•  ...

Сивий дідусь, літописець Час,
не лишає можливості для репетиції,

•  ...

Я свідок воскресіння Аралу.
Я свідок відходу Бориса Стругацького.

•  ...

Ця Музика настільки я,
що в плеєрі коли здійметься крик –

•  ...

Нічному небу ліхтарі ввіряють душу.
Двадцять третя. Вітер. Місяць

•  ...

Перші дні рудої ломоти,
не витримала синь вогню – сіріє

•  Шамани

…і навіть якщо нам не вдасться усе розрулити,
на землю покинуту прийдуть суворі шамани,

•  ...

Із цим іронія не може впоратися,
усмішка стає серйозною,

•  ...

Людина народжена, щоб закричати,
і кров берегти варто тільки для того.

•  ...

Відкрий мені дива свої й усі гріхи свої, Європо!
Твої рівнини й гори, пляжі та ліси, пожовклі сторінки

•  ...

Колись піде… усе живе… в туманну далечінь
(набридло уявляти смерті полог чорним,

•  ...

Загадка, яка сама в собі несе відповідь –
метафора… знак питання в гіллі абрикос…

•  Мегаполіс

Знаходити там життя,
між покинутих скель,

•  Азовські містерії

Я навіть не молюся вже – танцюю,
себе твоєму віддаю вогню, Азове!

•  ...

Наші душі зважать з піском,
тіла розпиляться на ґрунті.

•  ...

В мене вросли твої тумани і метро,
твої гарячі та холодні води, побутові

•  Приозів'я

Медова земля – тут повітря таке золотаве,
ізотерми плетуть свою сітку, як ті павуки.

•  Лютий

Таємниця - час занурення в зимову далечінь,
таємниця – випірнути з чорних вод у березні,

•  Ewige Wiederkunft

Коли помру – не піду нікуди,
я вперто заперечую вокзал,

•  9-й поверх

9-й поверх – вертикальний край землі,
перед вікном вона у невиразній маєчці червоній,

•  Залізний хрест

Не дивився на хрест! його постать над полем приваблює
око слабке, й воно варте того, щоби вирвати й кинути геть.

•  ...

Клубок із теплих закутків
у вовні, сплетеній із заморожених краплин,

•  ...

Я запишуся добровольцем в армію Весни,
над київськими шанцями блакить – її корогви,

•  Дарниця

Яка радість за фіранками мінору причаїлася
і слухає, як люди шелестять біля метро?..

•  Берег

Сидіти на березі Вічності,
бо ти сам є той берег.

•  Гімн Дружбі

Нас ліпила Природа з поганої глини,
проте добрий дала нам вогонь.

•  ...

І мабуть не мабуть, і мактуб є мактуб,
і назад не вертає дорога ріки, і попереду вже

•  Небо обертається щоками...

Небо обертається щоками: ліва – біла, права – чорна.
Дивиться на мене ластівкою й вороном,