Усі коментарі - Іван Потьомкін - Поетичні майстерні

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-04-26 07:04:38 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Ісус Христос творив чудеса і зараз творить, але ніхто на те не звертає уваги, гарна оповідь! У тому році на Вербну неділю у мене зацвіли освячені котики, які стояли рік без води. Чудо!

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-04-26 11:32:08 ],
на сторінці поезії "Гефсиманія" Потьомкін Іван

таки млосно...

НА ОЛИВНІЙ ГОРІ

Ще можна спохватитись
і спастись.
І відвернути
Хресну ту дорогу.
І Чаші, що наповнена,
зректись.
І легшу ношу
випросити в Бога.

Він зрозуміє.
Бо таки ж Отець! –
Простить людину
в Синові Єдинім.
…Тривожна тиша.
Тьми і Світла герць.
Смиренна постать
у гаю Оливнім…

(С) Л.Бенедишин

Терпіння і мудрості усім нам...

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-26 22:22:54 ],
на сторінці поезії "Гефсиманія" Потьомкін Іван

Читається, наче казка, сприймається, як правда.
А кажуть, ті що бачили, що так воно й було.

Дякую,
Ю. С.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-28 10:55:26 ],
на сторінці поезії "...Він випростав півсвіта до Небес" Потьомкін Іван

Школу можна було би відкривати на Ваших віршах. І не було би на парах-семінарах або уроках нецікаво, не рахували би учні мух на стінах і не грали би в "морські бої".
А слухали би та просякали божественним змістом.
Дякую,
Ю. С.

Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-04-28 22:06:35 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Гроном духм'яним акації білої
ми заїдали лопуцьки із лип...

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-28 22:51:59 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Тепер матиму чим зустрічати цвітіння наших акацій. Нам ще чекати і чекати. Вашим віршем.
Ми теж ласували акацієвим квітом. В місцях мого дитинства акації були (і є донині) мало не титульним деревом.
Приємна і болісна згадка.
Дякую,
Ю. С.

Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-04-29 06:51:09 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

А я й досі ласую. У дворі моєї сусідки росте така красуня, років 50, не менше. Щороку віти аж угинаються від цвіту. Тож для чаю заготовлюю мішечок пахучих квіток щороку. Дякую за хороший малюнок.

Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2019-04-30 09:57:43 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Ці слова надихають на боротьбу. Людство завжди вітало оптимізм. Наснаги Вам, пане Іване.

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-04-30 10:19:54 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Дякую за розуміння й підтримку.

Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-05-01 06:07:44 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Оце так! Боротьбв за життя у чистому вигляді! Пригадав Джека Лондона. Цікава у Вас трактовка.

Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2019-05-05 09:38:05 ],
на сторінці поезії "Олекса Влизько" Потьомкін Іван

Варто пам'ятати про ці величні постаті Розстріляного Відродження. Дякую, що нагадали, пане Іване.

Коментатор Богдан Манюк, [ 2019-05-05 09:59:21 ],
на сторінці поезії "Олекса Влизько" Потьомкін Іван

Ваш твір, пане Іване, дуже важливий! Олекса Влизько був українською совістю, яку топтала червона диявольщина. Якщо знаходяться сучасні автори, яких це болить, значить українська совість ніколи не була розтоптаною!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-05-06 21:34:40 ],
на сторінці поезії "Хана Сенеш" Потьомкін Іван

ДЯКУЮ, пане Іване, за щемний вірш! Була у Будапешті, бачила пам'ятник євреям, яких розтрілювали по декілька чоловік зв'язаними один до одного, щоб не витрачати зайвтх куль.
Змушували їх розуватися, щоб забрати останнє, що в них було і скидали в річку першого, а він за собою тягнув решту людей. На березі Дунаю так і стоїть це взуття, відтворення скульптором так реалістично, що можна подумати, що воно справжнє.

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-05-07 11:39:40 ],
на сторінці поезії "Хана Сенеш" Потьомкін Іван

Дякую, шановна пані Тетяно, за постійну увагу до моїх опусів.
Доля юдеїв Європи - трагічна. Трагічна доля і тих, хто намагався їх врятувати. Хана Сенеш - моя улюблена майстриня.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-08 09:48:27 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Єдине, що вміють, те і роблять.
"Артилерія - богиня війни." (с).
Така дійсність.

Ю. С.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-08 10:18:43 ],
на сторінці твору "А.Фатьянов «Солов’ї»" Потьомкін Іван

Навіть згадується тенор того співака з зависаннями на верхніх нотах нотного стану.
А я ж вірив у ту пісню, якщо так можна сказати.
Нині - легше. Дивлюся, буває, фільм про нквд і цого "смерші" - і ловлю себе на думці, що не співчуваю оцій братії. А навіть навпаки.
Дякую,
Ю. С.

Коментатор Ірина Залюбовська, [ 2019-05-08 20:56:02 ],
на сторінці поезії "***" Потьомкін Іван

Дай, Боже, миру цій стражденній землі.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-14 11:11:09 ],
на сторінці твору "Рабі Салантер (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі)" Потьомкін Іван

Що є - те є, що було - те було. Де дія, де молитва, де - лише слово.
Цікава історія.

Колись я пізнав, що таке "шлімазл", як за інтонацією, так і за ситуацією.
Про "азохен вей" - так само.
Багата мова, мудрі люди та розумні вчинки.
Щоправда, теж - коли, де, як і чим.

Дякую,
Ю. С.

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-05-14 13:26:32 ],
на сторінці твору "Рабі Салантер (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі)" Потьомкін Іван

е, що Ви пізнали,- це ідиш. В Ізраїлі його знають старі люди або ж вихідці з колишнього Союзу. В поточній мові горує іврит - державна мова. Нею починають знайомство. Не кажучи вже про літературу.

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-05-14 15:19:02 ],
на сторінці твору "Рабі Салантер (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі)" Потьомкін Іван

Я розумію. І німецька мова мені почасти знайома. А тоді - ще ні.
Ю. С.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?