•  Між до і опісля

Скільки раз ми латали стосунки і ме́жі,
що між нами проходили „до“ і „опі́сля“?

•  До 80-х роковин голодомору в Україні

Запалимо свічу!
Нехай зігріє душі

•  Відлітали лебеді парами...

Відлітали лебеді парами …
Слався дим і шукав комиші.

•  Морозний ранок серед жовтня...

Морозний ранок серед жовтня,
тремтить кришталь замерзлих трав,

•  Учора визбирав насіння чорнобривців...

Учора визбирав насіння чорнобривців
(дозріло ж, бо листопад при дорозі).

•  Моя душа так проситься в Карпати...

Моя душа так проситься в Карпати,
Так проситься вернутися у юність,

•  Осінь відмиває бруд

Як добре: осінь відмиває бруд,
зчищає пил, нанесений вітрами,

•  Позолотила і кармінно-міддю...

Позолотила і кармінно-міддю
оздобила всі клени та дубки…

•  Одягли намисто часу на стоянках попелища...

Одягли намисто часу на стоянках попелища
і накрилися землею і кургани, й племена…

•  На Говерлі (спогад)

Густі тумани, наче два струмки,
стікають під ногами у долину,

•  Роздуми після Богоявлення

В мовчанні затаєних дум січневластя
я чую дрижання небесних річок

•  На врожай

Упало снігу – аж під стріху.
Два дні з подвір’я у садок

•  ЗИМОВИЙ СОН

Село поснуло в ковдрі снігу.
І люди сплять. Зимовий сон.

•  ЗИМО-ВОРОЖКО

Зимо-ворожко, покинь свої чари!
Довго ти вчилась свого ремесла?

•  Спогад

Той спогад літа: травоквіття,
твоя усмішка чарівна…

•  Без протиріч

Зима. Мороз. І місяць ліхтарем,
Над містом, що сховалося за стіни.

•  Січневе надвечір"я

Січневе надвечір’я – що краси! –
Змішалося все білим фарбострунням…

•  Я весну намріять хочу

Тихий, тихий лет ночей
крізь тремтячі тіні свічок,

•  * * *

Мій сад сьогодні, мов магніт,
кристалів льоду наморозив, -

•  Сновидіння

Мої тебе шукають сновидіння
і, як сновида, все іду навстріч

•  Різдвяне

РІЗДВЯНЕ
Стихає довкола. Ялинові смоли

•  Сумує сніг

Сьогодні сніг, довкола сніг.
Зима розклала полотно

•  ПЕРЕДЗИМ’Я (діалог)

Завмерло все, чекаючи зими,
Затихли хмари, звісившись на сосни,

•  Наш травень майорів

П’яніли трави й ніч, медові та налиті,
цвіли сади навкруг, наповнені теплом.

•  Засіяли дороги відблиском зірок

Засіяли дороги відблиском зірок,
що несли свій вогонь крізь космічні парсеки.

•  І струм полів нас поєднає

Зима. Вікно. Немає снігу,
а лише дощ в Андріїв день.

•  Ти зрозумієш

Ти зрозумієш - літо не зима,
Вже котрий день тепла не фіксували.

•  Відкрито

Захід багряний (мороз обіцяють на ранок).
В тиші завмерли навколо дороги й міста.

•  Спогад

На полотні небеснім низько-низько
з’явився місяць в тиші голосів.

•  Тиша. Закрию долонями

Тиша. Закрию долонями
зблідле обличчя світлин, -

•  Згубилися у листяній межі (або розлучення)

Згубилися у листяній межі
сліди твої і згадки про кохання,

•  Осіннє фламенко

В звукорядах ранкових октав
зазвучали вібрації лісу,

•  A prima vista

Збагрянілим золотим таляром
осінь підкупила небеса,

•  Тіні ліхтареві замерзали в парку

Тіні ліхтареві замерзали в парку,
там, де ми так часто зустрічали день.

•  Заблукали підвечір разом

Заблукали підвечір разом
в листопадових думах опалих…

•  У світлі свічі обсипалися руни

У світлі свічі обсипалися руни
і тіло вогню за сльозами сплива,

•  Перегортаю споминів сторінки

Перегортаю споминів сторінки,
що мов світлини миті бережуть

•  Зміряний простір хвилин

Зміряний простір хвилин
Ніч відпускає зорею

•  Серенада

Ти зовсім поряд тут. Близька мені й далека
В твоїх очах любов. Чи тільки відблиск зір?

•  Вечірньо-осіннє

За вікнами – дощ,
за вікнами – осінь,

•  F.63.9

О, Боже, що сталося з серцем сьогодні? –
У грудях тріпоче, підвищує тиск…

•  Осінній етюд

В пастельних тонах поспішає мазок
упасти на тло вересневого часу

•  Осіннє

Осіннє.

•  Повернення в сни

Я пірнаю у сни, щоби волі вдихнути,
Щоб зануритись в поле нездійснених мрій,

•  Поки у вікні цвіла мімоза...

Зникли геть налякані морози.
Вже і сонце вирвало свій шмат.

•  В Е С Н Я Н К А

Весна! Весна! Веснянками
Злітає і цвіте

•  Ожива...

У неземній блакиті неба
Звучить весняний передзвін,

•  Пролісок

Ламкий, тендітний, з порцеляни,
Ти виріс рано навесні,

•  Сон-зілля

В потоках теплого проміння
Шугає провесінь тепліням,

•  Стежками

Йду стежками, стежками, стежками,
Що навколо розкрилля снують,

•  Пісня Весни

Ледь-ледь зимові сніговиці
Затихли й відступили.

•  Гіацинт

Шаленіє Антлантики подих
І бушує штормами негод,

•  Карпатська легенда

Ой, співанку-колисанку
Несе в плесах Черемош,

•  Майнув у зорях болід безрадісний

Майнув у зорях болід безрадісний,
Відмітив лінію, зник у ніч.

•  Лютнева заграва печального сонця

Лютнева заграва печального сонця,
У ніч поринає. І сум

•  Холодний подих

Холодний подих. Вітер. Лютий.
А зранку хочеться весни.

•  Я не спішу в обійми до Весни

Я не спішу в обійми до Весни,
Але зігрітися так тягне в її ласці,

•  Лютий

Запліснявілий лютий,
Заліплений снігами,

•  Я так стомивсь від бур

Стомивсь давно від бур.
Хоч море знаю – втіха.

•  Захворіло довкілля весняним чеканням

Захворіло довкілля весняним чеканням,
Забілів на папері мій вірш, мов надія…

•  У день Святого Валентина

У день Святого Валентина,
У день закоханих. Я – теж!

•  Заспів

Я вроджений під серцем Вкраїни
Із пісенних мелодій садів,

•  Вже час!

Мені здається: місяць – сонний,
Не світить вже, не видко зір,

•  Синичка у вікна постукала зранку

Синичка у вікна постукала зранку,
Щось хоче сказати мені на світанку.

•  Зимовиця

Закрутила, завертіла
Зимовиця сніговинням,

•  * * *

Вони яскраві – стиглий пломінь,
Гарячий, з подихів вогнистих.

•  * * *

У вечірньому білому місті
Облітають пелюстки кришталю,

•  Півкроку від тебе

Півкроку від тебе,
Півмиті від щастя...

•  * * *

Сумні вітри несуть над лісом
Далекий холод і думки...

•  ***

Дарує щастя неспокою
Життя твоє, життя моє...

•  * * *

Твій літак у грозу відлітає,

•  Покину гамір вижатого міста

Покину гамір вижатого міста
Й втечу в обійми лісу,

•  * * *

Я заходжу у Всесвіт незнаний,
У чужу територію зір,