Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Валентина Люліч (1983)
Я – Муза, а тому, що просто жінка.
З долонь натхнення – мов жива вода.
Рукописів я списана сторінка,
Джоконда на полотнах молода.




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Жінка
    Я – дівчина, богиня, просто жінка.
    Руки не підніми, не оскверни.
  •   Самотність
    Нікого поруч, порожньо у мислях,
    Самотність та німа самодостатність.
  •   Всі коливання, всі вібрації
    Всі коливання, всі вібрації
    З простої думки починаються.
  •   У пам’яті простим графітом
    У пам’яті простим графітом
    Малюю запах твого літа –
  •   Уже не літо
    Уже не літо
    Й не осінь темна.
  •   Підійду, зупинюсь у вікні
    Підійду, зупинюсь у вікні,
    Де я з вулиці – мов на екрані.
  •   Сиділи поруч у мовчанні
    Сиділи поруч у мовчанні.
    Вона писала, він писав.
  •   Сьогодні залишуся у тобі
    Сьогодні залишуся у тобі,
    В тобі засну й піти вже не зумію.
  •   Щемлива мить в мені щемить
    Щемлива мить в мені щемить
    І виливається з-за краю.
  •   Переосінь
    І у житті буває так:
    Ніхто нічого вже не просить.
  •   Ішли, палало листя осінню
    Ішли, палало листя осінню,
    Горіло й серце в цім вогні.
  •   П’ємо сонце безумно, п’янко
    П’ємо сонце безумно, п’янко,
    Як солодке «Мартіні б’янко».
  •   Ти із мене писав портрети
    Ти із мене писав портрети,
    Зупиняючи час життя.
  •   Коли зіллються наші два лібідо
    Коли зіллються наші два лібідо
    У серці безіменного вулкану,
  •   Пелюсткою троянди на вустах
    Пелюсткою троянди на вустах
    Твої вуста зупинять цілу вічність.
  •   За мене плаче дощ
    За мене плаче дощ, тому нехай.
    Я щиро вдячна за відверті сльози.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки