Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Олехо (1954)
Граматичні помилки були, є і будуть! За шкільні роки не написав жодного диктанту без хоча б однієї помилки. Каюсь, каюсь, каюсь...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-04 14:09:46 ],
на сторінці поезії     "ТИ ЧУЄШ, РОХКАЄ МАЙБУТНЄ..."   Олехо Олександр

Ну око, ну діамант... все зирить. Дякую.
Коментатор Світлана Мельничук, [ 2019-01-04 15:11:49 ],
на сторінці поезії     "ТИ ЧУЄШ, РОХКАЄ МАЙБУТНЄ..."   Олехо Олександр

куций хвостик – символ вдачі )))
влучно

Уповання наївні, але небезпідставні... Хай збудеться усе добре.
Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-01-04 16:24:35 ],
на сторінці поезії     "ТИ ЧУЄШ, РОХКАЄ МАЙБУТНЄ..."   Олехо Олександр

"болото рідне українське
від перших днів і дотепер." це підсумок, так є і так, нажаль, буде!
Та поки живемо надія не полишає! Дякую!
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-04 16:55:34 ],
на сторінці поезії     "ТИ ЧУЄШ, РОХКАЄ МАЙБУТНЄ..."   Олехо Олександр

Куций хвостик, щоб важче було упіймати. Та й свиня до того ж. А уповання - то наше все... Дякую.
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-04 16:58:18 ],
на сторінці поезії     "ТИ ЧУЄШ, РОХКАЄ МАЙБУТНЄ..."   Олехо Олександр

Надія невмируща. Іншого вибору й нема, як сподіватися. Дякую.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-01-07 13:01:34 ],
на сторінці поезії     "Ці кола..."   Олехо Олександр

а роком рік минає час.

мені тире бачиться

Нагода буде – не спасую:
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-01-07 13:02:19 ],
на сторінці поезії     "Ці кола..."   Олехо Олександр

за роком рік - минає час.
зі святом!
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-07 13:06:09 ],
на сторінці поезії     "Ці кола..."   Олехо Олександр

Дякую! Вам -веселих світ, наскільки це можливо! Щодо зауваження, то, як на мене, можливі обидва варіанти. Та й це не дуже важливо.
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2019-01-07 13:10:49 ],
на сторінці поезії     "Ці кола..."   Олехо Олександр

з згубилося при копіюванні
тому двічі писала.
Дякую.
Навзаєм.
З теплом.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2019-01-07 15:14:11 ],
на сторінці поезії     "Ці кола..."   Олехо Олександр

Підря(д д)ва рази не з руки… -

Два рази поспіль не з руки (кращий звукопис і більш українською).

Сумний настрій у вірша... приречений, я б сказала
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-07 17:03:23 ],
на сторінці поезії     "Ці кола..."   Олехо Олександр

Дякую, Любо. Звичайно, Ваш варіант більш український і звучить краще. Не обговорюється. Щодо сумного настрою, то не зовсім так... Скоріше про вічність життя, його паралелі і наші уповання.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2019-01-10 20:10:38 ],
на сторінці поезії     "Без пасиву"   Олехо Олександр

Добре радите.Зло гнітить.
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-11 14:03:39 ],
на сторінці поезії     "Без пасиву"   Олехо Олександр

Дякую. Та хіба я? То життя радить...
Коментатор Богдан Манюк, [ 2019-01-29 21:01:09 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

У Вас тут дійсно іронічний неореалізм!В десятку!
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-30 10:21:24 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Дякую, Богдане. Нехай би і не в десятку, головне, що не в молоко. Іронія - то круто, особливо, самоіронія. На жаль, не всі з цим не згідні. Звідси і непотрібні суперечки.
Коментатор Ігор Деркач, [ 2019-01-30 19:10:33 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Рибак побачив рибака.
Із дАлеку? Ні – з далекА!
Рибак - русизм, бо іздалЕка
все розуміє лиш лелека.
Коментатор Олександр Олехо, [ 2019-01-31 06:31:04 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Дуже знайомий цей стиль. І коментування, і поетична манера... Але що Ви мали на увазі? ЗУсебіч? Чи зусебІЧ? Краще без натяків. А втім дякую.
Коментатор Тамара Швець, [ 2019-01-31 07:24:39 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Будьте здорові!
Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-01-31 07:41:31 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Сумнівно. Кожне нове покоління має свої проблеми, основою яких є жадібність. Трішки семантика напружує у фразі "Коли нас не стане ніколи". Може я й не правий.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-01-31 08:29:15 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Олехо Олександр

Ніде і ніколи, міста і околи.
Ця логічно побудована низка викликала мою читацьку увагу. Може, тому що сам "підсів" на гачок подібної тематики.
Колись читав (дозвольте мені невеличкий екскурс в минуле), що про роки-віки та верстви життя бажано не писати. Нічого ж нового - всі ми смертні.
А собі думаю, коли таки не втримуюсь і пишу - я ж намагаюсь про це писати образно.
І друга частина екскурсу.
Доводилося служити далеко. Природно, що фіксував дозволене на фотоплівці. Це ж для світлої пам'яті. Техніку не можна, краєвиди теж не всі. Ворог, мовляв, не спить. Пильнує, де військо.
Закінчую.
Фотографувалися на урочистих сімейних заходах. Чарки та пляшки всюди однакові. Веселі обличчя та стіни - практично теж. Радянський народ у компаніях веселитися докупи збирається.
Минув деякий час. Знайшов у соцмережі на світлинах ті ж самі стіни, такі ж самі пляшки та чарки... А обличчя - інші. Незнайомі та чужі. Зовсім нецікаві. І мене на них немає.

Такий от відгомін на Вашу мініатюру.
Дякую,
Ю. С.
1   ...   210   211   212   213   214   215   216   217   218   219