Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Аліна Олійник (1980)
Щоденно жити мушу
у вихорі подій,
сховавши свою душу
за горизонт надій,
сховавши всі бажання
від заздрісних очей,
я прагну виживання
в житті серед людей


Інфо
* Народний рейтинг 4.467 / 5.33
* Рейтинг "Майстерень": 3.946 / 5.25
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Переглядів сторінки автора: 14276
Дата реєстрації: 2011-10-13 23:12:45
Звідки: Івано-Франківськ
Веб сторінка: https://www.facebook.com/alina.oliynyk.7
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.01.30 16:29
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Аліна Олійник - 1980 р.н., музикант, філолог, артистка Івано-Франківського естрадно-симфонічного оркестру та викладач німецької мови та світової літератури Івано-Франківського державного музичного училища ім. Д. Січинського. Перша збірка поезій "Горизонт надій" опублікована 2001року, друга збірка "Акварелі весни" - 2009 р., третя збірка "Умовний спосіб"- 2013 р.

Найновіший твір
Навчитись...
Навчитись розумітись на простих речах
не просто - як і нести хрест на плечах,
зупинитись, віддихатись й далі піти,
навіть коли крізь туман не видно шляху до мети,
навчитись читати неправду в очах,
переборювати в собі дитячий страх,
не боятися падати з висоти,
не доводити дурневі правоти -
ніби просто здається все у житті,
але страшно опинятись на самоті,
серед окопів, глибоких ровів
в оточенні почорнілих січневих снігів,
не пам’ятаючи жодних імен і дат,
не виписуючи у зошит чужих цитат,
не розшифровучи мову трави,
вчитись накладати на серце шви,
наламавши собі непотрібних дров,
милосердно позичивши комусь кров,
все обійдеться мабуть без жертв і втрат,
з вірою в правильний результат,
а далі ще буде багато див,
навіть якщо Бога ніхто не просив,
навіть коли поступово кожен із нас
зможе забути про нездоланні відстань і час,
що наче окремі два береги,
які об’єднати не до снаги…
Навчитись збирати спогадів камінці,
чекати що буде наприкінці
коли завершиться цей марафон
і мовчатиме боязко телефон,
замерзне крига десь на Дніпрі,
мовчатиме той, хто над всіма вгорі,
але присутність його прозора, ясна,
і скоро, вже скоро знову весна.
І буде багато причин змогти
вкотре себе перемогти. ©