Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тетяна Флора Мілєвська (2011)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   а дощу все немає
    а дощу все немає.
    ворожа пилюка влягалася спати.
  •   Костьольне
    Заплачу за всі плачі
    Що постали на дорозі
  •   Повернуся сонечком
    Поховайте мене далеко,
    десь отам, де земний лелека
  •   Запросіть мене у мрію
    Запросіть мене у мрію,
    де душа уже не мліє,
  •   І утішусь...
    Захурделило не тут,
    бо земля, мов темний нут:
  •   Наче
    Наче струнка,
    ноги і руки цілі,
  •   ***
    Мармурові сходи -
    Колір молочаю,
  •   ...
    Не умирала,
    та воскресилась.
  •   ...
    В фіолетовім небі
    недоспівана пісня
  •   Не розкладаю
    Не розкладаю на за і проти,
    існує вічний життя супротив,
  •   Осінь - вкотре?
    Із чого складається осінь на схилі свого життя?
    Так лагідно вітер просить, так дихає небуттям,
  •   Спадало сонце за картину
    Спадало сонце за картину,
    Темнішав обрій, - я сама
  •   ***
    Солнце-форму, как рифму,
    я возьму без огня,
  •   ***
    За вікном поселився дощ,
    Без байдужих й величних площ,
  •   Як латинянка
    Рима коханка Риму? Я вже забула це.
    Ромула прещасливе бачу своїм лице.
  •   Увы?
    Я не праздничная птица.
    И не в стае воронья.
  •   Де не була
    Де не була, і де вже ніколи не буду.
    Вітер зриває із неба сіру полуду.
  •   ...
    И я, и комната грустны.
    Мы так ведь оба не земны.
  •   А король...
    Що найгірше... Зникають люди
    Понад берегом в річку. Бути
  •   ...
    Господи! Прости мені вину,
    Що я шлю їх на страшну війну!
  •   Наслідування
    У синьому небі я сіяла хмари,
    Блакитні-блакитні й рожево-туманні,
  •   Імпресія
    Мов виноградне гроно дике ,
    Так виглядала всім вона,
  •   Русалка під мостом співає!
    Русалка под мостом поет -
    Виспівує, ти бач, русалка,
  •   Життя не буває зайвим
    Твою присутність винайду, як мову,
    Бо як тебе немає? Точно – є.
  •   Все точки над и уберу
    Все точки над и уберу,
    вскрою, как рану с гноем,
  •   Для Тетян
    Вот и день прошел с мозолью ,
    Ну, а Таня тужит, что ли?
  •   ...
    До тебе сонячно далеко,
    Я тут - ти там. Так треба. Небо
  •   Башмаки деребанят восток
    Башмаки деребанят восток,
    Это пройденный кем-то урок,
  •   І особисте
    І особисте -
    я хачу пакоя! -
  •   ***
    Усе буває почасти обманом,
    Подумала - весна і молода,
  •   *** (Нема нічого - тільки я і стіни...)
    Нема нічого - тільки я і стіни,
    Ще сивий вечір... й тіні, тіні,
  •   Дякую за спокій
    Для чого писати слова?
    Ще рано, мені не сила,
  •   Засіяло країну маком
    І враз подумалось,
    А літо,
  •   Маки-маки небеснозорі...
    Забагато річниць, забагато,
    Вишиванки вдягаєм радо
  •   ***
    Між нами різниця:
    обрізані лиця,
  •   Афгана небо отпускало тихо
    Закружилась земля и ушла из-под ног,
    Друг упал, не успев вслух сказать нам о смерти,
  •   Володимир Висоцький
    З висоти дивився й трохи збоку:
    Так марудно білий світ живе!
  •   ***
    Просто запити водою б
    Жагу із болю і сліз,
  •   Громадянське
    Ненавиджу прогнилість наших душ,
    Замерзлим ехом шепіт обіцянок,
  •   "Шахматисту"
    Не кіборги! Не кіборги,
    А люди
  •   Я вас забувала
    Я вас забувала… і вдруге, і втретє.
    У тиші кімнати в уявнім портреті
  •   ***
    Місто дихає безлисто,
    Місту тісно у намисті
  •   Вся жизнь в Булгакове у нас!
    Вся жизнь в Булгакове у нас!
    Все было там, где в нужный час
  •   А я чужая
    А я чужая,
    чужая я.
  •   Хто я?
    Я не бур`ян. На жаль, не верболіз,
    Котрий упхни - й на півдні рветься ввись.
  •   До хмар
    Ми з вами різні:
    Нам поряд тісно, -
  •   Спас
    Зарево раннє,
  •   Кто виноват
    Ностальгию по городу Питер
    Мне однажды внезапно вытер
  •   Грустно
    Русский мир. Кровавые гастроли.
    На арене недочеловек.
  •   Серпень
    Правічний степ викохує осот,
    Римує дощ на сходах. Базиліком
  •   Помилка
    Загубилася доля солдата
    Між сторінками сколотих днів,
  •   Мій сад
    Мій сад -
    середмістя -
  •   Только разве поможет - "прости"?
    Новолуние - ночь тоски.
    Ожидания и печали.
  •   ***
    Не защищайте нас от нас -
    Вы удивительная мразь!
  •   Емоція дня
    Молоти
    ВЕршать молодо,
  •   Здравствуй, мать из России
    Здравствуй, мать из России,
    Твой сын, как и мой, красивый,
  •   Життям лелію
    Принижено
    Схиляю руки й тіло:
  •   Не порок
    Не порок на порог
    упасть.
  •   А ви ніхто
    А ви ніхто! І звуть вас бозна як!
    Ви безіменне щось на світанковім небі,
  •   Пам`ятник Сагайдачному
    І знов похід... Стояв - навІки,
    Так думав сам, та, бачте, зась,
  •   ***
    Тихий опыт печальных истин,
    как в бутылке вина игристом, -
  •   Как
    шаг назад
    в историю родины
  •   Відповідь (Я не чекаю)
    Я не чекаю,
    Милостей не хочу,
  •   Весна
    Розпанахується душа
    І каштанами утіша:
  •   Диво
    Набридло: морем
    на варті горя
  •   Борімося - поборемо!
    Домовчались-дослухались
    До самого краю...
  •   Героям Слава!
    Які каштани зацвітуть! Які каштани!
    І Київ світлом обіймуть не задля слави,
  •   Україна на нерві
    усе на пси
    неси себе
  •   А что значит - друзья предают?
    А что значит - друзья предают?
  •   Києву
    Не розчаруюся в тобі,
    Бо ти і є моя Європа,
  •   Напередодні-2
    Над Києвом спалахує весна,
    Її сховати більше неможливо -
  •   Напередодні
    Не все минуле й пережите
    У залікову занесу,
  •   Обыватель
    Ничего. Не жалуюсь. Живу -
    Холодом согреешься едва ли -
  •   Ну, что, игрок
    Ну, что, игрок, прошел урок -
    Цена назначена печали
  •   И о тебе/ cебе
    На крыше голуби - весна,
    А ночи темные без сна,
  •   Кидати чи вкидати?
    ЗАмкнуто душу мою,
    Більше не вірю – стою
  •   Мій Клон (Про Коня)
    Кляну клона свого Коня,
    Що підміни колись не помітила:
  •   ***(Василю Симоненку)
    Задивляюсь у твої зіниці
    Перехожим на своїй землі
  •   Ми на відстані безіменній...
    Ми на відстані безіменній,
    Морок ночі й прихований жаль,
  •   Воландом
    Холодно, холодно - воландом
  •   Примарилось...
    Примарилось…
    Примарилась весна,
  •   І знову про сіль
    Не я розсипала сіль,
    та мушу її збирати
  •   Коли
    Ніяке щось вистрибує над очі,
    Розкидує ілюзії й слова,
  •   Бабусі
    Я вас люблю на відстані незнаній,
    Тендітні й мерехтливі ці шляхи,
  •   Роняю мысленно слова…
    Роняю мысли и слова,
    Роняю листьями осенними,
  •   Ні про що
    Вікно-екран вигулює дощі,
    Туманом улягається навпроти.
  •   Танцует женщина вдали
    Танцует женщина вдали,
    Не будит мысль ее Дали:
  •   Рассвет
    Под музыку Баха
    Ломается ночь -
  •   Сум утік....
    Сум утік, його нема,
    за вікном дощу струна
  •   ***(Усе, звичайно, скайп не передасть...)
    Усе, звичайно, скайп не передасть,
    А телефон у відчаї безсилім,
  •   ***(Захворіла осінь, знов грипує)
    Захворіла осінь, знов грипує,
    Жаром листя пихкає навколо,
  •   Ба хай ( А це ж ми...)
    життя протікає
    тюрма
  •   Вересень
    Сум утік, його нема,
    за вікном дощу струна
  •   Інтимно осінь догора...(Миколаїв у листопаді)
    Інтимно осінь догора
    У листопаді,
  •   На все життя
    Печаль осіння смутком обнадіяна,
    Що ти живеш. І сумніви розвіяні!
  •   Спам-життя
    вітряно дихав день,
    плутає ранок-ніч,
  •   Я не нудист
    Я не люблю ходити голим,
    Це ,достеменно, точний факт,
  •   Холодно?
    Холодно
    Падає дощ
  •   не буде польоту
    У тебе немає
    ні свята, ні пісні…
  •   * * *
    Зима дрімає ще безправно:
    Немає бісерних ознак.
  •   Happy Life
    мій мозок дрімає,
    пітьма...
  •   Де метеликова хата?
    Сьогодні я у всіх питав:
    Чому метелик десь пропав?
  •   Така доля
    Така доля_недоля вже...
  •   Весь час у осені живу
    Весь час у осені
    живу...
  •   Не моя...
    Не моя вина -
    Не твоя вона.
  •   Моя душа на дотик
    Моя душа на дотик ледь шершава,
    їй право,
  •   За муром
    Побачити б янгола
    З поглядом тата…
  •   Маки засіяли...
    Маки засіяли поле.
    Болем.
  •   Ось нічне вікно... (Переклад
    Ось нічне вікно,
    Де усі не сплять,
  •   Живу!!!
    Усе мине...
    веснянки пролетіли,
  •   Світанок
    Поблідла ніч, спадає вже туман,
    Тополі у степах стоять байдуже-тихо
  •   Безталанна...
    Безталанна осінь відцвітає,
    Умліває вранішнім теплом,
  •   * * *
    неправда,
    все на світі
  •   Помилка ( Ошибка Марина Цветаева)
    Коли сніжинка легко так
    літає,
  •   зорі плакати не вміють
    зорі плакати не вміють,
    заборона – вічність дика,
  •   Спогаду...
    Твої слова забулися, розтали,
    Як сніг струмком поспішно розтає,
  •   Частівки
    ти на відстані екрану,
    встану рано-рано-рано,
  •   За кадром осінь
    За кадром – осінь,
    Зміна декорацій.
  •   оновлення
    прозорість неба
    манить в ніч глуху.
  •   Не зло
    Не думайте про море як про зло,
    коли за хмари хвилі закидає,
  •   Свобода(2)
    В вікні відчутна прохолода,
    Не промовчить моя свобода,
  •   одинокие души
    чужая-странная нелепо
    прилипла к окнам этажа,
  •   Жіноче літо ( Марти Январської)
    Ревниво осінь скаргу горобині
    диктує вкотре,не до жартів, зла,
  •   Осінні рими
    Солодко осінь римує слова -
    "сонячні квіти і срібна трава,
  •   Свобода
    Тишина. Закованость в погоду.
    Ветер ищет малую лазейку.
  •   Може, це рими?
    Скажіть, до вас приходить сум,
    Чомусь раптово заглядає?
  •   Вітальне Любі Долик
    ніжна посмішка ласкава,
    допомога нелукава,
  •   Вересень. Тепло...
    Вересень. Тепло.Усе навпаки.
    Зелень смаколиком, квіти лукаві,
  •   Безкрилість
    -Якби була птахом, то знала б дорогу,
    була ачи вперше, до твого порогу,
  •   Я ще прилечу...
    Я ще прилечу до тебе,
    Ти небо моє, ти небо,
  •   Серпнева казка
    Стихає музика небес,
    Вслухаюся у подих ночі,
  •   Неворогу
    Я не люблю тебе, мій друже,
    Якщо ти скажеш, смертю змучиш
  •   Відьма
    Загубилися рими
    в полоні…
  •   А ви?
    Я бачила казку:
    далеко у морі
  •   Випадковість...
    випадково, усе випадково...
    був привіт. любування. і знову
  •   Я не зеро
    Я не зеро,
    бо я людина,
  •   Мить удвох
    В прочинені вікна застрибує зайчик:
    - Я літо, я сонця крилатий вокальчик!
  •   Липневе кохання
    Я закохалася у місто.
    Там людно так, але не тісно,
  •   * * *
    Я хочу тебе сховати,
    У тайну давнього міста…
  •   * * *
    Твої очі навпроти
    бачу,
  •   Романтик Переспів вірша
    дівчино з аватари, ти така романтична!
    якось не вірю...
  •   * * *
    Притулилась, як аркуш до столу,
    так знічев`я мудрує неволю,
  •   * * *
    Лист червоний посеред літа
    Вже сумує тривожно – нІде
  •   Чому зникає щастя...
    А щастя вирина з нікуди,
    якщо тебе кохає-любить,
  •   наймити
    Стрілки мчать вперед щасливо,
    день, хвилини і години -
  •   А я була птахом певно...
    А я була птахом ,певне,
    Бо так мені нині щемно,
  •   Згадуючи Висоцького...
    Підгоріла душа
    Вже не втрапить до раю.
  •   Літнє
    Пече, пронизує медами, не хочу й даром,
    Не хочу – терпко! А ти далеко
  •   Де причини?(відгук до "Не..." Лесі Геник)
    Я не люблю мовчання. Де причини?
    Печалі заміню на радість тиху:
  •   А ти не помітив…
    А сонце згасало повільно і тихо…
    А ти не помітив?!
  •   Море
    Добро і зло сплелися у тобі,
    Виплескуєш, танцюєш у неволі.
  •   А казка тут живе і нині...
    А казка тут живе і нині!
    У сяйві ночі темно-сірім
  •   Розмова, почута в маршрутці
    Ой, не треба нам «війни»!
    Хто сказав про це? А ти!
  •   Щасливі
    Струни слухались Страдіварі.
    Хоч так довго його чекали:
  •   Буває...
    В раю вмирають голуби...
    Я подумки тобі сказала.
  •   Хто мрію бачив...
    Хто бачив щастя у просторах вітру?
    Там хмари линуть, наче кораблі,
  •   Отцу
    Спелые яблоки в нашем саду,
    К вам я однажды уже не приду,
  •   Сніданок для Сонечка
    Сонце під ковдру сховало усмішку.
    -Ну, посміхнися, –
  •   Дощ
    Умліваю сонно від удачі.
    Тихий вечір. Вишні. Ти і дача.
  •   Двовірші
    Людину осягнути треба,
    Знайти в собі потребу злету.
  •   Спека
    смальцем асфальт,
    павутиння тріщин,
  •   * * *
    А що потрібно людині,
    Захованій у шкарлупину?
  •   А соль?..
    Кофе, корица...
    Ну, как же,а соль...
  •   Містерії нема
    а дощ іде…
    містерії нема,
  •   Диригент дощу
    Подаруй мені трохи дощу,
  •   * * *
    Вишня тихо схилила віти:
    В’януть діти, уже не квіти,
  •   А літо перейшло вже у літа... / Жнива
    А літо перейшло вже у літа...
    Я вже не та, давно уже не та:
  •   * * *
    Могли бы вы уйти в «куда-нибудь»,
    Исчезнуть, сев на самолет печали,
  •   * * *
    О любовь! О надежды! О счастье!..
    Так рисуется нам все в семнадцать.
  •   Твій світ
    Твій світ - це кілометри і дороги.
    Не пройдені, забуті у «колись»,
  •   * * *
    старі потоптані причали
    утаємничено мовчали,
  •   * *
    Я замуровую слова,
    Ховаю душу.
  •   Літня злива
    І знову злива,
    Знову злива,
  •   Синові
    Найбільший спогад-свято -
    син.
  •   Поет і Муза ( відгук про вірність)
    Спокійних муз на світі не буває:
    Хіба ж то Муза: « Сядь та відпочинь…»
  •   Гармонія
    Слова оголені, мов плечі,
    Думки розхристано-доречні,
  •   * * *
    Вуаль байдужості приховує слова:
    -Ви є? І що? Мене для вас нема.
  •   * * *
    У світі спеки й абрикосу,
    Де вишні соковите царство
  •   * * *
    Я не люблю дорогу без кінця,
    Де люди не зустрінуться руками,
  •   Нудно
    Ти бачив небо?
    Я там літала!
  •   * * *
    килим зелені і квіти...
    вже бузок прив`яв,
  •   * * *
    Метляє літо
    Хвостиком весняним,
  •   * * *
    Танцюю осінь серед літа,
    Бо вже надходить час, зігрітий
  •   * * *
    Ах, календар!
    Твої сторінки
  •   Ти мій
    сьогодні, місяцю, ти мій,
    не буде розставання болю,
  •   Рафаэль или сапоги
    Любовь моя
    Сказала страстно -
  •   Запитай
    Ти просто мене запитай,
    Спокійно і твердо вірячи,
  •   Віддзеркалення
    Віддзеркалював,
  •   Ату!
    Ну, що стоїш,ату, ату!
    Гони, сьогодні ж гОни!
  •   Так сказал Заратустра
    Мы нищи духом, бесполезны,
    Так хочется нам море лести,
  •   * * *
    у кожного свої проблеми,
    моменти, радості, буття.
  •   * * *
    Ви пролітали думкою над небом?
    А це так треба!!!
  •   наивность
    у наивности нет
    предела.
  •   * * *
    я тільки дим у пелюстках життя.
    неначе біль, печаль, а вже нема.
  •   * * *
    А що таке - людина?
    Неповторність?
  •   До першотравневих закликів* відгук
    Поети і прозаїки майстерень!
    Збирайтеся варити тільки мед!
  •   Ніч
    День вже поставив крапку.
    Зорі поснули навіть.
  •   Не пробачені...
    Ні,я бачила,
    Не наснилося.
  •   Кохання
    Цвіте, буяє, квітне, в`яне.
    Сумує, плаче і радіє,
  •   Про всяк випадок ... Тема четверта, сенсова
    Жінка - це вінець природи!
  •   Лед
    Кто душою горит -
  •   Нещасна (переспів
    Сумую.Життя без радянської влади,
    Та бідна країна – багаті наряди.
  •   Для чого
    О рідна мамо Україно!
  •   * * *
    Біль пронизує серце
  •   * * *
    І небо всміхнеться, і зорі дивують -
    Як щастя у домі - господар будує,
  •   Околдованы
    Я у окна
    одна
  •   МІЙ СВІТ
    Краса у Півдня не прим`ята...
    Ніким не скривджена.Хіба
  •   я тебе проклинати не буду....
    Я тебе дивувати не буду,
  •   а місяць випиває море...
    а місяць
  •   я лишь ветка
    не печаль я, не ласка,
  •   * * *
    Якщо вміє людина мріяти,
    Тільки та і уміє діяти.
  •   А що буває....
    ...
    А що буває,
  •   Відповідь на пародію Івана Гентоша
    А в мене сонце
    З`явилось миле,
  •   Бажання
    Я жінка прОста,
    Як ображають,
  •   ПРОЩЕННЯ?..
    Як звично нам поплакатись на долю,
    І брата пожаліти( сміх в очах),
  •   Думка друга
    Моя душа – засмічене дворище,
    Де тільки хто і як не сипав бруд.
  •   Думка перша
    Є спогади...
    любові лиш нема,
  •   Я ЦІЛУВАЛА СОНЦЕ В ГУБИ
    Я ЦІЛУВАЛА СОНЦЕ В ГУБИ
  •   * * *
    Троянда запитала у ромашки:
    -Що за замашки?
  •   Пародія "Спілі вишні"
    Ви вгадали - недоспала...
    Ніченька без сліз
  •   * * *
    А небо грустное такое,
  •   * * *
    Живу як у вигнанні — звідусюди
  •   До друга
    Ти не пали, це все неспокій,
  •   Одиночество
    Одиночество.
    Мгла
  •   * * *
    А сніг змертвіло-безшелесний...
    Сумує серце - він іде.
  •   Карусель любви
    А карусель,ну просто чудо,
    И остановка - где - не будем
  •   Спогади...
    троянди... рожеві троянди
    стоять у вазі моїй...
  •   * * *
    Я знов одна...
    і знов знеможена...
  •   * * *
    Троянда в темряві - це чудо!
    Вона страхи вбиває любо!
  •   немного непоэзии
    я не пишу стихи...
    я просто говорю,
  •   Тема: №16 Високочола
    Я вийду з осені у жовтні!
    Пізніше? Ні! Бо очі сонні
  •   * * *
    ‎"Гойдаю планету", - у думці в людини.
    Планета мовчить, бо то ж рідна дитина,
  •   * * *
    Як ти мене забудеш знову,
  •   * * *
    я не буду казати тобі -
  •   Де кольори?
    А у житті буває так, що намальований вже грак kудись сховав байдужі крила... Йому художник, бач, не милий !!!
    Він все пита: чом чорні крила, чому на сонці без заграв?
  •   * * *
    Вже спрагу у житті не раз я мала-
    Та тільки горде "Я" -не смій - казало! -
  •   Два листи з дна
    Пам`яті загиблих на підводному човні,
    «Курськ» присвячується...
  •   думки вголос
    Я тільки кома
  •   Чудо світу ( літні спогади)
    Доспівають яблуні в саду…
  •   * * *
    Туманіє все навколо…
    Тільки скрипка грає соло.
  •   * * *
    У сумі днів я одиноко
    Про тебе думаю завжди...
  •   Я - осінь
    Я вже не боюся. Доволі!
  •   Три крапки...
    Я розсипаю крапки-коми.
  •   * * *
    ти враз забув, про що казав,
  •   Усе випадково...
    випадково, усе випадково...
  •   * * *
    Сіре сонце у сірих очах
    З`їло думки:
  •   * * *
    НА РІЗДВО, НА НОВИЙ РІК
    ПЕРШИМ ВХОДИТЬ ЧОЛОВІК!
  •   * * *
    Сховалася в душі печаль,
    Відкрила очі - біль чудовий -
  •   * * *
    Ніч впала тихо,
    обплела земне, тривожне,
  •   * * *
    А,може, вже мене давно нема?
  •   Переспів вірша Миколи Браги
    Ми не вміємо бути собою.
    І не тре задавати питання!
  •   * * *
    я не сумую, просто дим
  •   * * *
    Не нарікаю я на Бога,
    Бо я його проста небога...
  •   * * *
    Вы мне присниться
    Вдруг так захотели...
  •   * * *
    Пощедруймо-попросімо:
    Щастя-радості щоб зливу
  •   * * *
    Все казалось бы как всегда:
  •   Моя ГАЛАКТИКА
    мене нема ні в відстані, ні в часі,
    я пролетіла крізь галактику свою...
  •   * * *
    она сидела у окна,
    и не мечтала, не рыдала
  •   * * *
    життя казкове,
  •   * * *
    Ніщо не диха.Повна ніч.
  •   * * *
    чи думав ти, що до дощу байдужа,
  •   Живи сьогодні!
    Живи сьогодні, як у день останній!
    А,значить, думай, дій. Не варто
  •   * * *
    Не заглядайте у чуже вікно...
    Не заважайте вечоровій тиші...
  •   Я така класна...
    Я з вигляду вся така класна,
    Комусь видаюся химерной..
  •   * * *
    Вся кава випита до дна,
  •   Карусель любви
    А карусель - ну, просто чудо,
    И остановка - где - не будем
  •   Годинник часу (вільний переклад piosenka Tadeusza Woźniaka)
    wolne tłumaczenie
  •   * * *
    Вы мне присниться
    Вдруг так захотели...
  •   Я нічия (споглядаючи картину Едварда Мунка)
    я не чиясь...я просто ні-чи-я.
    це не гординя -просто так буває:

  • Огляди

    1. а дощу все немає
      а дощу все немає.
      ворожа пилюка влягалася спати.
      містом літає осінь.
      шука кандидатів
      на листопад.
      а падати так не хочеться.
      листя чіпляється в стебла,
      стебла ж, хоч боляче...
      стебла потерплять...
      бо яка не яка - родина.
      хтось прожив поряд літо,
      хтось більше вдивлявся в синє
      аж до відчаю
      небо.
      треба терпіти. треба -
      діти одного ж дерева...

      вечір сховав пилюку
      в обіймах ночі...
      може, дощ таки прийде?
      може, зурочить -
      і вона захворіє на свіжість?
      бризне сонцем?!

      яка ж бо хижість -
      вимагати бути когось не собою.
      навіть звичайну пилюку.

      біда бідою...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Костьольне
      Заплачу за всі плачі
      Що постали на дорозі
      Я живу мов на морозі
      У будинку що на розі
      Де незбирана в обозі
      Ще тремтить німа сльоза...

      Заплачу за всі тривоги
      Спозаранку на пороги
      Ваших затишних "до бога"
      Не пущу. Бо що ви є?
      Зникли безвісти. Пропали.
      Запах ніжного сандалу
      Віє з неба. Все розтало.
      Тільки сльози, що .... нема.
      І душа моя... Німа.

      17.04.2019. 22.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Повернуся сонечком
      Поховайте мене далеко,
      десь отам, де земний лелека
      все нуртує у вітровітті,
      може, я озирнуся і звідти
      зрозумію людське буття:
      я для чогось-таки існую
      в тихім сує..., в безсенсовім -
      чую -
      ніжні трави лягли в покоси,
      а в покосах замерзлі сльози.
      То не град, але й град,
      і злива:
      горе_попіл - життя полива....

      Поховайте мене в яскравій
      тенчі-райдузі-веселиці,
      може, там життям заіскриться
      моя думка, хоча б одна...

      І тоді я, напевне, сонечком
      опущуся на руки дітям,
      подарую чудове літо -
      хоч в трускавках, а хоч в полуниці -
      це кому і яке вже сниться...

      Просто град там зникає...і попіл,
      де злітають сонечка окіл...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Запросіть мене у мрію
      Запросіть мене у мрію,
      де душа уже не мліє,
      де живе вже не надія -
      теплий вітер перемін...

      Запросіть, я заблукала,
      наче старістю не стала,
      наче й молодість - не я,
      пересохла, спрагла нива,
      незасіяна земля -
      Україна, ти і я...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. І утішусь...
      Захурделило не тут,
      бо земля, мов темний нут:
      усміхається зубато,
      десь далеко сніг лапатий,
      десь далеко є родини,
      що у них не в небі синім,
      - у кімнаті - щастя лет.

      Та іду, дивлюсь на землю...
      І всміхаюсь: я ж бо кремній.
      Я міцний малий горішок.
      Вип'ю кави і - утішусь.....



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Наче
      Наче струнка,
      ноги і руки цілі,
      та поряд,
      немов на прицілі,
      інвалідний візок
      за собою тягає
      душа.
      Вона
      не питає,
      коли надійде біда.

      На сторінці життя
      ейфорія,
      а душа все при дії,
      при ділі...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. ***
      Мармурові сходи -
      Колір молочаю,
      Я на крок до Верху
      Тихо відступаю.

      Мармурові сходи,
      Істина все ближче,
      Я на крок все далі
      Дому-попелища.

      Тихо вітер думки
      Просіває ситом...
      Буде так, як буде -
      Шлях новий транзитом...

      Тетяна Флора

      15.23.26.10



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. ...
      Не умирала,
      та воскресилась.
      Життя без серця...
      Для чогось силюсь
      сказати щиро -
      мені байдуже,
      та тільки серце
      любов'ю туже.
      Та тільки руки
      тремтять в печалі:
      кучерик темний
      у вічній далі...

      Не умирала,
      та воскресилась:
      я знову пишу,
      я відродилась

      ***

      Тремтить сльозина,
      сумна й зрадлива,
      а з нею вірші,
      печаллю віщі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. ...
      В фіолетовім небі
      недоспівана пісня
      завмирає на вістрі
      на невидимім грізнім

      Пісню вітер кошлатить
      в пісні стерлися лати
      та вона не заради...
      Бо не здатна до зради!

      03.03. 2018 01.16.

      ***

      Фіолетова тиша і базарні клейноди.
      Чорну смугу розмито - на червонім тривога.
      На сорочці тризубець, а душа без породи.
      Паляниця в надрізі. Ми народ антиподів

      04.03.2018.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Не розкладаю
      Не розкладаю на за і проти,
      існує вічний життя супротив,
      це він на волі керує вітром,
      це він на вікнах цілує в ритмах
      то сонця блиски, то неба сльози,
      то дивні квіти життя з морозом...

      02.02.2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Осінь - вкотре?
      Із чого складається осінь на схилі свого життя?
      Так лагідно вітер просить, так дихає небуттям,
      На каві малюнок лиха, на склі проростає пил.
      У осені діловитість зникає раптово! Сил
      У неї на все немає. Криве задзеркалля стін
      Небесного ґартування - зупинка їй і ослін.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Спадало сонце за картину
      Спадало сонце за картину,
      Темнішав обрій, - я сама
      Собі відміряла провину,
      Сама сказала - не вина.

      За обрій линули хвилинні
      Медведі_страуси_квітки,
      А я лишаюся, щоб гріти
      Суворі спогади сумні.

      Щоб тихий вечір був, мов диво:
      Тендітно ніжний блонд-оранж,
      Щоб Хтось далекий був при силі
      І повернув собі кураж...

      Спадало сонце так картинно,
      Темнішав обрій сам-на-сам,
      Я залишила в небі синім
      Драконом вишитий віраж.

      16.07.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. ***
      Солнце-форму, как рифму,
      я возьму без огня,
      мандарином невинно
      смотрит даль на меня

      От воздушного эго
      онемела земля.
      Голубое пространство
      и зеленая явь.

      Озаренная небом,
      Я спущуся, как в дар,
      В белоствольное лето,
      В белый день, в пенный рай.

      От всего, что не бело,
      я к реке убегу -
      смою маску на небе:
      там меня ведь поймут.

      Солнца контур – о, диво! -
      золотой, без огня,
      мандаринно невинный
      убежал от меня

      Убежал, чтобы небо.
      Белой дымкой чудес
      Удивляло медведем,
      Что внезапно воскрес.

      Удивляло фазаном,
      Что с медведя пророс,
      Человек это знает,
      Если светел и прост!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ***
      За вікном поселився дощ,
      Без байдужих й величних площ,
      Без звитяжного - йду на прощу,
      Він прийшов - і віддався... - нема....

      А чи пісня землі сумна?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Як латинянка
      Рима коханка Риму? Я вже забула це.
      Ромула прещасливе бачу своїм лице.
      Бачу, горіло Диво - й мова моя - німа!
      Я латинянка. Нині - трохи іще жива,
      Нині іще читають, розум хапають мій,
      Тільки німа я, знаю, зник, кажуть, рід! Зумій.
      Вижити - та не жити! Бачте, народу нема...
      Хто ж тоді людству правду з вічності промовля?

      ***
      Як латинянка, ехом б'юся котрі віки!
      Мова живе з народом в пахощах васильків.
      Їй на асфальті нудно, велич Марусі Чурай
      З римою без паскудства - справжній пісенний рай,
      Щоб не згоріла - Дивом - вічним була земля
      Богом дарована рима Мову мою берегла!

      01.07.2017



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Увы?
      Я не праздничная птица.
      И не в стае воронья.
      Если что - я не синица.
      И журавль - увы - не я.
      Мчатся лица, лица. Злится
      Ночь тихонько за окном.
      Бирюзой лечу к зарнице.
      Волком ветер за спиной.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Де не була
      Де не була, і де вже ніколи не буду.
      Вітер зриває із неба сіру полуду.
      Осінь вкриває весну. А їй це байдуже.
      У щастя сторінки тремтливі - вирвати мушу
      День у весни, що з осіннім нальотом.
      Листя
      Дивиться так і предсмертно, і слізно.
      Дихає груднем квітень.
      Бруньки ж при надії:
      Хтось їх засіяв. Для чогось таки ж засіяв?..



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. ...
      И я, и комната грустны.
      Мы так ведь оба не земны.
      Растеряны. Неброски ростом.
      Нам жизнь в полроста пахнет воском.

      Не церковь - нам печаль чужда.
      Но вновь душевная нужда
      Нас заставляет слушать ритмы
      И отбивать их на палитре...

      И сюр, и нежная импрессия
      Нам тихо окна занавесили...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. А король...
      Що найгірше... Зникають люди
      Понад берегом в річку. Бути
      Всім у Леті. Чого боятись?
      Там вже друзі. А тут - не знати.

      Тут повірять, як "люди кажуть".
      Пуд не з'їли... І мало каші,
      Путь самотньо пройти у лашах
      З того саме, що - "люди кажуть"...

      А чи варто кидати в гарті?
      А чи варто міняти щирість
      На довіру - "сказала більшість"?

      Затягнулись тенета долі,
      Може, просто не досить солі?
      Може, й так...
      Та король знов голий...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. ...
      Господи! Прости мені вину,
      Що я шлю їх на страшну війну!
      Хлопчики, народжені у мирі,
      Світосяйно вічні. Дай же сили!
      Дай мені повірити, що нині
      Це останні відлітають в ирій....



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Наслідування
      У синьому небі я сіяла хмари,
      Блакитні-блакитні й рожево-туманні,
      Бліді і яскраві, сумні і веселі,
      Вони проростали, як сонях зелений.

      У синьому небі я сіяла сльози,
      Вони застигали на буйнім морозі
      І падали тихо до мене у двір,
      Якби ж я це знала - сміялась - повір.

      У синьому небі засію я квіти,
      Щоб людство сміятись могло і радіти...
      У синьому небі засію я квіти...
      У синьому небі...




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Імпресія

      Мов виноградне гроно дике ,
      Так виглядала всім вона,
      На шпильках тонких черевики,
      Сама надміру всім струнка,
      Надміру гарна й ясночола,
      Пливла, здавалося, мов човен...
      Вона ж не знала, просто йшла -
      Повзла крізь цвинтаря картини,
      Волосся біле - серце сиве...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Русалка під мостом співає!
      Русалка под мостом поет -
      Виспівує, ти бач, русалка,
      Она играет с кем-то в салки,
      Стрибає - треба ж – ніжна мавка,
      А все причиною - весна!

      Ингульский мост в ночном курьезе,
      Там дівчина з верби в знемозі:
      И вроде парк ведь недалече,
      Та не дійти ігривій пані.
      В кафе напротив – там гурманы
      Музичні знатні завелись,
      Там слышен джаз… Когда-то было!

      Совсем недавно - для русалки,
      Не для людей! Там грали джаз!
      Там танцевали буги-вуги,
      І навіть бились там не раз…

      И город в ярких красках мачт,
      Заводи, крани, шум – і диво
      Из-за моста ползло. Шутливо
      Чіплялися вони за якір.
      Було і їх колись як маку…

      Теперь другие времена:
      Нема човнів – нема русалок...
      И лишь она одным одна
      Сидить і сторожує наче.
      Та все ж шука тебе, юначе!

      Когда над берегом Ингула
      Прекрасна дівчина пройде,
      Ты не спеши за ней, мой милый, -
      На миколаївських дівчат
      Не оглядайся, хто ж там знає,
      Котра русалка? Всі підряд!



      ‪#‎Мілєвська_Тетяна_Флора‬

      жарт-ностальгія ;) ‪#‎фестивальСпаськийтрамвай4‬



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Життя не буває зайвим
      Твою присутність винайду, як мову,
      Бо як тебе немає? Точно – є.
      Коли пишу – то ти десь за спиною.
      Схиляєшся. Ти – ангел. Я твоє
      Відчутне тільки Богу знаю тіло,
      І хай воно ефір. Та я радію…

      Твою присутність винайду, як мову,
      Попрошу в Бога дозволу на те,
      Бо там де ти, там я – нова і сильна,
      Там літери складаються в слова,

      І ось цей вірш писали вдвох ми нині.
      Я набирала ці рядки сумливі,
      А ти з ефіру присилав єдваб:

      Мы остановились в чудных днях
      На февральських южных дивных окнах,
      Над трамваем небо, говорят,
      По-апрельски дышит. Нам немного б, -

      Только солнца в краешек души,
      Бирюзы и изумруда неба,
      И ни льда, ни снега, ни мороза
      Не читать в своем дневном прогнозе.

      Лишь любовь дарить и получать,
      Только верить и дарить надежду,
      Если разлюбить – не проклинать,
      Если нас не любят – быть невеждой
      Только бы себе не разрешить.

      Чтобы остановка в чудных днях
      Так надолго привязалась к дому,
      Чтобы он, уже готовый к слому,
      Заблистал любовию и ладом,
      Как на бирюзе небесной глади
      Радость солнца тучам не преграда.

      Мы остановились в дивных днях…
      Не забудь, повторов Бог не знает,
      Не пересмотреть, не отмотать -
      Здесь, сегодня – лишним не бывает!


      Тетяна-Флора Мілєвська

      ‪#‎фестивальСпаськийтрамвай3



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Все точки над и уберу
      Все точки над и уберу,
      вскрою, как рану с гноем,
      вытру, краской покрою,
      как пол в веранде дома,
      где старый последний сломан
      стул у стола для брата,
      не рада, не радо, не ради?

      Где окна дремуче стары,
      они ли, они иль кресты
      с могильной плиты отца?

      А я убираю с лица
      все точки и пряди - надо -
      чтоб окон вечерность спрятать...

      ***

      А я живу многотомно,
      а я дышу монотонно...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Для Тетян
      Вот и день прошел с мозолью ,
      Ну, а Таня тужит, что ли?
      Все подумали, что да -
      Имя дано навсегда.

      Но Танюша сквозь снега
      Пробралась - и рада - дома.
      В доме Тане все знакомо:
      Мяч лежит в углу - и цел -
      Ну, никто на мяч не сел!

      Суп не съели и коты!
      Посмотрели тупо - ты,
      Ну, Танюха, знать не знаешь,
      Но котов таки динамишь!

      Тут Татьяна улыбнулась
      И над чайником нагнулась:
      Кофе-пар, вечерний праздник
      Все ж догнал ее, проказник.

      На минуту отложила
      И подружкам доложила:
      Всіх вітаю, щастя хай
      Заглядає в кожний край,
      Де Тетяни проживають,
      Де нема? Таких не знаю.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. ...
      До тебе сонячно далеко,
      Я тут - ти там. Так треба. Небо
      Людину просто не питає.
      Саме все знає....
      Ти там - я тут. Це просто відстань.
      Життя триває в вічній вісі.

      Не спечена, жива,
      Не обгоріла - диво!
      Моя душа зсивіла
      Шукає тихо сили....
      Ой, леленько, злетіли б
      У парі у париииии....
      Та я ось тут - і зрима,
      А ти - лети, лети!

      Сину



      Всі стерли - все - і за, і проти,
      Навколо будівництво йде -
      Будують дзоти днів гризоти
      Собі на голову.
      Святе
      Існує тільки -син і мати-,
      А так із боку - наплювати,
      Обмалювати, позіхнуть,
      Піти зварить локшини трохи,
      Не для помину, для брехні.
      А ВАШІ ДІТИ? ВИ - СВЯТІ?

      слово для @ ....



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Башмаки деребанят восток
      Башмаки деребанят восток,
      Это пройденный кем-то урок,
      Этот твердый, как камень, стик,
      На кровавой, на красной настиг
      Тех, кто думал о жизни. Вперед!
      Но сюда не пускают народ.
      Но туда не пускают солдат.

      Снегопад уж горит. Снегопад
      Упирается в берцы и икры,
      А на юге и западе тихо -
      Мы канары, мы теплые рифы.
      Разве где-то стреляют? Дико,
      Оглянувшись, - не видим зла.
      Свою песню поем допоздна:
      О майдане, о горе, потом
      Забываемся в доме сном,
      И не видим мы даже в нем,
      Как восток замерзает в берцах....
      Наше сердце холодное. Сердце ль...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. І особисте
      І особисте -
      я хачу пакоя! -
      він сниться всім,
      аж сивий вже
      від бою,
      він вже зчорнів
      від ран,
      йому болить,
      що в мій будинок,
      в твій зайти - це нить...

