•  Точно датований вірш

Цей вiрш я написала двадцять п'ятого лютого
Тисяча дев'ятсот шiстдесят сьомого року.

•  * * *

Не можу про Вкраїну патетичним тоном
І в екстазі солодкім не завмираю.

•  * * *

Коли на губи мої сходить важка німота,
Така німота, що мовити слово несила,

•  * * *

Межи мною і вільним світом
Були дроти, в п'ять рядів натягнені,

•  * * *

Для мене "культ"- не абстрактне поняття,
Не історія, стара, як легенда.

•  * * *

Хочете — приймайте на віру,
Що зі мною вчинили:

•  * * *

Сказали птиці: літати доволі!
На десять років позбавили волі.

•  * * *

Ой, повезли Галю темними лісами,
Прив'язали Галю до сосни косами...

•  * * *

А я, неначе крамолу,
В душі несу,

•  * * *

Кажуть, що ми ображені,
Кажуть, що ми зневірені,

•  ЩАСЛИВА БДЖОЛА

Коли у Києві ховали Чорновола, –
У місті, сповненому пам’яті віків, –

•  * * *

Над труною Славка* говорили не ті,
Що зустрілись йому в молодому бутті,

•  У КАВ’ЯРНІ “ГРОНО ДІОНІСА”

Сиджу в кав’ярні маленькій,
п’ю каву,

•  СПОКОНВІЧНИИ ВОГОНЬ

Пам’яті Алли Горської

•  * * *

І все вернеться на круги своя,
І вийде правда, i промовить слово.

•  * * *

Чотири пори року...
Чотири пори дня...

•  * * *

В лісі, в полі, а чи в городі
Раптом стану, на мить завмерши.

•  Молитва

Ангеле Божий, хоронителю мій!
Бережи мене і вночі, і вдень,

•  ОСТРОЗЬКІ СОНЕТИ - 2

Тут доля почалась моя,
А доля міста значно старша.

•  ОСТРОЗЬКІ СОНЕТИ - 1

Тобі я цей вінок сплела,
О місто юності моєї!