Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Владислав Лоза (1999)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Весенний ветер скажет, моложав,
    листву качая:
  •   Еміграція
    Відколи буде виправдано сніг,
    який тобі спадає над очима,
  •   You Say
    You say
    When distance comes into force
  •   Запитання
    Чи є присутнім світ, який тебе не містить
    і вітер не запікся на щоці
  •   Verse
    If love seems fleshless
    Then flesh may become the only principle
  •   Серпентология
    Этот мир понад усе,
    вот его первоначало:
  •   Оправдание
    Начинается стих проходной,
    в нём поэт, как всегда, элегичен,
  •   ***
    Вернуться к отцу, постигнув его язык,
    однажды мечтал в подушку, желал нелепо
  •   Кінцева
    За сім хвилин ти вийдеш на ГД,
    бо так на електронному скрижалі
  •   Для О.
    Понад нею безвода ріка в
    біле плесо не перетекла ще
  •   Вторинні варіації
    У пачці лишилося п’ять сигарет,
    замало, аби збайдужіло спіткати
  •   Романс Мало-Провальної
    …і рятуватимешся сном,
    і питимеш зорю крамольну
  •   Березневий диптих
    Прости весну за голос, Мандельштаме,
    і виправдай замети навісні,
  •   ГД
    Тьмяніють вивіски затерті,
    наприклад “Супер-Шаурма”;
  •   ***
    Жалійся: прілий декаданс
    вітри несуть,
  •   Плагіат Божественної комедії
    Ти, не мрійник, а просто слабак,
    озирнися, почувши раптово,
  •   Спогад (3)
    У низах обвідного каналу
    за латаття ламке заплисти
  •   Спогад (2)
    …щойно ти споглядав, як летів
    захід сонця у гнізда пташині
  •   Спогад (1)
    Завеликі обноски
    вечір підкоротив;
  •   ***
    Вчувай. Не покарання і не шана це
    за нерозумно витрачену тишу –
  •   Мить
    Марять водами ятері,
    на узбіччях лежать шкатулки.
  •   Йов
    - …і хоча я не власник –
    для тебе важливого –
  •   ***
    …а у тому випадку, якщо ми
    атомом поголимо планету,
  •   Настанова перед стрибком
    Так як досі вишколу не пройшов,
    тобто ще не оббивав підошов
  •   ***
    Коли ти у блискучій ракеті емігруєш на Марс чи Венеру, я пришлю тобі місто в конверті із тонкого цупкого паперу - ти навряд чи захочеш втрачати ластовиння полтавських околиць, але дечого поза печаттю не знайдеш: несподіваний полиск сонця на широті тротуару чи на шифері від магазину, ледве-ледве окреслена пара, що лишається після хмарини – це усе не здолає сторожі міжпланетного злого метражу: атмосфера, густа і ворожа, суперечить земному пейзажу. Тут, повір мені, справа не в коштах; не сплануєш оманливу вилку, бо можливості нашої пошти не сприяють подібним посилкам.
  •   ***
    Затямити, що свічі – це покута
    за вишкірену ліхтарями ніч;
  •   Повид
    Перелітні зі стажем відстають поступово,
    бо на зміну пейзажу насувається повид,
  •   Асфальтовій дорозі
    Ти, що була, єси і довіку будеш недостатньо рівною,
    аби зрівнятися з блідою непрасованою периною
  •   ***
    Біла кораблетроща
    серед хмар, серед хмар –
  •   Строфам, катренам, рядкам і т.д.
    Для вашого зростання не потрібна
    висока концентрація води.
  •   ***
    Погодься, очевидний брак блакиті у
    стійкій фортеці лікарняних стін.
  •   Торгівельна угода
    Отримана за копійкову суму
    на ринку в нещасливій стороні,
  •   Українській силабіці
    У вигляді воску на підсвічниках в глибині печер,
    яким відомо усе щодо аскез та пересторог,
  •   Лише список питань
    Я не знаю, скільки відміряно просто йти;
    я тим більше не знаю, скільки відміряно бігти,
  •   Катрены возвращению
    Эти строфы саднят поневоле:
    будь фортуна – непойманный тать,
  •   Переклади з циклу “Гриби з Юґоту” Г. Ф. Лавкрафта
    Напівзагубленість, напівтуман
    старих причалів та химерність форм
  •   Стає крилом
    Як не дає тікати нам
    наявність віз;
  •   Вітер
    Вітер нічого не змінює;
    зовсім не змінює, начебто,
  •   Повернення
    Це можна назвати рокіруванням стін.
    Палата раптово втрачає набуті риси -
  •   На смерть зими
    Не підготовлено і чверті.
    Командування непричетне.
  •   У застінках
    Позирати в квадратне віконце і
    не побачити диво із див,
  •   ***
    Це, по правдi сказати, нiякий не снiг:
    просто зверху печальний сідий комбриг
  •   ***
    Кожен щем, кожен порух i вiтер, i кожне обличчя,
    степiнь близькостi з котрим здавався менi вищим за
  •   ***
    Коли потреба стане – перебути
    і віднайдеться втрачений жетон,
  •   ***
    Тримаючись усталеного курсу,
    Дніпровською продеренчить камаз,
  •   Зі спостережень у телескоп
    … і хочеться вірити: зоряний пил
    стрункої орбіти
  •   ***
    Хоча, можливо, рано
    ділити все на касти,
  •   Новорічне
    Три ранку. Календар,
    комп`ютер і
  •   Поету-мілітаристу
    Колего, у чорних водах перебувають риби,
    обравши орієнтиром повну відсутність руху.
  •   Від супротивного
    Те, що дано: у нашій з вами країні,
    що купається в житі й дезоморфіні,
  •   Ліки від снобізму
    Черговий досвід робить мене злим,
    хоча таким не прийнято ставати,
  •   До прочитання на шкільному вечорі
    Якщо кінчаються запаси грогу,
    то після всіх уроків - не брешу -
  •   14 рядків про фортуну
    Фортуна по п`яні впертою
    стає і несамовитою.
  •   Сонет про вдячність фури
    Старий водію, дякую тобі
    за гравійоване дорожнє тло,
  •   Мойсей
    Ворони кружляли над стовбурами у висі,
    дими точилися з позаміських заплав.
  •   Отаман
    да смотри не промахнись, атаман
    і не слідуй течією ріки
  •   Поети
    Поети пишуть високі вірші
    у час, коли розцвітають маки.
  •   Гуманітарне саторі
    У горнилі всесвітньої спеки,
    що роз`ятрює зболені рани,
  •   Мої герої
    Мої герої - сектанти, що колять собі у вену уламки метеоритів, розбовтані у воді;
  •   ***
    Переорані, змучені, точені
    та позбавлені комунікації,
  •   Солдати-еритроцити...
    Солдати – еритроцити, окопи – бурі аорти.
    Біжу, оминаючи тромби танкових їжаків.
  •   Бойовик
    У чорний вологий гумус
    я вибитий з дат і рот.
  •   Бургомiстре, налийте отрути
    Бургомістре, налийте отрути. Це буде найлегший вихід.
    Бургомістре, налийте отрути. І все-таки, ви боягуз.
  •   Я вийшов з кiмнати...
    Я вийшов з кімнати. Вийшов через легенькі дверцята.
    Мені непотрібне сонце світить, як чорна цятка.
  •   Сучасний сонет
    Облога. Шанці. Дим. Драбини. Вежі.
    Розпечене каміння трощить мур,
  •   Копенгагенський дольник
    Бароковий вечір декількома мазками
    Окреслив ескізи провулків на давньому тлі...
  •   Я живу у місті...
    Я живу у місті, де будівлі –
    По якім провулку б ти не йшов –
  •   Чола
    Щось вічне гримить у полі –
    Я здалека мружу зір
  •   Пам`яті генерала Кульчицького
    Погралась доля долями, як нардами.
    На фото – ще тримає автомат.
  •   Вікінг
    на фйорді тиша
    і брил безіменні лики
  •   Прагнення
    От видерти би з мулу ту перлину
    І в літери ушифрувати враз…
  •   Пропозиція
    Покинули ви сало й променади
    І в белькотінні рабської пори
  •   "Визволителям"
    На свічках вже гребуть асиґнації…
    Хлопці впали – лови ж момент!
  •   Майдану
    Дивлюся - з екрану –
    Як вбивчі міни,
  •   Притча про міни
    Ішли роки бунтарства й непокори;
    Брехня свою вертіла круговерть…
  •   Моя революція
    Я мрію:
    Потужно вражають,
  •   Про спільне й відмінне
    Шону Маклеху
  •   Трагедія мови
    ТИ – мова
    Моєї
  •   Скелі Довбуша
    Село понад гаєм. Вологе горіння світанку.
    Ріка на пороги стікає. Бриніння роси.
  •   Про оди й панегірики
    Казали:
    “Оди
  •   Війна
    Заблискотіли без вагання
    Найперші кулі з пелени…
  •   Небо
    Межу олійники й колесніченки
    Упевнено-нахабно перейшли.
  •   Плуг
    Був меч
    І плуг.
  •   Сміх
    Казали, сміх – то амнезія серця.
    Заміна крові на медичну плазму.
  •   Де Україна?..
    …Село.
    Ріка.
  •   Живі...
    Живі! Живі! Ніякі не раби!
    Закрийте пельку раціоналістам!
  •   Яничари
    Ми – яничари. Гвардія. Еліта.
    Маестро болю й музики наруг.
  •   Ріка іде
    Ріка іде. Червонії кашкети
    Змінилися на темно-голубі.
  •   Інтернаціоналістам
    Не скаженійте, панове
    Інтернаціоналісти.
  •   Інша Ельдорадо
    Де чисті, як проміння, пальці бога
    Легенько доторкаються землі,
  •   Блудні діти
    Проблематику болючу Криму
    Змінили чужоземні декламатори:
  •   Монолог Франсуа Війона
    Мабуть, лихої слави я володар,
    Мабуть, людина ница, далебі! –
  •   До дня народження С.Бандери
    Із днів чи то правдивих, чи неясних
    Життєве виткав ти веретено:
  •   Патрiот
    Я був патріотом держави своєї
    Та кидавсь гучними словами,
  •   хрип солов`я
    наллялися болем та славою зрошені пилом заплави
    із мороку черні та дрантя піднялася сіра чота
  •   Шал життя
    Коли я вмер, то вже не чув
    Ні галасу борні,
  •   Маленьке, заквітчано-миле...
    Маленьке, заквітчано-миле, -
    Небесно-блакитнії очі, -
  •   Не велич сонця...
    Не велич сонця у тривожнім ранку -
    Жбурляє тіні чорний мінарет.
  •   Там, де сірість...
    Там, де сірість нездоланні брили
    Стоунхенджем виклала в кільце,
  •   Неофіту
    Слухай сюди, неофіте.
    Візьми ритуальний ніж.
  •   Тевтобурзька пiсня
    Пихаті, поважні, сп`янілі від винного диму,
    Калігою бурою топчете землю богів.
  •   Бунт
    Перо. Поет. Налиті жаром вени.
    Колисаний у вогнищі камін.
  •   До Че
    Провісники бунту, борні та неспокою, -
    Ніхто серед вас не святий.
  •   Та годі вже!
    “Та годі вже! Спустись з небес на землю!” –
    Кричить біднота, шкіриться з жалю.
  •   Сюзерен
    Хрустіли, надриваючись, ратища,
    Тримаючи шовки блідих знамен…
  •   Правда
    До чого ти, рясноволоса
    Україно, себе довела?
  •   Орії
    Сузір`ями опаленого степу –
    Євшанні очі, полум`яні леза –
  •   Вiльний переклад сонетів Г.Ф.Лавкрафта - 34.Покликаний
    Кружляв посеред брил мій манівець,
    У сутінну стікаючи низину,
  •   Вільний переклад сонетів Г.Ф Лавкрафта - 35.Вечірня Зірка
    Я сонцесяйну пиху її бачив
    На вóгненному західному тлі -
  •   Я був...
    Я був – самозакохане й маленьке.
    Я людством правив помахом руки.
  •   Вітер
    “Живемо в Україні…” – ненависно й гірко
    Сини говорять, очі потупивши –
  •   Над Вишгородом небо...
    Над Вишгородом небо сіро-щемне,
    Пронизане гілками гострих літ…
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки