Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Потьомкін (1937)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Олехо, [ 2017-02-20 09:42:45 ],
на сторінці поезії     "Як барва й звук зхливаються в одне"   Потьомкін Іван

Навіяне Шоном Маклехом?... Його стиль.
Коментатор Віктор Кучерук, [ 2017-02-20 12:51:55 ],
на сторінці поезії     "Як барва й звук зхливаються в одне"   Потьомкін Іван

Є, Олександре, тут щось таке, що нагадує про названого вами автора, але про ніяке наслідування його не може бути й мови, - це цілком самобутній вірш.
Коментатор Віктор Кучерук, [ 2017-02-20 13:11:31 ],
на сторінці твору     "Газель (за Талмудом)"   Потьомкін Іван

Тут справа не правдоподібності такої картинки, а в глибокій психологічній правді і переконливості уявного й дійсного.
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2017-02-20 15:35:32 ],
на сторінці твору     "Газель (за Талмудом)"   Потьомкін Іван

Терпимості й любові - цього багатьом так не вистачає . І як довго цьому треба вчитися.)))
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2017-02-21 13:52:56 ],
на сторінці поезії     "Як барва й звук зхливаються в одне"   Потьомкін Іван

Задовго до знайомства з поезією легендарного Шона я тішився акварелями Чюрльоніса. А як пощастило побувати в Каунасі, дивився оригінали під музику цього справді незвичайного Майстра.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2017-02-21 13:55:22 ],
на сторінці твору     "Газель (за Талмудом)"   Потьомкін Іван

Прикро,але дедалі більше переконуюсь, що світ черствіє...
Коментатор Ночі Вітер, [ 2017-02-21 14:08:09 ],
на сторінці поезії     "Як барва й звук зхливаються в одне"   Потьомкін Іван

Каунас - гарне місто. Був там. Іще в радянскі часи трималися своєї мови, і звичаїв...))))
Коментатор Ночі Вітер, [ 2017-02-22 14:56:18 ],
на сторінці твору     "Максиміліан Волошин (1877-1932)"   Потьомкін Іван

Гарный переклад, але ритміка і кількість складів не витримані.
Та пече мій прах.- Та- можна викинути. Далі дивіться самі.
З пов. В.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2017-02-22 16:59:41 ],
на сторінці твору     "Максиміліан Волошин (1877-1932)"   Потьомкін Іван

"Відтепер можна мене в час тривоги" - трохи коряво.
Як Вам такий варіант:
"Мене віднині можна в час тривоги"
Коментатор Сергій Гупало, [ 2017-02-22 19:52:35 ],
на сторінці твору     "Максиміліан Волошин (1877-1932)"   Потьомкін Іван

Нагадує підрядник... Так, щоб зберегти форму, ритміку оригіналу, треба дечим жертвувати.
Коментатор Леся Геник, [ 2017-02-23 09:52:52 ],
на сторінці твору     "Максиміліан Волошин (1877-1932)"   Потьомкін Іван

Гарний вірш...
Коментатор Мирослав Артимович, [ 2017-02-23 14:54:26 ],
на сторінці поезії     "Тірольські замальовки"   Потьомкін Іван

На лижах у Тіролі – справді, круто!
Лиш дощик залізає в кожну шпарку.
То може темп змінить на ritenuto*
Й таки змінити лижі на байдарку?!:)))
-----
*муз.термін – сповільнення темпу
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2017-02-23 16:06:54 ],
на сторінці поезії     "Тірольські замальовки"   Потьомкін Іван

розСтануть - С наче зайве

Тепла у Вас зима)
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2017-02-23 18:23:27 ],
на сторінці поезії     "Тірольські замальовки"   Потьомкін Іван

Дякую за пораду.
Йдіться, пані Любо, про тірольську зиму напередодні весни.
А в нас, себто в Єрусалимі, зима така, що й без морозів мерзнуть сибіряки.
Зізнаюсь, шановний пане Мирославе, що охоче зробив би це, якби була, як замолоду, гарна компанія.
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2017-02-23 22:50:20 ],
на сторінці поезії     "Тірольські замальовки"   Потьомкін Іван

А Ви, любий пане Іване, через лижі ніяк не хочете прощатися з зимою! Певно, Вам у єрусалимській спекоті її так не вистачає!))
Коментатор Олександр Олехо, [ 2017-02-24 08:38:29 ],
на сторінці твору     "Максиміліан Волошин (1877-1932)"   Потьомкін Іван

Все-таки відмінності між мовою і язиком не дозволяють строго дотримуватися ритміки і складів... А що вдієш? Хіба що відходити від оригінала на таку відстань, з якої вже не видно автора... Муки вибору.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2017-02-24 10:24:05 ],
на сторінці поезії     "Тірольські замальовки"   Потьомкін Іван

Так, як Ви, шановний пане Ярославе, чекаєте Весну, так я в Єрусалимі чекаю Зиму.Тірольську, звісно, а не ту, яка в Ізраїлі, перефразовуючи Пушкіна,- скорше нагадує карикатуру північних зим.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-02-24 11:05:30 ],
на сторінці твору     "Заздрість ще з часу потопу (за Талмудом)"   Потьомкін Іван

У Заздрості очі кольору ночі.
Думки не дають їй спати...
Я прала скатерки і штори в ночвах,
Читала казки ягнятам.

Три роки пані служницю хвалила –
За мову, за руки, за коси...
Втекла за три поля! Прослала килим.
А Заздрість каміннячко носить...
Із кладки штовхає брата хлопчини,
Що кізку мою випасає.
На цямру кладе стебло маківчини,
Пелюстя чомусь обриває...

Та в Заздрості очі кольору ночі,
Хоч лик заквітчайте біло!
Я більше про неї писати не хочу.
У двір мій... сонечко сіло.

Моє
Коментатор Сергій Гупало, [ 2017-02-24 16:24:46 ],
на сторінці твору     "Заздрість ще з часу потопу (за Талмудом)"   Потьомкін Іван

Цікава тема. І не все так однозначно виходить. Мій життєвий досвід показує, що люди, які часто говорять про заздрість інших, - самі ж дуже заздрісні; це стосується і журналістів, літераторів, хворобливо зачарованих насамперед магією друкованого слова або маячінням колеги на телеекрані, на сцені.
Вибачте, пане Іване, за такий коментар, я не збирався Вас ображати. Не можу сказати, яка Ви людина щодо заздрості, бо не знаю Вас...
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2017-02-26 13:16:17 ],
на сторінці твору     "Заздрість ще з часу потопу (за Талмудом)"   Потьомкін Іван

Дякую Вам, шановна пані Світлано Мая, і за увагу, і за гарний вірш.
Шановний пане Сергію, не ображаєте Ви мене. Скажу відверто: найбільше заздрив я підлітком і в юності, коли та, яку так любив, віддавала перевагу іншим. А в літературі не мав заздрощів, бо аж до зустрічі з Ліною Костенко не був певен, що я поет.
1   ...   96   97   98   99   100   101   102   103   104   ...   167