Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Низовий (1942 - 2011)
Я - Низовий!
І цим я все сказав.
Стою внизу,
В низах свого народу.
З козацького,
Із низового роду
Я викотивсь -
Кровинка і сльоза!




Рубрики / "Там, де я сміюся крізь сльози" (2006)

Опис: До рубрики ввійшли вибрані твори із книги, яка стала логічним продовженням «попередньої, названої автором символічно і дещо інтригуюче: «Там, де я ніколи не плакав». Хто прочитав її вдумливо, легко зрозуміє, чому нова книжка має подібну, хоча й дещо видозмінену назву: «Там, де я сміюся крізь сльози»».
Книгу присвячено світлій пам’яті В’ячеслава Максимовича Чорновола.


Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   НА САМОТІ З САМИМ СОБОЮ
    Дуже хороша звичка – щодень або хоч двічі-тричі на тиждень занотовувати в кишеньковий запи
  •   ДОБРІ МОЇ ХРЕЩЕНІ БАТЬКИ
    Мій хрещений, дядя Коля, був єдиним шофером єдиної «полуторки» у цілій окрузі. Він катав у
  •   МЕНТАЛЬНІСТЬ
    – Чого жадаєте, пане-товаришу?
    Пан-товариш просить водиці.
  •   ЛОЗУНГИ ТА ГАСЛА
    Я – абориген і автохтон з луганської діаспори, а точніше з «регіональної» резервації, вихо
  •   ДЕБАТИ НЕВІГЛАСІВ
    Мовознавців професійних у Луганську не так вже й багато, і «пасуться» вони здебільшого на
  •   В ОКРЕМІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ РЕЗЕРВАЦІЇ
    За чотири десятиліття Луганщина стала мені майже рідною: я тут жив, працював, тут зустрів
  •   ВОЛАЮ З ПУСТЕЛІ – ПОЧУЙТЕ!
    Хто знає, скільки мільйонів убієнних і замордованих волає до нас, поки що сущих, однак уже
  •   КРОК ВПЕРЕД І ДВА – НАЗАД
    Я не про відомий і колись популярний в Одесі шлягер. Про наш український політичний поступ
  •   СЛАВЕТНІ БРЕЖНЄВСЬКІ ЛІТА
    О, в ті далекі, вовіки незабутні, нев’янучо-нетрухлявіючі сімдесяті життя в тополинім Луга
  •   ЩО В КИЄВІ – БУЗИНА, А В ЛУГАНСЬКУ – ДІДЬКО
    Той київський Бузина вже ославився на весь україномовний і україномислячий світ. Уже й озн
  •   ВЕЛИКИЙ ЧАС ПОКУТИ
    Нарешті сталося: утворився несподіваний для всіх тріумвірат! Перевчений соціаліст-поет, не
  •   ПЕРЕДЧУТТЯ АПОКАЛІПСИСУ?
    Влада на горі не знає, що і як робити. Підвладні їй на нижчих щаблях рівняються на незнайо
  •   ПРО НАБОЛІЛЕ Й СОКРОВЕННЕ
    Що ж ти, молоденька укрдержаво, так незлюбила своїх кревних діток: укрпоетів, укручених, у
  •   ЧИЙ МИКОЛА, КОТРИЙ – ГОГОЛЬ?
    Дорогі російськомовні українські громадяни! Вивчайте, будь ласка, нашу мову, і не тому тіл
  •   ЧОМУ Я ПИШУ?
    Давно хочу поставити собі пряме запитання, але боюся почути на нього чесну відповідь: для
  •   ДУША РАЮ ХОЧЕ
    Втомився я, та не від світових проблем, як неодноразово заявляв у своїх одноразових віршик
  •   ЯЗИК МІЙ – ВОРОГ?
    «Прив’яжи язика, – неоднораз радили мені досвідчено-умудрені, – мовчи тихіше води й нижче
  •   ПОМСТА ДИКОГО ПОЛЯ
    Це не казка, не легенда – бувальщина. Страшна до того ж.
    Вдивімося в шовково-ковилову заку
  •   ДРАБИНЧАСТІ «МІНУСОЇДИ»
    Відомий багатьом вислів: «Коли в Москві відтинають пальці, у Києві відрізають руки». Я оце
  •   ЗВИЧАЇ, СТОСУНКИ, ХАРАКТЕРИ…
    Якщо у Львові я розігрівався та ніжився маленькою полтавсько-сумською галушечкою в міцному
  •   ВІЧНИЙ ОПОЗИЦІОНЕР
    Я, можна сказати (і скажу!), вічний опозиціонер. Твердо опоную рідній дружині, богоданому
  •   КОАЛЯНТИ-ДУЕЛЯНТИ
    У сценарії – невідомий широкому загалу вузько-клановий план-задум; розвиток сюжету – у кар
  •   ЧАС ВЕЛИКОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ
    Чесно кажучи, сучасні політики в Україні вже всім добряче набридли: кидають пустопорожні с
  •   НАВІКИ – РАЗОМ!
    Якщо й було воно насправді, оте билинно-пісенне, забелетризоване братніми совєцькими літер
  •   ЗВІДКИ ПІШОВ І ХТО Є ЗІНОВІЙ ГУЗАР
    Княжий Львів – істинний український П’ємонт. Заснували його і правили тут рідні князі-патр
  •   ЕПОХА БЕЗПАМ’ЯТСТВА
    Відомим є афористичний вислів: рукописи не горять! Не згоріли «Слово о полку Ігоревім», «І
  •   ЛУГАРІЯ – КРАЇНА КРАЙНОЩІВ
    Лугарія (у просторіччі – Луганщина) в офіційних документах державної ваги обов’язково розш
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки