ТРЕМТІННЯ

Тремтів, як прапор на вітрі,
Наче в день спекотний повітря;
Й не із слів, а з того тремтіння
Могла ти взнать мої хотіння.

ЗІЗНАННЯ ДРУЖИНИ

Чоловік випробовує без перерви
То почуття мої, то мої нерви.

ЗА ЩО?

За що її кохали?
За цільність і за деталі.

ДО І ПІСЛЯ

За життя волів у порох його стерти,
Й першим віддав йому шану після смерті.

ЗАСТІБКА-БЛИСКАВКА

Кохав тебе від голови до п’ят,
А потім навпаки вже – й так стократ.

КРАЩЕ НЕ ЧУТЬ І НЕ БАЧИТЬ

Що меч висить наді мною, що крук наді мною кряче,
Того не хочу бачить, а слухать – тим паче.

ЖИТТЯ

Змигнув лиш оком, дружище –
Колиска, вівтар, кладовище;
І робиш сумне відкриття,
Що то вже усе життя.

ФРАШКА В ПАТРІОТИЧНІМ ДУСІ

Відчув я під час танцю,
Що тісно в штанах повстанцю.

ДО ШЕВЦЯ

Добра справа – черевики шить, друже,
Бо взуття потрібне всім, поезія ж – не дуже.

ВІДРАЗА

До гробу відчуваю відразу,
Бо сам лежать не любив ні разу.

ПРО БЕРІЗКУ

Любив берізку, як зелена була й красива;
Люби ж, як уже без листя й журлива.

САМОКРИТИЧНІСТЬ

Зірці не зрозуміть,
Що стає небо ясне,
Тільки у ту мить,
Як вона вже згасне.

ВЕЧІР З КОХАНОЮ

Сто зір сія з неба,
Й одна – біля тебе.

НЕ БУДЬ ЕГОЇСТОМ

Не люби себе самого –
Знайди достойнішого кого.

СИЛА СПОКУСИ

Не завжди від спокуси відречуся,
Хоч сто разів перехрещуся.

ЕЛЕГАНТНА

Зважа на чоловічого зору вади,
Добираючи наряди.

ЗА КИМ ПОДЗВІН

Як маєш змогу чути дзвін –
Не за тобою іще він.

ЗАКЛИК

Підмивайтесь, дівчата:
Невідомі ж бо місце й дата.

АГНЕСА

З твоїм ім’ям я тішусь грою;
Якби ще так з тобою!

СКАРГА ПЛОТІ НА ЗВЕРХНІСТЬ ДУХУ

Страшні настали часи:
Книжок вже більш, ніж ковбаси.

СКРОМНІСТЬ

В новій щоразу опиняюсь ямці,
Й мені в ній добре, бо та ямка – в самці.

СІЛЬ І ПОЧУТТЯ

Сіль і почуття
Бережуть нас від зіпсуття.

З-ПІД КАБЛУКА ДРУЖИНИ

Доводить,
Що верховодить.

СПРИЙМАЙ СПОКІЙНО

Сприймай терпіння звично –
Не триватиме ж вічно.

СТУДЕНТКА

Відклавши книжку,
Вправляється в ліжку.

КВОТА Й НА НОТИ

Сумління замовкло на бравурній ноті,
Й потім бряжчали вже тільки злоті.

ВШАНУВАННЯ

Не відмовте ж, пані: одну лиш маю охоту,
Одну єдину – вшанувати цноту!

ЖАДАЮ

Люблю тебе в сукні прекрасній,
А жадаю – тільки в шкірі власній.

ВСЕ Ж

Коли жага до дії спонукає,
Рука між звабних форм твоїх блукає.
Пробач мені цей надто смілий жест:
Errare – все ж – humanum est.

Errare humanum est (лат.) – людині властиво помилятись

ВИМАГАЧЦІ

Знов про панчішки іще з порога:
Чи ж ти стонога?

ПРО ІРЖУ

“Що робиш? – в іржі цікавиться стали. –
Надаю вартості сталі!”

ЛОВЕЛАС

Я – це такий віз,
Що ходить сам до кіз.

ЩАСТЯ ЛИСИХ

Вже щасливі, як лисина зблисне:
Ніщо не стоїть в них, ніщо не висне.

СВЯТА ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ

Обходимось впродовж віків
Одним днем жінок і цілим роком чоловіків.

ТАЛАНТ СВИНІ

Хлів віднині
Зі святині.

САМОПОЖЕРТВА

Зайве ребро я й сам
За Єву гарну віддам.

ДИВА

Чи ж не дивно, що чужі ноги
Ведуть мене в нетрі з дороги?

ПЕРШОВІДКРИВАЧ

Заглох вже нині
В ех лавині.

ПОХВАЛА ПТАШИНОМУ СПІВУ

Що Шопен, Бетховен і Бах
В порівнянні з пташиними “ох” і “ах”!

РОЗРІЗНЕНІ ДАРУНКИ

Далась мені любить, далась мені кохати,
Й лиш себе не захотіла віддати.

ПОДІЛ РОЛЕЙ

Де в несмілого лестощі,
Там в зухвалого пестощі.

ПЕРІОДИ СКРОМНОСТІ

Про скромність в ній усе говорило,
Але... поки не звечоріло.

ПРОГРЕС

Не одна пані для не одного пана
Перш була спільна, вже потім – єдина й жадана.

ЗАЛИШКИ

Поколінню розбишак вже не встать із земляних своїх ліжок:
Залишились тільки спеціалісти із дрібних крадіжок.

ДОЗВОЛЬ

Дозволь не жадать мені, Боже,
Того, чого й бути не може.

МІМІКРІЯ

Ніколи собі старшим не здавався,
Ніж та, на яку заглядався.

ПРО ЕРОТИКУ

Манить еротика
Вже навіть склеротика.

БЛАГАННЯ

Благаю вас, мила пані,
Не говорить мені: “Я – ні!”

БУДЬ ТАКТОВНОЮ

Дівчино, ну сповнись же почуттям такту:
Трагедії не роби із.... одного акту!

ВЕРХОВЕНСТВО ТІЛА

Тушо,
Задушиш душу!

НАПЕРЕКІР

Сам собі казав часом: “Ні!” –
Як найбільш чогось хотілось мені.

ПЕРЕМІНА

Замолоду був катом,
В старості став адвокатом.

СПРИЙНЯТТЯ ПОРАЗКИ

Поразку так мило сприймала,
Що враз та тріумфом ставала.

ЛЮБОВНА ПРИСЯГА

Присягавсь на любовне служіння
Аж до втрати твого хотіння.

МОЇ ПОРАДИ

Не роби того сам,
Що вдвох краще вам:
Ось мої поради
І засади.

РОЗМОВА З ВЕЛИЧНСТЮ

“Ваша Величносте, дозволь нам зійти з дороги,” –
Так до лайна на дорозі промовили ноги.

НЕУВАЖНІ ЧИ НАВІЖЕНІ

Люди неуважні або ж навіжені
Вкладають руку до чужої кишені.

ОДНІ ПРИЯТЕЛІ

Вона взагалі ворогів не мала,
Бо під кожного лягала.

ПРО ДРУЖИНУ

Дружина – то жінка,
Що є в ній родзинка,
Й чим потаємніша,
Тим приємніша.

ПІДРАХУНОК ЛІТ

Людина з віком до всього звикає:
Їй стільки літ вже, а скільки ще чекає!

ЗМІНА РОЛЕЙ

Помінялись ролями, як згасла свіча,
Й потяглись: до куделі – він, вона ж – до меча.

ОКСЮМОРОН

Впиралась би жінка – сумніву нема –
Не шукай вона опори сама.

БОЖА ЛАСКА

О Боже, Боже, вдячні тобі за ласку,
Що може обличчя замінять нам маску.

ВИСНАЖЛИВА РОБОТА

Знав я одну дівицю,
Що одразу знімала спідницю;
Й робила це тільки з охоти
До виснажливої роботи.

MEMENTO MORI

Memento mori між ослами
Означає: салямі.

Memento mori (лат.) – пам’ятай про смерть

ЛЮБОВ

Вдячний без меж
За все; й за ніщо – теж.

ЖИТТЄВІ НАШІ ПЛАНИ

А як із життєвими планами?
Кохать і буть коханими.

ПРИМУС

Мусить мама кохать тата:
Шлюб – любові передплата.

МУЗИЧНИЙ СЛУХ

Любов одна сіяє в споминів роїнні:
Губи мала хтиві, очі ж – невинні,
І коли ніжну пісеньку співала,
На свої перса руку мою клала,
Щоб і рукою, а не тільки вухом
Насолодитись міг музичним слухом.

НА ОКУЛІСТКУ

Лікарко звабна, прийом твій – то згуба одна:
Хотів би осліпнуть, щоб милуватись тобою щодня.

НА ПІДСТАРКУВАТУ

В обійми студента
Піде уся рента.

НА ВАГУ ЗОЛОТА

На вагу золота не ціни мої фрашки,
А на вагу пір’їнок, що зроняться із пташки.

ПРО НАДЛИШКИ

До жодного надлишку вже не маю охоти,
Особливо ж – до надміру цноти.

НАДГРОБОК РОМЕО

За що Джульєтта так любить мене хотіла?
За м’якість духу, за твердість тіла.

НАДГРОБОК ЖЕРТВИ СОНЯЧНОГО УДАРУ

Було лінь
Знайти тінь.

ПІСЛЯ П’ЯТДЕСЯТИ

Як чоловік себе в дзеркалі огляда,
Часто хочеться крикнуть йому: “Біда!”
Та замість цього відвернеться тільки,
Буркнувши: “Не змінивсь ніскільки!”

НЕЧАСТО

Рідко сповниться
Мрія повністю.

ДІЄТА

Дієта, найбільш мною вивчена –
Старе вино і молода дівчина;
Помічна вона й для каліки,
Та де здоров’я брать на такі ліки?

В СТРАХУ ВЕЛИКІ ОЧІ

Страх знайде й серед ночі,
Бо в страху великі очі.

ЩАСТЯ

Адам і Єва,
Й дерева.

В РАЙСЬКІМ ВБРАННІ

Той пан і та пані
Вже, як Адам і Єва, вбрані.

КОЛИ РОБОТА КАТОРЖНА

Викликає в ката схвалення
Лишень засуджений до спалення.

ОБЕРНЕНА ПРОПОРЦІЙНІСТЬ

Чим більше втіх,
Тим менший гріх.

ХРЕБЕТ

В чоловіків такий хребет,
Що штовха їх жінкам до лабет.

НЕ СВЯТА

Не така ще в жінці святість велика,
Щоб вибрать імпотента за чоловіка.

ЛІВА! ПРАВА!

Чи ж ходьба в того можлива,
Хто бубнить лиш: “Ліва, ліва!”
Можна йти – і в цім вся справа –
Як раз ліва, а раз – права.

БОЯЗНЬ БЛИСКУ

Дивлюсь на сонце чи на ружу –
Я для безпеки очі мружу.

БОЯЗНЬ ТІНІ

Маліє, зростає – в постійній зміні:
Боїться власної тіні.

ФІГОВИЙ ЛИСТОК

Заслона
Лона.

МОВ МЕТЕОР

Не належав до жодної з клік,
Тому зблиснув і... зник.

ДІЛА АМУРНІ

Вона – Готика, він – Барокко;
Ренесанс – через три четверті року.

НЕМА МАЙСТРІВ

Майстрів нема – бо й професура
Є тільки учнями в Амура.

НЕДОВІРА

Як споглядаєш праху повні урни,
Не віриш ні в ходулі, ні в котурни.

НЕ ВІРЮ

Не вірю ніскільки
В літаючі тарілки,
Хіба що бачу в руці
Дружини речі ці.

НУДИСТЦІ

Прикрий тіло,
Щоб кортіло.

НАМІРИ Й ДІЇ

Наміри чисті –
Гріхи норовисті.

ЗВІР І АНГЕЛЯТКО

Я звіром був, вона ж – ангелятко;
Але шептала: “Любе звірятко!”

ЛЮБОВ – НАУКА

Любов – наука, що впритирку
У цілому шукає дірку.

ВСЕ МИНАЄ

Минули молодість і врода;
Залишилась решта вся – шкода!

СПОВНА

Кожен має цілу смерть,
Хай і мав життя лиш чверть.

ВЕЛЕЛЮБНА

Любила й спокусників ораву –
Тих, що знали свою справу.

ЕХО

Звіща і свій намір,
Зачувши гамір.

ЗМЕНШИ АПЕТИТ

Не нав’язуй світу
Свого апетиту.

НЕСПОДІВАНЕ СПОДІВАННЯ

Колись не пробуджусь я зрання...
О, несподіване сподівання!

НЕВМОЛИМИЙ ЧАС

Обділяє й обдирає нас
Час.

ЗБЕРІГАЮЧИ STATUS QUO

Він вийшов з рум’янцем,
А вона – з коханцем.

Status quo (лат.) – обставини, що склалися; теперішній стан

ІДЕАЛЬНА ПАРА

Ось де пара ідеальна:
Він – Амур, вона – аморальна.

ДОКУЧЛИВА ПАМ’ЯТЬ

Пам’ять не дає спочинку:
Постійно робить переоцінку.

ВПІЗНАЮ НАТУРУ

Плюймо й собі один одному в кашу!
Впізнаю натуру польську, натуру нашу...

НАШ БЮДЖЕТ

Бюджет наш, як швейцарський сир:
З одних нулів, із одних дір.

ТИХІШЕ!

Говорить, волає, пише –
Що слід вести себе тихіше.

ХТО КОГО

Ми вбиваємо час,
А він марнує нас.

КОМПЕНСАЦІЯ

Найщедріші на компліменти
Кастрати і імпотенти.

РОГИ

Роги – ноша амурна
Старого дурня.

ГОРДЯЧКА

Роза від гордині сіпалась,
Аж поки не осипалась.

РІЗНИЦЯ

Амур – то божок натуральний,
Коханець же – тип аморальний.

АМПЛІТУДА

Наймиліша з амплітуд –
Та, де нас гойдає блуд.

РОЗЧАРУВАННЯ

Й дівки десь подівалися.
А так же сподівалися...

НЕ СТРАШАТЬ І ЧАРИ

Вабить кожна молодиця,
Хай була б і чарівниця.

ЗМИЛУЙСЯ

Люб’зним будь до інших пань –
Я ж хочу ґвалту й домагань!

ХТО ВИНЕН?

Бог творить стільки гарних дівиць,
А потім винним виявляється Гриць.

ГАРАНТІЯ ЩИРОСТІ

Хочеш бути щирим у всьому!
А маєш довідку з дурдому?

ПРИНАДИ – БЕЗ ПОМАДИ

Хоч люблю я губки гарні,
Та хотів би натуральні.

ПОДВІЙНИЙ ВИГРАШ

Завдяки вдалій позі має два види втіх:
Демонструє свою цноту і приховує гріх.

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Хвалю я цнотливу,
Та хочу – грайливу.

ТІЛО Й ДУХ

Тіло повне духу
По самі вуха.

УМОВА ВЗАЄМНОСТІ

Тиша і темність
Провокують взаємність.

НОСТАЛЬГІЯ ЗА ВТРАЧЕНИМ

Відчувалось щось дівчаче в ній:
Власне те щось, що втрачене.

ЩО ЗА ГРІХ БЕЗ УТІХ

Знов до неї жаль вертався,
Якщо гріх не удавався.

КЕПСЬКИЙ ЖАРТ

Створив нас Бог чи біс – усе ж не варт
Так побиватись, хоч це був і кепський жарт.

ПРО ГЛИСТА

Чверть метра подолавши, глист
Промовив гордо: “Я – турист!”

ТУРБОТА

Мої корівки, люблю вас:
Для того й дою вас...

НЕ ПОЧУТИ

Крик хотіння
Заглушує зов сумління.

ДУРНА РОЗМОВА

Дурна розмова
Не варта й слова.

АПЕТИТ БЛИЖНІХ

І будучи голодним, і будучи ситим,
Дратуюсь я ближніх своїх апетитом.

БАЙКА ПРО ЦИНІКА

Містик
Вистиг;
Виник
Цинік.

БЮРО ПОРАД

Сам собі в житті ніяк не міг дать ради,
То ж раджу вже іншим в бюро “Добрі поради”.

БУВ РАЗ

Був раз один такий містик чи не містик,
Що баб любив, а вони – із ним стик.

ЦІЛУЮЧИ КРАКІВ’ЯНКУ

Опусти, моя люба, повіки:
Дивляться на нас крізь віки тут великі.

НЕ РІВНЯ

Хто ж рівня
Себе до лайна?

ВСЕ ОДНО

Чи графиню, чи кухарку –
Лиш би добру мала шпарку.

ВПАСТИ В ОБІЙМИ

Лайно шепнуло сливі:
“Падай – і будем щасливі”.

ПРИЧИНА БАНАЛЬНА

Гарантія цноти –
Зовсім не чесноти,
А брак охоти.

ПРИРІСТ

Із грама радості –
Кілограм заздрості.

АГІТАТОРИ

Вовки серед баранів
Агітують за рівність станів.

АГНЄШКА

Ймення її написав на піску;
Й мить лиш тривало – але мить яку!

АПЕТИТ ЗРОСТАЄ

Був щойно ситим –
Й уже з апетитом.

БАБИНЕ ЛІТО

Вже павутину сивини в чуприну мою вшито,
А дружина каже, всміхаючись: “Бабине літо”.

БЕЗСОННА НІЧ

Знову тягнулась ця ніч без кінця,
Й дарма чекав сну чи сонця промінця.

ЗА БРАКОМ СВІДКІВ

Цнотлива впадає у гріхи зрідка,
Та й то лиш одного має за свідка.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОДНІЄЇ ГОЛОВИ

В цій голові стареча
Порожнеча.

ДАЛЕКО ДО ОРЛА

Найголосніше “ура”
Не зробить орла із кнура.

МАРНОТА

Все пишніше наряджаємось в оздоби золоті й срібні,
Й на тому світі стаєм щоразу менш потрібні.

ПОШАНОВУВАЧ ДРУЖИН

Дружину так вмів шанувати,
Що вже чужу став вдовольняти.

ЧОМУ СУТУЛИЙ?

Рішив я навмисне сутулість мати,
Щоб кізки могли на мене стрибати.

ДО ВНУЧКИ

Минають роки – й не віриться мені,
Бо їй минають поки що лиш дні.

ДОБІРНЕ ТОВАРИСТВО

Лайно до лайна –
Їм це втіха одна.

ДОБРОЧИННА ШИРМА

Від загроз і огиди світу відгородять нас навіки
Доброчинні повіки.

ПІДСТАВА ДЛЯ ДОВІРИ

Ніхто мене вже не обмане,
Бо сам усьому вірить стане.

ЦВІРІНЬКАННЯ ГОРОБЦЯ

Й надалі тішу всіх веселим голосом,
Хоч прокотилось по мені історії колесо.

ДАЛЬТОНІК

Все, що на чорну годину збирав по копійці,
Віддав на розову симпатичній злодійці.

МИНАЮТЬ ДНІ

Хай дні нас, години, хвилини єднають!
Минають...

ДАРИ

Є крім щедрот сіяння
І сутінків дар;
Є крім втіх споглядання
І споминів чар.

ПРИСВЯТА

Тому шанування,
З чийого живем надбання.

ПОДРОБИЦІ

Не один мріє: вчиню велике злодіяння
Й робитиму потім благодіяння.
Оскільки ж велике злодіяння не вчиняється,
То свинствами малими щодня вдовольняється.

ДЕВІЗ МОЄЇ ДРУЖИНИ

Тоді, як в гробі вже, треба
Думать про себе.

ЗАДЛЯ КАР’ЄРИ

Милиться й під потвору,
Щоб тільки потрапить в контору.

ДОВШЕ ЖИТТЯ

Встаю вранці при свічі,
Ось так довше живучи.

ДНІ

Дні мене ошукали –
Раптом роками стали.

ДО ДНА

Хто чашу гіркоти допив до дна,
Той не захоче вже й солодкого вина.

ДО КОКЕТКИ

Ти є на чесноти не надто багатою,
Щоб стать у житті моїм датою.

ЖІНКА МОВ КВІТ

І жінка, й весняний квіт
Мають дні свої. Не мають літ.

КОЛЮЧА ПРАВДА

Правда коле
В ореоли.

У МИТЬ ВІДЧАЮ

Ах, Боже, Боже, що ж я удію,
Якщо тільки дурень має надію?

АВАНС

По першій, другій, третій чарці –
І збадьоряться навіть старці.

ЗАСТОРОГА ДЛЯ ГОСТІ

Вже оплакуй цноти втрату,
Як зайдеш у мою хату.

ДО СЕЛЯНКИ

Ліс, і верес там, і мох,
Де лежали ми удвох.

ДЛЯ ЩАСТЯ

На подушку
Ще б подружку.

СУЧАСНА ПЕНЕЛОПА

Зрадивши мужа, нитку одна клала:
Ось так на іменини й килим йому зіткала.

СПОКУСНИЦЯ

Була якраз
На один раз.

ІЗ ЖИТТЯ РОСЛИН

Найгірше з упокорень,
Коли підводить корінь.

ЛІЛІЯ І МОТИЛЬ

І мовила лілія до мотиля:
“Нікого довкіл. Хай пан запиля.”

ЗГУБНО

Згубно мать за дружину
Стиснуту пружину.

ДО І ПІСЛЯ ШЛЮБУ

Колись удавала цноту,
Тепер же вдає охоту.

Я І БЛИЖНІ

Люблю я ближніх, як братів,
Хто щедрий і розбагатів.

ЛЮБОВ ДО БЛИЖНІХ

Любить людей, усіх, без розбору?!
Вже краще котить каменюку вгору!

ПРО БЛИЖНІХ

Ближніми для он тої дівчини
Є одні лише мужчини.

ЗМУЧЕНИЙ

Такий змучений після ночі чого,
Наче знятий із хреста?
– Так, із жіночого.

ЗАВЖДИ МАЛО

Кохане тіло –
Завжди його кортіло.

ЗАЗДРІСНІ

Заздрили вчора, заздрять і сьогодні
Одне одному. А підстави є? – Жодні!

НЕТЕРПЕЛИВІЙ

На все пора своя – й це знай,
То ж Амура не підганяй.

ДО МАСЛЮКА

Ослизлий ти трохи, маслюче-брате,
Коли грибів мало, а людей багато.

ДО ПТАШКИ

Не змовкай же, пташко, співай свої куранти,
Щоб одні були за pro, а інші – за anti.

Pro (лат.) -- за

ТОВАРИШАМ

Хочете сховатись поміж воронами?
Товариші, залишайтесь червоними!

ЩО ВИБРАТЬ?

Щодня мені на вухо Амур нашіптує влітку:
“Скажи, чого ти хочеш: дівчину чи квітку?”

PIA CULPA

Святошу спокусить – то в рай дорога:
Тоді припинить дратувати Бога.

Pia culpa (лат.) – благочестива провина

ПО-ЧОЛОВІЧОМУ

Тілом і душею моєю буть хотіла;
Та й душа вже не люба, як зістарілось тіло.

ВІДКРИТТЯ

Колумб, як відомо, відкрив Америку
Й шанують його там аборигени й прибулі;
Я ж досяг більшого, відкривши Ядзю у скверику,
Бо й та вже зараз подібна до півкулі.

МОЯ НАЇВНА ДУМКА

Не слід вважать за недоумка
Того, у кого інша думка.

ВІДЗИВ КРАКІВ’ЯН ПРО
ПАМ’ЯТНИК ЖИГМОНТУ

За те, що колись Краків мав ти в дупі,
Став на покару тут, на кам’яній ступі.

PECUNIA NON OLET

Багаті твердять,
Що гроші смердять;
На це тільки ахну,
Бо грошима й не пахну.

Pecunia non olet (лат.) – гроші не пахнуть

РОЗМОВА

В поляка А з полячкою Б розмова йде:
“Якщо вже цілувать, то тільки в Д”.

ДЕПЕША З РАЮ

Яблук не їм – всі вам віддам.
Порозумнішав.
Адам.

РІЗНИЦЯ

Не порозумітись голодному із ситим,
Бо різняться вони апетитом.

СЕНС ЖИТТЯ

За сніданком обід, за обідом вечеря:
Для багатьох це сенс життя і вся його атмосфера.

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Про болото враження хороші,
Але знайшов гроші
На калоші.

АСТРОНОМАМ І КОХАНЦЯМ

На небо й милу
Тратимо силу.

ЩО ВИНЕН ДРУЖИНІ

І балування,
І жалування.

ФЕНРОМЕН МОВИ

Я тільки підшукую слово,
А мислиш за мене ти, польська мово.

ВІЧНЕ

Вже вкотре я в сильці кохання:
Знов мука перша! І знов остання!

МОЯ МЕЛОДІЯ

В моє життя влила ти найніжніші ноти;
І яке щастя, що в тобі більш вдячності, ніж цноти.

КОМЕНТАРІ

Дружина: Ще трохи, ще хвилина –
Й зів’яне бадилина!
Я: Ще трохи, ще година –
Й здійметься хворостина!

ПОЗУЙ МЕНІ!

Побачить її голу – для мене хіть найбільша.
Підходжу: “Прошу, люба, позуй мені для вірша!”

ТРУДНОЩІ

Важко догодить коханці,
Як вже маєш зуби в склянці.

МУДРЕЦЬ

Навіть не знав, хоч не раз були вкупі,
Що має рівчак на дупі.

СУЗАННА І СТАРЦІ

Два старці в купальні
Сузанну якось уздріли;
Хотіли настрахати –
Та в луках тупі вже стріли.

ЗАПІЗНО

Досвід, вміння – то дар неба:
Маєш їх, як вже не треба.

СТЕЖКА ЦНОТИ

Слизька занадто стежка цноти:
Ступать по ній нема охоти.

ВИБІР

Або – за Йванка,
Або – гулянка.

ГІРКОТА ФІАСКО

Оплакував гіркоту фіаско,
Поки не зрозумів, що то – божа ласка.

ЯКЩО ГРІШИТЬ

Грішить – так вже не знать спочинку:
У думці, в слові, в жесті, вчинку.

МРІЯ

Лиш дівча десь бачу гарне –
Зразу ж мрію про вульгарне.

ТАКИЙ ЖЕ

Я такий же, як тоді, коли з-під руки Творця постав,
Хоч трохи і власного свинства додав.

МІЙ ІДЕАЛ ЖІНКИ

Іншим відмовля у всьому,
Мені ж – ні в чому.

НАЙМИЛІШИЙ ПОРАДНИК
(фрашка до дружини)

Навіть, як готуюсь до зради,
Не обійтись без її ради.

НА НЕ ОДНУ

Стид дівочий їй так личить,
Бо падінь своїх не лічить.

МОЄ НЕЩАСТЯ

Моє нещастя в тім, що прагну втіх:
Смердить мені цнота, а пахне – гріх.

ДОСВІД

На коханні з’їв я зуби:
Кожен – з іншою, й не в шлюбі.

НАЙМИЛІШЕ

Наймиліші – й серед нічки –
Для мене дівочі щічки.

НЕХІТЬ

Засинаю я невчасно,
Як дружина поруч власна;
Й неохота вже будиться,
Як чужа мені насниться.

НИТКА Й ЛАБІРИНТ

Ступиш в лабіринт охоти –
Й зразу рветься нитка цноти.

ПРО ОДНУ

Кожна її позиція –
То вже пропозиція.

ОПОВІЩЕННЯ

На губках – плакат сія:
Що в серці – вакансія.

КОРИТО

Постав свиню біля корита –
І буде радісна і сита.

КРАКІВСЬКІ ЗАРОБІТКИ

Голубами брукований Краків:
Лайно лиш має із тих птахів.

ЯК СПИШ

Як спиш, то не грішиш тоді, будь то в ліжку чи під вербою;
То ж не буде гріха, люба, як пересплю із тобою.

ХТО?

Хто ж батько дитини, небого?
Сусідська допомога.

ЗГАСНИ!

Не сяй так довкіл голови, ореоле:
Всім це дуже очі коле!

ХТО ЇСТЬ, А КОГО З’ЇДАЮТЬ

По-різному оцінюють симбіози
Листки і кози.

ЗБОЧЕННЯ

Дружину любить до запоморочення.
Оце так збочення!

ЦІНА СВЯТОСТІ

Святою була: добра, й краса, як у богині;
Плачу аліменти й донині.

Я Й АМУР

Один доторк милих рук –
Й напина Амур мій лук.

ВОВК І КОЗА

Зловив козу вовк. Йшла років із два підготовка –
Й остались кості й шкіра лиш від вовка.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА ПЛЯЖІ

Найкраще це видно на пляжі або ж ніччю,
Що жінка не має обличчя.

СТАБІЛІЗАЦІЯ МЕТЕЛИКА

Метелика – й не одного, а кілька –
Стабілізує шпилька.

КРАКІВ

Крокували, крокували –
Й Краків Краковом назвали
(Інше все забракували).

КРАКІВСЬКА ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ

Патріот я в повній мірі
Й вірю наперекір вірі;
Краків містом своїм зву,
Краків’янин жвавий;
Та одним лишень живу –
Як дременуть до Варшави.

МОЛИТВА ГУЛЬВІСИ

Боже, очі й вуха твої хай будуть заснулі,
Бо йду до гарної дівулі.

ОСЯГНЕННЯ

Зметнув вітер сукню твою, мов пращу,
Й відкрив мені із двох твоїх половин найкращу.

ЗАКЛИК

“Вгору, вгору! – хтось гукає. –
Гора сміття нас чекає!”

ВІЧНО ТЕ САМЕ

З часів Адама рік за роком
Жінки чоловікам виходять боком.

ДРУЖИНА ДО ЧОЛОВІКА

Як бачить не бажаєш мою згубу,
То дай мені банкноту, але грубу.

САМЕ ВИННЕ

Накинувсь на тіло –
Саме того хотіло.

СПРИТНІСТЬ

Ще не зна, як звать сокола,
А вже в ліжку – й дупа гола.

ГОЛА

Що гола була – це перебільшено трохи:
Були на ній намисто і панчохи.

ALEA JACTA EST

Бурчав, роздягаючи худорлявку в стодолі:
“Одні кості голі!”

Alea jacta est (лат.) – жереб кинуто

ХРЕСТ НА КОХАННІ

Поставив хрест я на коханні;
Вважав, що то кінець вже, Schluβ;
Та яким же було моє здивування,
Коли збагнув, що знак той значить “плюс”.

Schluβ (нім.) – кінець

ПРОБЛЕМА ІЗ СПАСІННЯМ

Як спасти таке ягня,
Що виделку жде щодня?

КРИЛАТІСТЬ

Ох, за крила й дорого ж платим –
Але буду вже крилатим!

ОТО РАДІСТЬ

Бід, журби не знать ніколи --
Бо не ходим вже до школи!

ЧИ ХВАТИТЬ ТЕРПІННЯ?

Вночі телефона грім і трясіння:
“Алло, сумнів у нас, та щоб сумління
Чисте було – чи пан замовляв будіння?”

ЩО РОБИМ?

Що робим ми впродовж віків?
Байстрюків...

ДО ОДНОЇ ПАННИ

Маю істинну охоту
На твою сумнівну цноту.

ПОДРУЖНІЙ ВІДБІР

Змінить могли б вибір – були б зараз брані
Ти – паном вже іншим, я – іншою пані.

ДОЗРІВАННЯ

Щоб зрілість уздріти,
Треба дозріти.

ФРАШКА

Фрашка – то птах на злеті одному:
Від блискавки до грому.

ДЛЯ ЧОГО?

Й для чого розсипать перед свинями перли?
Помиї вони б краще жерли.

СТИМУЛИ

У тім, що став поетом і я сам,
Завдячую квітам, грибам і жінкам.

НАРОЗХВАТ

Джульєта кричить мені: “Ромео!”
Єва гукає: “Адам!”
Та я жонатий вже
І відповіді не дам.

КОЛИ ПОМРУ

Коли я помру, хай так хтось напише:
Щасливий чоловік – він там вже, де тиша;
Писав він фрашки і збирав гриби,
А якщо й помер, то нема в тім журби,
Бо в кожній фрашці, влитій в польську мову,
Буде народжуватись, квітнуть буде знову.

НОЧІВЛЯ

Цнота і випадок ніч переспали –
Й цноти не стало, як вдосвіта встали.

ДІЛА ЛЮБОВНІ

Ткнув –
І заснув.

ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ

Вдень шанувать жінок? – Навіщо?
Вночі їм шана моя вища.

ЯК ПРАВИЛО

Дружина завжди винна переді мною,
Навіть як їй зраджую з чужою жоною.

З’ЇВШИ ЯБЛУКО

Адам, побачивши, що Єва гола,
Вже не шукає раю іншого довкола.

ЗАКОН ПРИРОДИ

Щоб жінку згубити,
Слід жінку любити.

БУТАФОРІЯ

Не така вже й чортівня хвостата,
Як хотіли б того дівчата.

ХАЙ БУДЕ ВОЛЯ ТВОЯ

Чекає Бог, що вийду на поріг,
Щоб пил струсити з ніг,
Бо стільки пройдено доріг...
Якби ж то встать я міг?

ДЖИҐУН

Чим гірш йому дружина власна,
Тим більш жона чужа прекрасна.

АТАКА Й ОБОРОНА

Атакував її коханець,
А боронив її рум’янець.

БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ ПАНА ДАНТЕ

Вів її до чистилища, вів її до неба,
А не до ліжка, як в тім була потреба.

МЕТА ВИПРАВДОВУЄ ЗАСОБИ

В погоні за ідеалом
Всіх свинств пройнялися шалом.

БРАК ТРЬОХ О

Брак оказії, оп’яніння, охоти –
Гарантія не однієї цноти.

БРАК ДОМАГАНЬ

Нічого від жони вже чоловік не вимагає –
То й сукні хай не вдягає.

ДИВУЮСЬ І ДОСІ

Дивуюсь і досі я Творцеві:
Взявши в Адама рай, не забрав Єви!

З МОТИВІВ СТАРОПОЛЬСЬКИХ

Від Амура не вберегти тобі цноти,
Бо він – крилатий, а ти – із піхоти.

З ГАЛЬЧИНСЬКОГО АБО МІЦКЕВИЧА

Ця пристрасть любовна й тебе не мине,
Бо як-не-як, а пішого крилатий дожене.

З РОЗБОРОМ

Хоч робимо дітей то тут, то там,
Але зважаючи на їх мам.

СТИМУЛ

Як стирчачі цицьки бачу,
Враз нудьгу свою утрачу.

ПРУДКІСТЬ

До роботи! –
Й зняла уже колготи.

ПОКАРА ЗА ЦІКАВІСТЬ

Не заглядай за стодолу,
Бо уздрієш дупу голу.

ЗАГАЛЬНЕ ПРАВИЛО

Кожен чоловік, з Європи він чи з Азії,
Вірний дружині.... до першої оказії.

НАШЕ СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ

З малої провини –
Великі лавини.

ПЕРШЕ ПИТАННЯ

Лиш Бог створив Адама,
Той запитав: “А дама?”

ДІЄТА ДЛЯ СХУДНЕННЯ

На снідання кекс,
На вечерю – секс.

УСПІХИ

Не відмовляли ні одні
Із тих, що снилися мені.

ДВОЄ

Одне присягається,
А друге вже злягається.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Остерігайтеся рогів
Від друзів, а не ворогів.

ВИБАЧ МЕНІ

Як з дівкою поряд – нагальна потреба
Руці буть із нею, а не біля себе.

ПОРАДА ВІВЧАРЮ

Коли стрижеш овечку,
Розказуй їй баєчку.

ДО ПРАБАТЬКА АДАМА

Хоч століття минули, ті самі, двійники немовби ми:
Зраджуєм дружинам із різними мавпами.

ДІВОЧІ МРІЇ

Дівочих мрій і “аз”, і “буки”:
Потрапить би у добрі руки.

ДЛЯ РІВНОВАГИ

Щоб не порушилась рівноваги точка,
Здіймаючи сукню, потуплювала очка.

НАВІЩО?

Щось починати – сил не стачить,
Якщо фінал зміг передбачить.

ФАРИСЕЙ

Богу шле гучні похвали,
Щоб грішить тихенько й далі.

ДУРНА ЗАТІЯ

Із дружиною спорить вже не кортіло,
Бо в тім спорі й суддя вона, й потерпіла.

ПОВЧАННЯ

Ні в батька, ні в матері – бог за свідка –
Нема того, що може дать сусідка.

МОДНИЦІ

За трусики модні
Й на злочин згодні.

ПРОСІТЬ

Просіть – та останетесь непочутими:
Жінки ж бо прагнуть буть здобутими.

МУДРИЙ

Мудрий вірить вагається
Й тій, із якою злягається.