Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Дудар (1950)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-12-10 17:11:52 ],
на сторінці поезії     "Двір..."   Дудар Микола

Коментатор Микола Дудар, [ 2018-12-10 21:17:58 ],
на сторінці поезії     "Двір..."   Дудар Микола

Коментатор Сергій Гупало, [ 2018-12-11 19:48:01 ],
на сторінці поезії     "Від новин..."   Дудар Микола

Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-12-12 13:33:10 ],
на сторінці поезії     "Від новин..."   Дудар Микола

Коментатор Микола Дудар, [ 2018-12-12 15:20:17 ],
на сторінці поезії     "Від новин..."   Дудар Микола

дякую, дорогі друзі... я завжди прислухаюсь до ваших порад, зауважень... і перечитую усю тут поезію, хоча інколи від неї коробить як і вас від моєї, і не з погляду помилок... вони майже відсутні, а від обраних авторами тем, і нагромаджених в неї хімічних сполук з абстрактним відтінком... що не скажеш про С. Осоку... і ще декого... а в нього і красиво, і джерельно... щодо "вимогливості", "поспіху" -- могила виправить, бо надто пізно я "присів" до поетичної спільноти. Ось є у мене така людська риса- ніколи нікому не відмовляти у їх проханні допомогти, якщо я зможу це зробити краще - тут не про поезію, а про прості людські відносини і навіть у мінус собі, сім'я почекає. Пригадав один випадок: таксую по Києву... в одному із дворів в одного водія автівка не заводиться. Зупиняюсь, підходжу... ковиряюсь... завелась. Я сів у свою і поїхав... І таких прикладів безліч. Дзвінок від не дуже порядної людини: треба... Добре, а майже ніч... Я тут до чого? Пам'ятаєте - "поэтом можешь ты не быть, но..." ??? Книгу (свого!!!) життя я напишу і видам. Без чванства і своєї значимості у літпроцесі, запізно обставини мене до нього долучили. То музика пів життя, то якісь будівництва комсомольські, то общепіти, то салони... Сім'я найголовніше із усього...Поезія - віддушина у вільні хвилини... Серед вас багато тих, хто присвятив себе ЇЇ сповна, до йоти. І ви є знавцями усіх її правил і секретів... я далекий від того. Я вчуся. Будьте хорошими людьми. Доволі часто у дописах відчувається те, чого я оминаю у житті. Допомога, порада, зауваження - тільки без хімії. І ше раз: дякую за підтримку початківцю. Життя одне, поезія - видих неосяжності.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2018-12-12 20:07:26 ],
на сторінці поезії     "Від новин..."   Дудар Микола

Коли наважуєшся зауважити комусь огріхи... починається коментування у стилі...будь хорошою людиною.
Мене це дивує. Згадується випікання хліба, компонування букетів, вишивання... навіть балет...
Віршувати можуть всі.
От лише рівень майстерності різний.
Є талановиті, є невігласи, які пнуться у поети.
Пан Микола виправдовується тим, що нема часу.
Хтось присвятив себе поезії...а хтось...не може, бо...є важливіше.
А я думаю так: виправдовувати себе не варто.
Я, маючи кілька книг...спромоглася на зібрання творів. яке шліфувала, виконуючи всю роботу. належну жінці, матері.
Не один рік це мене тримало... Але тепер маю доробок вартісний.
І лише тому спонукую потенційних авторів до праці над свіжонаписаним.
Випрозюрюйте.
Щодо посильної допомоги. Це той випадок, коли автор мусить самотужки. Не підійдеш, повернувши перо. Не порадиш, бо це не соломина зі стріхи вибивається. Образ не може бути. Ніхто з нас не відчуває особливого задоволення, критикуючи. Видати книгу задля амбіцій...чи таку, щоб стала явищем...
Не всі розуміють...навіщо опаперюють.
1   ...   124   125   126   127   128   129   130   131   132   ...   141