ЛІЛІЇ

Такі були в лілій чесноти,
Що їх аж нудило від цноти.

ПОПРАВКА ДО ЗАКОНУ ЗБЕРЕЖЕННЯ МАТЕРІЇ

Ніщо не зникає в природі –
Хіба що народи.

ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНІСТЬ

Із-за поспіху – гріх,
Із-за гріхів же – спіх.

ЕВОЛЮЦІЯ

Насиллям над совістю, ігноруючи природу,
Не поліпшиш породу.

ПРО МОДУ

Звідки ці моди, де відправна точка?
– Та від Євиного листочка!

ОБЕРЕЖНО!

По кім він пером пройдеться –
Довго лікувать прийдеться:
Перо-то в нього злюще,
До того ж тупе і бруднюще.

НАВІЩО?

Як порожні – без рицаря – лати,
То чи варто їм бряжчати?

ЯК НЕ ЗДРИГНУТИСЬ!

Крик незвичний здригнутись усіх спонука:
“Рятуйте мене від рятівника!”

НА СМЕРТЬ ІКАРА

Ікару кара за його новації:
Не смій літать до ери авіації!

ТА-А-АК...

Викликає переляк
І простеньке: “Та-а-ак...”

ПРО ДИВАЦТВА ЛЮБОВІ

Здатне дурником зробить
Запоморочення:
Жертві Молоха любить –
Це вже збочення.

ПЛЯЖНЕ

Й сонцем наповни темницю влітку –
Все одно засмага буде в клітку.

ДИПЛОМАТІЯ

Один із шедеврів мови:
“Приймаю пропозицію відмови!”

ІНОДІ...

Буває, що й сни власні
Теж передчасні.

ПРО РИБ

Камбала
Мудрою з обох боків була.

САМОВІДДАНІСТЬ

Безстрашні ар’єргарду кавалери
У відбитті атак на їх кар’єри.

НЕПРИМИРИМІСТЬ

Нема більш ворожого ставлення,
Ніж в уявленнях про уявлення.

КІНЕЦЬ УСЬОМУ

В Ітаку Одісей вернувся здаля:
Будь пухом мандрівцю ітакська земля!

ВЖЕ ПРИЇХАЛИ

Від А до Я закінчуємо біг:
Ах, де ж він, де – торішній сніг?!

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Ката не гніви,
Бо не зносить голови.

НЕ СПОКУШАЙТЕ

Не спокушайте голих фактів,
А то вдадуться ще до актів.

МОЇМ БЛИЖНІМ

Щоб у спорі із самим собою мать рацію,
Як же я розраховую на вашу овацію!

РЕЗОНАНС

Як засіки повніші,
То й горлянки тихіші.

НЕ ВЕРБЛЮДАМ, А ЛЮДЯМ

А взагалі, потрібний не верблюдам
Підручник зоології, а людям;
Бо це вони бояться, що забудуть
Горби свої – які були, є й будуть.

ВЕСНА

Й дивиться, зітхаючи, мудра скотина,
Як оживає пастухова хворостина.

ХАРЧУВАННЯ

Не просто, як в пузі порожньо, друзі мої,
Підживлювати ще й ілюзії.

ЛЮДСЬКА ДОЛЯ

Почваняться, та й помруть;
Й нічим не зарадить – хоч верть, хоч круть.

ТЕЗИ ВИСТУПУ ПЕРЕД НАРОДОМ

Прибув до нас паша:
“Ваше – наше. Ша!”

ПОРАДА

Не спіши в Каноссу –
На дворі вже ніч:
Може, Папа босий
Вийде сам навстріч.

ПРО СЛАВУ

Всі стежки ведуть до Риму,
Якщо йти по росах босим;
Якщо ж мчати лімузином –
Шлях через Каноссу.

РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ

Містик реалісту
Задає питання:
“Ви вірите в силу нечисту?”
– Так, якщо є справжньою остання!

ПОЛОЖЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗУЄ

Якщо вже і буть дубиною,
То неповторною і єдиною.

ІДЕАЛ ФРАШКИ

Стислість і лаконічність –
Але ж яка феєричність!

ЩЕ ПРО ВІДНОСНІСТЬ

Й слабенький вогник бентежить уми
На фоні пітьми.

НЕ СУДИЛОСЬ

Із уст не одних звучить,
Що біда поляка навчить;
Й буть би нам давно мудрецями,
Та раніше стаємо мерцями.

ПРО СПІВЦІВ

Є і таке в співочім каноні:
Фальшивить можна, але в гарному тоні.

ПРО ПОЕЗІЮ

Жаги поетичної знамення:
Не з’їсть і пиріжка без натхнення.

В САТИРИЧНОМУ ЖАНРІ

В обличчя плюнув, а на мій прокльон
Промовив лиш: “Сатирик я, пардон!”

ПРО ДИЛЕМИ

Такі дилеми навколо –
Хоч тікай за Полярне коло!

ОРЛИНЕ

А ось орел той, що над скелями щойно кружляв,
Тут якось із гускою нашою гуляв...

ВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Міцно стати на землі ногами
Й залізти в корито головою і руками!

ПРО ТОЧКУ ЗОРУ

Й точні науки не допоможуть тут, на жаль:
Не з кожної точки зору відкривається даль.

ПРО ДУМКУ

Яка думка свіжа, гостра, жива,
Поки не втілиться у слова!

НА КУЛЬТУРНІЙ НИВІ

Запитав я в особи з культурної ниви,
Як зріє поезія й проза на ній,
Що від балету чекать в перспективі.
“Моя справа, – відповів, – лише внести гній.”

ПРО ЗРІСТ

Боягузи, що зростом нагадують гору,
Не лізьте в мишачу нору!

РІЗНИЦЯ

Зрікся Петро,
Вернув і злодій вкрадене добро –
А все ж
Це далеко не одне й те ж.

СТИЛЬ МОВИ

Суконну мову не пом’якшить рот,
Навіть якщо драп замінить на шевйот.

ПРО ЛЮДОЇДІВ

А от на кого жалітись людоїду,
Якщо відрижка в нього після обіду?

ПРАВИЛО БОРОТЬБИ

Якщо хочеш лаврів,
А не із терну вінків –
Уникай ударів,
А не суперників.

Й ТРЕБА Ж ТАКЕ...

Й сину теслі вік би жить в спокої вдалося –
Аж тут таке почалося!...

ОБ’ЯВА

Об’ява – й ні душі довкола:
“Не заходьте! Правда гола!”

ЗАДЛЯ УСПІХУ

Й Удача, щоб долю не розділить із черницями,
Перед Випадком вихляє сідницями.

ПОХВАЛЬНЕ СЛОВО ПАНІ ВАЛЕВСЬКІЙ

Тій, що вдягши й нічну комбінацію,
Не забуває про націю.

ПРОМЕТЕЇВ ОРЕЛ

У птаха цього смаки гурмана, а не вовчі:
Клював печінку, не зачіпаючи жовчі.

ДИРИГЕНТСЬКЕ

Тільки нота зазвучить –
Тут же й паличка примчить.

ПАФОС ІНТЕНДАНТА

Вертаючись хоч НА, хоч ЗІ щитом назад,
А щит щоб знов здали мені на склад!

ПРО ВАДИ

Не будь-якій ваді
Ми будемо раді.

Й ТАК БУВАЄ

Часом, буває, об’являть декрет –
І ти не людина уже, а – секрет.

ПРИГЛЯНЬТЕСЬ

Здалеку опудало городнє,
Мов людина, трохи навіть модне;
Ще й характером так треба вдаться:
Його й горобці не бояться.

ВОЖДЮ

Щоб з п’єдесталу не звалиться,
Хай мах сповільнить свій десниця.

ЛАКОНІЗМ

Двома рядками, врешті-решт,
Славу поет здобуває;
Лиш дозвіл на арешт
Коротшим буває.

ТАКТОВНІСТЬ

Плітки хизуються тактом:
Не лізуть у душу фактам.

РОЗДУМ НАД СТАТИСТИЧНИМ ДОВІДНИКОМ

Кокетство, пристрасть, ревнощі, звеселення –
Й в однім рядку все – приросту населення.

РІЗНЕ СПРИЙНЯТТЯ

В однім ряду гординя і смирення:
Лікарю – симптом, монаху – одкровення.

ЕРУДИТ

Пан Ікс? – Та це ж енциклопедія жива!
– Але хто ж сторінки в ній вирива?

СПРАВА У ЗВИЧЦІ

Принцеса на горошині вертілась
І до страждань поволі притерпілась.
І голова все витримать повинна:
Вона твердіша все ж за нижчеспиння.

ПРО ЧИСТОТУ

Минулим чистим надто не хвались:
Адже й повія мала цноту колись.

ДОСВІД СТОЛІТЬ

Атіллія?
Ідилія!

САМОТНІСТЬ

“Хіба ж самотній ти?” – хор надриває груди.
Поглянув довкіл себе: а де ж люди?

ФАНАТИЗМ ВІРИ

Ось фанатичності віруючих міра:
Чи поступиться вірою ради віри віра?

ЗУСТРІЧ

Потрапивши у впливовий круг,
Здивувався дуже
Й сам себе запитав:
“І ти тут, друже?”

МОГИЛА САТИРИКА

Розрита могила; з неї палець
Вистромив грізно постоялець.
Й замовкли гієн виття і сміх:
Страх німий охопив усіх.

ПРО МІФИ

Що міфи – вони віками
Білими шились нитками.

ЩЕ НЕ ВИНАЙШЛИ

Вже й такого компаса хтось шука,
Щоб виводив із тупика.

МЕХАНІКА

Секретами механіки начинений:
Відкритий він лиш при дверях зачинених.

ПРОФЕСІЙНИЙ РИЗИК

Як для кого, а ось для філософа,
Коли стинають голову – катастрофа.

ЗАРАДИ ХЛІБА ЩОДЕННОГО

Лиш заради хліба щоденного
Ввели ікру до раціону злиденного.

ЩОБ ПОЧУЛИ

Як сатира гримить – кожен вдає, що оглух;
А от шепіт доходить до вух.

ПРО ЛІРИ

Рвуть душу, проймають до холодного поту
Ліри, що в них струни з колючого дроту.

Й ЩЕ ПИТАННЯ

А після потопу, як нове почалось буття,
Упав чи виріс рівень життя?

ПЕКЕЛЬНИЙ КОМФОРТ

Напевне, має Люцифер
Й у пеклі кондиціонер.

ВСЕ ПРОСТО

Намертво без промаху і далі бив,
Маючи залізне алібі.

НЕВЕЗІННЯ

Не позбувсь і вночі перепон:
Не той приснився навіть сон.

ЖИВУТЬ СПОДІВАННЯМ

Ждуть трубачі, марнуючи літа,
Щоб зіграть своє тра-та-та-та.

ПРО БІЛЬМО

Більма не зректися оку,
Як уздріло в нім суть високу.

ЗАДУМАЄШСЯ...

Проступа на чолі поволі
Каїна знак, але в ореолі.

ВТІХА ПЛАГІАТОРА

Проглядаю якомога скоріш
Стоси запилених книг –
Свій ще ненаписаний вірш,
Побачивши в них.

З ДОСВІДУ

В натовпі – якій би не буть траєкторії –
Рухатись легше в темпі історії.

РОЗДУМ

Чи правда, що мул
Ослу і коню рідня;
А точніше, що він
Півосла-півконя?
Чи ж не все одно –
Но-о-о-о!!!

ТОРГ

Треба дорого платить за принцип епохи!
– А чи не могли б нам збавить хоч трохи?

ПРИНЦИП ДІЄТОЛОГІЇ

Щоб не носить в собі квашню прокислу,
Ти змащуй кусень кожний смальцем смислу.

ПРИРІСТ НАСЕЛЕННЯ

Лелек дарунком немовлятко
З’явилось в домі у сусіда;
Зна Бог один, хто його батько...
Як Богу знать, коли й мати не віда?

ЗУСТРІЧ

Зіткнувшись, очі з переляку оніміли, –
Й тут враз тіла їх одне одного уздріли.

СИЛА УЯВИ

Зайду лиш у фруктовий сад –
Й одразу ж бачу мармелад.

НІХТО І КОЖЕН

Позбутись кожен хоче пут.
І кожен має свій статут.

РИЦАР І МІЩАНИН

Жбурнув йому я рукавичку,
Не в силах більш терпіть наругу;
Підняв, та – не змінить вже звичку –
Чекає, щоб я кинув другу.

МОВА

Говорять, що мова моя гостра, крамольська;
Та – гляньте самі – вона звичайна, польська:
Гостра вона, поки за правду заступається,
А злукавить – одразу ж затупляється.

ПОЛІТИКА

Чорні – справа, білі – зліва,
А між ними – нудьга жахлива.

ПРО ПЕРЕВАГИ БАЛЕТУ

Склались для балету сриятливі умови
Хоча б тому, що в нім відсутні дефекти мови.

ПРО АНКЕТИ

Не уяснить анкет лиш роєм
Оцінку автора героєм.

НАДГРОБОК ПОЕТА

Весняний день тут у всім блиску
Й гудуть на квітах бджіл рої;
А що сліди на обеліску –
Так то ж сідали солов’ї.

В ПОШУКАХ ПАСТИРЯ

Пастух чув вовчі голоси:
“Ти й нас, дружище, попаси.”

КРАСА

Буває, що красу святині
Оцінюють вже у руїні.

ІЛЮЗІОН

І парламенту мужі
Ласі теж на міражі.

ВІДРИЖКА

Деякі думки зовсім не книжкою
Породжені, а відрижкою.

ВІДПУСКНЕ

Місяць відпуску богам:
На ремонт зачиняється храм.

ПИТАННЯ

Чи б скеля каменем лягла,
Якби хоч раз вона могла?

ЗАПОВІТ ФРАШКОКРАДАМ

Залишу кожному, хай ми й не однодумці,
По яскравій думці.

АРИФМЕТИКА СОВІСТІ

Винагороду –
За згоду.

ЯКА ГОЛОВА, ТАКІ Й СЛОВА

Муза й дурня не мине:
Щось на вухо та шепне;
Та дарма чека, дурепа:
Не повторить недотепа.

ПРО БОЯГУЗІВ

Тобі й відвага не поможе,
Якщо ти боягуз, небоже.

КАМО ГРЯДЕШИ?

Куди так спішиш? Любуйсь красою!
– За куривом, випивкою і ковбасою.

НА ПРИРОДІ

Овечці вовк: “Ну постривай,
В ліс прогуляємось, давай!”

КРИТИКУ ГЕТЕ

Папір ось – нас більш не сміши:
Сідай і “Фауста” пиши!

ЧИСТОТА

Й біля струмка з його прозорістю і блиском
Живе ще дехто із невмитим писком.

ГЕРОЙСТВО

З героїв герой: скорив тисячі пальцем одним,
А палець той був не простим, а вказівним!

ПРО ОДНОГО ПИСЬМЕННИКА

В книги зносить, мов бджола,
Мед квітуючого зла.

ХОТІЛОСЬ БИ ЗНАТЬ

А чи бувають – скажи, наядо –
Емігранти із Ельдорадо?

КОЖНОМУ СВОЄ

Хто під підводу, хто на ній –
Співала пташечка про гній.

СІМЕЙНЕ ЩАСТЯ

Не хоче жить біда одна:
Щаслива в шлюбі лиш вона.

ПОЧУТТЯ ГУМОРУ

Все-то нам ха-ха-хахоньки,
Аж поки пушки не бах-бах-бахоньки.

СПРАВЕДЛИВИЙ ДОКІР

Гієна бурчала над кісткою воловою:
“Ну чому б не простіш буть скелета будовою?”

НАВРЯД

Чи ж хоч один зустрінеться вам звір,
Що дім вказав би, де живе кушнір?

ПУПОВИНА

Що робиться одразу ж після смерті високого чина?
Перерізається кабель зв’язку – пуповина.

РЕІНКАРНАЦІЯ

У втіленнях різних і жили ми, й мерли:
Вернулися знов – а пелюшки вже сперли.

СПОДІВАННЯ МУЗИКАНТА

Добре було б, якби ноти печалі
Якомога рідше звучали.

ПРИГОДА

З вузлом пригода не нова:
Застряла в ньому голова.

ПРО ЖЕСТ

Таку маю іноді охоту
Жестом виразить гостроту.

ГІГІЄНА

Друже, будь ти піонером чи ветераном,
Та плоди любові завжди мий під краном.

ВРАЗЛИВІСТЬ

Лиш поглядом торкнувсь до неї, шельми –
А в тої вже перейми.

ПРОСЬБА

А слід би ще на початку звершення,
Щоб ноги не були кульгаві,
Виставлять попередження:
“Обережно, східці до слави!”

НЕПОРОЗУМІННЯ

Не встигли ще вилізти з тарантаса,
А скільки крику: “Таласса! Таласса!”

ПРО ПОЕТА

Проспівав свої “Пісні лебедині”
Й живе у розкошах і гордині.

ПРО БАГАТОЖОНСТВО У МОРМОНІВ

Який гормон,
Такий і мормон.

ЗАКОНИ РИНКУ

Буде чорт і без рогів,
Якщо попит так звелів.

ВІД СТРАХУ

Якщо так її боявся,
То чого ж тоді злягався?

КОЛЬОРИ СВІТУ

Як грає кольорами світу всіма
Сокира, що кат над жертвою здійма!

ЛІТЕРАТУРНА РОЗМОВА

Двох дам я підслухав, де в сутінках алея:
“Ах, Захід! Які ж там люди, мій Боже!
Ти читала останній роман Хемінгуея?
Ну, зовсім дідуган уже, а ще може!”

ПРО БУРЮ

Чи ж не тому реве між віт,
Щоб продовживсь рід боліт?

ТАК І НІ

В найкошмарнішім навіть сні
Залишаються й “так”, і “ні”.

ПОТРЕБА У ВИНАХОДАХ

Якби вмирали від удару горошиною по носі,
То люди б не знали пороху й досі.

ЛЮДИНІ

Не покладайся лиш на долю,
Що в гробі відіспишся вволю.

ЗВЕРТАННЯ

“Мій чижику,” – почув, як шептала жінка чоловіку,
Хоч видно й так було, що не схожий на орла чи шуліку.

ЕПІТАФІЯ

Напис на надгробку: “Спочива в журбі
Тут правди шукач – та тільки не в собі.”

ТЕРЕЗИ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Терези справедливості дивно налагоджені:
Тут гола правда вагоміш нарядженої.

ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЩИНИ

Набрався лоску й хуліган –
Зліта вже з губ: “Твою маман!”

ЗАПАСЛИВИЙ

З музею спер ще і тотем
Щоб із табу вже мать тандем.

СТРІЛЬЦІ

Багато з нас озброїлись би луком,
Володій він гарматним звуком.

ШЛЯХ ДО СЛАВИ

Хтось одразу на п’єдестал – ногами,
А хтось довго ще ходить кругами.

ЗАСЛУГИ

І в ахіллесовій п’яті рана –
Це також пенсія ветерана.

МОГУТЬ

Що громи – хай і гуркочуть,
Коли сто гусей ґелґочуть!

ПРО ФРАШКУ

Гаряча й норовиста фрашка-кобилиця:
Непросто осідлать її, та легко звалиться.

ДІВЧИНІ

Очі – зорі, губки – рози,
Щік пампушечки рум’яні;
Й це правда все – та чуть погрози,
Й зачислюють у графомани.

ОПТИМІЗМ

Земля не падає духом,
Бо ще багатьом буде пухом.

МАЙ ВИТРИМКУ

Якщо вже вляпавсь у лайно,
Хоч не кричи: “А ось і воно!”

МОТИВ

Наспівуючи: “Панта реї”, –
Лава текла до Помпеї.

MAGISTRA VITAE

Й твоя турбота враз тікає пріч,
Як голова чужа злітає з пліч.

НЕ ТІ

Не ті вже Прометеї в сучасних умовах:
Тіла у них вільні, а душі – в оковах.

БУВАЄ

Буває, що не змовка птах і влітку,
Оспівуючи клітку.

НА ТЕРЕЗАХ ФЕМІДИ

Й на терезах Феміди часто зумовлює тара,
Що переважить – провина чи кара.

PER ASPERA AD ASTRA

Per aspera ad astra і пастору
Не дістатися без пластиру.

ПОСЛІДОВНИК

За Христом біжить услід,
Щоб гукнути: “Ах ти, жид!”

ГРОМАДЯНСЬКИЙ ОБОВ'ЯЗОК

Коли ржавіє гільйотина,
Як зникне в головах потреба,
Обов’язок ката-громадянина –
Свою підставить, якщо треба.

ПОМИЛЯЄТЕСЬ

Слід довго пояснювать напівголовому:
Недостатньо вже лиш півслова йому.

У СВІТІ ВАКУУМУ

Порожнеча порожнечі
Не рівня, до речі.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Цей заклик сія й на папері:
“Не обпаліться, піонери!”

СПОСІБ ОПЛАТИ

Кату без зайвих слів
Платять за кількість голів.

МИНУТЬ І ЗМІНИ

Минає все, перетворюючись у тлін:
Не стане і змін.

ВПЕРТІСТЬ

Скільки щодня народжується народу,
Хоча все це їм і на шкоду!

ПОБУТОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Для тих, кому вже й цинізм набрид,
Доставлять додому і стид.

ПРОФЕСІЙНА ГОРДІСТЬ

Це ж яку треба поцупить добра гору,
Щоб злодію не потуплювать зору?

ІНСТИТУТ МЕТЕРЕОЛОГІЇ

Не мудруйте ви там біля свого апаратика,
А краще візьміть у штат хронічного ревматика.

ВІРА

І віра творить чудеса
(Якщо сприяють небеса).

НА ДНІ

Якось безпечніше на дні:
Не впасти нижче вже мені.

НАГАЛЬНА ПОТРЕБА

Будь-якій вірі – повірте, браття –
Ну просто необхідне розп’яття!

ПРО ДУМКУ

Щоб думка довше була жива,
Вдягайте рідше її в слова.

СПІВ ДОВІВ

Доспівалась пташка до клітки –
Й так часто буває, дітки!

З ВІДЖИЛИХ ЗВИЧАЇВ

Рідко який чоловік
Тепер доживає свій вік.

З ДОСВІДУ

В тисняві зручніше, їй-богу,
Крокувать з історією в ногу.

МОКРА СПРАВА

Кінчаєм спорить тільки в той момент,
Як вже опльований до смерті опонент.

ВАЖКИЙ ХРЕСТ

Найважчий шлях собі обрав –
Пророком буть минулих справ.

ПРО ЕКОНОМІЮ

Будьмо економніші в своїх спорах нічних:
Залишмо й нащадкам декілька слів гучних!

БЕЗ СУМНІВУ

Хай нам і бочку Діогена пришлють –
В неї одразу ж горілку наллють.

ПОРАДА МУЧЕНИКАМ

Даремною буде й смерть на хресті,
Якщо ви не на висоті.

ІЗ ФОНЕТИКИ

Хто час тратить на балачки без теми,
Той з мовою буде мать проблеми.

ПРО ГРАМАТИКУ

Писать і думать – нелегко, й це не зубоскальство,
Бо слова придумуєм ми, а правила – начальство.

ТЬМА ВИГОД ІЗ ПРИГОД

Розраховуються із шерифом
За пільговим тарифом.

В ТИХ КРАЯХ

В тих краях, де взуття тисне,
Ходить босим люд навмисне.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

Один постійно щось робить,
А інший все це гробить.

ВЧОРА

Вчора більшістю голосів прийняли постанову,
Щоб Х. із понеділка став генієм знову.

ПРО МРІЇ

Й дзеркало, що, в пилюці все, вже ледь сіріє,
Теж про чийсь писок, хай і придурка, мріє.

МОГУТЬ ІСТОРІЇ

Все залишає слід в історії –
Навіть домисли й алегорії.

ПРО ГІГАНТІВ

Гігант в нашім світі жить не зможе.
“Як! – здивувавсь пінчер. – І ти, доже?”

ПОРОЮ

Порою не бачить маестро,
Що давно вже нема оркестру.

НЕПІДРОБНІСТЬ

Одне лиш непідробне в снах –
Страх.

ЛОГІКА

Всі промахи наші й помилки
Себе возвеличують тільки.

ВІДПОВІДНІСТЬ

Чим твоя посада нижче,
Тим миска підвішена вище.

ВСУПЕРЕЧ ГЕНЕТИЦІ

Щоб породить Казанову, щодня
Треба жінка. І не одна!

НЕВЕЗІННЯ

Ловляться рибки й біля його хижі,
Та, на жаль, вже не свіжі.

ПРО ВІДКЛИК

Волаючого серед пустелі
Скоріш почують, ніж біля оселі.

* * *
Вгадать твої думки, небоже,
З богів, і то не кожний зможе.

ПРО СЛАВУ ОДНОГО ПИСЬМЕННИКА

Ми ковтали його, книжка за книжкою, –
Й ось мучимось зараз відрижкою.

ПРОГРЕС

А нині, пославши Христа на муки,
Пілат вмивав би водою руки?

ПРО ФУНДАМЕНТИ

Фундамент кладучи, не знаєш до пори,
Які замайорять на башті прапори.

НІ НА КРОК БЕЗ ВКАЗІВОК

“Ви ще живі чи віддали вже Богу душу?”
Не знаю – ждать директиви мушу.

ЇМ БИ ЗНЯТЬ НІМБИ

І в святого головні болі
Від перебування в ореолі.

ПРО СЕРЦЕ

“...Великого серця був чоловік!” –
Почув я, милуючись краєвидом.
Хто це? Поглянув у той бік:
Розмовляли людоїд з людоїдом.

ІДЕАЛЬНЕ ПОДРУЖЖЯ

Дружина, мов та лань – лиш глянь на стрункі її ноги!
Чоловік же, мов той олень – он які розкішні роги!

ПРО ЛЮДЕЙ

Зазнаєм поразки чи звитягу здобудем,
Здійматись нам вверх чи котитись згори –
Ми або в таборі переможців будем,
Або там, де в них концтабори.

ЦІННІСТЬ СЛІВ

Тоді оціним слів звучання,
Як буде у ціні мовчання.

ПРО ОЧІ

Якби він не підняв повік,
Вважав би я, що чоловік.

ПРО САМОРОЗКРИТТЯ

Не розкрився бутон у рози
Із-за власних колючок загрози.

МЕТА

Прядеться нитка життя
Для савану пошиття.

МИСТЕЦТВУ

То сто батогів,
То сто пирогів.

ВМІННЯ ЖИТЬ

Вважаю ці вимоги вкрай безтактними,
Щоб плітку підтверджувать фактами.

МІСТИК

Містик від ніг до голови,
А вм’яв кілограм халви.

* * *
Взяв насильно її?
Бовдур він, незнайомий з прогресом:
Простіш було взять “мерседесом”.

* * *
Й закон перемагає,
Коли броню вдягає.

* * *
Якби світом правив дим,
Рік складався б з одних зим.

ЗАСТОРОГА

Не вір, що по серця стуку
Розпізнаєш недруга-злюку.

ВСУПЕРЕЧ МАТЕМАТИЦІ

Чи є поняття “більша половина”?
Так!
Це те, чого завжди в кретина
Брак.

ПРО НЕЇ

В цій жінці усе неймовірне!
Контрасти в ній подиву гідні:
Хоч груди такі жалюгідні –
В них серце, що просто безмірне.

ПОЕТ

У нього є шосте чуття,
Хоч там, де п’ять перших – сміття!

* * *
Хто в віру найглибше коріням вріс?
Біс.

* * *
Одне ложе ділить вона з мужем,
А на інших, з’явись, він сконфузив би їх дуже.

ОРДЕН ПІДВ’ЯЗКИ

Орден Підв’язки дають особі,
В якої і так тіснота в гардеробі.

* * *
Є часи, що осмислить їх втрату --
Не вистачить в годиника циферблату.

* * *
З історії знаєм істину єдину:
Легше поцілить не в суть, а в людину.

ПРОСТА АРИФМЕТИКА

Хто низько поклони б’є,
Той солодко їсть і п’є.

НЮХ

Як піп не те щось в кадило пхає,
Бог хмуриться й грізно чхає.

ПОРАДА

Вже можна кричать: “Бандити!”,
Як руки вдалось відмити.

ПРОБЛЕМА

Коли була б найгірша із утрат –
Наснився раз кошмарний сон:
Коли б перетворивсь в Катона кат,
Чи коли б катом став Катон?

ПОВНОТА

Природи сценарій – сплав віри й науки:
Від творця до останньої тварюки.

ПИТАННЯ НОЮ

У ковчег свій ти всіх тоді взяв
Від блохи до гіпопотама.
Та невже бог тобі наказав
Разом з ними спасать і Хама?

ОПТИМІСТИЧНА ФРАШКА

Час покращує все, що довкіл нас, щодня.
Є і доказ: котлетою стала свиня.

ПРО МУЗИКАНТІВ ОРКЕСТРУ

Талановиті до пори:
Поки готуються до гри.

* * *
Виконав план!
Підпис: Онан.

ВОВК І ВІВЦЯ

Ситий і вовк, ціла й вівця,
Як спустошив з курми хлівця.

ДОНОС В ПОДАТКОВУ ІНСПЕКЦІЮ

Живуть з аренди
Легенди.

ЗБЕНТЕЖЕНІСТЬ

Скажи мені, історіє,
Що ще в тобі, крім горя, є?

* * *
Чи ж існують десь “ізми”,
Які не бояться схизми?

НАПОЛЕГЛИВІСТЬ

Людина з’являється на світ,
Щоб піти звідти в розквіті літ.

ЦІНА СЛАВИ

Будеш ти на колісниці,
Як уник волосяниці.

У МИТЬ ПРОСВІТЛЕННЯ

Хамелеон? Ну й що! У мить просвітлення
Важливий вже не колір, а освітлення.

НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ

Живемо ми всього лиш раз:
На більше поки що не стачить нас.

ПРО ГІМНИ

Краще б звучали – й не гімни лиш –
Коли б їх співали інтимніш.

ПРО ЖИВИХ

В живих все – вдавання й пози,
Взять хоч би тремтіння мімози:
З корінням вирвеш – і що ж?
Де й ділась уся ця дрож!

НА ЛИСІЙ ГОРІ

Як відьма не проворна на мітлі,
То може опинитися в котлі.

* * *
У вікопомний пантеон народу
Не всі потрапляють з парадного входу.

ПРО ТРУДНОЩІ

Навчить павіана
Грать на фортепіано
Складно.

ПОРТРЕТ

В рами золотій оздобі,
Каїна печать на лобі,
А над ним –
Німб.

ПОРАДА ЄВІ

Надалі, Єво, щоб уникнуть бід,
Мить яблуко, та ще й добряче, слід.

НЕСУТТЄВІ ПРОТИРІЧЧЯ

Хоча і різні в них парафії,
Але одній належать мафії.

КУЛЬТУРА

В давнину навіть свині
Розбирались в латині.

НЕМА ГАРАНТІЇ

Навіть місце посла і дипломатичний ранг
Ще не гарантують, що з осла буде мустанг.

ВІДПОВІДЬ ГАМЛЕТУ

Бути чи не бути? –
Плюнуть і забути!

СПОМИН

Кричали: “Свій із своїм по своє!”
А прийшли чужий з чужим і забрали моє.

ПОРИ РОКУ

Весна, літо, осінь, зима,
Весна, літо, осінь, зима,
Весна, літо, ось... і нема.

ПРО ОБЛЕСНИКА

У нього все обличчя –
Суцільне протиріччя.

* * *
Хай не бундючиться всяке лайно –
Цінним гуано не стане воно!

ПРО ЧАС

Роки все прискорюють біг,
Й ніякий не стрима батіг.

ВТІХА

На ніщо все сходить мало-помалу,
Навіть муки – на втіху Танталу.

ПРО МІСТИКУ

Містик
Ліпить і євнуху фіговий листик.

В ЛІСІ

Ліс. Курка мисливець звів.
Лис: “Тікаю. Натяк зрозумів.”

ПРО ДВОХ ПОКІЙНИКІВ

Цей загинув, як Гектор,
А той прожив, як директор.

І СПРАВДІ

Що толку в інтенції,
Як немає потенції.

