Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Леся Геник (1982)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   А сни її такі, неначе мальви...
    А сни її такі, неначе мальви -
    при досвітку, у зоряній росі.
  •   Ти зовні здаєшся крицею...
    Ти зовні здаєшся крицею,
    всередині ж, як вода,
  •   ***
    Їм добре, напевно, бо совість ночами не мучить,
    та й совісті вже, як такої, у грудях нема.
  •   Серпневий дощ
    А дощ цей такий спасенний
    опісля жаскої спеки,
  •   *** Наступного тижня
    Наступного тижня уже відлетять журавлі.
    Іще одне літо збиратись почне у дорогу.
  •   Я визнаю поразку…
    Я визнаю поразку - от і все.
    Немає більше гарту і горіння,
  •   Я - маленька-маленька пташка
    Я маленька-маленька пташка,
    я хотіла вгору летіти,
  •   А день заколисує ніч…
    А день заколисує ніч.
    А дощ заколисує хмари.
  •   Іду
    Іду, а сутінь голосить: "Стій!"
    і б'ється, як ніч, у груди.
  •   ***Спотикаюсь і знов підіймаюся...
    Спотикаюсь і знов підіймаюся,
    обтираю з колін, що непройдене,
  •   Облуда
    Глянеш довкола і знову стане на серці гірко,
    бо не минає облуда білого навіть одвірка,
  •   Щісті
    Якби знати, о, якби знати,
    коли щісті ввійде́ до хати,
  •   А завтра вже весна
    Знов паморозь, а завтра вже весна,
    і лютий дремене далеко в гори.
  •   Лю...
    І руки мої, мов крила,
    коли у твоїх обіймах.
  •   Мине
    Перемовчу цю мить, пережурю цей день,
    а небо знов нахилиться й заплаче.
  •   Не снігом
    Замітає не снігом - розпукою,
    замерзають не ноги - сліди.
  •   Вони ішли (пам'яті Небесної сотні)
    Вони ішли, ішли й не озирались
    чи де погас вогонь, чи ще горить.
  •   Така зима!
    А нині за вікном така зима -
    аж дух спирає, аж скобоче в грудях!
  •   Іще один крок назад
    Іще один крок назад -
    в задвер'я чи завіконня.
  •   Дивна квітка
    Ти у мені цвітеш, як дивна квітка.
    Тендітно ніжать серце пелюстки.
  •   Не повертай
    Ти мене мені не повертай,
    я собі без тебе не крилата.
  •   Сама по собі
    Я не з вами і не́ проти вас.
    Я сама по собі.
  •   Не розумій
    Не розумій мене, не розумій.
    І рви на шмаття цей рожевий люрекс,
  •   Загублена
    Загублена у всесвіті печалі.
    Забута у словах, що відянчали.
  •   Стомилась
    І потьмяніють білі орхідеї
    на підвіконниках душі моєї,
  •   Овече
    У нас крадуть.
    А ми, як ті ягнята,
  •   Серденько
    Ти вени порізала...
    ножиком, жилкою,
  •   Донечці
    Моя маленька донечко, привіт!
    Люблю тебе безмежно!
  •   Її цілувало сонце
    Її цілувало сонце -
    лишало палкі веснянки.
  •   *** Коли життя дрібніше за монету...
    Коли життя дрібніше за монету,
    коли воно не ставиться в ціну,
  •   З попелу
    Вродимо з попелу -
    тихо, без натиску,
  •   Нелегко відпускати
    Нелегко відпускати, що було,
    а особливо - світле і прекрасне,
  •   Якби…
    Якби ж ти тільки знала, люба доле,
    як солоно у грудях від жалю,
  •   *** Першогрудневий сніг...
    Першогрудневий сніг...
    Другогрудневий дощ...
  •   Привиділася
    Я тобі привиділася вчора...
    Чуєш? Чуєш? То була не я!
  •   Осінь падає під ноги
    Осінь падає під ноги...
    Хтось ще багне утеки
  •   *** Нехай довкола невблаганна осінь...
    Нехай довкола невблаганна осінь
    на стежку ранку вимітає сум,
  •   Пройдуть дощі
    Пройдуть дощі, бо все таки пройдуть,
    і Бог веселку з неба перекине
  •   *** Хай світ померкне
    Хай світ померкне, хай упаде ніч
    зловіща на сади, поля, дороги.
  •   Перший сніг
    Перший сніг. Вечірнє місто.
    Серцю в грудях тісно-тісно.
  •   Хто сказав?
    О, дівчинко з блакитними очима,
    ця осінь дійсно трохи дощова.
  •   Ще маю надію на осінь
    Ще маю надію на осінь,
    на жовті листки і амвони,
  •   *** Отак минає все...
    Отак минає все -
    і світле, і не зовсім.
  •   *** О, ці похмурі дні
    О, ці похмурі дні, ці сльози ясенів
    стежками опечаленого скверу.
  •   Не...
    Не квітчаю сю осінь омріями,
    не вінчаю сі ранки надіями,
  •   Порожнеча
    Надто часто в серці порожнеча
    виє лунко, наче блудний пес.
  •   Збреши мені
    Збреши мені, що завтра буде ясно,
    що сонце розласкавить сіре небо,
  •   Старий горіх
    Під ноги знов осипалося листя
    старенького горіха край межі,
  •   ***Твої рядки, як чисті океани...
    Твої рядки, як чисті океани,
    як світлий день, що морок осява.
  •   Переживу
    Ти знаєш, якось я переживу
    відречення твоє, і біль, і сльози...
  •   Між нами диміли гори
    Між нами диміли гори.
    Між нами палала осінь.
  •   О, мій Березове!
    О, мій Березове, колисочко рідненька
    дитинства босоногого мого!
  •   Смиренне
    Хочеш ударити - вдар,
    я ухилятись не стану.
  •   ***Долоні світу - зимні...
    Долоні світу - зимні. Урагани
    шинкують понад водами життя.
  •   ***Загубилася біла стежечка...
    Загубилася біла стежечка
    межи чорними, межи сивими...
  •   Не сквернослов!
    Не сквернослов намарне, не потрібно
    плювати на святе, на цвіт і світ,
  •   Спрагле
    Дощі випивають вечір. Лишається ночі спрага.
    Мовчання порожній келих у витомленій руці.
  •   Лучеську*
    Там, де Стир* згинає свого лука,
    щоб гостріш ударила стріла,
  •   Ми звикли до війни, як до негоди
    Ми звикли до війни, як до негоди.
    Ховаємося глибше під навіс,
  •   На перехресті
    На перехресті з'ятрених світів
    запалює вогні нове зачаття,
  •   плакала
    плакала я і дощ
    плакав зі мною поряд
  •   *** Ти схожий на вечір літній...
    Ти схожий на вечір літній,
    такий до нестриму вабний
  •   Літня ніч
    Розкажу тобі, друже, про ніч,
    про картаті зірки над селом,
  •   Не буди
    Якщо біль у тобі дрімає -
    не буди його, не буди,
  •   *** А все, що не від Бога - від лукавого...
    А все, що не від Бога - від лукавого,
    усе, котре несвітле - темнота,
  •   Не самотня
    Мені вітер за тата, вітер...
    Мені мряка за маму, мряка...
  •   Ілюзія трави
    Лягти б у траву на хвильку
    і проз невагоме листя
  •   Я стаю кульбабою гірською
    Я стаю кульбабою гірською
    і вростаю у травневу зелень...
  •   *** Відшаруділи ночі і вітри...
    Відшаруділи ночі і вітри,
    Відстугоніли тучі і заграви.
  •   Перша гроза, наче хрещення
    Перша гроза, наче хрещення
    щойно збуйнілим садам.
  •   Весняне
    Весна колише в небі жовте сонце,
    пташиною виспівує пісні.
  •   Вишня цвіте
    Кожну пелюсточку вишні
    спрагло цілую очима,
  •   *** Нашіптуй мені спасіння...
    Нашіптуй мені спасіння,
    бо хочу забути осінь,
  •   *** Яка ж то радість, Господи пресвітлий...
    Яка ж то радість, Господи пресвітлий!
    Яка ж то насолода у житті -
  •   ***Навчися говорити до очей...
    Навчися говорити до очей,
    не плямкаючи цвіллю за плечима,
  •   Сльози мої - кропива
    Сльози мої - кропива. Жалять і серце, й очі.
    Знову молю прощення. Тихо вмирає день.
  •   Про чорні ями
    А хтось копає знову чорні ями,
    втирає піт з немудрого чола:
  •   ***Комусь - торти...
    Комусь - торти, комусь - несвіжі крихти.
    Комусь весілля, а комусь - біда...
  •   ***
    Така мені солодка ця жовтінь,
    Така медова, аж єство п'яніє,
  •   ***
    Невідплакана, невідмолена,
    Вже у небі, аж поза хмарами,
  •   Заплутане
    Заплутане розплутати незмога...
    Слова - не лезо,
  •   ***
    Проз тінь безсилля -
    вістрям золотим.
  •   Ідеш на прю
    Ідеш на прю...
    Система непорушно
  •   Повірити б на крапельку сильніше…
    Повірити б на крапельку сильніше,
    вдивлятись не у скверну темноту,
  •   Якщо ти - людина
    Якщо ти пташка - не лякайся неба.
    Якщо людина - не цурайся діл,
  •   ***
    Крила тобі вже не мліють,
    Руки тобі не болять...
  •   в очікуванні дива
    чекаю дива спрагло кожний день,
    у кожду шпарку зазираю вперто -
  •   До Св. Миколая
    Святий Миколаю,
    я нині благаю
  •   Перша студінь
    Перша студінь захохкує вікна,
    Морозцем осідає на гіллі.
  •   *** Цей день...
    Цей день, що вростає у небо, як сонях...
    Це сонце, що править за бога самотнім,
  •   Тривожне
    Тривожно...
    І серцеві вузько у грудях.
  •   Це місто
    Це місто, заселене тінями літа,
    ці вулиці, стерті до голого ліктя,
  •   Задушне літо
    А літо заду́шне ще й супиться -
    Йому би ще вікон і... вік.
  •   Чекаю дня…
    Чекаю дня без підлості й брехні,
    Без підступу і скверного торкання.
  •   ***
    Не відпускай мене в самотню заметіль,
    Нехай і літню - що мені до літа?
  •   Тікай від нього…
    Тікай від нього, біла янголице!
    Тікай, не вибираючи доріг.
  •   Скалічена стерня…
    Пече мені скалічена стерня,
    Коріння жовте видирає спокій.
  •   А хочеться бути маленькою
    А хочеться бути маленькою,
    Захоплюватись невідомістю,
  •   Я зречуся останнього бою
    Я зречуся останнього бою
    І піду там, де соняхи світять,
  •   Здаватися не варто
    Коли згорає ґніт десь глибоко в тобі,
    Коли на пальцях віск липчавіє до болю,
  •   Розцвіли каштани
    Розцвіли каштани...
    Сонце полум*яне
  •   Відраховую кроки назад…
    Відраховую кроки назад,
    Вивертаючи вічність назовні
  •   ***
    Хай дощ і сніг, хай хуга й блискавки,
    А пагін юний не здається смуті -
  •   ***
    насправді... ми й насправді загубилися
    відбилися від зграї маловірної
  •   Які великі зорі!
    Які ж великі зорі! Яке безмежне горе...
    Півміста на колінах розпачливо стоїть!
  •   А мені сьогодні невесняно…
    А мені сьогодні невесняно...
    Сонце лізе, мов рудий павук,
  •   Ти просто вертайся живим!
    Ти просто вертайся живим
    До рідного отчого дому!
  •   За правду
    (Аделі С.)
  •   Вдане
    Я вдам, що не вчула слова огудного за спино́ю...
    Я вдам, що не взріла глуму несвітлого ув очах...
  •   Завтра
    Він завтра народиться знову.
    А ми
  •   Голосіння сирен
    В Івано-Франківську провели в останню путь бійців, котрі загинули під Іловайськом...
  •   ***
    Ой сіяла чорнобривці мати коло хати...
    Чи гадала Україна, що ме воювати?!
  •   ***
    Господи, дай мені сили мовчки терпіти незгоди,
    Не нарікати на долю, не голосити дарма.
  •   Це не люди...
    Це не люди, і навіть не звірі -
    Звірі звірства такого не вчинюють...
  •   Приховане
    В моїй душі - печаль, і більш нічого.
    Безмежне море сірості, і все...
  •   Моя історія
    Моя історія - то біль старого лева,
    Безвиння і розтерзана вина,
  •   ***
    Обтрусила осінь багряницю
    зі своїх натомлених рамен,
  •   Не сезон…
    Не сезон закохуватись нині -
    Понад містом тужить листопад...
  •   ***
    Маневрують парасольки
    Вулицями міста,
  •   ***
    Зіщулилась од холоду катальпа*,
    Вдягнули панни-верби сірі пальта -
  •   Осінні неусміхнені рядки
    Не встигла попрощатися із літом,
    А вже у серце осінь зазира
  •   Не зачіпай журливої струни
    Не зачіпай журливої струни,
    Нехай зі сну не будять опівночі
  •   Вільні
    Над куполами стяги жовто-сині,
    А в серці знову темносивий біль -
  •   Незабутнє
    Руки терпко пахли тютюном,
    Як горнув до себе, ще дитину...
  •   ***
    Ранок поле вибілив туманами,
    Небо охрою присипав на межі,
  •   Там, де мальвами косичені світи…
    Там, де мальвами косичені тини,
    Вікна долі - сонячні зіниці,
  •   (листо) Ноша
    Згорять колись усі мої листи,
    Котрі не відшукали адресатів...
  •   Доки буря…
    Розгулялась буря понад містом,
    Сивих розлякала голубів,
  •   Нестерпний біль
    А так, бува, болить, що й не стерпіти -
    Аж репаються з болю образи!
  •   Устами притулюся до землі...
    Устами притулюся до землі -
    До тої, що найперша, наймиліша.
  •   Купальський вогонь
    Майна* горить, поглянь, майна горить,
    Метелики вогненні аж до неба -
  •   Послання
    Я тобі послання з-поза ґрат
    Слала (і не раз!), мій рідний сину,
  •   Вишіптуй
    Вишіптуй журу із мене,
    холодну, колючу муку.
  •   ***
    уже нема жовтявого роздолля
    кульбаби посивіли шурхотить
  •   ***
    Розірвано думки дрібним пелюстям,
    Загублено у вирі сподівань.
  •   ***
    Пригорни, в захмареній долині
    Серця засвіти мені любов,
  •   ***
    Перейдено давно усі краї,
    Котрі лиш можна в світі перейти -
  •   Мені б у дощ…
    Мені б у дощ пірнути, як в дитинстві -
    Босоніж-мокро і бігом-бігом,
  •   ***
    Там, де сакури пишно цвітуть,
    Де магнолії зваблюють ночі,
  •   Гірко плаче осінь…
    (нашим журавочкам-заробітчанкам)
    ***
  •   ***
    Відкружляло надворі білим,
    Віджурилися заметілі,
  •   Боже, дякую Тобі…
    Боже, дякую Тобі за це прозріння -
    Відшукати в собі потайник
  •   Невчуте
    Не ламай байдужо ми життя під корінь,
    Не пиляй захланно гілля навесні,
  •   а весна слаба…
    Вже змотані клубками білі пасма
    безвілля непритомної зими.
  •   ***
    Кличе синиця долю голосно на світанні,
    Пір'ячко жовто-сонне горнучи до весни.
  •   ***
    Зосталися підсніжники... під снігом,
    І лиш на серці - пелюстковий щем,
  •   Марні пошуки
    Шукаю твоє обличчя у натовпі перехожих...
    Вслухаюся в кожен голос - а раптом учую твій?
  •   Нумо врешті весну стрічать!
    Ой, ти Березню ясноокий,
    Перший просвітку до тепла,
  •   ***
    Розлито у небі каву -
    Арабіку чи робусту -
  •   ***
    Не відаючи неба голубого
    Без натяку на згубний буревій,
  •   ***
    Осипано надії кришталеві
    У по́січ листопадної пори...
  •   ***
    Відсіріло в моєму вікні,
    Тільки сиво ще в’ється фіранка...
  •   До Янгола
    Ти серце моє прочиняєш
    До світла, до ясного світла,
  •   Ще надто чужі…
    Ми сьогодні ще надто чужі
    За горнятком пахучої кави...
  •   Осіння печаль
    Ти - печаль осіння на моїй долоні.
    Витліле намисто марева думок.
  •   Першо-грудневі сніжинки
    Перші грудневі сніжинки вальсують
    У поруділій траві,
  •   Зрікаюся болю...
    Зрікаюся болю сьогодні,
    Запалюю свІчі надій.
  •   Засмученому серцю…
    Якби ж Ви знали, як мені печально,
    Що Ваше серце пуп’янками руж
  •   ***
    Ти в осені мене цій віднайди
    Допоки ще палають буйно липи,
  •   ***
    А я не вмію, Янголе, без Вас...
    Темніє небо під покровом ночі.
  •   Вже не чекаю…
    Вже не чекаю... Осені печаль
    Вповила серце в неозору сутінь.
  •   Дороги у Вічність
    (Моїй дорогій Валі Савелюк)
    ***
  •   ***
    Скільки мудрагелів доокруж -
    Голову зрива од тої думки!
  •   І знову боротьба…
    (А.С.)
    ***
  •   Де вперто цвітуть чорнобривці…
    Де тихі, сумні чорнобривці
    Ще важаться вперто цвісти
  •   ***
    Голодна собача лая́
    Мовчазно застигла, чекає...
  •   Про Людину
    Людиною наречено у світі.
    Та чи лишається Людське в душі,
  •   Земна
    Занадто земна в цій осінній печалі,
    Коли межи злата листків
  •   До листопаду…
    ...І ми з тобою тихо розійшлися
    До листопаду, ще до листопаду.
  •   Чекання
    І знову чекати у сірій вітальні
    Допоки запалять свічу...
  •   Без надії…
    Мине кампанія. Мине епоха урни
    І сей, павлінно-випедрений, час...
  •   За дверима…
    Це - як стук у двері, за котрими ніч,
    Визрієш убогі силуети...
  •   ***
    Минеться день... Мине осінньо-тихо,
    Не встигнувши звуалити сльозу
  •   По літу…
    У тихому парку надії
    Тремка літургія по літу...
  •   ***
    Так пізно-пізно айстри розцвіли,
    А пригорнути любляче несила...
  •   ***
    А я б летіла, я б летіла в даль
    І крилами до неба доторкала,
  •   Мій ти і… не мій
    Клаптики пошерхлого паперу -
    Безнадійно-хламно на столі.
  •   ***
    Чого натягаєш струну?
    То ж їй обірватися легко!
  •   У дзеркалі…
    У дзеркалі осіння заметіль -
    Вже сивина у за́тінках печалі...
  •   Задума
    Оця чорноброва задума тобі так пасує сьогодні...
    Її доторкаю очима, що наче незриме крило.
  •   Післячуття…
    Столітнє це моє післячуття,
    Що в серці наболе́ному гойдаю...
  •   Роки ідуть…
    Роки ідуть... А ми, багацькі діти,
    Наймитувати про́кляті у світі!
  •   Зрікаюся…
    Зрікаюся осінніх пустослів,
    Згорілих у зневірі падолистів...
  •   ***
    Наполошена зграйка пташина
    Над готелем осінніх надій...
  •   Літо відцвітає…
    Літо відцвітає. Відцвітає літо...
    Темні багряниці вже то тут, то там.
  •   Сумую…
    Сумую за Вами, сумую...
    У шибку постукує дощ.
  •   ***
    Не тривож мою душу, скрипалю,
    Коли вечір задмухує день...
  •   ***
    Загойдую тебе, лиха́ годино,
    Щоб спала добре - як у тиху ніч,
  •   Я - вільна…
    Я - вільна птаха, що смакує небо!
    Я - вітру повінь, де повзе межа.
  •   Забудеться
    Забудуться і погляди, й слова...
    Притихнуть розтривожені флояри
  •   Приречена…
    То ж ти просто приречена...
    Ці сліди на піску -
  •   ***
    За вікнами повзе кудлатий вечір...
    Дражливі тіні никнуть на траві.
  •   Не далі…
    І далі думки - не посмію!
    І далі мрії - не піду...
  •   ***
    І знову дзвонять. Як втомили дзвони!
    Сей гуркіт страху, ся заграва слів...
  •   ***
    Коли слова міліють в півдорозі,
    Коли душа клекоче водоспадом...
  •   ***
    Ляклива постать ночі, ледве зрима,
    Ховає день за сивими дверима
  •   Жінка навпроти…
    О, хто вона - ця жінка, що навпроти?
    То сипле сміх, то стеле щедрий сум...
  •   Не…
    Печалями, печатями, нуждою...
    Останнім звуком болю за тобою!
  •   ***
    А вже запахло осінню в саду...
    Надули щоки яблука червоні.
  •   Не те!
    Зашкварчало! Димком - під носа...
    Їстівного передчуття!
  •   ***
    На плечі твоїми руками
    вечір.
  •   ***
    Сонце... Небуле Сонце...
    Сонце! Незнане Сонце!
  •   ***
    Де зруби самотніх душ,
    Де ліс, той, що пра, де глуш -
  •   ***
    Тремтіли ноги... Йшла, збирала зерна.
    Плювався ворон чорний: не кошерна!
  •   Пам’ять
    Сивочолий мольберт пам’ятає...
    Сонце тихе сходило за гаєм
  •   ***
    Я хочу піти крізь ніч,
    де верби спустили коси,
  •   ***
    Любове, моя найцінніша іконо,
    Бурштивове соло у змоклім саду...
  •   ***
    Горну́ тебе до серця, як дитину...
    За садом перевесла в’яже день,
  •   ***
    О що таке вірш у обіймах печалі?
    І що таке рима в сутужності сліз?
  •   ***
    У змові мовчання в саду́ -
    Магнолії пишні.
  •   Павук
    Дарма словами по стіні...
    Дарма!
  •   Гей ви, вівча́ри!
    Запеленало... Затрембітало!
    На полонини - отари днів.
  •   Сонячно-світанкове…
    Ген за видноколом небо тужить сонце...
    Схлипаний світанок - росами довкруж.
  •   Про правду
    Сутулиться правда під плотом чужинним...
    А що їй робити у стані "святих",
  •   ***
    Чорна кава поколює пальці...
    Розбазікались надто, дарма.
  •   Двоязико-безязикі…
    Віднині - двоязикі... А, може, двоголові?
    Страшних казок прадавніх безпуття ожило!
  •   ***
    Краплина щастя в неба на долоні...
    Кирпате листя пнеться догори.
  •   Про любов...
    У ліс!
    А в лісі про любов співають сосни,
  •   ***
    Твій доторк ніжний... Може лиш уява?
    Яка ж натхненниця, одначе!
  •   Зруйновані таємниці
    Зруйновані сердечні таємниці...
    І під укіс - таврованим шаблоном!
  •   Без пам’яті…
    Люблю тебе... люблю й не пам’ятаюсь,
    Що дні буремні і зрадливий світ...
  •   ***
    Вважаєш: розбити слабкого найлегше? То - правда.
    Та ба, що в слабкому буває незмірно багато межі...
  •   Несіяні поля…
    Несіяні поля... Голосить вітер,
    Каглицею намащує рамена!
  •   ***
    Нехай не так... А що тобі до того?
    То ж маю дім, а в домі - сво́го бога,
  •   Босе…
    Навіщось знов біжиш до серця босий
    І знов шепочеш зва́бливі слова.
  •   ***
    Не співай колискової серцю...
    Бо засне!
  •   На мить…
    Вмокаю серце в щирості чорнило,
    У хмарах сте́лю сонцесяний шрифт.
  •   Мрія…
    А, може, й тільки мрія...
    Вже липа, майже, квітне
  •   На рубіконі…
    На рубіконі голосного страху
    Ламає руки істина самотня.
  •   Мамина вишня
    Старенька вишня в мами коло хати
    Роняє цвіт у вічність поколінь...
  •   Одне життя на двох…
    Одне життя на двох...
    Холоне чорна кава.
  •   Про чуже болото…
    Жабів чужих не пустять у болото...
    Там винятково кумкають свої!
  •   ***
    Знову рюмсати скраю десь, тихо...
    Щоб не бачили очі чужі.
  •   ***
    Ховає день за пазухою сонце,
    Лиш клаптик неба, мовби ще в огні.
  •   ***
    Сталось, одначе – горять смітники!
    Попелом сіються долі.
  •   ***
    Розділена тирадами чужими
    На ти́сячі невзисканих світів,
  •   Дикі рожі…
    А скільки тих, що вже не повернулись,
    Що мріяли кохати до безтями!
  •   Війна людей
    Це зло в людині - темності павук,
    Сотає павутину
  •   Востаннє...
    Востаннє елегантно промовчав...
    Востаннє оголила зустріч нерви!
  •   ***
    Голим нервом доторкає біль!
    Серце - вже безглузда заметіль,
  •   ***
    Завтра знов у вікно зазиратиме сива береза,
    Буде мацати шибку, скрипіти сухим голоском...
  •   Відпускаю
    Відпускаю себе у негоду
    Чи в сей сонячний хміль - передзень...
  •   ***
    На що марнуємо життя?
    Ридає серце блідолице...
  •   ***
    Так легко, нечутно, незримо
    Зникаєш за мрії дверима,
  •   ***
    Лиш неба бездонність у серці моєму…
    Так тихо, спокійно в Господній вітальні.
  •   ***
    Смакую дрімотливу далеч...
    Лечу!
  •   ***
    Хапаю жмутки сонця у вранішньому вирі,
    О, дай... О, дай, благаю, торкнутися до струн!
  •   В підпілля…
    Сьогодні до підпілля чимчикує
    Ще горда та незаймана душа...
  •   ***
    П’янке торкання весняно́го раю -
    Коли в твоїх обіймах розквітаю,
  •   ***
    А серце топиться в цвітінні...
    Весна!
  •   Скільки їх?..
    Скільки їх, величних, попід хмари
    П’єдестально вищаться? Мовляв,
  •   ***
    Надія в серці буде вічно жити!
    І навіть, якщо впа́дуть всі слова –
  •   ***
    То сонця диск... лише здалось на мить,
    Коли між хмар розтріснулась надія!
  •   Знов на біс?. .
    Достойніші вмирають також...
    Ісуса ж розп’яли -
  •   ***
    Схоро́нена од відчаю невміло...
    Круки голодні , плутання небес...
  •   ***
    Яйце в яйці... Сотворення відбулось!
    Від крил всесвітніх... скорення небес,
  •   ***
    Преамбула одвічного "не знаю"...
    Бреду пустелею чужих думок
  •   Доброго раночку
    Доброго раночку, Сонечко любе!
    Кави цілунок, очей...
  •   Не-долітна
    Не-перелітна, навіть - не-долітна...
    В душі іще спалахує свіча.
  •   ***
    Не хапала зірок, не хотіла...
    Та пекло! Безпідставно пекло!
  •   Оновимось сьогодні
    Оновимось сьогодні - в День Великий!
    Коли у серці радістю цвіте
  •   ***
    ...І я за Вами теж сумую... Вечір
    Голубить лагідно моє вікно.
  •   О, скільки нині муки!
    О, скільки нині муки на хресті!
    О, скільки нині болю! Не стерпіти...
  •   Я знаю
    Я знаю, любові не просять...
    Я знаю - її не благають...
  •   ***
    Якщо б уміла вирвати печалі,
    Якби змоглася смуту перейти...
  •   ***
    Бо насправді тебе не було...
    Розігралась веселка уяви,
  •   ***
    Мій друг мовчить... Сьогодні – безсловесний:
    Не в’яжуться думки у перевесла,
  •   ***
    Чи відчуваю доторки – слова?
    Чи розмальовано уже уяву?
  •   ***
    На мить з’явися... Якщо хочеш - болем,
    Та спалахни! Нехай узрію світ,
  •   ***
    Любов... Тиха постать на білій скалі,
    Над піною чужинного світу.
  •   ***
    У тіні - та величні аж до хмар,
    До інших діло - на півдрібки солі...
  •   Коли ти всміхаєшся...
    Коли ти всміхаєшся... Тільки устами,
    А очі ховаєш за вії -
  •   ***
    "Покавуємо, любий?" - востаннє
    Заіскрились надії святі!
  •   Залишусь мрією…
    Зали́шусь мрією твоєю назавжди́...
    Блакитні весни повінчають інших...
  •   ***
    То світло, то темрява... Півпропорційно
    В душі загоряється свічка і гасне...
  •   Тонкі моменти…
    Тонкі моменти зустрічей весняних,
    Коли в бруньках нуртує свіжий фреш...
  •   ***
    ... А ми, неначе сірі горобці,
    Малюємо у різний колір пера
  •   ***
    До легкості... Шифонного обману,
    Що все одно сповзе з її плеча.
  •   ***
    Не перебільшуй: смерть не більше смерті!
    І скільки би фантазії не втер -
  •   Чому ідуть?
    Чому ідуть? Чому завжди ідуть,
    У нас не поспитавшись позвоління?
  •   ***
    Відклади мене краще назавтра,
    Коли медом уже обіп’єшся,
  •   ***
    Ноти смутку на скрипці прощання
    Ронить вечір сльозами дощу...
  •   ***
    ...І кожен світ примірює на себе,
    І фастриґує вдавано з боків
  •   Нічия...
    Я не твоя... Я нічия́, як вітер,
    Що торсає за двері серед ночі.
  •   ***
    Мені би цього разу промовчати…
    Хай сипле сніг, немов чужі слова,
  •   ***
    Ридає серце стомлене любов’ю...
    Не сльози - полохливі бриндуші,
  •   ***
    Напевно десь в міжсонні заблукала,
    Коли благав вертатися назад.
  •   Ні, не світляк...
    Ні, не світляк... Та най би був світанком,
    Слабким промінням, першим з-за гори!
  •   Такою й лишусь...
    Такою й лишусь... На погрудді весен
    Плете надію скоромовний шпак.
  •   Свічка вічності молиться...
    Свічка вічності молиться...
    Не загаси!
  •   Немає слів...
    Немає слів. Елегію мовчання
    Дарує небо під рум’яним склом.
  •   Маленька крапелька у Бога на долоні...
    Маленька крапелька у Бога на долоні...
    Старі листки і букви безборонні,
  •   Здалось...
    То, може, й так: могло на хвильку здатись...
    Уже прийшли і стяги майорять!
  •   Береш, не питаючи згоди...
    Береш, не питаючи згоди -
    І серце моє, і думки,
  •   Смайлики
    Не смайлик нині, а хмурасик!
    І сердечко лишень одне...
  •   Чекати можна довго...
    Чекати можна довго... До межі,
    До перелазу сили, до кордону...
  •   Легкий серпанок смутку
    ...І ці органні вицвілі висоти,
    І купол цей - Усесвіту жага...
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки