Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галина Михайлик
... Поезіє! О, музико зі слів,
у ритми серця із небес улита
в сакральний час від сутіні до світла
десь на межі свідомості і снів...


Рубрики / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Оптимістичне
    - Що ж?
    - Нічия!
  •   Нано…
    Ця осінь моя і твоя
    нано_осінь.
  •   …spem spero!
    Розум каже : «Змирись.
    Все – суєтне, даремне».
  •   Другові
    Нехай Тобі щастить, далекий друже,
    і янголів обіруч повсякчас.
  •   *****
    Я дякую Тобі за цю сльозу,
    за мій політ, іще такий недавній,
  •   Алилуя!
    Спасибі, Боже мій, за все,
    що день новий мені несе,
  •   «…іди, і не гріши…»
    Самотнє ліжко. Тоскні вихідні.
    Роботу наливаєш в час по вінця.
  •   «Атеїстам»
    В нашій країні триває війна.
    А на війні – атеїстів нема!
  •   Королевам (трішки з іронією)
    Королевам не личать сльози,
    їм пасують шляхетні справи.
  •   Седзару?*
    «Не промовляй», «не слухай», «не дивись».
    Сѝріч – «не дій»? Неправедність – розруйна.
  •   …і Геродот, і Герострат…
    Твоє ім’я напишуть на афішах,
    з твоїх портретів – погляд в далечінь.
  •   Осяяння
    О, Музико! Як добре, що ти є!
    На віях янгола бринять блаженства миті,
  •   Мовчання - золото?
    Лукаві згуки сіяні надміру.
    О, зупинись - подумай! Не врази.
  •   Прозріння
    А я собі ось тут – в садочку фей
    ходжу поміж гортензій, руж і лілій.
  •   Омріяне прийдешнє* (переклад-переспів)
    Чую голос – то омріяне прийдешнє,
    наче росяна ранкова акварель.
  •   Вірі, Надії, Любові і матері їх Софії
    …Без Віри і Надії? Без основ?!
    Триєдність - щонайвища їхня сутність:
  •   Прихиливши коліна
    Вдячне
  •   …з раною в серці
    Дитина із серцем навпіл,
    з очима суму по вінця…
  •   Зорепад…
    Зорепад нездійснених надій:
    бенефіс неспіваних пісень,
  •   Мала секунда* або ще раз про Канта** (з легкою іронією)
    Карпати. Літо. Ніч. Зоріє сонно ватра,
    До - ре-бемоль... – Ти близько і… не мій…
  •   Відлуння
  •   *******
    Коли усе здається чорним-чорним,
    без будь-якого сенсу, без мети,
  •   Витік часу
    …Хлюпоче і дзюрчить гірський потік
    сильнішає, рокоче гул щомиті …
  •   передсвітанкове
    Глибока тиша…
    Вже й зірки поснули,
  •   Поліська дóма
    Чорнобильські хащі – поліття комуни…
    Румовище хати – дуби крізь вікно…
  •   Віра
    Кумири падають з високих п’єдесталів:
    звичайні смертні … Помилки, поразки…
  •   Королева (після «тайм-ауту»)
    Я – королева! І ходжу – як хочу:
    направо, вліво, прямо, навскоси…
  •   Біля люстерка (жіночо-іронічне)
    О винахіднику! Ти, що колись придумав
    удосконалення жіночої приваби,
  •   З гір
    Довкола тебе гори,
    і ти – посеред гір!
  •   Не хочу в космос (штампи-кліше?)
    У космос? Там, я чула, дуже зимно,
    А ще – самотньо, хоч і зорі зусібіч…
  •   Наболіле
    …Колючі язики, жорстокі очі,
    Пекуче і безжалісне «прання»…
  •   Філософам (іронічне?)
    Множинність вимірів, галактик і світів.
    У кожного – мета, завдання, часопростір.
  •   Рефлексії на тему «донкіхотства» і…
    Полишити невдячне «донкіхотство»?
    Не меле млива млин пустопорожній –
  •   «Є тільки мить…»
    Все марнота світу трагікомічного,
    Є тільки мить – з нею йди до кінця.
  •   Музичне
    Мій сольний виступ –
    давня партитура,
  •   Майже за Кантом
    Сьогодні - на Сатурні, а завтра - на Землі,
    а післязавтра - на Юпітері, – фестини!…
  •   Надія
    Усе примарне у житті… Все тільки тлінь…
    Немає певності у тім, що ясне, зриме:
  •   Тайм-аут
    І знову піддавки на грані фолу?
    Тупик? Безвихідь? І ні шах, ні мат…
  •   Остання зимова ніч
    Побіліли думки, побіліли уста,
    Білий сніг на чолі, мов цілунок останній,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки