Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олена Малєєва (1981)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ти прочитав мене
    Ти прочитав мене і добре знаєш,
    Як вірш знайомий знаного поета.
  •   Чому я вірю...
    Чому я вірю в нездійсненне
    Чому жену раптовий сум...
  •   Хочеш бути щасливим...
    Я зламаю твою печаль...
    Поламаю її на скалки
  •   Ти не кажеш мені: все мине...
    Ти не кажеш мені: все мине, не вірто сі турбувати.
    Твої турботи не варті виїденого яйця.
  •   Я вишию нам долю...
    Я вишию нам долю-витинанку. Мережку.
    Буде все неквапом. Бо все вже є
  •   Йшов по вулиці Вінсент
    Йде по вулиці Вінсент,
    Попиваючи абсент...
  •   Вірю я в безкінечність часу
    Тим, що вірять в безсмертя,
    він дарує і вічну пам'ять і вічне життя
  •   У нас сніги передають
    У нас сніги передають
    І ти сказав мені вострити лижі
  •   Падай зі мною...
    Падай зі мною в зорі
    Що в сіножатях сплять...
  •   Маруся Нечурай
    Маруся-дівка варила зілля, свій приворіт
    Я причарую, я знаю: вихід, там де і вхід.
  •   Ти звав мене Куріпкою
    Ти звав мене Куріпкою,
    І Курочка називав,
  •   Канатоходець
    Тримай баланс, тримай канатоходець!
    Без страху, без страховки, без жердин.
  •   Кохаю тебе без меж
    Кохаю тебе без меж
    Кохаю тебе, авжеж.
  •   Засвічу тобі...
    Засвічу тобі немов ліхтар,
    Засвічу як люстро, як свіча!
  •   Час збігає...
    Час збігає, час сміється й стогне
    Час тобі навіює печаль
  •   Гілка сакури
    Гілка вишні розцвітає
    На губах...
  •   Ти той!
    Ти той, хто зроблений з мрій і снів
    Ти той, для кого синіє небо
  •   А хочеш?
    А хочеш зефір з полуницею?
    Це знаєш, і справді смакує
  •   Втомилася лампа діодна
    Втомилася лампа діодна
    І жевріє ледь на столі
  •   Чому кажуть, що небо сьоме?
    Квітка червона з трави виглядає
    Тремтить смерека, тягнеться ввись...
  •   Мій Робінзоне
    Мій Робінзоне,
    Я знаю, об скелі розбився твій корабель
  •   Яблука вродять на Спаса
    Скільки іще нам чекати, як яблука вродять
    Скільки ще ранків неясних й задимлених днів
  •   Я тебе не чарувала
    Я тебе не чарувала
    І чар-зілля не шукала
  •   Свято життя
    Свято життя.
    В цьому світі напевно
  •   Ти відпусти її
    Ти відпусти її...
    Та зірка не для тебе сяє
  •   Я дякую тобі, мій краю
    Я дякую тобі, мій краю,
    За те, що світлі люди тут живуть
  •   Відповідь товаришу С.
    Я птаха твоя
    Б'юся крильцями в небі
  •   Чичві
    Йду упевнено. Я вишагую.
    Люблять мене корпорації.
  •   Божа розвага
    Був лютий, була середа
    І час збігав, як під ранок сон,
  •   Синочку, мій синку!
    Синочку, мій синку
    Гей на білому коні,
  •   Втрачати ілюзії боляче
    Втрачати ілюзії боляче
    Гірше -жити без них,
  •   Час
    Тобі так хотілось його затримати
    Щоб сів на стілець і посидів поруч...
  •   Сяйте
    Сяйте, навіть у темряві,
    І астя засвітить
  •   Борщівські вишиванки
    Знову змию коси я в любистку
    Як в дитинстві мене вчила мати
  •   Черниця
    В чернечій келії холодній
    Знесилена від небуття
  •   Коханому
    Пристрасно стискаю я твої долоні,
    І тремтить сльозинка у моїх очах:
  •   Зла лічилка
    Зла лічилка
  •   Я не воюю з жінками...
    Я не воюю з жінками...
    Жінок я, по правді, люблю
  •   Сонце зранку сховалося десь
    Сонце зранку сховалося десь, але це не важливо
    Буде новий яскравий день
  •   До мети
    Збираєш в наплічник Нехитрий мотлох:
    Ноут, щоденник, якісь документи.
  •   Ласка
    Моя глибина незвідана,
    Стрибай перевір
  •   Чорні ночі
    Чорні ночі, сонні очі...
    Вдалині світанок спить
  •   Не видавай...
    Життєві і творчі шляхи Михайля Семенка і Володимира Вакуленка надихнули мене на такий вірш.
  •   Святий Пилип
    Крізь місто мертвих я тужливо йшла,
    Сховавши біль, сховавши вир ненастя
  •   Меж немає
    Я хочу тебе цілувати справжнього...
    У твої шрами.
  •   На світанку душі
    На світанку душі тихий шелест озер...
    На світанку душі пряні пахощі трав...
  •   Я знаю
    Принадно цвіте лимон.
    Так пахне, так ніжно чарує...
  •   Водить життя по колу
    Водить життя по колу
    І тисне знов на "Repeat"
  •   У мене немає вічності
    У мене немає вічності...
    У мене немає Бога...
  •   Місяць
    Ніч здригається.
    Котиться місяць
  •   Тиха осінь
    Тиха осінь.
    Сновигають рясні дощі.
  •   В осінньому лісі так тепло...
    В осінньому лісі так тепло...
    Пар іде від землі
  •   Ти є
    Твої мрії прості
    Як вода життєдайні
  •   Будь
    В грудях моїх розцвітає сонячний ранок
    Кожну клітинку зігрівши променем чистим
  •   Осінь з присмаком свята
    У тілі моєму оселилася осінь
    Схожа на свято
  •   Вересень
    Вересень. Так зухвало цвіте каштан.
    Ніби попереду ще все літо й він дасть ще плоди.
  •   Будь ласка...
    Та жінка, яка поруч з тобою щаслива,
    Слухає твою душу, слухає твої сни
  •   Рука в руці
    У мене є усього достатньо
    Що потрібно для цього життя.
  •   Несу нісенітницю
    Іду іду іду
    Я по вулиці
  •   Знаєш, що я люблю?
    А знаєш, що я люблю?
    Як листя тополь золотиться у небі яснім...
  •   Його юність...
    Його юність на спраглих губах,
    Його розум і щира вдача...
  •   Жорстоке літо
    Жорстоке літо...
    І я тільки чую одні слова,
  •   Давай святкувати життя
    А давай святкувати життя.
    І на святі ділити миті
  •   Я навмання
    Я посміхаюся широко:
    Я маю оце знання
  •   І буде мир
    І буде мир. І будуть нові люди.
    І буде Україна молода.
  •   Зійде зоря
    Нема свободи, нема душі, нема кохання...
    Виття сирен... і гул страшний аж до світання
  •   Стояла я і слухала війну
    Стояла я і слухала війну
    Війна мені багато говорила...
  •   Ти виживеш і проростеш
    Треба чіплятися за життя...
    Щодуху, щосил, щомиті:
  •   Здається, що вибір є...
    Здається, що вибір є.
    Тікати подалі, спати в метро, народити в підвалі.
  •   Я загубила козири...
    Я загубила козири в широких своїх рукавах
    І краплена карта сьогодні уже не зіграє
  •   Є люди...
    Є люди, які мають сенс
    А є беззмістовні,
  •   Я не боюся пірнати
    Я не боюся пірнати в свої глибини -
    Це єдино доступна, оця глибина незвідана
  •   Ще один лист гори до Магомета
    Гей, Магомете, а знаєш
    Я не сумую
  •   Ти підсунув мені не те
    Ти підсунув мені не те
    Все пусте
  •   Не пара
    Зріє ягода на полі на чужому
    А на полі на моєму вже достигла
  •   Коні скачуть
    Коні скачуть, білі коні
    В степ безкраїй, неозорний
  •   Відшукай зерно
    Чорні ночі, сонні очі...
    Вдалині світанок спить
  •   На ковчезі
    На ковчезі, на ковчезі
    Погубилися з тобою
  •   Не сон
    Без раніше і потім люби мене
    Без раніше і потім я твоя
  •   Ти вдома...
    Ти знаеш куди тобі йти
    Ти знаєш, хто на тебе чекає...
  •   Sero venisti
    Ми попрощалися позавчора,
    А сьогодні йшов сніг
  •   Давай знайомитись. Я це я.
    Випромінюй мене очами...
    Видихай... Видихай...
  •   Турецький настрій
    Він посміхнувся:
    Seni istiyorum, canım,
  •   Турецький настрій - 2
    Приходь, як хочеш, дзвони у дзвоник.
    Я відкрию тобі. "Merhaba!"
  •   Чуєш, сонце як встає...
    Чуєш, сонце як встає?
    Де ти є?
  •   Коли все іде не за планом...
    Коли все іде не за планом
    Коли ти один за сімох
  •   Благословення
    Шию шию, вишиваю
    Я до тебе промовляю
  •   Ти не впорався
    Ти не впорався. Крапка.
    Час призначити відповідальних за твоє життя.
  •   Пан-барон
    Батько мій - геніальний митець:
    Він володар і душ, і сердець.
  •   Немає сенсу...
    Немає сенсу.. Немає сенсу. Від слова зовсім.
    Вже січень, лютий. А досі осінь.
  •   Я розлилася...
    Я розлилася...
    Я втратила береги...
  •   Я не вірю
    Ти знаєш, я не вірю
    Що ти мене кохаєш
  •   Я відьма
    Я відаю, я відаю, я відаю,
    Я відьма
  •   Мій Бог
    Цей Бог не любить носити краватки.
    І надто багато, напевно, палить,
  •   Засуджена довічно
    Засуджена довічно до позбавлення волі
    Так сказав мені кат і суддя
  •   Не мовчи
    Не мовчи, не мовчи,
    Не ламай гілки молодого дерева.
  •   Загортайся у мене
    Загортайся у мене, як в хутро,
    Я жовтневий твій теплий сон
  •   На вербі дрзрівають грушки...
    На вербі дозрівають грушки —
    Сталося диво з див.
  •   Чекаю...
    Поки серце б'ється, я тебе чекаю.
    А як засумую... то тебе немає.
  •   Мене мати у любистку купала
    Мене мати у любистку купала,
    Та, купаючи у травах, примовляла:
  •   Літо
    Ластівка впала з неба
    Десь за оті кущі...
  •   Тане морена...
    Тане морена...
    Музика дивна.
  •   Ілюзія вибору
    Людина усе обирає сама:
    І долю, і мову, і націю,
  •   Я уже помирала разів зо два...
    Я уже помирала разів зо два
    Тоді була осінь та зливи,
  •   Годі колядувати
    Кажуть філософи: все життя
    Довгий стрибок в могилу
  •   На виставці Далі
    З тобою познайомились
    На виставці Далі
  •   Жовті Води
    Навіщо мені розум, навіщо мені врода?
    Я їду в Жовті Води,
  •   Чорна п'ятниця
    Ми всі на межі
    Ми звикли по лезу, по краю...
  •   Ти чуєш, у тілі підвищився градус
    Ти чуєш, у тілі підвищився градус
    І в грудях терпке вино дозріває
  •   Дрімають вужі...
    Дрімають вужі на холодній пательні
    І півні давно не клюють.
  •   Вводиш в оману
    Вводиш мене в оману.
    Безталанну.
  •   Побігли на пляж
    Скидай свої берці,
    Лишай камуфляж.
  •   Я до тебе більше не прийду
    Я до тебе більше не прийду.
    Наші ночі загули далеко.
  •   Краща
    Я краща для тебе, краща –
    Не сумнівайсь: із твого ребра.
  •   Трохи графоманства на честь 160-річчя з Дня народження Франка.
    Чоло високе й дух міцний,
    Стрімкий, рішучий крок.
  •   Русалка
    Безсоромно на дні лежу
    І вкриваюся морем втіх.
  •   Королева
    На високому троні звільнилося місце:
    Королева втомилася і пішла.
  •   Містерія душі
    Містерія душі...
    Політ нормальний.
  •   На небі тоскнім сіре павутиння...
    На небі тоскнім сіре павутиння...
    Ти дивишся на нього: проморгати б.
  •   Не камінь серце
    Не камінь серце - тепле, для людей -
    Пригрієш їх на грудях ти, нівроку...
  •   А мені твій біль не болить...
    А мені твій біль не болить, знаєш?
    Що ж, покохав отаку - маєш.
  •   Біс поплутав
    Ти дивився на безліч жінок у своєму ліжку…
    Я читаю твое життя, як якусь книжку,
  •   Повертається все
    Повертається все на круга свої.
    І як захочеш, повертаються кращі люди.
  •   Якщо чорна душа, як море...
    Якщо чорна душа, як море
    І ночами не можеш спати
  •   Усмішка
    Він усміхнувся так, як дитина,
    Що сміється вві сні.
  •   Я люблю Дніпро!
    Якщо й є десь пуп країни
    І її ядро,
  •   Краще бути голодним, ніж їсти будь-що, і краще бути самотнім, ніж бути з ким попало
    Люди горді й сильні
    Повсякчас самотні,
  •   Борися!
    Життя боротьба -то борися.
    Як жаркий вогонь - гори.
  •   Чорні Ніндзя
    Чорні Ніндзя йдуть
    І нитки несуть.
  •   Всі йдуть
    Всі кудись йдуть:
    Хто поспіхом, хто -не кваплячись,
  •   Друже, тримайся...
    Друже, тримайся, чуєш?
    Я знаю так, як ніхто,
  •   Йди
    Йди. Поки не пізно. Тікай.
    Поки у венах тече кров незіпсована,
  •   Щастя за собівартістю
    А скільки коштує щастя за собівартістю?
    Без націнок і жертв,
  •   Лист гори до Магомета
    Гей, Магомете, а знаєш
    Я сумую...
  •   Юна Марія
    Юна Марія хотіла б
    Буть як усі:
  •   Кравцеві
    А правда ж, запалювати світло
    Краще, ніж...ні...
  •   Чемні дівчата
    Чемні дівчата не пишуть вірші,
    Чемні дівчата вчаться у вишах,
  •   Було й загуло
    Вона сиділа на підвіконні
    Нагими стегнами.
  •   Як не банально…
    Хоч як не банально вчитися читати по букварях –
    Не кожному у житті насправді так пощастило.
  •   Зелене світло
    Я видихаю млосно твоє ім'я.
    І довгоного хочу іти назустріч...
  •   Біологічна зброя
    Годі латентно вести війну-
    Нудну і багаторічну!-
  •   Ми, брюнетки, такі навіжені!
    Подивися на себе!
    На підборах високих не ходять по мокрій траві!
  •   Одна з юрби
    Я свій вік проживу та піду…
    Лиш одна з багатьох перехожих
  •   Черемха
    Розцвіла черемха в лісі,
    Віти хилить долі,
  •   Жити-бути
    Жити-бути…Фути-нути…
    Жити-бути, ах…
  •   По воді
    Ступайте слід у слід
    За мною по воді,
  •   Еклектика
    Я хочу тебе убити,
    Волію тебе розчавити.
  •   Війна - не війна
    Чотириста тридцять шість,
    чотириста тридцять сім,
  •   Коли ти уб'єш надію
    Коли ти уб’єш надію
    Почнеться нова епоха.
  •   Заборонений плід
    Солодко… солодко… Ти цілуєш мене:
    Я твій гріх.
  •   Все заради Раббі
    Траса: поля, дерева…
    Ніч наступає на шини,
  •   Найкраще у світі місто
    Знешкоджено ніч
    І вибухнув сонцем ранок.
  •   Це – божевілля
    Моя країна у війні?
    Так не буває!
  •   Дозволь бути чемною
    Так, учора була я грішною -
    Про прощення молила всевишнього,
  •   Лисий дідько
    Чому кажуть, що дідько лисий?
    Носить зачіску він за модою.
  •   Зволікання
    Я вбиваю тебе всім зрозумілим словом
    А ти не такий — ти прагнеш оригінальності
  •   Сон
    «Ти — намбер ван,
    А я — твоя цариця.
  •   Мій мужчина
    Ти — мій мужчина, мій мужчина...
    Що покладаю в ці два слова,
  •   Бути жінкою
    Бути жінкою —
    Це значить: бути гарною?
  •   Якщо ти справді віриш в чудо
    Якщо ти справді віриш в чудо
    Якщо ти справді віриш в чудо,
  •   Не питай
    Не задавай собі питань –
    Це все минеться… Все минеться…
  •   Кожному своє
    Мені б облетіти усі світи
    Лишень з тобою.
  •   Кожному своє
    Мені б облетіти усі світи
    Лишень з тобою.
  •   Тут і тепер
    Знання дається усім і кожному:
    Бери й плекай.
  •   Навзаєм
    Моя душа легенька мов пір’їнка
    Ще мить – і ось злетить вона увись,
  •   Таємне знання
    Переживи вигнання з Едему
    І повертайся.
  •   Колекціонер і комаха
    Я нарвалася: я попалася
    У розставлені ним тенета.
  •   Безнадійна
    Мені з тобою, повір, несмачно,
    А трохи лячно,
  •   Мовчання
    Тринадцятий рік. Грудень.
    Ми з тобою: про одне й те саме.
  •   До Євромайдану
    Ви за неї прийшли стояти,
    Що стояти – готові вмерти!
  •   Тільки не кохай!
    Розгортай обгортку:
    Я – твоя цукерка,
  •   Ампутація страху
    Бог промовляє твоїми словами
    Я - дослухаюсь.
  •   Гей вороже!
    Переглянувши соту анкету,
    Обереш одного.
  •   По-жіночому
    "Йди до біса!
    Швидко-швидко!
  •   Хто там, на пероні?
    А він чекав –
    Вона не приїздила.
  •   Спроба молитви
    Сходять армади з неба
    Битися в бої за вічність…
  •   Дощить надворі
    Дощить надворі. Дощить у серці.
    Гудуть вітри.
  •   МАМО
    Наше щастя – в маминих очах,
    Наше щастя – в маминих долонях.

  • Огляди

    1. Ти прочитав мене
      Ти прочитав мене і добре знаєш,
      Як вірш знайомий знаного поета.
      Мої свята, і будні, і минуле.
      Мої секрети.
      Ти знаєш кожен смак. І кожен дотик
      Для тебе не тремтить як таємниця.
      І все ж ти кажеш, що від сплину і нудоти
      Є ліки. І це я - твоя Цариця.
      Мої стежки пізнав ти в цьому лісі,
      І вивчив всі зозуліні кування.
      І все ж цей ліс є чарівним для тебе,
      Бо у ньому - живе кохання.
      Нехай так буде. Вірю я в кохання.
      І вірю в кожну пісню солов'я.
      Твоя цариця. Дівчинка. Кохана.
      Для тебе все це - я.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Чому я вірю...
      Чому я вірю в нездійсненне
      Чому жену раптовий сум...
      З тобою звичне - небуденне
      І вир незвичний світлих дум.

      Чому з тобою сонця промінь
      Ніжніше зігріва тіла?
      Чому з тобою всього вповні:
      Любові, пристрасті, тепла?..

      Відкрий секрет. Я знаю. Маєш.
      Невже лиш від любові це
      Від того, що мене кохаєш
      Нурт щастя огорта в кільце.

      Я захлинаюся й спливаю
      Дихання - тільки в унісон...
      Мій милий. Теж тебе кохаю.
      І це немов щасливий сон.

      Не прокидатись. Не спливати.
      Не знати більше інших снів.
      Все глибше й глибше поринати
      В глибини тих безцінних днів...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Хочеш бути щасливим...
      Я зламаю твою печаль...
      Поламаю її на скалки
      І нікчемні її уламки
      Буде зовсім тобі не жаль.

      Я зітру нелюбові сторінку
      Мій секрет - я і є любов
      Я мов небо, мов зорі, мов...
      Ні, я просто звичайна жінка.

      Що голубить тебе устами
      Притискається ніжно та
      Дуже міцно, так міцно, так...
      Обіймає тебе ногами...

      Світ стоїть. Тож прокинься і все забудь.
      Зріють яблука, очі сяють...
      Зорі тихо в траву стікають,
      Хочеш бути щасливим? Будь.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Ти не кажеш мені: все мине...
      Ти не кажеш мені: все мине, не вірто сі турбувати.
      Твої турботи не варті виїденого яйця.
      Ти кажеш: мала, взувайся, йдемо гуляти
      А що з тим усім робити... По тому подивимося...

      Ти не кажеш мені: я тебе розумію добре
      Бо знаєш, що таке траплялося зо всіма.
      Ти кажеш: я знаю, ти все на світі зможеш.
      Але для чого я, щоб ти робила усе сама?

      Ти не махнеш: не звертай уваги і не зважай.
      Ти ж бачиш. І я не зважаю.
      Ти кажеш: ти дівчинка. Трохи порюмсай.
      Та знай: я є. Я кохаю.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Я вишию нам долю...
      Я вишию нам долю-витинанку. Мережку.
      Буде все неквапом. Бо все вже є
      І на тихому подвір'ї любов жиє...
      Єдиний клопіт: підібрати певну стежку.

      Я не гадаю любиш ти чи ні. Мені все ясно. День пливе неквапом. А в тому дні
      Все неподільне. Все тобі й мені
      Пестливе, ніжне, пристрасне, прекрасне!

      В кутку душі дрімає тихий сум.
      І бачить сни про бувше і небуле.
      І те життям не тронуте минуле
      Ворушить рій припалих пилом дум.

      Не бійся і обходь. Думки й калюжі.
      А я піду з тобою слід у слід.
      І річку страху перейду з тобою вбрід.
      І все те нездійсненне надолужим.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Йшов по вулиці Вінсент
      Йде по вулиці Вінсент,
      Попиваючи абсент...
      Біля нього на коні
      Скаче Сальвадор Далі.
      І в обнімку із нахалом
      Йде похмуро Фріда Кало.
      Десь з коханкою відстав
      Забарився Клімт Густав.
      Крізь туман душевних мук
      Їм на зустріч Едвард Мунк.
      І питає їх: панове,
      Що тепер в мистецтві нове?
      Натюрморт, портрет, пейзаж
      Виклика ажіотаж?
      Чи кубізм, чи символізм...
      Чи панує реалізм?
      Хто тепер в мистецтві Бог
      Ти скажи мені, Вангог?
      Відповів йому Вінсент,
      Допиваючи абсент:
      Йой, тепер в мистецтві глухо
      Годі й відшматати вухо.
      Тільки може в серці стук
      Викличе Іван Марчук.
      Сальвадор Далі мовчав -
      Мурахоїда годував.
      "Так, живопис - це наука
      Покрутіш" Мистецтва пука".
      Це повинно йти від серця
      Як, приміром, в того ж Демцю!"
      -Ну а ти що скажеш, Фріда?
      -Зачиталась я "Карбідом".
      І писати тепер зась -
      Най тепер малює Мась.
      Поруч Едвард Мунк стояв-
      І стурбовано зітхав...
      Скоро нам усім хана
      І виною не війна!
      Назріває дисконнект
      Штучний тисне інтелект!
      Підійшов якраз Густав
      І такий от спір застав.
      - Не втрачайте оптимізму,
      Сюр- і просто реалізму
      Та імпресії свої
      Вилийте на полотні.
      Подивіться на Притулу -
      Ще душа не осягнула
      Як малює пан Іван
      Тож не штучність, а талан!
      Тіло ж як Чантурія
      Не намалюю навіть я.
      І позбутись Мунку мук
      Допоможе Теренчук!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Вірю я в безкінечність часу
      Тим, що вірять в безсмертя,
      він дарує і вічну пам'ять і вічне життя
      Я ж повірила в смерть
      І в кінечність мого буття...

      Вірю я в безкінечність часу
      Що тече і тече невпинно
      І живу під цим дивним гаслом:
      Вічний час але тіло тлінне...

      Вірю я в те що мить спливає,
      Непомітно, як серця стук
      І що все насправді важливе
      Відбувається вчасно: тепер і тут.

      Всім дається по їхній вірі:
      Запитай себе, у що віриш ти?
      Хто ти, той, хто піде у небуття в зневірі
      Чи той, біля ніг якого усі світи?








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. У нас сніги передають
      У нас сніги передають
      І ти сказав мені вострити лижі
      Це означати може: нас вже ждуть
      І в Римі, і в Марселі, і в Парижі.

      Та поки не лечу ще я в Париж
      Нельотна в Україні щось погода
      Вже рік... А щодо гострих лиж -
      То не завадить зустрічі негода.

      Нехай сніги стежинку замітуть
      Нехай у тьмі блищить єдиний вогник
      На снігокат я сяду - і у путь:
      До милого ведуть усі дороги!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Падай зі мною...
      Падай зі мною в зорі
      Що в сіножатях сплять...
      В тихі та неозорі
      В неба прозору гладь!

      Падай зі мною в трави,
      В прілий пахучий мох
      В досвіти і заграви
      В дні без жалю й тривог.

      Падай зі мною в благість,
      В пайду небес пурхай...
      В утіху, любов і радість
      Падай, злітай, кохай!

      Ніжність так ніжно ніжить
      В серце лоскоче щем
      В цьому б іще пожити...
      В щасті б побути ще!








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Маруся Нечурай
      Маруся-дівка варила зілля, свій приворіт
      Я причарую, я знаю: вихід, там де і вхід.
      А там любисток, там рута-м'ята, там меліса...
      А хто не любить, нехай прямує на небеса!

      Маруся пізно вночі вставала - зливала віск...
      І чарувала, і знов гадала: чи буде зиск?
      А як не буде, нехай прямує на небеса...
      Ні то не сльози, ні то не сльози... Пуста роса.

      Маруся тихо собі шептала сім молитов...
      А я ж не крала, ні я не крала його любов...
      А Гриць же вабив, а Гриць же звабив. Чия ж вина?
      Любов отрута, любов трутина. Я п'ю до дна.

      Чи любить милий? А як не любить, нехай умре!
      Ні, я не вірю! Мій милий Грицю, кохай мене!
      Я ж маю очі такі глибокі, і чорні брови
      А у придане я маю в стайнях воли й корови!

      Варила зілля, варила трунок і все питала:
      Чи я ж то свого гарного Гриця та й не кохала?
      Чи я б не була йому за любку на все життя?
      З усіх дівчат на вечорницях - найкраща я!

      На ранок встала і заспівала... Сумних пісень...
      Гей, милий Грицю, твоє кохання ясне як день.
      Ну зрадив милий, ну зрадив любий. Най буде так...
      Але ж мій любий, мій милий Гриць ще той козак!

      Зіллю отруту під пень старезний - нехай росте!
      А ти мій Грицю, мій любий Грицю, кохай мене!
      Що ж ви, дівчата кінця такого чи не чекали?
      Як не прощали, то не любили і не кохали!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Ти звав мене Куріпкою
      Ти звав мене Куріпкою,
      І Курочка називав,
      І Ластівкою, й Коханою,
      І Королева звав.

      Я Мавка була, й Русалонька,
      Царівна твоя лісна...
      І Дівчинка мОя, й Жіночка
      І просто казав: "Вона!"

      І я від таких епітетів
      Не знаю вже, що й гадати:
      Словник же колись скінчиться
      Як будеш тоді ти звати?




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Канатоходець
      Тримай баланс, тримай канатоходець!
      Без страху, без страховки, без жердин.
      В житті своєму ти першопроходець
      Ти перший і останній. Ти один.

      Ніхто не втрима той баланс за тебе
      І схибиш - то провалля це без дна
      Та певен будь: веде тебе у небо
      Слизька й вузька мотузка висхідна.

      НепрОстий шлях обрав собі ти, Друже,
      А вибір? Лиш здається, що він є.
      Бо свій баланс тримати мусить кожен
      Хто народився, і відтак уже жиє.

      Не бійся, не проси, не рюмсай в горі...
      Тримай баланс і не дивись униз!
      І ти дійдеш... Засвітять ясно зорі,
      Фінал здивує безкінечністю реприз...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Кохаю тебе без меж
      Кохаю тебе без меж
      Кохаю тебе, авжеж.
      Кохаю тебе зрання...
      Навпошепки, навмання.

      Кохаю тебе вполудні,
      Кохаю у липні, грудні...
      Кохаю увечері теж,
      Кохаю тебе без меж!

      І уночі невпинно
      Кохаю тебе сумлінно!
      Кохаю необережно,
      Хвилююче і бентежно!

      Кохаю тебе уголос,
      Кохаю твій стан і голос
      Кохаю твій вид ясний!
      Кохаю, Коханий мій!

      Кохаю я повсякчас
      У профіль і у анфас!
      Кохаю - нуртує кров,
      Авжежто це й є любов!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Засвічу тобі...
      Засвічу тобі немов ліхтар,
      Засвічу як люстро, як свіча!
      Я тобі священна, як вівтар,
      Я - гостріше лезо за меча!

      Та не жду твоїх жертвоприношень
      І голів покинутих богинь
      Тож ховай мечі свої у ножни
      І порожні сумніви покинь!

      Знай, як я: повіки не покину
      Сили дам! Натхнення повну чашу,
      Я до тебе крізь світи полину,
      Збережу кохання щире наше!

      І зігрію жаркими сонцями
      Охолоджу вітром у полях
      Вишию шовковими нитками
      Й рушником застелю милий шлях!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Час збігає...
      Час збігає, час сміється й стогне
      Час тобі навіює печаль
      Він не пожаліє, не пригорне
      І пустіє сонячний грааль...

      Ти не бійся втрат - вони природні
      Ти не бійся смерті - де вона?
      Як живий, чого тобі боятись?
      Як помер, то звідки б ти це знав?

      Час збігає, сивина на скроні
      Швидко, швидкоплинно, всує все...
      Може на землі ти цій в полоні
      І ріка життя тебе несе?..

      Зупинись і вийди ти на берег
      Все пусте, а плин - і поготів
      І побачиш - швидко пропливають
      Невцілілі трупи ворогів...

      Ший життя яскраво-синьою ниткою
      І наповнюй радістю себе
      Й не помітиш, як красиво й швидко
      Час що залишився промайне!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Гілка сакури

      Гілка вишні розцвітає
      На губах...
      Я тріпочу, я жадаю
      Ах, ах, ахххх...

      Губи ніжні,
      Свіжий подих...
      Вдих і видих
      Вдих і видих...

      Лиш губами доторкання
      Де реальність?
      Це кохання, це жадання...
      Сексуальність!

      Рухай стегнами ритмічно,
      Все природно, органічно!
      Поетично!
      Оргазмічно!

      Гілка вишні розцвітає
      Ось рожеві пелюстки
      Відлітаємо-таємно
      Потаємно...
      Танем...
      Танем... я і ти...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Ти той!
      Ти той, хто зроблений з мрій і снів
      Ти той, для кого синіє небо
      Ти той, для кого пташиний спів
      Ти той! І кращого вже не треба!

      Ти той, для кого цвіте весна
      Ти радість, ти щем, ти згуба,
      Ти ніби натягнута та струна -
      Ти той! І іншого вже не буде!

      Ти той, за кого тремтить душа
      Ти дар, ти моє причастя
      Ти той, кого я в житті знайшла
      Ти той, хто дарує щастя!

      Ти той! І не заперечить світ
      Цю дивну мою причуду!
      Бо поки ми є, поки ми живі
      Ти мій! І це справді чудо!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. А хочеш?
      А хочеш зефір з полуницею?
      Це знаєш, і справді смакує
      Чи тертий пиріг з чорницями
      Чи сушені маракуї?

      А хочеш до лісу підемо?
      Збирати рясні опеньки
      А хочеш на гору зійдемо
      Ти хочеш, моє серденько?

      А хочеш твоєю буду я
      До скону і далі вічності?
      З тобою завжди ми будемо
      Купатися в морі ніжності.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Втомилася лампа діодна
      Втомилася лампа діодна
      І жевріє ледь на столі
      Та світить яскраво кохання
      У темному світі мені!

      Несталий інет пропадає
      Та нам не потрібен зв' язок
      Бо нас непомітно єднає
      Кохання міцний мотузок.

      Я щастя свого не зрікаюсь,
      Хоч що б віщувало біду!
      В розлуці тебе дочекаюсь,
      І в світі любому знайду.

      Крізь терен шорсткий шлях не згублю
      До ясних і чистих зірок
      Бо тому, хто щасливо любить
      Навколо планети - лиш крок.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Чому кажуть, що небо сьоме?
      Квітка червона з трави виглядає
      Тремтить смерека, тягнеться ввись...
      Ліс запашний ніби сам промовляє:
      Ось щастя. Кохайся й любись!

      Пірнати за перлами. Перли у мушлях...
      Солодко солодко... І небезпечно...
      Русалки там на сторожі стояти мусять
      Поводься із ними гречно!

      Той ліс чарівний - заблукати нескладно
      Та вихід шукати нема потреби...
      Там в хащах ховається Той-хто-вабить
      І зорями сипле і сипле з неба!

      А щастя ж в обіймах, як милий пригорне...
      Сміється у грудях, лоскоче п'яти
      Чому кажуть, як радість, то небо сьоме?
      Воно не менш як десяте!





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Мій Робінзоне
      Мій Робінзоне,
      Я знаю, об скелі розбився твій корабель
      На своєму безлюдному острові ти самотній тепер.
      І годуєш з руки черепаху й слухняну сучку
      Дехто дума: ну все, дійшов Робінзон до ручки...

      Мій Робінзоне,
      Віриш, Друже, я зовсім не думаю так.
      Ти ж вовк морський, а не якийсь там невдаха-моряк.
      Ти знаєш, як збудувати новий корабель і як на ньому плисти.
      Не шукаєш шляхів простих, і чомусь обирієш тернистий.

      Мій Робінзоне,
      Я знаю чому, просто коли непросто то більш цікаво.
      І смакує більше власноруч обсмажена кава
      І смачніші плоди із власних дивних садів
      І принадніші перса недосяжно-грайливих дів...

      Мій Робінзоне,
      Я читаю тебе, і добре тебе розумію,
      Чи, принаймні, маю таку надію...
      Зачекай... Бува у житті і так, що диво станеться,
      Коли поруч з тобою твоя недосяжна П' ятниця.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Яблука вродять на Спаса
      Скільки іще нам чекати, як яблука вродять
      Скільки ще ранків неясних й задимлених днів
      Вірю, що землю мою заскородять й удобрять
      Воїни гноєм безславно спочилих катів.

      Спека холодна за пазуху льодом стікає
      Світлий світанок за обрієм десь спочива
      Щастя і долю повіки віків не спіткає
      Тих, хто на землю вкраїнську мою зазіха.

      Яблука вродять і будуть рясніти на Спаса
      Хто із мечем до нас лізе від нього й помре
      Ми переможемо зброєю, словом і спасом*
      Зірка Вкраїни на небі яскраво зійде!

      *спас - українське бойове мистецтво.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Я тебе не чарувала
      Я тебе не чарувала
      І чар-зілля не шукала
      Не Маруся я Чурай...
      Я люблю свій рідний край.
      Я люблю народну пісню
      З бурштину люблю намисто
      Як печеться хліб в печі
      Й полюбляю дукачі.
      Дзвонять дзвони-
      Дзвонять дуже.
      Може і про наші душі.
      А можливо ще і ні -
      Переможемо в війні!
      Не Маруся я Чурай
      Тож не бійся і кохай.
      Бо ти любиш ніжну пісню
      Подаруєш мі намисто,
      Напечеш смачного хліба
      Доведеш не словом - ділом
      Ту любов до України
      І коханої дівчини.
      А поїдеш в інший край -
      То євшан не забувай:
      Запах степу й полину -
      Все згадаєш в мить одну.
      Я тебе не чарувала
      І чар-зілля не шукала
      Я любила рідний край
      Я любила небокрай
      Тим тебе я зчарувала
      Що по - справжньому кохала.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Свято життя
      Свято життя.
      В цьому світі напевно
      Найщасливіша це я.
      Паросток щастя
      Десь тут проростає
      Радість моя
      Всесвіту центр
      Ясний як зорі...
      Він точно кращий ніж я!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Ти відпусти її
      Ти відпусти її...
      Та зірка не для тебе сяє
      Колись у іншої зустрінеш Новий світ
      В житті буває... Інколи буває
      Що сам Різдвяний посмакуєш ти обід.
      Та буде диво, точно знаю, буде
      Вже зовсім скоро Зіронька зійде...
      Кохана любка, мила та єдина
      До скону милуватиме тебе!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Я дякую тобі, мій краю
      Я дякую тобі, мій краю,
      За те, що світлі люди тут живуть
      Міцне плече десь підставляють,
      Й за руку десь ведуть.

      І навіть в темряві кромішній
      Яскраво світять їх серця
      Я дякую тобі, Всевишній
      Що Україна вся - це я.

      А значить це, що свято й щиро
      Підставлю й я плече своє
      Бог по воді і світлій вірі
      До перемоги нас веде!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Відповідь товаришу С.
      Я птаха твоя
      Б'юся крильцями в небі
      Поглядом голубію
      Всі мої цілі, вся сила моя
      Всі мої мрії
      Про те, щоб наповну гойдати
      Дзвін голубий
      І вітрила розправивши
      Будь-які подолати хвилі!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Чичві
      Йду упевнено. Я вишагую.
      Люблять мене корпорації.
      А найбільший мій шанувальник
      Фахівець один. З ліквідації.

      Я з комітету кредиторів їхала,
      Де ліквідатором був нахал.
      Все підписала, але помітила,
      Як хустинкою він махав.

      Все затреться і залистається
      У майбуття я всім серцем лину.
      Тільки одне-єдине не забувається:
      Як тролейбусу він помахав хустиною.

      Чи привітається, чи відвернеться?
      Буде ж велика скоро з нього людина...
      Та як життя наше не повернеться,
      Буду любити. І пам'ятати... Як помахав хустиною!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Божа розвага
      Був лютий, була середа
      І час збігав, як під ранок сон,
      І тут паслися Його стада
      І світ струменів із Його вікон.

      І Він дививсь на свечі вогонь
      І на паршивих своїх овець,
      І думав: а може оце либонь
      Устроїть черговий всім вам пісець.

      І Він божевільні впускав думки
      У ниці голови тих тварюк...
      І ось зібралися всі вони
      Із хижим захватом йти "на юг".

      Узяти Київ за день, за два
      І далі, далі по мапі вглиб
      Та не вдалося, авжеж. Овва!
      І мислив покидьок: "От так влипнув."

      А Він дививсь на розвагу всю
      Широким ротиком позіхав
      На тих, що на обітовану землю цю
      З усім невіглаством зазіхав.

      І знову лютий, і середа
      І світ струменить із Його вікон
      Немає краю, і час сплива
      Як тихий, світлий під ранок сон.

      Та в серці надію народ плека:
      Йому остогидне розвага ця,
      І Він втихомирить свої стада
      І коні двине в парші вівця.

      Розквітне Київ за день, за два
      І далі, далі, по мапі вглиб
      І Україна буде, авжеж. Овва!
      Ростити дітей й випікати хліб...










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Синочку, мій синку!
      Синочку, мій синку
      Гей на білому коні,
      Синочку, мій синку
      Привези ключі мені.

      Я весну чекаю
      Й сонечко погоже
      Тож вези ключі від Яру
      Внученьку Даждьбожий.

      Синочку, Єгоре,
      Ти на білому коні
      Забери ти синє море
      Й привези його мені.

      Сонечку Єгоре
      Білий кінь копитом б'є...
      Від Чорного моря
      До Карпат люблю тебе!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Втрачати ілюзії боляче

      Втрачати ілюзії боляче
      Гірше -жити без них,
      Як алкоголіку без настою півонії,
      Як кулаком під дих.

      Життя так повільно краплинами
      Камінь точе
      Ворон тим часом, ворону
      Щось каркоче.

      Терпиш, чекаєш, молишся
      Як до страти
      Тільки її не буде, просто
      Треба терпець урвати.

      Не допоможе, віриш?
      Тобі всевишній
      Поки ти пишеш вірші
      Десь коронують інших.

      Нужбо знімай корону
      Та йди собі.
      Ворон, ти ж знаєш, ворону
      Око не виклює.

      Йдеш по стерні, по полю життєвому
      Навпостець
      А на чолі терновий
      Муляє плоть вінець.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Час


      Тобі так хотілось його затримати
      Щоб сів на стілець і посидів поруч...
      А він і не звик дверями гримати
      Він просто проходив повз.

      Не зупиняючись, не озираючись...
      Ти тільки в ногу з ним, інакше -ніяк.
      Не доженеш, як десь забаришся,
      Бо він не чекає. Час.

      А може його і немає зовсім, твого?
      Є тільки тих, хто поруч, і він спливає
      І ти не маєш права... ніякого...
      Але у житті ще й не таке насправді буває.

      І після таких думок ти нарешті вирішиш так:
      Неважливі заслуги й регалії
      І забронюєш квиток на найближчий літак
      У останній свій шлях до Швейцарії.

      02.07.17



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Сяйте
      Сяйте, навіть у темряві,
      І астя засвітить
      Нам перемогою
      Кожному зірка своя
      Світить дорогою.
      Куди заведе нас?
      Бог тільки знає.
      А ми у серці
      Цілі плекаємо.
      Шлях до мети
      Може й тернистий,
      Ним ідемо
      Думками чистими.
      Не сумніваймося:
      Ясна дорога.
      Не переймаймося
      Скоро засяє нам перемога!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Борщівські вишиванки


      Знову змию коси я в любистку
      Як в дитинстві мене вчила мати
      І тужливо-чорними нитками
      Сяду вишиванку вишивати.

      Мамо, мамо... Мамо-Україно
      В нашім краї було споконвік,
      Що, чекаючи сінів назад в родину,
      Вишивала матінка рушник.

      Чорним-чорним шила-вишивала,
      Вірою зурочить боячись,
      Кожний хрестик словом замовляла:
      Повернись, мій синку, повернись!

      А дружини шили вишиванки
      І у скрині клали сорочки,
      Щоб живими повернулись з поля брані
      Їх ріднесенькі чоловіки.

      І чекання будуть недаремні
      Буде мир, закінчиться війна!
      І в красиву сильну вишиванку
      Перевдягне воїна жона.

      І умиє радості сльозами
      Рушничком обітре ясний вид
      Бо чекала, вірила, молилась
      Бо живим вернувся у свій рід.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Черниця
      В чернечій келії холодній
      Знесилена від небуття
      Так мріяла я про свободне
      Про вільне й сильне майбуття.

      Чернечий одяг не пасує,
      Й від праці личенько змарніло
      І все частіше кажу всує...
      Його ім'я... Це ж боже діло...

      І жаль той погляд не запеклий...
      Моїх невинних, без гріха очей
      І я молюся: "Подаруй мні пекло
      Жагучу спрагу пристрасних ночей."

      Зроблю я все: "Дияволе, наказуй"
      Душа в огні згорає без жалю
      Відчути хочу пристрасні оргазми
      Почути хочу пристрасне: "Люблю!"

      Та порожнеча. Поруч - темнота,
      І безпросвітність ница сновигає
      А може... Ні... Хоча, авжеж-то так!
      Моя душа в огні тепер згоряє.

      Я - грішниця! Тож, геть чернечі шати
      Я вийду на заутреню нага.
      Нехай мене засуджують до страти
      Я скину маску. Бо я не така!

      Жбурну, себе, красуню, я юрбі
      Тих заздрісних і лицемірних трупів.
      Хоч сто разів пронзіть серце мені
      Я все одно за всіх живіша буду!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Коханому
      Пристрасно стискаю я твої долоні,
      І тремтить сльозинка у моїх очах:
      Як тебе покинуть, як не буть з тобою,
      Розійтись шляхами – ну скажи ти, як?
      Ти, мій любий, - Всесвіт; ти – Моя країна;
      Ти – моє бажання і моя любов.
      Я без тебе, любий, на шляхах загину,
      Бо без тебе стигне в моїх венах кров.
      Як без сонця жити – так без тебе, милий,
      Як птаху летіти в бурі небуття…
      Я – ти не дивуйся! – не така й смілива,
      Щоб нове почати, та пусте життя.
      2003



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Зла лічилка
      Зла лічилка

      Юрба самозакоханих рішила воювати.
      Один лишився глузду і всі пішли вбивати.
      Юрба самозакоханих рішили владу мати
      Один лишився глузду і всі пішли за грати.
      Юрба самозакоханих рішили сісти в раді
      Один лишився глузду, а інші вже нераді.
      Юрба самозакоханих рішили вийти в люди
      Один лишився глузду, і інших вже не буде.
      Юрба самозакоханих рішила лицедіяти
      Один лишився глузду - не знають всі як діяти.
      Юрба самозакоханих рішили лікувати
      Один лишився глузду - нас стало малувато.
      Юрба самозакоханих рішили грати в шахмати.
      Один лишився глузду. Тут опа: шах і мат.
      Юрба самозакоханих, та всі в душі раби.
      Один лишився глузду - і стало пів юрби.
      Скажи, що ж то за вираз, це скільки пів юрби?
      Не думай, бо із глузду швиденько з'їдеш ти.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Я не воюю з жінками...
      Я не воюю з жінками...
      Жінок я, по правді, люблю
      Інколи в губи цілую
      А інколи навіть в мушлю.

      В мушлях отих заховані
      Цілі світи незвідані
      Як їх не цілувати ж бо
      Видимі, і невидимі.

      Гарні, красиві дівчинки
      Всі вони - майже я
      Кожна із них ріднесенька
      Кожна із них - моя.

      Я не воюю з хлопцями
      Тим більше - із Мужчинами
      Бо чоловічий рід же є
      Кращою половиною.

      Сильні, красиві, правильні-
      Мужества дивний світ...
      Десь від спокус неправедний
      Мучить один завіт...

      Гарні і мужні хлопчики
      Всі вони - майже я.
      Кожен жадає вірити в:
      "Милий, дождуся я!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Сонце зранку сховалося десь
      Сонце зранку сховалося десь, але це не важливо
      Буде новий яскравий день
      Виглядай свою милу!
      Буде ніжна вона і красива
      Все як хотів і Той хто привабив
      І його мила.

      Ми малюємо разом буття
      Пензлями літа
      З нами свято життя
      Кохання і літа.
      Посміхаєшся ти
      Посміхаюся я
      Посміхаються діти!
      Мої помисли чисті
      Вірь мені милий
      Будеш ти, буду я
      Дуже щасливі.

      Любий, давай танцювати
      Я запросила,
      Я не тварина чужа
      Я твоя мила.

      Шансів у цьому житті скільки завгодно
      Тільки даються вони духовно свободним.
      Шанси ці тільки тим випадають
      Що справді живуть, а не відбувають.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. До мети
      Збираєш в наплічник Нехитрий мотлох:
      Ноут, щоденник, якісь документи.
      В душі архівуєш терабайти спогадів,
      Що фіксують важливі моменти.

      А за спиною шепочуть, вовтузяться
      Твої молодії роки...
      І пам'ять фіксує фальшивих друзів,
      Хто не потис руки.

      Відбувається те, що повинно відбутися,
      І колись довелося б все рівно йти.
      Та ти знаєш: так просто тебе не позбутися,
      Ти і тепер — до мети.
      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Ласка
      Моя глибина незвідана,
      Стрибай перевір
      Ласка не пестощі звіра-
      Ласка це хижий звір.

      Вийми рушницю з-за спини
      Влучно стріляй
      Ніч кровоточить невпинно,
      Що ж, і нехай.

      Темрява, темрява ллється
      З рогу достатку
      Вогник мені запали -
      Буде завдатком.

      Знаю із нього засвітить
      Свято кохання
      Ласка ласкава... Бог шельму мітить
      Сяйвом кохання.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Чорні ночі
      Чорні ночі, сонні очі...
      Вдалині світанок спить
      Де ти ходиш, що ти хочеш
      В цю неясну мить...

      Той світанок чи настане
      Темно вже давно
      Серед кривди і обману
      Відшукай зерно.

      Хто є хто, часи розставлять
      На свої місця
      Судять тільки переможці
      Тільки чи це я?

      Де ти ходиш? Що ти хочеш?
      Рак з гори свистить...
      Час спиливає, сонце тане
      Півень чуйно спить.

      Не пробуджуй передчасно
      Най дрімає птах.
      Все неясне стане ясним
      Темне - світлим. Пізнє - вчасним...
      По воді ступай уважно,
      Десь бездумно, десь уважно -
      Ціль - не ціль, а шлях.
      06.02.22



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Не видавай...
      Життєві і творчі шляхи Михайля Семенка і Володимира Вакуленка надихнули мене на такий вірш.

      Не видавай мене, мій Друже, не видавай
      Святого янгола із німбом ти не вдавай...
      Там, чуєш, нагорі, сміються півні.
      О, дивні люди. Дивні люди... Дивні.

      На що готовий ти, на що готовий? Це перевірка.
      Там десь у небі вже... Там сходить зірка.
      Вона укаже шлях тобі додому
      А я у Всесвіті, а я у світі, я всюди вдома.

      Та ні, нехай як є: співають півні...
      Нове життя віщують. Та ми не винні.
      У нас свої світи, свої дороги
      А що чекає нас десь тут, за рогом?

      Не видавай мене, не видавай: я доспіваю
      Зерно від плевел я тепер не відділяю.
      Це марна трата сил: я засіваю...
      Я перемогу нам передбачаю!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Святий Пилип
      Крізь місто мертвих я тужливо йшла,
      Сховавши біль, сховавши вир ненастя
      І раптом розійшлася та імла
      І я відчула тихе, щемне щастя.
      - Святий Пилипе, - я заговорила, -
      Величний склеп, віддалена могила.
      Я знаю, чуєш, Друже, ти живих,
      Багато бачив путників таких.
      Багато ще таких, як я, побачиш,
      Почуєш їх прохання про удачу.
      Та я до тебе не за тим прийшла.
      Кажу, як є: я просто загубилась.
      Шукала шлях від мертвих до живих...
      Святий Пилипе, ти не бачив їх?
      І тихий голос десь заговорив :
      -Живих шукати діло не просте.
      Поглянь у себе, може, і у тебе
      В душі ще й досі щось живе живе?
      - Пилипе, любий! Дяка за совіт.
      За тихий шепіт вітру у імлі,
      Що міст камінний тихо так гойдає...
      За вільне щастя дякую тобі...
      Прощай, пробач... І передай привіт
      Моєму несвятому Миколаю...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Меж немає
      Я хочу тебе цілувати справжнього...
      У твої шрами.
      Небо накрило сірим куполом...
      Висить над нами...
      Під ковпаком ми, під ковпаком...
      Може впаде, може вибухне,
      Може накриється мідним тазиком...
      Може з полегшенням видихне.
      Я хочу тебе обіймати нагого
      Такого вразливого...
      В тобі немає нічого чужого -
      Й тим я щаслива.
      Нехай буде вітер свистіти у вухах...
      Гнітить листопад.
      Скоро скінчиться... Скоро ущухне...
      Кажи невпопад...
      Кажи, без страху поранити -
      Мої шрами ти цілував...
      Знаєш кожну стежину...
      Душу знешкірену ти обіймав.
      Лінії, лінії... Ми перетнули -
      Меж немає
      Вміє відкритися і бути вразливим
      Той, хто кохає.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. На світанку душі
      На світанку душі тихий шелест озер...
      На світанку душі пряні пахощі трав...
      Бути! В миті, що тут і тепер...
      І пізнати глибини, в які не пірнав!

      Слухай, слухай: життя тиху пісню співа.
      Слухай, слухай настроєні струни
      В тих акордах фальшивої ноти нема
      Голос тихий, щасливий і юний...

      Кришталеві чуття, ти неси - не зрони
      Вільні душі не носять кайдани...
      Розквітають від доброго слова вони
      Від погорди ж лихої - зів'януть.

      І кружляє життя танком сонячних мрій
      Серце б' ється чуттєве і п' яне
      Ти його бережи, свіжим подихом грій
      Й не скінчиться ніколи світанок.






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    47. Я знаю
      Принадно цвіте лимон.
      Так пахне, так ніжно чарує...
      Я знаю рецепт.
      Ти кладеш кардамон
      У каву, коли її нам готуєш.

      Я знаю, ти любиш
      Смачну і хрустку скоринку
      У хліба, у курки, у рибки,
      Ще любиш смачні родзинки
      У булці, у сирниках.
      В жінки.

      А ще як пахне полин
      Чи пріле осіннє листя
      Чи ніжно-духмяний тім'ян
      І пахощі рідних стін -
      Це рідне, своє, обійстя.

      Ще любиш на ровер сісти:
      І вітер в волоссі грає,
      А ще за буйки заплисти
      Зайти за межу... Я знаю
      Ти любиш... А ще, ти мене кохаєш.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Водить життя по колу
      Водить життя по колу
      І тисне знов на "Repeat"
      Під звук сексу та рок-н-ролу
      Сонце ввійшло в зеніт.

      Так прожигаємо Вічність
      Так пробиваємо стелю...
      Дивна приходить дійсність
      У нашу казкову оселю.

      Віриш/не віриш? Правда ж.
      Вірю/не вірю? Істина.
      В напівсолодко-рожевому
      Серці моєму ігристому.

      Душі сп'янілі до одуру,
      Тіло жадає млості...
      Голови ходять ходором
      І відчуття всі гострі...

      Любим, жадаєм, молимся-
      Щастя плекаємо ревно
      Збудеться все, що хочеться -
      Знаємо ми напевно.

      Купол небес статичний...
      Сонце ввійшло в зеніт.
      Дякую, хитра Вічність
      За твій неповторний "Repeat".








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. У мене немає вічності
      У мене немає вічності...
      У мене немає Бога...
      І все це якось змінити
      У мене немає змоги.

      У мене часу немає
      На нице і недолуге,
      На те, що в душі здіймає
      Нестерпне чуття наруги.

      У мене немає зайвих,
      У мене нема зрадливих,
      У мене немає більше
      Удаваних друзів нещирих.

      У мене немає заздрості,
      У мене немає злості,
      До мене не йдуть непрошені
      І лицемірні гості.

      У мене немає комплексів,
      У мене немає віри.
      Я знаю. Я можу. Впораюсь.
      Я чую межу довіри.

      Що ж маю я в світі? Щастя.
      І світле твоє кохання.
      І все це якось змінити
      У мене нема бажання.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Місяць
      Ніч здригається.
      Котиться місяць
      По безкрайому небу свободному.
      Так тужливо на небі
      Він світить
      Бо самотньо світити безродному.
      -Де ти, Зоре моя? -
      Він питає.
      Але зорі уперто мовчать:
      Жодна з них
      Місяця не кохає
      І не хоче кохання пізнать.
      І не знає нічне те світило
      Що судилась йому самота
      Зорепадом все небо накрило
      Зорі є. Тільки кожна - не та...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Тиха осінь
      Тиха осінь.
      Сновигають рясні дощі.
      Я ховаюсь у мушлю.
      І варю запашні борщі.
      Випікаю хліби зі скоринкою.
      І дивлюсь у вікно.
      Вже палає яскраво-винним
      Виноградник старий...
      Відлітатимуть скоро птахи
      у щемливо-далекий вирій.
      Я сповільнюсь... Ув оксамит одягнусь м'який.
      І сама буду ніжна й пахуча, як булка
      Із запашною ваніллю тіста.
      Булка здобна. Смачна...
      Вся блискуча та промениста
      Я у мушлі перлиною буду.
      Пречудова, прегарна, пречиста...
      Претвоя...
      Дозрівають скарби незліченні...
      До весни...
      І так само думки
      І веселі. І одкровенні.
      Зріють, Зріють вони...
      Лиш не руш ту перлину
      - прийде час...
      Буде скарб у руці.
      Буде щастя в долоні.
      Буде мушля моя тихим домом твоїм...
      І торкнуться уста до сріблясто-коханої скроні.
      Буде дощ весняний
      Тихо-лагідно пестити нас.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. В осінньому лісі так тепло...
      В осінньому лісі так тепло...
      Пар іде від землі
      Я пам'ятаю порічки в твоїй долоні
      Теплі і запашні.

      Згадка про літо... Та далі буде...
      Золотом сипле ліс
      Вітер свободи у наших грудях
      Щастя у дім приніс.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Ти є
      Твої мрії прості
      Як вода життєдайні
      І сягають за обрій...
      Не збутися їм?
      Та стратегії й плани
      Мої геніальні
      Мріям фору дадуть
      Поготів.

      Буде наше життя
      Сто століть і потому
      Буде вічним кохання
      Як давні світи.
      Буду в очі кохані
      Дивитись невтомно
      Буду я. Буде наше кохання
      І ти.

      Ні не бачили досі
      Галактики світу
      Ні кохання такого
      Ні світла в очах.
      Все співпало:
      І вітер в волоссі
      І квіти
      В наших дивних, яскравих
      Квітучих садах.

      Ти його бережи
      Відчуття те таємне
      Неважливо уже
      Що там доля несе...
      Бо у щасті любові
      Нема часів темних
      Тільки ти, моя радосте,
      Милий мій,
      Є!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Будь
      В грудях моїх розцвітає сонячний ранок
      Кожну клітинку зігрівши променем чистим
      Буду твоєю найкращою любкою з тисяч коханок
      Гімном життя і кохання твоїм урочистим.

      Буду як час безкінечна й жадана як мить
      Буду я чистим повітрям у вільних легенях,
      Дорогоцінна як золото осені липових віть
      Ніжно-солодка як перші травневі суниці у жменях.

      Тільки будь ласка, благаю, мій милий, ти будь.
      Будь ніби в серці цвіте полум'яна жоржина...
      Будь, як проміння, як сонце, як вітер ти будь,
      А передо всім будь як люба, кохана людина!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Осінь з присмаком свята
      У тілі моєму оселилася осінь
      Схожа на свято
      Сонце сміється й малює весну
      Соснам кирпатим.

      Липі фарбує листя. Жовто-зеленим.
      Жовто-гарячим осиці.
      Оранжевим - кленам.
      Жовто-лимонним вербам-сестрицям.

      Айстр фейерверк кольоровий
      Зорями сипле просто в серця.
      У них кохання. У них любов
      З присмаком вітру, свободи і чебреця.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    56. Вересень
      Вересень. Так зухвало цвіте каштан.
      Ніби попереду ще все літо й він дасть ще плоди.
      А під ним зацвіла кульбаба. Ніжний стан.
      Якщо подивитись на них уважно. Ми побачим: це я і ти.

      Осінь зруйнує плани. Вітер висушить стан.
      Листя й цвіт облетять, і зіпріють в росі.
      Але байдуже друже. У мене є план.
      Бути щасливими вічно і так, як не можуть усі.

      Я завжди маю план. І у мене усе зазвичай виходить.
      Суниці зріють. Діти ростуть. Дерева родять.
      Але там де план не спрацює, де можна згубити надії
      Там точно і влучно все зроблять за нас твої мрії.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Будь ласка...
      Та жінка, яка поруч з тобою щаслива,
      Слухає твою душу, слухає твої сни
      Та жінка, яка поруч з тобою щаслива,
      Просто прозоре дзеркало, а в ньому ти.

      Вона хоче з тобою бути, твоєю радістю...
      Так довго, як тільки можливо радості бути
      Ні за минуле, ні за прийдешнє не триматися.
      Та все незбагненне тут і тепер збагнути.

      Та жінка, що береже усі твої таємниці,
      І в храм твій заходить, змивши ноги,
      Вона буде тобі так ніжно снитися
      І обіймати, так само, тебе з дороги...

      І навіть коли пізня осінь... Якщо настане...
      І підуть холодні, з стрімкими водами зливи
      Та жінка менш щаслива від того не стане.
      Лиш будь також...будь ласка, будь щасливим!




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    58. Рука в руці
      У мене є усього достатньо
      Що потрібно для цього життя.
      У мене є ти. І, щоправда
      Ти також не бідуєш, у тебе є я.

      Рука у руці і можна
      Так пройти не одну дорогу
      А можна пліч-о-пліч,
      Що б за тим не чекало за рогом.

      Мені добре з тобою, це навзаєм...
      Але щастя любить тишу. Давай мовчати.
      І тихенесенько, тишком-нишком, тебе
      Буду ніжно, у крайчик губ... Цілувати.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Несу нісенітницю
      Іду іду іду
      Я по вулиці
      Несу несу несу
      Нісенітницю

      Вірять вірять вірять
      Мені йолопи.
      Не беруть важкого в руки
      І у голови.

      Я несу несу несу
      Нісенітницю
      Чи шляхами не зроню
      Важку ношу цю?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Знаєш, що я люблю?
      А знаєш, що я люблю?
      Як листя тополь золотиться у небі яснім...
      Як пахне трава по дощу, або після покосу...
      І нарвати шовковиць рясних,
      Їсти жменями з татових рук...
      Або потай, нарвати в сусіда зеленцем абрикоси.

      А знаєш, що я люблю?
      Як мама пече пиріжки... Пахне вишня, ваніль, свіжа випічка, здоба...
      Я люблю, не повіриш мені, як уранці реве худоба,
      Просить їсти настирливо: му-у!
      Я люблю, як співа соловей, але й павичі
      Видають досить радісний звук із дзьоба.

      А знаєш, що я люблю?
      Коли гойдалки між дерев... Я лечу, я лечу й не боюся.
      Я люблю, коли я сміюся,
      Коли серце тремтить від щастя...
      Я люблю: тріскотить багаття,
      догоряє і ми кладемо у вугілля просту картоплю. А потім ще гарячу й у сажі - в рота.

      А знаєш, що я люблю?
      Взяти ровера й по узбіччі, тихо їхати вдаль.
      Я люблю восени печаль,
      і різдвяні вогні люблю... Так банально.
      Просто хорошу книжку, щирих друзів, свою родину.
      А ще... Хоч дається любов ця важко... та люблю її, Україну!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Його юність...
      Його юність на спраглих губах,
      Його розум і щира вдача...
      Я щоразу гальмую страх,
      І думки, що востаннє бачу.

      Каже він, що усе неважливо
      І що треба спішити жити
      Муркочу я йому наживо.
      Я кохаю його? Можливо...

      Він ховає найкращих друзів
      Обіцяє безжально мститися...
      А хотіла би я у лузі
      Біля ставу із ним любитися...

      І коли він знімає бронік
      Й у волоссі гуляє вітер
      Його хочеться так, до болю,
      До тремтіння, отак, любити!

      Я б хотіла із ним на море -
      Сіль в пупках, у в'єтнамках ноги...
      Але каже він: воюватиму
      Я до нашої перемоги.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Жорстоке літо
      Жорстоке літо...
      І я тільки чую одні слова,
      Немов зажувало плівку касетну.
      Немовби з чужого життя, і хтось їх вкрав:
      "За віщо, ти, бог жорстокий, нас усіх покарав?"

      Жорстоке літо...
      І це не чуже життя.
      Ця дівчинка із сумними очами,
      Цей хлопець із опіком замість шкіри
      Ця порожнеча в душі...
      Усе це я.

      Жорстоке літо...
      А може лише двадцять п'ятий день,
      Останній тиждень зими...
      Так холодно, і самотньо...
      Невже заслужили ми?

      Жорстоке літо...
      Зніміло кіно. І скролінг новин без кінця
      І не перейматися: це ж не моє.
      Я страус, я у піску... Я вірю лише в ЗСУ...
      А хата скраю чия?

      Жорстоке літо...
      Лише середина. За віщо нас бог покарав?
      Де чия провина? Де початок його, де кінець?
      Сивина у дитини в скронях.
      Все життя зійшло нанівець.

      Жорстоке літо...
      Порожньо-пусті слова:
      -Як ти там?
      -Нормально.
      -А ти?
      -І я.
      Так духмяно трави цвітуть. І пахне полин.
      Додає:
      -Не дождуться. На#уй ідуть.










      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Давай святкувати життя
      А давай святкувати життя.
      І на святі ділити миті
      Перетнулися ти і я
      Десь у соняхах... Чи у житі...

      Намагаємось вкраяти мить
      І допити її до денця
      Бачиш сонце у зелені віть?
      Чуєш як зупинилося серце?

      Бачиш ти: на дні озера ждуть
      Зголоднілі тебе русалки,
      Не спіши, і не йди до них -
      Відпочинь у обіймах Мавки.

      Навний світ... А ти в ньому хто?
      Все я бачу так само ясно...
      Там за обрій сіда воно -
      Тепле сонечко літнє красне.

      А у Яві є ти і я
      На Яву доторкнусь губами
      До щоки... І пірну в траву...
      У обійми... І Всесвіт з нами!








      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Я навмання
      Я посміхаюся широко:
      Я маю оце знання
      Як бігти по полю босою, щасливою, навмання...
      Я у камінних джунглях
      Знаходила рідні лиця
      Я - сильна, слабка, ніяка.
      Жабрачка й Верховна жриця.

      Так смішно... Ви, люди, прагнете
      З пустого в порожнє лити
      Так сумно... Затиснуть холодом
      Красиві гранітні плити.
      А був чи ти?
      Сонце сіло.
      А вітер задув вогонь.
      А ти все навшпиньки... Пошепки...
      А ти усе осторонь...

      А я посміхнуся голосно:
      А я прозвучу зненацька.
      І крикне Верховна жриця:
      "Ніяка я не Жабрачка!"
      Я можу крилом могутнім
      Здійняти попутній вітер.
      І скине з своєї спини
      Той битий що віз небитих.

      Яскравий вогонь засяє
      Освітить священний путь
      Куди тільки богом обраних
      Тернисті стежки ведуть.
      А я посміхнуся хитро,
      Бо ж маю оце знання.
      Не треба стежок проторених.
      Я полем, я навмання!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. І буде мир
      І буде мир. І будуть нові люди.
      І буде Україна молода.
      І навіть Маріуполь, вірю, буде!
      І відійде кривава та біда...

      І зростимо сади, народим діточок.
      Все буде тільки так, як ми бажаємо
      Все буде дуже, дуже ок.
      Після пітьми завжди колись світає.

      Та тільки не для всіх настане мир,
      Не всі вагітні мають народити...
      А поки живе московський той упир -
      У милій Україні гинуть діти.

      Не лиш кати несуть тягар провини
      Кров українців в московитів на руках.
      Ми люди. Ми живі. Ми вічно будем жити!
      А вам лишаться сморід, смерть і страх.

      Прокляття матерів страшне й закляте
      І вдарить бумеранг де й не чекав
      Того несамовитого солдата,
      Що українську землю плюндрував...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Зійде зоря
      Нема свободи, нема душі, нема кохання...
      Виття сирен... і гул страшний аж до світання
      Війна іде...війна краде найкращі миті.
      Є лиш ненависть. Чорна та темна. До московитів.

      Війна іде. І ми воюємо. Ні. Не за мир.
      Ми за свободу, за перемогу йдемо на ви.
      І переможемо, ми переможемо. Інакше ж як?
      І українська непереможна зійде зоря!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Стояла я і слухала війну
      Стояла я і слухала війну
      Війна мені багато говорила...
      Як ПВО працює... ЗСУ...
      Як на Дніпро неслась вогненна злива...

      Вона мені співала про біду
      Про страчені життя й надії...
      Про сльози, кров і злидні та нужду
      І лиш про мир... мені співали мрії.

      Не Леся. Лєна.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Ти виживеш і проростеш
      Треба чіплятися за життя...
      Щодуху, щосил, щомиті:
      Смерті багато, а от буття
      Завжди й повсякчас в дефіциті.

      Треба чіплятися за життя...
      За себе іти воювати.
      Немає жалю ані каяття...
      Ворога слід карати.

      Не кожен паросток проросте -
      Лиш гарне зерно дозріле...
      Чіпляйся за землю. Живи життя
      Щодуху, щомиті, щосили!

      Все буде і дасться тобі й твоїм
      По вашій залізній вірі.
      Собі і нащадкам звоюєш мир
      І будеш щасливим в мирі.

      Ти можеш... по вірі і по воді...
      І силі немає меж.
      Ти українець. В любій біді
      Ти виживеш і проростеш!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Здається, що вибір є...
      Здається, що вибір є.
      Тікати подалі, спати в метро, народити в підвалі.
      Взяти зброю у руки, мочити русню...
      Здається, що вибір є -
      Та насправді його немає,
      Бо кожен коли робить вибір,
      Насправді обирає себе та свою сім'ю.

      Здається, що все це сон
      І можна якось вимкнути цю реальність
      І знову ходити в кіно,
      Їсти "мрію" й літати "Мрією"
      Ходити на вистави...
      Надихатись Примаченко Марією...

      Та насправді не сон -
      Це похмільне, важке пробудження.
      Ким ми стали, як ми жили,
      Куди і з ким ішли.
      Чи чекає життя попереду
      І яким воно буде?
      Яким будеш ти та інші люди?
      Після хвороби важкої...
      Чи чекає на нас одужання?

      Вірю я: все мине...
      Хоча, на жаль, не для всіх.
      Буде небо. Буде Вкраїна.
      Землю свою збережемо.
      Ми народ. Ми люди!
      Ми єдина сьогодні родина
      І ми переможемо!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Я загубила козири...
      Я загубила козири в широких своїх рукавах
      І краплена карта сьогодні уже не зіграє
      Я відаю... розумієш... і я відчуваю страх...
      Що більше тебе не побачу...Що сонце на захід тікає...

      Та дякую богу навіть уже за те що
      Зіткнулись з тобою ми на шляхах тривимірних...
      Де має значення вік, де мають значення речі...
      Де тихо зникає все і тільки плин часу є незмінним.

      Я відьма...ти знав? Давай, запрягай коня...
      А страх свій віддай, я його закопаю під дубом
      Тебе збереже на шляхах таємне оце знання...
      А де не спрацює...я тихо молитись буду.
      14.02.22



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Є люди...
      Є люди, які мають сенс
      А є беззмістовні,
      Є такі, ніби річ-у-собі,
      А є ті, що назовні.

      Є мутні немов калюжа
      А є прозорі як скло.
      Є такі, з якими дуже,
      А є ні про що.

      Є людяні дуже люди
      А є ніби звір лісний
      А ти взагалі хоч думав:
      Ти сам який?



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Я не боюся пірнати
      Я не боюся пірнати в свої глибини -
      Це єдино доступна, оця глибина незвідана
      Я згубила десь на шляхах відчуття провини...
      І мабуть і піду отак, ніким не сповідана.

      Я умію усім відпускати любі гріхи,
      А собі відпустила усі, давно і оптом
      Я пускалася берега й поверталася в береги...
      Я умію зіграти вальс по фальшивим нотам.

      Не боїться за мене мій бог, і уже давно:
      Він вестися забив на мої забаганки.
      В кого що, а у мене своє кіно -
      Танці янголів в небесах світанку.

      Я не маю шансів прожити нові життя,
      Я живу, а вже потім пишу сценарій.
      І єдине що має цінність для мене -я,
      Тож іще не купила квиток в один бік в Щвейцарію.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Ще один лист гори до Магомета
      Гей, Магомете, а знаєш
      Я не сумую
      Квітнуть рожевим цвітом
      Мої ліси
      Літнє літо літую
      Нове життя будую,
      А як там ти?

      Гей, Магомете, а знаєш,
      Мені не самотньо
      І до усього найкращого
      Швидко звикаєш
      Я така гармонійна,
      Така наповнена,
      Що мені справді байдуже,
      Що ти десь блукаєш.

      Гей, Магомете а знаєш
      Прийде зима...
      Я зими не боюся
      Низько я їй вклонюся.
      Знай, що до Магомета
      Не ходить гора...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Ти підсунув мені не те
      Ти підсунув мені не те
      Все пусте
      І порожнє
      Не моє
      Мій клинок заіржавів у ножнах.
      І єдине що має сенс-
      Обійняти сина...
      Не любов -
      Це єдина моя провина.
      А давай...
      Ми ухвалимо договір
      Поговоримо про погоду,
      Про Лесю й Франка...
      І у цілому світі мир.
      Не кружи мене, я сама...
      Розумієш...
      Я така як усі -
      Дешева дурна повія.
      І оце саме та подія
      Щоб піти в протилежний бік.
      Діставай папірця...
      Ну, розколюйся, чи потрібні
      Нові жертви у алтаря?
      Де ж у всій цій історії я?
      Сенс у всьому ж то має бути-
      Я прийшла не отак відбути...
      Я ж для чогось сюди ішла.
      Тож, давай уговір:
      Підготуй договір -
      Підпишемо.
      І нічого за кадром не лишемо.
      Я - це я.
      Це останнє моє життя.
      Це єдине моє життя.
      І за нього віддати мушу
      Цілу творчу красиву душу.
      Крапка.
      Підпис.
      Печатка.
      Туш...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Не пара
      Зріє ягода на полі на чужому
      А на полі на моєму вже достигла
      І солодка, і рясна,
      сонцем вся налита
      Не свиня я щоб ставати до корита
      Моя ягода смачніша
      Моя пісня веселіша
      Не одного поля ягоди з тобою.

      Чобітки мої красиві і червоні
      Чобітки мої гуляють на просторі
      І піду я танцювати
      Закаблукам лиха дам
      Закаблукам лиха дам
      Чобітками, чобітками
      Довжелезними ногами
      Це не доля і не рок
      І не мій ти чобіток
      Бо два лівих чобота не пара.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Коні скачуть
      Коні скачуть, білі коні
      В степ безкраїй, неозорний
      Там де небо небокраїть
      Білі коні, коні скачуть...

      Гей ви коні, щира вдача,
      Подаруйте ви підкову
      На любов і на удачу,
      На веселку світанкову...

      Стімко, весело, грайливо
      Ця нестримна біла сила
      Скаче, скаче, скаче, скаче
      На любов, і на удачу...
      Коні скачуть, гляньте, люде,
      Диво дивне небокраїть
      Буде щястя, точно, буде...
      Коні скачуть, щира вдача!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Відшукай зерно
      Чорні ночі, сонні очі...
      Вдалині світанок спить
      Де ти ходиш, що ти хочеш
      В цю неясну мить...

      Той світанок чи настане
      Темно вже давно
      Серед кривди і обману
      Відшукай зерно.

      Хто є хто, часи розставлять
      На свої місця
      Судять тільки переможці
      Тільки чи це я?

      Де ти ходиш? Що ти хочеш?
      Рак з гори свистить...
      Час спиливає, сонце тане
      Півень чуйно спить.

      Не пробуджуй передчасно
      Най дрімає птах.
      Все неясне стане ясним
      Темне - світлим. Пізнє - вчасним...
      По воді ступай уважно,
      Десь бездумно, десь уважно -
      Ціль - не ціль, а шлях.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. На ковчезі
      На ковчезі, на ковчезі
      Погубилися з тобою
      Де, тварюко, ты пропав?
      На ковчезі, на ковчезі
      Ми гойдалися юрбою
      Над водою...
      Над скалою...
      Над стіною дощовою,
      Світом, що втопав.

      Курво мамо, де ж ти дівся,
      Не знайду ніяк.
      Чи загинув?
      Чи втопився?
      Чи крізь землю провалився?
      Що ти за мудак!

      Тут безвихідь. Всюди звіри:
      Кіт, і лев, і пес,
      А, найгірше, кожен з них
      З парою приперсь!

      Я слова свої, звичайно,
      Заберу назад.
      Не тварюка, і не падло,
      Ні, і не мудак!

      Любий, милий, повертайся!
      Я твоя навік.
      Я не хочу крокодила,
      І горилу,
      І годзилу...
      Ти ж єдиний на ковчезі
      Людський чоловік!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Не сон
      Без раніше і потім люби мене
      Без раніше і потім я твоя
      Тільки сьогодні зоря зійде
      Зоря... Зоря... Зоря...

      Єдиний ти, єдина я - я знаю:
      Зійшлись на тобі всі світи.
      Єдиного тебе тепер кохаю
      А ти? А ти? А ти?

