Усі коментарі - Петро Скоропис - Поетичні майстерні

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2018-01-05 14:01:30 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

Я думаю, що краще триматися ближче до оригіналу, інакше треба писати в заголовках "Із І.Бродського. За мотивами вірша "На смерть...", бо ж йдеться не про точний переклад.

Я б рекомендував щось таке, ближче до джерела

Помер він в січні, на початку року.
Співав мороз із ліхтарем під руку.
Природа не явила на розлуку
усіх своїх красот кордебалет,
.............................

"" Он умер в январе, в начале года.
Под фонарем стоял мороз у входа.
Не успевала показать природа
ему своих красот кордебалет.
От снега стекла становились у'же.
Под фонарем стоял глашатай стужи.
На перекрестках замерзали лужи.
И дверь он запер на цепочку лет."

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-01-05 15:32:55 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

Дякую за увагу, шановна Редакціє!
Погоджуюсь, початок геть не того...
Слід свіжіше... Тож міркуватиму ще на свіжу голову.
"Співав мороз" - цілком доречне. Користаюсь.

З Новим Роком Вас!

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-01-05 20:18:28 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

тут ще працювати й працювати

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-01-05 20:45:26 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

О, так! Безперечно...

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-01-05 20:54:35 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

не подумайте про якусь-там зверхність,
я працював над своєю книжкою перекладів років шість -
був такий момент відчаю, коли здавалося - ні
довести це все до якогось пуття нереально

але знаєте,
час, час, час, все якось переходить і врешті-решт
сягає якби моменту певності,
коли вже нічого більш додати

все-таки, це не є неможливим

сердечні вітання зі святами,
хай буде якнайналежніш, без надмірних відчаїв & якогось непотребу

*всяко щиро*

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-01-05 22:47:16 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

Дякую, Сонце- Місяцю!
Власне, так і сприймаю - суто в позитиві.
Там ще дійсно - додавати й додавати... Й геть переіначувати.
Дійсно, треба час, зосередженість, свіжий погляд...
Ціную Вашу увагу й побажання - то є неабиякий стимул.

Мої щирі вітання!!! Щасти Вам!!!

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-01-05 22:47:42 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

щиро навзаєм усяко, Петро!

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2018-01-08 00:30:32 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

Найкраще все в житті робиться з теплою посмішкою, всім і собі цього бажаю в безмежні роки попереду )

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-01-08 01:57:28 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Вірші на смерть Т.С.Еліота" Скоропис Петро

Так, лише тепла посмішка й вилюднюює наші розумування...
З теплом навзаєм!

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-01-12 11:55:52 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Ex oriente" Скоропис Петро

И. Бродский

Ex oriente

Да, точно так же, как Тит Ливий, он
сидел в своем шатре, но был незримо
широкими песками окружен
и мял в сухих руках письмо из Рима.
Палило солнце. Столько дней подряд
он брел один безводными местами,
что выдавал теперь померкший взгляд,
что больше нет слюны в его гортани.
Палило солнце. Ртутный столбик рос.
И самый вход в его шатер угрюмый
песок занес, занес, пока он думал,
какая влага стала влагой слез.

1963

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-02-01 07:09:29 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Cafe Trieste: San Fancisco" Скоропис Петро

Иосиф Бродский

CAFE TRIESTE: SAN FRANCISCO

to L.G.
To this corner of Grant and Vallejo
I've returned like an echo
to the lips that preferred
then a kiss to a word.

Nothing has changed here. Neither
the furniture nor the weather.
Things, in one's absence, gain
permanence, stain by stain.

Cold, through the large steamed windows
I watch the gesturing weirdos,
the bloated breams that warm
up their aquarium.

Evolving backward, a river
becomes a tear, the real
becomes memory which
can, like fingertips, pinch

just the tail of a lizard
vanishing in the desert
which was eager to fix
a traveler with a sphinx.

Your golden mane! Your riddle!
The lilac skirt, the brittle
ankles! The perfect ear
rendering "read" as "dear".

Under what cloud's pallor
now throbs the tricolor
of your future, your past
and present, swaying the mast?

Upon what linen waters
do you drift bravely toward
new shores, clutching your beads
to meet the savage needs?

Still, if sins are forgiven,
that is, if souls break even
with flesh elsewhere, this joint,
too, must be enjoyed

as afterlife's sweet parlor
where, in the clouded squalor,
saints and the ain'ts take five,
where I was first to arrive.
1980

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-01 17:31:34 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Cafe Trieste: San Fancisco" Скоропис Петро

До рогу вулиць Грант і Вальєхо
я навідався ехом
до тих уст, що хотів
цілувати, не слів

Жодних, бачимо, змін одтоді
в обставі та у погоді.
Позаочі речі, за каменем
камінь, тривають віками

Зимно. В спітнілих вітринах
жести промовців предивних
мов рибини, творячи шум
гріють акваріум.

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-02-03 21:16:10 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Cafe Trieste: San Fancisco" Скоропис Петро

О, Сонце-Місяцю... ці блюзові мотиви...

спробую витончити

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-04 03:19:24 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Cafe Trieste: San Fancisco" Скоропис Петро

таки ліпше тепер, о Петре

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-02-10 15:22:40 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Пам’яті Кліффорда Брауна" Скоропис Петро

Иосиф Бродский

Памяти Клиффорда Брауна

Это - не синий цвет, это - холодный цвет.
Это - цвет Атлантики в середине
февраля. И не важно, как ты одет:
все равно ты голой спиной на льдине.

Это - не просто льдина, одна из льдин,
но возраженье теплу по сути.
Она одна в океане, и ты один
на ней; и пенье трубы как паденье ртути.

Это не искренний голос впотьмах саднит,
но палец примерз к диезу, лишен перчатки;
и капля, сверкая, плывет в зенит,
чтобы взглянуть на мир с той стороны сетчатки.

Это - не просто сетчатка, это - с искрой парча,
новая нотная грамота звезд и полос.
Льдина не тает, словно пятно луча,
дрейфуя к черной кулисе, где спрятан полюс.
(1993)

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-12 02:43:51 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Пам’яті Кліффорда Брауна" Скоропис Петро

правдиво цікаво, Петре

Коментатор Петро Скоропис, [ 2018-02-12 17:06:48 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень». Зимове весілля" Скоропис Петро

Иосиф Бродский

Из Старых английских песен. Зимняя свадьба

Я вышла замуж в январе.
Толпились гости во дворе,
и долго колокол гудел
в той церкви на горе.

От алтаря, из-под венца,
видна дорога в два конца.
Я посылаю взгляд свой вдаль,
и не вернуть гонца.

Церковный колокол гудит.
Жених мой на меня глядит.
И столько свеч для нас двоих!
И я считаю их.

(1963)

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2018-02-12 21:30:12 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень». Зимове весілля" Скоропис Петро

особливо фінал вдалий!

вітаю!

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-13 02:40:33 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень». Зимове весілля" Скоропис Петро

’як на руці’ ще дуже вдало

Коментатор Сонце Місяць, [ 2018-02-13 02:43:02 ],
на сторінці поезії "З Іосіфа Бродського. Зі «Старих англійських пісень». Зимове весілля" Скоропис Петро

із повагою до часу і сумління присутніх
додам ще власний експрес-варіант, до колекції

У січні йшла до шлюбу і
Юрмились гості на дворі
і довго дзвін лунав у тій
церквині на горбі

Від олтаря, де нас вінчають
Дорогу видно в край із краю
Мій погляд відбуває в путь
гінцем і не вертає

Лунає дзвін, і церква вся
Жених на мене дивиться
А скільки свічечок! З лічби
хіба не збитись би

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?