Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Редакція Майстерень (1963)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2015-12-15 17:11:56 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

О ні, ви не до кінця дослухали, розум і логіка не є в"язницею. Йдеться про те, що розум і логіку давно пора вивести із застійних рівнів, де ми "зависли", покладаючись лише на перші 5 органів чуття, та ще і з лихою "допомогою" закуліси...
Коментатор Анонім Я Саландяк, [ 2015-12-15 19:51:44 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

... я до кінця не дослухав, то правда! Не буду вдаватись до дрібніших деталей моєго відношення до подібних акцій. Очевидно що то є корисна інформація... просто - мені уже пізно піддавати свій свідогляд таким логічним натискам... Свобода свідомості важливіша, навіть за переконливу інформацію... тим більше, що якоїсь миті я відчув, шо усе це я уже знаю, а спосіб подачі інформації, мене не влаштовує...
Дякую за подібні Ваші спроби - корисно!
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2015-12-16 13:04:35 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Власне, в Айка йдеться про розкріпачення нашої вищої чуттєвості, і про небезпеку покладання суто на логіку, бо логіка і розум це те, що допомагає нам знайти рівновагу на тому чи тому осягнутому рівні нашого розвитку, але вони самі по собі нас не розвивають.
Тож маємо покладатися на чуття, в першу чергу - на тепле серце )
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2015-12-16 13:07:24 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Додано важливу інформацію для тих, що не подужали проглянути виступ Д.Айка повністю.


І ще момент з виступу Девіда Айка

Варто поширювати, бо невігластво, в тому числі, й українців у цьому питанні немає меж із цілком зрозумілих причин: нами завжди маніпулювали ті, котрі таки не "жиди", і не "євреї" - а мають чітке відношення до організованої ще більш темними силами банди, що керувала і досі керує багатьма приземленими речами у нашій т.з. "цивілізації"...

Словом, той, хто всі світові негаразди нині публічно намагається приписати якимсь там "жидам", чи "євреям" - це не просто "йолоп" - це, найчастіше, і куплений зі всіма потрохами провокатор.

Про банду нинішніх "сіоністів Ротшильда"

З 6:38:12 хвилини цього ж відеоролику
Коментатор Анонім Я Саландяк, [ 2015-12-16 13:31:37 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

...власне - всякий спосіб розкріпачення... для того щоб стати просто способом... спочатку мусить зробитись способом закріпачення... бо така природа логіки (вона повсякчас потребує уваги)... і абсурду - певне також, бо ж існують божевільні для абсурдних (вільних від логіки) людей...
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2016-01-01 14:25:31 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція


Махабхарата. "Нарада змій"
Коментатор Тетяна Роса, [ 2016-01-18 16:14:20 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Айк апелює до підсвідомості. Моя підсвідомість викинула мені асоціацію: Распутін. Тому я законспектувала дещо з мережі про «Ознаки прихованої маніпуляції». Спробуйте застосувати, кому цікаво, до самого Айка.
1. Активізація стереотипів - почувши у зверненні явну чи приховану апеляцію до якихось укорінених почуттів чи установок, корисно швидко пробігти в розумі своєму "Я" і прикинути, на яку мою реакцію розраховано дане повідомлення і до чого мене навмисно схиляють.

2. Повторення - головний засіб несумлінної пропаганди.

3. Дроблення - проблему викладають по шматочках, не цілісно.
4. Мова - як тільки політик чи диктор починають говорити на "пташиній мові", вставляти малозрозумілі фрази і слова - йде маніпуляція.

5. Емоції - якщо тиснуть на почуття - пахне підступом. Краще тимчасово "зачерствіти" і не піддаватися на спроби викликати емоції, а намагатися зрозуміти, що за цим ховається.

6. Сенсаційність і негайність (терміновість) - створюється шум, нервозність, підривається психологічний захист; вишукують "чорні шухляди.

7. Тоталітаризм рішення - нав'язування аудиторії, що "іншого не дано!

8. Тоталітаризм джерела повідомлення - відсутність діалогу, можливості порівняти різні точки зору.

9. Змішування інформації та власної думки - це настільки грубий прийом маніпуляції, що в європейських законах проти нього введені обмежувальні норми. Хочемо слухати факти, а нам нав'язують думки про них.

10. Вилучення з контексту.

11. Прикриття авторитетом - маніпуляція груба і примітивна (актори, співаки, учені).

Ще я додала б змішування в купу великої кількості інформації, котра не є доведеною, але котру за таку видають і будують на цьому подальшу розмову.
Більша, а подеколи навіть і вся інформація, якою користуються маніпулятори у спілкуванні з об’єктом маніпулювання, є правдою. Питання тільки у тому, до чого за допомогою цієї правди нас підштовхують. Навіщо відбуваються маніпуляції? Боротьбу за краще місце під сонцем ще ніхто не відміняв.
До речі, до цього коментаря мене спонукав сам Айк. Ну э у мене з ним дещо спільне.:)))
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-01-18 19:52:57 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Шановна Тетяно, маю підозру, що в будь-якій промові будь-якого джерела завжди знайдеться свідома чи підсвідома маніпуляція. )
Але мене, наразі, зараз цікавить ось що:

1) Ви вважаєте, що т.з. Закуліси (таємних управителів світу) не існує?
2) Ви справді вважаєте, що Земля і наш, так званий земний світ абсолютно унікальний і нічого ні поруч, ні в далині схожого ми не знайдемо, і не знаходимо? )
Все. )
Коментатор Тетяна Роса, [ 2016-01-18 23:56:14 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Я з задоволенням читала Захарія Ситчіна. Читати важко, інколи щось з чимось не сходиться, але у його припущення хочеться вірити, бо відчувається, скільки було душі і розумової праці вкладено. Так само з захопленням свого часу я поринула у спіральну динаміку та все таке інше. Але мені було смішно спостерігати, як «знавці», нахапавшись вершків, як ота коза, що бігла через місточок, починають претендувати на роль гуру і різні семінари на цю тему проводити. Особливо коли відчувалось, що вони за цією спіральною динамікою зовсім не того кольору, як їм намріялось. Так і з Айком.
Щодо світової Закуліси, то вона, звісно, існує, але не у такому вигляді, як її намагається змалювати Айк. Мені важко це пояснити словами, бо ота теза, що шляхом спрощення мови можна позбавити людину можливості думати – помилкова. Тварини слова «свобода» не знають, але можуть за неї життя віддати. А я часто не знаходжу слів, щоб пояснити те, що думаю чи навіть знаю. Із світовою Закулісою усе набагато простіше, аніж ті теорії, що їх назбирав з миру по ниті Айк. На рівні, не оформленому словами, я це «бачу». Спробую сформулювати, але це буде досить неоковирно.
Людство – це простий і водночас дуже складний живий організм. І він ще не сформувався остаточно. Воно схоже на маленьку дитину, котра ще тільки вчиться керувати своїм тілом і інколи, вибачте, навіть їсть відходи власної життєдіяльності і лякається звуків, котрі час від часу видає її тіло. Мозок її вже має купу знань на рівні інстинктів і спостережень, та доладно скористатись ними вона ще не здатна, а прогалини знань заповнює фантазіями. Але кожна окрема її клітина (людина) має купу знань, як взаємодіяти з іншими, як виконувати досить складні свої функції і так далі. І вміє користуватись своїми знаннями. Тобто кожна окрема людська істота, що вже здатна себе обслуговувати, розвиненіша за людство в цілому.
А якщо від рівня людства спуститись на рівень країн – то виявиться, що кожна країна – теж наче людська істота, рівень розвитку якої зумовлений рівнем розвитку більшості її населення, тільки на щабель нижче. Зауважте, саме рівень розвитку, а не знань.
Але повернемось до дитини-людства. Дитина знає, що у неї є матір – Всесвіт. І вона розуміє свою залежність від матері і приймає усі її дії як даність, бо осягнути не може. Зате цілком здатна стягнути гарячу праску собі на голову. І от я, на рівні людини, це розумію, але передати це розуміння на рівень людства неможливо, як не може жодна клітина мого організму, навіть нервова, пояснити мені щось про своє життя чи те, як на неї впливають мої дії. Так от, якщо дитина стягне собі на голову тарілку зі столу – у її очах винна буде тарілка. Або власна ручка, котра ту тарілку стягнула. Навіть стіл може виявитись «винним» і дитинча почне його боятись. Хоча існує можливість, що ту тарілку підсунув малечі під руку старший брат, існування котрого маля чомусь ще не усвідомило. Припускати навіщо – то довга історія. От приблизно так і з Закулісою. Знайдіть, яку роль в організмі «дитини» грають різні таємні спецслужби та розвідки країн, підкилимні домовленості керівництв різних держав і наддержавних монополій, додайте амбіції окремих людських істот з великими можливостями, врахуйте, що все це просякнуто звичайним тваринним егоїзмом, котрий вступає в суперечку з задекларованими правилами співіснування… От коли хтось зможе осягнути структуру і закономірності цього хаосу – от тоді і можна буде вивести на чисту воду Закулісу неземного походження, якщо вона є. Або ж це станеться раніше, якщо Закуліса припуститься помилки і сама вилізе з тіні на світло. Але ловити чорну кішку у темній кімнаті, не маючи впевненості у тому, що вона існує, не варто. Це хибний шлях і марно витрачений час. Краще розвиватись і просто вивчати себе і навколишній світ. І не забувати, що кожен з нас зумовлює напрям і рівень розвитку як своєї країни, так і людства в цілому.
Я думаю, шановна Редакціє, що у цій відповіді на перше питання криється і відповідь на друге. Ну і, звичайно ж, це тільки моє бачення і я не претендую на істину у останній інстанції.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-01-19 00:49:53 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Ваші погляди особисто мені зрозумілі. Айк теж, ясно, має свої недоліки, але їх вистачає геть у кожного. Тим не менше, основне в його, і не тільки його припущеннях, що вихід із наших проблем у розвиткові вищої чуттєвості. Тобто у розвитку рівня чуття, котрий вище за перший рівень із 6 початкових чуттів.
Думаю, Тетяно, саме звідти і ви отримуєте своє "інтуїтивне" бачення.
Але якщо ви можете щось конкретне заперечити в словах і постулатах Айка, то це було би цікаво почути і обговорити.
Принаймні, з погляду на квантову фізику все в нього досить логічно, та й важко заперечувати більш матеріальне існування, наприклад, наднаціональних "сіоністів ротшильда" чи інші, чітко помітні полюси сили. Хоча, як на мене, значно цікавіші ті, що за цими "збоченцями" ховаються. )

І це досить мистецьке явище, як на мене, звісно...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-01-19 00:52:39 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

І "Махабхарата" - це теж глибочезне мистецьке явище, а поруч і шумери, і вавилоняни, і др.єгиптяни...
Багато всього потаємного і не завжди дружнього до нас, малят.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2016-01-19 23:51:20 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Шановні Майстерні, я витратила ніч на те, щоб додивитися Айкові то за здравіє то за упокій до кінця. І ніякої інформації для свого провінційного мозку не отримала. Так чи інакше все, чим Айк оперує, мені уже траплялось в інформативному потоці. Для того, щоб сперечатись навколо тих чи інших припущень треба мати факти, котрі ці припущення або підтверджують, або доводять їх помилковість. У мене особисто фактів немає, бо я не є професійним ловцем нісенітниць у інформативному просторі і факти для їх розвіювання не колекціоную. Можна поритись і знайти, та от тільки потім треба шукати нові дані для підтвердження якості уже знайдених фактів. Ну, по-перше, у мене немає стільки енергії, часу і бажання, щоб занурюватись у цю діяльність. А по-друге, це шлях розуму і логіки, а ми ж маємо покладатись на чуття, хіба не так?:)
Якби я була квантовим фізиком, можливо, я б знайшла у квантовій фізиці підтвердження постулатам Айка. Але, вочевидь, моїх знань про квантову фізику не досить, щоб угледіти, яким саме чином вона доводить логіку Айка. Хоч і припускаю, що квантова фізика виникла на перетині фізики і філософії, та вміст моєї черепної коробки відмовляється бачити чи шукати, яке відношення Айкові вухасті інформаційні приводи і привиди мають до того чи іншого. Мабуть, це відбувається тому, що те, що править мені за мозок, відмовляється іти шляхом розуму й логіки, дослухаючись до того, що окопалось трохи вище моїх шести чуттів. Скажу тільки, що кіт Шрьодінгера існує не тільки у тому місці, де ми звикли його уявляти. Структурованість і хаос світу – це теж кіт Шрьодінгера. Айк намагається подати світ як абсолютно структуровану модель. Кота Шрьодінгера він підміняє на чорного кота у темній кімнаті, а це не одне і те ж. Моя підсвідомість забороняє мені ловити «сіоністського» чи будь-якого іншого кота до того, як будуть доведені ознаки його існування саме там, де мені пропонують його ловити.
Звичайно, я не проти розвинення вищої чуттєвості, але без рефлексії хоча б середнього рівня це напрям у дисгармонію. В анамнезі людства маємо купу особистостей з розвиненою вищою чуттєвістю (особливо поетів), котрі самі собі вкоротили чи скалічили життя з-за дисгармонії, викликаної атрофією рефлексії, хоча вона, по сіті, є частиною вищої чуттєвості.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-01-20 13:20:55 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

До речі, щодо втрати словесності тим чи тим народом, а отже, і ймовірної втрати мислення, То є купа свідоцтв, що перед тим, як повністю зникнути у своїх рідних краях разом із тими ще греками, письменники відмічали різке падіння якості грецької мови... "Просунуті" греки ставали візантійцями, "олександрійцями", "антиохійцями", зрештою, хрестиянами і християнами, і всіма іншими, лише не греками.
Нинішінм грекам не так давно довелося вчити грецьку мову наново, і де ж високе мислення, яке було властиве колишнім грекам, не нинішнім? (
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-01-20 13:25:35 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Наразі маємо тверду наглядну позицію (з усіма доліками і недоліками) від Девіда Айка. Можливо є ще щось таке системне, то "відео в студію" )

Чому такі розвідки важливі для подальшого розвитку надмірно консервативних, як на мене, поглядів пересічних українців, напевно, і не варто пояснювати? Чи можливо ми випадково ось так живемо - чи не гірше всіх в Європі, і копаємо глибше і глибше... (
Коментатор Тетяна Роса, [ 2016-01-20 22:28:48 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Ми колупаємо дно, бо самоповаги не вистачає. Нам все авторитетів подавай…. Так захопились авторитетами, що геть випустили з виду, що авторитети і кримінальними бувають. І психічно хворими. Останні викликають захват неординарністю мислення і яскравістю особистості. Вони легко входять у роль гуру, бо самі вірять у «своє призначення». Навіть якщо вчитель справжній, послідовники тільки мавпують його, підганяючи напрацьоване вчителем під свої потреби. І тільки незручні, підштовхувані власною креативністю учні ніяк не вкладаються у задані вчителем рамки і з часом перевершують його саме завдяки своєму не визнанню рамок. Так, ми живемо гірше всіх в Європі. Бо дозволили себе вчити і керувати собою , та ще й московським самозванцям. Зараз намагаємось змінити вчителя? А це не допоможе. Треба міняти своє відношення до навчання. Одна надія на молодь. Відсоток креативності у них на порядок вищий, аніж у людей старшого і середнього віку.
І так, мене теж дратує консерватизм, навіть власний. Але не варто забувати, що саме завдяки цій якості українці зберегли свою мову. Отже, є дещо, у чому варто залишатись консервативними.
Щодо вартого уваги, то чому б не поговорити про найновіші дослідження рівнів рефлексії? Принаймні, це підштовхнуло б якусь частину читачів до розуміння принаймні свого досягнутого рівня…. Бо скільки не кажи «вища чуттєвість», а торувати шлях до неї треба, починаючи з першої щаблини.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2016-01-20 22:30:45 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

До речі, щодо втрати словесності тим чи тим народом, а отже, і ймовірної втрати мислення, То є купа свідоцтв, що перед тим, як повністю зникнути у своїх рідних краях разом із тими ще греками, письменники відмічали різке падіння якості грецької мови... "Просунуті" греки ставали візантійцями, "олександрійцями", "антиохійцями", зрештою, хрестиянами і християнами, і всіма іншими, лише не греками.
Нинішінм грекам не так давно довелося вчити грецьку мову наново, і де ж високе мислення, яке було властиве колишнім грекам, не нинішнім? (
Правильно, маємо купу народів, від котрих тільки назва залишилась. Вони були або знищені фізично, або асимільовані, бо не вистачило консерватизму і відчуття самозбереження як нації. Національної самоповаги не вистачило. А немає самоповаги – починається мавпування за тим, хто здається «кращим», переймаються звичаї і мова. Але здатність до мислення асимільовані не втрачають. Погляньте на видатних людей Росії минулого часу. Там асимільованих чи не більшість. Але це діє тільки поки асимілюються найкреативніші верстви.
Глухі діти мислять не гірше за тих, у кого зі слухом все гаразд. Але глухота – бар’єр, через котрий важко передати їм знання, отже проблема не у тому, що вони втратили мислення, а у тому, що у нас різко зменшується кількість шляхів до їхнього мислення.
А щодо греків… Мені здається, що ви ставите бричку перед конякою. Відбувався розвал імперії. Вона обжерлась чужою кров’ю і чужими землями... Енергія йшла на переварювання, а не на розвиток. Поглинуті народи не хотіли асимільовуватись. Вони були більш дикими або ж їх змушували такими стати, відмовившись від своїх коренів. А загальний показник розвитку країни – це на одиницю менше від середньостатистичного показника розвитку населення. «Просунутість» просто розчинилась у «дикості». Небажання асимільовуавтись запустило процес розпаду аж до найменших можливих складових… А це таки тяжкий удар навіть для майбутніх поколінь… І здається, скоро ми матимемо можливість спостерігати дещо подібне «за поребриком», де «головна» нація змусила асимілюватись купу народностей, що призвело до падіння загальної якості, а відтак, і рівня мислення.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-01-20 23:21:49 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

Тобто і цей виступ вченого не лише про наші безмірні можливості вже сьогодні, скільки і про оту, т.з. закулісу, що нас зупиняє ще від дитячого садочку. Ми все можемо вже зараз, нехай і існують сили, котрі скеровують не туди, що тримають нас в "темноті", передусім, перших шести органів чуття, бо ми більші, аніж тільки це...
Обмежені в онтогенезі, ми обмежені і в творчості, і в мистецтві, у всьому...
Але здатні звільнятися від тотальної фальсифікації у всіх царинах нашого життя, і найлегше це робити - реально зростаючи своїм єством.

До речі, відсутність нашого індивідуального розвитку - одна з фундаментальних причин не здатності людства енергетично врівноважитися на рівні наших реальних безмежних можливостей.
Отак онтогенез височіє над філогенезом...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-02-01 17:02:43 ],
на сторінці твору     "Мистецтво перекладу та актуальні переклади"   Майстерень Редакція

Українські слова губили значення через подібність до російських

Пропонуємо читачам черговий уривок із праці "Секрети української мови" журналіста і мовознавця Святослава Караванського. Цього разу - про те, як і які українські слова зникали або змінювали своє значення на значення співзвучних слів у російській мові.

Запозичення російської лексики до української живої, а згодом і писемної мови почалося одразу після Переяславської угоди 1654 р. Щоправда, протягом XVII і XVIII століть таке запозичення було обопільним. Російська літературна мова тоді ще не була вироблена, і вироблення її йшло під великим впливом української.

Розгляньмо два лексичні приклади.

У словнику Білецького-Носенка зафіксовано як українське слово обуза, і автор перекладає його на російську мову не як обуза, а як заботы, хлопоты, трудная должность. Отже, Білецький-Носенко не міг слово обуза назвати російським Таким воно за його часів і не було. Це було українське слово, яке засвоїла російська мова. Сьогодні ж слово обуза ми сприймаємо, як російське, і словники перекладають його як тягар, клопіт, морока.

У словнику Грінченка українське слово повстанець перекладено на російську мову словом инсургент. Тобто, Грінченко не вважав сучасне російське слово повстанец російським словом. Це слово російська мова запозичила з української.

Такі запозичення далеко не поодинокі.

Всотавши чималу частку української лексики, російська мова на початку XIX ст. остаточно сформувалася, і почався процес зворотної інтеграції російської лексики до української мови.

Коли в українському суспільстві стало співіснувати дві мови, то багато українських слів, які мали інше значення в мові російській, стали зникати з живої й писемної мови, або набрали значення, спільного з російською мовою.

Освіта для елітарних прошарків українського суспільства була тоді лише російськомовна, і чи не всі українські письменники діставали тільки таку освіту, часто-густо краще володіючи російською мовою, ніж своєю рідною.

Коли в українському суспільстві, а надто в освічених колах, стало практично співіснувати дві мови, то багато українських слів, які мали інше значення в мові російській, стали зникати з живої й писемної мови, або набрали значення, спільного з російською мовою. Цей процес можна назвати смерть через подобу. Так, слово получати, що значило єднати, через свою подобу до російського получать — діставати, одержувати — перестало вживатися.

Ось іще кілька таких зникнень:

слово, що зникло або втратило своє значення - російське слово, що сприяло зникненню або втраті значення

вредний /капосний/ - вредный /шкідливий/

конечно /неодмінно, конче/ - конечно /певно, напевно/

опускати /залишати/ - опускать /спускати, випускати/

пішохід /тротуар/ - пешеход /пішоходець/

плохий /смирний, небойовитий/ - плохой /поганий/

понімати /поймати, охоплювати/- понимать /розуміти/

шумний /який піниться/ - шумный /гучний/

Письменники, які знали дві мови, уникали таких слів, щоб не дезорієнтувати читачів, бо читачами української літератури за тих часів були росіяни, а також російськомовні українці.

http://gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_ukrayinski-slova-gubili-znachennya-cherez-podibnist-do-rosijskih-movoznavec/467918
Коментатор Ігор Шоха, [ 2016-02-03 23:17:11 ],
на сторінці твору     "С. Караванський, Секрети української мови"   Майстерень Редакція

Цікаве дослідження, як пізнавальний матеріал, але не як панацея для лікування української мови. Франко і Шевченко за мовною стилістикою дуже відрізняються, але другий більше прислужився у формуванні мови літературної, відображеної у академічних словниках і енциклопедіях України. І тому надбання літераторів діаспори і різних за культурою мовлення осередків краю напевне уже не обов’язково тиражувати, як зразок істинно українського слова. Щоб не вийшло як у царській Росії після чергової мовної реформи, коли чиновники бідкались тим, що важко було відрізнити грамотну(культурну) людину від неграмотної.
Суржик проявляється при чергуванні у реченні різномовних слів або конкретніше вимовляння українських слів на манер російського діалекту. Але якщо тепер унормувати ще й архаїзми, діалектизми, і те, що можна промовити і почути у різних куточках України, то це теж буде не що інше, як він самий – суржик.
Є потужний інструмент – Word Microsoft. Я не знаю, хто доклався до його створення з боку України, але на мій погляд йому можна довіряти більше, ніж словникам академіків УРСР.
Тут є про що поговорити, але не у формі коментування і – професіоналам, а не аматорам, в числі і від імені яких я можу тільки подякувати Вам за Ваш труд.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-02-21 11:08:53 ],
на сторінці твору     "Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?"   Майстерень Редакція

"Механізм" переростання релігії ( а заодно і для перемоги над "закулісою")

Любов наша і Божественна

Взагалі, є кохання, як універсальний для природи емоційний стан, є трохи вищий стан (що може включати і кохання) - це стан нашої любові, і є найвищий стан - Божественної любові (повного резонансу - гармонії з нею).

Кохання - це, передусім, "хімія" в організмі (ми здатні його породжувати).

Наша любов - усвідомлена робота першої сердечної "чакри" (ми здатні цю любов породжувати),

Божественна любов - входить в нашу особисту реальність із усвідомленим включенням-роботою другої сердечної чакри (область серця ближче до лівої руки) - ми здатні резонувати, бути в повній гармонії з Нею.

Ось і все, що, нмсд, потрібно включити в собі для здорового природного переростання інститутів релігії.
1   ...   130   131   132   133   134   135   136   137   138   ...   169