ЗАПИТАННЯ

Це скільки ж треба вкрасти,
Щоб у гріх гордині впасти?

* * *
Хто б Леду таку міг згадати,
Що відмовилась лебедю дати?!

* * *
Пливли по хвилях у човні
Й тепер всі хвилі вже в лайні.

ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ

Юнаки три купаються вдень біля гаю в ріці,
А бабця Сусанна підглядає із біноклем в руці.

ЗІТХАННЯ

Чи є на світі люди без ідей?
Так, юрми і стада.
А може буть ідея без людей?
Ні. В цьому то й біда...

ПРО ПРАВДИВІСТЬ

Брехня хай не хизується спадковістю правдивою:
Звісно, і дівка продажна була колись дівою.

ПРО ПОЧУТТЯ ТОВАРИСЬКОСТІ

Вольтера томик чом би й не купити? –
Колезі завжди радий підсобити.

ПОЛЕГШЕННЯ

Зітхнула з полегшенням Етика:
Хай править тепер Кібернетика!

ПАРАДОКС

Вертаюсь у думці до цього вже вкотре,
Застрявши колись на одному питанні:
Ну чому, на жаль, і останній непотріб,
Шкода, та непотріб іще не останній?

ПОРТРЕТ ПИСЬМЕННИКА

“Він вплив значний справляв на покоління.”
Уточнюю: швидше не вплив, а розтління.

ПРО ГРАФОМАНІЮ

Зараз, в словеснім потопі, хто ціну слів краще знає?
Мабуть, те дівча на пошті, що телеграми приймає.

КРУЖНИЙ ШЛЯХ

Думки, що заборонені для лету,
Приходять в голову поету.

САТИРИКАМ

Хочеш опльовувать? Спробуй: лева – в савані,
Де у нього – лігво, а в тебе – лиш хижка.
Негарно опльовувать лева, як сидиш на дивані,
А він – лишень килимок біля ліжка.

ВОРОГАМ САТИРИ

Ти посміховищем як був, так і остався,
Хоч затулить всі дзеркала старався –
Та ранком у росинках проступило
Твоє криве й таке потішне рило.

ВИПРОБУВАННЯ

Як гинуть всі кумири? –
Під різкою сатири.

ПІДОЗРІЛИВІСТЬ

“Пиши,– мені кажуть,– байки про тварин,
Зрівняйся з Езопом у цім ремеслі.”–
“Е ні, результат був би той же, один:
Людину розгледіли б навіть в ослі.”

ПРО ФРАШКУ

Ви мене запитуєте: “Сташек,
З дерева пізнання ти струсив стільки фрашок,
Чому ж не заглибишся в корінь, в поему?”
У відповідь по-німецьки зітхну на цю тему:
“Aus meinen grossen Schmerzen mach ich die kleinen
.....Lieder.”
Мабуть, цю пісеньку Гейне із серця мого видер.

АНКЕТА

Що відповів би, якби спитало око недремне
(Й відніс би до чого – доблестей чи пороку):
Чи дививсь коли-небудь у вічко тюремне,
І якщо так – то з якого боку?

ПРО АВТОМАТИЗМ

Доведено все до автоматизму в ньому,
Замкненому в схем механічній сфері:
Він і відкривається тільки собі самому,
Та й то лиш, як зачинені усі двері.

МУЗА СЛЬОЗАМ НЕ ВІРИТЬ

Муза сльозам не вірить,
Як і всі, причетні до влади.
То ж відчай графомана не змірять,
Що вмира без її розради.

ДІДИ І СУСАННА

Діди підглядали за Сусанною в купальні:
“Ми лиш зір так тренуєм, ми не аморальні.”

ВАЖКО ПОРІВНЮВАТЬ

Тому, хто із ритмом епохи в ладу,
Ні з чим порівнювать власну ходу.

ПРО СТРУНИ

Влада вручає співцям позолочені ліри.
В них струн багато, лиш нема одної – сатири.

БЕЗСИЛА Й САТИРА

Шмагать сатирою? Ось цих? Це ж протиріччя:
Як в рило заїхать морді, що не має обличчя?

ГОРДА ФРАШКА

Фрашок наймініатюрніші пляшечки
Наших днів найвірніш збережуть запашки.

ЧЕРЕЗ РОКІВ СТО

Коли внук поета через років сто
До внука цензора зайде, сусіда,
Цікаво було б знати, першим хто
В розмові згадає покійного діда?

ВИ ВЖЕ ЙОМУ ПРОБАЧТЕ!

Був людиною в старомодному штибі:
Свинства робив, та не за гроші й не за “спасибі”.

ПРО ДУРІСТЬ

Дурість не в будь-якій ері
Живе в одній і тій же Абдері.

НА 50-РІЧЧЯ БУКВАРЯ ФАЛЬСЬКОГО

Я радий сьогодні у цьому вітанні
Фальського твору примножить похвали:
Для багатьох, нині вправних в писанні,
Ця книга – єдина, яку прочитали.

ГВАРДІЯ

Пригадую фразу (десь у пісні співається):
Не відступає гвардія – вона просувається.

ПРО КАЗАНОВУ

Скульпторе, як би ліпив ти статую Казанови?–
Звично, лиш фіговий листок я б замінив на лавровий.

ЩАСЛИВИЙ

Покійник щасливий – він не переймається,
Вірячи: якось і так все владнається.

РІЗНИЦЯ

Якщо найманий вбивця – зніміть експертизу:
Зверху платили чи знизу?

ПРО ВІРУ

Нерідко вірі приносять в жертву
Її ж саму, але вже мертву.

ДИВНИЙ КЛІМАТ

Холодно – мерзнуть руки і вуха,
А дихать нічим – така задуха!

ЕПІТАФІЯ ВЕСТАЛЦІ

Кожному тіло давала,
Щедра була – визнать мушу.
Й от його майже не стало,
Вже, щоб давать щось, не мала –
То ж віддала богу душу.

МАЙЖЕ ПРАВИЛО

Як тільки від негод оригінал
Пом’явсь, порвавсь і втратив номінал,–
Одразу ж чепурний, неначе фат,
Його замінює фальсифікат.

РАНТЬЄ ІДЕЇ

Забув колишні прецеденти,
Не до протесту вже й бунтарства.
Тепер живе він на проценти
Із “Капіталу” Карла Маркса.

ЛІНГВИСТИКА

В нас мови розбещеність на кожній сторінці:
Як тільки побачення – так чомусь наодинці.

ОЧЕВИДНЕ

Щоб євнух нам представ, в чім народила мати,
Йому слід мужність чоловічу мати.

НАЇВНІСТЬ

Оскільки лесті не терпів ніколи,
Гукнув придворним: “А король то голий!”
На мене цикнули: “Наївних проганяєм.
Замовкни, дурню! Ми й самі це знаєм.”

ОГОЛОШЕННЯ

Каса
Запрошує на роботу царя Мідаса.

ПОРАДА

Для рани, щоб не відчувати біль,
Найкращий засіб – Аттики сіль.

НЕ ОДНЕ І ТЕ Ж

Навіть якщо збираються одні дурні,–
Одні з них справжні, інші ж – літературні.

ПРО ЗНАВЦІВ

Найкраще божі помисли нерідко
Не ангел знає, а чортяка-дідько.

ПРО НАС ТРЬОХ

Коли залишаюся сам із собою,
До них придивляюсь: цікаві обоє.

ПРАВОТА ФІЗИКИ

Такого буть не може принципово:
Щоб падать з п’єдестала поступово.

НЕ СКЛЕЇШ

Не лялька –
Ідеї ж:
Розбились –
Не склеїш.

ДОРОГОВКАЗИ

Усі дороги ведуть до Риму,
Й по кожній можна проїхать мимо.

ОСТАННІ ВІСТІ

Живі ще Сім та Іафет. А Хам? Що з цим?–
Живий, та носить псевдонім: вже Антисім.

ПРО ІДЕЇ

То смеркається, то знову стає світліше:
І щораз в новім світлі ідеї видно чіткіше.

ПРО ПАНЕГІРИКИ

Ох, не один вчорашній панегірик
Сьогодні підписав би лиш сатирик.

ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

З усього каміння лавини
Жоден не відчуває провини.

ПРО ЕПОХИ

В одні епохи
Дні коротші трохи,
А в інші – навпаки:
Коротші ночі таки.

СПЕЦИФІКА ГОРЛА

Якщо без зітхання,
То і в сміху не те звучання.

ПОРТРЕТ ПОЕТА

З віршів постає його власна подоба:
Рот лестивий. Ніс гордий. На жаль, нема лоба.

СПОМИН

Згадаєш і друзів колишніх, і давні часи...
В живих вже немає: в чинах, при посадах усі.

ПРО ПАПУГ

Як правило, на устах у папуг
Слівця не господарів, а їхніх слуг.

НАРЕШТІ

Для м’ясника і воли – збулось нарешті!–
Ні в чому не гірші від бичків решти.

РАДІСТЬ І СМУТОК

Що в гулівера, що в ліліпута –
Одного розміру і радість, і смута.

ЧАС КРОКУЄ ВПЕРЕД

Роки, карбуючи кроки, йдуть вперед, мов солдати,
Залишаючи від мокрих справ одні сухі дати.

ПРОФЕСІЙНА ТАЄМНИЦЯ

Не натякає й близько,
Звідки взяв роги, – чортисько.

ЛОГІКА

Хто відміня хід одвічний порядку –
Мав би ката повісить спочатку.

ХОЧА

Хоча від камери був порятований,
Та сон від грат став дегратований.

НЕСПОДІВАНА ДУМКА

Чи дірка велика зіяла б у небі,
Якби світ остався, о Земле, без тебе?

ПОМІЖ ЛЮДЕЙ

Людино, ти не єдина,
На розі он там, за домом
Чекає тебе людина,
І теж не одна. З ломом.

ДИВНА РІЧ

Як сморід йшов, завжди
Дивувавсь я: усюди
Ніхто не цікавивсь: “Куди?”–
“Звідки?” – питали люди.

ПРО УСПІХ

До успіху в декого ставлення необачне:
Становище значне проміняв на двозначне.

ПРО ВЕРТКОГО

В руках був щойно і вже зник.
Скоріше мило і рушник!

СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА

Старому прислів’ю новим стать кортіло:
“Коли без сорочки, до тіла ближче тіло.”

ПРО НАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ДИСКУСІЇ

“Вибирайте собі п’єдестали!”–
І сваритись в ту ж мить перестали.

ХТО?

Хто з двох: кіт чи миша
Більш хотів, щоб була тиша?

ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ

Життя почав із пелюшок,
Його закінчив – з подушок.
А в інший час здавалось:
Чи то світало, чи то смеркалось?

ПРО МЕТОДИ

Хитрі в течію пірнали,
Найхитріші ж – обминали.

САМІ ШУКАЙТЕ

Пошуки інтуїції
Не доручайте поліції.

БУВАЄ

Буває, що й Торквемади
Не можуть собі дать ради.

ПРО ДОБРЕ ВИХОВАННЯ

Біда, як добре вихований хам
Зустрінеться десь наодинці вам.

ПОРАДА

При сварці слід забрало піднімать,
Щоб вам не заважало ще й плювать.

ЕПІТАФІЯ НАДІЇ

Ось тут вона,
Вже здійснена.

ОПТИМІСТИЧНА ФРАШКА

Для кожного осла
Десь травка вже зросла.

ПРО ЛИХОДІЇВ

І що тільки не крадуть лиходії!
Навіть ідеї в дії.

ТРАПЛЯЛОСЬ НЕ РАЗ

Траплялось не раз, що – вже майже готова –
Від базису втікала надбудова.

ХОЧА Б ЦЕ

Відтята голова одною переймається річчю:
Уціліти хоча б обличчю.

ПРО ФЛЮГЕРА

Хоч на вітер він чигає,
Та бува, що не встигає.

ЗАДОВГО ЩЕ

Задовго ще до Вавилонських днів
Авеля Каїн не розумів.

ПРО МОЇХ ПОПЕРЕДНИКІВ

Ставлю в вину не комусь, а Сократу,
Найкращих думок моїх втрату.

ПРО ПІГМЕЇВ

Цілком природно, що пігмеї
Мають і карликові ідеї.

ТУГА ЗА ЛЮДЬМИ

Живи між людьми. Та лиш з валідолом,
І відгородись від них частоколом.

ЯКБИ

Якби ж зуміли пра-пра-пра-пра-внуки
Заохотить пра-пра-пра-пра-дідів до науки.

ФРАШКА ОБЕРЕЖНА

Спалім лихо!
Та робім це тихо.

НЕ НАВПАКИ

Заклинай хоч: “Мораль в ідеалі!”–
Не знайдеш ідеалу в моралі.

ПРИКРАШАННЯ ДІЙСНОСТІ

Надінь рожеві окуляри –
І стануть сірими враз хмари.

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВАД

Застосування дать не кожній ваді
Вдається: щось та стане на заваді.

ПРО НАЇВНІСТЬ

Двічі по два – чотири
(Якщо наївний без міри).

ПРО ІСТОРІЮ

Для класової моралі
Несуттєві деталі.

БАЄЧКА ПРО БІЛКУ

Узнать кортіло білці,
Що там в рушниці в цівці.
Як все було – не описать,
Та поруч на стіні висять.

БАЄЧКА ПРО ЗАЙЦІВ

Он зайці всілись на межі,
Колективізмам всім чужі.
Хоч я незгоден з ними – все ж
Не слід розорювати меж.

ЖИТТЯ ВЧИТЬ

І аматора-кретина,
Хай чомусь, та вчить рутина.

ГОРОХ

Горохом в стіну кидати не слід:
А раптом підслуховує сусід?

ЛУНА ВІД МОВЧАННЯ

Часто луна від мовчання
Заголосна для звучання.

ПРО СУСІДІВ

Знає все про сусіда сусід,
Навіть – що мав той вві сні на обід.

ПРО МЕТЕОРИТИ

Думаєш про деякі метеорити:
Чи не пора б уже їм згоріти?

ЗАСТАРІЛІ НОВИНИ

На світі все йде, все минає:
Хіба ж цього ще хтось не знає?

БЛАГАННЯ

Спасайте свою душу! –
Про тіло мовчать вже мушу.

КУДИ Ж ВЕДУТЬ ДОРОГИ?

Достатньо вже зараз Римів –
Бракує пілігримів!

ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ

На дні миски, і повної, й порожньої, щомиті
Помічаєш писки, то голодні, то ситі.

ПРО ЖАР

Одним дар
Діставсь майже даром:
Інших жар
Студить своїм жаром.

ФРАШКА СКЕПТИЧНА

Це не одні тільки жарти:
Дідько й чорт один одного варті.

ПОДІЛ ПРАЦІ

“Ура!”– гукать найголосніш – це дар
Ще з давнини усіх нездар.

МІРА ВЕЛИЧІ

Справжнім богатирям взагалі
Всі пам’ятники замалі.

ЖИТТЄВИЙ ІНСТИНКТ

Щоб не втопитись, глибині
Триматись слід на мілині.

ПРО ГРІХИ

Найважчий з усіх той гріх,
Який не приніс утіх.

ВИБІР

Позитив і негатив
Стріли двох альтернатив.
Мимо йшли два примітиви –
Й щезли дві альтернативи.

ЗЕРНА І ЖОРНА

У зерен вся чорна
Згадка про жорна.

ПРО МУЗ

Колізій юдоль – Колізей,
Едем же для муз – музей.

ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ

Хто не вміє промовчать,
Той не здатен і навчать.

ВПРАВЛЯЙТЕ ВИМОВУ АБО СЛУХ

Сказали: “Вже мрець.”–
Почулось: “Жилець.”

АНОНІМУ

Ти хто, маро млиста?
Відкрий забрало.
Це фігове листя
Й не те ще ховало.

ПРОСТІШЕ

Простіш пересунути фронт,
Аніж горизонт.

З ТОЧКИ ЗОРУ САНТЕХНІКА

Кров – не вода!
Ллється – не біда!

РЕПЛІКА ЛЮДОЇДА

Обережніш підсмажуй, дубина!
Все-таки на рожні -- людина.

ТЕ, ЩО НА КІНЦІ ЯЗИКА

Найважче ковтає – вже людина така –
Те, що в неї на кінці язика.

РОЗМОВА

Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.

ПРО ЕГОЇСТА

Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?

ЕХ!!!

Аскети --
Жирують, маючи дієти.

ЕРУДИТ

Істинний ерудит
По книгах не шарудить.

ПРО НАТЯКИ

Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.

ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА

Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.

ОБИДВІ

Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.

ЕХО

Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.

ДИВНО

Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.

НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ

Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.

ЧИ Ж БУЛА?

Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”

ПРО ЛЮДИНУ

Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.

РЕЦЕПТ

Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.

СПІЛЬНІСТЬ

І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.

НАВРЯД

Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.

ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА

Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.

ПРО НАМІРИ

Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.

НЕ РОБИ

Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!

ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ

Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.

ПРО ВІДНОСНІСТЬ

Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!

ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ

Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.

ЧУТЛИВІСТЬ

Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.

ЗМІНА СТАТІ

Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.

ПРО ДАНТЕ

Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.

ГУМАННІСТЬ

Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”

ПРО МЕМУАРИ

Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.

НОРМА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ

Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.

ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ

Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.

КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК

Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.

ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?

Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.

ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК

Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!

ПРАВА В ЗАКОНІ

Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.

ЦЕ ЗАЙВЕ

А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.

ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ

Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”

ВІД ЧОГО СИНЬ?

Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.

НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ

Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.

ПРИ НАГОДІ

В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.

ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ

Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.

НАГАЛЬНА ПОТРЕБА

Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.

СМАК НАУКИ

Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.

ПИСК МОДИ

Модна новинка:
Намордник-невидимка.

НЕ ГУСТО

Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!

МЕТАМОРФОЗИ

Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.

ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ

Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.

ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ

Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.

НЕ ПХАЙ

Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.

ЗНАЙ МІРУ

Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.

БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО

Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.

ЗАСТОРОГА

Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.

НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ

Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.

БАГАТОРАЗОВА

Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.

СУТТЄВІШЕ

Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.

ВИПРАВДАННЯ

Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.

КРАЙНІЙ ЗАСІБ

Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.

СКРИТНІСТЬ

Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.

ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ

Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!

ЯКБИ ЗНАТТЯ

Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.

ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ

Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!

НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ

На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.

ЗАПОВІТНА МРІЯ

Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.

ШЛЯХ ЕПОХИ

Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.

ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ

Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.

КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ

Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.

КОЛИСЬ І ТЕПЕР

Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.

НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК

Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.

СПРИЯТЛИВІ УМОВИ

Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.

НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА

Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.

ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ

Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.

МЕТА ДОСЯГНУТА

Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.

З’ЯСУЄ ЧАС

Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.

СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА

Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.

ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК

Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.

ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ

Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.

НІЧОГО НЕ ВДІЄШ

Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!

ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ

Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.

З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ

Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.

НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ

Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.

ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ

Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.

ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ

Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.

ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ

Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?

ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ

Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.

НІЧОГО ДИВНОГО

Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.

НАЙКРАЩА ВІЗИТКА

Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.

ПОДІБНО ДО БОГИНЬ

Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.

ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА

В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!

ВАМ НАУКА

Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!

МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ

Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.

ЗАКОННА ВИМОГА

Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.

ЩО ЗА ЖИТТЯ!

Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?

ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ

“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”

ІЗ “ГАМЛЕТА”

“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!

КОМПЕНСАЦІЯ

Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.

З ТОЛКОМ

Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.

ВЧІТЬ МОВИ

Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.

ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ

Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.

ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ

Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ

І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.

НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ

Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.

ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ

А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.

ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ

“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”

МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ

Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.

ГАРНІ МАНЕРИ

У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.

ЗАВИДНА ДОЛЯ

Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.

ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ

Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?

ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ

Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.

ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?

У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.

А БУЛА Ж НАГОДА!

Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.

ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ

Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.

ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ

Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.

А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!

Ну ж і садисти
Ці марксималісти!

ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ

Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.

З ПІДРУЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.

НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ

До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.

НАДЗУСИЛЛЯ

В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.

НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ

Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?

ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ

Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?

ЗНАЙ МІРУ

Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.

НЕ ПАДАЙ ДУХОМ

Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.

НЕ СКОРИСТАВСЯ

Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.

ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ

Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.

ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ

Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.

ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ

Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.

ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ

О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!

НЕ ДІЖДЕТЕСЬ

Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.

ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ

Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”

НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ

З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.

ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ

Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.

РІКА ЗАБУТТЯ

Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.

ЗАОЩАДЖЕННЯ

Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.

НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ

Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.

ВІТРИ ІСТОРІЇ

Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.

НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ

Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.

ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ

Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.

ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС

Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?

ПОБЛАЖЛИВІСТЬ

Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.

Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ

В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?

МОГУТЬ СЛОВА

Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.

ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ

Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.

ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ

Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.

БОГ ПРО НАС ДБАЄ

Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.

САМООТРУЄННЯ

У нім привело до збою
Отруєння самим собою.

ЦЕ НЕМОЖЛИВО

Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.

ЖИВИЙ ТРУП

Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.

ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ

Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!

ТРОГЛОЕРУДИТ

Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!

ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ

Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.

ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА

Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.

НЕНАВМИСНЕ

Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.

СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ

Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.

Й МИ НЕ ПРОТИ

Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.

СПАСИБІ ЗА КОМПЛІМЕНТ

“Падло!” – гієна сказала,
Бо це компліментом вважала.

ЯКБИ НЕ БУЛО СЛІВ

Наскільки б наш світ змалів,
Якби не було слів!

ДОБРЕ МАТЬ В ЗАПАСІ

В запасі було б добре мати
Хоч один день, але без дати.

ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ МАТЕРІАЛ

Обережніше з багаттями в місті,
Бо єретики легкозаймисті.

МРУТЬ І ВІД ПРОТИОТРУТ

Є організми, що мруть
І від протиотрут.

ЛИШ ОДНЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ

Лиш одне сплива в пам’яті із забуття порожнечі:
Як вперто старавсь я забуть деякі речі.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Пам’ятай – тобі не пробачать
Навіть ті слова, що нічого не значать.

БАТЬКИ І ДІТИ

Ми мріяли один за одного стоять,
А вони одне з одним сплять.

ЯКЩО ПИСАТЬ, ТО РОЗБІРЛИВО

Хтось і на лобі пише прозірливо
Власне призвання, але нерозбірливо.

ПРЕКРАСНИЙ СТИЛЬ

Прекрасний все таки стиль у нього:
Написав книгу, не сказавши нічого.

СЛІД ЗНАТИ МІРУ

Після духовного бенкету в ліжку
Відчуває моральну відрижку.

ЧУДЕСА ПРОГРЕСУ

Суспільний прогрес всі рекорди побив:
Вже й невільники отримали право мать рабів.

ПОЯСНЕННЯ

Не правдою годують нас – брехнею,
Мабуть, тому, щоб не вдавились нею.

З РОЗРЯДУ РИТОРИЧНИХ

Що робить – підкажи мені, доле,
Якщо лаврами заросло діяльності поле?

УНІФІКОВАНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Їх порожнечі різної форми,
Хоча й не виходять за межі норми.

ВИЯВ ТАЛАНТУ

Оце так художник – на тій же мітці
Він усе глибше топчеться на місці!

ВСЕ МАЄ ПОЧАТОК

Кожна банальність у будь-якій сфері
Колись починалася із прем’єри.

ЄДИНА ЗАСТОРОГА

Якщо не стане модним вкорочене життя,
То, модо, жде тебе прекрасне майбуття.

НАЙВАЖЧЕ

Це ж треба зібратись із силами всіма,
Щоб сказать собі правду: що її нема.

ЦІНУЙМО ЗІР

Як із очей впаде полуда – вже навіки
Хтось допоможе нам склепить повіки.

ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТИКА

Ще одна з рис для характеристик:
Опти-містик чи песи-містик.

ПЛОМБА З АПЛОМБОМ

Не обходиться й тут без апломбу:
Хочем більшу за дупло мать пломбу.

БЕЗСИЛА Й МУМІФІКАЦІЯ

Не спастись вже й завдяки муміфікації
Від археологів і цивілізації.

ЗАВЖДИ У ВИГРАШІ

Одиниця й так лаври здобуде,
Хоча б тим, що нулем не буде.

ЧИ Ж РІВНОЦІННА ЗАМІНА?

Заміняє тим, хто вже звик до пут,
Й конституцію тюремний статут.

ПОМСТА

Із Слова все почалося –
От ми йому і мстимося!

ПРОМОВИСТА ОЗНАКА

Там, де і голови не підняти,
По чоботу владу можна впізнати.

НЕ ЗНАЮТЬ ГЕОМЕТРІЇ

Ну зовсім не знають геометрії люди! –
Кути шукають на земній кулі всюди.

ТАК НЕ БУВАЄ

Так не буває, щоб одним махом
Й дах мать над головою, й небо під дахом.

ВСЕ ТІЛЬКИ СПОГАД

Ось і ця фраза, що поряд –
Вже тільки лиш спогад.

МІМІКРІЯ БУТТЯ

Сірі люди лиш там, де сіре життя:
Мімікрія буття.

СКОВАНІ ОРДЕНАМИ

Нерідко наших кумирів
Орденами пригвинчують до їх мундирів.

БЕЗ ЖОДНИХ ЗМІН

І після гріхопадіння – ми знаєм –
Рай залишився раєм.

ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОГРЕСУ

Все до кращого йде. Та нащо
Нам воно – це краще?

ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА

Правдошукачам прикмета особлива:
Правда іноді жахлива.

СУЧАСНИЙ ТЕАТР

Вже й такі театри будують,
Де актори самі собі аплодують.

ПРОБЛЕМА МАЙБУТТЯ

Найбільш складна проблема майбуття:
Як розтягнути сон на все життя.

ПЕРЕМОЖНА ХОДА

Пролетаріат перемагає –
До ста відсотків вже сягає.

ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ

Стать людиною! – до цього все звелось.
Й мавпам це колись уже вдалось.

ДИКЕ ПОЛЕ

Для багатьох воно все ж завелике –
Їх діяльності поле дике.

КОРИСТЬ ВІД АПЛОДИСМЕНТІВ

Аплодисменти вже не вернуть до життя,
Але можуть струсить трохи пил забуття.

НІЯК НЕ ПОЗБУТИСЬ

Побуть наодинці з собою так ні разу й не випадало:
Почуття гумору не покидало.

ВЕСЕЛКА -- Й ТА ЧОРНО-БІЛА

Настільки похмура пора у житті наступила,
Що веселка – вже й та чорно-біла.

БУДЬТЕ ОБАЧНІ

Слід буть обачним, як мрії вибираються,
Адже інколи вони збуваються.

ЦЕ ВЖЕ НЕСТЕРПНО

Безсоння і бездумство –
Що за кошмар і безумство!

МЕТАМОРФОЗА

Навіть колишня людина, як сваришся з нею,
Може виявитись теперішньою свинею.

ДОБРЕ, ЩО ЛЮБОВ НЕ ВІЧНА

Якби любов була вічна, а не на строк,
То з чого б тоді жили решта жінок?

ЗАВАЖАЮТЬ АМБІЦІЇ

Інколи, щоб оцінить ситуацію,
Слід позбутись думки, що маєш рацію.

РЕЗУЛЬТАТ ТОЙ ЖЕ

Завдяки пекельним машинам най-
достойніші теж відправились в рай.

СЕКРЕТ БЕЗСМЕРТЯ

Безсмертя лиш той сподобився,
Хто взагалі не родився.

ВИЙШЛИ З ПОЛОЖЕННЯ

Явившись перед юрбою,
Вони прикрили стид ганьбою.

НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ

Часто очі мене вдаль вести хочуть,
А ноги, як це чують, аж зубами скрегочуть.

У СЛУГ МОЖЛИВОСТЕЙ БІЛЬШЕ

Важить більше жерцям один уклін,
Ніж перед божеством весь день схиляння колін.

НЕ ЗАВЖДИ СМІХ ОЗНАКА ВТІХ

Чи ж міг сповна відчуть я втіху,
Як дрож пробрала від власного сміху.

СОБІ В ЗБИТОК

“Небезпечні думки у вас!” – кажуть мені строго.
Для кого? Хіба що для мене самого.

МРІЇ І ДІЙСНІСТЬ

Мистецтво із чотирьох стін кімнати
Прагне на волю – й потрапляє за грати.

ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ

У деяких державах складає таємницю
Й те, що устрій в них нагадує в’язницю.

ВЖЕ КРАЩЕ БУТЬ ГЛУХИМ

Влетить у вухо ненароком,
А вийде боком.

ПРАВДА І БРЕХНЯ

Остався від правди один лиш скелет,
А м’ясо пішло все брехні на бенкет.

У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ

Жертвами буть не всі сподобляються:
І кати ще нерідко трапляються.

ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВСЬОГО

Для декого й небуття
Трансформується в спосіб життя.

ПИТАННЯ МАЙЖЕ РИТОРИЧНЕ

Чи може стать генієм дитина,
Зачата від кретина?

І ВСЕ ДАРМА

Співав собі турецькі колискові,
Та заснуть так і не зміг, бо не розумів мови.

НЕ ДОПОМОЖЕ Й ПОЛІЦІЯ

В голові його одна ерудиція,
А власної думки не знайде й поліція.

НУ Й ГОЛОВИ В БЕЗГОЛОВИХ!

Ех, трахнуть би києм дубовим
По башці усім цим безголовим!

ЩЕ ГІРШ

Погано, як олігархія,
Але ще гірш хулігархія.

КОЖЕН РОЗУМІЄ ПО-СВОЄМУ

“Карлики ростуть!” –
Від оптимістів й від песимістів чуть.

БЕЗ ЗАЙВИХ РОЗДУМІВ

Не зупинивсь на роздоріжжі – в світи широкі
Він рушив одразу на всі чотири боки.

МАСКУВАННЯ

Це лис, та, щоб не здогадались кури,
Перевдягнутий вовком в овечій шкурі.

ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ

Перша людина говорить не вміла.
Зате вона звірів розуміла.

ДАХ НАД ГОЛОВОЮ

Іноді лиш в пантеоні герою
Дістається дах над головою.

ВАГАТИСЬ ЧИ СУМНІВАТИСЬ

Не впевнений, якщо чесно зізнатись,
Навіть чи варто сумніватись.

КРАЙНІЙ ЗАСІБ

Якщо не зміг переконать,
То треба доконать.

ЯК ХОЧ, ТАК І РОЗУМІЙ

“Віддамо катам належне...” –
Поле для фантазії безмежне.

ПРЕТЕНЗІЇ ТУТ ЗАЙВІ

Не дорікайте варті,
Що відстала іще на старті.

ЗУСИЛЛЯ БУЛИ НЕ МАРНІ

Вдалось йому після років навчань
Сховать невігластво під шаром знань.

ЖНИВА ІСТОРІЇ

Багатий врожай з історії полів:
Повні корзини голів.

ПЕРЕМОГА ПРОЛЕТАРІАТУ

Пролетаріат перемагає – й це найгірш,
Бо його стає все більш.

ВТІК, ТА НЕ В ТОЙ БІК

Він від розуму й логіки втік,
Й добре б ще, якби в мудрості бік.

ВІДХІД В МАЙБУТНЄ

Люди, що зробили щось путнє,
Відходять в майбутнє.

ЧИ ДОЧЕКАЄМОСЬ?

Світ розумнішає потроху,
Й триває це вже не одну епоху.

ЄДНАННЯ ОДИНИЦЬ

Ідеал, що символізує міць –
Єднання одиниць.

ЗАПОВІТНА МРІЯ

Заповітна мрія шаблону –
Ставши прикладом, очолить колону.

З ТАКИМ НЕ ПРОПАДЕШ

Він доношував після святих німби –
Не пропав і в пеклі з ним би.

ЄДИНА ВІДМІННІСТЬ

Почуття гумору – риса єдина,
Якою від тварин відрізняється людина.

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

Мавпа на себе в дзеркалі задивилась –
Й ось так на цім світі людина з’явилась.

МІТИНГИ І РЕЙТИНГИ

Азартні збори – мітинги,
Елітні ігри – рейтинги.

ДОЧЕКАТИСЯ Б

Тільки б життя пережить,
А там вже не будем тужить!

ПОТАЄМНЕ БАЖАННЯ

Кожен хотів би жить до кінця світу,
А дехто – ще й до нового неоліту.

БЕЗ ЗАМИСЛУ НЕМАЄ ДОМИСЛУ

Між моїм замислом і вашим промислом
Дим їхніх домислів стоїть коромислом.

У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ

Один народжується, щоб любить,
А інші – щоб не дать йому це зробить.

НЕЗДУЖАЮТЬ І ХВОРОБИ

Деякі з хвороб не є ними повністю,
Бо нездужають самі – виліковністю.

СЕНС ЖИТТЯ

Не існувать, щоб тільки лиш числить,–
А мислить, мислить, мислить!

НЕБАЙДУЖІСТЬ

Мало кому цікаве мистецтво. Одна відрада,
Що за ним ще продовжує стежити влада.

ГІГАНТОМАНІЯ

Тисяча ліліпутів стала гарантом
Кооперативу, названого “Гігантом”.

НА ЩО НАДІЯТИСЬ ВІЧНОСТІ

Не жди від вічності чогось путнього,
Бо в неї немає майбутнього.

КРАЩЕ ПОМИЛЯТИСЬ

Завжди, коли я маю рацію,
Чекаю на нову пертурбацію.

КОМПЕНСАЦІЯ

Компенсують поету-дилетанту
Літературні премії відсутність таланту.

ФОРМА ВИЗНАЧАЄ НОРМУ

І ніщо входить у норму,
Якщо якусь має форму.

ПЕРЕВАГА НЕГРАМОТНОСТІ

Люблю неграмотних не за їх компліменти,
А за те, що вони не чвертьінтелігенти.

ЯК ВСТАНОВИТИ?

Що нижче – верх кретинізму
Чи загальний рівень цинізму?

ВСЕ СВОЇМИ РУКАМИ

“Ніхто нам не сприяв, самі все вкрали,” –
Гордо заявили злодії, як під арешт їх брали.

ПІД ПРЕСОМ У ПРЕСИ

Буває, що преса
Тисне сильніш від преса.

ЩАСЛИВЧИКИ

Щасливчики ці Маркс і Енгельс – бо й тоді
Могли ховать посмішку в густій бороді.

ПОВЕРНЕННЯ ДО ВИТОКІВ

Вигнали з мистецтва анекдот
І він повернувся в народ.

ПІДСТУПНЕ ПИТАННЯ

Питання було настільки прозоре,
Що лобів об нього розбилось море.

ПЕРЕДЧАСНІ СПОДІВАННЯ

Може хтось про Вавилонську вежу мріє?
Почекайте поки небо дозріє.

ЖИЛИ Б ЯК В РАЮ

Якби ожили євангелісти, то на гонорари, може,
Змогли б побудувать на землі царство боже.

ВСУПЕРЕЧ АРИФМЕТИЦІ

Я зміряв його з ніг до голови і з голови до п’ят.
Результат: 2+3 не дорівнює 3+2 й не дрівнює 5.

УНИКАЙМО МУДРУВАНЬ

Вдаватись до мудрувань і нам не потрібно:
Дурень ніколи не зрозуміє хибно.

ПОТРЕБУЄ УТОЧНЕННЯ

Втеча від себе? Хто цим пишається –
Він той, хто втікає, чи той, хто лишається?

БЛАГО ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Сліпоглухонімі та ще й кульгаві –
Це ж благо для держави!

НЕ ПОВТОРІТЬ ПОМИЛОК

Не варт починать індустріалізацію країни
З автоматизації людини.

ОДНЕ З ДВОХ

“Ви підриваєте державний устрій!”
Це стрій так прогнив чи я такий шустрий?

КОНФОРМІЗМ

Цей вітер, що віє згори,
Готовий рядитись в усі прапори.

СТРІЙ КРИТИКІВ І КРИТИКА СТРОЮ

Цікаво, як впливає критика строю
На стрій критиків, що лаштуються до бою.

ЙДИ В НОГУ З ПРОГРЕСОМ

Не плентайся в хвості прогресу, хоч би в нього й не вірив,
Бо при відступі тебе звинуватять, що очолюєш дезертирів.

ЯК ЖЕ ЗМІНИЛИСЬ

Не впізнаю вже цих людей на естакадах:
Були набагато вищими на барикадах.

ЗА СПРИЯННЯ ВОРОГІВ

Траплялось так, що за сприяння ворогів
Я не один талант в собі відкрив.

ЛАМАТИ – НЕ БУДУВАТИ

Будуєм на рік,
А руйнуєм навік.

СТРАХ, ЩО ЗАСІВ У ГЕНАХ

Іноді в мені будиться страх первісної людини,
А от радостей її не відчув і донині.

НЕ СУМУЙ ДАРМА, ЯК НАДІЙ НЕМА

З кожним роком все менше надій.
Значить, збуваються, – то ж радій!

НАРЕШТІ ПЕРЕКОНАЛИСЬ

Переконались нарешті,
Що не відмінюється слово честі.

ВІД ЧАСУ НЕ ВТЕЧЕШ

Немає вже ніякого спасу –
Невблаганний Люциферблат часу.

ВСЕ ВІДНОСНЕ

Для карликів за виміром людським
Ніщо не є занадто низьким.

НЕВІДВОРОТНІСТЬ

Світанок на півня не зважає,
Коли той співать не бажає.

ЯКИЙ НАМІР, ТАКА І ДІЯ

Є фрази, гірш від зарази,
Й думки, неначе плювки.

ХТО НАВЧИТЬ?

Що робить, коли ми вже в смерті заручники?
Підручники! Де підручники?!

В КОЛІ ДРУЗІВ

Дихається вільніше, друзі,
У вузькому крузі.

КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК

Ех, пробиться б – дірок
Наробивши в землі – до зірок!

ВТОМА ВІД ЖИТТЯ

Чому я дивлюсь в очі смерті без каяття?
Та тому, що вже втомивсь від споглядання життя.

ПІРРОВА ПЕРЕМОГА

Ах, мої піррові перемоги – тужу і плачу:
Скількох своїх любих ворогів вже не побачу!

ЯК ВИВЧАТИ ТВАРИН

Що може знать зоолог, хай і рівний Ламарку,
Якщо вивчав тварин він тільки в зоопарку?

ЯК ВИВЧАТИ ЛЮДИНУ

Що можуть знать про людину ті сивочолі,
Які бачили її тільки на волі?

НЕ СТВОРИ КУМИРА

Не роби собі ні з кого кумира:
Обскуби орла – прогляне гусяча шкіра.

ЗМІНА НАСТРОЮ

Не можна бути вічно сумовитим:
Слід іноді ставать несамовитим.

НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ

На всіх весіллях танцюють кастрати –
Ніщо вже не може їм заважати.

НІКУДИ ДІТИСЬ

Що ж, якщо крові жадаєш –
Клопом стати маєш.

ЖИТТЯ – ЛИШ СОН

Я – реаліст; і крізь ілюзій полон
Все більш переконуюсь, що життя – це сон.

ОЦІНИЛИ НАРЕШТІ

Зняли позолоту – й родина
Пересвідчилась: він – золота людина.

ДРУЖБА, ЯКУ СЛІД КУПЛЯТИ

“Книга – твій друг!” – щоб це підкріпляти,
Потрібно її частіше купляти.

АЖ ЗАРИДАЮ, КОЛИ ЗГАДАЮ

Ждали погожого світанку,
А дочекались тюремного сніданку.

ДРАМАТУРГ – НЕ ДЕМІУРГ

Багато драматургів, хоч і вчені,
Не розуміють своєї ролі на сцені.

МОРОК І СВІТЛО

Морок – нашого світу природний стан;
Світло – лиш запалення одної з його ран.

ПРИЧИНА ГОЛОВНОГО БОЛЮ

Є думки, які ніколи не втілюються в слова.
Від них то й болить у нас голова.

ВЗАЄМНА БОЯЗНЬ

Він власної тіні боявсь, хоч і був у високім чині.
Інші боялись теж – але вже його тіні.

ФІЛОСОФСЬКЕ ОДКРОВЕННЯ

Ціную,
Що я ще існую.

ЧИ ВСЕ ТАК ПГАНО?

Не все. Слава Богу, в лісі
Водяться ще і біси.

ОЩАДЛИВІСТЬ

Він завжди обирав чужу колію,
Надіючись зекономить свою.

СПАСИБІ ЗА НАУКУ

Я довго не помічав себе самого,
Аж поки якиийсь шпик не відучив від цього.

ТАК МАЛО ЧАСУ

“Народжуватись чи ні?” – дев’ять місяців збігало.
Чому ж часу на роздуми відпущено так мало?

ПОХВАЛА САМОЛЮБСТВУ

Обмаль самолюбства
Веде до самогубства.

СИДЯТЬ І ДЕРЖАВНІ МУЖІ

Буває, сидять і державні мужі,
Та лиш там, де замість грат – вітражі.

ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ

Серед представників сучасної евристики
Найчисельніші – раціоналісти-містики.

МАСОВА САМОТНІСТЬ

В зв’язку із процесами незворотніми
Маси теж можуть стати самотніми.

БЕЗНАДІЙНІСТЬ

Ніщо вже похмурого не обнадіє,
Бо й після смерті навряд чи зрадіє.

ЦИМ ВАРТ ГОРДИТИСЬ

Та найбільша гордість прожитих нею років –
Започаткована особисто школа неуків.

ПРОТИРІЧЧЯ

Дивно, що безвідповідальними при нашій ментальності
Є вчинки, за які притягують до відповідальності.

І НУЛЬ ДЕЩО ЗНАЧИТЬ

Нуль, хоч він і безликий,
Але периметр має великий.

ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ

Непридумані думки.
Що це? Мені невтямки.

НЕ РОЗБАГАТІЄШ

З його розумових здобутків
Не варто чекать прибутків.

САМОЛІКВІДАЦІЯ

Вже й цензура існувать перестала:
Сама себе конфіскувала.

ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

Історія не повторюється –
Вона лиш спотворюється.

РАДИКАЛЬНИЙ ЗАСІБ

Брехню не переможеш правдою – з нею
Можна покінчить іще більшою брехнею.

ПОЗБАВТЕСЬ ІЛЮЗІЙ

Не вірте казкам,
Бо правдиве все там!

ВТРАТИ І ЗДОБУТКИ

Перша людина самотності не відчувала,
Бо лічби ще не знала.

ПОЧЕКАЄМО

Залишаймось поки що людьми,
А тим часом наука з’ясує – хто ми.

БЕЗХРЕБЕТНИЙ

Він від гордині аж роздувсь.
Й не дивно: бо хребта позбувсь.

ЗАКЛИК ДО СОВІСТІ

Злочинці несли плакати:
“Не мучте совість! Дайте їй поспати!”

Й ВІД ГОЛИЗНИ ЖДУТЬ НОВИЗНИ

Й на нудистських пляжах, де голий народ,
Теж є свої законодавці мод.

ЯК БАЧИШ ВВІ СНІ ВЛАДУ

Як спиш і бачиш вві сні владу,
То вже хоч хропи до ладу.

ЯКЩО ГРУНТ РОДЮЧИЙ

Дать поросль може і батіг,
Якщо в родючий грунт він ліг.

РОЗПЛАТА – БЕЗСОННЯ

Розплата – безсонні ночі,
Якщо на все заплющував очі.

ЯКИЙ ЕТИКЕТ, ТАКИЙ І БЕНКЕТ

Для декого святкувать і поразки ввійшло в етикет.
Звичайно, якщо переможці запросять на бенкет.

ПОРОЗУМІЛИСЬ

Нарешті прийшли до згоди й ми з вами:
Домовились вважатись ворогами.

МОЖЛИВОСТІ СЛОВА

Слово проникає всюди,
А от вийти назад не дають йому люди.

СУТТЄВА ПОПРАВКА

“Не вбий!” – освячено віками.
Ми ж додамо: “Власними руками.”

ПРОЯВ ДЕФІЦИТУ

За те, що в нас дефіцит суцільний, стидно:
От і шапок-невидимок ніде не видно.

БЛАГО ЧИ ЗЛО

Друге життя – уявім, що маєм таку нагоду! –
Давалось би на покару чи в нагороду?

ЗАСЛУЖЕНИЙ КОМПЛІМЕНТ

Говорять: “Це голова!” про людину
Тоді лиш, як падає з гільйотини в корзину.

ПЛАТА ЗА ІМІДЖ

Зебра згодна й у клітці проводить день за днем,
Тільки б здаватися білим конем.

ЖДЕШ ПРОЩЕННЯ – ГРІШИ

Світ не прощає тих,
Кого не торкнувся гріх.

САМУРАЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ

Сатирик здійснює харакірі
Затупленим вістрям власної сатири.

ТИТУЛОМАНІЯ

А що вже титулів – то мав він їх без ліку:
Його Предурість Всебездарність Найбезграмотність
.....Нібеніменікукаріку.

СПОДОБЛЯЮТЬСЯ НЕ ВСІ

Думок тих навкруг, наче бліх,
Але ж кусають не всіх.

БЕЗ ЗУСИЛЬ НЕ ДОСЯГНЕШ МЕТИ

Тренуйтесь від зорі і до зорі,
Щоб взять найвищу ноту в букварі.

БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИТЬ

Час –
Ось головна сировина для нас.

ЛЮБОВ СЛІПА

Серце музи він не елітарністю
Підкорив, а своєю бездарністю.

БЕЗ ФАНТАЗІЇ НЕМА ПОЕЗІЇ

На твердому грунті реальності
Виростають одні лиш банальності.

НЕРОЗЛУЧНІ

Брехня, як правило, завжди
Осідає на дно правди.

ЩО ЛЕГКО І ЩО ВАЖКО

Жартувать легко, як постаратись;
Важко – сміятись.

НАСТАНОВА

Хай будуть вічними шлях людський і віра
Від звіра і до звіра!

НЕВИБАГЛИВІСТЬ

Митці скромніші – без вагань і докорів
Вони б задовольнились безсмертям власних творів.

СМЕРТЕЛЬНА САМОТНІСТЬ

Це просто жахливо, яка смерть одинока:
Одразу ж вмирає, хто впаде їй в око.

КОРИСТЬ ВІД ЗАБУДЬКУВАТОСТІ

Застряють в голові деякі думки
Забудькуватості лиш завдяки.

СПОКУТА

Каїнову печать над лицем
Ховав під терновим вінцем.

ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ

В ньому дух антагонізму
Обріс вже плоттю конформізму.

СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО

Словом створено світ і декілька віршів.
Що ж, могло буть і гірше.

ЦІКАВО БУЛО Б ЗНАТЬ

Чи є питання про владу громади
Виключно тільки питанням влади?

ПРО ГАРНІ МАНЕРИ

Не показуй пальцем,
Та ще й вимазаним смальцем.

ПРО ЕХО

Буває, що ехо не повторює,
А тільки спотворює.

СИЛА МОДИ

Завжди те, що модне, люди вибирають:
В різні епохи навіть по-різному вмирають.

РАЙ ВІД ПЕКЛА НЕДАЛЕКО

Не дивуйтесь, потрапивши в пекло, як зору
Відкриється лаз, що веде кудись вгору.

ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ

Біжить за роком рік,
Але в який бік?

З КИМ ПОВЕДЕШСЯ

Серед цих баранів
І пастух помарнів.

ХАЙ І ПОЧЕСНЕ, АБИ ЧЕСНЕ

Введім звання почесного героя,
Бо остогидла всім вже кров і зброя.

НЕ ПОТАЛАНИЛО

Запізнись вона ще більш – став би Петраркою,
А так все закінчилось банальною сваркою.

КОЛИШНІ ЗАСЛУГИ

Брудна калюжа ця – колишній білий сніг,
То ж обійшов так шанобливо, як лиш міг.

ВЧИСЬ ВИГОДУ МАТЬ З УСЬОГО

На нього тінь підозри впала
Й надійним сховком йому стала.

ВИДИ ВІДСУТНОСТІ

Крім простої відсутності
Є ще й Відсутність Всякої Присутності.

ЧИ Ж НЕ СОРОМНО!

Америку відкрили не американці?
Ганьба! Зас.....!

ІЗ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Святі, що стрічались в житті мені,
Були, як правило, кам’яні.

В НАДІЙНИХ РУКАХ

Процес міфотворення з розвитком суспільних наук
Перейшов із вуст народу до офіційних рук.

ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ

Замість іншого взятий був цей нещасний,
Але труп вернули чесно – його власний.

ЗАЗДРІСТЬ ЧИ ЗНЕВАГА?

“Подумаєш – мить осяйнулась на мить метеором” –
Презирливо заявили свічки хором.

ХІБА Ж ТУТ ЩО ЗРОЗУМІЄШ

Ми розумієм, що тут і до чого,
Тому й зрозуміти не можем нічого.

ПРОГРЕС

Здійснили індустріалізацію; от пристосувати ще б
І людську душу до промислових потреб!

НЕ ЗІЗНАВАЙСЬ І БОГУ

Як хочеш на небо – не зізнавайсь і Богу,
Бо він вкаже найважчу дорогу.

НЕОЧІКУВАНІ ВИТРАТИ

Тим, хто позбавляє людей думки,
Приходиться наповнювать їм шлунки.

БУЛА Б З ІСТОРІЇ ІДИЛІЯ

Зруйнувавши ще не збудовану Бастилію,
Історію перетворили б на ідилію.

ВИННІ БЕЗ ВИНИ

Як хтось засуджений до забуття – страждає
Від правосуддя й той, хто пам’ятає.

ПИТАЛЬНИЙ І ОКЛИЧНИЙ ЗНАКИ

Вдивлявся в знак запитання я – і вздрів:
Та це ж знак оклику, що постарів!

ОСТАВСЬ У ВИГРАШІ

Зламав він життя своє – і недарма:
Два тепер має із зручностями всіма.

БУВАЄ Й ГІРШ

Потрапляєш іноді в такий розгардіяш,
Що відчуваєш себе, як “амінь” без “отче наш”.

ЗАСТОСУВАННЯ? – БУЛО Б БАЖАННЯ

Феномен сучасної цивілізації:
Абсурд як засіб комунікації.

У КОЖНОГО СВІЙ СМАК

Шедевр зрозуміє і дурень – що йому?
Але по-своєму.

ОБІЙШЛОСЬ І БЕЗ НОЯ

Було тих потопів, як гною,
Де все обійшлось і без Ноя.

ЧОГО ЛИШ НЕ БУВАЄ

Я й літаючі клітки зрів:
Тримали у них орлів.

ЦАРСТВО БРЕХНІ

Є царство брехні – й воно жахливе,
Бо в ньому все правдиве.

НЕДОСЯЖНІСТЬ МЕТИ

Чи можна до мети все життя наближатись?
Так, якщо вона буде весь час відсуватись.

ВІДМІННІСТЬ СУТТЄВА

“Ляж – встань!” – епізод лиш солдатського буття,
А от “Помри – воскресни!” – це життя.

СПРАВА НЕ В РЕАЛІЗМІ

Буває дуже реалістично: навіть зі сцени пахне онучами,
Та від цього вистави не стають більш живучими.

НЕ ВДАВАЙТЕСЬ ДО КРАЙНІХ ЗАСОБІВ

Навіть якщо нудьга – дотримуйтесь традиції
Й не розганяйте її за допомогою поліції.

ДОСТОЙНИЙ ЧЕСТІ

З вами випить на брудершафт
Цикуту згодився б і Сократ.

ОБЕРЕЖНІШЕ

Історичні матеріали
Легкозаймистими стали.

БУРЕЛОМ В ІСТОРІЇ

Історична буря – костелом.
Причина: зіткнення добра із злом.

ПОТРЕБУЄ УТОЧНЕННЯ

Мислення – це заняття побутове,
Чи все таки розумове?

ОБЕРНЕНА ПРОПОРЦІЙНІСТЬ

Чим ближче до правди й моральності,
Тим далі від життя й реальності.

ІЗ-ЗА ПРИМХ ДОЛІ

І нікчемностям із-за примх долі
Дістаються вирішальні ролі.

РАНІШ БУЛО ВСЕ ВЕЛИЧНІШИМ

Минуле у всім виявля величність:
Раніше довшою була і вічність.

ПОБАЖАННЯ

Будь до правди близьким,
Але не вузьким.

НАВІЩО ПЕГАСУ КРИЛА?

Крила Пегасам дістались,
Щоб поменше брикались.

НОВЕ В ДРЕСИРУВАННІ

В дресируванні папуг нині мода нова –
Відучить повторювать людські слова.

СПРАВА МАЙЖЕ БЕЗНАДІЙНА

Боротьба за владу самогубство нагадує,
Бо вести її треба із владою.

БУВАЮТЬ МОМЕНТИ

Іноді відчуває й великий артист,
Що забрів на сцену, де він навіть не статист.

ДОСИТЬ ОДНОГО СЛОВА

Досить і одного слова –
Все інше уже мова.

ЖИТТЄВЕ КРЕДО

Знаменитим стать і ввійти в аннали,
Щоб і без підпису знали.

НЕПРИПУСТИМО

Не пиши кредо на паркані
Навіть в ейфорії стані!

ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА

Й бездумність, буває,
Інших вбиває.

ПЕРЕВАГА У БЛИСКУ

І мідні лоби не останні у списку,
Бо сповнені блиску.

ЧИ Ж ТАК НАСПРАВДІ?

“Карась любить сметану!” –
Думка кухаря з ресторану.

ТРЕНУЙТЕ ПАМ'ЯТЬ

О, як слід пам’ять тренувать,
Щоб ще й навчитись забувать!

ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ

В жонглерів шлях до визнання –
Законів фізики незнання.

НЕДОГЛЯД

І як це колись без звіту
Допустили створення світу?!

КВОЛІСТЬ ДУМОК

Настільки дрібні думки плодять,
Що навіть до голови їм не доходять.

ЖОРСТОКІША КАРА

Кара злочинцям, не схильним до каяття –
Довічне ув’язнення із штучним подовженням життя.

ПОЗИТИВ І В НЕГАТИВІ

До чого вже лукавий чорт і противний,
Та в пеклі і він – персонаж позитивний!

РЕАЛЬНІСТЬ

Коли в міфа зіткнення з міфом –
Це ще реальніше, ніж корабля з рифом.

НЕ ТІ ВЖЕ ЛЮДИ

Не ті, що були, вже люди:
Хреста почепили й Іуди.

ПІСЛЯ РУЙНІВНОГО ШТОРМУ

Наказано добратись до берега нам:
Ждуть-не-діждуться митники там.

ЩЕ БІЛЬШИЙ МУЧЕНИК

Ось мученик ще більш знаменитий:
Висів на хресті неприбитий!

А ЩО ТОЛКУ?

Що за толк кляпом рота заткнути,
Якщо можна його проковтнути?

БУДЬ ЩИРИМ

Митцю, халтурить не здумай:
Не бреши, а видумуй!

НЕСТЕРПНІ УМОВИ

У володіннях брехні
Фантазія гине на пні.

ПЕРШІ Й СЕРЕД ЧОРТІВ

Два види чортів любі найбільш Люциферу:
Розжалувані ангели й люди, що зробили кар’єру.

НЕЖДАНА ЛЮБОВ

Любов часом приходить, як не ждуть її вже,
Й тому не застає нас в негліже.

ПОЦІЛУНОК ЯК ТРАДИЦІЯ

Не страшні поцілунку ні арешт, ні екстрадиція:
Передається в поколіннях як усна традиція.

ПРО ПРАВДУ І БРЕХНЮ

Поширювать правду можна усно й навіть із-за грат,
Для поширення ж брехні створюють апарат.

ЩО ПЕРВИННЕ?

Тіло безстидне, натомість
Сором визначає свідомість.

ЗАКОН ПРИРОДИ

Техніка технікою, та є закон природи:
Ліфт ламається частіше, ніж банальні сходи.

МУТАЦІЯ ГОЛОСУ

Беруть і кастрати духу
Такі ноти, що боляче вуху.

СЛОВО ЧЕСТІ

В деяких словниках твоїх, мово,
Відсутнє честі слово.

ЗГИНЬ, НЕЧИСТА СИЛО!

Згинь, сатано! Геть від мене, чорте!
У мене чортиця вже вкотре!

ПАДІННЯ МОРАЛІ

Як же падає з кожним роком мораль, о боже!
Причому на все м’якше й пишніше ложе.

ЗАМІСТЬ КАМЕРТОНА

Тепер вже ліра Нерона
Нам замість камертона.

ПРАВОМОЧНІСТЬ

Не знаю, наскільки це правомочно,
Але що правожерно – це точно!

ОСКОМА

Приїлось нам уже
Недоїдання чуже.

ХАЙ ГІРШЕ, АБИ ІНШЕ

Маячня несусвітна?
Але ж яка колоритна!

ПРО ДУМКИ

Думки в голову не кимсь приведені,
А приходять самі і зсередини.

ФАТАЛІЗМ

Один шлях доля визначила поету:
З Парнасу прямісінько в Лету.

ЩО ТАКЕ ХАОС?

Що таке хаос? Резюме із звіту:
Це порядок, зруйнований при створенні світу.

СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ

Я сильний, розумний, красивий і не хам.
Й зауважте, що все це помітив я сам.

ДОСВІД ПІДКАЗУЄ

Більше думок! – гіркий досвід навчив:
Не хватить на них тоді наглядачів.

У КОЖНОГО СВІЙ ХРЕСТ

З горизонталлю вертикаль
Несуть свій хрест в захмарну даль.

МАРНІ ЗУСИЛЛЯ

Й інквізиторам варт було б знати:
Кострами тьми не розігнати.

НЕ ДАСТЬ НАТХНЕННЯ І ПЕГАС

Чи ж варт від Пегаса ждать натхнення снаги,
Як підкований на всі чотири ноги?

ЛЮДИНА ЛЮДИНІ

І який же в гуманізмі толк,
Якщо людина людині – вовк!

ВЕЛИЧ У ВСЬОМУ

В ньому все епохальне й величне:
Невігластво – й те прямо таки енциклопедичне.

ДЕМОКРАТІЯ НЕДОРЕЧНА

Послідовність слів далека від демократичної
В рядках поезії ліричної.

СУПЕРНИЦТВО

Серце ударило в голову,
Бо буйного було норову.

МЕТАМОРФОЗА

Риторичний знак питання після окрику
Розпрямляється у знак оклику.

В ПОШУКАХ ПРОСВІТКУ

Серед дерев добра і зла щодосвітку
Бредемо ми – шукаєм просвітку.

ВМІЙТЕ РОЗРІЗНИТЬ

Трагіки, не впадайте в маразм
І за катарсис не приймайте оргазм!

НЕМА ПІДСТАВ

Лайном цікавитись нема підстав
Тому, хто гноєм сам іще не став.

НАЙДУХМЯНІШІ КВІТИ

Із квітів найдухмяніші мені,
Які лежать на ворога труні.

ЗНАЛИ Б ВИ

Як важко Богу – знали б ви –
Довести своє алібі!

ЄДИНА ВТІХА

Лиш одним засуджений до страти втішений:
Що буде вище за інших повішений.

ПРО ДИКТАТОРІВ

Диктатори від безсилля
Вдаються до насилля.

ЗАЙВА ЦІКАВІСТЬ

Не питай у помилки згодом,
Звідки вона була родом.

ПРО КОНТЕКСТ

Контекстом слова
Є світ, а не мова.

ПРО ІДЕАЛ ЛЮДИНИ

У декого ідеал людини
Має розмір стандартної домовини.

ЯКБИ Ж ТО

Хай би нудьга хоч, що віє від них,
Мала шаленство вітрів штормових!

ВЗІРЕЦЬ

Шедевр слід вибирати для взірця –
Він рук не лиже у свого творця!

НАЧЕ ОЛІВЕЦЬ

Якщо поет списавсь мигцем,
То він був тільки олівцем.

ДАЙТЕ ЗМОГУ

Можливість дайте слову
Явить всю неповторність знову.

НЕ РУБАЙ ГІЛЛЮ

Рубати гіллю, де сидиш, не смій –
Хіба що повіситись хочеш на ній.

ФОРМУЛА ЕКОНОМІЇ

Формула економії доволі проста:
Дві шибениці виходить з одного хреста.

КРАЙНІЙ ЗАСІБ

Коли виривають перо із рук,
Тоді хапаються за дрюк.

ПО-СПРАВЖНЬОМУ

Якщо вже стріляєш в себе,
То тут холостих не треба.

НІЧОГО НЕ ВДІЄШ

У серця вже здатність така –
Стискатись до розмірів кулака.

НАРОДЖЕНОМУ – ЖИТЬ

Мертвонароджене – стверджують експерти –
Потім ще довго не може вмерти.

БЕЗВИХІДЬ

Визнаю нерозв’язність лиш одної проблеми:
Нам не вирватись довго ще із Сонячної системи.

ХРОНІЧНА НЕДУГА

Хвороба вже із розряду хронічних –
Гіпертрофія залоз політичних.

НЕХАЙ ЩОЛІТА ЗРОСТА ЕЛІТА

Вільні від догм, упереджень і схизм,
Ширше розповсюджуйте елітаризм!

ІДЕАЛЬНИЙ СЛУХ

Хто чує, як у дворі
Росте трава? – Косарі.

БУЛО КОЛИСЬ

Колись було все не так скандально,
Бо тоді раби купувались легально.

САМОДОСТАТНІСТЬ

Лиш генії й дурні на це здатні,
Бо розумово ці й ті самодостатні.

АЛЬТЕРНАТИВИ

Дві альтернативи щораз на мене тиснуть:
Або стати на їх платформу, або над нею повиснуть.

ВЛАДА СТРАХУ

Коли страх ціпеніє і блідне,
Кров – ось що йому потрібне.

ПРО НАТОВП

Натовп одним великим ротом висловлює злість,
Але тисячами маленьких ротиків їсть.

ВІДЧУЖЕНІСТЬ

Дехто іноді відчуває себе, як “амінь”,
Що до жодної молитви пристать йому лінь.

УСПІХ

Успіх Гейне – приголомшив усіх своїм злетом:
Стать відомим всьому світу “невідомим поетом”!

НЕВГАМОВНІСТЬ

Після кожного мерця
Треба все починати з кінця.

ПРИЧИНА

Тому-то риба й німа,
Що таємниць в неї нема.

ПРО САМОТНІСТЬ

О самотносте, смутком встелена –
Як же ти перенаселена!

ЗВІДКИ ЗНАТТЯ?

Звідки вітер знає,
Куди віять має?

НЕСТАБІЛЬНІСТЬ

Ми й зараз є суспільством оман та самообману
З переважанням нетверезого стану.

Й МІТЛА НЕ ВІЧНА

Кожна мітла, хоч як не старається,
І сама потихеньку змітається.

ПРО ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ

Й пальма першості не завжди
Нам дарує плоди.

МОЖЛИВОСТІ БЕЗМЕЖНІ

Тому, що робить режисура,
Позаздрила б і цензура.

СПЕЦИФІКА МИСТЕЦТВ

Є мистецтва, на інші настільки не схожі,
Що вагітніють лиш на прокрустовім ложі.

НЕ ТІ ВЖЕ ОДІССЕЇ

Не захоплюйтесь так чудесами:
Одіссеї ці вже з компасами!

ПРО ПЛЯМИ НА КАРТІ

На картах зникли вже плями білі,
Зате криваві проступили.

ПРО ЕПОХИ

Живем в епоху Anno Domini,
А хотілось би в Anno Homini.

ТВЕРДІСТЬ ЛЮДИНИ

Така буває твердість в людини,
Що тупиться й ніж гільйотини.

ЧЕСТОЛЮБСТВО

Збивалися в натовп роки потроху.
Цікавились: “Чи утворюєм вже епоху?”

ПРО ЛЕГКОВІРНИХ

Легковірні –
То ж і амбіції в них надмірні.

ПРО ГРОМИ

Соромно громам при родах:
Гинуть у громовідводах.

ПРО ПАРШИВУ ВІВЦЮ

Кожній отарі була б до лиця
Своя паршива вівця.

ПОТАЄМНЕ БАЖАННЯ

Бредем сліпцями в тьмі із білим посохом в руці,
Й так хочеться врізать ним комусь по башці.

ЗБІГ У ЧАСІ

Збіглись у часі – кошмарне раз мав видіння –
Демографічний вибух та інтелекту падіння.

СЛОВА І ЦИФРИ

Ну що слова з їх потаємних значень шифрами?
Вони лиш те, що сховане за цифрами!

ГІРКІ ПЛОДИ ТРІУМФУ

Буває, що й арка для тріумфального входу
Стає ярмом на шиї народу.

ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ?

Історія, як глибше копнути,
Це сукупність подій, яких могло б не бути.

НЕ ПОТАЛАНИЛО

Не народились під щасливою зіркою,
Бо лежим вже на ній в лобі з діркою.

ВАЖКО СУДИТЬ

Написав: “Поголів’я баранів зростає.”
Оптиміст? Песиміст? – Хто його знає.

НАЙСУТТЄВІШЕ ПИТАННЯ

Закінчується Всесвіт живоплотом
Чи колючим дротом?

ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ

Гроші не пахнуть,
Але швидко чахнуть.

НЕ ЗАПІЗНІТЬСЯ

Показуйте язика, мої любі,
Ще до того, як стиснете зуби.

З ТОЧКИ ЗОРУ КРОТІВ

І сказали кроти навесні, як все розквітло:
“Люди темні – їм потрібне світло!”

НЕСПРОМОЖНІСТЬ

Люди вже й крила дістали –
Та все одно ангелами не стали.

НЕ ДОВІРЯЙСЯ СЕРЦЮ

Не довіряйся серцю в любові:
Воно жадає твоєї крові.

ЯКИЙ ТОЛК?

Тобі належить світ у всій своїй красі!
А толку що? Його ж не продаси!

ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДЬ

Що таке вічність? – запитання класу.
Відповідь: Одиниця вимірювання часу!

ПРИЗЕМЛЕННЯ

Знизив рівень польотів на Пегасі
І опинився на Парнасі.

ПРО АРХЕОЛОГІЮ

Археологія потроху
Створює епоху.

МИСТЕЦТВО ВИМАГАЄ

Мистецтво вимагає від митців не зборів,
А творів.

ПОБАЖАННЯ

Якби ще й про справедливість дбали,
Захищаючи ідеали!

У КОЖНОГО СВОЯ МАНЕРА

За душу хапають паскуди,
А благородні – за груди.

ПСИХОГІГІЄНА

Психічна гігієна?
І це, коли в душах геєна?!

ЩО ПІДІЙШЛО Б ОПТИМІСТУ?

Грім із ясного неба –
Ось яку смерть оптимісту треба!

ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНУВАНОГО

Позіхає публіка в клубі,
Скалячи зуби.

ДО СЛАВИ Й СЛОВА НЕБАЙДУЖІ

Від слави чергової порції
Слова міняють пропорції.

РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ

Раціоналізація: фіміам,
Що служить, як димова завіса, нам.

НЕВІДАННЯ

“Пробач їм, бо не відають, що говорять,”–
Це про акторів.

ДВА РІЗНІ СТИЛІ

Сила аргументів і аргументи сили –
Це два різні стилі.

ПРО РЕПЕРТУАР

Репертуар свій розширювать треба.
На себе.

ДОСЯГНЕННЯ ГЛИБИНИ

Не досягай глибини падінням,
А благоговінням.

МИТЦЯМ

Платні за милування світом не бери,
А платять нехай за коментарі.

ПРО ГЛИБОКІ ДУМКИ

Думки мають глибшими стати,
Ніж рука влади може дістати.

ПРО СВОБОДУ МИСТЕЦТВА

Достойна жалю та країна,
Де мистецтво стає на коліна.

ІНАКШЕ ІЩЕ ВАЖЧЕ

З голови все придумав – це ж скільки треба снаги!
Але ще важче було б із ноги.

СПІЛЬНИЙ ДЕВІЗ

Оптиміста й песиміста спільний девіз:
Смійтеся до сліз!

ПРО ПОЕТІВ

Що говорять поети один про одного дуетом,
Можна було б сказать, і не будучи поетом.

ВНЕСОК В МИСТЕЦТВО

Внесок в мистецтво зробив епохальний:
Значно понизив рівень загальний.

ЗАПОВІТНА МРІЯ

У декого мрія голуба –
Щоб крила виросли із горба.

ЩО НЕБЕЗПЕЧНІШЕ?

Небезпечніше власне безсилля,
Аніж чуже насилля.

СИЛА МЕЛІОРАЦІЇ

На болоті і ліліям із їх грацією
Не встояти перед меліорацією.

ПРО НОЧІВЛЮ

Не зупиняйсь там ночувати,
Де і клопи не можуть спати.

ПРО НАСЛІДОК І ПРИЧИНУ

Бувають наслідки, що без упину
Породжують нову причину.

ЗНЕВАГА

І свиня, дивлячись на декого з нас,
Презирливо хрюкає: “Свинопас!”

ВСУПЕРЕЧ ФІЗИЦІ

А як пояснять фізики це відкриття:
До охолодження призводить між людьми тертя?

НЕДОСКОНАЛІСТЬ ТВОРІННЯ

Людину я боготворив –
Й тому б ніколи не створив.

ЯК ТАЙНУ ЗБЕРЕГТИ?

Не дзенькай, навіть серед черниць,
Ключами від таємниць.

ПРИТУЛОК ДЛЯ ІДЕЙ

Притулком для бездомних ідей
Завжди служать голови людей.

ПРОЗРІННЯ

Сказав один філософ на краю могили:
“Як добре, що мене не зрозуміли!”

ПРИЗНАННЯ

Сказав один політик напідпитку:
“Совість у мене чиста, хоча й була у вжитку.”

СПРАВЖНЄ ЧУДО

Я й сам зрів раз чудо, достойне небес:
Це коли обійшлося без всяких чудес.

ПРО СЛІПУ ВІРУ

Коли є сліпою віра,
То в неї погляд, як в звіра.

НЕ ВСТИГ ДІЗНАТИСЬ

Не знаю навіть, чи ходила в школу,
Бо бачив її тільки голу.

ЖИТТЯ ЖОРСТОКЕ

О, як з ним життя обійшлося жорстоко:
Нікчемою народивши, піднесло високо!

З КИМ ПОВЕДЕШСЯ

Деформується хребет,
Як мать із карликами бенкет.

І МИ НЕ ЛИКОМ ШИТІ

Пройти по життю із посмішкою варт,
Щоб показать Деміургу, що оцінили його жарт.

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ

Про загальнолюдські цінності вам розповісти? –
Це те, що невигідно контрабандою везти.

ВИЙТЕ!

Вийте! – й знов віднайдете втрачений спокій,
Бо помолодшаєте на мільйони років.

НЕ СПЛУТАЙТЕ

Не сплутайте, бо це різні дві жінки,
Музу легкого жанру з Музою легкої поведінки.

СВІТ ПРЕКРАСНИЙ

“Світ прекрасний!” – вимагають від мене цю фразу
Саме ті, із-за кого відчуваю до нього відразу.

СПОВНЕНІ ОПТИМІЗМУ

Настільки вже повні оптимізму,
Що треба ставити клізму.

МИЙ ВУХА

Мий вуха, якщо ти людина –
Ану ж проб’є година!

СИЛА НІКЧЕМНОСТІ

Сил у нікчемності без меж –
Нічим її не візьмеш!

ПЕРЕСЕЛЕННЯ

Перемістивсь, і не куди-небудь, а вгору:
Із Содома в Гоморру.

ЗАКЛИК

Расисти! Візьміть під замок
І розповсюдження чорних думок!

НЕКРОЛОГ

Він не пішов у небуття,
А змінив тільки спосіб життя.

НАВ’ЯЗЛИВІ ДУМКИ

Деякі думки приходять в голову строєм,
І не з власної волі, а під конвоєм.

НЕ ПРОВОКУЙ ДУРНЯ

Не провокуй дурня за шедеври браться:
А раптом йому вдасться!

ВАЖКО ЗБАГНУТЬ

З яких точок зору – не збагну і нині я –
Складається генеральна лінія?

ПРАВДА ПОСЕРЕДИНІ

Не прийми за правду брехню чи підробку:
Вона посередині і без надгробку.

КРИТЕРІЙ

Як найпростіш розпізнать держави свинство?
Треба лиш глянуть на її судочинство.

КУДИ ВПИСАТИСЬ?

Вписуйся не у все навкруг,
А лиш у впливовий круг.

ПРО ХРЕБТИ

У деяких такі хребти,
Що розпрямляються лиш на хресті.

СИЛА ДАЄ КРИЛА

Йому розправляла крила
Манекеністична сила.

ПІСЛЯ НАС ХОЧ ПОТОП

“Після нас хоч потоп!” – лунає щоразу,
Як натискують на ручку унітазу.

ПРО ПРОЩЕННЯ

Чи й тих ми прощать повинні,
Які ні в чому не винні?

ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ТРАГЕДІЇ

Національні трагедії не діляться на акти
І їм невідомі антракти.

КОПАЛНЯ МУДРОСТІ

Де мудрості копальня?
Мабуть, там, де її усипальня.

ПАРАДОКС

До чого ж карлики маліють,
Коли їх збільшити воліють!

ПРОФЕСІЙНЕ БЕЗСОННЯ

Чи ж може сатирик спокійно спать в халабуді,
Коли йому сниться горбун на верблюді?!

ОРІЄНТУЙТЕСЬ ЗА КОМПАСОМ

Орієнтуйтесь за компасом, як жить на світі:
Він знає, коли тремтіти.

МЕЖІ ДУМОК

Де межі думок, які чогось варті?
Пошукайте на карті.

ТРАГЕДІЯ

Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...

ВИПАДОК

Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?

ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.

ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ

І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.

ПРО ШОРИ

Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.

ПРО ОРЕОЛ

Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.

ПРО СВЯТИХ

Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.

ПРО КАНОНІЗАТОРІВ

Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.

ПРО ПОВІЙ

Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.

ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ

Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.

ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ

Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.

ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ

Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.

СЛОВО Й ДІЛО

Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.

ЯК БУТЬ?

Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.

ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО

Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.

МАГІЯ СЛІВ

В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.

КОЛИ ВИНИК СВІТ?

Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.

ВІРА В ПАПІР

Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.

ПРИВИД ПОКІЙНИКА

Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.

ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?

Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.

ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА

Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.

НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.

ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ

Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.

ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ

“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.

СИЛА ЗВИЧКИ

Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.

ПОРОДЖЕНА МІФОМ

Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.

МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ

Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.

МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ

Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.

ТЕРНОВІ ВІНКИ

Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.

НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ

Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.

ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ

На початку – пролог,
В кінці – некролог.

ПОВТОРЕННЯ

Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?

ПЕРЕВАГА

Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.

НЕ СМІШИ ТИРАНА

Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.

СІРА МАСА

Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.

ХАЙ ЖИВЕ!

“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.

ПРО ФІЛОСОФІВ

Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.

ПИЛЬНУЙ!

Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.

ЕТИКЕТ

Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.

МЕТАМОРФОЗА

Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.

ЕКОНОМІЯ

Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.

СИЛА В СЛАБКОСТІ

Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!

ПІДОЗРА

А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?

ГОЛОС СОВІСТІ

Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.

БРАК СЛІВ

Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!

СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ

В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!

ПРО ЖИТТЯ

Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.

ПРОТИЛЕЖНОСТІ

Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.

САМОДОСТАТНІСТЬ

Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.

ЦНОТЛИВІСТЬ

Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.

ВПЕВНЕНІСТЬ

Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.

ПРОГРЕС

Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!

БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ

Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.

ВІРТУОЗ

Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.

НЕ ВТРИМАТЬ

Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.

ПРО ЕСКІМОСІВ

Завжди знайдеться ескімос, який і в Африку далеку
Пошле інструкцію: як слід поводитись неграм в спеку.

ПРО КІНЕЦЬ СУЧАСНОЇ КАЗКИ

Не та вже нині казка, що при царі Горосі:
Якщо не реалібітовані, то живуть і досі.

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

Історія повторюється в кожній фазі її,
Бо в істориків не вистачає фантазії.

ПРО МЕДИЦИНСЬКЕ СВІТИЛО

Новими хворобами збагатив науку,
І навіть до їх поширення приклав руку.

ПРО ЗАСОБИ ВІД ОБЛИСІННЯ

Глянувши на те, що під німбом, я, боже творіння,
Не вірю уже ні в які засоби від облисіння.

НЕ ЗАЛИШИЛОСЬ МІСЦЯ

Для почуттів вже не залишилось місця, звісно,
Настільки сплелись вони в обіймах тісно.

ПРО СПАСИТЕЛІВ

Спаситель приречений – і не тільки юдей –
Бути повішеним на шиях людей.

ПРО ДУХОВНУ ВЛАДУ

Боюсь тих, хто влади духовної прагне над нами:
А що вони зроблять тоді із тілами?

ТРІУМФ ЛЮДИНИ

Захоплює дух від тріумфу такого:
Стоїть над проваллям і писяє в нього.

ПРО ХУДИХ І ТОВСТИХ

Хоча в товстунів і коротший вік,
Та довше їдять за худих на рік.

ПРО ДЗЕРКАЛО МОВИ

В дзеркалі мови часто не реалії
Відображаються, а чиїсь геніталії.

ПРО ЛЕГКОВАЖНИХ ЖІНОК

Як гроші вкладаєш у жінку легковажну –
Це виллється в суму досить таки поважну.

ПРО СПРАВЖНЮ ІСТОРІЮ

Справжня історія не в діяннях монархів:
Постає вона із писань Плутархів.

ЯКИЙ НАРОД КРАЩИЙ?

Який народ кращий – вирішуйте самі:
Що є сумою “я”, чи тільки часткою “ми”?

ПРО ПРИСЛІВ’Я

Всупереч одне з одним прислів’я повчають,
І в цьому народну мудрість вбачають.

ПРО НІЧНЕ ЧУДО

В чудо не вірю, як заводять про ніч на Купала річ,–
Але коли мова зайде про Варфоломіївську ніч?!...

ПРО ЗНАК ПАРАГРАФА

Параграфа знак – лиш очі зажмур –
Дуже нагадує знаряддя тортур.

ПРО ФІГОВІ ЛИСТКИ

Фіговим листям не принади жіночі
Слід закривать, а святошам очі.

ПРО АМБІТНИХ КРИТИКІВ

В декого з критиків надмірні амбіції і претензії:
Вважають твір автора лиш епіграфом для рецензії.

ПРО СТАРОГО ЛЕВА

До лева старого знов юність прийшла:
Виявля всі повадки молодого осла.

ПРО СТОЛИЧНІСТЬ

В столиці величніше все й актуальніше:
Навіть собаки там гавкають центральніше.

ПРО ЗВОЛІКАННЯ З РЕФОРМАМИ

Хто замість реформ тільки плодить химери,
До тих Реформація постукає в двері.

ПРО НАШУ ЕРУ

Не можу ніяк зрозуміть – для мене це, як химера:
Час, що минув після Христа, атеїсти звуть “наша ера”!

ПРО БЕЗГОЛОВИХ

Французька революція дала зрозуміть і ослові:
Завжди у програші залишаються безголові.

ПРО СПРИЯТЛИВІ ВІТРИ

Все, що вітер сприятливий може явить нам зримо,
Це – спідницю заголить на дівчині, що йде мимо.

ШЛЯХ ДО РАЮ

На шляху до раю зовсім не хмари
Найприкріше, а похоронні мари.

ПРО ЕПОХИ МОВЧАННЯ

Протоколами розмов в епохи мовчання
Завалені всі зібрання.

В КОГО НАЙБІЛЬШЕ УЯВИ

Помиляєтесь – зовсім не в романіста
Уяви найбільше, а в онаніста.

КОЛИ Й СУКНЯ НЕПОМІТНА

Складена так гарно й така привітна,
Що сукня – і та на ній непомітна.

ПРО ТІЛЕСНЕ Й ДУХОВНЕ

Одне лиш моління злітає з уст:
Щоб і душа її мала такий же бюст.

ГОЛГОФА ЧАСУ

Ми всі – і бідні, і багаті –
Розіп’яті на циферблаті.

ВСІ ЛЮДИ – АКТОРИ

Якщо у кожного із нас актора дар,
То де ж узять на всіх репертуар?

ПРО ХАМЕЛЕОНІВ

Коли хамелеонів засилля –
Колір міняє довкілля.

ПРО ЛЕГЕНДИ

Легенди зміцнює не так наша лінь,
Як забудькуватість поколінь.

ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ГОРДІСТЬ

Нації величчя
Має засвідчувать кожне обличчя.

НАВІЩО РОЗМОВИ

Для чого розмови й повчання,
Як досить є тем для мовчання.

ПРО ЕКСПЛУАТАЦІЮ

Експлуатація людини людиною? –
Що ж, усе по-людськи: не дружбою єдиною...

ПРО ДУМКИ

Кожна з думок, хай навіть рутина,
Існує в розмірах від генія до кретина.

ПРО ЄВНУХІВ

З євнухами можна говорить довго й на будь-яку тему –
Щиро зізналась одна дама з гарему.

ГАРАНТІЯ МИРУ

Закопать у землю війни сокиру
Разом із ворогом – ось гарантія миру.

МУКИ СТАРОСТІ

“Багато садизму в кокетстві дівчат,”–
Старі дідугани постійно бурчать.

ПРО ДОБРОВІЛЬНІ ВЧИНКИ

Життя не гірше від жінки
Змушує на добровільні вчинки.

ЩОБ СТАТЬ МУДРИМ

В розумності своєї коровай
По крихті чужу дурість додавай.

ПРО ПІЛІГРИМІВ

Як сонця промені пригріють –
І в пілігримів ноги пріють.

ПРО ВІДВАГУ

Відважні не віддадуть ні в якім разі! –
То звідки ж тоді взятися відвазі?

ПЕРЕМАГАЄ ЗАВЖДИ

Нерідко правда виграш дістає,
Коли вже нею буть перестає.

ПРО ПОСТАВУ

Той, хто постійно топчеться по праву,
Не зможе мати вже пряму поставу.

ГЛИБИНА І ДНО

Нерідко опиняємось на дні.
Якби ж на глибині!

КАМІНЬ МУДРОСТІ

Філософи, не шукайте мудрості камінь,
Бо прив’яжуть до шиї і – амінь!

МІСТИКА

Містик! І як себе цінує:
Вірить, що існує.

ВСЕ МАЄ БУТЬ

Тут все має буть – рай усе ж!
І пекло теж.

СЛОВО

Спочатку було Слово –
Мовчання ввели поступово.

ПРО ЄВНУХІВ

І мовив євнух, ставши перед царем:
“Що мені одна жінка? Дайте гарем!”

ПРО ВІДЛІК

А що, як хибно ми ведемо часу лік,
Й від того свій не проживаєм вік?

ПРО ЕВОЛЮЦІЮ

Колись, можливо, й муха послоніє
І переважить лева, що змарніє.

ПРО МАЙБУТНІХ ДАРВІНІВ

Майбутні дарвіни сміливістю ідей
Світ ошелешать: що походять від людей.

ЩО ДО СМАКУ ЛЮДОЇДАМ?

Навіщо людоїдам шляхетні? –
Їм більш до смаку безхребетні.

ПРИПУСТИМО

Припустим – стіну головою ти пробив:
І що б тоді в сусідній камері робив?

ПРО ЗГАСЛІ КРАТЕРИ

Пашать і кратери, згаслі від старості:
Клекоче в них жар заздрості.

ПРО БОЛОТО

Іноді й болото, як глянуть з далини,
Справляє враження глибини.

ДЛЯ ЧОГО?

“Наздоганяє геніїв!”– чув від усіх про нього.
Я ж запитав лиш про одне: “Для чого?”

ГЕНІАЛЬНІСТЬ БЕЗДАРНОСТІ

Мить усвідомлення своєї бездарності
Є проблиском його геніальності.

ПРО ЕРУДИЦІЮ

Порожнечу бездонну з амбіцією
Заповнюють ерудицією.

ПРО РАКІВ

Рак червоніє одразу ж після своєї смерті.
Нам би цієї делікатності хоча б півчверті.

ПЕРЕСТРАХОВКА

Хотів крикнуть, та рот затулила вчасно
Чиясь рука. Як виявилось згодом – власна.

МИНУЛИ СТРОКИ

Вдивляюсь в мавп, не зрозумію поки:
Людьми не стать їм – вже минули строки.

СЯГНУВШИ ГЛИБИНИ

А він сягнув глибини таки
І став пускать звідти бульки.

ДУРНА ЗАТІЯ

Облишить вже пора затію глупу:
Шукать себе на глобусі крізь лупу.

ЗАГРОЗА ДЛЯ РОЗВОЮ

Нерідко й дах над головою –
Загроза нашому розвою.

ПРО ЛЕСТЬ

Лиш ноги намочив біля причальних тумб,
А з берега уже кричать: “Колумб!”

ПРОВАЛЬНИЙ ІСПИТ

Сатирі скласти іспит не поможуть і конспекти,
Адже його приймають її об’єкти.

ПРО НЕОСВІЧЕНІСТЬ

Знав таку темну людину, що доводилось їй
Навіть цитати з класиків придумувать самій.

ПРО АВТОРСТВО

Чи можна, виходячи із норм проголошених,
Вважатись автором думок непрошених?

ПРО ГРІХИ Й ОБРЯДИ

Всі гріхи не звалюй до одного ряду,
Бо вони теж різного обряду.

СУМНІВНЕ МАЙБУТНЄ

В неповнолітніх злочинців сумнівне майбутнє:
Бо з декого ще може вийти щось путнє.

ПРО АВТОРСЬКІ ШКОЛИ

Помер, власну школу створивши,
Та так і оставсь в ній найгіршим.

ПРО РОГАТОГО ЧОРТА

“Чорт рогатий!”– як тільки почув від жони,
Не на чорта – на роги увагу зверни.

ПРО ТРЕТІЙ ВИМІР

Жінки вдень двовимірні для очей –
Тривимірними стають вже в пітьмі ночей.

ЄВРЕЇ ВИННІ

Євреї винні – й для себе відкрив:
Адже це їхній бог всіх створив.

БОГ НЕ АНГЕЛ

“І Бог не ангел,”–
Зізнавсь Архангел.

ПРО ГЕРОСТРАТА

Не став би огульно засуджувать Герострата:
Чи, бува, не за гріхи зодчих це відплата?

ПРО МУЖНІСТЬ

Справжнього чоловіка не залякать ніколи:
Демонструє свою мужність навіть голий.

ПРО ПСИХОАНАЛІЗ

Наснивсь раз Фрейд – й очей вже не змикаю:
Що б значило це все? – пояснень шукаю.

НЕМОЖЛИВО УЯВИТИ

Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!

ПРО ЖІНОК

Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.

ВІКНО У СВІТ

Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?

ПРО ГЕНІЇВ

Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.

ПРО ОПЕРУ

Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.

САТИРА І ПАФОС

Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.

МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ

Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.

ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ

В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.

ПРО КРУГОЗІР

У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.

ПРО ГРАФОМАНІВ

Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.

БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК

Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.

СЛОВА

Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.

ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ

Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.

ЛАВРОВИЙ ВІНОК

Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.

ПРОМІННЯ СЛАВИ

Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.

ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ

Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.

СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ

Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.

ПРО СВЯТИХ

Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.

ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ

Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.

ПРО НАПИСИ

Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”

СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО

“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.

ПРО ПЛІТКИ

Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.

НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ

Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!

ПРЯМА ПОСТАВА

Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.

ПРО МАСШТАБ

Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.

ПРО МИСЛЕННЯ

Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!

ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ

Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?

ПРО ПИСЬМЕННИКІВ

Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.

З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО

З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.

ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ

Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.

ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ

Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.

ПРО МИСТЕЦТВО

Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.

НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ

Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”

НЕ ТРЕБА

І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.

ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО

Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.

ГОВОРІМ СТИСЛО

Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.

ПРО ВАГАННЯ

Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.

ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ

Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.

ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ

Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.

ПРО ЛЮДОЇДІВ

Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.

ПРО ПОВІШЕНОГО

Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.

ПРО КАЛЕНДАРНУ РЕФОРМУ

Календарна реформа – не найкращий крок,
Бо не скоротить вагітності строк.

ДУХ ЧАСУ

З духом часу неможливо змагаться:
Його навіть атеїсти бояться.

ПРО МУЗИКУ МАЙБУТНЬОГО

Не кожен станцює до пуття
Під музику майбуття.

ПРО РЕКЛАМУ

Реклама протизаплідних засобів снилась мені:
“Вас благословлятимуть ненароджені!”

КЛІЄНТУРА СМЕРТІ

Щодня косою урожай збирає:
Клієнтура смерті не вимирає.

ЧАС РОБИТЬ СВОЄ

Час робить те, що його єдино.
А ти, людино?

РІЗНИЦЯ МІЖ ПЕСИМІЗМОМ І ОПТИМІЗМОМ

Відмінність песимізму від оптимізму все ж малувата,
Бо їх відрізняє лиш кінця світу дата.

ПРО ПОЕТІВ

“Я – поет завтрашнього дня,”– хваливсь мені.
Я ж відповів: “Побачимо через два дні.”

ПРО АКТУАЛЬНІСТЬ

Дехто віщує мені короткочасну актуальність:
Мабуть, вважає, що пишу про їх епохальність.

ПРО ВОСКРЕСІННЯ

Воскреснуть може один тільки труп;
Живий же – ні, хай навіть надірве пуп.

ПОЗИТИВНА САТИРА

Позитивна сатира – якщо є така врешті-решт –
Це та, на якій можна ставити хрест.

ПРО ТИТАНІЧНІ ЗУСИЛЛЯ

Якось побачив титана, що зашивав на шкарпетці дірку –
І маю вже для найтитанічніших зусиль мірку.

ПОДУМАТЬ ТІЛЬКИ

Крізь той вогонь, що Прометей украв у бога,
Джордано Бруно пролягла дорога.

ЯКЩО БОСИЙ

В трояндах шлях крізь натовп стоголосий –
Та не ступить і кроку, якщо босий.

НА РОЗДОРІЖЖІ

“Який шлях вибрать?”– із відкритим ротом
Знов завмираєм перед поворотом.

ВОГОНЬ КАДИЛ

О, скільки в тім вогні згоріли,
Що ним в кадилах їм кадили!

ПОДАТЛИВІСТЬ

Як віск, він м’ять себе дававсь,
І все ж безформним остававсь.

НЕ ОПЛЬОВУЙ

Набравшись бруду від ідей –
Хоч не опльовуй ним людей.

ПРО ТИРАНІВ

І на тирану буде рана,
Якщо таранить він тирана.

ПРО САТИРИКІВ

Співчуття благаєш у сатирика дарма:
Осміє і ті чесноти, яких нема.

НАСТАНОВА САТИРИКАМ

Щоб доробок ваш не занесло піском,
Слід язик гострити мудрості бруском.

ЧОМУ?

Чому завжди падаєм з місяця мрій
На одної і тої ж землі гній?

ПРО СНАРЯД ДУМКИ

Яким потужним не був би уяви заряд –
Чи ж полетить за межі розуму думки снаряд?

ЗАГОВОРЯТЬ ПРО ПОГОДУ

Про погоду знов заговорять і юні, і літні,
Як прикмети кінця світу стануть помітні.

ПРО ПЕРЕСПЕКТИВУ

Щасливий, хто застосувать перспективу вміє:
Від неї найбільший ворог маліє.

ЩЕ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Ще одна відповідь на одвічне питання:
Людина – побічний продукт кохання.

ПРО ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ

Найсміливіші мрії здійснить змогли ви –
Час би вже й несміливі.

ВИЩЕ ГОЛОВУ!

“Вище голову, аристократ!”–
Накидаючи зашморг, мовив кат.

ПРО ВІЧНІСТЬ

Жахливою видасться вічність,
Як згадаєш про квартали і звітність.

НЕ ЗРІВНЯТИСЬ

Машині з людиною ще не зрівнятись:
Остання вміє сама продаватись.

ІЗ ЩОДЕННИКА ВІЧНОСТІ

Із щоденника вічності (вже як світу розвіявсь прах):
“Тільки один був довгожитель – Страх.”

ПРО ВТРАТУ СВОБОДИ

Ті найчастіше свободу втрачають,
Які пуп землі в ній вбачають.

ПРО ПРАПОРИ

В майбутнє світле з прапором в руці так мчав,
Що зміни кольорів на нім не помічав.

ПРО КАРЛИКІВ

До карликів як серце небайдуже,
Вклонятись треба низько дуже.

ПРО ВІДВАЖНИХ

Відважні так в полон здавались,
Що вороги порозбігались.

ЖИВІМО ДОВШЕ

Біжать без упину години, дні, тижні.
Живімо довше, ... ніж ближні!

НЕ ЗАМИКАЙТЕСЬ У СОБІ

В час небезпек не замикайтесь у собі:
Знайдуть ще швидше там, ніж у юрбі.

СПІВ НА ОДНІЙ НОТІ

Там, де кожний на одній ноті співа,
Уже не мають значення слова.

ПРО ПОЕТІВ

Поет підозрювать кожне слово схильний:
Яке з них стоятиме на плиті могильній?

ВСЕ У РУКАХ ЛЮДИНИ

Все у руках людини –
То ж мить їх слід щохвилини.

ПРО БОРОТЬБУ ІДЕЙ

Схвалив би боротьбу ідей,
Коли б не смерть стількох людей.

МОЖНА КУПИТИ

Те, чого не уявити,
Нерідко можна купити.

МОРЕ БАЙДУЖОСТІ

Найбільш небезпечне й жахливе
Байдужості море бурхливе.

ПРО ПІДДАНИХ

Чим їх піддані дрібніші,
Тим імперії сильніші.

ПРО ЖИТТЯ

Від життя вже немає спасу:
Забирає ж бо стільки часу!

ПРО ТІНЬ

Й нещасній цій землі не лінь
Тримать на собі нашу тінь?!

ПРО ДУХОВНУ СТЕЖКУ

Стрінеш і на духовній стежці шакалів,
Що вдають із себе інтелектуалів.

ПРО НОВУ ЛЮДИНУ

Створення нової людини – ідея прекрасна,
Але як зразком не буде подоба власна.

ПРО ЧАС

Час нерухомий; по лону його безмежному
Це ми просуваємось у напрямку протилежному.

ПРО ПУСТЕЛІ

Залюдним лиш пустелю, як одразу
Не можемо знайти вже в ній оазу.

ПРО КОСМІЧНІ ПОЛЬОТИ

Пануєм в міжпланетному просторі,
І тонем в міжлюдському морі.

БАЖАННЯ БУТИ ЛЮДЬМИ

Усі ми буть людьми волієм;
Принаймні перш, ніж озвірієм.

ПРО КОМПЛІМЕНТИ

І кат хотів би щастя теж відчуть:
За труд від жертви комплімент почуть.

УЗНАТЬ БИ

Узнать би з таблиць вавилонських
Мелодію труб єрихонських!

ВІРА

Що зникне життя органічне – вірю зі школи,
Але що організаційне – ніколи!

ПРО ДОБРІ НАМІРИ

Добре подумай, як щось залишаєш для майбуття –
Може, позбутись його іншим не хватить життя.

ВЖЕ НЕ ВЕРНУТИСЬ

Вже не вернутись до печер,
Бо забагато нас тепер.

ПРО ВИТВЕРЕЗНИКИ

Витверезником слід скористаться,
Якщо навіть сп’янів від щастя.

ПРО ВТОРОВАНІ ДОРОГИ

Не ходи по второваній дорозі,
Бо посковзнешся вже на порозі.

ВСЕ-ТАКИ КРУТИТЬСЯ

“І все-таки вона крутиться!” –
Вигукнув кат, як скінчилась екзекуція.

ПЕРЕДОСТАННІЙ З МОГІКАН

Передостанній з могікан живе одним:
Як здихатись останнього, щоб стати ним.

ВВАЖАВ ЗА ЛЕВА

Вважав за лева, а як побачив навкарачки –
Зрозумів, що двоногий, і без його балачки.

НЕЗАРЯДЖЕНИЙ КАРАБІН

Мене лякає незаряджений карабін:
Ним добивають того, хто встає з колін.

ВАРЕННЯ З МРІЙ

Варення зварить можна навіть із мрій:
Додай фрукти й цукор, а потім нагрій.

ПРО ХЕПІ-ЕНД

У великих трагедій щасливий кінець –
Та досидіть до нього хіба ж є терпець?

ПРО НЕВБЛАГАННІСТЬ ЧАСУ

Було колись так, є й тепер:
Час –- невблаганний людожер.

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

З минулого в майбутнє вхід проблематичний:
Для цього й служить проміжний час граматичний.

ПРО ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ

Давно обжито вже усе на світі –
В самім собі лиш землі невідкриті.

ЦІНУЙ СЛОВА

І сутінком пізнім, і досвітком раннім
Цінуй слова – кожне стать може останнім.