      і він сумує,
      бо шляху не знає,
      назад - нема,
      вперед усе закрито,
      сидить десь спокій
      і шукає ниті...

      між іншим,
      міг би чесно заявити:
      ви злиті всі, друзяки,
      скрізь тихенько злиті.

      ПС

      ваш супокій,
      говорить дуже щиро,
      лише у сні,
      а так..... -
      чекайте миру



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. ***

      Усе буває почасти обманом,
      Подумала - весна і молода,
      Та ж завірюха, здимлена туманом,
      В моє вікно буває заповза...


      Я думала, Снігурку запускаю -
      А ти диви - у образі краси -
      Яга, ні, не Ягусенька! -Яга!-
      Зістарені думки і почуття,
      Байдужість до весни і до природи.

      Що їй Снігурка, котра розтає?
      Їй головне, щоб піч і борщ для себе,
      А всі навколо - істинні нетреби, -
      Хіба що раптом схочеться в весну?

      Яга знов усміхнеться так красиво -
      І Ладо їй повірить. Чудеса?
      Ні! Не надовго-"схочеться борщу-
      І Ладо ніжне в тісті запечу".

      Думки знічев`я

      14.07.2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. *** (Нема нічого - тільки я і стіни...)
      Нема нічого - тільки я і стіни,
      Ще сивий вечір... й тіні, тіні,
      тіні...
      Над тінями мандрую я в нікуди,
      Десь істина, загорнена у
      сутінь...
      Блакитна мла вкриває спогад
      літа,
      Де я - дитя, колінця в кров
      розбиті,
      Татусь тримає на руках - ну, ні,
      ну, ні -
      І дмухає на раноньки.
      Сумні,
      Здається, спогади.
      Я ж рада,
      Що мала тата - сонячну розраду.
      Нема нічого.
      Тільки я і стіни.
      І десь далеко друг найбільший
      - в тінях...



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Дякую за спокій
      Для чого писати слова?
      Ще рано, мені не сила,
      Про те, як сусідня злива
      Вкраїну «градом» косила,
      Як падали хлопці. Котел -
      Нам нині не повний каші:
      То « братня» злодійська раша,
      І знову – ту дей, ту дей….

      Для чого пишу слова?
      Бо я є з народу – силу,
      Котрого ще не вкосили
      Ні разу! Ніколи! І нині
      З-під «градів», «котлів»
      При силі, при армії для народу
      Заради слова – СВОБОДА!
      Заради - «слово у дію»!
      Вам вдячність – заради миру!

      Тетяна-Флора М.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Засіяло країну маком
      І враз подумалось,
      А літо,
      Шрапнеллю
      Боляче задіте,
      Засіяло країну маком,
      А мак - любов!
      Багато маку -
      Це нездоланність -
      Подолати
      Можливо лиш
      Одну мачину!
      А ми - степи,
      Нас безмір - сила! -
      Красива, чиста і вразлива.

      10.06.2015. Т.- Ф. Мілєвська



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Маки-маки небеснозорі...
      Забагато річниць, забагато,
      Вишиванки вдягаєм радо
      І йдемо відзначати горе,
      А воно ж як глибоке море,
      В чорнозем мов прикопана баба...
      ***
      Наче вже б і пора радіти,
      Тільки де ж нам усі подіти
      Волновахи й майданні кулі...
      Потираємо власні гулі
      І йдемо відзначати! - горе...
      *
      Маки-маки небеснозорі...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. ***
      Між нами різниця:
      обрізані лиця,
      обірвані фрази,
      завмерлі думки.

      Застигла вже криця:
      без німбу столиця;
      я вірю в "сториці"-
      і добрі, і злі!

      ( переглядаючи фото Пітера)

      23.04.2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Афгана небо отпускало тихо
      Закружилась земля и ушла из-под ног,
      Друг упал, не успев вслух сказать нам о смерти,
      Сколько пройдено их, этих пыльных дорог,
      И что было не страшно, прошу - нам не верьте.
      ***
      Взлетали наши души к небесам,
      Афгана небо отпускало тихо,
      И болью на родном пороге, криком
      Любимых провожали навсегда…

      А мы шагали, а мы шагали,
      Мы шли из дали, далекой дали.
      Нам в восемнадцать сказали – братцы -
      Но все так вкратце. Но все так вкратце!

      В тяжелом ранце вода, патроны и слово «надо».
      И плотным рядом под пули в горы.
      Мы ведь для воли! Мы по_не _воле
      Там умирали. Мы не из стали. Мы тверже стали.

      із записок давніх

      ""

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Володимир Висоцький
      З висоти дивився й трохи збоку:
      Так марудно білий світ живе!
      Пробігав гітарою дорогу -
      І чіпляв всіх смертних за живе.

      А білі муки, ох, чорним круком,
      Гітара..., руки - усе твоє...

      25.01.2015



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. ***
      Просто запити водою б
      Жагу із болю і сліз,
      Каву на стіл - двобою
      Хай би і був реліз.

      01.01.2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Громадянське
      Ненавиджу прогнилість наших душ,
      Замерзлим ехом шепіт обіцянок,
      А я давно не хочу вже цяцянок, -
      Лиш затишку без сяєва калюж.

      15.11.2014



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. "Шахматисту"
      Не кіборги! Не кіборги,
      А люди
      Відходять знову
      В таїну буття...
      А Ви ж не запитали,
      Як їм буде?
      Чого хотіли?
      Вам хіба знаття,
      Яка остання думка
      Билась в скроню,
      Чого хотіла
      Праведна душа?
      У плані світоподілу
      Людина -
      Фігурка у руках ...

      І вся "біда",
      Що думав - кінь,
      Проте таки пішак.

      ***
      А страчені фігури - неба знак...

      02.11.2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    41. Я вас забувала
      Я вас забувала… і вдруге, і втретє.
      У тиші кімнати в уявнім портреті
      Зникали всі рисочки, ямки… А очі
      Я просто не бачила. Кожної ночі
      Я вас забувала малюнком бароко,
      Ви зникли нарешті... Здавались пророком,
      А нині в уяві лиш пляма далека:
      На серці ні холоду вже, ані спеки.

      10.10.2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. ***
      Місто дихає безлисто,
      Місту тісно у намисті
      Із доріг, парканів, ринків,
      Місто думає про ринви
      Повні теплої води.

      А на колі, на Садовім,
      Знову квітів буде море.

      04/10/2014



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Вся жизнь в Булгакове у нас!
      Вся жизнь в Булгакове у нас!
      Все было там, где в нужный час
      Разбились « яйца роковые»
      Уже не в «Зойкиной квартире»,
      И «гвардия», тепер другая,
      К себе «георгия» призвала.
      Но будем верить: драма «Бег»
      Врага поймает. Нам - успех!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. А я чужая
      А я чужая,
      чужая я.
      Вокруг дороги
      не те поля,
      не те объятья.
      Улыбка тоже
      мои сомненья
      не растревожит,
      не разбросает
      пшеницу-кудри.
      Здесь много солнца
      когда-то будет,
      а нынче холод
      и я ... чужая,
      моей планеты
      не видно рая.

      Поля соломы,
      а где же травы?
      И ветер бьется
      в стекло лукавый -
      чужая сказка...
      Слеза тревожит -
      и я в дороге -
      ищу,
      быть может...

      20.09.2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Хто я?
      Я не бур`ян. На жаль, не верболіз,
      Котрий упхни - й на півдні рветься ввись.
      Напевне, я калини дика гілка,
      Завезена з поліського села, -
      Немає зросту, та усе ж жива.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. До хмар
      Ми з вами різні:
      Нам поряд тісно, -
      Небесне дійство
      Увись гука.

      Розмови кислі
      На землю тиснуть
      Дощем без мислі -
      Одна вода.

      05.09.2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Спас
      Зарево раннє,

      День про запас,

      Викотить яблуко

      Сонечко враз.

      Куполів райдуга,

      Мед і хрести,

      Золотом стелиться

      Шлях до води.

      Поле в букеті

      Спасом бринить

      Холод на злеті,

      Час відпочить….

      14.08.2013



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Кто виноват
      Ностальгию по городу Питер
      Мне однажды внезапно вытер
      Человек невысокого роста -
      Снова Вова - ну, как же все просто.

      На Литейном ни града ни бури,
      Лишь моленья на главного гуру.

      Ностальгия безумного. Серце
      Хочет в город, который из детства.
      В ночи белые до безумия,
      В храмы гордые, как везувии.

      На Литейном уж тишь и гладь,
      Лишь не надо - кто виноват.

      13.08.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Грустно
      Русский мир. Кровавые гастроли.
      На арене недочеловек.
      И страна смиренно в руки волю
      Положила. На огонь и крест
      Возвела детей. И рукоплещет.
      Полон зал. Виват, кричат, виват...

      Не Нерон, но на горящий город
      Через стены смотрит, говорят.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Серпень
      Правічний степ викохує осот,
      Римує дощ на сходах. Базиліком
      Безликий аромат прямує до вікна.
      І тільки чорноброві квіти звіту
      Тихесенько чекають...Лихо-літо
      Жнива несе й обжинки…А на сході
      Дощі й дощі… Та граду вже - нема.


      27.07.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Помилка
      Загубилася доля солдата
      Між сторінками сколотих днів,
      І неначе вони ж колінчаті,
      А лещатами вгризлись із снів
      Дідуся, що колись в цьому ж краї
      Захищав для відродження степ,
      І лелеки такі ж, аж до болю!..

      Тільки ворог новітній на злет
      Підіймається й падає "градом",
      Він не був, це ми знаємо, братом,
      Та сусіда - ми думали - все ж...

      13.07.2014



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Мій сад
      Мій сад -
      середмістя -
      тихо!
      Не дихай, не дмухай:
      лихо
      росою на листя
      стиха,
      неначе воно
      й не вихор, -
      простенька й уїдлива
      пиха
      прокинеться
      й диха, диха,
      а потім із жмуток
      вістря -
      і падає тихо
      листя,
      не хоче, та мусить!
      Після
      лишає лиш плід
      причалом,
      зернина у нім
      начало…
      І дихає садом місто -
      не тісно, не пісно,
      не злісно.

      04.07.2014.01.07



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Только разве поможет - "прости"?
      Новолуние - ночь тоски.
      Ожидания и печали.
      Почему-то так долго молчали
      Нашей жизни косые виски...

      Мы не ждали. А надо было.
      Мы мечтали, а стоило жить.
      И на окнах нам гнезда вили
      Змеи лихо, а мы - смирись. -

      Говорили друг другу тихо,
      Ожидая, - минует авось,
      Ах, хохляцкое наше счастье
      Тяжкой кровью уже обошлось!

      Мы не знали, что вновь в июне
      Ночи темные к нам придут,
      Полнолуние - полнолуния
      Не увидели ведь не вдруг!

      Мы шагали, не видя света -
      Просто верили в фонари.
      Не искали причин-ответов,
      Только разве поможет - "прости"?

      15/06/2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. ***
      Не защищайте нас от нас -
      Вы удивительная мразь!

      Не надо нас спасать, едва ли
      Хотим мы в русские сесть сани!

      Москва, ищи свой путь в Россию -
      Народ молчит, но не бессилен!

      Вглядись попристальнее - люди -
      Ждут чью-то голову на блюде.

      Есть Питер совести и чести,
      Но нынче тонет в море лести.

      Твои окраины Китаю...
      А Украина путь свой знает.

      08/06/2014



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Емоція дня
      Молоти
      ВЕршать молодо,
      Холоду
      Cкрегіт змолото,
      Спогади в небо золотом...

      22/05/2014



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Здравствуй, мать из России
      Здравствуй, мать из России,
      Твой сын, как и мой, красивый,
      Умный, начитанный мальчик -
      Просто он сын – иначе
      Мы их не видим, и…живы!

      И в жизни этой красивой
      Есть родина, мама, удача,
      Работа и отдых на даче,
      Есть море и Крым, пускай,
      Я это забуду даже…

      Но если в гробу однажды
      Мой сын твоего пришлет?
      Твой сын моего убьет?
      Неужто тогда Донбасс,
      Украденный им у нас,
      Тебя осчастливит…
      Горе
      Донбасскими терриконами
      И Крымскими теплыми горами
      Навеки разделит нас.

      И только слеза и могила...
      Ты думаешь хватит силы
      На жизнь, где не будет сына?

      11.05.2014



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    57. Життям лелію
      Принижено
      Схиляю руки й тіло:
      Заділо - не за діло, а за тіло,
      За серця ритм вчепилося й байдуже
      Примушує не тьохкати, а тужить…

      Недужа я,
      Півроку як вагітна,
      На противагу всім рокам бездітним
      Вслухаюся у себе і радію:
      Життям лелію, я життям лелію!

      Червневим днем народиться дитина -
      Чекать несила…


      06.05.2014



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    58. Не порок
      Не порок на порог
      упасть.
      Не пророк вновь пришел
      во власть.
      Ни принять, ни понять
      нельзя.
      Почему и куда стезя.

      Не пророк на порог
      опять.
      Просто враг и овраг -
      не внять
      Ни ему, ни его
      стране,
      Что одна лишь любовь
      во мне.

      Я любви позабуду часть
      и овражью пройду напасть.

      02.05.2014 #ТетянаМілєвська



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. А ви ніхто
      А ви ніхто! І звуть вас бозна як!
      Ви безіменне щось на світанковім небі,
      А мислите, - це ж я, та ось, та післязавтра,
      Чи знаєте, ви особиста травма
      Моя, сусіда, навіть квітки в полі
      Ви сам собі сказали б вже - доволі!
      Бо ж не король, але вже досить голий.

      01.05.2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Пам`ятник Сагайдачному
      І знов похід... Стояв - навІки,
      Так думав сам, та, бачте, зась,
      Зірвали знов в дорогу, вІки
      Прикрив від сорому: хто знав,
      Що тихо правнуки покинуть
      Напризволяще. І Кафа
      Тепер не знає: чи чужа вже?
      Ачи усе-таки своя...



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. ***
      Тихий опыт печальных истин,
      как в бутылке вина игристом, -
      долго-долго скрывает суть,
      только стоит бутылку взболтнуть
      и взлетает без спроса; небом
      потолок для шипучих звезд,
      но конец предрешен и прост.

      17/04/2014



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Как
      шаг назад
      в историю родины
      на словах
      все печали пройдены
      а в глазах
      нет ни искры радости
      нам бы знать
      обойти как напасти
      как друзей
      не продать и родину
      как понять
      что дорога соткана
      что судьба
      испытание жалостью
      что друзья
      познаются радостью

      27.03.2014
      #TaniaMilewska



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Відповідь (Я не чекаю)
      Я не чекаю,
      Милостей не хочу,
      Бо знаю точно,
      Що в рівчак не збочу,
      Не попрошусь у лігово
      До звіра,
      Та, попри все,
      В мені живе
      ЗНЕВІРА:
      Не вірю більше партіям -
      Не лЮдям! -
      Бо в Україні
      Тільки СИЛА ЛЮТІ -
      Єдина сила!
      І коли забуті
      Ми раптом будемо,
      То ЛЮТЬ і є надія,
      Що УКРАЇНА ми,
      Не лапа з медом звіра.

      16.03.2014
      #TaniaMilewska



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Весна
      Розпанахується душа
      І каштанами утіша:
      Ось розквітне щемливо біле
      І накриє тендітне тіло,-
      Заховається в ароматі
      НОве свято ура-крилате.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Диво
      Набридло: морем
      на варті горя
      дзвенять доспіхи -
      межа утіхи
      в камзолі дише…

      А Кримом тиша
      торка узвишшя:
      позолотішав
      край неба - диво
      заходить тихо
      і несміливо…

      11.03.2014
      #TaniaMilewska



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Борімося - поборемо!
      Домовчались-дослухались
      До самого краю...
      Чого люди чекаєте?
      Що вас не впізнають,
      Що сховаєте обличчя
      Від сорому тихо
      І в кімнаті вже без нету
      Відсидите лихо?

      Не чекайте: не вийде!
      Чужа воля в хаті
      Нам розкаже чи сидіти,
      Чи стіни ламати!

      08.03.2014




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Героям Слава!
      Які каштани зацвітуть! Які каштани!
      І Київ світлом обіймуть не задля слави,
      А перше травня відліта в стрімкім тумані:
      У наших днів свої свята. Героям Слава!

      20.02.2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Україна на нерві
      усе на пси
      неси себе
      неси
      у жертву
      безголовому
      усюди
      бо він не
      спить
      бо він
      в думках
      тремтить
      не буду
      може буду
      знов не буду

      із тисячі
      один
      до діла каже
      та міцно
      безголів`я
      розум в`яже
      ховає
      в панихидному
      кліше -
      хіба
      невже
      не треба
      я не знаю...
      а ми вітаєм
      і ура лиш знаєм

      усе на пси
      котрі
      уже рази
      разить мене
      разить мене
      разить

      в якому році
      на яку таку
      п`яту
      я наступила
      і мою мету
      метуть
      сніги
      століттями
      метуть...

      і де ж та
      путь
      мій шлях
      без тихих
      пут

      і знов
      зіллють
      мій відчай і одвагу
      і без присяги
      на Біблію
      не дивлячись
      в престол

      ні
      ти хохол
      народе мій...
      хохол?

      25.12.2014



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. А что значит - друзья предают?
      А что значит - друзья предают?

      Может, где-то они нас зовут,

      Может, думают - предали мы...

      Это грани без истин - увы!



      Что такое - "меня разлюбили!"

      Может, чувство вы сами убили,

      Черствость сердца, избыток ума -

      Для любви - это точно дурман



      Что такое - "меня позабыли",

      Вы, наверное, сердцем остыли,

      А без солнца - не греете души,

      Вы как осенью темная лужа...

      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Києву
      Не розчаруюся в тобі,
      Бо ти і є моя Європа,
      І хто мені тут скаже проти,
      Той не вслухався в жодну ноту,
      Яку Михайлівська дзвіниця
      Нам посилала...Ти - десниця!
      Ти відчай наш і наша віра,
      Натхнення, гордість і свобода!

      Тобі із нами теж роботи -
      Банкрутство так давно душі
      Народу рідного торкнулось,
      Що ледве вже і не забулось,
      Як ти ще сотню літ тому
      Збирав народ свій на майдані.

      Та ні! - традиції не давні! -
      Вони ж бо вічні там, де Кий
      На схилах долю сіяв щиро
      В братерстві й рівності уміло.

      І хто не знає, що жила
      Європа давня тут, у нас,
      Ії повернемо. Вже час
      Вольнолюбивому народу
      Свою приховану свободу
      Піднять над берегом Дніпра:
      Ти тут, Європо! Ти - жила
      У генах київського люду,
      А це і схочеш - не забудеш!..

      11/02/2014



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Напередодні-2
      Над Києвом спалахує весна,
      Її сховати більше неможливо -
      І вже ота із душ претепла злива
      Застрибує в каштанові дива.

      Вона не навісна і не пісна.
      Натягнена у лютому струна
      Не розірвалась - заспівала дзвінко,
      Хоч крізь красу вчуваю - гірко..., гірко!

      11.02.2014



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Напередодні
      Не все минуле й пережите
      У залікову занесу,
      Вже вкотре березень зустріти
      Не означає у весну
      Ввійти із проліском й тюльпаном:
      Отож, тихенько графоманю,
      Пишу рядочки, наче сію,
      Навряд чи я коли прозрію:
      Бо не бажаю. Прозрівати
      У нашім краї - стати таттю,
      Брехати, голову схиляти,
      Й своє забути, проклясти,
      І гніт отой щодня нести...

      Отож, у березень ввійду,
      Якщо дозволять. Пересуду
      Минулому робить не буду,
      А просто трішечки фіранки
      Ще в лютому останнім ранком
      Ледь привідкрию. Вишні квіти
      Хай теж побачать трохи світу

      08.02.2014

      ""

      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Обыватель
      Ничего. Не жалуюсь. Живу -
      Холодом согреешься едва ли -
      Но мечтаю, что еще войду
      В летний дождь без нынешней печали.

      Улыбаюсь зимнему окну:
      Я в тепле, а кто-то, кто-то, кто-то...
      Может, я не истинно люблю?
      Может, я не раб, но не свободен.

      Оттого, не жалуясь, живу?
      Пью свой кофе. Прячусь за витрины,
      И свой плед на площадь не пошлю:
      Я и страх - пока что мы едины.

      31/01/2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Ну, что, игрок
      Ну, что, игрок, прошел урок -
      Цена назначена печали
      Тебе не впрок. Но твой порок:
      Теперь уже не до деталей!

      Морщинный тик. Когда-то крик
      Ты не услышал и едва ли
      На твой порог вираж дорог
      В сочувствие тебе послали.

      30/01/2014 17/41



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    75. И о тебе/ cебе
      На крыше голуби - весна,
      А ночи темные без сна,
      Без дела:
      Просто стыдно спать,
      А вот, как голубь, - не летать.

      На крыше солнца много-много,
      Но ты не смеешь на дорогу
      Из лучезарного "вперед":
      Пусть кто-то там другой споет.

      Пусть кто-то в первый дождь холодный,
      Не ты! - счастливый-благородный -
      Откроет окна для озона -
      Тебе лишь ночи кофе-зона.

      На крыше голуби - весна,
      И ночь безумная без сна...

      26.01.2014



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Кидати чи вкидати?
      ЗАмкнуто душу мою,
      Більше не вірю – стою
      І на каміння дивлюсь…

      Зникли і сльози, і сміх,
      Знову розірваний міх
      Сам зашиваю, та діри
      Дуже великі. Не в міру

      Теє каміння. Одначе,
      Вже назбиралось… Ледачо
      Я поглядаю на міх:
      Шити ті діри?.. Не зміг!

      Знову каміння кидАю.
      Жаль, не туди потрапляю…

      14.01.2014




      "http://sonetart.blogspot.com/2014/01/blog-post_15.html"

      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Мій Клон (Про Коня)
      Кляну клона свого Коня,
      Що підміни колись не помітила:
      Наче зовні і внутрішнє "я"
      Співпадає, та думи озонні
      Не для клонового осоння...

      Заглядаю у спогади - духу
      Він не мав ні на грам і дмухав
      На погоду сонячну й сіно,
      І на небо пресиньо-синє.
      Він на хмарах ніколи не линув,
      Він і риссю ніколи не мчав,
      Лише тільки стояв і мовчав.

      Я міняю клона на муки,
      На хвилини щастя й розпуки,
      І на сльози його міняю,
      Тільки відчаю я не маю

      Кляну клона свого коня...

      03.01. 2014

      "http://sonetart.blogspot.com/2014/01/blog-post.html"

      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. ***(Василю Симоненку)
      Задивляюсь у твої зіниці
      Перехожим на своїй землі
      І вбачаю мамину світлицю
      У туманно-золотій імлі.

      Обіймаю крилами планету, -
      Заглядаю у своє вікно -
      І кажу знов синові – не треба -
      Вже до нас все сказано було:

      Є в коханні будні, є і свята,
      І трояндами вино палахкотить
      Тільки там, де крила розпускати
      Вчила мати, випускаючи у світ.

      08.01.2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Ми на відстані безіменній...
      Ми на відстані безіменній,
      Морок ночі й прихований жаль,
      А я шлю тобі одкровення,
      Здрастуй,таточку, не прощай.

      Над вікном твоя вишня мерзне,
      Хай пробачить мені, проте,
      Так вже затишно й тепло-тепло,
      Що очима твоїми цвіте.

      Вже Різдвяні ступають кроки,
      Та ялинка моя німа
      Десь красується без тривоги
      Серед лісу. А я одна.

      На вишневі бруньки дивлюся,
      Виглядаю узимку май,
      Не сумую, живу й сміюся,
      Тільки ти хоч у сни заглядай.

      21.12.2013



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Воландом
      Холодно, холодно - воландом

      В Києві вітер гуля,

      Дряпає вікна і мороком

      Душі слабкі укрива.


      В златі і платині, злісний,

      Знову, одначе, кульга,

      Він відійде в потойбіччя,

      Літера в дублі «ве-два».



      Майстра без волі поволі

      Тиха пустеля вбира,

      Вкотре у київськім домі

      Аннушка винна одна…



      Холодно, холодно….Воланда

      Варто забути… Хіба?..

      Знов Маргарита над мороком

      Руку Тобі простяга…

      14.12.2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Примарилось...
      Примарилось…
      Примарилась весна,
      Усмішка травня,
      Вишня вся у квітах,
      9-го не хочу:
      Тихо звіту
      Складати не бажаю
      Перед дідом.

      Примарилось…
      Закінчилась війна,
      Дорожня карта,
      Позначки до Півдня,
      Дніпровський тракт
      І бузьки понад ним
      В польоті духу
      Славнім і святім.

      Примарилось?



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. І знову про сіль
      Не я розсипала сіль,
      та мушу її збирати
      усе життя, бо навкіл
      солоно-холодні ґрати.

      Збираю, змиваю, та зась,
      мене не дивує лихо:
      в солоних чужих словах
      життя проминає втіха…

      Я мушу її збирати,
      ховати усмішку з болем,
      зривати противні ґрати,
      рівняти солоне поле.

      Усе життя ж бо навкіл
      іскристо розсипчасті скалки,
      а я все собі – зумій,
      солодке відчути варто!

      Не я розсипала сіль,
      та я все життя збираю,
      бо трішечки варто – біль
      в життя відпускає крилате!

      24.11.2013



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Коли
      Ніяке щось вистрибує над очі,
      Розкидує ілюзії й слова,
      І де отой, хто істина, пророче
      Кому і де..., та тут його нема...

      Не народивсь ачи помер давно?
      Немає сили молоде вино,
      Ще не дограло. Хочу смаку сили:
      У листопаді літню справжню зливу.

      Та нині тіні істини уроком:
      Не вірить осінь в тіні, жде пророка...

      23.11.2013



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Бабусі
      Я вас люблю на відстані незнаній,
      Тендітні й мерехтливі ці шляхи,
      Загублені для сущого. В програмі
      Мого життя ви входите у сни….

      Торкаєтесь словами обережно:
      -Пробач їх ,люба, не хотіли ж, ні!
      А я ще тільки маю це відстежити
      І пережити відстані сумні

      Рука тремтлива, глечик із водою,
      Спокійне –«йду вже» – вічність на межі.
      І дні останні в світлому без бою...
      А як насправді дихалось душі?

      Як їй було, якщо у першім сні
      Мені прошепотіла – ще б пожити…
      До вічності не хочеться рости,
      Але життя – це тільки просто жито…

      Воно з`являється в руках у сіяча
      Зерниною потрібною весною,
      А восени жовтіє і зника...
      І це не поле вже. І там нема двобою…

      Я вас люблю. І відстані незнані
      Нам не завада стрітися у сні…

      03.11.2013



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Роняю мысленно слова…
      Роняю мысли и слова,
      Роняю листьями осенними,
      Зимы спокойствие – вина,
      Но от снегов никто не бегает.

      Ищу тропинку средь холмов
      Глазами солнечно болезными,
      Следы кругом, следы из снов,
      И столько солнца - бесполезного!

      Роняю мысленно слова…


      02/10/2013



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Ні про що
      Вікно-екран вигулює дощі,
      Туманом улягається навпроти.

      Колись собі казала я -мерщій-
      Турботи скрізь навколо і роботи!

      В кімнаті літепло від батарей,
      А хочеться, щоб тріскало в каміні.

      В моїм житті не стрітився Еней,
      Хоч серце вимагало диво зміни.

      Гарячу каву змінено на чай,
      А думалось, еспресо – то навіки.

      Чужих емоцій згірклий молочай
      Не для моєї філіжанки втіха.

      Уже лампада холодом щемить,
      Вікно стемніло, просто, ніч на мить…

      26.10.2013



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Танцует женщина вдали
      Танцует женщина вдали,
      Не будит мысль ее Дали:
      Ее давно уж не тревожит,
      Что может быть, а что не может.

      Танцует женщина. И в танце,
      Так словно в приоткрытом ранце
      Видны для всех ее печали,
      Мгновенья радости вначале.

      И вдруг - царевна несмеяна.
      Она сама не хочет рану
      Всем напоказ. Но тут, увы, -
      Сценарий пишут с высоты...

      19/10/2013



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Рассвет
      Под музыку Баха
      Ломается ночь -
      Разбросаны пряди
      И солнечный дождь
      По капельке, тихо,
      Сползает под ноги,
      Целует и нежит…

      В внезапном пороке
      Признание ветра
      Услышало утро
      И тучей закрылось,
      Ах, вечное, - мудро…

      ***
      На перекрестке неба,
      Где-то
      Там,
      Где меня не будет,
      Утро связало узы
      Лучезарно мудрые.

      19/10/2013



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Сум утік....
      Сум утік, його нема,
      за вікном дощу струна
      обриває тишу літа
      і виспівує трембітно
      квітів трепетна юрма…

      Вікна осені й дощу
      я відкрию і прощу
      мовчазну спекотність раю,
      днів минулих не шукаю,
      просто слухаю й мовчу….

      Сум утік, його нема,
      а струна луна й луна,
      підбираю швидко ноти,
      бо слова вже без турботи
      вересень на них кида...

      31.08.2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. ***(Усе, звичайно, скайп не передасть...)
      Усе, звичайно, скайп не передасть,
      А телефон у відчаї безсилім,
      Бо я - живу!- і в слові цьому страсть,
      І посмішка, і тіла рух звабливий…

      Вглядаюся у себе, мов вікно:
      Думки спітнілі, погляди байдужі,
      Он на вечерю хтось вжива вино,
      А хтось лиш воду - і тихенько тужить…

      А із вікна лиш холод, дощ та Айва,
      І втрачені хвилини. Вже без сяйва.

      27.09.2013


      збіги обов`язкові



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. ***(Захворіла осінь, знов грипує)
      Захворіла осінь, знов грипує,
      Жаром листя пихкає навколо,
      Кволо посміхається: ах, люди,
      Вітер заганяє у стодолу…

      Цілу зиму буду тихо спати,
      Розгрібати сіно у дрімоті,
      Цілувати,ніжно обіймати
      Літо-спогад, літо-щастя
      буду…

      А весною вигляну у шпарку,
      Порадію сонячному блиску
      І засну так солодко, як варто
      Всім в чеканні зустрічі, що близько

      Захворіла осінь, щось бурмочить,
      Збилось листя, вже не має жару,
      Усмішка змінилася на сльози.
      Не красуня. І без макіяжу…

      26.09.2013



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Ба хай ( А це ж ми...)
      життя протікає
      тюрма
      ні вліво ні вправо
      нема
      дороги для кроку
      катма

      на вулиці дощ
      гуде
      і тільки народу
      німе
      вишиваногарне
      стадно
      гука
      ми вкраїнці
      радо
      бо пан їм дозволив
      гамір
      оце всенародний
      саміт

      на борщ не настачить
      грошей
      і бідності тиха
      пошесть
      з`їдає останню
      совість
      рахує свою
      команду
      ліниво повислих
      панду

      коли
      прокинеться
      люд
      когорта новітніх
      зануд
      неначе
      голодна рибина
      не наша хіба провина

      18.09.2013



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Вересень
      Сум утік, його нема,
      за вікном дощу струна
      обриває тишу літа
      і наспівує трембітно
      квітів трепетна юрма…

      Вікна осені й дощу
      я відкрию і прощу
      мовчазну спекотність раю,
      днів минулих не шукаю,
      просто слухаю й мовчу….

      Сум утік, його нема,
      а струна луна й луна,
      підбираю швидко ноти,
      бо слова вже без турботи
      вересень на них кида...

      31.08.2013



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Інтимно осінь догора...(Миколаїв у листопаді)
      Інтимно осінь догора
      У листопаді,
      Бо листопадова пора
      Їй на заваді.
      Пожовкле листя з-під вінця
      Упало мертво,
      А місяць гордий погляда
      На неї зверхньо...
      Ховає квіти у вінок,
      Надія в серці,
      Бо падолист їй обіцяв
      Мажорних терцій.
      Святково знову одяглась,
      Блищить в люстерці…
      Чекає танцю із дощем
      В самій веселці!

      Мінорно музика звучить
      І б`є стакато…
      Самотньо осінь догора,
      Немає ради.

      10.11.2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    95. На все життя
      Печаль осіння смутком обнадіяна,
      Що ти живеш. І сумніви розвіяні!
      Он сніг у блискітках лягає на плече,
      Буває й сонце. Гріє, не пече.

      Холодний вітер сирістю дібров
      Тебе проймає - ти живеш. І знов
      Душа чекає зміни і весни...

      Отак по колу, бо життя не сни:
      Любов,надія, біль, передчуття,
      Поезія в тобі - це все життя.

      27.11.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Спам-життя
      вітряно дихав день,
      плутає ранок-ніч,
      світло хвилинних ідей -
      нам би тебе, Фарадей.

      вітряно на душі,
      розум вагань не зна.
      кидає-підкида,
      кидає-відкида.

      вітряно дихає ніч,
      тисячний чую спіч,
      гра у картковий «біс!»,
      падає хатка вниз...

      вітер мене гойдав,
      кидав і підкидав…

      страусом, журавлем...
      краплею чи дощем,
      спогадом чи життям -
      спамово-тихий злам...

      вітер тебе гойдав,
      кидав і відпускав…


      вітряно диха ніч,
      зоряний всюди кіч,
      світло хвилинних ідей -
      де ти, новий Гемінґвей!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Я не нудист
      Я не люблю ходити голим,
      Це ,достеменно, точний факт,
      І не люблю дешевий одяг,
      Хоч в грошах я не маю фарт.

      Шукаю дочку мільйонера,
      Накинув оком у партнера:
      Банкірська пава, справжнє чудо,
      Лиш під вінець – і гроші будуть.

      Та забажала підписати
      Угоду шлюбну, щоби знати,
      І у труну вона з грошима,
      А я з обручкою, вістимо.



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Холодно?
      Холодно
      Падає дощ
      Сіпання площ
      Холодно
      Лист з підошов
      В хату несу
      Листя й росу
      Холодно
      Осінь німа
      Шле аніма
      Холодно
      В хаті пітьма
      Лиш обійма
      Тишу лама
      Музика
      Холодно
      Чай на столі
      Тіні на склі
      Змолото
      А у дощі
      Стукіт душі
      Молотом
      Холодно?
      Все що було
      Змолоду

      Чай на столі
      Тіні на склі
      Танго в пітьмі
      Солодко



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    99. не буде польоту
      У тебе немає
      ні свята, ні пісні…
      «…куди не оберне -
      завіса, завіса...

      Роки здивувань
      і обшарпаних рук,
      пилюки, болота,
      забутих вже мук…»

      Засніжене поле,
      калюжа під снігом,
      ти падав обличчям,
      підтримка із сміхом,
      ти думаєш - боляче,
      хтось, так і треба,
      щоб знову у небо
      лелека, лелеко!…

      Нога на припоні-
      мотузка не ріже:
      зніми і до мрії!

      Та думка колише:
      а,може, не треба,
      а раптом болото,
      під снігом,
      і білим
      обличчям?

      Скорботно…

      Зачинені двері
      у душу й кімнату,
      не буде польоту,
      не треба вітати…



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    100. * * *
      Зима дрімає ще безправно:
      Немає бісерних ознак.
      Цілують крапельки відрання
      Всіх перехожих напоказ:
      Не допускає діамант
      В своїй неміряній щедроті,
      Аби поснули трави.
      Годі!
      Ах, вже пора їх обігріти
      І перлом білим поле вкрити...



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Happy Life
      мій мозок дрімає,
      пітьма...
      можливо,
      злегка напускна,
      мені дозволяє
      ожити,
      о, жити, як хочеться
      жити!
      в любові, не треба
      кохати,
      з любов`ю життя
      як свято,
      осіння обнова, весняна,
      зимова..
      яка вже розмова,
      прийде потаємна
      змова,
      нехай навіть трохи
      зимова,
      аби не тернова
      знову.

      03.11.2012



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Де метеликова хата?
      Сьогодні я у всіх питав:
      Чому метелик десь пропав?

      Питав у тата і бабусі,
      Вони мовчать. А я боюся,
      Можливо, він забув дорогу
      До полиньків біля порогу?

      Матусю я просив сказати,
      Ну, де метеликова хата?

      А мама, думає, маля,
      Сказала,від зими летять.
      А я вже виріс, твердо знаю:
      Домівку рідну не кидають.

      Можливо, скаже хтось мені,
      Ну, як метелика знайти?




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Така доля
      Така доля_недоля вже...

      Не піднімуся більш до тебе.

      Та мене уже тішить те,

      Що у пам'яті в мене небо:

      Голубінню тебе я бачу...


      Ти не думай, ні-ні, не плачу!

      Повсякчас, у степах безкраїх,

      Я політ в небеса пам'ятаю,

      Як єднались у високості,

      А тепер на землі я тут,

      Просто...


      листопад, 2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Весь час у осені живу
      Весь час у осені
      живу...
      Учора був політ
      крізь тьму,
      Сьогодні сон, життя
      в кредит,
      На каву вибраний
      ліміт.
      У шафці зернятка
      із дна
      Збираю в сумнівах,
      однак...

      Моя чи осені
      вина,
      Що листя впало
      до вина,
      Накрило істини,
      провини,
      А шлях мій стелиться
      у зиму…

      Узимку сумнівів немає...
      Усе чекає...



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    105. Не моя...
      Не моя вина -
      Не твоя вона.
      Від торкань струна
      Не звучить, німа…

      Розірву струну -перейду стерню!
      Принесу вогню!..

      Не моя вина,
      Що любов земна...
      Не твоя вина,
      Що мене нема.

      І струни нема, і стерні нема,
      У житті зима...

      2012.10.21.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    106. Моя душа на дотик
      Моя душа на дотик ледь шершава,
      їй право,
      Вона уперто слухатись не хоче,
      муркоче,
      То десь летить, а світ в моїх очах -
      о, жах!
      То вляжеться і мріє, мріє, мріє,
      де дії?!
      А їй байдуже, бачте, там картинки!
      Зу-пин-ку!!!

      Моя душа замучила і розум
      прогнозом.
      Кальяну він не пробував, одначе,
      вже плаче:
      Робуста чи арабіка – дрібниця:
      він – криця!
      Його п’янять її чудові мрії -
      до дії!!!











      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. За муром
      Побачити б янгола
      З поглядом тата…

      Болотяні бризки,
      Невдачі і болі,
      Солодкі хвилини,
      З краплинами солі,
      І будні холодні,
      Фарбовані болем,
      І спека палюча,
      Лінива та квола,
      Удари принижень,
      І дзвони фортуни…
      Усе тут буває...
      Лиш тато за муром.

      2007 -2012



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Маки засіяли...
      Маки засіяли поле.
      Болем.
      Тихо ховалися зерна:
      Терни…
      Сонячно небо сльозило.
      Било.
      Поле атласно горіло,
      Мліло:
      Душу ховало свою
      Уміло.








      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Ось нічне вікно... (Переклад
      Ось нічне вікно,
      Де усі не сплять,
      Може, п `ють вино,
      Може, так сидять.
      А чи просто рук
      Плетене сільце,
      В кожнім домі,друг,
      Єсть вікно таке.

      Не від свіч і ламп освітило тьму,
      Від очей без сну

      Крик прощання, стріч -
      Ти- вікно вночі!
      Може, сотні свіч,
      Може, дві свічі…
      Розуму б знаття
      Де знайти покою…
      Та моє життя
      З долею хисткою.

      Помолись, дружок, за безсонний дім,
      За вогонь у нім.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Живу!!!
      Усе мине...
      веснянки пролетіли,
      поблідли очі,
      зникла голубінь.
      Здивовано
      у дзеркалі тріпоче…
      можливо, я…
      а, може,
      світла тінь…
      Усе мине,
      і дощ оно
      стихає,
      і літо промайнуло
      за межу…
      Життя на мене
      погляди
      кидає, -
      та не лякайся -
      я іще ЖИВУ!

      03.10.2012



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    111. Світанок
      Поблідла ніч, спадає вже туман,
      Тополі у степах стоять байдуже-тихо
      Беззвучно ніч ховається в обман,
      У ранок щебету осінньої утіхи.

      Ще трохи - й день загляне у вікно,
      Пожовкла даль відкриється узором,
      Немов старе, забуте кимсь вино,
      Розлите плямами червоними навколо.

      30.09.2012.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Безталанна...
      Безталанна осінь відцвітає,
      Умліває вранішнім теплом,
      Тихо й артистично позіхає,
      Віє сумом над її шатром.

      Піднімає очі в небо-тишу,
      Оглядає хмари: не пора
      Відлітати в далі межирічні,
      Роль остання зовсім-бо не гра.

      Промовчить, бо знає, норовливі
      Прилетять нажахані вітри
      І підхоплять в далі збайдужіло:
      Ні до чого всі слова сестри….

      Артистично очі прикриває,
      Укриває ласкою сади,
      -Не дрімати, - думка пролітає,-
      Сонце зійде… А уже брати.

      28.09.2012






      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. * * *
      неправда,
      все на світі
      плаче,
      хто при удачі,
      і хто ледачо
      її чекає
      від ранку грітий,
      щасливець долі…
      і поневолі,
      ті, що в неволі.

      не треба звіту,
      про рамки світу:
      дитя планети,
      простий й в щербеті,
      на вибір долі,
      на щастя-горе -
      життя сваволю…

      живе ж ледачо
      щасливий мачо
      і плаче, плаче -
      нема удачі?!

      і я ось плачу?
      мабуть, щаслива,
      сиджу і рими
      вкладаю в фрази,
      хтось прочитає-
      така відраза,
      хіба поетка
      та русокоса?
      вже ж бігла
      босо,
      холоднороса,
      і знову просо
      своє між перли…

      невже не стерли?

      лишилась фраза
      своя Говерла
      є лиш у Бога,
      а ти, людино,
      шукай щоднини,
      і лиш опівніч,
      вічуєш «знаю!» -
      і "від-лі-та-ю"...

      25.09.2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Помилка ( Ошибка Марина Цветаева)
      Коли сніжинка легко так
      літає,
      Мов зіронька, що впала
      із небес,
      Ковзне у руки й слізкою
      розтане,
      Тендітні крила їй
      не повернеш.
      І зачаровані прозорістю
      медузи,
      Її торкнемося капризом власних
      рук,
      Вона, мов полонений,схований
      у тузі,
      Раптово зблідне і помре
      від мук.
      Коли ж захочемо метеликів
      не в танці,
      Не мрію бачити, а тільки прах без сил:
      - Де їх наряд? -
      Від них на наших пальцях
      Зорею розфарбований лиш пил.

      Залиш політ метеликам
      з снігами,
      І не губи медузу
      на пісках:
      Не можна мрію нам хапать
      руками,
      Не можна і тримати у
      руках.
      Не говори минулому,
      що смуток
      -Ти пристрасть і горіння
      То ж шалій!
      -Твоє кохання лиш
      помилок жмуток,
      - Та без кохання гинем.
      Чародій.

      20.09.2012








      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. зорі плакати не вміють
      зорі плакати не вміють,
      заборона – вічність дика,
      чорна і така безлика.

      крапля-слізка, тут же злива,
      то марудствують поети,
      вже швиденько за сонети…


      промінь кинула з думками -
      три рядки в іскристім ямбі-
      і поет за дифірамби.

      два рядки хореєм в танці,
      і поет складає станси...

      зорі весело моргають:
      бо поетів добре знають…

      22.09.2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Спогаду...
      Твої слова забулися, розтали,
      Як сніг струмком поспішно розтає,
      І на папері муза без печалі
      Сьогодні прошептала - й це мине.
      Мине обман, дарований і дикий,
      Одягнутий у сповіді красу,
      Який я знов, за звичкою, сумлінно
      З собою по дорозі ще несу.
      Мине, як осінь, легкоплинне чудо,
      Як дощ раптовий посеред зими,
      Мені, можливо, боляче ще буде,
      Та тільки то від сніжки.
      Хай летить!

      18.09.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Частівки
      ти на відстані екрану,
      встану рано-рано-рано,
      може, відстані не буде,
      і ніхто нас не осудить.

      аватар не аватар,
      ти спіймався і не знав.

      ти на відстані незнаній,
      то ти Київ, а то Львів,
      в Миколаєві впізнала,
      погляд твій мене зігрів.

      провідник не провідник,
      раз спіймався, вже не зник.

      я відкрила скайпу «кригу»,
      вже пора писати книгу,
      як дістати жениха,
      що у скайпах проліта

      флешки і екрани,
      ми тебе спіймали.

      ти на відстані руки,
      як тобі мене знайти,
      вивчи добре ІКТ -
      от вся відповідь на те!


      далі буде...



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    118. За кадром осінь
      За кадром – осінь,
      Зміна декорацій.
      Сумна наразі
      Тільки лиш вона,
      А я її не слухаю,
      Неначе...
      Байдужа
      І до слів її,
      І сліз
      ЛГ –героя.
      Мушу.
      Ми наче поряд,
      І немає наче,
      Бо два світи,
      Її і мій, одначе,
      Вона артистка,
      Ну, а я людина,
      без здібностей
      Зіграти:
      "Я" – красива,
      А нині "я" сумна,
      А тут щаслива,
      І знову у нещасті,
      Порятуйте.
      Моя ЛГ
      знедолена
      людина?
      Вона брехлива?
      Чи, може, просто
      грається зі мною…
      Не маю супокою.






      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. оновлення
      прозорість неба
      манить в ніч глуху.
      засну, сховаюся, замру
      в своїй печалі
      на хвильку легку.
      знову кави
      наллю у філіжанку,
      питиму чи ні,
      наснаги в неї тихо попрошу:
      прожити ніч,
      зробити настрій чііз,
      уранці роль свою вдягнути
      стачило щоб сил
      і оновити сяйвом
      старе заношене
      думками пальтечко,
      по ролі осінь:
      зміна декорацій...

      13.09.2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Не зло
      Не думайте про море як про зло,
      коли за хмари хвилі закидає,
      тривожно в ковдру місяць загортає.

      13.09.2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Свобода(2)
      В вікні відчутна прохолода,
      Не промовчить моя свобода,
      Відчинить двері, сумку в руки:
      - Агов, красуне, що то буде? -
      -А що, - мене вона питає, -
      Ти не зібралася, згорає
      Останній спалах, осінь кличе,
      Чекаєш, як уже замжичить
      В душі льодовими краплинами,
      Як згіркне доля вся полИнами.
      Як кетяг із калини стане,
      Неначе гілля чорне в ставі,
      Як дерево сокирой втяте?
      - У кожного свої лиш втрати.

      Запам`ятай, життя надії
      Не смієм загубити в мріях.



      12.09.2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. одинокие души
      чужая-странная нелепо
      прилипла к окнам этажа,
      ты почему в квартире этой,
      уйди, тревога не моя,
      чужая женщина, случайность,
      не понят мой тебе привет,
      уйди, наивная нарядность,
      не для тебя горит здесь свет.
      не для тебя уют и чаши,
      вода согрета не тебе,
      я в ожидании гарячем,
      а ты как прежде здесь и здесь.

      чужая женщина в квартире,
      стоит как прежде у окна,
      который год холонут чаши,
      она стоит, она одна...

      11.09.2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Жіноче літо ( Марти Январської)
      Ревниво осінь скаргу горобині
      диктує вкотре,не до жартів, зла,
      на мандрівницю, вкриту павутинням,
      що в літо власне вересень гука.

      Обидві ж баби. Та одна без права
      на неба припізніле літепло,
      увірветься, впаде із сонцем в травах,
      все переплутає, щоб осені на зло.

      І в плутанині кольору багрянця,
      Таке яскраве й дороге, на жаль,
      Прощальне фото втратиться без шансів,
      де вересень щасливий крізь вуаль.

      10.0.2012





      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Осінні рими
      Солодко осінь римує слова -
      "сонячні квіти і срібна трава,
      вітер тихенько з усім заграва,
      літо плаксиво дарує права".

      Солодко осінь примусить сказати, -
      " Глянь, чорнобривці навколо на чатах,
      вже винограду прозорі геть грати,
      сливи, глянь, сливи вже падають градом!"

      Солодко осінь доводить навколо:
      "Вітру чудове осіннє лиш соло,
      слухай - шепоче, сміється, не плаче,
      він не зимовий, жорстоко-ледачий".

      "Глянь, - каже осінь, - яскраве ярило,
      сад твій і настрій усміхнено вкрило,
      то ж прокидайся, попереду діло,
      будь сміливішим і збудуться мрії".

      Солодко осінь римує надію,
      щастя, кохання і тільки про мрію
      вперто говорить – " не знаю, не вмію,
      хочу, бажаю, а,значить, зумію".

      09.09.2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Свобода
      Тишина. Закованость в погоду.
      Ветер ищет малую лазейку.
      Нет местечка для него. Природа
      Обогрела осенью скамейку.

      Лист багрянцем где-то красят трудно,
      Дождь в туманах собирает тучи,
      А скамейка цвета изумруда -
      Притяженье для счастливых будней.

      Так уютно плакаться здесь втайне,
      Рассказать по-дружески секреты,
      Только реже прилетают стаи,
      Только чаще залетает ветер.

      Тишина, закованость в погоду,
      Дождь багрянцем согревает душу,
      А скамейка, у нее свобода,
      Только холод... и напротив -лужа...




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Може, це рими?
      Скажіть, до вас приходить сум,
      Чомусь раптово заглядає?
      Він не кусає, не шумить,
      У тиші мертвій мирно спить,
      І вас примушує дрімати,
      Але не спати…
      Його люблю, в кімнатній тиші,
      Закривши очі, бачу глибше,
      Свої думки, чужі тривоги,
      Майбутнє: щастя і дороги
      В малюнках з фарбами із зір.
      Душі людської ювелір…

      А,може, то до кави рими
      Так увібралися звабливо...
      Смакують сон мій наяву,
      Чекають, в слово одягну?..

      06.09.2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Вітальне Любі Долик
      ніжна посмішка ласкава,
      допомога нелукава,
      всім увага, хоч хвилину,
      чи буває відпочинок…

      ніч - творИ,
      удень робота,
      отакі її турботи.

      та поезія лиш рада:
      в пані Люби нині свято,
      проза в гості залетіла,
      і міцнесенько засіла.

      хай же Любочки рукою
      їй не буде супокою,
      а разом – про біль і щастя
      написали книгу вчасно

      Любі Долик привітання!
      Хай збуваються бажання!




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Вересень. Тепло...
      Вересень. Тепло.Усе навпаки.
      Зелень смаколиком, квіти лукаві,
      Поряд полин ледь прогірклою кавою.

      Вересень .Тепло. Жінки на підборах
      Світяться ніжно і ґонорово.
      Ти не вподобав? Душею глевкий.

      Вересень.Тепло. А небо без дна…
      Вечора дзвін вирина, мов струна,
      Може, насправді, весна затяжна?

      02.09.2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Безкрилість
      -Якби була птахом, то знала б дорогу,
      була ачи вперше, до твого порогу,
      якби мала крила,то я б полетіла…
      А, може, боюся, - даремні тривоги -
      зіб`юся з дороги, зачинені двері,
      у темному сквері у пульсі артерій
      міського «немає» - сама я, сама я…

      Якби була птахом, то я б полетіла,
      а я не обрала, -безкрило бриніла.

      31.08.2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Я ще прилечу...
      Я ще прилечу до тебе,
      Ти небо моє, ти небо,
      І сонця ласкавий промінь,
      І вітру приємний гомін…
      ЗаглЯну в твої небесні,
      І знову наче воскресну,
      І знову на мить-годину
      Маленька і ніжна краплина!
      Хай тільки миттєвість – перлинна…

      Ти небо моє, не згуба,
      І я не питала,чи люба,
      Чи погляд сірого суму
      Тобі до душі чи глуму.

      Я просто жила крижинно,
      А нині миті перлинні
      І очі пресиньо-сині.

      Я ще прилечу до тебе,
      Загляну в твої небесні,
      І знову наче воскресну.

      Я ще прилечу до тебе…


      30.08.2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Серпнева казка
      Стихає музика небес,
      Вслухаюся у подих ночі,
      Бентежні очі не зурочать,
      Туман не чудо із чудес.


      Схилило гілля айвенятко:
      - Який тягар, візьміть, вродило, -
      Байдужий погляд мимо, мимо...
      -Хай ще поспіють, вередливе


      Троянда втомлено-ревниво
      На чорнобривець дратівливо:
      - У спеку десь взяло красу! -
      - Я, тітко, із роси росту.


      Схилився кручений панич,
      Мов набундючений павич,
      Нікого слухати не хоче,
      До ранку дощик нашепоче.


      А серпень тихо, по старечі:
      -Розмови ваші недоречні,
      Вкривайтесь хмарою і спати,
      Нам свято людям дарувати!


      27.08.2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Неворогу
      Я не люблю тебе, мій друже,
      Якщо ти скажеш, смертю змучиш
      Себе. І зникнеш. Відповім:
      Я не люблю тебе, мій друже.
      Якщо тебе кохання сушить,
      Воно й мене бажає вбить!
      А я, я хочу лиш Любить.
      І очі в очі бачить щиро,
      Взаємно –трепетне: « Я вірю»!..
      Твоє кохання, як неволя…

      Я не люблю тебе, мій друже,
      Не муч себе, бо серце тужить,
      А я до того геть байдужа!





      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Відьма
      Загубилися рими
      в полоні…
      десь метафори
      гріються сонні,
      а для тебе
      омани і брами,
      не чекала,
      та знала про злами…
      * * *
      не чекала,
      хоч знала ,що квіти,
      не для тебе даровані
      світом,
      твоя роль пожиттєва
      бальзамом
      мить побути,
      полегшити рани…

      * * *
      мить побути,
      полегшити рани…
      а для тебе
      нові тільки шрами,
      ти за ними літала
      свідомо,
      то чому так тривожить
      відоме?..

      23.08.2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    134. А ви?
      Я бачила казку:
      далеко у морі
      земля невідома
      не чула про горе,
      там щастя бунтує,
      чи бачте, нудьга,
      там квітне й каміння,
      та тільки дарма,
      не бачили горя -
      шукають біду…
      зберусь - і у казку
      дорогу знайду!

      18.08.2012.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Випадковість...
      випадково, усе випадково...
      був привіт. любування. і знову
      крізь зимову хмарину мовчання
      випадкові слова - не вітання.

      ... випадкове "привіт".
      слово - тихий параліч -
      зупиняє політ ...

      хвилі неба побачить
      зможуть радісні очі.
      не та хвиля. пророчий
      вітер зник. без потреби
      поодинці на небо!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Я не зеро
      Я не зеро,
      бо я людина,
      одна така,
      проста, красива,
      сумна, весела,
      вередлива,
      та тільки знаю,
      я – людина.
      А, значить,
      маю право
      мати
      калини кетяг,
      мову, хату
      і щастя,
      не лише надію,
      а я все мрію…



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Мить удвох
      В прочинені вікна застрибує зайчик:
      - Я літо, я сонця крилатий вокальчик!
      - Нехай вже окрайчик серпневої спеки,
      Та ти прилетів до моєї смереки!
      - Я часто сидів, заглядав за фіранки,
      А ти десь ховалась із ранку до ранку.
      - Боюся, небесний, ти сонце колюче,
      То ласку посієш, то вдариш болюче.
      - Я сонця ласкава привітна хвилина!
      -Ну, вибач, коханий, привітно-перлинний…
      - Я завтра ще зночі лишусь у смереці?
      - З тобою, мій любий, радітиму й спеці…

      16.08. 2012.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Липневе кохання
      Я закохалася у місто.
      Там людно так, але не тісно,
      Там дощ летить, а ти щасливий,
      І холод дивно й ніжно гріє…

      Я закохалася в минуле,
      Його дбайливо загорнули
      І зберігали до пори…
      А ти захочеш – не пройти,
      Не оминути. Бо краса
      Навколо тебе і гука:
      Я кава й ніжний шоколад,
      Я Опера і водоспад,
      Церкви, собори іікони.
      І Дух Соборності коронний.

      Так полюбила ніжно Лева.
      Коханка з півдня я липнева…

      15.08.2012.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. * * *
      Я хочу тебе сховати,
      У тайну давнього міста…
      Де я королева-мати,
      Опіка сину не тисне…

      Дам тиху йому пораду,
      Бо я ж таки царівніша.
      Він, чоло схиливши, слуха,
      Матуся не схоче гірше…

      Я буду ходити замком,
      Тихенько сидітиму в кріслі,
      Дзеркальні раптові уламки
      Зі скелі кидатиму, звісно…

      Я хочу тебе сховати
      В чарівність далекого міста…
      Чому королева-мати
      Тебе не слухалась, грізний?..

      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. * * *
      Твої очі навпроти
      бачу,
      Не сумую, не злюсь,
      не плачу.
      Просто в них голубінь
      гаряча.
      Не скажу, промовчу.
      УтОну
      У солодкій дикій
      утомі -
      У твоїх очах -
      несвідомо.
      Чи жива ачи ні,
      невагома...



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Романтик Переспів вірша
      дівчино з аватари, ти така романтична!
      якось не вірю...
      може, веселка в небі, раптом і д`яволиця…
      ти чи не ти з портрету дивишся, білолиця?
      хочу повірити...
      якось раптово зАйдеш, скажеш – «твоя аватара» -
      два джерела наснаги в річці зіллються зваби…
      а потім...
      звичні життєві будні, тихі розмови. навіть
      через далекість нету дружнє плече підставиш.


      2012










      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. * * *
      Притулилась, як аркуш до столу,
      так знічев`я мудрує неволю,
      серед степу вишукує стіни,
      чи забула про замок руїнний…

      Притулилась медовими скронями,
      аж до серця торкнулась долонями,
      серед буднів відшукує чари,
      чи забула сліди яничара…

      Притулилась, як небо до поля,
      не байдужа до цвіту і волі,
      вона мріє про стіни фортеці,
      за якими оновиться серце…

      2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * *
      Лист червоний посеред літа
      Вже сумує тривожно – нІде
      Порятунку шукати нині -
      І в печалі своїй німіє,
      Утрачає слово і мову,
      Не від фарб таких незнайомих:
      У хворобі тремтливої долі
      Він вмирає дико поволі…

      05.08.212.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Чому зникає щастя...
      А щастя вирина з нікуди,
      якщо тебе кохає-любить,
      воно ізрання на сторожі,
      планує день тобі погожий,
      ховає недруга подалі,
      бере на себе всі печалі,
      змиває з неба колір жАлю -
      і день яскрава акварель.

      Та це не ніжний менестрель,
      що утішає безтурботно:
      його немає, де скорботно
      жаліються на відворотнє,
      із року в рік і день-у- день,
      то ж змінить тон своїх пісень,
      і не питай, чому, чому,
      ти сам сховав його в пітьму…

      А день, прикрашений в коралі,
      воно сховає без моралі...



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. наймити
      Стрілки мчать вперед щасливо,
      день, хвилини і години -
      все пройшли швиденько-любо,
      безтурботні часо_згуби.

      Стрілки мчать: у них завдання
      нам життя усі жадання
      вкласти в рамки із хвилинок,
      щоб не втратили стежинок.

      Ми ж проходимо щоденно,
      наче марево, буденно
      погляд кинувши злиденний ,
      вічності вікно буремне.

      Стрілки,наймити байдужі,
      поглядають в наші душі.




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. А я була птахом певно...
      А я була птахом ,певне,
      Бо так мені нині щемно,
      Коли відчуття польоту,
      Змінилось на слово «свобода».

      Я хочу, я мрію літати!
      Та хата, подвір`я, хата...
      Чи можна когось запитати,
      Можливий політ крізь ґрати?

      26.07. 2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Згадуючи Висоцького...
      Підгоріла душа
      Вже не втрапить до раю.
      Та хіба хто пізна,
      Як та смага збирає.
      Погляд кинула - так,
      Ти моє, і радіє,
      А життя проживеш
      І все маєш надію:
      Я чесноти клеймо,
      Недосяжний для пекла,
      Я за правду й добро,
      Я за Божу потребу.
      А лиш ліг на рядно,
      Чолом зблиснув у спеку…

      Підгоріла душа
      Не потрапить до раю,
      А ти знаєш і сам,
      Що задуха буває...

      24.07.2012.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Літнє
      Пече, пронизує медами, не хочу й даром,
      Не хочу – терпко! А ти далеко
      І близько, поряд, бо бачу погляд
      Крізь відстань, в зорях:
      Ти в їх узорі... Лікуй від горя
      Вишневу гілку, п`янку та згірклу,
      Просту травневу колись… А нині
      У літнім диві незрозумілім…

      Візьми для мене серпневі хмари:
      Я там сховаю прожите літо,
      Сльозою вмите…

      21.07.2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Де причини?(відгук до "Не..." Лесі Геник)
      Я не люблю мовчання. Де причини?
      Печалі заміню на радість тиху:
      Кричу – Ау, я поряд, я з тобою,
      Ану торкнись, бо ти як з неживою.

      Відкину каву, чашку розіб`ю,
      Повитираю пил, щоб цвіль не пахла,
      ЗамІню квіти, візьму нову вазу,
      Чекаю не на тебе. До відрази
      Я напилася кави з філіжанки,
      Надбитої останнім диким ранком…

      А вишні. Їх собі лишу на згадку
      Про ночі "п`яно", яскраві "форте".
      Лише для себе. Красива й горда.


      20.07.2012
















      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. А ти не помітив…
      А сонце згасало повільно і тихо…
      А ти не помітив?!
      А ти не помітив…
      Без звіту, без вітру
      Без тихого "прОшу",
      Не звідавши прощі,
      Бо діти, бо гроші,
      Як тиха пороша,
      Приємно-хороша…
      Розтануло, зникло
      Бо так уже звикло:
      Найкраще в дарунок,
      А болі підзвітні
      Промінню душі…
      Отак й полетіло!
      В небесній глуші
      Воно поживає…
      Правічне. Магічне.
      Турбота щоденна.
      Про тебе.Про мене.
      Чекає…
      Я знаю!
      Я - знаю.

      18.07.2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Море
      Добро і зло сплелися у тобі,
      Виплескуєш, танцюєш у неволі.
      А серце лева – ласка у прибій,
      Тендітне й ніжне серце на долоні.

      Ти бачив біль, знесилене мовчання,
      Криваві танці били душу дико.
      Буремні хвилі – болісне повчання! -
      Тебе не чують, вічності Владико.

      Ти кинув нам доріжку рятівну,
      (Ходімо, люди, он які красоти!)
      Веди ж у мить відродження святу,
      Де дух краси породжує свободу!

      Нам так багато треба знати «не»,
      Прекрасне в нас, рятує нас святе.

      03.07. 2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. А казка тут живе і нині...
      А казка тут живе і нині!
      У сяйві ночі темно-сірім
      Вона на волю випускає
      Морську поверхню в сині далі:
      Бузком осяяна увечір,
      Завжди тремтлива, так до речі.

      Спить міцно берег недарма:
      Сюди загляне мрійно диво
      Аби приборкати спесивих -
      І хвилі вклались на пісок…

      Вже ніч. Ледь кілька он зірок
      На людство кліпають очима -
      Їм все земне незрозуміле…
      І тільки місяця доріжка
      Біжить-іде собі неспішно;
      Та берег-брама знов на стражі!

      Небесний легінь в вернісажі
      При брамі в дзеркалі без бою
      Себе показує у ролі
      «Маестро красень»…
      Сам цей фільм
      Переглядає тихо вдома…
      Набридло, бідний...
      Дика втома
      У сон премудрого ввела...

      Згасають зорі… Гордовито
      Впливає сонце ще не вмите…

      03.07.2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Розмова, почута в маршрутці
      Ой, не треба нам «війни»!
      Хто сказав про це? А ти!
      Мабуть, дуже вже хороший,
      І тобі не треба гроші,
      То ж втішаєш не себе.
      Ач, велике, мать, цабе!
      Ой не треба нам «грози»?
      А в народу ти спросив,
      Що вже хоче автоматів,
      Щоб стріляти по пихатій
      Пиці дяді з того Дому,
      Бо не бачить він ні в чому
      Відповіді на питання:
      Як це можна на зарплаті
      Жить в триповерховій хаті,
      Їздити на мерседесі,
      Відпочинок не в Одесі,
      А в Парижі, і не гірше,
      Чи то гривні в нього інші,
      Чи то зовсім ішний курс,
      Тільки ссяк уже ресурс
      У народу до пихатих,
      Що сховались в Диво Хаті,
      То ж у нього не проси,
      Тільки б не було грози.





      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Щасливі
      Струни слухались Страдіварі.
      Хоч так довго його чекали:
      Сохло дерево, форма, лак...
      Час настане, вона в руках
      Танцюватиме.Мить щаслива
      Прийде раптом, як літня злива!

      Шал охопить єство!Розлуку
      Мудро сховано в ніжну тугу,
      Скрипку віддано у подруги.

      Прийде досі незнаний отець,
      Він звучання її митець,
      А вона божество для нього!

      Лиш тоді щаслива дорога,
      Хто заради людей і з Богом.



      23.06.2012.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Буває...
      В раю вмирають голуби...
      Я подумки тобі сказала.
      Моє життя не світла зала,
      Що урочисто нас вінчала.

      Не треба погляд очі в очі:
      У давнім сні,такім пророчім,
      Ми зупинились серед мосту.
      Як бачиш, все фатально просто…
      А рай…
      Загинув в безнадії.
      Буває. Сонце. А не гріє.

      19.06.2012.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Хто мрію бачив...
      Хто бачив щастя у просторах вітру?
      Там хмари линуть, наче кораблі,
      Там ллється із небес одвічне світло
      І доторкається до уст землі.

      Хто бачив спокій у безодні моря?
      Там лагідно виблискуючий штиль
      Все знає про романтику історій.
      Ти їх лише знайди, лише повір!

      Хто чув про вічність там, де чорний космос,
      Де іскрами зникає зорепад?
      Згораючи в чарівнім безголоссі,
      Порушує він сон семи Плеяд.

      Хто мрію бачив у своєму серці?
      Вона віщує волю почуттів,
      Що теж підвладні невгамовній смерті,
      Хоч буде в тебе й тисяча життів!

      Хто світ побачив іншими очима,
      Духовно возвеличиться, як Крез.
      Тим шлях відкрився, та нема причини,
      Щоб райський сад спустився із небес.

      червень, 2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Отцу
      Спелые яблоки в нашем саду,
      К вам я однажды уже не приду,
      С вами не встречусь, ведь вы далеко.
      Помню лишь вкус: что за чудо ушло!

      Спелые яблоки в доме отцовском,
      Нежные , сочные, на перекрестке
      Всей своей жизни, в это я верю,
      Более вкусных мне точно не встретить!

      2004- 2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Сніданок для Сонечка
      Сонце під ковдру сховало усмішку.
      -Ну, посміхнися, –
      йому, бач, не смішно.
      Сіро, світанок, стягну тебе з ліжка,
      Ранком вітання твоє хочу ніжне -
      Добре, осяяно-мрійне, ласкаве.
      Прошу я, миле, не буду лукавить!
      Встанеш, разом приготуємо каву,
      А якщо ні,- побіжу за «Нарзаном».
      День освітИ! Лише ти з цим таланом!
      Сум переможе сніданок у ліжко!
      Ну, опускай свої теплії ніжки.

      Сонце відкинуло ковдру, сказало:
      - Ти небагато, я їстиму мало…

      2012, 16.06



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Дощ
      Умліваю сонно від удачі.
      Тихий вечір. Вишні. Ти і дача.
      І шовковиць аромат ледачий…

      Вітерець призоряно-ревниво
      Зазирає в серце так звабливо!
      Я радію - у душі жар-птиця -
      Чарівник явив таки обличчя.

      14.06.2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Двовірші
      Людину осягнути треба,
      Знайти в собі потребу злету.

      Нам мавпа - сміх! Чому ж донині
      В собі ми не шукаєм зміни?

      Жахливо землю забувати,
      Хулити рідну - убивати.

      Лишайся вірний батьківщині,
      Не вір у дивні словозміни.

      Навчись собі не співчувати -
      Це наче хрест нести і зняти.

      Не будь краплиною для духу,
      Даруй себе, та без наруги.

      Душа у ранах і глибоких,
      Залиш для себе це уроком.

      Отрути трохи – це корисно,
      Багато щастя надто прісно.



      2012, 12.06.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Спека
      смальцем асфальт,
      павутиння тріщин,
      сонця проміння
      таке зловіще,
      музика тихого
      клавесину
      навіть листочки
      не ощасливить.


      12.06.2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. * * *
      А що потрібно людині,
      Захованій у шкарлупину?
      Кістка і ціла хатина.
      Та хіба це її провина...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. А соль?..
      Кофе, корица...
      Ну, как же,а соль...
      Только крупицу,
      как тайный пароль.
      Нежность осталась,
      но чувства острей!
      Ты настоящий,
      уйдем от гостей.
      Бросим минутки
      мы в чашечки кофе...
      Пусть будет так,
      словно мы незнакомы!
      Словно впервые
      у этих дверей.
      -Здравствуй,-
      мне скажешь.
      Ведь ты же мудрей!


      06.06.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Містерії нема
      а дощ іде…
      містерії нема,
      душа болить -
      вона іще жива,
      немає крику -
      вже ота пора,
      де розуміння
      вище за плачі,
      а сльози…
      є багато так
      причин,
      та їх нема:
      у сутичці
      з імлою,
      хтось загубив,
      а хтось забрав з собою.
      і тільки сум,
      охрещений мольбою,
      неначе спадок
      і відлуння літ
      нас закликає:
      просто не мовчіть



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Диригент дощу
      Подаруй мені трохи дощу,

      Я безмежно його так люблю!

      А живу тут у дивній пустелі,

      Місяцями ні краплі над стелю.


      Подаруй мені радість мою,

      Так безмежно його я люблю!

      Та йому не потрібна, байдужа,

      Я від спраги безсила, мій друже!


      Подаруй мені трохи душі,

      Заховалася вся у дощі,

      А його все нема і нема,

      Любий мій, де твоя пелена?


      Ти прийди,залишайся, будь тут,

      Бо охопить мене, наче спрут,

      Дика спека, без жалю і втоми...

      Я не прийму від тебе відмови!


      10.07.2011



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. * * *
      Вишня тихо схилила віти:
      В’януть діти, уже не квіти,
      Вже підліткові вишенята.
      Їм би сонця - і справжнє свято,
      Зарясніли б червонодолі!
      Але щастя не в їхній волі.

      Було досить води у домі,
      Та прадавній обличчя пломінь
      Лиш проміння дарує гомін.

      Засвітили собою літо,
      Незігріті вишневі діти.


      03.06.2012








      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. А літо перейшло вже у літа... / Жнива
      А літо перейшло вже у літа...
      Я вже не та, давно уже не та:
      Мої думки, пощерблені морозом,
      В безвір`ї засинають у стенозі.

      Я вже не та, лечу у ті літа,
      Коли життя, мов кладочка, літа:
      Впліта нові сторінки й не пита,
      Чи ти зігріта, чи замерзла - вмить -
      Дощем, захоче, з градом буде бить!

      Я вже не та, прийшла у ті літа,
      Коли думками-крилами півсвіту
      Всім серцем ніжно хочеться зігріти,
      І для отвіту віднайти слова....
      А літо переходить у жнива...


      01.06.2012




      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. * * *
      Могли бы вы уйти в «куда-нибудь»,
      Исчезнуть, сев на самолет печали,
      И, возвратясь из самой дикой дали,
      Всем рассказать, в чем жизни толк и суть?
      Что все не так, и что не просто вовсе
      Отмерен жизни сладостный кусок,
      Кому с мясцом, кому на масле постном,
      Но вот беда: нельзя наесться впрок!

      2000-2012



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. * * *
      О любовь! О надежды! О счастье!..
      Так рисуется нам все в семнадцать.
      О любовь! О какое ты горе!
      К тридцати мы в ней тонем, как в море.
      О любовь! О крушенье надежды!
      Таковы мы все в сорок – невежды.
      О любовь! Моя тихая радость…
      Нынче – горе не горе, а сладость.
      Счастье ты, как мы поздно познали:
      Семь десятков уж нас обогнали.

      2000 - 2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Твій світ
      Твій світ - це кілометри і дороги.
      Не пройдені, забуті у «колись»,
      Твій світ лише стежина до порогу,
      А далі - зась – враз мовчазні зрослись.
      Куди ходила, де шукала броду?
      Чому у камінь вірила? Смішна...
      Довірилась і не ступила кроку,
      І шлях свій, не шукаючи, пройшла.
      Ти бачила лиш вроду у природи,
      Не відчувала дійсності буття.
      Життя-струна …
      Не зрілий був же колос!
      А ти його пустила у жнива...
      Дзвенить струмком…
      Зчаровано_байдужа -
      Це вже не ти, шукай старі сліди:
      Поховані бездумно у довірі,
      Вони в камінні зелом проросли…


      22.05.2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. * * *
      старі потоптані причали
      утаємничено мовчали,
      собі гойдалися у тиші,
      та поглядали на узвишшя.

      життя летіло тут роками,
      падіння,злети, відчай,злами.
      усе-бо мусили стерпіти,
      стояли твердо, як гранітні.

      старі потоптані причали,
      в собі багато так тримали:
      їм би сказати про обмани,
      та на вустах печальна брама.

      щодень в мороз і літню зливу
      всім говорили – ми щасливі! -
      а потім, сиві і тремтливі,
      в душі надіялись на диво.

      старі занедбані причали,
      вже б розказали про печалі,
      та пусткою стояли нині,
      новий підтримував зрадливих






      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. * *
      Я замуровую слова,
      Ховаю душу.
      Та вибиратися з тенет
      Таки не мушу.

      Я їх ховала у дощі,
      В трояндах й сумі,
      Вони зліталися у сні,
      В серцях від глуму.

      Я замуровую слова
      Нехай так буде…
      Незамуровані слова -
      Це просто будень.


      22.00.15.05. 2012



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Літня злива
      І знову злива,
      Знову злива,
      Проста, не зла,
      І не спесива,
      На тебе глянула
      Красиво.
      І не просила,
      Лиш простила.
      Немає блискавки
      І грому.
      Все вже до відчаю
      Знайоме.
      Гримить. Гримить.
      І замовкає.
      А злива – це не грім!
      Він знає?
      Вона породжує красиве.
      Любімо зливу!


      22.45. 13.05. 2012




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Синові
      Найбільший спогад-свято -
      син.
      Згадаю, як дитям
      малим
      Воно питало:
      - А чому?
      І знала - відповідь
      знайду.
      -Чому
      на вулиці без снігу?
      Моя ти втіхо!
      -Чому
      літаю я у снах?
      Ах, мій ти птах!
      - Чому
      ти плачеш?
      Ах, мій сину!
      І відповідь
      така безсила:
      -То тільки
      злива, сину,
      злива...

      13.05.2012





      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Поет і Муза ( відгук про вірність)
      Спокійних муз на світі не буває:
      Хіба ж то Муза: « Сядь та відпочинь…»
      Коли чого, так Муза Слово знає…
      Сама підкаже, лиш ,поете, линь!

      Який футбол, забудь про Барселону,
      Бо Музи бачать звабу в тому й гріх.
      Бери перо, пиши про вічне знову.
      Не слухать Музу як, поете, міг?!

      А говорити Ніжній про відгули?
      Нагадуєш, що ти ще й чоловік?
      То не від Музи крил на лобі гулі?!
      Їй вірність до вподоби круглий рік.


      Як прилетить – відкинь мерщій фінали,
      Дзвінки, ТВ, а скайп нехай мовчить.
      До клавішів, пера - писати дружньо в парі:
      Поет і Муза - ви одне - звучить?!

      13. 05. 2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Гармонія
      Слова оголені, мов плечі,
      Думки розхристано-доречні,
      Волоссям сиплеться мовчання:
      Поет у пошуках звучання!



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. * * *
      Вуаль байдужості приховує слова:
      -Ви є? І що? Мене для вас нема.
      Волосся слів збирає у косу:
      -Лиш я важлива. Я себе несу!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. * * *
      У світі спеки й абрикосу,
      Де вишні соковите царство
      В спокусах раннього покосу,
      Дощів з промінням час від часу,
      Де сонце й соняшник у парі,
      А дві ріки злітають паром -
      Буває рай, таки буває,
      Якщо Господь не забуває!

      22.00. 09.05. 2012




















      Коментарі (48)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. * * *
      Я не люблю дорогу без кінця,
      Де люди не зустрінуться руками,
      Де зустріч не вінчає кухлик кави,
      Я не люблю дорогу без кінця.



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Нудно
      Ти бачив небо?
      Я там літала!
      Рожеві мантри
      У нім читала.
      А ти у мрійнім
      Побачив хмари…
      Ще, правда, птаха...
      А потім мудро
      Сказав:
      -На небо
      дивитись
      нудно




      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. * * *
      килим зелені і квіти...
      вже бузок прив`яв,
      зачаровані, мов діти,
      погляд сам на сам.

      сонця лагідність турбує
      руки і серця,
      може, це усе богиня ,
      Ладо і весна?

      витинання поля маків,
      небо й очі - синь:
      грози прийдуть,
      будуть сльози -
      барвінковий вир.

      у нахмареність
      тривожно
      заглядає ніч
      буде юно і бентежно
      місяць гнати пріч.

      фетром очі приховає -
      любощів сповна!
      лине дзвінко у коханні
      ніченька земна

      02.05. 2012



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. * * *
      Метляє літо
      Хвостиком весняним,
      Іти вже вправі -
      А чи зарано?
      Бузок згасає
      У тремтячій мрії:
      Устиг до танцю?
      Чи безнадія...
      І тільки зелень
      Впевнено-ласкава
      Спішить до слави!
      На Півдні? Знала б...

      16/00/ 01/05/ 2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. * * *
      Танцюю осінь серед літа,
      Бо вже надходить час, зігрітий
      Питанням «бути чи не бути».
      Шукаю колір. Одягнути
      Себе в мереживо печалі,
      Аби летіти в сиві далі?
      Це вже минуло. Тихий вечір
      Бажає інші, ніжні речі...
      У вальс, як вир! До дна, до дна!
      І я танцюю ніч… одна…

      30.04. 2012.




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. * * *
      Ах, календар!
      Твої сторінки
      Летять вперед
      Невпинно-стрімко.
      Тепло і холод,
      А,бува,
      Вліта у душу
      Гіркота.
      Минув мій березень.
      Давно.
      Забула, а на смак воно
      Яке, скажіть, оте вино,
      Яке у літо завело?
      Ах,спеки струмінь!
      Дивина.
      Хіба напився хто
      Сповна?

      29.04. 2012




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Ти мій
      сьогодні, місяцю, ти мій,
      не буде розставання болю,
      а світло зір - дарунок долі,
      не буде розставання горя.

      сьогодні, любий, не сумуй,
      я проведу тебе у диво,
      а світло зір - то Божа воля,
      не дивні чари в небополі.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Рафаэль или сапоги
      Любовь моя
      Сказала страстно -
      Ну дай мне масла!
      А я ей твердо:
      У поэта
      Коль рифма есть -
      Так масла нету!
      Иль "Рафаэль",
      Иль "сапоги".

      Ну, вот, сижу,
      Пишу.Ваяю.
      На масло милой
      Собираю.




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Запитай
      Ти просто мене запитай,
      Спокійно і твердо вірячи,
      Чи кину весняний шал
      У грозяно-літні відчаї.
      Не бійся, спитай мене,
      Як то шовковицею мріяти,
      Кургани забуду чи ні,
      Чи можна у це повірити?

      А ще, я так хочу,скажи,
      Що гори - курганні - диво,
      А дикі життєві вітри
      Зметеш ти коханням зливи.

      Лише не питай про тата,
      Там тиша і вічна хата,
      Про матір, якій в наругу
      Лишу тільки неба смугу.

      05.00. 18.04. 2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Віддзеркалення
      Віддзеркалював,

      В очі різало,

      Ну не можна так,

      Мов написано.

      Віддзеркалював,

      Сльози крапали -

      Нема гіршого,

      Як заплакати.

      Краще в тиху ніч,

      Місяць з холодом,

      Аніж сонечок

      Спільні промені.

      Віддзеркалення

      В очі різало,

      Тож відмовилась,

      Як відрізала!





      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Ату!
      Ну, що стоїш,ату, ату!
      Гони, сьогодні ж гОни!
      Які чудові мрійні лови.
      А ти замкнув свою собаку!
      Ну, що за диво-неборака.
      Так сам за нього -ну, ату!
      Сьогодні лОви!

      01.16. 18.04.2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Так сказал Заратустра
      Мы нищи духом, бесполезны,
      Так хочется нам море лести,
      Все в небожители мечтаем,
      А сами мало так мы знаем.
      Поистине, влечет нас ввысь,
      Там облака лишь, оглянись,
      Да внутрь себя!
      Вот там сюрприз:
      Немного похоти и скуки,
      Желаний, зависти и муки.

      Кто в воду добавлял в вино?
      Вот это главное, оно!
      Слова, разбавлены ничем…

      А как узнать? Ты не согрел!
      Не дал начала для раздумий.
      А красота,что, - есть у мумий?

      Вы не согласны? Я не прав?
      Поэзия не для забав!
      Шутя, всерьез или намеком
      Она должна все ж быть уроком.

      Кто видел море? Величаво?
      Как море мы тщеславны, право!
      Нельзя узнать, нельзя познать,

      Слова поэту дань? Откуда?
      А может, лишь замена чуда.
      Мелодия нежна, красива,
      Но лишь мгновенье это диво.
      И вновь забрасываем сеть
      В надежде там найти ответ.
      А море камень – вот, бери.
      С тяжелой ношею замри.
      А мы все жемчуга хотим!
      Нет перла – мы, однако пишем

      Душа – песок? Душа - болото?
      Непроходимая чащоба?
      Песок? Иль море?
      Жемчуг?
      Тише…
      Поэты пусть спокойно пишут!






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. * * *
      у кожного свої проблеми,
      моменти, радості, буття.
      та інколи бува потреба
      подумати таки - хто я?
      хто ти? і хто побіля нас?

      яка корзина з нас підчас?



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. * * *
      Ви пролітали думкою над небом?
      А це так треба!!!
      Ми всі такі тендітно - дітні...
      Зрости потрібно!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. наивность
      у наивности нет
      предела.
      ах, наивное дерево
      верит,
      что весны уж прошла
      половина:
      заработало нынче
      седины.

      а тюльпан-то, тюльпан,
      глупец,
      щечку высунул,
      м-о-л-о-д-е-ц!
      и ожег, не прикрыл
      лицо.
      ах, смешно,
      ну, ведь так смешно...

      . . .
      ты шагаешь по жизни смело?
      нет предела наивных веры.

      12.25. 15.04. 2012.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. * * *
      я тільки дим у пелюстках життя.
      неначе біль, печаль, а вже нема.
      ось радість і любов, та теж омана.
      жар-птиці не бува: закрито,брама.

      я тільки дим із кольорових смуг.
      буває чорне, не життя без мук.

      22.00. 12.04. 2012.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. * * *
      А що таке - людина?
      Неповторність?
      Земна краса?
      Чи вічності туман...
      Так мало квітне,
      Рідко мило-вдало,
      Сама себе вганяючи в печаль.

      А ще тривоги - чом би -
      Мимоволі,
      Бо вся живе у пошуках.
      Недолі хтось думає.
      Можливо, -
      Життя лиш зрідка
      Вічне слави диво.

      Хто зрозумів, у відчаї - ривок -
      Та хто ж тоді: людина чи пророк?
      Христом? З хрестом? Чи матір`ю Його...

      Життям лети. Хай здивування крихти,
      Ще радості і страху підневілля
      Творці свавільні...
      А потім вічність.
      Тихе миле ехо
      Лиш на портретах.
      Та ми вже далеко...

      0.00. 10.04. 2012.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. До першотравневих закликів* відгук
      Поети і прозаїки майстерень!
      Збирайтеся варити тільки мед!
      А хто бажає, то існує терен.
      Поети і прозаїки майстерень,
      Умільці-пивовари й медолови,
      Хай буде смачно, та усе ж не солод!
      Закохуйте в слова, поменше мурів.
      Нехай живе свобода і амури!

      17.37. 09.04. 2012




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Ніч
      День вже поставив крапку.
      Зорі поснули навіть.
      Хто про майбутнє дбає,
      Спогади оживляє.
      Ніч вже відкрила двері:
      Вічні,такі могутні -
      Зустріч дарує з суттю.

      Речі усім зрозумілі,
      Люди зарозумілі
      Тихо удень кидають,
      А уночі замовкають.
      Тільки перо радіє,
      Волю дали, тож сміє
      Кілька разків надії
      Кинути в пічку мрії...

      0.35. 08.04.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Не пробачені...
      Ні,я бачила,
      Не наснилося.
      Вікна вечора
      Враз відкрилися.
      І злетіла я
      Понад рамами,
      Дивувалися
      Вітер з хмарами,
      Тихо марили,
      Поспішаючи!
      Я летіла ввись,
      Зверху бачила,
      Що ж то рай
      Земний!
      Необачні ми...



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Кохання
      Цвіте, буяє, квітне, в`яне.
      Сумує, плаче і радіє,
      Боїться, сміє і не сміє.
      Турбується, буває злиться,
      Надіється і веселиться,
      Та все над догмами трясеться,
      А інколи все мнеться, гнеться.
      Занадто вперте, легковажне,
      Буває, ну таке поважне,
      А треба, щоб політ і мрія -
      Тоді кохання і щасливі!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Про всяк випадок ... Тема четверта, сенсова
      Жінка - це вінець природи!

      Заховалась в таємницях.

      Не сира зелена глиця -

      Лиш краса душі і тіла.

      Заболіло - не відчула.

      Обманулась - не заплаче.

      І на рейс "життя-кохання"

      Поспішить. Така вже вдача!



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Лед
      Кто душою горит -

      Не паяц.

      Слезы лить -

      Беда,

      Но другим не быть -

      Судьба.

      У кого душа

      Как лед -

      Не влюбиться,

      Ни песню спеть:

      Не поЭт.

      Не поет.

      Слишком много

      Металла -

      Лед.

      19.00 02.04.2012.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Нещасна (переспів
      Сумую.Життя без радянської влади,
      Та бідна країна – багаті наряди.
      Фанати здрібнілі, зірки пристарілі
      Приїдуть за «мани». А в мене лиш манна.
      Нещасна країна. Хто дасть їй пораду.
      А поки на черзі футбол і паради.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Для чого
      О рідна мамо Україно!

      Писать про тебе,кажуть, гріх.

      Неординарно мислить треба,

      А я старий пускаю піт!

      Неправда все!Без тебе, мила,

      Всім новоявленим кінець.

      Якщо ж в тобі нема потреби,

      Для чого нам іти на герць?

      Бо, як не ти, якийсь загреба

      Здобутий одягне

      вінець.


      2000





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. * * *
      Біль пронизує серце

      Притискує ноги до полу

      Краплина здоров`я на денці

      Не терпить життя проколу

      Серце вистукує. Серце

      Прямує додому горем

      Хто повернЕться з герцю

      Тому зеленітиме поле!

      2005 - 2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. * * *
      І небо всміхнеться, і зорі дивують -
      Як щастя у домі - господар будує,
      Як щастя в народу - поети раюють,
      Як мир на планеті - то люди царюють.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Околдованы
      Я у окна
      одна
      ты за окном
      стоишь
      но между нами
      лишь
      глупая нежная
      тишь

      мы
      молчанием
      очарованы
      от любви огня
      отколдованы…
      ты скажи
      слова
      ожидания
      волшебства уйдет
      притязание.

      ты за окном…

      24/03/2012 12/00



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. МІЙ СВІТ
      Краса у Півдня не прим`ята...
      Ніким не скривджена.Хіба
      буває сонце так завзято
      б'є по дорогах. сум'яття
      охоплює укотре душу,
      і подумки в Макарів мушу,
      де батька отчий ще поріг,
      ах, я б хотіла в ті тумани,
      у зеленаві квітко-зали.
      та все не час і не на часі.
      а душу пам`ять тихо разить.
      і пра, і ближчі -всі далеко.
      я просто зірвана лелека,
      яку Прибужжя вчарувало.
      А час для змін?
      Знать не пристало.

      19.00. 18.03.2012.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. я тебе проклинати не буду....
      Я тебе дивувати не буду,

      Бо собою залишусь надалі.

      І тебе не закличу до суду:

      Душі наші обидві зстраждалі.



      Я тебе проклинати не буду,

      Бо прокльон - перепони, вагання,

      А без тебе, мов з голоду й скрути,

      Я помру - а це вже не страждання.



      Не страждати - це просто

      Жити.

      Без любові,

      Тебе забути...

      Це не плакати і не тужити:

      Хіба гірше щось можна здобути?


      з давнього



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. а місяць випиває море...
      а місяць

      випиває море.

      воно, безсиле,

      довгополе,

      в спокійнім бризі

      йде на горе...


      і зовсім тихо,

      без пручання.

      лиш несміливеє

      зітхання...


      01.20. 12.03.2012

      http://www.vip.rv.ua/pic/pics/vip63.jpg



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. я лишь ветка
      не печаль я, не ласка,

      не радость,

      не забытая кем-то

      сладость.

      не таблетка от боли

      любовной,

      не дорога удачи

      ровной.

      я лишь ветка

      вишневая,

      видно,

      как до боли бывает

      обидно

      у окна, все одна:

      печально.

      упустила момент

      созиданья...

      09.03.2012. 20.30.

      ""

      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. * * *
      Якщо вміє людина мріяти,
      Тільки та і уміє діяти.
      Бездіяльні душі у круків,
      Не летючі думки, а муки!!!

      Якщо мріє людина про волю,
      То добуде його для кола,
      Не оцінять, така біда,..

      У історика і у поета
      Лише правда -
      дорога до злету!

      Вже куди полетить:
      На біду чи на славу,
      Просто діять інакше
      немає права!



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. А що буває....
      ...
      А що буває,
      Як зникає
      Людина?
      Була ще
      Нині!
      Тут розмовляла,
      В душі живе ще -
      А вже - немає.
      Ні!
      Не померла!
      Жива-здорова!
      А просто зникла:
      Бо я - тривога...
      ...
      А що буває,
      Як сніг зникає?
      Іде далеко?..
      Летять лелеки,
      Шумлять здалека,
      Бринить бджолина
      Сім`я ревнива,
      Шпаки черешню
      Уже шукають
      Усі радіють,
      Чому - не знають...
      ...
      А що ж то буде
      Як Місяць зникне?
      Душа затихне...

      22.00. 29.02.2012.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Відповідь на пародію Івана Гентоша
      А в мене сонце
      З`явилось миле,
      Таке... красиве:
      Колись, казало,
      Був вид русявий,
      Та не пристало
      Сонцям при силі:
      Вони всі сиві!
      Тепер же Сонце,
      Ласкаво-миле.

      Що безтілесне?
      Це не цікаво!
      Враз захотіло -
      Явило тіло…

      …А біля хати
      Як же тримати?
      Секрет відкрию:
      Тепер животик
      На нього тисне!

      Сидить,сумує,
      Про грішне мріє...

      Ах, Сонце-Сонце,
      Таке ти в тілі?
      Ану на небо,
      Яке у ділі?!



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Бажання
      Я жінка прОста,
      Як ображають,
      Не скажу гостро,
      Лише прощаю.

      Я жінка ніжна,
      Як обіцяють
      Кохати вічно -
      Я все прощаю!

      Я хочу щастя,
      Не зірку з неба,
      Я хочу прЯсти
      Життя для тебе!
      Не хочу птаха
      У високості,
      Лише з тобою
      Прожити просто.

      27.02. 2012. 0.35.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. ПРОЩЕННЯ?..
      Як звично нам поплакатись на долю,
      І брата пожаліти( сміх в очах),
      Красу землі розп`яту, світлу волю…
      Співать про це! Ми тихий вічний жах!

      «Прости мене», - сказати Україні?
      Хай Бог мене карає кожну мить!
      Прости, що я, дитя твоє, при силі,
      Пустила, мов сирітку, бідну жить…

      Невзмозі я себе простити, брата,
      І друга, й незнайомця! Обіч всіх!!!
      Ми "вибач" - для матусиного ката?
      Такою кров`ю? Це прощення - гріх!

      Прощати лиш і плакатись на долю -
      То вічним буде горе і сваволя!

      taniamilewska
      26.02.2012



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Думка друга
      Моя душа – засмічене дворище,
      Де тільки хто і як не сипав бруд.
      У тихий закут заховати пищик -
      Це наче вкрасти і піти під суд.

      А все душа,її була угода,
      Та правда зло дала мені у двір.
      І ворогом лишень зробила згодом
      Свій власний світ, ну хто б іще зумів!..

      Пройду, зберу, змету усі печалі,
      Зіллю з водою дим жорстоких мрій:
      Вже час настав -он райдуг світлі далі:
      Візьми у руки, ну, хоч раз зумій!

      Як хочеш жити там, де вітер свище,
      Бери біду у кожного з руки:
      Так більші гори чорної муки...
      25.02.2012.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Думка перша
      Є спогади...
      любові лиш нема,
      Мов й не було -
      згоріла поміж слів.
      Мов вервечка
      заплутаних доріг,
      Як ті картинки
      Із закритих книг ,
      Неначе монумент,
      шо безголовий,
      Як у степу
      розтлілая полова…

      Було чи ні?
      І тільки тіні
      Нагадують
      Минулу
      дива силу.
      24/02/2012 00 00



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Я ЦІЛУВАЛА СОНЦЕ В ГУБИ

      Я ЦІЛУВАЛА СОНЦЕ В ГУБИ

      воно, беззубе,

      тим безтілессям

      дивувало,

      та не пропало.

      я цілувала вічність!ніжно!

      і так безгрішно...

      вона ж мені відповідала...

      а це лякало...


      я цілувала сонце в губи!..
      ВОНО Ж БЕЗЗУБЕ!!!

      12.00. 24.02. 2012




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. * * *
      Троянда запитала у ромашки:
      -Що за замашки?
      Чом з королями стала поряд, вийди,
      І повелю всі відмінити кривди!
      - Я там стою, де відчуваю Бога:
      Хоч безталанна, та Його небога
      21.38. 21.02.2012



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Пародія "Спілі вишні"
      Ви вгадали - недоспала...
      Ніченька без сліз
      Зором ясним будувала
      Свій життєвий зріз.

      Літо злинуло у осінь,
      Та нема ще меж,
      А вишнева тиха просинь
      Гріє серце теж...
      14.00. 20.02. 2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. * * *
      А небо грустное такое,

      В нем тайны дальние. Былое

      Не мучит. Просто лишь томит...

      Как жаль, что в прошлом

      Уж не быть -

      В нем хорошо:

      Оно без боли,

      Понятны все его пути,

      Их вот бы взять и обойти,

      Но нет уже ни глаз, ни истин:

      Они растаяли в искристом

      Далеком зареве... Увы!

      От их туманной синевы

      Уже не веет холод даже.

      А мы на прошлое все машем.


      23.04. 2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. * * *
      Живу як у вигнанні — звідусюди

      така байдужість душу облягла!



      Вигнання нам бува завжди з причини,

      Ми можем не відчуть - тяжка данина

      Раптово падає на плечі,

      Ми думаєм, за що? до речі?



      Нам просто все здається часто:

      Сказав лиш слово -

      Сонце гасне,

      можливо, в когось на душі...

      ***

      Йдемо з герцю

      Розумні вже...

      Як сивина ляга на сонце...

      ***

      Подеколи і захід сонця

      Ще не забрало ...

      ***

      Скиньте жало.

      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. До друга

      Ти не пали, це все неспокій,

      Вже скільки ось минуло років,

      Вже з півдня всі йдемо туди...

      Чому ж печаллю так цвісти?



      У чім твій жаль, було побито?

      А чаша винна ж не розлита?!!!

      Несеш найкраще крізь життя,

      Буває біль і сум'яття,

      Буває гірко.Й попри все

      Єднає думки це просте:



      І програш ,також, перемога,

      Там знайдеш новую дорогу.

      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Одиночество
      Одиночество.
      Мгла
      Без отчества,
      Ненакрытый стол,
      Тяжести покой.

      Одиночество...
      Сны, пророчества,
      За окном закат -
      День прошел -
      Ты рад!

      Одинок
      Не тот
      Кто один.Совьет
      Для него душа
      Тихо, не спеша
      Место для тепла.

      Хуже,
      Если души,
      Зависть-холод
      Сушит...
      Вот тогда
      она
      Навсегда
      одна.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. * * *
      А сніг змертвіло-безшелесний...
      Сумує серце - він іде.
      Далекий путь - його не вернеш.
      То ж час змиритись - все мине...

      І я в потрібну мить-хвилину,
      Немов зманіжена сніжина,
      Злечу в яскраву далечінь!
      Не темну ніч - в блискучу синь.

      15.02. 2012. 23.00



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Карусель любви
      А карусель,ну просто чудо,
      И остановка - где - не будем
      С тобой заглядывать вперед,
      Она сама произойдет!

      Произойдет? пускай однажды,
      Сейчас все это так не важно:
      Вот карусель - вот мы с тобой!
      Ах чудеса! Ах, Боже мой!

      А карусель, ну просто чудо,
      И остановка - где - не будем
      С тобой заглядывать вперед,
      Она сама произойдет!

      Сейчас полет, надежды, рвенья,
      Зачем придумывать сомненья?
      Зачем надумывать преграды?
      Сегодня счастью мы так рады.

      А карусель,ну просто диво!
      И в жизни все красиво-мило!!!
      И впереди начало счастья,
      Ах, карусель, как ты прекрасна!!!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Спогади...
      троянди... рожеві троянди
      стоять у вазі моїй...
      троянди, ви, милі троянди,
      вас бачу у тузі своїй...
      вже зникло, давно облетіло
      пелюсток ваших тепло
      та міцно у серці засіло
      тих рук, що тримали, добро...

      знов двері відчинені бачу,
      простягнуті руки,
      а в них -
      троянди рожеві,
      що плачуть
      росою і болем,
      що стих...

      троянди, ви милі троянди,
      роки проминуть як один,
      та, серця мого діаманти,
      ви в думках - хоч кілька хвилин!...
      з давнього, 2000
      taniamilewska



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. * * *
      Я знов одна...
      і знов знеможена...
      неначе всі думки стриножені,
      а, може, й так. вони поснули?
      неначе в сні давно-минулім:
      життя було, цвіло, буяло...
      та раптом ...

      Мила,ти не знала,
      Що раптом -
      просто не буває!
      Поглянь на фарби:
      Ти пізнаєш
      Усі ймовірні кольори,
      Лиш погляд вгору підійми.

      Повір у себе -
      Та ж без мрії
      Не можуть жити
      Навіть мрії!!!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. * * *
      Троянда в темряві - це чудо!
      Вона страхи вбиває любо!

      Якщо таку зустрів - то шлях
      Уже покрив спокійний дах!

      Не бійся -просто глянь - краса!
      Ти певен, що вона свята.

      Ще крок зроби лише один:
      Тобі на роки стачить сил.

      Троянди аромат - це віра,
      Упевненість, а не надія!!!

      taniamilewska
      ЖОВТЕНЬ,2011



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. немного непоэзии
      я не пишу стихи...
      я просто говорю,
      что снег упал,
      что крыши побелели,
      что ночь-удавка
      скрыла нашу лень
      под крыльями
      украв хоть часть
      успеха.
      я не пишу стихи,
      я просто так
      записываю мысли..
      вы говорите, что они прокисли?
      что до меня про это уж писали?
      но солнце до меня уже вставало,
      а я уйду - оно придет опять...
      и все по кругу, все однако, вспять...
      так почему мне мысли не писать?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Тема: №16 Високочола
      Я вийду з осені у жовтні!
      Пізніше? Ні! Бо очі сонні
      Мене у затишок зими
      Спокійно й тихо провели б...

      Я вийду з осені у зжовклий,
      Непевний час...Що ж розум гордий?!
      Тут щастя має той, хто лікті
      Завів жорстоко-непривітні,
      Хто пробиває телефон
      Крізь ліктям знаний лиш закон.

      Так міжсезоння в нас стріляє.
      Чому у жовтні? - Бог лиш знає...
      taniamiewska
      30/01/2012 20/15



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. * * *
      ‎"Гойдаю планету", - у думці в людини.
      Планета мовчить, бо то ж рідна дитина,
      Така премогутня, вона замовкає:
      На горе чи долю - довіра безкрая.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. * * *
      Як ти мене забудеш знову,

      Тобі нагадувать не стану,

      Чи так, чи ні - до мого крову

      Прийдеш, прийдеш, я точно знаю



      Милий мій, ти моє щастя,

      Ну, а я твоя біда,

      Як прийдеш, почуєш:"Здраствуй!

      Ти втомився, то ж сідай."



      Коли повернешся додому,

      Тебе виховувать не буду.

      Покличу, як завжди, до столу

      Байдужа людських пересудів...



      Милий мій, ти моє горе,

      Ну, а я, твоя біда.

      Ти прйшов - сідай до столу:

      Ніч на дворі, спать пора.
      2004



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. * * *
      я не буду казати тобі -

      напиши мені, напиши,

      може, відчай у душу закрався,

      може, просто у ній ти сховався...



      а душа твоя - дивне створіння...

      точно знаю, що я їй не рівня,

      стільки затишку , ні, не створити...

      а хто зможе тебе ще й побити?



      я не буду писати, промовчу,

      тихо воду у ступі потовчу,

      почекаю - а раптом душа

      ще й про мене тихенько згада?..

      5 сентября 2011 г.


      milewska…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Де кольори?
      А у житті буває так, що намальований вже грак kудись сховав байдужі крила... Йому художник, бач, не милий !!!
      Він все пита: чом чорні крила, чому на сонці без заграв?
      Чи хто художника спитав, чом кольору йому забракло?..
      Був, може, сум...Тривожні далі майстерність уперед гукали, можливо,кольори пропали...
      Він не розкаже, промовчить,бо в серці муза знов звучить, її дослухаться бажає.
      Про вибір кольору не знає. Якщо побачить, то впізнає! А Бог дозволить - то напише.
      В душі - мрійливо-ніжна тиша...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. * * *
      Вже спрагу у житті не раз я мала-
      Та тільки горде "Я" -не смій - казало! -
      Терпи!
      Якщо ж є доступ до води- усе ж іди!
      Терпець занадто нас зашліфував!!!

      То ж до води!
      Повзком чи кроком -
      Кому яка до нас морока -
      Як сам не дойдеш - пропади,
      А зможеш -інших проведи -
      Забуть намову Заратустри,
      І Ніцше стадії пройди -
      На третій вже ти. Уяви,
      Зумій себе туди підняти!..

      Це так важливо - сам не пий -
      Та інших напоїть зумій -
      Стань над добробутом для себе.
      У людях є таких потреба!!!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Два листи з дна
      Пам`яті загиблих на підводному човні,
      «Курськ» присвячується...

      Лист перший (в день загибелі)

      Вода, пісок чи, може, глина
      Вони тепер мене поглинуть
      На цілу вічність.
      Боже мій! Я жить хотів,
      Та не зумів...
      Я довго вірив, довго вірив,
      Страждав, надіявся і мріяв,
      Як повертатимусь додому...
      Та раптом зрозумів: нікому
      Ми не потрібні. І в пітьмі
      Я засинав... І в тому сні
      Я бачив сина, небо, землю!
      Тебе кохана. Я не стерплю
      На тому світі зла такого!
      Про нас забули?! Ні, списали!
      А ми тоді того не знали...
      І довго вірили й чекали...

      А нас тоді уже списали...


      Лист другий (в день підняття тіл з дна)

      Вже не живу, тепер я точно мертвий.
      Це так нестерпно мила, так нестерпно...
      Вже не живий, додому не поверну,
      Де місце є для моряка? Таверни
      Знайти на можу для душі...
      То, може, ти знайдеш на цвинтарі
      Місцинку на самісінькій горі,
      Де сухо геть,
      Нема води ні краплі!
      Тоді, я вірю, наче раптом,
      Підніметься душа із глибини,
      Але, моя ріднесенька, зніми
      Із себе чорне плаття безнадії.
      Бо в ньому гасне й ця остання мрія,
      І одягни найкращі свої шати,
      Щоб не змогли в тобі вдови пізнати!
      Помолимось тихенько – ти і я –,
      Щоб відійшла на небеса душа моя...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. думки вголос
      Я тільки кома

      в реченні життя.

      А ще є текст:

      мені він не відомий.

      Я проживаю день.

      Мені знаходять місце -

      і ти хоч трісни!

      Або поставлять

      зовсім не туди -

      все в Божій Волі

      та в руках людини,

      яка ПРИ СИЛІ

      2012,січень



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Чудо світу ( літні спогади)
      Доспівають яблуні в саду…

      Я сюди вже більше не прийду.

      І, мабуть, і через десять років

      Я згадаю, як червонощокі

      Обпадали, перебиті градом…

      Може, ми були тоді і раді

      З’їсти впале сонечко на землю…

      Та для мене стало одкровенням,

      Справжнім чудом пізнання природи…

      … І як соромно тримати біля рота

      Згусток сонця, справжнє чудо світу –

      Яблучко, що градом перебите.

      2005




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. * * *
      Туманіє все навколо…
      Тільки скрипка грає соло.
      Та,насправді,грамафон
      Мене вводить в тихий сон.

      В сні усе бува чудово:
      Молода тепер я знову,
      Знову хочеться любить
      Всіх навколо, й вічно жить!

      Знову скрипку чутно дуже,
      А моє серденько туже
      За минулими деньками,
      Де ми всі були як камінь.

      Як любили – то навічно,
      Як учили – то всебічно,
      Як робили – то для всіх…
      Але молодість, як сніг, –
      Промайнула – і немає…

      Та в сімнадцять, хто це знає?




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. * * *
      У сумі днів я одиноко
      Про тебе думаю завжди...
      Хоч інколи, про людське око,
      Тебе так хочу проклясти,
      Сама сприймаючи за правду
      Думки про ненависть і біль,
      Та хай лише прийде те завтра -
      Забуду про негоди сіль!

      Кохання солодощі ближчі...

      2000



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Я - осінь
      Я вже не боюся. Доволі!

      Вже квітка росте поволі…

      Вже серце моє ожива…

      Та я не весна.

      Я - осінь.



      А осінь – це тиха просинь.

      Це сонця тепло й блакить…

      Буває й таке: на мить

      Мене охоплює буря!..


      Та я тільки бабине літо

      І кава, на стіл пролита…

      15.54. 29.07. 2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    107. Три крапки...
      Я розсипаю крапки-коми.

      І запитань багато маю.

      Та вже стою із того краю,

      Де все три крапки підміняють.



      Чому людина народилась...

      Чому безтільні дні плодились...

      Чому в пустій ми суєті...

      Для чого рими ці мені...

      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    108. * * *
      ти враз забув, про що казав,

      ти не кохав, проте мовчав,

      як сумував - сміявся, знаю,

      а сльози ми ховали геть -

      не зрозумілий всім портрет

      з тобою мали ми обоє...

      не може бути тут розвою...

      тут мертве все було. одначе,

      сміявся ти - і я не плачу,

      як сумував - мовчала тихо:

      не почуття - взаємне лихо

      11.09.2011.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Усе випадково...
      випадково, усе випадково...

      був привіт. любування. і знову

      крізь зимову хмарину мовчання

      випадкові слова - не вітання.



      випадкове "привіт".

      слово - тихий параліч -

      зупиняє політ ...



      хвилі неба побачить

      зможуть радісні очі.

      не та хвиля. пророчий

      вітер зник. без потреби

      поодинці на небо....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. * * *
      Сіре сонце у сірих очах
      З`їло думки:
      Ти більше не птах,
      Ти вже більше не та перепілка,
      Що, щасливо шукаючи гілку,
      Піднімалась й летіла у мріях,
      Бо життя - це театр в певних діях.
      А у тебе було тільки дві:
      Це дитинство й ДИТИНСТВО.
      ПРОСТИ!!!
      08.01.2012. 12.40
      taniamilewska



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. * * *
      НА РІЗДВО, НА НОВИЙ РІК
      ПЕРШИМ ВХОДИТЬ ЧОЛОВІК!
      ХАЙ ДО ВАС ЗАЙДЕ БАГАТО,
      ЩОБ ЩОДНЯ БУЛО МОВ СВЯТО!
      І ДОБРОБУТ, І ЛЮБОВ -
      ПРЕБАГАЦЬКО! ЗНОВ І ЗНОВ!!
      06.01.2012
      ЩЕДРИЙ ВЕЧІР! ДОБРИЙ ВЕЧІР!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    112. * * *
      Сховалася в душі печаль,
      Відкрила очі - біль чудовий -
      Побігла б я від неї вдаль,
      Та ж тіло мало з нею змову.

      Я рвусь крізь лати самоти,
      Шукаю істину і щастя,
      Та знову осінь, знов плисти
      Рікою долі - Самовластя.

      Все ж прийде мить. Душі буття
      Підніме тіло над марноту:
      Ніколи сутністю життя
      Не стане хлібная турбота!

      Лиш той,хто йде назустріч мрії -
      Теплом навколо всіх зігріє!
      06.01.2012.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. * * *
      Ніч впала тихо,
      обплела земне, тривожне,
      дико-тихе почуття.
      Я вже давно
      далеко не весна,
      та ще мене
      і в зиму не пуска.
      У спокої
      незнаних відчуттів
      я проживу ще років
      кільканадцять,
      як Бог дозволить...
      Світ мене зігрів,
      я маю щастя
      в путь земних
      збираться,
      вже знаючи ціну
      - " а я живу".
      І я іду,
      радіючи дощу,
      і спеці,
      і порадам,
      і тривозі.

      Я не згораю
      у тяжкій знемозі.
      А просто йду
      по вибраній
      дорозі.

      05.01.2012.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. * * *
      А,може, вже мене давно нема?

      Полинула за лінії можливі?

      То що ж тоді мене весь час пройма?

      Печаль це? Біль? Чи примхи мерехтливі?..

      А,може, я давно вже не живу,

      Лиш органи існують на планеті?

      А я весь час тону , тону...

      Як інформація в системі ,,Інтернету”?

      2009, весна

      ""

      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Переспів вірша Миколи Браги
      Ми не вміємо бути собою.
      І не тре задавати питання!
      Якщо ціниш надмірно свободу,
      То кохання було вже останнє.

      Ми надміру буваєм собою,
      То й завжди понадміру біда!
      А коли скажеш "Єсть" для двобою -
      То для інших підчас ти вода!

      Непомірне бажання вгодити
      Підганяє до сильних по раду,
      І хоч зло має намір побити,
      Ми приймаємо щиро пораду!

      Якщо хочеш хоч краплю довіри:
      Скинь із себе мрійливість без міри!
      02.01.2012, 16.30.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. * * *
      я не сумую, просто дим

      закрався в душу. золотим

      хотіла я у ній писати...

      та знов життя уже не свято,

      знов падолист вкриває. мушу

      прикраси створювать сама.

      розчарування - то марнота,

      щоденних днів пуста турбота.

      дивімося вперед - той дим

      розтане...

      Кожному свій Рим!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. * * *
      Не нарікаю я на Бога,
      Бо я його проста небога...

      Негоже раз зайти у гості
      Й дозволити хоч прояв злості!

      Тут скаже хтось:"Та це неспротив!" -
      Я з Богом воювати проти,
      А з дурнями тим більш не буду -
      Байдужа я до пересудів!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. * * *
      Вы мне присниться
      Вдруг так захотели...
      Но вы уж смели
      Бывать в тех снах.
      ...Метели пролетели,
      Дожди прошли -
      И мысли отошли
      С планеты под названием
      Любовь.
      Мне все равно:
      Усталый вы, спокойный -
      Пустить в свой сон
      Вас больше не могу:
      Там нет планеты
      Под названием "Люблю"...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. * * *
      Пощедруймо-попросімо:
      Щастя-радості щоб зливу
      Всім послали небеса!

      Повсякденні чудеса
      Хай рятують нас щоднини,
      Надає хай Бог нам сили
      Йти вперед, назустріч долі,
      Та, руйнуючи сваволю,
      Щоб в єдиному пориві
      Ми в добробуті й при силі
      Новий рік в НОВІЙ КРАЇНІ
      Дружно й радісно зустріли!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. * * *
      Все казалось бы как всегда:

      Те же люди, та же вода,

      Дождь, как прежде, куда-то сбежал,

      Только жизнь - это даже не даль,

      Не печаль, не вокзал ожидания,

      И не радостное свидание,

      Не приезд долгожданного друга...

      Эта жизнь . ....

      Скажем ласково - скука.

      В скуке этой есть место печали...

      И позвав нас однажды из дали

      Замесили хлебец утомления.

      В нем сомненья, надежды, везения,

      Суета, беготня и мучения.

      Еще зависти подмешали -
      Вот и жизнь - что за чудо создали!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Моя ГАЛАКТИКА
      мене нема ні в відстані, ні в часі,
      я пролетіла крізь галактику свою...
      не засумую, не зазлюсь -заплачу :
      я просто так, між іншим тут живу.

      … тут сонце світить,
      може, і тепліше,
      можливо, шурхіт трав -
      солодший сну,
      та ми живем лиш раз,
      і я ціную,
      свою дрібну й просту -
      ГАЛАКТИКУ - свою



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. * * *
      она сидела у окна,
      и не мечтала, не рыдала
      о том,что жизнь - уже зола,
      так видно надо, Богу надо.

      найти в минутах, что даны,
      удела счастья - вот задача,
      и даже созерцать рассвет,
      и быть наполненым удачей!..

      Любовь ли, память о любви,
      Борьба...Но лишь не сожаленье!!!
      Найти ! Свое во всем найти,
      И искренне, и с вдохновеньем!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. * * *
      життя казкове,

      навіть нуд

      не позове

      його на суд :

      в вікно поглянь -

      ти тут, ти є,

      в цей день,сьогодні -

      все твоє:

      твій новий рік,

      твій біль, твій сум,

      і радість,

      і казковість дум...

      хапай хвилини,

      спрагу погаси -

      знайди у повсякденні

      мить краси!!

      ""

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. * * *
      Ніщо не диха.Повна ніч.

      Не світять зорі, їхніх свіч

      Не допуска печаль туману...

      Та все чекає: прийде ранок,

      Сховає смуток всіх і всього:

      Знов посмішки,і рух. Та мана

      Нічного шарму знов настане.

      Ніч - чародійниця, красуня.

      Хоча ми в ній злегка у сумі,

      Проте цей щем - чарівний трунок!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    125. * * *
      чи думав ти, що до дощу байдужа,

      він не лякає, не пройма мене,

      що погляд мій від болю тихо сушать

      слова твої, лиш спогляну Моне?

      я наче та картина відболіла:

      туманне серце, голова ясна...

      о скільки вже почула. прогоріло,

      переболіло - як Моне жива,

      і як Далі картини, що у русі:

      не запитали, кажуть, - оживіть!

      і я живу...

      Моне й Далі, ми мусим,

      нас не питають, просто кажуть - жить.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Живи сьогодні!
      Живи сьогодні, як у день останній!
      А,значить, думай, дій. Не варто
      Байдуже споглядати навкруги,
      Чекати, що саме прийде тобі до рота!
      В чеканні втратиш все!
      Найперше,так свободу!

      Живи сьогодні! Неповторність зла:
      Утратиш час - повернення не буде!
      Не бійся злоби, пересудів люду!
      Лиш тих чека достаток і добро,
      Хто сам засіяв поле.Так було
      Записано в скрижалях для людини!
      . . .
      Живи ж уповні кожную хвилину.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. * * *
      Не заглядайте у чуже вікно...
      Не заважайте вечоровій тиші...
      То лиш здається, що мовчать давно,
      Насправді, так кохання ніжно дише.

      Там кожен має свій акорд в душі,
      І ця струна тонка як неймовірність!
      Не заглядайте в душі - все одно -
      Лише вони відчують ту чарівність.

      2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Я така класна...
      Я з вигляду вся така класна,
      Комусь видаюся химерной..
      Незвично розумна. Та, власне,
      Не хочу я бути собою:

      Хотіла я стать літаком -
      Сказали, впаду над мостом!
      Подумала лижами стану -
      Сніги моментально розтали.

      Тоді - найпростіше для жінки:
      Зіграю красуню в собі.
      Бо кожна із нас, поневолі,
      Веде пожиттєво ці ролі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. * * *
      Вся кава випита до дна,

      нема ні суму, ні досади,

      І знов одна іду до саду,

      вся кава випита до дна...


      Той сад - це спогади.Вже час

      забути все, і линуть далі.

      Я там покину всі печалі,

      Той сад, і кава - спомин вас.

      А я іду тепер вже далі.


      В саду постою лиш хвилину,

      і нині я тепер покину

      ті спогади про вас.І каву,

      що ароматом поєднала.


      Вже кава випита до дна,

      а смак її давно забутий...

      Я кинусь до людей. Добути

      смак жить без кави

      і без вас!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Карусель любви

      А карусель - ну, просто чудо,
      И остановка - где - не будем
      С тобой заглядывать вперед,
      Она сама произойдет!..

      Произойдет? Пускай, однажды
      Сейчас все это так не важно:
      Вот карусель - вот мы с тобой!..
      Ах чудеса! Ах, Боже мой!..

      А карусель - ну, просто чудо,
      И остановка - где - не будем
      С тобой заглядывать вперед,
      Она сама произойдет!..

      Сейчас - полет, надежды, рвенья,
      Зачем придумывать сомненья?
      Зачем надумывать преграды -
      Сегодня счастью мы так рады...

      А карусель - ну, просто диво!
      И в жизни все красиво-мило!!!
      И впереди начало счастья,
      Ах, карусель, как ты прекрасна!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
      Самооцінка: 5

    131. Годинник часу (вільний переклад piosenka Tadeusza Woźniaka)
      wolne tłumaczenie

      Прийде колись, постукає для мене,

      Годинник Світла, а я все зелена,

      І в голові моїй блакить думок живе,

      Та не пустих, в ту мить ясне

      Мене охопить світле почуття,

      І я готова у нове буття…

      Стечуть всі дні, неначе простріл.Свіжо

      Я все ж сприйму – що маю геть іти:

      Не знаю, де, лиш знаю - назавжди!!!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. * * *
      Вы мне присниться
      Вдруг так захотели...
      Но вы уж смели
      Бывать в тех снах...

      Метели пролетели,
      Дожди прошли -
      И мысли отошли
      С планеты под названием
      Любовь.
      Мне все равно:
      Усталый вы, спокойный -
      Пустить в свой сон
      Вас больше не могу:
      Там нет планеты
      Под названием "Люблю".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Я нічия (споглядаючи картину Едварда Мунка)
      я не чиясь...я просто ні-чи-я.
      це не гординя -просто так буває:
      душа пустельну істину пізнає -
      і після цього раптом завмирає.


      у нас з душею зговір тихий є:
      ніхто нікому жить не заважає,
      думок печалі серце не приймає,
      вони вже відлетіли в сизі далі...


      я нічия... я просто - нічия.
      це не гординя - просто так буває.
      душа вже не струна. нема печалі -
      вона живе так амнезійно стало...

      червень, 2011


      http://www.facebook.com/photo.php?fbid=211412998924426&set=pt.206706692728390&type=1&theater



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --