Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Редакція Майстерень (1963)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Зеньо Збиток, [ 0000-00-00 00:00:00 ],
на сторінці твору     "Акція - Лабораторія драматургії сучасної України"   Майстерень Редакція

Часто так в житті буває - ніби є - "піх-пах" - немає,
що буяло - відцвіло, в місто пхається село,
ну а те жене вагони з батраками за кордони.
Тим, кому копійка світить та росуть на дріжджах діти

кинуть все - гайда, де money опадатимуть, як манни...
Час іде - сім`я розбита, доля шита-перешита.
І ростуть в чеканні чада, і грошам держава рада,
і не вмерти і не жити - у державі емеритам.

-Що мені Тобі казати?
-Ти це дне фатум, а тисяча лір
Зазвучали в єдиному дзвоні…
Я прошу тебе, сердень
Коментатор Андрій Зланіч, [ 2006-02-11 12:29:25 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Цікаві зауваження, Володимире, втім давайте послухаємо Ваших опонентів. Якщо можна, то я розпочну, адже напевно є одним з них.

"паралелі з музикою видаються мені тут оправданими і показовими"
Абсолютно так. Тож, поважайте мій "Aphex Twin" та "Radiohead" так, як я шаную Ваші класичні твори. Бйорк ні на крапельку не поступається в таланті, скажімо, Едіт Піаф, тож давайте шукати суть її творчості, а не відвертати носа від незрозумілих музичних конструкцій.
Це стосується і літератури.

"тексти в криво збиті рядки, для краси напевно, зовнішньої..."
Загалом, Володимире, в цьому фрагменті міркувань дуже погано приховується негативне емоційне забарвлення Вашої особистої позиції.
Тож, оскільки в деяких моїх творах, дійсно використовується подібний формат, спробую пояснити свій особистий вибір на прикладі останньої роботи "Поки вік дівочий твій".
"Криві рядки" - не для краси, Володимире. Це спроба внести в поезію щось із музики, щось невербальне. Майбутнє за синтетичним мистецтвом, гадаю, проте поясню конкретніше.
Цей твір спробуйте розділити на чотири семантичних блоки.
1. Сон автора.
Мішанина негативних переживань року виявляється у сюрреалістичній ворожнечі Місяців.
2. Стан за хвилину до пробудження.
Пульсують однакові перші літери кожної нової строфи "к", "в", "н"
3. Перший та другий етапи прокидання.
4. Авторська рефлексія.
Кожен з цих етапів просто НЕ МОЖЕ бути описаний однаково. Бо на кожному етапі ЧАС рухається з іншою швидкістю, його концентрація постійно змінюється, також як звужується та розширюється свідомість оповідача. Інакше - це всьо забавки у віршики. Саме для максимального наближення читача до реальних авторських відчуттів, тривоги, фрустрованості, до його особистого мікрокосму загалом й використані означені сугесторні форми.
Ненавиджу, що роблю зараз. Адже, немов зняв шкіру й практично роз*ясняю будову тіла та комунікації внутрішніх органів. Обіцяю більше ніколи цього не робити.
Ще таке.
Уявіть, Володимире, що Ви забули ключі, а Ваша шановна дружина трохи заспала і Ви стоїте перед зачиненими дверями. Вам необхідно її трохи розтуркати. Але якщо Ви будете з однаковим інтервалом часу ритмічно тиснути на дзвоник - вона не прокинеться. Втім, застосувавши техніку аритмічних рвучких сигналів, Ви миттю дістанете її з трясовини сна.
Головне завдання поета сьогодні - це вирвати душу людини з її одвічного сну. Світосприйняття сучасної людини, що завалена гігабайтами інформації, звужується до постійної фільтрації та селекції. Тож, наше завдання не копирсатися в комфортному болотці філологічних забавок, натомість - вийти на люди та вигризати Душу зубами з гімна їхньої буденності. Зубами пульсуючої, аритмічної форми. Новий час потребує нових форм, а суть, звісно, завжди однакова. Будь-ласка, оцінюйте надалі семантичну сірість, якої вистачає на сайті, а не важкі форматні конструкції.
Володимире, згадайте барона Мюнхаузена та проведіть первинний аутотренінг на собі - спробуйте витягти себе самостійно з багнюки Ваших сталих установок та визначених меж.
Це неможливо? Спробуйте посміхнутися спочатку, далі справа піде жвавіше :)
Володимире, ніхто на Нобелівські та Шевченківські премії не зазіхає, нехай вони зостануться нашим Шановним Сивим Тиражованим.
Колись Ви сказали дуже розумну річ: "На те й молодість". Я відповім Вам: "На те й зрілість, щоб зберігти рештки класичних поетичних фортець з піску від навали морського юнацького нонконформізму та зухвалості". Те, що відбувається зараз - нормальна, визначена часом коректура сплайнових форм мистецтва класичної та нової формації. Звісно, істина десь посередині.
Закликаю всіх висловлюватися.
Люблю. Цілую. Зланіч.
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-11 23:43:08 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Паралелі з музикою є дуже вдалими, якщо вести мову про верлібр. Андрій вірно помітив, що саме повторюваність літер (асонанси та алітерації), композиція слів - ось серце верлібра. Ритми верлібра, на відміну від білого вірша - це поєднання аритмії та плавних співів, плинності. Абсолютна рокутість слова, що мусить пульсувати, вражати, звільняючись від чітких меж, потрапляючи у нові вербальні виміри. І, власне, легкі рими можливі для верлібра, але не завжди. А щодо відсутності строфіки - то її відсутність можна умовно назвати якраз присутністю. Оскільки - як подає словник літературознавчих термінів: "у верлібрі - послідовно кожен рядок являє собою смислову одиницю, його ритмічна єдність грунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків".

Можливо слід поставити питання інакше. Верлібри (білі вірші) як і вірші з класичною версифікацією - це поезія. Але! в першу чергу потрібно говорити про чуття, про природність, про хист самого автора та його творінь. Оскільки... є геніальні верлібри і... бувають же бездарні вірші класичних зразків. А буває і навпаки - бездарні верлібри і геніальна класика. Проблема мабуть ось у цьому.
Не потрібно ламати автора, якщо серце його б"ється у ритмі неримованих віршів. Але це моя суб"єктивна позиція.
І, мабуть, контекст філологічних "штук" можливо потрібно трохи змінити. НЕ потрібно збіднювати ані себе, ані інших. Усе, що існує в природі, в житті, в мистецтві, в науці - це речі потрібні і необхідні, якщо ставитись до них із розумом та розумінням (звичайно, і хист не є виключенням).
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-12 01:35:43 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Зрештою, час залишить найкраще.

А молитви... вони схожі на верлібри. Особисто мені (але жанр духовної лірики - то вже інша розмова).

Канон класичного вірша (у даному випадку силабо-тоніки)вимагає чітких меж і правил. То ж добре, що до цих канонів таке дбайливе і майстерне ставлення. А полеміка - річ корисна.
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-13 18:03:24 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Ляшкевич - яскраво окреслений формаліст. Він надає величезного значення фррмам. Хоча ті, як на мене, повинні мати значення лише стосвно означення жіночої краси.
Еталон форми для поезії не має сенсу. Давидові псалми - це і молитва, і поезія. Поезія Аполлінера - без рим. Та й на який біс вони там потрібні. А вірші Тадеуша Ружевича? Водночас я міг би назвати півтора десятки римо- і ритмотворців - і усі вони, бідаки, так і не скуштували на смак справжньої поезії.
Тому пропную говорити про форми лише жіночі. скажімо, "у неї чудова фігура. Вона - викапана Мерилін або Летісія".
Бо у справжньої поезії не буває поганих форм.
Коментатор Андрій Зланіч, [ 2006-02-13 19:27:09 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Ітогі подвєдьом ;)
Олімпійські золоті нагороди змагань з художньої форми вибороли спортсменка Тетянка за якісне теоретичне обгрунтування нагального питання та пан Терещук за безсумнівно найкраще практичне розрішення вищезгаданої проблеми.
Вітаємо наших олімпійців!
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-13 20:03:04 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

:)) Андрію, приз глядацьких симпатій, безперечно, ваш!

Пане Василю, про форми... у багатьох значеннях - то дуже суперечливе питання. Мабуть не тільки жінка має свої "форми". Чоловіка Бог же мабуть також не обділив?.. (ну, якщо кого обділив - то інше питання).
Ось так і про вірш. Я погоджуюсь у тім, що форма - то не є основним критерієм. Але ж таки важливим. Дуже важко уявити собі Маяковського без його "форм" (у сенсі віршових форм).


Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 11:57:22 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Мої любі полемісти-формалісти!
Мені до ваших аргументів зі своїми п'ятьма копійками - далеко. Мабуть, бракує ерудиції і знань. Та й зі смаком не поталанило. Так сі стало, що люблю різноформених Лорку і Василя Герасим"юка. Останнього тут дехто узагалі виносить за рамки поезії. Але з таким самим успіхом можна виносити Київ за межі України, а Пекін назвати іспанською столицею.
А загалом ця балаканина має присмак псевдополеміки.
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-14 12:45:23 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Мої любі полемісти - неформалісти!
Сьогодні - день Валентина - пішли святкувати...

А самого запеклого, "яскраво окресленого" формаліста покинемо тут, у "Майстернях". Нехай тішиться багатозначністю форм.
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 13:58:58 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Я згоден святкувати. Але де зустрічаємося?
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 14:03:04 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Зовсім забув.Свято відкладається. Мій хлопець - в армії, а тому я не можу дозволити собі жодних гульбонів.
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-14 14:25:25 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

:)))))))))))))))))))
Горе ж яке... вашому хлопцеві. Надіюсь, ви йому хоча б валентинку надіслали? )))))
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 14:38:48 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Ні, нічого не надсилав. Ми не визнаємо цих католицько-американських свят.
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-14 15:14:14 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Цікаво... А я думала, що справжнім закоханим потрібна просто атмосфера свята. Але у вас такі "високі", я би сказала духовні відносини...
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 15:33:12 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Та які там відносини. зустрічаємося, читаємо один одному вірші Ляшкевича - і плачемо, вражені формами.
А ви про що подумали?
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 15:42:39 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

А хто це вас приписав до школи модернізму7
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-14 15:46:52 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

До школи модернізму - сама себе взяла і приписала. Я ж не знала, коли приписувала себе, що в "Майсернях" слово модернізм - це абсолютна ганьба (якщо не сказати більше). Але не каюсь.
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 15:53:19 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

У деяких майстернях свї уявлення про модерн. Просто я прочитав ваші вірші. Вони мені сподобалися. Але назвати їх модерністськими не випадає. Бо тоді Костенко Ліна - футуристка.
Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-02-14 16:05:58 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

Мені подобається модерн. І потім - у мене просто своє бачення цього явища, яке, в деякій мірі, стосується і футуризму також. Звичайно, що пані Ліна - не футуристка. Але і моя поезія не є "futur", хоча... дозволю собі погодитись із вами, не є модерною в чистому вигляді. Що ж тоді лишається - постмодерн? Можливо... але я ще не дійшла до того. А модерн - він мені дуже близький. Ось таке пояснення самої себе.
Коментатор Терещук Василь, [ 2006-02-14 16:14:03 ],
на сторінці твору     "Вірші та інша поезія - в чому різниця?"   Майстерень Редакція

У мене є друг - Віктор Неборак. він - бубабіст. І таким мабуть залишиться у читацькій свідомості до кінця днів своїх. "Бу-ба-бу" - є у цьому щось від дитячого "буба". А що робити, коли бубаніти вже не хочеться, а лейба не відпускає?
Як на мене, поети - люди вельми самотні. Через те вони і творять власний світ, оживляюють його, щоб у ньому замешкати навіть після смерті. Справжня поезія живить не лише інших, але й свого творця.
будьте імператрицею у творчості. А визначення творчості нехакй дають інші. І то згодом.
1   2   3   4   5   ...   169