Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Анонім Я Саландяк (1955)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Анонім Я Саландяк, [ 2017-05-19 11:40:16 ],
на сторінці твору     "Паркінсона..."   Саландяк Анонім Я

Коментатор е ю, [ 2017-05-19 12:44:15 ],
на сторінці твору     "Паркінсона..."   Саландяк Анонім Я

Мій улюблений... З Лесі!

Мамо, іде вже зима
(Із циклу "В дитячому крузі")

"Мама, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?.." –
В неньки спитала дитина.

"Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати –
Ще зосталась пташина маленька".

"Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?"

"Не боїться морозу вона,
Не покине країни ріднóї,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна".

"Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мові їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як!"

"Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати".

"Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!"

"Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна".

Це – справжня Леся!.. Будьмо справжніми, друже... "Буде весна!"
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2017-05-19 17:55:35 ],
на сторінці твору     "Паркінсона..."   Саландяк Анонім Я

На стор Ярослава не хочу вести війну із Вами. Останній постріл. Єрметов, а хто ж Ви...
Пишете, що були у Почаївській лаврі... Хм...як же тепер живете мирським життям - і не навертаєте на путь істинний, а стали на сторону наклепниці-негідниці... Одній здалося, не запитала у мене, не глянула в словник......інша стверджує... За мене вони знають, що я думаю.........
Хто Ви: троль, клон, реальна людина зі своїми "панятіями"? На пару з Пугачук та ще кількома боягузами, що ніки побрали...тут витанцьовуєте.
Своєю оригінальною творчістю, я нікого не ображала.
Ви з Пугачук та ще деким обертаєте сайт на болото, цмоковину, є таке слово.
І самі ж волаєте: брудно!
Витирайте ноги, заходячи в поезію.
Або лишайтеся серед ковтьоб.
Мені з вами не по дорозі.
Одна пише наклепи...Ви підтримуєте, лестите їй. Вона Вам...
На сайті Проби пера не втрималася Лариса.
Звідси не виганяють...широта...
Не наривайтеся? пишете мені.
Чим? Тим, що яскравіша за сірих? Що 8 років на сайті. Що маю доробок...а Ви не розумієте, що людина перебуває не в рік, а на протязі року, ви й досі не виправили про себе на стор. автора... Це ж Ваше лице.

Підштовхую до поганого? Чим?
Вживанням слів, їх компонуванням...А Ви так не умієте... Тому і безсила злість...Чи яка ж причина? Чому я мовчати повинна, коли летить болото? хай вибачаються і ОМИНАЮТЬ мене. Здається, нині модно про гідність згадувати.
На сайті буду чи піду з нього з власної ініціативи.

Отож...заховайте свою заздрість і не пишіть мені ні літери. Кінець діалогу.
1   ...   83   84   85   86   87   88   89   90   91   ...   94