Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Редакція Майстерень (1963)

Рубрики

/ Головні поетичні огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Добровільні внески для підтримки «Поетичних Майстерень»
    Не прості часи, на жаль, торкаються і "Майстерень".
    Адміністрація не може, як це відбувало
  •   Молодих поетів запрошують до участі в міжнародному проєкті «Камертон»
    Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благоді
  •   Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?
    Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не ті
  •   Висока поезія і просто віршування - мистецтво і кіч (кітч)?
    Напевно ж таки, насправді не все так жорстко.
    Ось, коли діти граються в пісочниці - це те
  •   Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?
    Важливо в мистецькій нашій діяльності відходити від обману і самообману. А отже, опиратися
  •   Проблеми з "Їнь", як причина переоцінювання на сторінках ПМ?
    Чи не основна проблема "Поетичних Майстерень" на нинішній день - це "оцінкове" панібратств
  •   Про існування ПМ у нинішньому, новому форматі
    Найважливіше, що сталося тут у 2013 році, окрім численних авторських публікацій, звичайно
  •   Поетичні Майстерні на Facebook
    Шановні колеги - я сподіваюся, що "Майстерні" - це нині цілком нормальний майданчик для
  •   Редакторський огляд ПМ-життя і не тільки. «Гранди іронічно помовкують»
    Досить багато часу пройшло з моменту заснування ПМ. Трохи менше часу з моменту запуску сис
  •   Тема №15 «Прощай літо. Осінь!»
    3.12.2010. Турнір тривав досить довго і, хоча, як завше, було обмаль аналітики, проте вірш
  •   Мистецтво перекладу та актуальні переклади
    Українські слова губили значення через подібність до російських
  •   ПЕРШИЙ ОГЛЯД
    З НОВИМ РОКОМ!
    Приємно, що у Львові багато талановитої молоді. І наша молодь не тільки п

  • Огляди

    1. Добровільні внески для підтримки «Поетичних Майстерень»
      Не прості часи, на жаль, торкаються і "Майстерень".
      Адміністрація не може, як це відбувалося раніше, і надалі гарантувати подальшу роботу сайту - підтримку публікацій і наявних авторських бібліотек - без вашої посильної допомоги.
      Це не обов'язково для кожного з наших авторів - тільки для тих, хто має можливість допомогти.

      Так, як читачів і авторів у нас чимало, то певно вистачить і 20 гривень на рік, а можна і декілька доларів США, які в кого можливості. )

      "Приватбанк" (гривні)(Visa)
      №картки 4731 2196 1687 7076

      "Монобанк" (гривні)(Visa)
      №картки 4441 1144 6333 0272

      Для наших авторів з інших країн:
      (For our authors from other countries:)

      "Payoneer" (airbnb) (дол.США)
      № 5226 9272 2069 2421

      "USDT" (по мережі TRON-trc20)
      № TAwNXHQxzQV4msrU3uR4c9HdLZrBPMEseA

      Not easy times, unfortunately, affect the our site.
      The administration cannot, as it happened before, guarantee the further work of the site - support of publications and available author's libraries without your help.
      This is not necessary for each of our authors - only for those who have the opportunity to help.

      Enough and 20 hryvnia per year, or a few US dollars, who has the opportunity.



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Молодих поетів запрошують до участі в міжнародному проєкті «Камертон»
      Національна спілка письменників України («Кабінет молодого автора») та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинний фонд імені М.В. Лисенка оголошують прийом заявок для участі в новому Міжнародному проєкті – «Музично-поетичний салон «Камертон»».

      Мабуть, для кожного поета є особливим той момент, коли його твори починають жити своїм життям, потрапляючи на сторінки журналів, газет чи книг, а потім – на полички книжкових магазинів; стаючи піснями, народжуючись наново на інших мовах, опиняючись у репертуарах читців-декламаторів. Адже найчастіше визнання приходить не тоді, коли автор сам за найменшої нагоди виконує власні поезії, а коли це вже залюбки роблять інші люди.

      Щомісяця упродовж 2020 року в Києві, на Банковій, 2, у камінній залі Будинку письменників України відбуватимуться святкові концерти за участю талановитих студентів Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, Київського національного університету театру, кiно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, а також уже відомих літераторів, акторів і музикантів України. На сцені звучатимуть відбірні музичні твори класиків та сучасників (фортепіано, скрипка, саксофон, труба, флейта, бандура та ін.) та найкращі твори молодих поетів у виконанні читців-декламаторів. Це буде не випадкова поезія, а саме тих авторів з усіх куточків України та зарубіжжя, які подадуть свої твори до участі в Міжнародному проекті «Музично-поетичний салон «Камертон»» і пройдуть відбір експертної комісії.

      Глядачами музично-поетичних концертів будуть не лише кияни, які особисто зберуться в камінній залі Будинку письменників. Трансляції відбуватимуться наживо у відкритій групі «Музично-поетичний салон «Камертон»» у Фейсбуці, а потім записи концертів можна буде знайти на сайті Національної спілки письменників України, як і добірки поетичних творів переможців, озвучених на сцені.

      У грудні 2020 року відбудеться заключний концерт, до програми якого увійдуть найкращі твори, що звучали упродовж року й отримали найбільшу кількість балів від членів журі та від читачів у соцмережах, а його учасники будуть відзначені пам’ятними подарунками і дипломами.

      «Родзинкою» кожного концерту стане участь відомого діяча мистецтв, актора, поета, співака, який теж долучиться до представлення однієї з поезій фіналістів.

      Як стати учасником «Камертона»

      До участі у конкурсі потрібно надіслати до 2 січня 2020 року в електронному вигляді 5 поетичних творів українською мовою обсягом максимум до 6 строф кожен, а також коротку біографічну довідку про автора (до 2000 символів) та контактну інформацію (ПІБ, псевдонім (за наявності), рік народження, телефон, електронну адресу, поштову адресу та
      адресу «Нової пошти»). Вказана інформація повинна бути оформлена В ОДНОМУ ВОРДІВСЬКОМУ ДОКУМЕНТІ та підписана прізвищем та іменем учасника конкурсу, наприклад: Романенко_Камертон.

      Окремо прикріплюється ЯКІСНЕ фото автора (саме ПРИКРІПЛЮЄТЬСЯ, а не вставляється в «тіло» листа чи у вордівський файл!) у форматі JPG, розміром понад 300 пікселів. Фото має бути підписаним прізвищем та іменем учасника конкурсу. Вік учасників — до 40 років.

      Також окремо прикріплюється фото/скан заяви, написаної від руки, на ім’я організаторів за таким зразком (не забувайте підписати своїм прізвищем і фото цих документів!):

      Електронна адреса, на якій чекатимуть конкурсну заявку: lira7@ukr.net . У темі листа потрібно зазначити: «КАМЕРТОН» – заявка на участь.

      У разі недостатньої кількості достойних творів Оргкомітет може оголосити додатковий конкурс.

      Контакти оргкомітету конкурсу: м. Київ, вул. Банкова, 2, Будинок письменників України НСПУ, каб. №16.

      E-mail: lira7@ukr.net .

      Керівник проєкту – Юлія Бережко-Камінська


      форма заявки тут:

      https://nspu.com.ua/konkursi-i-premiji/molodih-poetiv-zaproshujut-do-uchasti-v-mizhnarodnomu-proiekti-kamerton/?fbclid=IwAR0QxkAnRFTtnLsR3iz6m9OPzxHIbQOSIjapCvSQv8-mSfqH56DH7Lqa1lg

      "НСПУ. Фонд ім.М.В. Лисенка"

      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?
      Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не тільки топонімів, євангельським подіям - кажіть.
      Можливо є підтвердження чи заперечення, це важливо для нас усіх.
      Зростаємо далі.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Висока поезія і просто віршування - мистецтво і кіч (кітч)?
      Напевно ж таки, насправді не все так жорстко.
      Ось, коли діти граються в пісочниці - це теж творчість і мистецтво? Але ж суто в контексті процесів "дорослішання", так? І не варто забувати, що дітям, у тому числі й поетичним, абсолютно характерне дорослішання, тобто процес природного зростання. Все цілком нормально, жодних відхилень. Але порівнювання віршів, їх оцінювання, без огляду на явище авторського зростання, часто неможливе. Та ось ніби і автор вже в роках, то чи він автоматично є дорослим, а його творчість - мистецтвом? А ми ж від нього часто в захопленні. Хоча й не всі, напевно.

      О так, хай живуть наші уподобання, це справді важливо для кожного з нас, хоча наші уподобання й далеко не все, і зовсім, порою, не істина. Та й нехай, ніби. Ми такі ж, як і наші уподобання, і нічого страшного в цьому немає. Але суть - ми такі ж - дає певну спорідненість процесів, і їх якості.
      Хоча, а що таке в поезії істина?
      Можливо - це т.з. висока поезія, де істина має проявляти себе найвиразніше?
      Одне очевидно, що висока поезія - це трохи інше, аніж уподобання. Хоча поезія, як мистецтво, і різноманітна, і вона (для своїх поціновувачів) є ще тою необхідною музикою наших "я", таких різних і по вертикалі, і в горизонталях - звідси й наші, порою дивні, уподобання.
      Тим не менше, є поняття енергетичного обсягу, резонансів у цих обсягах, і, по-суті, глибини взагалі - в цьому плані, де кожне слово вже магія, кожен звук на місці, й існує справді висока поезія... Передусім, українська.

      Для прикладу - в контексті явища дорослішання

      Ось, прикладом, два твори, просто взяті від відомих авторів на більш-менш схожу тематику. Написані в різні часи і за суттєво різних обставин. Тим не менш...
      І так всюди, куди не глянь. І що б це значило?

      Пам'ятка

      по тонкому льоду вавилонських річок
      як по суші дійшли ми до краю
      а за краєм – пітьма і не видно нічого
      і нічого можливо немає
      і не викроїш скраю ні п'яді землі
      аби дім збудувати абощо
      лиш пунктиром наводити кроки малі
      вздовж межі відбуваючи прощу

      і живеш де рубіж і помреш де живеш
      а обійдеш всю землю довкола –
      то побачиш що коло реально без меж
      і що пекло – то жити по колу
      а в едем потрапляє хто йде поперек –
      просто сходить за край і зникає
      є у раю врата та немає дверей
      і замків і засовів немає

      ми пунктиром сліпим залишаємо слід
      на льоду що невдовзі розтане
      може краще відразу пірнути під лід
      просто в теплий гольфстрім індостану
      просто в білі піски узбереж і пустель
      просто в зарості древнього саду
      все потрібне – насправді доступне й просте
      час від часу про це собі згадуй

      Юрій Іздрик
      (https://vk.com/jizdryk)

      Еміль-Антуан Бурдель (скульптор)
      Велика трагічна маска Бетговена


      Веди мене, мелодіє, веди,
      Неси мене і сили дай для злету -
      Перепливти, перелетіти Лету
      І не ковтнути чорної води.
      Повстань, мій дух! Мелодіє, постань
      Лавиною, і вибухом, і виром,
      І вироком осіннім хмарам сірим —
      Крізь тишини важку, холодну твань!
      Накочуйся, о хвиле звукова, —
      Я чую звук нечуваної пісні,
      Її акорди й рокотання пізні, —
      У тишині оглухла голова.
      У душу б’ється музика німа,
      Це рокотання врóчисте і чорне
      В обличчя б’є. Моє лице — потворне.
      Та порятунку й сховища нема.
      Веди мене, гармоніє, веди,
      Неси мене і сили дай для злету —
      Перепливти, перелетіти Лету
      І не ковтнути чорної води.

      1972 р., Київ
      М.Фішбейн



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Як вирватися зі спільної нашої в'язниці?
      Важливо в мистецькій нашій діяльності відходити від обману і самообману. А отже, опиратися на правду, яка таки всередині нас...
      Інакше важко буде нам дати раду зі всіма загрозами )

      1) Загрози "астральні"

      Наука про тонкі сутності, що керують нами

      Широкій громадськості давно відомий метод подружжя Кірліан, що вперше дозволив отримати знімки полів, що оточують біологічні об'єкти. Дослідники, що займаються вивченням паранормальних явищ, асоціюють ці поля з аурою об'єктів.

      У різних виданнях, починаючи від науково-популярних, до серйозних наукових праць, можна знайти безліч знімків цих полів, отриманих вдосконаленим методом Кірліан, що дозволяє спостерігати ці поля в динаміці. Існує досить велика кількість серйозних робіт, які підтверджують корелятивний зв'язок динаміки цих полів з психофізіологічним станом людини.

      Науковий колектив Університету Кейптауна, Південна Африка, в складі відомих вчених з багаторічним досвідом досліджень паранормальних явищ, в тому числі і методами фіксації аури, очолюваний доктором філософії Нгунгу Тобаго, відомим в науковому світі своїми дослідженнями, котрий зробив переворот в усвідомленні значущості цих полів в житті людини.

      Розроблені вченими методи досліджень і винайдений ними апарат (Патент США, № US 5,253,984 B1), дозволили не тільки реєструвати динаміку аури біологічних об'єктів, а й на підставі проведених експериментів зробити відкриття, яке навряд чи залишиться непоміченим широкою світовою громадськістю.
      Наука про тонкі сутності, що керують людьми

      Дослідження ще тривають, але вже більшість з них засекречені в зв'язку з тим, що дозволяють зробити сенсаційні висновки щодо оцінки поведінкових особливостей кожного.

      Однак деякі результати досліджень цієї групи вчених стали надбанням гласності у зв'язку з тим, що їх неможливо було приховати.

      Справа в тому, що в випробуванні методів і приладу, розроблених вченими, на перших етапах досліджень були задіяні великі групи учасників, від яких неможливо було приховати інформацію про результати експериментів.

      Отримані результати свідчать про те, що має місце безпосередній зв'язок так званих астральних сутностей з людською особою.

      Нам всім добре відомі спроби різних дослідників паранормальних явищ зафіксувати на фотоплівці так звані астральні сутності - привидів, полтергейст та інше. Деякі з цих спроб увінчалися успіхом. Дивіться, наведені вище, фотографії. Однак маститі вчені як і раніше ставлять під сумнів реальність цих знімків. Група вчених з Університету Кейптауна своїми дослідженнями розвіяла всі сумніви на цей рахунок, довівши реальність отримання таких знімків, що і вилилося в їх винахід, зазначений патентом США.

      Застосувавши вдосконалений метод подружжя Кірліан, їм вдалося домогтися не тільки чіткої фіксації цих астральних об'єктів, а й вивчити їх динамічні характеристики в тому числі, динаміку спектру випромінювання і динаміку складових їх полів.

      Почавши свої дослідження кілька років тому і, отримавши обнадійливі результати, вони вирішили вдосконалити методи своїх досліджень, що і призвело до феноменальних відкриттів. Були отримані дані, що підтверджують безпосередню взаємодію астральних сутностей з аурою людської особи!

      Більш детальні дослідження динаміки цих об'єктів і їх взаємодій дозволили виявити певні закономірності їх поведінки і їх зв'язку з тими чи тими особами.

      Так, наприклад, були отримані фотографії, що дозволяють побачити "проникнення" астральних сутностей в ауру особи.

      Подальші дослідження показали, що поля, що визначають астрал, мають змінну інтенсивність. Спочатку, дослідники віднесли це до статистичних флуктуацій. Однак детальні дослідження показали, що ці флуктуації корелюють з гармонічними складовими модульованого сигналу. Аналіз цих флуктуацій за допомогою потужного комп'ютера за спеціально розробленим алгоритмом, дав абсолютно несподівані результати. Виявилося, що ці флуктуації корелюють з біо-електромагнітною активністю мозку людини, з якою ці сутності взаємодіють.

      Пояснюючи ці кореляції, вчені стверджують, що їм вдалося зафіксувати етапи "проникнення" астралу в ауру об'єкта. З результатів їхніх досліджень випливає, що на перших етапах "проникнення" астрал синхронізує свої внутрішні ритми з ритмами "жертви" і, таким чином, отримує доступ до аури "жертви". Після проникнення в "жертву", відбувається перебудова внутрішніх ритмів "жертви" під впливом астралу.

      Комплексні дослідження, із залученням фахівців психологів і психоаналітиків, показали, чітку кореляцію між цими флуктуаціями і психофізіологічними реакціями осіб, що брали участь в експериментах. Більш того, були отримані такі результати цього впливу, що роботи цієї групи вчених тут же були засекречені.

      Однак деяка інформація, отримана на ранніх етапах досліджень, дозволяє зробити певні висновки:

      Виявляється, астральні сутності можна розділити на два яскраво виражені типи. Вчені умовно позначили їх як "чорні" і "чисті".

      Самі ці назви вже говорять багато про що, характеризуючи ці об'єкти. Вони відрізняються між собою як інтенсивністю світіння, спектральним складом світіння, так і його динамічними характеристиками. Вплив цих сутностей на піддослідних виявився також різним.

      "Чорні" сутності, наприклад, виявляють постійну активність в "спробах проникнення" в ауру людини.

      "Чисті" ж сутності, як правило, такої активності не проявляють.

      Отримані кореляції між активністю "чорних" сутностей і психофізіологічним станом людей також показує їх відмінну від "чистих" сутностей ступінь впливу на кожного з досліджуваних. Як правило, такий вплив викликає нічим необґрунтовану агресію особи - не адекватну ситуації.

      На підставі проведених експериментів стало абсолютно очевидним, що багато хто перебуває під постійним безпосереднім впливом цих сутностей!

      Деяка інформація, отримана в ході експериментів, свідчила також про те, що спостерігається чітка залежність між стійким психофізіологічним станом особи і "чистотою" його аури, а також схильності її підігрувати "проникненням". Стійкість психофізіологічного стану визначалася по ряду медичних і психологічних тестів, по реакціях випробовуваних на певні спеціально створені ситуації.

      Для підтвердження або спростування цих висновків, були проведені статистичні дослідження на великих групах учасників.

      У цих дослідженнях брали участь різні категорії - від ув'язнених, які сидять в тюрмах, до груп політиків і бізнесменів,що збиралися на обговорення тих чи тих питань.

      Оскільки з метою забезпечення чистоти експериментів було потрібно невідання досліджуваними того, що проводяться експерименти, група дослідників була закамуфльована під групу кореспондентів, що беруть інтерв'ю у учасників експерименту. Цього вимагала і деяка громіздкість апаратури, яка використовувалася, і яку успішно закамуфлювати під апаратуру знімальної групи. Питання, які задавалися досліджуваним групам, були спеціальним чином підготовлені колективом психологів для отримання адекватних поведінкових реакцій.

      Зокрема, такі дослідження були проведені на саміті, що проходив у 2002 році в Йоганнесбурзі, з питань сталого розвитку.

      За результатами досліджень був зроблений висновок:

      Практично всі політики і бізнесмени, які зібралися на саміті в Йоганнесбурзі - "інфіковані"!

      Результати цих досліджень вразили вчених! Виявилося, що найбільша кількість "чорних" сутностей з частковим або повним проникненням в ауру, було зафіксовано в групах політиків і бізнесменів!
      Кількість "інфікованих" "чорними" сутностями серед політиків і бізнесменів виявилося у багато разів перевершує кількість таких же "інфікованих" серед ув'язнених!

      Можливо, інформація про майбутні дослідженнях просочилася і стала відома деяким високопоставленим особам, і тому вони, пославшись на політичні причини, зважили за краще не показуватися на цьому саміті...

      Крім того, були проведені дослідження на предмет "інфікування" астралами багатьох політиків найвищого рангу з різних країн світу. Результати виявилися вкрай гнітючими.

      Таким чином, статистичні дослідження підтвердили висновки вчених про те, що величезна кількість людських осіб, особливо політики і бізнесмени, знаходяться під постійним впливом "чорних" астралів, що контролюють їхню свідомість і поведінку!
      Тому, можна сказати з усією певністю, - дії політиків часто виявляються неадекватними політичним і економічним ситуаціям в світі.

      Наприклад, відверто викликають сумніви дії президента Буша і прем'єра Блера в їх прагненні за всяку ціну знищити Ірак...

      За матеріалами "SA Scientific Journal".
      Опублікував Володимир Балашов,

      2) Загрози цивілізаційні і т.з. "закуліса"
      Після перегляду.
      Вочевидь, таки маємо проблеми, про які так детально розповідає, в ціьому випадку, і письменник Девід Айк.
      Важливо розуміти, що він говорить лише про частину проблематики і все набагато складніше і , можливо, драматичніше.
      Але не все нам і потрібно осягати просто зараз.
      Достатньо таки розуміння, що вищі наші чуття завжди виходять за межі злого і недоброго, і якщо ми у своїй творчості (що і є доброчинністю) керуємося людяністю і любов'ю, то це вже початок виходу з рабства. І ніщо не потрібно руйнувати до тла, просто керуватися людяністю і любов'ю, і зростати сутнісно, і все в нас вийде.

      Девід Айк - вихід з матриці





      а також

      • «Одкровення члена таємної сім'ї, яка керує світом»




      Так що потрібно для перемоги над "закулісою"?

      А може вже пора здійматися вище, і в тому числі й над релігіями - механізм віри присутній в кожному з нас, і даний від Творця. І це, заодно, і чи не єдиний спосіб перемоги над світовою Закулісою.

      Бо всі "замінники" механізмові віри, котрі є в кожного фізіологічно, - всі ті релігії, в основному, сфальшовані, і нікуди нікого вже давно не ведуть.

      І що тим папам і тим російським, та й українським, ієрархам дивуватися, їх таких сама проблематика т.з. "християнства" й породила.

      По-перше - численні дописи і правки в канонічних Євангелія.
      По-друге - фундаментальні проблеми з Торою.
      По-третє - їхнє протиприродне поєднання...

      Схоже, таки пора знову роз'єднати ці два масиви на окремі - протилежні світогляди. Інакше з цього застою нам не вибратися.

      Можливо, цікавим видасться і ряд таких моментів, котрі нікуди не зникали і не зникнуть.

      1) Найбільш ймовірно, що патріарх Мойсей таки не був ні семітом, ні юдеєм у традиційному розумінні цього віросповідання. І ім"я його суто др.єгипетське...
      Навіть його (сонячне, а не "місячне) вчення було фундаментально іншим - і було перекручене, кардинально змінене значно пізніше після його вбивства.

      Є свій фактаж, і своя логіка подій і до Мойсея, і після його смерті. І все це не на користь нинішньому "П'ятикнижжю" - з його очевидною мегафальсифікацією фундаментальної основи "від Мойсея".

      2) Про це, також, пише з боку євреїв і всім відомий Зигмунд Фрейд у "Ця людина - Мойсей".

      3) Таким чином зрозумілим стає і той факт, що більшість колін давнього Ізраїлю були не семітами, і мали свої вірування.

      3)Та й побудували перший спільний Храм для всього народу ІзРаІльського, що багато чого проясняє.

      4) Та й сама назва "ІзРаЇль" промовиста в арійському (та й давньоєгипетському) розумінні.
      Причому, пізніше юдейське трактування цієї назви тільки підтверджує арійську духовну первинність, бо боролися таким чином (своїм потлумаченням "Ізраїлю") юдейські першожерці саме із Богами від Ра, саме з ідеєю Сонячного "ІзРаЇлю".
      Доборолись... (Скоро в Криму буде чергова спроба його "реміксу"?.)

      5) Якщо все це так, то постає питання про те, який саме Закон мав Ісус виконати?
      Та це, вочевидь, не закон отця книжників і фарисеїв, не закон місяцепоклонника Авраама, що тікав свого часу з Уру разом з іншими вірними бога місяця.
      Як батька Авраамового звали? Фарра, - що значить Місяць... І тікали вони в Харран, де Фарра і осів. Де був збудований храм Місяцю Сіну.
      Ще до 1178 року храм Місяця існував. Доки сам Салладін його остаточно не знищив...
      О вже цей Сін - Сінай - Сіон...

      6) Тож Ісус (і не семіт, і не юдей) аж ніяк не перебуває ні в традиції віросповідання Авраама і Фарри, ні в контексті "машіаха"-"христоса", як це нам нав"язують ті, які за спинами юдеїв, і "християн". Наче нам не достатньо того, що Ісус - "син Отця свого небесного" Та й що святкував Ісус із хлібом і вином у колі найближчих послідовників за день до офіційної паски?
      Тож багато чого іншого в Євангелія таким чином автоматично відлущується... Залишаючи правду віри в Бога без потреби в релігії.

      Сподіваюся, що правда з роками вирине чіткіше...
      А релігії колись зникнуть, залишивши механізм віри, як особистий зв'язок кожного з Найвищим Джерелом...

      2. "Механізм" переростання релігії ( а заодно і для перемоги над "закулісою")

      Любов наша і Божественна

      Взагалі, є кохання, як універсальний для природи емоційний стан, є трохи вищий стан (що може включати і кохання) - це стан нашої любові, і є найвищий стан - Божественної любові (повного резонансу - гармонії з нею).

      Кохання - це, передусім, "хімія" в організмі (ми здатні його породжувати).

      Наша любов - усвідомлена робота першої сердечної "чакри" (ми здатні цю любов породжувати),

      Божественна любов - входить в нашу особисту реальність із усвідомленим включенням-роботою другої сердечної чакри (область серця ближче до лівої руки) - ми здатні резонувати, бути в повній гармонії з Нею.

      Ось і все, що, нмсд, потрібно включити в собі для здорового природного переростання інститутів релігії.



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Проблеми з "Їнь", як причина переоцінювання на сторінках ПМ?
      Чи не основна проблема "Поетичних Майстерень" на нинішній день - це "оцінкове" панібратство, явне переоцінювання поціновувачами публікацій тих чи тих авторів. Авторів, можливо, і непоганих, але ж поезія має бути вища за дружні стосунки, за темперамент, а насправді таки - за потамоване чи непотамоване лібідо, хоча тут не лише ця проблема...
      Йдеться про навалу "6", котрими деякі зареєстровані на сайті користувачі явно псують творчу карму, як своїм уподобанцям, так і собі... (
      Напевно, в цілому, в таких вчинках, нмсд, прослідковується хворобливий стан (незгармонізованої особистісними досягненнями) саме енергії "інь" ("їнь"), як у жінок (переважно надто юного чи вже аж бальзаківського віку), так і в чоловіків, котрі не надто зважають на проблеми із власним "ян" (янь). ((
      Оцінювати різні досягнення, чи різні явища потрібно, бо інакше не матиме місця ні онтогенез особи, ні філогенез у суспільстві, але поціновувачі ледь не завжди вважають, що їхні оцінки максимально справедливі, тільки ось потім нізвідки розростаються всевладні януковичі, туманні тимошенки-порошенки, акцептовані ющенки, і повний бардак, як в Україні, так і в справах особистісних... (
      Словом, маємо лікуватися не лише від байдужості (не оцінювання), але і від внутрішніх дисгармоній (надмірності в оцінюванні)...

      А чому проблеми саме з "Їнь"? Бо, передусім, "Інь" вимагає добротного смаку в індивідуальності, схильної саме до містерійного сприйняття навколишнього.



      Коментарі (74)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Про існування ПМ у нинішньому, новому форматі
      Найважливіше, що сталося тут у 2013 році, окрім численних авторських публікацій, звичайно перехід усіх "редакторських" повноважень авторам зі статусом R, R1, R2.
      Тепер саме такі автори своїми оцінками виводитимуть нові імена на головні сторінки ПМ, а також формуватимуть для кожного автора окрім "Народного" рейтингу і рейтинг "Майстерень".
      Самі ж статуси намагається надавати кваліфікованим нашим авторам безпосередньо адміністрація ПМ.
      Безумовно, що адміністрація ПМ намагатиметься і далі втручатися в мирний процес публікування і оцінювання, але стримано, намагаючись не переходити особистісних меж. Звичайно, поезія, вона більша за розуміння будь-якої адміністрації, будь-якого найвищого Комітету, але поезія залежить, принаймні на сторінках ПМ, від уваги авторів рівнів R-R1-R2 до творчих спроб нових наших авторів. Це надважливо.
      Зрештою, за молодими чи невідомими ще - майбутнє. )



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Поетичні Майстерні на Facebook
      Шановні колеги - я сподіваюся, що "Майстерні" - це нині цілком нормальний майданчик для випробовування своїх умінь в експериментальних і класичних напрямках творчого самовдосконалення. Для чого нам ще й Facebook, чи інші інформаційні обсяги? Напевно таки саме для гармонізації нашого існування в більшому крузі взаємопов'язаних нет-спільнот, у ширшому розмаїтті зацікавлених у поетичному слові користувачів інтернету.
      Багато чого, після обговорення на ПМ, можна "виносити" за межі ПМ, формуючи при цьому увагу громадськості до авторських поетичних надбань, до представлених тут, на ПМ, ваших світів.
      Думаю, що перспективно виглядатиме і надання можливості широкому колу наших авторів бути адміністраторами, наприклад, на сторінці ПМ на Facebook, чи деінде, з метою проведення тих чи тих власних заходів, ціллю яких є актуальні питання поезії-прози-критики на різних рівнях нашого мистецького існування.

      Теми для представлення від ПМ у соцмережі:
      • • • Поетична еротика на сторінках ПМ, анонсування наших авторів у соціальних мережах - див.тут

      В основному, імена авторів узяті зі сторінки http://maysterni.com/vote.php?id=124&mode=1 (тому відзначайте свої твори в цій рубриці, чи надсилайте на сторінку http://maysterni.com/publication.php?id=73793 коментарем )...


      Перше можливе опитування на ФБ:
      Підтема І. Безпосередність самоусвідомлення. Жіноча еротична поезія на ПМ. Кого читали? Хто сподобався"
      - (назва і склад учасниць постійно уточнюються)

      Друге можливе опитування на ФБ:
      Підтема ІІ. Магія еротизації простору. Жіноча еротична поезія на ПМ Кого читали? Хто сподобався"
      - (назва і склад учасниць теж постійно уточнюються)

      ...............




      Адміністрація ПМ зацікавлена у підказках щодо всього - точнішого формулювання опитування, нових імен. Можливо про когось забули, можливо хтось проти участі в такому дійстві...



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Редакторський огляд ПМ-життя і не тільки. «Гранди іронічно помовкують»
      Досить багато часу пройшло з моменту заснування ПМ. Трохи менше часу з моменту запуску системи Самвидаву.
      Які проміжні підсумки? Напевно, в кожного свої, бо в кожного ніби свої цілі, так? І кожен бачить, оцінює ситуацію згідно власного стану справ?
      У беземоційному залишку, напевно, передусім - створення активними учасниками ПМ (тими, що публікуються в нас самостійно) кожен своєї творчої майстерні, а заодно і візитки, - сторінок віршів, прози, публіцистики, аналітики, тощо.
      З іншого боку адміністрація ПМ виробила певні програмні рішення, котрі акцентують авторські досягнення в різних напрямках читацького та, певно, і експертного зацікавлення.
      Вочевидь, можна стверджувати, що, інколи навіть надто різні, творчі світи, які зустрілися на наших шпальтах - достатньо природно переплелися. Що відбуваються певні енергетичні впливи більшого на менше, - в основному, на молоде покоління, що приходить заявити про своє народження. Можна стверджувати, що в цілому завершився і перехідний процес у становленні ПМ. Що явище набуло і втримує свої характерні риси, не дивлячись на особистісні перехідні періоди, якими розпочинають ПМ-існування молоді, чи нові автори, і з якими час від часу стикаються постійні наші автори. І основними такими рисами є загальна прихильність до краси і позитиву творчих спроб, можливість знайти однодумців і підтримка ресурсу на кожному рівні, де зримо чи не зримо, перебувають групи авторів.
      І автори здебільшого зростають у своїй майстерності. Навіть ті, що почувають себе грандами, отримують на ПМ більш-менш точні відчуття дійсного стану справ, і, якщо вистачає смаку і таланту, то шліфують своє вміння далі.
      Зрозуміло, що загальна проблема - писання, в цілому, про Батьківщину, чи про інших, інше, тільки не те, що насправді важким муром перед автором стоїть, розростається - нікуди не подівалася. Та й себе дорогого являти на очі проникливих читачів дуже не просто - напевно відчуття прекрасного не дозволяє. Утім, навіть "вкрай закостенілі" "гранди" йдуть шляхом поглиблення саморозкриття. Ясно, їм важче, бо вони більш-менш бачать, відчувають, знають, що показують. Молодь, здебільшого, навіть не здогадується, що являє іншим, безстрашно використовуючи "я". Але як без цього? І "гранди" іронічно помовкують. А молодь коли ще побачить, відчує...
      Та й істини від молоді, ще тільки колись доростуть до тих, чи тих актуальних критеріїв. Але про спільність характерного принципу творчого вирішення вже можна говорити - це краса. І чим вищий творчий рівень автора, тим більш домінантною є ідея краси, до якої долучається зрілий автор, на відміну від багатьох і багатьох юних, у яких краса перебуває, начебто, вже в самому авторові. Звичайно, можна було би в таких випадках обмежитися публікацією лише світлини аватарки, бо як тільки з'являються пояснення у вигляді вірша до неї, то видихаєш із полегшенням, і ми такі були, все нормально.

      Стало остаточно ясно, що творчі інтернет-майстерні - це таки проміжний етап авторських діянь. Що автор таки зобов'язаний дійти до власної книжки. Бо книжка - суть відбиток живого у живому, й існуватиме, в ідеалі, наприклад, як і малярська картина, нехай поволі і втрачаючи кольори, зате увиразнюючи явище автора. Тобто, творчий процес, який постійно йде всередині автора, має час від часу видавати комплексні вирішення-розв'язки, зрілими відбитками яких, у випадку літератури, є тілесна магія книжки.

      Ще однією постперехідною характерною рисою ПМ є, переважно, схильність до "коментувального" мовчання, чи ефемерної присутності вмілих авторів, і досить активне спілкування тих, хто навчається. Тих, хто ще не готові навчатися, що напевно дуже добре, також не чутно. І це все виглядає досить природно. Вочевидь, зриме на ПМ є і спілкування в мовчанні, де частіше більше істинного, аніж у рясному коментуванні, але ж чим вище, тим завше тихіше? Теж природно. Було б навіть дивно, якби багато дзвінких голосів турбувало вершини? :)
      Хоча до остаточних своїх вершин нашим грандам, щиро сподіваюся, ще й досить далеко, і їх щасливе творче життя триватиме і триватиме на втіху "простому" народу, який, разом із сивинами, таки осягне вгорі написане і просвітліє від щастя причетності. )

      Словом, динамічна стереоскопія ПМ, як на мене, цілком задовільна. Одні навчаються, інші вже навчилися, побігли видавати книжки, але потім знову прийдуть - вчитися далі, аби знову видати книжки. І це нормальний процес - формально. А по суті, сподіваюся, з'ясовуватимемо в наступних оглядах. )



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Тема №15 «Прощай літо. Осінь!»
      3.12.2010. Турнір тривав досить довго і, хоча, як завше, було обмаль аналітики, проте віршованих спроб - вдалих і не надто - вистачало.

      І особисто я повністю згоден з результатами нашого голосування, згідно з якими перемогу в турнірі за темою №15 "«Прощай літо. Осінь!»" здобула Софія Кримовська, з чим її сердечно і вітаємо!
      А, заодно, і з настанням зими - сніжної і веселої...

      1. Кримовська Софія 16 % (10)
      2. Ель Зоряна 8 % (5)
      3. Черкаський Кока 8 % (5)
      4. Станіславська Адель 8 % (5)
      5. Поета Мрія 8 % (5)
      6. Яблонська Оксана 7 % (4)
      ................................
      -------------------------
      Поетичний турнір! Пропонуємо нашим авторам невеличкий турнір у написанні віршів на "тему" згідно заданих на цій сторінці перших рядків. Але, цього разу можна переставляти слова, змінювати ритміку і довжину заданого рядка, головне аби використані в тематичному рядку слова були присутні повністю і у вашому найпершому рядку (при опублікуванні вірша потрібно відмітити "Тему №15").
      Серед тих, хто наважиться взяти участь у цьому нелегкому творчому випробовуванні, прямим і непідкупним загальнонародним голосуванням будуть вибрані переможці.

      _ Визначення кращих авторів турніру.

      Нагадуємо, що у попередньому турнірі переможців не визначали, теми були аж надто складні, - не те, що нині.

      Архів тем: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15
      Триває турнір:
      Тема №15 - Прощавай Літо. Осінь!
      з 3.09.2010 по 01.12.2010


      Тема "Народна" :
      Обов'язкові словосполучення для першого рядка, порядок можна змінювати.
      "Душа – метелик, візерунки крил"..." (О.Росткович)
      "Лечу за небокраєм навздогін з очима королівського пінгвіна"..." (О.Бражник)
      "Любов, гаряча і безтямна, пірнала з берега у річку..." (О.Бражник)
      "В таку погоду можна тільки пити..." (ПМ)

      Тема "Високочола":
      "Вдягнувши пояс вірності на очі..." (Г.М.)
      "Я тебе розкохаю й забуду"
      "Я бачу осінь. Осінь каже - "Все!" (Ю.Шешуряк)

      Тема "Класична":
      "Я випила до дна твої бажання, літо..." (Мрія Поета)
      "Безмовності моїх осінніх днів ..." (ПМ)
      "Прощай і все, нічого більше..." (ПМ)

      Тема "Музична":
      "Вечірнє місто..." або ж "Вечерний город..." (M.Тарівердієв, ВІА "Поющие гитары")




      Визначення кращих авторів турніру                                 Усі надіслані на цю тему твори


      Після написання тематичного вірша публікуйте його на власній сторінці віршем. При цьому у публікаційній формі, де теми і конкурси, поставте галочку навпроти "Тема № 15". Кращі вірші, та автори будуть прославлені за життя і оспівані у легендах, опісля...


      Сторінка відкрита редакцією.
      Порядок слів у тематичних рядках змінювати можна.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Мистецтво перекладу та актуальні переклади
      Українські слова губили значення через подібність до російських

      Пропонуємо читачам черговий уривок із праці "Секрети української мови" журналіста і мовознавця Святослава Караванського. Цього разу - про те, як і які українські слова зникали або змінювали своє значення на значення співзвучних слів у російській мові.

      Запозичення російської лексики до української живої, а згодом і писемної мови почалося одразу після Переяславської угоди 1654 р. Щоправда, протягом XVII і XVIII століть таке запозичення було обопільним. Російська літературна мова тоді ще не була вироблена, і вироблення її йшло під великим впливом української.

      Розгляньмо два лексичні приклади.

      У словнику Білецького-Носенка зафіксовано як українське слово обуза, і автор перекладає його на російську мову не як обуза, а як заботы, хлопоты, трудная должность. Отже, Білецький-Носенко не міг слово обуза назвати російським Таким воно за його часів і не було. Це було українське слово, яке засвоїла російська мова. Сьогодні ж слово обуза ми сприймаємо, як російське, і словники перекладають його як тягар, клопіт, морока.

      У словнику Грінченка українське слово повстанець перекладено на російську мову словом инсургент. Тобто, Грінченко не вважав сучасне російське слово повстанец російським словом. Це слово російська мова запозичила з української.

      Такі запозичення далеко не поодинокі.

      Всотавши чималу частку української лексики, російська мова на початку XIX ст. остаточно сформувалася, і почався процес зворотної інтеграції російської лексики до української мови.

      Коли в українському суспільстві стало співіснувати дві мови, то багато українських слів, які мали інше значення в мові російській, стали зникати з живої й писемної мови, або набрали значення, спільного з російською мовою.

      Освіта для елітарних прошарків українського суспільства була тоді лише російськомовна, і чи не всі українські письменники діставали тільки таку освіту, часто-густо краще володіючи російською мовою, ніж своєю рідною.

      Коли в українському суспільстві, а надто в освічених колах, стало практично співіснувати дві мови, то багато українських слів, які мали інше значення в мові російській, стали зникати з живої й писемної мови, або набрали значення, спільного з російською мовою. Цей процес можна назвати смерть через подобу. Так, слово получати, що значило єднати, через свою подобу до російського получать — діставати, одержувати — перестало вживатися.

      Ось іще кілька таких зникнень:

      слово, що зникло або втратило своє значення - російське слово, що сприяло зникненню або втраті значення

      вредний /капосний/ - вредный /шкідливий/

      конечно /неодмінно, конче/ - конечно /певно, напевно/

      опускати /залишати/ - опускать /спускати, випускати/

      пішохід /тротуар/ - пешеход /пішоходець/

      плохий /смирний, небойовитий/ - плохой /поганий/

      понімати /поймати, охоплювати/- понимать /розуміти/

      шумний /який піниться/ - шумный /гучний/

      Письменники, які знали дві мови, уникали таких слів, щоб не дезорієнтувати читачів, бо читачами української літератури за тих часів були росіяни, а також російськомовні українці.

      Пошук українського слова. СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ




      Питання зручної організації сторінки перекладів ми ще не вирішили, але робимо ці кроки зараз

      Авторські права: Для будь-якого використання поетичних творів потрібний дозвіл автора, або нинішніх власників права. Тому редакція намагається отримувати такі дозволи і тільки на сайтове розміщення невеликої кількості творів у якості творчих орієнтирів і в цілях здійснення їх перекладів українською.


      Томас
      Венцлова



      "В цілому так, я вважаю, - переклад має таку ж цінність, як і оригінальна поезія. Ці речі навіть не варто особливо розрізняти. До речі, у класиків часто так і було, переклади Пушкіним віршів Міцкевича входять у його спадщину нарівні із власними віршами - так, в принципі, і повинно бути. При перекладі вірші ніби демонтуються на складові елементи, а потім із цих елементів складається нова будова. Але ця нова будова,
      в ідеалі, повинна бути такою ж прекрасною, як і будова первинна. Звичайно, це завдання далеко не завжди вдається виконати. Інколи воно взагалі не має рішення, але його, все таки, потрібно намагатися вирішити..." Із інтерв'ю "Точка. Зрения",
      Отож, вважаємо корисним для читачів і авторів здійснюване редакцією анонсування творчості шановного поета Томаса Венцлови на наших сторінках. Маємо авторський дозвіл також і на спроби перекладів надісланих нам автором віршів. Будемо пробувати?
      ________
      "Dorogie Kollegi,
      posylaju 10 stishkov s russkimi
      podstrochnikami. Porjadok rifm (kogda oni est'), dumaju, jasen iz originala.
      Proshu podderzhivat' kontakt.
      Vash
      Tomas Venclova"
      ________
      Автор любязно надав у наше розпорядження порядковий і дослівний переклад текстів віршів з литовської мови, і нам залишилася проста дрібничка - скласти усе до купи :) Наприклад так, як це зробив свого часу інший автор.



      Й. Бродський

      Из ТОМАСА ВЕНЦЛОВА

      ПАМЯТИ ПОЭТА. ВАРИАНТ



      В Петербурге мы сойдемся снова...
      Осип Мандельштам

      Вернулся ль ты в воспетую подробно
      Юдоль, чья геометрия продрогла, —
      В план города, в скелет его, под ребра,
      Где, снегом выколов Адмиралтейства вид
      Из глаз, мощь выключаемого света
      Выводит тень из ледяного спектра
      И в том конце Измайловского смертно
      Многоколесный ржавый хор трубит.

      Опять трамвай вторгается как эхо
      В грязь мостовой, в слезящееся веко,
      И холод девятнадцатого века
      Царит в вокзалах. Тусклое рядно
      Десятилетий пеленает кровли.
      Опять ширь жестов, родственная кроне.
      На свете все восстановимо, кроме
      Простого тела, видимо. Оно

      Уходит в зимнем сумраке незримо
      В зарю глухую Северного Рима,
      Шаг приспособив к перебоям ритма
      Пурги, в пространство тайное, в тот круг,
      Где зов волчицы переходит в общий
      Конвойный вой умалишенных волчий,
      В былую притчу во языцех — в отчий
      Заочный и дослезный Петербург.

      Не воскресить гармонии и дара,
      Поленьев треска, тёплого угара
      В том очаге, что время разжигало.
      Но есть очаг вневременный, и та
      Есть оптика, что преломляет судьбы
      До совпаденья слова или сути,
      До вечных форм, повторенных в сосуде,
      На общие рассчитанном уста.

      Взамен необретаемого Рая,
      Из пенных волн что остров выпирая,
      Не отраженье жизни, но вторая
      Жизнь восстает из устной скорлупы.
      И в свалке туч над мачтою ковчега
      Ширяет голубь в поисках ночлега,
      Не отличая обжитого брега
      От Арарата. Голуби слепы.

      Оставь же землю. Время плыть без курса.
      Крошится камень, ложь бормочет тускло.
      Но, как свидетель выживший, искусство
      Буравит взглядом снега круговерть.
      Бредут в моря на ощупь устья снова.
      Взрывает злак мощь ледяного крова.
      И легкое бессмысленное слово
      Звучит вдали отчетливей, чем смерть.





      Песнь одиннадцатая

      Скоро же, друг Эльпенор,
      очутился ты в царстве Аида...

      Все было, видимо, не так. Сквозь ветви
      открылся нам большой заглохший порт.
      Бетон причальной стенки безмятежно
      белел в зацветшей илистой воде.
      Прибой лизал рассохшиеся сваи,
      торчавшие из пены. Налетавший
      с равнины ветер гнал слепой песок
      меж обезглавленных каркасов барок.
      Исколотый огрызками бессчетных
      мачт и стреноженный канатом воздух
      лежал без сил плашмя на водной глади
      спиною к дюнам. Выгоревший флаг
      жары подрагивал над горизонтом. Хлопец,
      плот смастеривший из подгнивших досок,
      чтоб переправиться через протоку,
      искал попутчиков. Опричь него,
      людей там не было. Уже не помню, кто
      пробормотал, что эта местность тоже
      отчасти с Итакой имеет сходство.

      Был полдень, сердцевина дня.
      Минувшая война и годы странствий
      отягощали мозг наш, как вода,
      пловцу неловкому пробравшаяся в бронхи.
      Под каблуком похрустывали галька,
      ракушечник. Потом мы все лежали
      в траве, забывши о природе -- о
      той, кто сама о нас давно забыла.

      Небесный свод перемещался. Соль,
      луной незримой движимая, шумно
      свершала свой круговорот. На гребне
      буйки подскакивали, и слепили глаз
      облепленные мидиями бревна.
      Как сумрачна, как терпелива глубь
      прибоя! Как велеречива пена --
      как память о пространстве -- как пространство
      меж молом и хребтом землечерпалки.

      Поблизости раздался легкий шорох:
      прохожий, несший на плече весло,
      прошествовал в глубь суши, где никто
      весла не видел отродясь. Полевка
      обнюхивала торопливо ржавый
      трезубец у подножья дюны.

      Волны не существует. Существует
      лишь масса, а не сумма капель.
      Вода стремится от самой себя.
      Ни острова, что тесен для объятья,
      ни смерти на экваторе, ни мятой
      травы полей, ни возвращенья в лоно
      миф и история не обещают.

      За поворотом началось другое
      пространство. Чуть сместилась перспектива.
      Песчинки под ногой блестели, точно
      вы их рассматривали через лупу
      (иль в перевернутый бинокль -- камни).
      Предметов очертанья расплывались,
      как звуки музыки в неподходящем зале.
      Мы сразу поняли: всему виной жара --
      и мало удивились, встретив рядом
      с оградой друга -- одного из тех,
      с кем свидеться дано лишь после смерти.

      Он был лишь первым.





      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. ПЕРШИЙ ОГЛЯД
      З НОВИМ РОКОМ!
      Приємно, що у Львові багато талановитої молоді. І наша молодь не тільки пише вірші, але й розробляє, попри більш серйозні проекти, і програмне забезпечення для нашого самвидаву, - "Altopix" http://www.altopix.com/ і до ваших послуг.
      Утім повертаємось до наших віртуальних взаємин.

      СИСТЕМНІСТЬ ПОГЛЯДІВ
      Оглядаємось по європейськи:
      І - "Хто ми?".
      Активі учасники літературного процесу, що має на меті вдосконалення наших індивідуальних творчих здобутків, - надписи та малюнки в печерах на камені стають помітні набагато швидше, аніж у наших достойних предків.
      ІІ - "Звідки прийшли?".
      Це найбільш загадкове питання, - з я кої школи. від якого вчителя кожен з нас являється на світ - бійтесь назви "Інкубатор", тільки мама-тато, і тільки за вушко нас виводять у світ корифеї...
      ІІІ - "Куди йдемо?".
      А про це буде дуже докладно трохи нижче.

      Повинен зауважити, що надалі, в руслі європейської традиції, плануємо, в основному, розбивати на підпункти пункт ІІІ - "Куди йдемо?"
      Підпункти прості:
      "Що сподобалося:"
      "Що вразило:"
      "Найвразливіше:"
      "Про інше:"
      "Про рейтинги:"
      "Про конкурси:"
      І коментарі редакторів до цього усього.
      Результатами цієї креативної діяльності буде розвиток багатьох аналітичних, та оглядових сторінок ресурсу "Поетичних Майстерень".
      Так частина "Що сподобалось": анонсуватиме "перелив" кращих взірців із Cамвидаву до "монументальних" розділів "Поетичних Майстерень",
      анонсуватиме цікаві сторінки.
      Частини "Що вразило": та "Найвразливіше": - працюватимуть з "ПАНТЕОНОМ ЗАКАМ'ЯНІЛИХ ОБРАЗІВ", та "ВЕСЕЛОЮ КОЛЕКЦІЄЮ".
      Інші частини "перетиратимуть" аспекти буденного життя сайту, аналізуватимемо деякі коментарі, вірші, неоправдані здоровим глуздом злети і падіння рейтингів, інше...
      отож, ПЕРШИЙ ОГЛЯД

      "Ретроспектива"
      В майбутньому виступатимуть різні редактори, а сьогодні з вами
      Володимир Ляшкевич

      ПРО РЕЙТИНГИ:


      В майбутньому редакція планує автоматично оприлюднювати деякі показники розвитку авторських поетичних сторінок, як то, -
      Найвища кількість творів рівня R1 (5-6 балів)
      - Тетяна Мельник - 5.07 "Майстерні" 5.13 "Народний" - за 24 твори
      на 4.І.2006
      Це поки, що найвищий авторський показник за формулою кількість + якість.

      ЩО СПОДОБАЛОСЯ:


      Сподобався процес. Наші автори задумуються, що публікувати і публікують "Вибране". Більше того - в процесі розміщення, та читання коментарів, народ отримує достатню кількість критичних синців під око, аби відкрилося загадкове “третє”. Але ж одна “точка зору” тільки у циклопів, можливо ми стаємо більше людьми?
      Перші наші автори виглядають майже рівними, різниця в рейтингах уподобань дуже невелика і, початково не точна, - мало оцінювачів, редакторів.
      Але читаються всі з приємністю, що дивовижно.

      Першопроходці:


      Татчин Сергій, Терещук Василь, Хромова Анна, Рузвий Гнат, Мельник Тетяна, Круглов Віталій...

      Хороша компанія. Думаю, що далі стануть більш очевидними кроки цих авторів у роботі над “Вибраним”, над осмисленням деяких стильових неясностей, неточностей.

      В цьому огляді спробую трішечки прокоментувати оригінальний текст молодої киянки Анни Хромової "Тапети", дуже цікавий в цілому твір. Сумарну оцінку я виставив би, як (5) - "файно" (можливо є і краще означення для "5", що між "добре" і "прекрасно", аніж "файно", - шукаємо).
      Як на мене, опубліковані автором частини "Тапет" читаються з живим інтересом, хоча... Що нормально для молодої авторки (і всіх юних творих особистостей?), те, звісно, з класичної точки зору всіляких літературних закамянілостей - недотемперовано, "недогармонізовано"... Звичайно, авторка не ставила собі жодної такої цілі, - просто писала, як писалося, жила, як жилося - що і цінно. До речі, в руслі модернізму її "Тапети" можуть служити для юних авторок хорошою лоцією. Так. Звичайно. Але модернізм, це тільки частка, і смію зауважити дуже обмежений відрізок у творчому розвитку, хоча і всіяний безліччю творчих епітафій - авторських крапок. І хто тут тільки не бував, не "проповідував", не бігав по кругу під рев захоплених трибун. І хто себе тут, в ньому, щасливо знайшов? У всезапереченні модернізму?! У заграванні зі сліпо-глухим до минулого і майбутнього соживачем-нечитачем?.. Та бог з ними, нещасними...
      Утім, щодо оцінювання "Тапет". Нормальний погляд на поезію передбачає автозаповнення собою створеного автором обсягу, а оцінюючи звідти, оцінюєш, передусім, комфорт, особисті зручності, "ландшафтні" збіги? Отож, редакторам для об'єктивності доводиться вести себе поетично ненормально, тримаючись "осторонь". В цьому, ймовірно, і проявлятиметься основна різниця між "Народними" уподобаннями і уподобаннями "Майстерень". Ціль - поєднання? Ума з відчуттями? Досвіду з бажаннями? Взаємодопомога? Теж не дуже зрозуміло.
      На завершення про незабутнє. Чого майже немає у прозі? Напевно поезію пишимо усе таки для себе. І авторське задоволення від твору вирішальний фактор. Тому в нас і є цей запит "Самооцінка твору автором", як розуміння курсів. І Анна Хромова писала "Тапети", як на мене, для себе, що дуже цінно.

      “ПРО ІНШЕ”


      Про стилі та системи мислення?

      Думаю, що ми до Нового року, якщо не буде авторських заперечень, розмістимо деякі з їх творів (кращі на наш погляд) у рубрики “Поетичних Майстерень” – для увіковічення, так би мовити, і, напевно, до Модернізму.
      В основному, ці наші автори (представленими творами) - з Модернізму, за винятком, хіба лише Гната Рузвого, що робить певну спробу покинути зачароване коле і знаходиться в прикордонних областях з Неокласицизмом, та Василя Терещука, якого постійна меланхолія прикувала до неокласицизму, до живих еталонів його поліського дитинства… Щоправда, інші автори теж наближені хто-до-чого, але про це мені ще важко судити.
      Цікаво, що відкриті редакцією сторінки Йосифа Бродського – неоандеграунд (у своєму відношенні до Росії, напевно) “ПРЕДСТАВЛЕНИЯ”, неокласицизм “Листів римському другу”, “Різдвяного романсу” (на кордоні з необарокко), “Рождественнской звезды” – необарокко на межі з постмодернізмом (“Он был всего лишь точкой. И точкой была звезда…” – як вам ця свобода поглядів на канони?);
      Володимира Висоцького – неореалізм на межі з неокласицизмом;
      Лев Гумільов – акмеїст, за самоідентифікацією, що таки віддає зв’язками зі славним культурним, немодерністичним минулим людства, з класицизмом і академізмом, якщо хочете… Юрій Липа – те саме необарокко та неокласицизм представлених творів, неокласицизм Кавафіса - всі ці автори на наших сторінках, у такому собі перекладі, не мають відношення до модернізму, до проголошення власного «Я» чи його трохи усуспільненої версії за рахунок «дитячо-юнацького» заперечення неосягнутого, незбагнутого, - всі ці автори мають відношення до Мистецтва, до золотого січення, кращих пропорцій етосу людства.

      Але, народ, розділові знаки ставити таки потрібно, бо інколи виникає відчуття, що в голові автора хаос більший, аніж де інде, - не сподівайтесь, що саме за цим хаосом і непорозуміннями читачі ходитимуть на наші сторінки.

      “ПРО КОНКУРСИ”


      “Поетичні Майстерні” почнуть розглядати поступлення після Новорічних свят і це триватиме, щонайменше, три місяці.
      Інші, зазначені у нас конкурси, їх фундатори дозволили нам робити перші кроки по висвітленню творчого матеріалу, що ми і будемо робити. Зауважте, зверху, справа, над блоком кожного конкурсу на Головній нашій сторінці є посилання “ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНКУ КОНКУРСУ” – тут ви можете побачити, хто із наших поруч з вами подав заявку.

      “ЩО ВРАЗИЛО”:


      Був колись такий колоритний автор, як Максим Колиба. І здавалося, не буде заміни "старій гвардії" Віртуальних Віршів, але ні! Хороше місце порожнім не буде.
      Отож, вітаємо непересічного автора, зовсім неоднозначного у своїй творчій потузі, чергового номінанта нашої "Веселої колекції"

      Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
      КОВЗАНЯР

      Б.-І. Антоничу

      Змагаюсь з ледом я
      бо ковзаняр.
      Бо маю на стопах вогненні
      криці.
      І не ховаюсь у лапатих
      снах ялиці.
      Я розділяю сніг
      на воду і на небо.
      Як справедливий цар.
      Бо на ногах ножі,
      а не якісь слизькі,
      підступні кеди.

      Непогано, правда? Чіткість і концептуальність думки, новий погляд на відомі речі. Але це тільки початок, найвразливіше далі.

      Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
      ПЛАЧ ЄРЕМІЇ


      Удари грому. Малярія. Плащаниця.
      Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
      Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
      Уважним вухом слухаю стегно.
      Удари малярії по сідницях.
      Ліхтар на Єремії чує вікна.
      Провалля плащаниці. Кома вуха.
      Уважним дротом б'є стегно.
      Сніданок для таємних або ліквор.
      Відрижка їжею або зішесття Духа.
      Удари Єремії б'ють вікно.
      Смерділо рибою чи лихом.
      Пустеля. Не помер. Яка задуха.
      Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
      Петро - це камінь, я це - вухо.
      Христос. Голгофа. Риба. Хрест.

      Річ достойна для аналізу, хоча би з причини прекрасного настрою, який виникає після її прочитання. Хіба можна залишитися байдужим? Зупинитися на оцінці "5", себто "Файно"?...

      Модернізація ресурсу:



      Звичайно, вже є сторінка (внизу "ПРОПОЗИЦІЇ"), де кожен з нас уже може висловитися про бажане і реальне, функціональне і образно-метафоричне бачення нашого ресурсу. Тож оце і є та сама сторінка, де можна не тільки висказатися, але й забрати свої слова назад ( про це потрібно буде, щоправда, написати адміністрації сайту через опцію "контакти"). Одначе, слід памятати, що люди, котрі опіковуються "Самвидавом", не створили його для підтримки прикольного графоманства, тусування, чи інших проявів попси. Ідеться про надану широким колам авторів можливість бути почутими, отримати критику, бути професійно оціненими, поетично розвиватися, сформувати у нас власну сторінку "Вибраного". Кому потрібно щось інше, має перед собою весь україномовний Інтернет.
      Отож, збираємо матеріали для роздумів і втілення? Про що йдеться:

      1.Найперше кидається у вічі суттєва різниця між редакційною трійкою для хорошого поета і четвіркою для учня. Прикро, що ці оцінки стоять ніби в одному ряді. Поки що стоять. Редакція майже відразу може визначити, хто якому рівню з авторів відповідає, і згідно яких автора оцінюють. Вони незабаром будуть додані - R, R1, R2 - до меню оцінки. Тобто, рейтинг уподобань редакторів буде мати ці R, R1, R2 рівні, на яких буде своя динаміка. "Народний" рейтинг залишиться демократичним і відбиватиме різницю поглядів "високолобих" від "щиросердних". Ціль - підвищення редакторської об'єктивності.
      2. Плануємо дати можливість користувачам отримувати повідомлення про нові коментарі до творів, більше того, всі коментарі щодо кожного автора будуть виведені окремо, - щось схоже на останні поступлення віршів. Ціль - підвищення рівня поезії на наших сторінках.
      3. Переклади - тут немає повної ясності, є теперішня практика, описана в правилах опублікування.
      4.Автоматичне видалення. Планується створити автоматичну систему видалення низькопробних творів, - всі твори, що матимуть свій рейтинг "Майстерень" (редакторську оцінку) нижче "3" будуть видалені.
      Звичайно, будуть враховані рівні майстерності (пункт перший). Ціль - прибирання сторінок від авторської неуважності, чи неохайності.
      5. Дизайн . Пори року за вікном мали би бути присутні в стилі оформлення ресурсу. Ціль цілком природня.
      6. Авторська сторінка . Видається нам, що авторську сторінку вартувало б зробити ширшою - забрати "Останні надходження", щоби твори розміщувалися двома колонками. Ціль: зручніше, компактніше розміщення текстів, зручність прочитання їх.
      7. Дочепити Форум . Ціль: дати можливість народу вільно спілкуватися без драконівської присутності редакторів.
      8. Моніторинг, індикатори розвитку ресурсу. Наприклад,
      кількість авторів,
      кількість критичних матеріалів,
      кількість оглядів,
      кількість творів,
      зведена їх оцінка по рівнях R, R1, R2,
      кращий автори рівнів - за кількістю творів,
      інше...






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0