      І нехай усе буде як буде.
      Наші серця - в унісон.
      Я не вірю, що так буває.
      Це сон... Це сон... Не сон!






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Ти вдома...
      Ти знаеш куди тобі йти
      Ти знаєш, хто на тебе чекає...
      Коли печаль накриває,
      Коли накриває втома,
      Ти знаєш, куди всі ведуть шляхи:
      Додому... Додому...

      Не страшний тобі снігопад,
      Не засмучує падолист,
      Все завжди тут як і колись -
      Мур, подвір'я, у квітах сад...
      Знайдеш ти і безпеку тут,
      І прихист, і захист..

      І навіть коли дім спустів
      І навіть коли квіти зів'яли
      І у заторах рятівники застрягли
      Ти це ти, і відступати не слід
      Навіть коли погоріли усі мости
      Ти ідеш навпростець, убрід!

      І несеш із собою в світ
      Незліченні свої скарби.
      Наодинці і серед юрби
      Для щастя є причина вагома:
      Ти знаєш, у серці в тебе є дім -
      Ти всюди як вдома.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Sero venisti
      Ми попрощалися позавчора,
      А сьогодні йшов сніг
      Ти на прощання казав: "Ніколи"
      А сьогодні прибіг...

      Захеканий, спраглий, щасливий:
      "Гайда цілуватися!"
      Sero venisti, милий.
      Сьогоднішня я не та.

      Не увійти в одну ріку двічі
      І - Слава Богу!
      Sero venisti, милий.
      І рушником дорога.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Давай знайомитись. Я це я.
      Випромінюй мене очами...
      Видихай... Видихай...
      Я проллюся із них дощами,
      Ну то що? І нехай.

      Виблискуй на моїй шкірі
      Сяйвом пристрасті та кохання
      Божевільні ми. В певній мірі.
      До світання.

      Як настане ранок, ми підем
      По стежині, немов чужі
      Кляті маски зриває вітер.
      Все по лезу. Все по межі.

      Не забудь мене. Обіцяєш?
      До чорта ім'я моє.
      Пам'ятай пристрасть ночі лиш..
      Ніжність шкіри... Є... Є...

      Як ти звешся? Давай знайомитись.
      Я - це я.
      Та, що в очах блищить твоїх.
      Уся твоя.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Турецький настрій
      Він посміхнувся:
      Seni istiyorum, canım,
      Як зачарована піду я
      За ним.

      Kalbimde mavi bir çiçek
      açtı
      Білий прапор тріпоче
      На корабельній мачті...

      Я не боюся злітати
      І кидати якоря
      Бо в серці моєму - ти,
      А в твоєму я.

      Gözlerinde boğulmaktan
      korkmuyorum...
      Я корабель, Ти-капітан.
      Безкрає море - фатум...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Турецький настрій - 2

      Приходь, як хочеш, дзвони у дзвоник.
      Я відкрию тобі. "Merhaba!"
      Сядемо, втрьох поговоримо
      Про життєві діла.

      Приходь, я покажу тобі дива:
      Deniz kabuğu koleksiyonu.
      Тут немає тієї, що ти б дарував -
      І у цьому ти вийшов за межі мого опціону...

      Я така, як усі. Я звичайна,
      Ти ж- інший, інакший, один...
      Було круто, чудово і файно:
      Teşekkür ederim!

      Що скажеш тут, якщо усе зрозуміло:
      "Seni özledim." "Bende."
      Не зважай, це усе неважливо.
      На дорогах життя, хтось кращий чекає на тебе.











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Чуєш, сонце як встає...
      Чуєш, сонце як встає?
      Де ти є?
      Бачиш, серце в груди б'є
      Не моє.
      Ранок вабить полетіти
      Углиб.
      Чи пірнути риба-китом
      Увись.
      А як сумно на душі,
      Не журись...
      Грає й грає той кларнет...
      Не дивись.
      Все на світі промайне
      Та мине.
      Тільки пам' ятай - не згадуй
      Мене.
      Тільки любку не люби,
      А кохай.
      Тільки щастя ти не знай -
      Відчувай.
      А як сонце сяде,
      Журись.
      На шляхах життєвих
      Губись.
      Слухай, як пливе
      Корабель.
      Сходь, прямуй на нижчий
      Щабель...
      Все на світі відчуй, проживи
      Тільки ти мене не люби
      Ти мене не люби,
      А кохай.
      Прощавай, любий мій.
      Прощавай.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Коли все іде не за планом...
      Коли все іде не за планом
      Коли ти один за сімох
      Піди до жінки, що справді відає
      І вилий переполох.

      Скажи: я бажаю, а значить буде.
      Й дивись, як стікає віск
      Зроби три ковтки, відчувай і думай
      Що буде із цього зиск.

      Ця жінка, ти знаєш, насправді відає
      Як буде тобі незле
      Вір у найкраще, вір в свої сили
      Вір у Бога: в себе!

      Зарийся обличчям у відьмині груди
      Та тихо-тихенько спи.
      Вона своїм подихом гріти буде.
      Тільки живи, живи!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Благословення
      Шию шию, вишиваю
      Я до тебе промовляю
      Твої болі замовляю
      Твої рани загояю...

      Шию голкою напевно
      Шию вправно, шию ревно
      Шию долю, шиє мати
      Вміє мати вишивати.

      Все на світі, як ти хочеш
      Як ножа свого заточеш,
      Як у битві переможеш,
      Як ти хочеш, так і зможеш.

      Вишиваю, вишиваю
      Я на успіх замовляю
      Замовляю на життя
      Замовляю на буття.

      Будь здоровим і щасливим
      Будь високим і красивим
      Будь на світі славним дуже
      Будь собі найкращим, друже!

      Моя голка у яйці
      Десь під деревом лежить
      На Буяні в сундуці...
      Лиш нікому не скажи.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Ти не впорався
      Ти не впорався. Крапка.
      Час призначити відповідальних за твоє життя.
      Тих, хто вирішить, що залишиться
      І що піде у небуття.

      Що вливати у вени,
      Кого впускати углиб.
      Хто виловить у твоєму морі
      Усіх кольорових риб.

      Ти не впорався. Крапка.
      Не ти обираєш путь.
      Бачиш, в бік кладовища
      Багато кого несуть.

      Буде інше життя - вір у це.
      Але знову вирішить хтось за тебе,
      Кого покарати остаточним кінцем,
      А хто йде навпростець до неба.

      Бо свобода, вона не для всіх.
      Свобода складна субстанція.
      Ти не їдеш далі. Виходь.
      Невже? Кажеш: "Це не кінцева станція?"



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Пан-барон
      Батько мій - геніальний митець:
      Він володар і душ, і сердець.
      Ну а мати звичайна богиня
      В своїй справі вона господиня.

      Мій дідусь надзвичайна людина
      Він радіє зі мной як дитина.
      Моя бабця мій янгол-хранитель,
      І смачненьким вона спокуситель.

      Я ж у світі володар і цар
      Пан-барон, що вигадує гав,
      Тільки буде і з мене людина,
      Бо у мене чудова родина!







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Немає сенсу...
      Немає сенсу.. Немає сенсу. Від слова зовсім.
      Вже січень, лютий. А досі осінь.
      Це означає пора прощання
      Пора забути, ні, задушити. Всі сподівання.

      Вже скоро лютий. А досі осінь
      Це означає, що йти потрібно мені удаль
      І десь за обрієм, весна чекає..
      Цвіте мигдаль.

      Та не покину, ні не покину. Я бережу.
      Свої страждання, свою провину. Свою нужду.
      Прийду у злиднях туди де щастя. Там де ти є.
      Скажу: "Так треба. Так дуже треба. Цілуй мене."

      А ти не скажеш, а прошепочеш: "Уже весна.
      Я так чекав, я сподівався... І сам вагався...
      А ти прийшла.
      Як ти без мене, всі дні без мене
      Отак жила?"
      29.01.20ї



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Я розлилася...
      Я розлилася...
      Я втратила береги...
      Пустилася берега....
      Немає кінця і краю...
      Течу... течу... течу...
      Як сучка ота стікаю...
      Я хочу тебе...
      Я хочу...
      Від ночі до ранку...
      До самого ранку.
      А потім усе навпаки:
      Від ранку й до ночі.
      І руки тремтять,
      І ноги...
      І серце тремтить...
      Ти знаєш?
      Ти знаєш!
      Бо милу свою кохаєш.
      І хочеш...
      І хочеш...
      І по ночах коли
      Немає мене з тобою....
      Ти...
      Сам знаєш. На
      Фото мої.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Я не вірю
      Ти знаєш, я не вірю
      Що ти мене кохаєш
      Та байдуже мені.
      Я п'ю жагу твою
      Я пристрасні уста
      До тебе простягаю
      Я хочу, я жадаю, я люблю...

      Ти знаєш, я не вірю
      Що будемо ми разом
      Та байдуже мені.
      Я вірую в судьбу.
      І мрію я про щастя
      У серці колисаю
      Лиш сподіваюсь, і надіюсь, і люблю...

      Ти знаєш, я не вірю
      Що справді так буває
      Що сон цей не мине
      І ця любов твоя,
      Як яблуко в раю,
      Не буде лиш спокуса.
      І ти через роки прошепчеш:«Я люблю»...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Я відьма
      Я відаю, я відаю, я відаю,
      Я відьма
      Йому себе я віддаю,
      Тону в його обіймах.

      Я знаю все: і що було, що загуло,
      Що буде.
      Мене ніколи у житті
      Мій любий не забуде.

      Коханка я, коханка я, кохана...
      Я кохаю.
      Цілунками, цілунками
      Його заколисаю.

      Нехай не йде, нехай не йде
      Нехай зі мною буде,
      Нехай покине він її,
      Нехай її забуде...

      Чаклунка я, чаклунка я, чаклунка я
      Чаклую...
      Не знайде любий у житті
      Коханую такую.

      Коханка я, чаклунка я, я відаю,
      Я відьма...
      Нехай коханий буде мій
      І я в його обіймах...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Мій Бог
      Цей Бог не любить носити краватки.
      І надто багато, напевно, палить,
      А ще Мефістофеля в нього задатки:
      Він поглядом ріже і словом жалить.

      Коли він ступає - вступаються люди.
      Коли багровіє - чекати лиха.
      Проте повсякденно нечемним не буде,
      Бог зазвичай поводиться тихо.

      Він любить носити сорочку блакитну,
      Не застібаючи гудзик верхній.
      Про нього так часто думають хибно,
      Хтось скаже: простий, а хтось думає: зверхній.

      Собі він насправді найгірший ворог,
      Бо є в нього гріх і є провина
      У руки йому потрапляє порох,
      А з пороху вже постає людина.

      Він ліпить і плавить у теплих руках
      Оту недолугу пластичу глину
      І часто його огортає страх,
      Що вийде недобра у нього людина.

      Самотньо йому на Олімпі душнім,
      І найпотаємніша з божих тривог:
      Він мріє, щоб з тих, в кого вклав він душу,
      Із глини простої постав би Бог.

      Тоді серед моря бурхливих хвиль
      Тебе підштовхне він: «іди небого»
      А сам невимовний відчує біль:
      Чи стане, нарешті, людина богом?



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Засуджена довічно
      Засуджена довічно до позбавлення волі
      Так сказав мені кат і суддя
      В голові моїй порожньо,
      А в лоні жевріє ледь життя—
      Там зростає маленька зернина
      Буде з неї колись людина.
      І людина ця я.
      Народити себе із себе
      Треба воля до цього
      Треба певна сміливість...
      Хоча... я й сама не скажу уже зараз
      Як настала оця вагітність.
      Як я вирішила, що буду нова.
      Ставлю крапку і далі йду.
      Не шукаючи, ні, свободу,
      Через ріки усі навпростець
      Без племені, роду...
      Не шукаючи броду....
      Може, долю свою знайду.
      Може, знову пусті слова...
      Я засуджена.
      Не до страти,
      До неволі,
      Де мої грати — розум мій,
      Мій кат і суддя,
      Я... я... я...
      Але це не важливо.
      Всі живуть і вмирають ось так...
      Чи не всі?
      Певно, я занадто складна.
      Щось зламалося, так не було.
      Але. Я вагітна... собою...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Не мовчи
      Не мовчи, не мовчи,
      Не ламай гілки молодого дерева.
      Сонце котиться десь за обрій...
      Я не плачу,
      Це просто очі такі вогкі.
      Я не буду гадати і думати, де ти є
      Де б не був, знаю: ти не мій..
      Я не плачу,
      Лиш не мовчи, не мовчи...

      Пам'ятаєш мої долоні?
      Вони увесь час холодні й вогкі...
      Розум мучить безсоння,
      А серце — тахікардія.
      Я горю у вогні... розставання...
      Це нестерпне пекло лише мені,
      Ток по венах тече... божевілля...
      Це усе від твого мовчання.

      Це не сум, не печаль, не туга...
      Не емоція, знаєш, проста...
      Ця крига, знаєш, ніколи більш не розтане
      І нехай...
      Мене вабить зима,
      Вічна арктична зима
      Вічна пам'ять...
      Вічна пам'ять...
      Так, мовчи. Не потрібні тепер слова.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Загортайся у мене
      Загортайся у мене, як в хутро,
      Я жовтневий твій теплий сон
      Божевільна й водночас мудра —
      Я захоплю в п'янкий полон.
      Шаленій від зухвалих поглядів,
      Спокушайся моїми мріями
      Я тебе захоплю цілунками,
      Я табе залоскочу віями...
      Як захочеш втекти, то ноги
      Ніби самі вростуть в підлогу
      Хоч відкриті усі дороги,
      Ти залишишся тут надовго..
      Я не tabula rasa, Любий,
      Невідомими знаками сповнена,
      Я рятунок і твоя згуба,
      Я кохана, я terra incognita...
      Ти мій грішний невільний праведник,
      Не умієш мене позбутися,
      Бо тоді ти не зможеш в лагідні,
      Обійми мої загорнутися...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. На вербі дрзрівають грушки...
      На вербі дозрівають грушки —
      Сталося диво з див.
      Краще буду вірити в це,
      Ніж, що ти мене розлюбив.
      Хто йде в ліс, а хто по дрова.
      І у мене тернистий путь:
      Я шукаю зерно в полові,
      Відшукаю коли-небудь.
      Життєствердно сміється небо
      Воно знає усе про всіх
      І єдина моя потреба —
      Чути цей життєдайний сміх.
      Все минає: любов і згуба,
      Все проходить: життя і час
      А усміхнене небо буде
      І тоді, коли не буде нас.
      Тож до біса страждання, драми...
      Йди, любове, під три чорти
      Я єдина в своєї мами
      А ти?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Чекаю...
      Поки серце б'ється, я тебе чекаю.
      А як засумую... то тебе немає.
      Я тобі весела, я тобі щаслива
      Я тобі красуня, я тобі грайлива...
      Не покинь, не бійся, не забудь, не плач.
      Я собі і демон, я собі палач.
      Я себе картаю
      А за віщо, Боже?
      Щастя йде з любов'ю.
      Без неї — негоже.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Мене мати у любистку купала
      Мене мати у любистку купала,
      Та, купаючи у травах, примовляла:
      «Щоби ручки й ніжки
      Були дуже ніжні,
      Щоби хлопці любили
      І святі, і грішні».
      Мені мати коси заплітала,
      Заплітаючи так ніжно примовляла:
      «Щоб була розумна, щоб була порядна,
      І завжди вдягалася нарядно.
      Мене мати у світи водила
      І казала: «Горда будь і мила
      Довго не барися,
      Ні з ким не сварися
      Та і не перед ким не стелися.»
      Та я забувала, мамині слова,
      Від багатства світу колом голова,
      Трохи закрутило, трохи повело,
      А у мами защемило під лівим ребром.
      —Все гаразд, мамуню.
      —Не обманюй, доню. Мені снили сни сьогодні, дивнії, пророчі.
      —Пригадай бабуню, як вона казала: Дурний снить, дурному дурне й снить.»
      Обнялись, поплакали... Все мине.
      Знаю, щастя-доля в мене є.
      Доки живе мати, сядем коло хати
      Про своє-жіноче розмовляти...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Літо
      Ластівка впала з неба
      Десь за оті кущі...
      Не знаю, чи жити треба
      Отак навпростець, мерщій.
      Вітер волоссям хапати,
      Спраглі шукати вуста,
      А по ночах рахувати
      Рудих слоненят до ста.
      Не знаю, чи правильно?..мрію
      Ховаю в своїх зіницях:
      Від чого і хто радіє
      Кому і яка різниця?
      Долоня в долоні тепла,
      Сонце цілує в носи...
      Щастя своє кришталеве
      Не відпускай, неси.
      Там, у кутку, під ковдрою,
      Дрімає ведмедик Тедді.
      І снить се: ласують медом
      Друзі його ведмеді.
      До грудня він так побачить
      Чимало чудових снів,
      Допоки його не збудить
      Веселий різдвяний спів.
      Та літа ще так багато,
      Як яблук в сільських садах,
      І буде воно достигати
      Ластовинням на наших носах!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Тане морена...
      Тане морена...
      Музика дивна.
      Ти, мов струна.
      Я неземна, я навіжена
      Дивна, скажена.
      Твоя. Одна.

      Ти зовсім близько.
      Я відчуваю
      Вірші до тебе, музику, сни...
      Я відчуваю сонце в кишенях
      А що відчуваєш
      Ти?

      Гаряче, гаряче...
      Літо палає
      А на душі непідкорене небо!
      Лине голубка... ластівка вільна...
      Пристрасна чайка...
      Лину до тебе!

      Не прокидайся, не зупиняйся...
      Сон чи не сон не зважай.
      Це не мине, я не вірю. Ніколи.
      Синій метелик...
      Трави довкола.
      Райдуга і водограй...

      22.08.19



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Ілюзія вибору
      Людина усе обирає сама:
      І долю, і мову, і націю,
      Правду свою і самообман,
      Помилятись чи мати рацію.

      Людина собі обирає сама
      Друзів, любов, дружину...
      Можна собі для комфорту життя
      Іншу обрати країну.

      Людина завжди обирає собі
      Самотність, і голод, і спеку...
      І власне прозріння, і рай на землі,
      Й пательню для власного пекла.

      Людина завжди обирає сама
      Чи жити їй чи вмирати,
      Але найважчим вибором є
      Нічого не обирати.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Я уже помирала разів зо два...
      Я уже помирала разів зо два
      Тоді була осінь та зливи,
      Але потім приходила знов весна,
      У садку зацвітали сливи...

      Помирати, ти знаєш, не страшно, ні,
      Це просто тебе немає.
      Це схоже на хлопчика у воді,
      Що блюз на кларнеті грає.

      Це схоже на сірий бузковий цвіт
      Забутий в старому альбомі.
      Це ніби із потойбіччя привіт-
      У віршах слова вагомі...

      Помирати, ти знаєш, не складно, ні:
      Я усю процедуру знаю:
      Це просто лежиш собі у труні,
      І сумно музика грає.

      Як прийде весна, і заквітне гай,
      І підуть рясні дощі,
      Ти смерть й воскресіння свої сховай
      У глибині душі.

      Із кожним буває, ти не зважай,
      Не в тому твоя унікальність
      Ти, головне, на кларнеті грай
      І попадай в тональність.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Годі колядувати
      Кажуть філософи: все життя
      Довгий стрибок в могилу
      Та не спіши забивати цвях
      В затишну домовину.

      Друже, помітив, як став живим?
      Як усміхаєшся щиро?
      Усі помирають, а ти ожив
      Чи це не справжнє диво?

      Все перемелено: ось мука
      Можна спекти трохи хліба.
      Взяти невід, сісти в човна
      В морі ловити рибу.

      Праведно, чисто. Жодних Юд.
      Годі колядувати.
      Рибою й хлібом весь свій люд
      Можеш нагодувати!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. На виставці Далі
      З тобою познайомились
      На виставці Далі
      Здавалося: це доля,
      А сталося - граблі.

      Я думала кохання,
      Поперла мені масть.
      А ти собі подумав:
      Ця дасть.

      Я думала почати
      Культурний діалог,
      А вирвалось незграбне:
      Ви, певно, козерог?

      Питала ніби чітко:
      «Це туш чи акварель?»
      А відповів ти: «Кріхітко,
      До тебе чи в готель?»

      Я в мріях готувала сукенку
      До вінця...
      Що, не чекав ти, конику
      Такого от кінця?

      І вже була готова
      Сказати тобі:«Так!»
      А потім запідозрила:
      А раптом ти мудак?

      Сказала: «До побачення!
      Далі - це повний сюр!»
      А ти сказав: «Не бачив я
      Таких незграбних дур!»



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Жовті Води
      Навіщо мені розум, навіщо мені врода?
      Я їду в Жовті Води,
      Я їду в Жовті Води)))

      Поїхать замість мене
      Не міг ніхто ніяк-
      Хтось їде у Бузівку,
      А хтось гайнув в Токмак;-)

      Прибігла я на станцію,
      Де ж мій автобус, де?
      Що ж, їду в Жовті Води-
      Корона не впаде)))

      Що ж, їду. За вікконцем
      Проносяться поля,
      Жовтіють ще посадки,
      Відпочива стерня...

      І синє-синє небо,
      І у душі блакить,
      І добрий-добрий гумор,
      Мов стяг той, майорить.

      Дарма мене лякали:
      "Нелгким буде путь..."
      Нормально в Жовтих Водах
      І люди й тут живуть.

      До мене тут прибився
      Колишній офіцер
      І розказав як добре було
      Тут при СРСР.

      Де суд той Жовтоводський?
      І мій Відповідач?
      Порву як пес ганчірку,
      Втоплю як Таня м'яч!!!

      Гуляю під дверима...
      Судді, на жаль, нема,
      Й, здається, не з'явилася
      Противна сторона.

      Сижу зла і голодна,
      І скільки ще гулять?
      Неблизький світ проїхала,
      Щоб двері цілувать...

      О, Жовті Води, як я досі
      Жила і вас не бачила?!
      Я їду й не прощаюся.
      До скорого побачення!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Чорна п'ятниця
      Ми всі на межі
      Ми звикли по лезу, по краю...
      На службі закону-
      А інших законів немає.

      Три ночі без сну,
      Ти бився в нерівному бої...
      Чи легше тобі,
      Що всі побратими з тобою?

      Палата ума?
      Сховай її швидко в комору.
      Як бідний студент
      Лупай сесю кам'яну гору.

      За поступу шлях -
      Із мороку царства до світла
      Дасть бог, не дарма
      Оця розв'язалася битва.

      Вже скоро, вже завтра:
      «П'ятнадцять. Дванадцять. Сімнадцять.»
      Ну як ви, колеги
      Готові до «Чорної п'ятниці»?




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Ти чуєш, у тілі підвищився градус
      Ти чуєш, у тілі підвищився градус
      І в грудях терпке вино дозріває
      Я в твоїх обіймах тремчу і тану
      Міцні поцілунки мені вставляють.

      Нам байдуже все: ця імла й падолист,
      Ось-ось перетвориться ніч на диво,
      Бо ні тепер, ні давно колись -
      Люди ніколи так не любили...

      Хапаю губами твій вдох і видих
      І вся проростаю в твоє коріння
      Від п'ят до волосся, твоя я милий,
      І хвиля за хвилею йде тремтіння.

      Ніч витинає бісером небо,
      Шумлять океани, гудуть вітри...
      І знаєш, насправді нічого не треба,
      Аби тільки разом, аби лиш ми...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Дрімають вужі...
      Дрімають вужі на холодній пательні
      І півні давно не клюють.
      Нудьга невимовна і майже смертельна
      Жагу викликає і лють.

      Гей, рак на горі, нумо свисни, нарешті,
      Втомилося серце чекати.
      Я візьму пакунки й узуюся в
      мешти
      Піду без війни воювати.

      І хто б вже не кидав образливих слів:
      «Куди ти прямуєш, піхота?»
      Я вірю, що стане на світі млинів
      На долю цього Дон Кіхота.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Вводиш в оману
      Вводиш мене в оману.
      Безталанну.
      Без талану
      Я тобі проспіваю «осанну».
      Ти куди? Не ховайся!
      Гей, куди затуляти вуха?
      Слухай!
      Ти напевно подумав, що я
      Вже під мухою?
      Ні! Я твереза!
      І слова мої гострі, як ніж.
      Як лезо!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Побігли на пляж
      Скидай свої берці,
      Лишай камуфляж.
      Взувай-но в'єтнамки,
      Побігли на пляж.
      Скупнемося трохи
      В холодному морі
      Безмежно щасливі,
      Зухвалі і голі.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    23. Я до тебе більше не прийду

      Я до тебе більше не прийду.
      Наші ночі загули далеко.
      Онде одліта у вир лелека...
      Нізащо, ніколи не прийду.

      Ти не згадуй мить, її немає.
      Я танцюю в темряві сама,
      Музики не чую...лиш слова.
      І годинник стрілками гойдає.

      Хочеш, забирай собі веселку,
      Я залишу дощ - холодний душ,
      Він мені сумний заграє туш -
      Охолодить трохи в серці спеку.

      Забирай, як хочеш, світ собі -
      Очі вже до темряви звикають.
      Так коханих тільки відпускають-
      Залишай увесь цей світ собі!

      Тільки я ніколи не прийду.
      І не клич, як раптом щось згадаєш.
      Так безмежно я тебе кохаю,
      А чомусь ще більше самоту.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    24. Краща
      Я краща для тебе, краща –
      Не сумнівайсь: із твого ребра.
      Не пропаду, пропаща,
      З тобою – де б не була.

      Обійми твої й слово
      Зі мною завжди – ти.
      Тому не боюсь грому
      І не боюсь самоти.

      Ти кажеш про мене «Жінка»
      І кажеш мені «Вона»,
      Я граю з тобою, як дитинка
      І заграю, як весна.

      То неслухняним дівчиськом –
      Поглянь, як ребро стирчить…
      Для нас із тобою вічність
      І ціле життя – мить.

      Не сумнівайсь: я твоя, рідна.
      Згадай, ти мене впізнав,
      Коли, таку необхідну,
      Собі за дружину взяв.
      28.02.2014 р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    25. Трохи графоманства на честь 160-річчя з Дня народження Франка.


      Чоло високе й дух міцний,
      Стрімкий, рішучий крок.
      Ми чуєм "Дзвін" і крізь роки
      Вчимо його Урок.
      Скалу невігластва круту
      Він йшов щодня лупати.
      Любив людей і хрест свій ніс,
      І не боявся страти.
      То був Кремінь - не чоловік,
      Живий, жива і Справа.
      На всю Вкраїну, на ввесь світ
      Гримить Івана слава.
      Й ми пам'ятаємо наказ
      І радо йдем до бою:
      Хоч не собі, але синам
      Здобудем поступ й волю.
      Ні жар, ні холод, ні війна,
      Що стукає у хату,
      Нам не завадять повсякчас
      Сесю скалу лупати!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Русалка
      Безсоромно на дні лежу
      І вкриваюся морем втіх.
      Не кричала: «Тону», не била на сполох…
      Не топив несподіваний ворог,
      Я сама перейшла межу
      І солодкий спокутую гріх.

      Неприкриту свою красу
      Завертаю у мушлю.
      Я сирена, я діва морська, я русалка...
      Хто ти: принц чи простий рибалка
      Я на хвилі тебе несу
      І за мить потопити мушу...

      Слухай пісню мою і п'яній,
      Не дивись на вуста холодні.
      Я пішла в небуття з нелюбові -не воскресну.
      Відчувай: жар і кригу оцю безтілесну
      І від пристрасті шаленій
      У безвихідному полоні.

      Ти не дихай - лиш видихай
      Обривай свою нитку життя
      Відчувай, як вгрузаєш у дно, як холоне кров,
      На вустах запеклося слово і знов
      Ти не скажеш мені: «Кохаю»:
      Ні за віщо пішов в небуття...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Королева
      На високому троні звільнилося місце:
      Королева втомилася і пішла.
      У новинах про це повідомили стисло —
      Неабияка новина.

      Всі живуть по кутках і ходять під богом.
      Не хвилює корона людей простих.
      Кого кличуть на трон - ті впираються рогом.
      І до мене приходили - я не з тих.

      Святе місце пустим не буває. Так кажуть люде.
      А якщо не святе, хто його займе?
      То невже королеви у нас не буде?
      І порожнім залишиться все пусте?

      Є нюанс: королеві неможна брехати.
      І служити народові треба. Так.
      Тільки скаже неправду — піде за грати,
      І сидітиме вже відтак.

      Королева пішла. Це за рік вже п'ята.
      Уривається швидко у них терпець.
      Бо не можна народу у вічі брехати,
      Набиваючи свій гаманець.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Містерія душі
      Містерія душі...
      Політ нормальний.
      В калюжах тихо потопає спека.
      Ти поруч, у контакті візуальнім,
      Водночас десь в думках своїх далеко.
      Дивись на мене! Не стерплю такого ката:
      Байдужістю катуй де-інде інших,
      А ось тобі, до речі, шах і мат:
      Мої зухвалі і незграбні вірші.
      На них тихенько буду злість зганяти,
      Устрілю словом, ніби з кулемета,
      Повір, страшніша навіть страти,
      Корява помста дівчини-поета.
      Вхоплю нарешті твій зелений погляд
      І буду грати ним, як на роялі.
      Рояль в кущах ... а я з тобою поряд.
      Так близько на скрипучому дивані.
      Дражнити буду, ніби та блудниця...
      Як та досвідчена й спрацьована мадам,
      І лиш за те, що ти так довго не дивився,
      На мене, любу й милу... звісно дам!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. На небі тоскнім сіре павутиння...
      На небі тоскнім сіре павутиння...
      Ти дивишся на нього: проморгати б.
      Та ні. Не зійде з рук порожнє животіння,
      Так просто не падуть душі твоєї грати.

      Твоя печаль, і відчай, вовчий вий -
      Все це пусте. Кому ти що доводиш?
      В грудну клітину серцем марно бий.
      Себе самого з себе не народиш.

      Прийми цей світ. Не він прийшов до тебе.
      І серце втовчене об груди заживе.
      Нехай уже навік у сірих плямах небо,
      Та все одно чудове, голубе.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Не камінь серце
      Не камінь серце - тепле, для людей -
      Пригрієш їх на грудях ти, нівроку...
      Та скільки не показуй їм дверей -
      Усе виходять боком...

      За тридцять срібних зраджують богів
      Без докорів сумління і безжурно,
      Тебе ж, простого смертного, і поготів -
      Здадуть задурно.

      Та тільки зрада друга - то не горе,
      Весь світ театр, тож треба вміти грати,
      І знати: той, що у дзеркалі актор
      Тебе не зрадить.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. А мені твій біль не болить...
      А мені твій біль не болить, знаєш?
      Що ж, покохав отаку - маєш.
      Сніг розтає у місті, а під ним - як завжди...
      Весна, хочеш не хочеш, являє світу сліди.

      Під ковдрою вранці так тепло, а за вікном імла.
      Мені так добре, коли ти є... і коли нема.
      Принеси філіжанку кави - наведу різкість...
      Отака от, безмежно далека, моя близькість.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Біс поплутав
      Ти дивився на безліч жінок у своєму ліжку…
      Я читаю твое життя, як якусь книжку,
      У котрій не всі слова мені зрозумілі,
      І якісь уголос кричать. А якісь знімілі…

      Я така ж як усі, що були із тобою в ліжку,
      Та, боюсь, не впишусь між рядків у твою книжку.
      Між рядків, чуєш ти, мій розділ, на жаль, не впишеться,
      Бо тоді тільки пустка в душі, лиш самотність одна лишиться.

      Можна я, якщо що, постою недалеко – збоку?
      Подивлюсь, як драйвуєш ти, як живеш – нівроку.
      Щастя іноді в тім, щоб не брати усе, що дається.
      Біс поплутав, ти кажеш? Та ні, то Бог сміється!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Повертається все
      Повертається все на круга свої.
      І як захочеш, повертаються кращі люди.
      Повертається навіть час який згаяв ти -
      Стукає болем у груди.

      Тож відчиняй, як стука, і йди на ви,
      Перемагати в боях за самого себе,
      А як у війні не здобудеш ти булави
      То і не треба.

      Лиш розрізняй другорядні і головні,
      На небезпечних шляхах помічай означення,
      І пам'ятай паролі і позивні
      Інше не має значення.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Якщо чорна душа, як море...
      Якщо чорна душа, як море
      І ночами не можеш спати
      Захлинаючись власним горем,
      Не бажаючи другу щоку підставляти.

      То не звалюй хрести на плечі
      Щоб нести на страшну голгофу,
      А тихо плануй втечу
      І помсту свою потроху.

      Я скажу тобі по секрету:
      Всі жертви й спокути пусті.
      Має сенси лише вендета,
      А не гибель за всіх на хресті.






      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Усмішка
      Він усміхнувся так, як дитина,
      Що сміється вві сні.
      І думка надією серце сповила,
      Що він усміхнувся мені.

      "Постій, перехожий, ти зникнеш - я знаю.
      Ти просто мить, як і я.
      Та поки ти тут, я кину - тримай! -
      Це тобі усмішка моя!"



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Я люблю Дніпро!
      Якщо й є десь пуп країни
      І її ядро,
      Це, погодьтеся, не Київ,
      Не Тернопіль і не Харків,
      Це - лише Дніпро!

      Якщо є любов у світі,
      Без "але" і "но",
      Якщо є слова кохання,
      То найкращеє зізнання:
      "Я люблю Дніпро."

      Якщо їдеш за кордон,
      Хоч в Стамбул, а хоч в Леон,
      Повертайся все одно,
      Все тому, що так безмежно,
      Так безтямно й неосяжно,
      Любиш ти Дніпро.

      Та не словом, ні, не словом,
      Слово - це добро,
      Але краще - гарним вчинком,
      Ти скажи і поведінкоу:
      "Я люблю Дніпро!"




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Краще бути голодним, ніж їсти будь-що, і краще бути самотнім, ніж бути з ким попало
      Люди горді й сильні
      Повсякчас самотні,
      Все тому, що в світі
      Повно ідіотів.

      Краще йти самому,
      Ніж у товаристві
      Дурнів тихих, скромних,
      Й дурнів гонористих.

      Люди сильні й горді
      Часто небагаті,
      Бо служить не стануть
      В злодіїв пихатих.

      Бізнесмен не буде
      Чесним чоловіком -
      Тільки лизоблюдом,
      Злодієм довіку.

      Сильні й горді люди
      Помирають рано,
      Бо не заживає
      В гордім серці рана.

      Гинуть від інфарктів,
      Й виразка вбиває,
      Бо недоїдають
      І недолюбляють.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Борися!
      Життя боротьба -то борися.
      Як жаркий вогонь - гори.
      Де треба - плющем стелися,
      Де можна - то гордо йди.
      Ступай по воді, бо змиє
      Всі зайві вона сліди.
      І в хвилях бурхливих сповиє
      Добути кінець доби.
      А вранці з тієї хвилі
      Постане воїнів рать
      Прекрасних в рушійній силі -
      Нехай вороги тремтять.
      Веди за собою військо
      І наступай раптово
      Розумно й відважно битись
      Учні твої готові.
      Іаков, Семен премудрий,
      Андрій, його добрий брат,
      Матвій, і Пилип, і Йосип...
      Лиш Юд серед них нема.
      Нехай з берегів виходить
      Отруйна кривава ріка.
      Чекати на краще годі -
      Надія така крихка...
      Втопи страх у непокорі
      І крик у душі змовчи...
      Коли ж запалати зорям,
      Як не тепер, вночі?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Чорні Ніндзя


      Чорні Ніндзя йдуть
      І нитки несуть.
      Будуть шити-вишивати,
      Чиюсь душу споряджати
      Ув останній путь.

      На порозі стане мати:
      "Ні, не дам я вишивати!
      Не на те я вас зродила,
      Спестувала і зростила,
      Щоб пішли за грати."

      Тихий голос чуть:
      "Мамо, це наш путь.
      В Чорних Ніндзя чорне серце
      В чорних грудях тихо б'ється,
      Поки не уб'ють.

      Чорним Ніндзя, нам,
      Матері синам,
      Героїчино треба битись,
      Щоб лишень не забаритись -
      Дати хліб рабам.

      Бо раби журби не знають -
      Наяву собі дрімають.
      Як худобу напувати
      Їх, і вдосталь годувати
      Чорні Ніндзя мають.

      Чорні Ніндзя йдуть,
      І нитки несуть.
      Гарно шити -
      Треба вміти,
      Щоб в рабах колись збудити
      До свободи лють!"



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Всі йдуть
      Всі кудись йдуть:
      Хто поспіхом, хто -не кваплячись,
      Хто сам обирає путь,
      А хто чекає, що візьмуть за руку і поведуть...

      Хтось йде з усміхом,
      Хтось - понуро.
      Хто вприскок, а дехто
      Обережно собі ступає,
      Є такі, що завжди на бігу,
      А кульгаві - на ногу одну припадають.
      Хтось прямує собі,
      А дехто: попідтинню, городами...
      І, не знаючи броду, -
      Шубовсь! -
      І уже по воді, по вірі...

      Хтось у двері постійно стукає,
      Не чекаючи, що відчинять, йде до інших дверей.
      Є й такі, що заходять у двері,
      І постійно для них все відчинено.
      Не потрібно з ноги - просто так, без ваги і причини.

      Є такі, що на місці постійно топчуться,
      Поглядаючи на світлофор,
      Є й такі, що крокують упевнено
      Не по зебрі, а навпростець,
      Інші - задніх пасуть овець,
      Що не крок -то затор, затор...

      Хтось чвалає, а хтось чалапає,
      Тупотить, ледве тягне ноги,
      Хтось упевнені робить кроки,
      А хтось шаркає й ноги не підіймає.

      Всі ідуть: хто наліво,
      А хто до Бога.
      Комусь вишитим рушником
      Устелилася вся дорога.

      Хто за картою йде,
      А комусь навігатор
      Відміряє його екватор.
      Хтось тверезий, а хтось під мухою.
      Ідучи, дехто репчик слухає...
      Хтось блукає з чужого розуму,
      Хтось не знає куди - все в роздумах.

      Я іду: по землі, по небу.
      Онде дороговказ спалахує.
      Я оукей та дійду і без тебе
      До мети. А ти йдеш...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Друже, тримайся...
      Друже, тримайся, чуєш?
      Я знаю так, як ніхто,
      Як важко втримати всесвіт,
      Сповнений хибних думок.
      Друже, тримайся, осінь
      Заглядає в зіниці широкі...
      Вдягни окуляри темні,
      Просто рахуй кроки.
      Друже тримайся: важливо
      Лишитися зараз і тут,
      Хоч так заманливо виглядає
      Порожній й глухий кут.
      Друже, тримайся, чуєш?
      Ти не один, це точно,
      Хоч всі найближчі тебе
      Загнали у коло порочне.
      Друже, себе з трясовини
      Слід самому витягати.
      Не треба шукати винних -
      Просто виходь за грати.
      Тюрма ця не є довічна
      І строк лиш від тебе залежить.
      Друже, тримайся, чуєш?
      Сили твої безмежні.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Йди
      Йди. Поки не пізно. Тікай.
      Поки у венах тече кров незіпсована,
      Поки хвилини, належні тобі, не пораховані.
      Знайдуть і ті, що тобою для себе приховані -
      Що не казали тобі, тоді вже не нарікай!

      Ноги вростають, я вірю, але ти біжи,
      І виривай їх, якщо вже пустили коріння.
      Ти не терпи - від нечистого твоє терпіння,
      І на терплячих таких десь чекає прозріння,
      Й добре, якщо загальмують на самій межі.

      А як межу переступиш -не вернеш.
      Локтю свого не дістанеш, як схочеш вкусити,
      Ні в кого буде тоді вже пощади просити,
      Кисню забракне й вологи пожежу гасити
      І на дорогу пряму вже тоді ти не повернеш.

      Звідки я знаю це? Я промовчу.
      Я не тікала. Ніхто й не казав, що так буває.
      Мертвих душею життя вже не вбиває.
      Я ні хвилини про це не забуваю,
      Тільки уже не втечу. Не втечу. Не втечу.
      14.02.2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Щастя за собівартістю
      А скільки коштує щастя за собівартістю?
      Без націнок і жертв,
      без податку на додану вартість?
      Ну скажіть, мені просто цікаво - буває ж так!
      Я готова платити, не те, що який бідняк.
      Повно кешу в заначках, готівка, валюта й ні. Завалялися десь радянські іще рублі.
      На рахунках не те що б багато, а дещо є.
      І це все не позичене, не поцуплене, а моє.
      Я грошима сплачу, гаразд? Мені краще так.
      Я із бартером не подружилася ще ніяк.
      Та і підсунути можуть імітації
      Під час товаро-обмінної операції.
      Я не купую щастя з лотків і з рук,
      Не розумію секондів і б/у...
      Я розумію: як щастя, то вищий сорт.
      Шик і краса, здоров'я і комфорт.
      Друзі, любов і діти, і ще батьки,
      Щоб і живі й здорові, і дорогі.
      Щоби життям прокладен був власний шлях -
      Справа кохана і розуміння, що все у твоїх руках.
      Людоньке, я ж не задарма це все бажаю.
      Щастя за ринка ціною собі придбаваю.
      Але ж зрозуміла, погодьтесь, моя цікавість:
      Яка все ж таки в щастя собівартість?
      Якщо прямою поставкою йде від Бога? Без посередників і без сторонньої допомоги.
      Я дилером хочу стати
      І людям його постачати.
      Чи навіть для всього суспільства
      Запустити процес виробництва,
      І, поставивши щастя на колію,
      Подолати оцю монополію.
      Адже кожна людина може
      Робити роботу божу,
      Робити когось щасливим,
      Творити власноруч диво!
      14.02.2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Лист гори до Магомета
      Гей, Магомете, а знаєш
      Я сумую...
      Лисі стоять, засніжені
      Мої ліси.
      Зимну зиму зимую...
      Тропи мої неїжджені,
      Стежки мої неходжені,
      А як там ти?

      Гей, Магомете, а знаєш,
      Мені самотньо.
      Тільки до всього в світі
      З часом звикаєш.
      Так нестерпимо, невідворотньо
      В безодню падають миті,
      В спогади оповиті,
      А ти десь блукаєш!

      Гей, Магомете, а знаєш,
      Прийде весна.
      Стане блакитним небо,
      Сніжні сніги розтануть,
      Лисі ліси заквітнуть,
      Тож сам приходь, щоб до тебе
      Не йшла гора.
      13.02.2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Юна Марія
      Юна Марія хотіла б
      Буть як усі:
      Жити,
      Любити,
      Мріяти,
      Літати у сні...

      Юна Марія думала
      Буде так:
      Зустріне,
      Полюбить,
      І він її-
      Якийсь козак.

      А далі все буде звичайно,
      Як у людей.
      Житимуть.
      Народять.
      Роститимуть
      Своїх дітей.

      Юна Марія мріяла
      Дбати своє багаття.
      Не гадала -
      Не думала,
      А отримала
      Непорочне зачаття.

      І далі не так, як мріялось:
      Син підріс.
      Ходив по воді,
      Зціляв,
      Проповідував,
      Хрест свій ніс...

      Воскресла й пішла на небо
      Марії дитинка.
      Навіщо?
      За що?
      Була ж вона
      Проста і звичайна жінка...
      13.02.2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Кравцеві
      А правда ж, запалювати світло
      Краще, ніж...ні...
      І гарно, коли вони ясні,
      Твої вогні.
      Саджай, підливай дерева -
      Нехай ростуть!
      Не ти, так онуки твої
      Врожай зберуть.
      Ти кажеш: "Так мало сили
      В моїх руках..."
      Неправда! Сильніший тебе
      Один лиш страх.
      Однакові, кажеш, в світі
      Всі кольори?
      Померли Ісус і Юда,
      Помрем і ми.
      Неправда! Бо чорний колір
      То є журба.
      А синє й зелене візьмеш-
      То вже весна.
      Малюй! І не стримуй страхами
      Свої чуття!
      Лиш тільки нитками білими
      Не ший життя.
      08.02.2016 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Чемні дівчата
      Чемні дівчата не пишуть вірші,
      Чемні дівчата вчаться у вишах,
      Чемним дівчатам не до кохання -
      Лише на себе їх сподівання.

      Чемним дівчатам в житті нелегко.
      Чемних дівчат не пускають у пекло.
      У чемних дівчат замість мрій лиш цілі,
      Ще в них свої, а не штучні, вії.

      Чемні дівчата не колять губи,
      Мають свої, невеличкі, груди.
      У чемних дівчат маленька зарплата,
      Чемні дівчата обожнюють тата.

      Чемні дівчата не палять сигари,
      Чемних дівчат не зустрінеш у барах.
      Чемних дівчат не затягнеш у койку,
      Ні поодинці, ані по двоє.

      Чемні дівчата працюють гідно,
      За чемних дівчат нікому не встидно,
      Я скажу більше: на них всім плювати,
      Крім, хіба що, їхнього тата.

      В чемних дівчат є лиш один недолік:
      Коли на них всім на світі пофіг,
      У чемних дівчат не витримують нерви -
      Ось звідкіля і беруться стерви!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Було й загуло
      Вона сиділа на підвіконні
      Нагими стегнами.
      І слухала шурхіт трамваїв.
      Ламала ребра...
      Ті, із яких походила.
      Випускала кров червоно-корундову
      Свого відчаю,
      свого розпачу...
      І пускала по венах і по артеріях
      Кров смарагдову
      Шляхетно-вільну,
      Гідно-гарячу.
      І знала, що більше ніхто й ніколи...
      І знала, що більше вона нікого...
      Було й загуло...
      І промайнуло...
      А що ж було ж то?
      Вона забула.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Як не банально…
      Хоч як не банально вчитися читати по букварях –
      Не кожному у житті насправді так пощастило.
      А дехто вивчає цифри по датах смерті й життя
      І вчиться читати по епітафіях на могилах.

      Куди не підеш – усюди колюча стерня,
      І зерно від полови без тебе уже відділили.
      Хтось зібрав урожаї на безмежних твоїх полях,
      І ловити тих злодіїв безглуздо та не під силу.

      Ні, не банально втрачати цнотливість у шлюбну ніч,
      Де він і вона, і між ними лише кохання.
      А буває і так: із злочинцем ти віч на віч
      І неможливо уникнути зґвалтування.

      Постукай у двері. Чекай. А відчинить хто?
      Як за дверима не просто пусто. Порожньо!
      Втекли всі – хто пішки, хто на авто…
      І ти розумієш: лишатися тут неможна.

      І як не банально було б і тобі тікати.
      І справді - це ж найпростіша штука є.
      Ти сідаєш біля закритих дверей чекати –
      А раптом хтось подорожній у них постукає?
      03.10.2015 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Зелене світло
      Я видихаю млосно твоє ім'я.
      І довгоного хочу іти назустріч...
      Та ноги вростають у землю, немов коріння.
      Яка дурнувата й крихка, як лід, є доля моя...
      Яке нестерпно-вологе бажання дати відсіч...

      Облишити боротьбу і здати свої позиції
      Так просто і так зухвало з жіночого боку...
      Тому покладаюсь на милосердя інквизиції,
      І затамовую власні ретроспекції...
      А ти ж став напрочуд сміливий! Що ж, нівроку!

      Можна стояти і створювати затори,
      А можна мчати назустріч квітневому вітру.
      Із жовтня, із листопада, просто в карпатські гори.
      Стояти і гальмувати -нестерпне горе,
      В той час як довічно скасоване червоне світло.
      01.10.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Біологічна зброя
      Годі латентно вести війну-
      Нудну і багаторічну!-
      Час винайти та застосувати
      Зброю біологічну.

      Це найпростіше - вбивати свинцем
      І підривати тротилом,
      Кращі міста палити живцем,
      Рівняти з брудом і пилом.

      Всі "урагани", "гради", "смерчі"-
      Вже є минуле сторіччя.
      Не допоможе мир віднайти
      Навіть і зброя хімічна.

      Людство втомилося вже убивати,
      Ходити по колу трагічному,
      Тож час винайти та застосувати
      Зброю біологічну!

      Треба створити вірус любові,
      Щоб уражав миттєво,
      І ні вакцин ані ліків від нього -
      От що було б дієвим!

      І коли вражені будуть ним
      Всі на цинізм та байдужість хворі,
      Людство врятує від воєн злих
      Ядерний вибух любові!
      26.09.2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Ми, брюнетки, такі навіжені!
      Подивися на себе!
      На підборах високих не ходять по мокрій траві!
      Йди на мармур, паркет, на блискучі, як скло, ламінати.
      Не з твоїм педикюром ранковії роси топтати -
      Цими стежками ходять дівчата живі.
      Подивися на себе!
      І геть звідсіля умирати!

      Де веснянки твої?
      На курортах яких загубила?
      Пам'ятаєш, а мама казала: «Як будеш стара,
      Будуть зморшки сухі, а не тепле цупке ластовиння.»
      Ти забула. І мамині навіть слова.
      Все незайве із носа лосьйоном коштовним стравила.
      Де ж веснянки твої?
      Ти ж доволі іще молода!

      Ти білявка чому?
      Коси чорні — така неймовірна краса!
      Загорнувшись у них, можна тихо і легко дрімати,
      Задихатись від щастя, чи вітер волоссям хапати
      І дивитись, як губляться в косах твоїх небеса.
      Ти білявка чому?
      І чому ти себе посадила за грати?

      Ні, не плач, не журись!
      Все не світі буває — це знаю я певно і точно.
      Як захочеш, то щастя у тебе на денці кишені.
      Лиш стріляй — і получиш у центр любої мішені!
      Хочеш — сплюнь, та я все одно не наврочу.
      Лиш не плач, не журись -
      Ми, брюнетки, такі навіжені!
      21.09.2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Одна з юрби
      Я свій вік проживу та піду…
      Лиш одна з багатьох перехожих
      Ти так само повз мене проходиш,
      Не вповільнюючи ходу.

      Може й було бажання у мене
      Відпустити пориви на волю
      Засвітити вогонь над юрбою,
      Та згубилося в буднях шалених.

      Ти сказав: «Ненавиджу вбогих»,
      І юрба тобі не подруга,
      Що ж, людина ти зовсім друга –
      Наша зустріч - це жарти Бога.

      Тож щасливо тобі летіти
      Моя ж доля – повільний крок,
      Лиш молю, щоб дозволив Бог
      Не у темряві шлях скінчити.
      2002 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Черемха
      Розцвіла черемха в лісі,
      Віти хилить долі,
      Бо страждає від своєї
      Щирої любові.
      Думи всі її сумні
      Про долю нещасную:
      Ой була ж вона колись
      Дівчиною красною.
      Влітку їздила верхи,
      В санях - у порошу.
      І любив її тоді
      Парубок хороший.
      На ставок ходили вдвох
      Сонце проводжати,
      Поки нічка темна їх
      Не покличе в хату.
      Та жорстока відьма там
      Вороном літала,
      Чорним заздрісним крилом
      Їх зачарувала.
      Черемшина, біля неї -
      Камінь одинокий.
      То дівчина і її
      Хлопець чороноокий.
      Хилить віти вона долі -
      Їй весна не мила,
      Від нещасної любові
      Пелюстки зронила.
      Ну а камінь біля неї
      Тихо так зітхає,
      Бо живая парубоча
      В нім душа страждає.
      З року в рік стоять вони,
      Камінь й черемшина.
      І сумують молоді
      Хлопець та дівчина.
      03.04.02.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Жити-бути
      Жити-бути…Фути-нути…
      Жити-бути, ах…
      Ось народження, весілля…
      Ось вагітна, породілля…
      Ось коханка, ось кохана,
      Тут повага - тут і шана.
      Щастя-доля, щастя-доля,
      Щастя кольору смереки,
      Річки, дива і безпеки…
      Раптом, раптом, раптом, раптом:
      Страх!
      І боїшся, і втрачаєш,
      І сумуєш-голосиш,
      І шукаєш-не знаходиш,
      Вже захочеш – не народиш,
      А ночей не спиш…
      Все блукаєш, зволікаєш,
      Йдеш, вертаєш, повертаєш,
      Знов шукаєш – не знаходиш – жах!
      Тож: жени, жени, жени –
      Страх від себе.
      Забере він щастя-доленьку у тебе.
      Забере її у тебе – не спитає,
      Бо у нього щастя-доленьки немає.
      01.09.2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. По воді
      Ступайте слід у слід
      За мною по воді,
      Не стишуючи хід,
      У впевненій ході.

      Без сумнівів ідіть,
      Дивіться вперед себе.
      Життя – це лише мить,
      Лиш крок один до неба.

      Лише любов - так просто,
      Тримає на поверхні,
      Рятує від погосту,
      І від пустої смерті.

      По морю ідучи,
      Не всі дійдуть до краю,
      А дійдуть лише ті,
      Хто страху не знає.

      15.08.2015 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Еклектика
      Я хочу тебе убити,
      Волію тебе розчавити.
      Ні! - цицькою, як дитинку,
      Як немовля те, бавити!

      Я б на дуелі встрелила
      Влучно тобі між очі…
      А знаєш, коханий, сниш мені
      Щоночі… Щоночі…

      Скільки сліз терпких витекло –
      Їх уже не боюся…
      Тому, як колись ти вчив мене,
      Дзвінко сміюся.

      Може, колись, по смерті,
      Підемо вдвох на небо -
      Скільки ж літ довгих прожито
      Без тебе… без тебе…

      Знаю, тобі байдужа
      Віршів моїх поетика
      Вони, як і пристрасть до тебе -
      Суцільна еклектика.

      14.08.2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Війна - не війна
      Чотириста тридцять шість,
      чотириста тридцять сім,
      чотириста тридцять вісім, частина друга...
      Війна — не війна, а так...
      Війна — не війна, а так...
      Чому ж не спада напруга?
      Чотириста тридцять два,
      чотириста тридцять три...
      сто десята!
      Кривава, жорстока, зла,
      Кривава, жорстока, зла -
      Завзята!
      Донецьк, Золоте, Луганськ,
      Станиця Луганська,
      Щастя...
      Дебальцеве, Іловайськ,
      Авдіївка і Шахтарськ,
      Попасна...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Коли ти уб'єш надію
      Коли ти уб’єш надію
      Почнеться нова епоха.
      Ти більше не будеш просити
      Ні в чорта її, ні в Бога.
      Ти більше не будеш благати,
      А тому, що є, радіти.
      Ти більше не будеш вмирати…
      Твій шлях лиш один: це жити.
      «Надія вмирає остання!» -
      Вважають духом убогі
      І несуть хрести сподівань,
      Щоб звести їх на Гологофі…
      Та тільки на тій Голгофі
      Вмирають дарма нараз.
      Воскреснути можуть боги -
      Людина живе лиш раз.
      Насправді є більш важливе,
      Ніж сотні пустих надій.
      Щоб бути в житті щасливим
      Ти краще надію вбий!
      14.05.2015 р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Заборонений плід
      Солодко… солодко… Ти цілуєш мене:
      Я твій гріх.
      Я тепер божевільна!
      Мені зараз плювати на всіх!

      Най побачить
      Як я тану у мужніх руках.
      Най говорить,
      Що забули і сором, і страх.

      Не вагайся, їж його:
      Заборонений плід.
      Най повстане
      І Бог проти нас, і ввесь світ.

      Так, ти втратиш
      Свій давно остогидлий Едем.
      Що ж: удвох ми
      Із тобою Землею підемо.

      Ти посадиш,
      І виростуть нові сади.
      Будуть діти у нас,
      Буду я, будеш ти.

      Не вагайся –
      Ти такий самий Бог, як і він.
      Панувати у світі він хоче без тебе –
      Один.

      Тож цілуй,
      І отримуй сакральне знання.
      Від сьогодні – навіки:
      Ти мій муж, я – дружина твоя.
      24.10.2014.




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Все заради Раббі
      Траса: поля, дерева…
      Ніч наступає на шини,
      Я бачу готель дешевий.
      - Друже, спини машину!
      Ти кривиш гидливо рота:
      - Крихітко, їдьмо далі –
      Тут павутиння довкола
      І бруд на столах в їдальні.
      Мені ж все одно. Як хочеш –
      У ніч, так у ніч – гайда!
      - Ми в Умані?
      - Ні, не точно.
      Чекай, десь карта була.
      - А що навігатор?
      - Глючить.
      - То їдемо наосліп.
      Ти посміхаєшся штучно
      І думаєш: «Влип так влип.»
      Ми їдемо на край світу
      Ти знаєш де світу край?
      Як знаєш, то їдьмо швидко,
      Ну тисни на газ. Давай!
      - Навіщо це все здалося?
      Поїсти б, поспати трохи…
      Я хочу побачити щось,
      Окрім цієї дороги.
      - Ну, мій вередливий мачо!
      Ще трохи, ну потерпи –
      Впіймаєш свою удачу
      За дупку на раз-два-три.
      Ми маємо справу важливу:
      (Тссс! Тільки це таємно!)
      Раббі Нахману на могилу
      Ми хризантеми веземо.
      25.09.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Найкраще у світі місто
      Знешкоджено ніч
      І вибухнув сонцем ранок.
      Розлігся Дніпро
      Між двох берегів-коханок.

      Прикутий до них мостами,
      Лежить сумирно –
      Забув про козацьку вдачу
      І став покірним.

      А ті береги-коханки
      Ну просто кралі:
      На тій, що по ліву руку
      Блищать коралі.

      А та, що праворуч
      З перлів вдягла намисто…
      І все це –
      Найкраще у світі місто.
      15.09.2014




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    63. Це – божевілля
      Моя країна у війні?
      Так не буває!
      Ця думка душу всю мені
      І серце крає.

      Моя країна у вогні?
      Це божевілля!
      Не спати, людоньки мої!
      Спиніть свавілля!

      Не проливай братерську кров,
      Запеклий брате!
      Спинись, ти вже межі дійшов –
      Не йди вбивати!

      Як збожеволів, у гамівну
      Сорочку зв’яжем.
      Як ти розв’яжеш цю війну,
      Кістьми поляжем,

      Але покажемо тобі,
      Що значить воля
      І як нам на своїй землі
      Сміється доля.
      27.03.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Дозволь бути чемною
      Так, учора була я грішною -
      Про прощення молила всевишнього,
      І учора була я винною
      З поведінкою ще й віктимною.

      Відсьогодні я буду чемною:
      Ні при чому і непричетною.
      Тож, облиш недозбирані докази
      І купованих свідків покази.

      Все одно твої сподівання
      На моє чистосердне зізнання
      Всі пусті — не зізнаюсь ні за що -
      Ось така я у тебе пропаща!

      Висувай мені обвинувачення
      Кодексовані й досі не бачені,
      Об’єднай всі провадження в зведене,
      Та провина моя не доведена!

      Тож дозволь мені бути чемною:
      Ні при чому і непричетною -
      Краще жінку свою кохати,
      Ніж судити її до страти.
      10.03.2014 р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Лисий дідько
      Чому кажуть, що дідько лисий?
      Носить зачіску він за модою.
      Побіжиш за ним – тільки свисне
      І зведе на нінащо вродою.

      Зачарує тебе парфумами
      І сукенками елегантними,
      Заведе тебе він натурою,
      Звабить формами нестандартними.

      Не успієш мигнути оком,
      Як живеш під одним з ним дахом –
      Довіряєш йому найдорожче,
      Віддаєш йому всю зарплату.

      Без найменшого сумніву й страху –
      Навіть картку кредитну – не жаль!
      Як захоче – продаси й нирку –
      Все, поміть, це без жодних вагань.

      Дідько посмішку має гарну –
      Посміхнеться і стрімголов
      Забаганки виконувати вправно
      Піонером «завжди готов».

      Крам для нього – ще й недешевий,
      На курортах – «все включено»…
      Де ж мета? Де політ душевний?
      Загубилося десь воно.

      Дідько вводить тебе в оману,
      Щоб забув і своє ім’я.
      Та зізнайся собі без обману:
      Дідько лисий – це жінка твоя.
      15.03.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Зволікання
      Я вбиваю тебе всім зрозумілим словом
      А ти не такий — ти прагнеш оригінальності
      Я заспівала б тобі без слуху своєю мовою
      Та ти зазвичай зовстім на іншій тональності.

      А мова моя природня і мова моя ніжна,
      Країна та світла, яка нас обох зродила.
      Тут, за кордоном, туман, а далі йде роздоріжжя,
      А потім - хто знає - далі я не ходила.

      Тож не чекай — не треба мене чекати
      Я й досі свідомо на місці стою, зволікаю,
      Тільки те слово, яке ти повинен знати -
      Спробуй, хоч на прощання, скажи: «Кохаю».

      28.02.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Сон
      «Ти — намбер ван,
      А я — твоя цариця.
      Я — жінка-вамп,
      Вночі мені не спиться.

      Ти — свіжа кров -
      Плесни мені на губи!
      Спиняюсь знов
      І йду: я твоя згуба!

      Ти не збіжиш —
      Врости у твердь ногами!
      Вночі ти спиш
      І сниш п’янкими снами.

      Отримай, що чекав -
      Ось тобі згуба!»
      - Ти не впізнав?
      Прокинсь! Я ж твоя люба!
      01.02.2014 року



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Мій мужчина
      Ти — мій мужчина, мій мужчина...
      Що покладаю в ці два слова,
      Що маєш в собі ти такого,
      Що певна я: ти — половина.

      Моя найкраща половина,
      Моя любов, моє кохання,
      Мої надії й сподівнання,
      Моє прощення і провина.

      Все просто: я люблю тебе,
      Але люблю, люблю за віщо,
      Самотність ради чого нищу
      Й свободу? Хто розкаже те?

      Бо люблять просто, нізавіщо
      Кохають не за щось, а так.
      Багатий любить і бідняк
      І той, хто знає і невіглас.

      Ти мій, бо ми, на жаль, не боги -
      Не нам рішать, кого кохати,
      Кого собою награждати,
      Та й не чорти — не маєм роги.

      Тож розбирати я не буду
      Свою любов на скалки слів,
      Аналіз ласк і почуттів -
      З любові серця не здобуду.

      Лиш знай: воно для тебе б’ється.
      Ти мій мужчина, бо ти — мій.
      Живи, кохай і щиро вір
      Та здобувай любов із серця.
      29.01.2014 року



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Бути жінкою
      Бути жінкою —
      Це значить: бути гарною?
      Ногітки фарбувати червоним,
      А губи — кораловим?
      Бути жінкою -
      Це значить: усе за модою,
      Чобітки на підборах високих
      І гайда убивати вродою!
      Бути жінкою -
      Фліртувати направо й наліво,
      Так, щоб дах знесло,
      Трохи стервочкою, сміливою
      Бути жіною.
      Це значить: бути леді з родзинкою,
      Говіркою, елегантною, стрімкою,
      І щоб услід говорили: «Шанель Коко!»
      Ні!
      Бути жінкою -
      Це значить: бути підтримкою,
      І кохати його, єдиного,
      Дарувати сяйво, як місяць той.
      Бути жінкою -
      Це у лоні зростити дитину,
      Доглядати за ним, за собою
      І плекати свою родину...
      Бути жінкою...
      Це, все ж таки, звісно ж, гарною!
      Сексапільною! Сексуальною!
      І губи, звичайно ж, кораловим!
      Бути жінкою -
      Це значить: слід у слід з ним йти,
      І на крилах любові облетіти усі світи.
      Що написано: все прожити, усе знести...
      Бути жінкою...
      Бути! Жінкою!
      21.01.2014 — 27.01.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Якщо ти справді віриш в чудо
      Якщо ти справді віриш в чудо
      Якщо ти справді віриш в чудо,
      То мав би бачити те саме,
      Як падав сніг, світило сонце
      І посміхалося в віконце
      Веселкою у небесах.
      Якщо ти справді віриш в чудо,
      То усміхнувся б воронню,
      Що обліпило всю гіллю
      Й дивилося то на ріллю,
      То на ворону білу - страх!
      Якщо ти справді віриш в чудо,
      То ти повіриш у кохання
      Без слів, без музики зізнання,
      Без певності і сподівання –
      Лише любов, любов у серці…
      Якщо ти справді віриш в чудо,
      То знай, що я – ворона біла –
      Тебе б чекала і любила,
      Була б твоя голубка мила.
      Відчуй: у грудях птаха б’ється.
      Якщо ти справді віриш в чудо!
      22.01.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Не питай
      Не задавай собі питань –
      Це все минеться… Все минеться…
      Як у горах ручай той ллється,
      Стече і туга і печаль.

      Мине і горе і розлука
      Негода у душі, розпука,
      І та усеосяжна мука –
      Не задавай собі питань.

      Ти не питай, хто в чому винен –
      Всі винні понесуть покару.
      Це буде скоро – незабаром,
      Та ти все знати не повинен.

      Мине усе: твої вагання,
      Твої порожні сподівання
      І невзаємне те кохання,
      Лиш не питай, хто в чому винен.

      20.01.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Кожному своє
      Мені б облетіти усі світи
      Лишень з тобою.
      Поруч ходимо я і ти:
      Любов з самотою.

      Мені б цілувати твої уста
      Одні єдині.
      Ти надто складний, але я проста
      Сьогодні й нині.

      Мені б за тобою слід у слід
      Ступати певно,
      Та я своє плам’я і ти свій лід
      Плекаємо ревно.

      18.01.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Кожному своє
      Мені б облетіти усі світи
      Лишень з тобою.
      Поруч ходимо я і ти:
      Любов з самотою.

      Мені б цілувати твої уста
      Одні єдині.
      Ти надто складний, але я проста
      Сьогодні й нині.

      Мені б за тобою слід у слід
      Ступати певно,
      Та я своє плам’я і ти свій лід
      Плекаємо ревно.

      18.01.2014 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Тут і тепер
      Знання дається усім і кожному:
      Бери й плекай.
      Тільки про те, що ти гість непроханий
      Не забувай.

      Не забувай, що по собі лишиш ти
      На цій землі,
      Чистий думками з душею чистою
      Нею йди.

      Не забувай: не на небі деінде
      Той рай-едем,
      Тож будь у ньому й живи по совісті
      Тут і тепер.

      18.01.2014 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    75. Навзаєм
      Моя душа легенька мов пір’їнка
      Ще мить – і ось злетить вона увись,
      Але я стільки можу в світі, як дитинка:
      Мерщій дивись!

      Я можу легко плакати, сміятись,
      Я можу відлетіти журавлем,
      Але я завжди буду повертатись,
      Аби людей любити навзаєм!
      14.01.2013 р.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Таємне знання
      Переживи вигнання з Едему
      І повертайся.
      Віруй: все було недаремно,
      Тож, не кайся!
      Знав Він: коли покохаєш
      Падуть всі грати.
      Мужа свого пізнаєш
      І будеш знати.
      Знати, що і без Нього
      Це небо буде.
      Буде земля, і сонце,
      І будуть Люди!
      Буде у лоні зріти
      Твоя Дитинка.
      Влада в руках твоїх:
      Ти – Богиня, Жінка!
      26.12.2013 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Колекціонер і комаха
      Я нарвалася: я попалася
      У розставлені ним тенета.
      Я не вірила, не пручалася,
      Та й не кидалась на багнети.
      Я жила навіженою курвою:
      Що поганого може трапитись?
      Ні про що не потрібно думати,
      Нікуди не потрібно квапитись...
      Без шляху, без пуття, без совісті
      Так некисло живеться невігласу.
      Тільки фарс, клоунада, травесті -
      Тільки плюси і жодного мінусу.
      Лиш не думай, і ти, комаха,
      Без хреста пролетиш безодню.
      Ні учора нема, ні завтра -
      Ти сьогодні живи, сьогодні!
      Та мої провалились концепції -
      Ні прощення нема, ні спокути...
      А сьогодні в його колекції
      Я вишу до небес прикута.

      25.12.2013 р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Безнадійна
      Мені з тобою, повір, несмачно,
      А трохи лячно,
      Бо необачно…
      Мені приємно, коли спокійно,
      Щоб мур надійний
      Й віскар подвійний.
      То не для мене – твоє кохання,
      А ти все кажеш: є сподівання,
      Було б бажання!
      Ти кажеш: серце відкрити гоже,
      Воно ж тремтить.
      Облиш: від слів пусто-порожніх
      Живіт болить.
      Я безнадійна! Я безнадійна!
      Облиш мій мур і мій віскар!
      Я свій віслючий везу невпинно
      Важкий тягар.
      24.12.2013 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Мовчання
      Тринадцятий рік. Грудень.
      Ми з тобою: про одне й те саме.
      Будемо мовчати, любий,
      Різними мовами та словами.

      Не вперта я, ні: запекла! -
      Ковтай мовчазну зраду.
      Ти підеш в рай, а я в пекло -
      За іншу, свою, правду.

      Пройду всі його кола -
      Не страшно мені вмирати,
      Бо знаю чарівне Слово.
      Зажди… Ще не час воскресати.
      21.12.2013



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    80. До Євромайдану
      Ви за неї прийшли стояти,
      Що стояти – готові вмерти!
      У в’язницю піти, за грати,
      Тільки б ворога в порох стерти.
      Що терпіння? - Потрібна воля!
      Що повага? - Дайош Майдан!
      Тільки це не любов – сваволя,
      Тільки це не народ – тиран.
      Вам свободу б кудись літати
      Без шенгену і перепон,
      Вам свободу б на все плювати,
      Щоб у кожного свій закон!
      Ви розкрийте спочатку очі
      І побачте себе самих:
      Ті раби, хто стоїть за гроші!
      І злочинці стоять за гріх!
      Є піарщики, дегенерати,
      І фанати пустих ідей –
      З ліхтарем серед дня шукати
      Доведеться живих людей!
      Ви звільніть для початку серце –
      Най навчиться воно прощати.
      Розум свій відпустіть на волю –
      Най зруйнуються справжні грати!
      А любов – це не йти вмирати:
      Той хто любить, той буде жить!
      Бо свобода – це працювати:
      От що значить Вкраїну любить!
      09.12.2013 р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Тільки не кохай!
      Розгортай обгортку:
      Я – твоя цукерка,
      Я – смачний твій тортик,
      Тістечко твоє.
      Покуштуй, попробуй.
      Як тобі смакує?
      Доїдай, як хочеш,
      Чи облиш, як є.
      Я – метелик, милий,
      Упіймай за крила!
      Засуши в коробці!
      Ні? То відпускай.
      Я зберу нектару,
      Полечу до сонця –
      Все зроблю для тебе –
      Тільки не кохай!
      14.11.2013 р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Ампутація страху
      Бог промовляє твоїми словами
      Я - дослухаюсь.
      Біль по венах тече річками,
      Я очищаюсь.
      Жити у страсі й без любові -
      Деградація.
      Що допоможе при цій пухлині?
      Ампутація.
      Скальпель щонайгостріший знайти
      Й ампутувати.
      А потім на шию хрест одягти -
      І до страти.
      Йти із терновим вінком по воді
      Легко-легко,
      Якщо лиш хрест несеш на собі,
      А не пекло.
      Навіть якщо розіпнуть — нехай
      Добрі люди.
      Тепер без страху і без вагань
      Жити буду.

      24.10.2013 року



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Гей вороже!
      Переглянувши соту анкету,
      Обереш одного.
      Ні, не кращого претендента -
      Критерій відбору — втома.

      Так призначаються всі:
      Друзі й кохані...
      Лиш вороги у житті
      Богом дані.

      Чуєш, прісно без тебе,
      Гей, вороже!
      Не забувай про мене
      Так не гоже!

      Наш поєдинок, вороже -
      Це смак життя.
      Я жива, допоки є ти,
      А ти - допоки я.
      15.10.2013 р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. По-жіночому
      "Йди до біса!
      Швидко-швидко!
      І не обертайся.
      Помирай, живи, воскресни.
      Лиш не повертайся.
      Щоб не бачила очей
      І речей не чула,
      Йди до Бога, до людей,
      Щоб мерщій забула!
      Геть з очей - із серця геть -
      Схема ця працює!.." -
      Все це шепочу ледь-ледь
      Й він того не чує :-)))

      24.09.2013 р.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    85. Хто там, на пероні?
      А він чекав –
      Вона не приїздила.
      Пустий перон
      Підморгував зрадливо…
      Для неї ж стоголосо
      Сміялися вокзали,
      Ковтали час і простір
      Очікування зали.
      Тремтіло серце в скронях:
      «Кохай, кохай, кохай!
      Диханням грій долоні,
      Тепло душі віддай!»
      Колеса торохтіли:
      «Чекай, чекай, чекай…
      І буде все, як буде
      Нехай, нехай, нехай.»
      Десь промайнули люди –
      Лишились на пероні,
      А онде – інший потяг
      І інші у вагоні.
      Їх стільки було, зустрічей,
      Лиць випадкових зграй,
      Що все тихіше в скронях:
      «Кохай, кохай, кохай…»
      Неначе зовні вільна
      Не бачила ті грати:
      Що ніколи любити
      Й нема коли кохати.
      Все терміни та строки,
      Аврали та дедлайни,
      Життя іскрить і пінить
      В оффлайні та онлайні.
      Та ось кінцева станція
      І потяг прибуває…
      Поглянь, мерщій, в віконце -
      Хто-небудь зустрічає?

      09.09.2013 р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Спроба молитви
      Сходять армади з неба
      Битися в бої за вічність…
      Мені того, Боже, не треба –
      Дай мені дійсність.

      Дай мені, Боже, здатність
      Бачити все, як є.
      Щоб серед скарбів і мотлохів
      Я відшукала своє.

      Дай мені, Боже, талан
      Зерно від полови ділити
      І за своїми законами
      Навчи мене, Боже, жити.

      Що за слова до Бога?
      Строфами папір міряю…
      Що за молитва в чорта?
      Я ж в них обох… Не вірую?

      01.09.2013 р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Дощить надворі
      Дощить надворі. Дощить у серці.
      Гудуть вітри.
      Така самотня. Пішло кудись все.
      Пішов і ти.
      А я не плачу і не ридаю:
      "Куди ти йдеш?"
      Надію-любку я не кохаю,
      Що ти вернеш.
      Мені самотність давно знайома
      І як сестра:
      Удень і ввечір, з людьми і вдома -
      Я все сама.
      То йди, коханий, мені спокійно -
      Нехай дощить.
      Ти не повіриш, а я щаслива
      В самотню мить.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    88. МАМО
      Наше щастя – в маминих очах,
      Наше щастя – в маминих долонях.
      Найстрашніший в світі – мамин страх,
      Найдорожче срібло – в її скронях.

      Жінка надзвичайна і проста,
      Йшла собі життєвими шляхами...
      Хто вона: цариця чи раба?
      Чи богиня? Ні! Це просто мама.

      Йшла, вдивлялась пильно в майбуття -
      Дітям так хотілося їй дати
      Щасливіше, кращеє життя:
      Довге, щире, соняче, багате!

      Хто їй зустрічався на шляху,
      Діти, ми цього, на жаль, не знали.
      Хоч її і бачили сумну,
      Та добро від зла не відрізняли.

      Скільки вона сил нам віддала,
      Скільки не доїла, не доспала...
      Нас вона зростила, як змогла,
      Як змогла, дітей своїх скохала.

      Чим її віддячиш, віддаси
      За безсонні ночі до світання,
      За гіркоту материнської сльози
      За її безмежнеє кохання?

      Розумінням, що вона – одна
      Пожаліє у скрутну хвилину,
      І притисне до своїх грудей
      Хоч дорослу, все ж її дитину.

      Наше щастя – в маминих очах,
      Наше щастя – в маминих долонях.
      Найстрашніший в світі – мамин страх,
      Найдорожче срібло – в її скронях.
      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5