•  Мой новый "42"

Как я без Вас листала календарь?
Куда спешила? Думала о чем?

•  Простуда Вами

Писать. И сердце биться не устало
в оковах тела страстно и легко.

•  ТЫ

Гори дальше свеча на краю темноты,
я теперь поняла то, что чувствуешь ты.

•  Письмо к мужчине

Я не скажу. Никто не верит в истину.
Молчу, бессмысленно пиша стихи,

•  Откройте весну

Откройте мне весну, я умоляю!
Не то в окно сама за ней уйду.

•  Мы засыпаем лицами к стене

Мы засыпаем лицами к стене,
но я на правой стороне,

•  Моя покалічена правда

Я писала й раніше про діряві дороги,
що губились у мріях мого небуття.

•  Я просто боюся

Іспити, заліки, тести і сесії...
тане мій світ в безкінечній прогресії.

•  Не залишай мене

Не залишай мене таку,
побудь іще тисячоліття,

•  Согреть дыханием

С кем бы выпить бокалами истину,
как бы осень согреть дыханием,

•  Відблиски дальнього світла

Я без Вас уже третє життя,
марю фарами теплої ночі,

•  Мріється забути

Хочеться чекати до світанку
променів осінньої турботи,

•  Шляхи одні, узбіччя різні

Ніколи у дорожньому тумані
не загориться зірка золота.

•  Присвячую дороги Вам

І знову, знову, знову Вам
присвячую свої дороги.

•  Знов Вам

Не надішлю Вам поштою листа
і не повірю дивному коханню.

•  Ти не забудеш

Не пам'ятаєш мої мрії,
дрібниці, справи і слова,

•  Зима мовчала

Зима мовчала за вікном,
поволі сипала снігами

•  Загублю дорогу

Я без Вас загублю дорогу,
вкрию сумом свій довгий шлях

•  Голуба печаль моя

Нет в моей обыденной печали
места звону позабытых нот,

•  Не долітали до землі

Вони не долітали до землі
і танули в повітрі мов комети,

•  Вам

Завжди дивлюся в далечінь дороги,
шукаючи знайомі маяки.

•  Я гублюся

Я гублюся у темряві неба,
зорі холодно дивляться вниз.

•  Застуда

Так тихо крадеться застуда,
гарячка запалює сни,

•  Мій дивний час

Немає часу на самотність,
у натовпі горить душа

•  Осінні зорі

Щось шепотіло літо на останок,
на небосхилі загорався день,

•  Вони

В її очах пливло синє небо,
його усмішка тепла, мов літо.

•  Чому?

Чому буває важко говорити?
Чому життя проходить наче мить?

•  Все тяжелее спать ночами

Всего лишь легкая улыбка
и взгляд - загадочный, живой.

•  Здесь и сейчас

Потеряется серое прошлое
в красках утренней синей зари,

•  Все - лише ти

Зорі, палаючі в любих долонях,
вічність в яскравих електровогнях,

•  Чтоб отвыкнуть от горя

То ли льется печаль водопадом,
то ли мысль не дает мне уснуть.

•  Вже не повернемось

Ми не повернемось у рідні стіни,
здамо книжки, завершиться урок

•  Не моє життя.

Вічне каяття,
сльози уві сні,

•  Занадто грішні

Занадто грішні для життя,
багато треба щоб любити,

•  Останній тайм

Футбольні зорі не палають віки,
кінчиться час команди і гравця.

•  Забувши, що забула

Перечеркну забуті чорні днини,
не обізвусь і не заплачу знов.

•  Знов у нікуди

Навіщо летіти до неба?
Щоб падати знову униз?

•  Чому серця...

Наші серця не віднайдуть покою,
зупиняться навіки в тишині.

•  Він

Страждав, але не плакав уві сні.
Молився, та мабуть, не тому Богу!

•  Тікай додому

Тікай подалі від чужого світу,
від сонця, що запалює серця

•  Я видел все

Я видел горе безрассудства,
не слышал трелей соловья.

•  Далеко

Далеко десь від синього вогню,
яким палають в небі білі хмари,

•  Як тінь

Як тінь, що зветься сірим ранком
і помирає від холодного вогню.

•  Сонний ранок

Той срібний дощ, що убиває тишу,
той сонний ранок, що зникає в ніч,

•  Лишь с тобой

Мне не больно, когда отпускают,
я не падаю вниз как звезда,

•  Тобі

Тобі мої великі, сизі крила
лети за обрій у далекий край.

•  Вона, як осінь

Повітря дихало осіннім вітром,
за краєм, десь далеко догоряло небо

•  Ті, що ...

Ми ті, що сто раз помирали,
безстрашно, ми падали вниз.