебе відпустити в минуле?
    (З Рауля Чілачави)
  •   Вп’ялись у вись громовідводів вістря
    Вп’ялись у вись громовідводів вістря
    Під спалахи миттєвих ран небесних,
  •   Варна
    (Із Станіслава Пенева)
  •   Балчик у листопаді
    (Із Станіслава Пенева)
  •   Прибій
    (Із Станіслава Пенева)
  •   Автомат
    Птах залізний червоним дзьобом
    Цілу ніч клює горизонт.
  •   Стоїть такий снігопад!
    Стоїть такий снігопад!
    Здається, голки ялинок
  •   Картинка з Копенгагена
    Мов замку Росенборг стрімкий паркет,
    Дахи зелені стелить Копенгаген,
  •   Дороги
    Вирвалась, як стріла
    Із тятиви горизонту.
  •   У спадщину зоставимо печаль
    У спадщину зоставимо печаль
    В чорноземі жита озимим болем
  •   Б’є океан в кардіограми скал
    Б’є океан в кардіограми скал
    Ніч розкрива діряві парасолі
  •   Світ розламавсь, як світло об кришталь
    Світ розламавсь, як світло об кришталь
    Крижини континентів, блудний полюс
  •   1933. Травень
    1933. Травень
  •   Стану, губу прикусивши
    Стану, губу прикусивши,
    Перед нічним вікном.
  •   Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
    Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
    Стареньких вулиць ламаний асфальт,
  •   Все глибше й глибше в ночі й холоди
    Все глибше й глибше в ночі й холоди
    Пірнають кленів жовті субмарини,
  •   Вечір. Вітру непомітний пальчик
    Вечір. Вітру непомітний пальчик
    Мокрі струни пробує в садах,
  •   Базар дев’яностих
    В сірім небі мішають розчин,
    Колір хмар – цемент і пісок.
  •   Від заношених слів, неслухняних, як пальці з морозу
    Від заношених слів, неслухняних, як пальці з морозу,
    Від пустого повітря, де очі відсутні твої,
  •   Неприкаяні очі зведи
    Неприкаяні очі зведи
    В небеса, де немає нікого –
  •   Тиха свічка – ручка чорноброва
    Тиха свічка – ручка чорноброва –
    На шибках віконних вірші пише.
  •   Ще на кілька годин
    * * *
    Ще на кілька годин
  •   Часи недосяжні, коли забуваються втрати
    Часи недосяжні, коли забуваються втрати.
    Склерозний годинник заплутавсь між днів і годин.
  •   Нічого на гострі слова не сказав
    Нічого на гострі слова не сказав,
    Вирішив мовчки піти.
  •   Стишились трамвайні перестуки
    Стишились трамвайні перестуки.
    Вкрилось місто ковдрою небес.
  •   Так статись не мало
    Так статись не мало: надвоє
    Життя розділивши, лежать
  •   Не на останній межі
    Не на останній межі,
    Не в переддень смерті,
  •   Вкотре в вікно задивлюся і знову
    Вкотре в вікно задивлюся і знову
    Сотні розмов у думках відмовчу.
  •   На долонях щорік – мов на Марсі – різкіші канали
    На долонях щорік – мов на Марсі – різкіші канали.
    Вдосконалює доля жорстокий, як ніж, телескоп.
  •   Торкаєшся мови, як глини
    Торкаєшся мови, як глини,
    І ліпиш епохи й світи,
  •   Колима 1938-го. Втеча
    Розчинюся в снiгах, бездорiжжям доб’юся до вiкон,
    Де, немов поплавок, упiрнає вогонь в заметiль,
  •   Із пекла асфальту – босонiж в чорнобильськi роси
    Із пекла асфальту – босонiж в чорнобильськi роси.
    Пiд кожним листком – крижана материнська сльоза.
  •   Різдвяне
    Ховає сміх у вус пан Біг:
    Лишивши білий слід,
  •   Днi мої тануть, як вiтер у жовтнi
    Днi мої тануть, як вiтер у жовтнi.
    Сухо завмер полиновий пустир.
  •   Сiм акордiв каторжної гами
    Сiм акордiв каторжної гами -
    Сiм в'язничних крокiв у вiдлюдь...
  •   В Могилеві-Подільському
    На краєчку країни, в осінніх краях,
    Де асфальтом пливуть жовті човники листя,
  •   * * *
    Осінні сайти обіцяють дощ,
    І жовте, мов коньяк, стікає листя.

  • Огляди

    1. * * *
      Прийде осінь, якої не переживу.
      Кулеметна сльота обсікатиме сад,
      Рикошетом врізаючись в білу траву,
      І душа замість неба захоче назад,
      Та не зможе вернутись до замкнутих віч,
      Розгойдати зупинене дихання знов…

      Поховайте її в ненаписаний вірш,
      Де ні слів, ні думок, тільки біль і любов.
      21-22.11.2013



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. В нас сьогодні на районі свято.
      * * *
      В нас сьогодні на районі свято.
      Торжествуй, демократичний дух!
      Бидло обирає депутата
      Між хапуг, злодіїв і бандюг.
      ...
      З ночі все враховано й підбито -
      Що за кого й скільки на кону.
      Свердлить думка: не продешевити,
      За Вітчизну правлячи ціну.

      Позникали обіцяльні постери,
      По ефірах тиша залягла.
      І стоять таблички "Гурт" і "Роздріб"
      Там, де, кажуть, совість ще була.
      07.2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Вогонь над багаттям, як звільнені душі дерев
      Вогонь над багаттям, як звільнені душі дерев –
      Злітають у рай, на прощання махнувши димками,
      І здалеку чутно, як озеро тишу пере
      Об камінь.

      Занурення в спокій. Приблудний вечірній вітрець.
      Навпотемки яблуні бóмблять некошені трави.
      Калина об явора хтиво листочками треться.
      Шалава…

      30.08.2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Зимові саги
      (З Рауля Чілачави)

      В небі саги зими я записував димом з каміна,
      Ставив крапку-зорю, а за кому брав місячний серп.
      Письмена відбивались в дзеркалах замерзлих озер,
      Відкривались очам і доступні були розумінню.

      «Ти залиш мені банку…» – повторював я щонеділі,
      Як у двері мої вранці стукав старий молочар.
      Відчував наперед, коли доля готує удар,
      На трагедіях знаючись, мабуть, незгірше Есхіла.

      Так прожив. Півсудьби уже за перевал віддалилось.
      Розучився радіти, наповнила пісню печаль,
      І римує відлуння, блукаючи серед проваль:
      Всепродажність… Всерозгардіяш… Пустотливість…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Як тебе відпустити в минуле?
      (З Рауля Чілачави)

      Самота вдалині від усіх –
      Інший смуток у серці не муля.
      Сонця ласка, морози і сніг –
      Все зника невблаганно в минуле.

      Убивають. Палають міста.
      Мир вертає в столиці й аули.
      І фортеця, й хатина проста –
      Все зника невблаганно в минуле.

      Камінь колеться скельних твердинь,
      І сади в бур’янах потонули.
      Мудрість літ, легковажність годин –
      Все зника невблаганно в минуле.

      Ти життя моє, жар сподівань,
      Ява й казка, що вдвох перебули,
      При останньому із розставань
      Як тебе відпустити в минуле?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Вп’ялись у вись громовідводів вістря
      * * *
      Вп’ялись у вись громовідводів вістря
      Під спалахи миттєвих ран небесних,
      І ллється дощ – прозора кров повітря,
      І б’ється флюгер – як чутливе серце.
      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Варна
      (Із Станіслава Пенева)

      Освітленими палубами сяєш
      під сонцем далини – понад дахи.
      Кружляють чайок полохливі зграї,
      злетівши над гніздів’я і страхи.

      У тебе, Варно, все – земної сили,
      і кожна хвиля – вічна таїна.
      Ста небезпек уникнувши, відкрила
      ти в морі істину, що нас єдна.

      Мов сивий лоцман, Ґалата стрічає
      і бурю, і зажуру, і приплив.
      Моє прекрасне місто, я вітаю
      тебе щодня край моря й берегів.

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Балчик у листопаді
      (Із Станіслава Пенева)

      Вода у наступі, безжальна,
      вкриває піна камінь кожний
      і кришиться порода скальна –
      ніде сховатися не можна.

      Затока бідна ледь встигає
      поперед хвиль звести фортеці
      і віжки течій натягає –
      тримає берег у вуздечці.

      І неозорі водні милі
      відкриті, і безперестанно
      звучать попід домами хвилі,
      мов клавіші фортепіано.

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Прибій
      (Із Станіслава Пенева)

      ...І в лагідних обіймах-берегах
      скидає льолю каламутну хвиля
      і завмира, покірна і нага,
      безплотна – заніміла і безсила.

      І берег погляда на кращу з хвиль –
      від пристрасті її боронить суша.
      І тугу відчува, і лють, і біль,
      Негойні рани заховавши в душу.

      2011




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Автомат
      Птах залізний червоним дзьобом
      Цілу ніч клює горизонт.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Стоїть такий снігопад!
      * * *
      Стоїть такий снігопад!
      Здається, голки ялинок
      В імлі вишивають сад
      Хрестиками сніжинок.

      2010



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Картинка з Копенгагена
      Мов замку Росенборг стрімкий паркет,
      Дахи зелені стелить Копенгаген,
      І краплі шаленіють від наснаги –
      Танцюють степ під стукіт кастаньєт.

      То дощ дає щоденний свій концерт,
      Тамуючи сердець таємну спрагу.
      І сам король висловлює повагу,
      В миру монарх, але в душі – поет.

      10.07.2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Дороги
      I
      Вирвалась, як стріла
      Із тятиви горизонту.
      І там, де захід пала,
      Застрягла в мішені сонця.

      II
      Через вічні стомлені степи
      Видивом, що скраю неба виникло,
      Десь бредуть поламані стовпи,
      Як несправні сонячні годинники.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. У спадщину зоставимо печаль
      XIV
      У спадщину зоставимо печаль
      В чорноземі жита озимим болем
      Рушій прогресу садить бараболю
      Гойдає цвинтар – вічності причал

      Кружля Землі блакитний катафалк
      Чумацьким Шляхом – перекотиполе
      Суб’єкт життя копає бараболю
      Гуде транзитний космос, як вокзал

      Безсмертя цінник – цифри на картоні
      Пластмасові цяцьки армагедонів
      Прийдешності оманливий ескіз

      Тире надгробні – знаки переносу
      У небі зблисло, мов зламався посох
      Безсмертний дощ штрихує час навскіс.
      2011

      Цей сонет буде в моїй новій книжці, що має вийти восени. Поки що вона має робочу назву "Трильярди".




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Б’є океан в кардіограми скал
      XI
      Б’є океан в кардіограми скал
      Ніч розкрива діряві парасолі
      В повії портові пішли Ассолі
      Бинтують Греї чужину в асфальт

      Шквал оп’янілий весел і зухвал
      Народи, мов городи, пропололо
      Судьбу на пальцях викида астролог
      Безповоротний вирій. Гостра даль

      Тужливе «Повій, вітре» на рінгтоні
      Трансатлантичний безпритульний сонях
      Розповідаєш – губи як поріз

      Зоря багряна ліхтарем на розі
      Сто хайвеїв – по чаєчці-небозі
      Мозаїки розміняних вітчизн.
      2011

      Цей сонет буде в моїй новій книжці, що має вийти восени. Поки що вона має робочу назву "Трильярди".







      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Світ розламавсь, як світло об кришталь
      IX
      Світ розламавсь, як світло об кришталь
      Крижини континентів, блудний полюс
      Вечірній пляж полощеться в нігролі
      Жорствою літер кришиться скрижаль

      В повітрі пластилінять правда й фальш
      Фабричні труби – глиняні пістолі
      Приціл хреста півмісяць на костьолі
      тіла сміття відплив дев’ятий вал

      Заквітне погляд ружами агоній
      В Су-27 впрягають хлопці коней
      Ми не живем – нас уявляє шиз

      Сховатися би – страусом! – в склерозі
      Ятрять у травах стронцієві роси
      Гряде світанку світовий стриптиз.
      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. 1933. Травень
      1933. Травень

      «Мамо, не плачте. Дивiться, ось хлiба окрайчик.
      Трошки я з’їв, а другий кусочок принiс.
      Бабця сказали, це вчора приходив зайчик,
      Дав нам гостинця i знову побiг у лiс.»

      Темiнь в кутках залягла, як земля, глибока.
      Сонце не входить – спинилося перед вiкном.
      Блиснула сталь i порiзала променем око.
      Наче по склу, скреготнуло по серцю бруском.

      «Мамо, а що ви, на поле не йдете сьогоднi?
      Бабця сказали, вже дядька Миколи нема.
      Мамо, чого це у вас такi руки холоднi?
      Мамо, пустiть мене! Мамочко! Мамочко! Ма...»
      1989



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Стану, губу прикусивши
      * * *
      Стану, губу прикусивши,
      Перед нічним вікном.
      В чорну фанеру тиші
      Цвяхи б’є метроном.

      Тисячі тисяч кроків
      Крізь уповільнений час.
      Камінь чекання дамоклів
      Тисне важко на нас.
      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
      * * *
      Яке ти, мiсто? Просiда в туманi
      Стареньких вулиць ламаний асфальт,
      І лiхтарi, хитаючись, як п’янi,
      Пiдслiпуватим маревом горять.

      Порожня нiч.
      Лиш темiнь ллється з вiкон.
      Лиш магiстралi потойбiчний гул.
      Зiм’явши погляд, заповивши звуки,
      Туман не вiдчува свою вагу.

      Що там – в пiтьмi людських невiчних келiй?
      Зачаття? Плач? Безсилля горiлиць?
      Панелi провiнцiйного Растреллi
      Службових не вiдкриють таємниць.

      Проявиться – i щезне непомiтно
      Самотнiй випадковий чоловiк.
      Туман над мiстом i туман над свiтом.
      В молочний простiр тихо тоне вiк.
      1989



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Все глибше й глибше в ночі й холоди
      Все глибше й глибше в ночі й холоди
      Пірнають кленів жовті субмарини,
      І стелиться в алеях світлий дим,
      Як мілководдя – ледве по коліна.

      Був вересень на двох, але тепер
      Ти вдалині. В нас навіть осінь різна.
      У хмарах скинувсь місяць-срібнопер,
      Мов склом автобус при відході блиснув.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Вечір. Вітру непомітний пальчик
      * * *
      Вечір. Вітру непомітний пальчик
      Мокрі струни пробує в садах,
      Тихий дощ – лінивий барабанщик –
      Паличками стукає об дах.

      Партитура темряви знайома,
      Можна грати, не відкривши віч.
      Лиш один необережний помах
      Сигарети – й виконають ніч.
      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Базар дев’яностих
      В сірім небі мішають розчин,
      Колір хмар – цемент і пісок.
      Хто хитріший – торгує дорожчим,
      Хто простак – продає дріб’язок.

      Рекетирів бетонні лики.
      Жебрака целофановий спів.
      І знесилений дощ-каліка
      Сперсь на милиці двох стовпів.
      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Від заношених слів, неслухняних, як пальці з морозу
      * * *
      Від заношених слів, неслухняних, як пальці з морозу,
      Від пустого повітря, де очі відсутні твої,
      Від скляніючих рим перейти незворотно на прозу –
      Й написати про те, як помруть восени солов’ї.

      Написати, як голос зника за сухими снігами,
      Як скрипітиме явір важкі перестуджені сни
      Під нахабний мотив, під мотив горобиної гами, –
      І навіщось чекати,
      Навіщось діждатись весни.

      1990-ті



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Неприкаяні очі зведи
      * * *
      Неприкаяні очі зведи
      В небеса, де немає нікого –
      Тільки Су реактивні сліди,
      Як рентгенівський знімок бога.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Тиха свічка – ручка чорноброва
      * * *
      Тиха свічка – ручка чорноброва –
      На шибках віконних вірші пише.
      Стелить голос стежечку для слова
      В чистому повітрі, в чистій тиші.

      Вийдем на затемнену веранду –
      Ані звуку з вулиці, з долини.
      Тільки чутно, як по винограду
      Ходить дощик кроками краплинок.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Ще на кілька годин
      * * *
      Ще на кілька годин
      я приїду до того райцентру,
      Де нема суєти,
      де помітний одразу чужак,
      Де в обнімку стоять
      силуети костьолу і церкви,
      У змілілому озері
      перевернувшись навспак.

      Ще на кілька годин,
      щоб пройти по ламкому асфальту,
      По якому щодня
      пробігають твої каблучки,
      І забрати у пам’ять
      цей день і розмову печальну,
      Недоступну усмішку
      і стриманий порух руки.

      2008



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Часи недосяжні, коли забуваються втрати
      * * *
      Часи недосяжні, коли забуваються втрати.
      Склерозний годинник заплутавсь між днів і годин.
      І букви з паперу змітає, мов крихти з церати,
      І пам’ятників опливає важкий стеарин.

      Часи недосяжні, де слово – покинутий цвинтар,
      Спресована пам’ять, що кришиться з легкістю скла.
      І не зупиняється, строчить божественний принтер,
      І сиплються букви – без імені, дати, числа…

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Нічого на гострі слова не сказав
      * * *
      Нічого на гострі слова не сказав,
      Вирішив мовчки піти.
      Надворі шипшина схопила рукав,
      А я оглянувсь – чи не ти.

      2008



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Стишились трамвайні перестуки
      * * *
      Стишились трамвайні перестуки.
      Вкрилось місто ковдрою небес.
      У холоднім просторі розлуки
      Жінці сняться музика і секс.

      Але в ту ж самісіньку хвилинку
      Вдалині, за тисячею верст,
      Чоловіку сниться сонна жінка,
      Котрій сняться музика і секс.

      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Так статись не мало
      * * *
      Так статись не мало: надвоє
      Життя розділивши, лежать
      В полях між тобою і мною
      Кордони, як слід від ножа.

      Надвоє – на «віриш» й «не віриш»,
      Надвоє – єдина душа.
      Печуть у сліпому повітрі
      Слова, як сліди від ножа.

      І все ж під невидимим небом,
      Вразливе, як вогник свічі,
      До тебе, до тебе, до тебе
      Зривається серце вночі.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Не на останній межі
      * * *
      Не на останній межі,
      Не в переддень смерті,
      Просто: прибрати в душі,
      Як прибирають в церкві.

      Вийшовши в гамір і чад,
      В світ цей – велике вбивство,
      Знати: в душі свіча
      Світить рівно і чисто.

      2009



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Вкотре в вікно задивлюся і знову
      * * *
      Вкотре в вікно задивлюся і знову
      Сотні розмов у думках відмовчу.
      Сірий листочок б’ється, мов човен,
      На узбережжі вітру й дощу.

      Ніч напливає, мов плями мазутні,
      Поза дощами – важка непроглядь.
      Що принесе недалеке майбутнє –
      Навіть Кассандра воліє мовчать…

      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. На долонях щорік – мов на Марсі – різкіші канали
      * * *
      На долонях щорік – мов на Марсі – різкіші канали.
      Вдосконалює доля жорстокий, як ніж, телескоп.
      Між шеренгами днів і ночей нас безжально прогнали
      Під шпіцрутенами, над вологим від крові піском.

      Скільки нас уже впало, безсило вростаючи в небо
      Білим коренем видиху із обважнілих легень.
      Басамани каналів – різкіше і глибше крізь тебе,
      І стоять все нові ніч і день, ніч і день, ніч і день.

      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Торкаєшся мови, як глини
      * * *
      Торкаєшся мови, як глини,
      І ліпиш епохи й світи,
      Немов проявляєш світлини –
      Й у кожній ховаєшся ти.

      Твій автопортрет – на іконі,
      На світі – сліди твоїх рук…

      Кружляє у божих долонях
      Орбіти гончарний круг.

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Колима 1938-го. Втеча
      Розчинюся в снiгах, бездорiжжям доб’юся до вiкон,
      Де, немов поплавок, упiрнає вогонь в заметiль,
      І до теплих шибок припаду снiговим чоловiком.
      Хтось вiдчинить: «Заходь. Ще нiхто не вертався вiдтiль».

      Тiльки кружка окропу тремтить мiж слiпими руками.
      І мовчання на двох, i скупе незрадливе тепло.
      Хай сильнiше вiтри хурделяють i крутять свiтами,
      Замітають слiди, щоб дороги назад не було.

      Не питай нi про що. Я не маю нi дому, нi роду.
      Мого iменi друзi сахаються, як вороги.
      Звiдти ми не вертаєм. Я вибрав єдину свободу:
      Безконечнi по пояс, по серце, по очi снiги.
      1989



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Із пекла асфальту – босонiж в чорнобильськi роси
      Із пекла асфальту – босонiж в чорнобильськi роси.
      Пiд кожним листком – крижана материнська сльоза.
      У трави, густi, як дiвочi одкинутi коси,
      Забiгти на хвильку – i вже не прибiгти назад.

      Вдихаю повiтря – мов руку засовують в груди,
      І сходяться нiгтi в скривавленiй плотi легень.
      ... А птаство щедрує, а сонце – ллється зусюди,
      Дзвенить i смiється останнiй наш, чорний наш день.

      Сивiють поети ламаючи пальцi i строфи, –
      Хоч криком глуши похоронний прошарк пiдошов.
      І сходять приречено на всенароднiй Голгофi
      Прилюдно згвалтованi Вiра, Надiя, Любов.
      1989



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Різдвяне
      Ховає сміх у вус пан Біг:
      Лишивши білий слід,
      Під носом чорту перебіг
      Дорогу чорний кіт.

      Спинився чорт - ніхто не йде,
      Ну хоч кого поклич!
      А час летить, а час не жде –
      Закінчується ніч.

      Ось-ось о вранішній порі
      Озвуться у півсні,
      Немов зозулі з дзиґарів,
      Із курників півнІ.

      Нервує, й ратицею, щоб
      Прискорити думки,
      Шкребе потилицю і лоб,
      Аж прискають зірки.

      Невкрадений, по другий бік
      Підморгує мені
      Веселий місяць на стовпі,
      Як глечик на тині.
      12.2010



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Днi мої тануть, як вiтер у жовтнi
      Днi мої тануть, як вiтер у жовтнi.
      Сухо завмер полиновий пустир.
      За горизонт розчиняються конi,
      Невiдь-iзвiдки забiгши у зiр.

      Без перегоничiв, без конокрадiв,
      Невiдь-куди на беззвучнiм скаку.
      Привиди пам'ятi, привиди правди
      На переправi за привид-рiку.

      Хоч не здається спустошена вiра,
      Гублячи в трави коричневi слiд,
      Все забуває жовтневе повiтря -
      Днi полиновi, пил вiд копит.
      1992



      Коментарі (51)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    17. Сiм акордiв каторжної гами
      Сiм акордiв каторжної гами -
      Сiм в'язничних крокiв у вiдлюдь...
      Вiльно витiкає мiж словами
      Музика, яку менi не чуть.
      Обминає пальцi, слух i пам'ять,
      Почерком не ловиться в листки
      І тримає над моїми снами
      Владу, не подiлену нi з ким.
      У якому ж невловимiм вiцi,
      Об яку вiдгострену струну
      Хилитнуться строфи на сторiнцi,
      Нiби келих музики i сну?
      1989



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. В Могилеві-Подільському
      На краєчку країни, в осінніх краях,
      Де асфальтом пливуть жовті човники листя,
      Де повітря п’янить, як молдавський коньяк,
      І всміхаються вулиці смагляволиці,

      Де призахідне сонце сідає в Дністрі
      І полоще волосся у стругах холодних,
      Де той берег пришила стібками мостів
      Голка з ниткою в пальцях господніх.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. * * *
      Осінні сайти обіцяють дощ,
      І жовте, мов коньяк, стікає листя.
      Веселі друзі в вічність потяглися –
      Ти п’єш один, зітхнувши: «Так отож…»

      Життя коротке – хоч на день продовж,
      На вірш, на тост за всіх, що не збулися.
      Погойдуються в чарці, як в колисці,
      Два символи епохи – Бог і Бомж.

      На дні завжди лишається сльоза.
      Бродяги, ланці, грішники, сіроми
      Із тьмяним блиском в золотих очах,

      Чи є для вас, як стрінетесь по всьому,
      Хоча б один генделик в небесах?
      Мовчить Святе Письмо, як партизан.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5