Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Шоха (1947)

Рубрики / ПОЕТИЧНІ ОСКОЛКИ

Опис: Іншими словами - мініатюри, що не ввійшли у окремі вірші.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Поетичні ребуси
    Все минає, але хай живе
    те, що угамовує досаду
  •   Поетичні ребуси
    Диявола не бачили ні разу,
    але усюди є його рука
  •   Скорописи по живому
    Не пишуться вірші.
    Лякає ЧаПе –
  •   Підсумки
    Росія визволяє три віки
    від нації Бандери українців.
  •   Крізь рожеві окуляри
    А ми усі із шостої палати,
    якщо не розуміємо, чому
  •   Куртуазні нотатки
    Америка не знає голокосту,
    її не завойовує совок,
  •   На ешафоті минулого
    Повільно вимирає темне,
    партійне... люте і нікчемне,
  •   Промивання мізків
    Ногою однією ми у НАТО,
    а другою... не вистачає сил
  •   Зарубки пам’яті
    Сліпим душею я не ескулап.
    Соромити глухе немає часу.
  •   Пунктуація злоби дня
    Долаємо історії етапи...
    нас об’єднали у бою... кацапи,
  •   Очевидні свідчення
    А нашій раті заважають наші
    відомі самураї-шахраї...
  •   Кінець темного світу
    А Україна має майже все,
    що нашу перемогу наближає,
  •   Вісті звідусіль
    А Україна все ще у вогні...
    а решті – і не холодно, й не тепло,
  •   Перед виносом
    А генерали банди маніяка
    воюють між собою – хто кого.
  •   Секрети язикатої Хвеськи
    А в історика раші істерика.
    Об’явили секрети кремля,
  •   Верхівка айсберга
    А вся Україна спинити не може
    затіяну спецоперацію зла
  •   Антиподи антагонізму
    А фейки – це не іграшки війни,
    а фіґові листочки пацифіста:
  •   Новорічні йолки-палки
    А рік новий... московія почне
    і до кобзона побіжать подонки
  •   Опущені башти кремля
    А коняка і три гамадрили
    заблудили... бо курви кремля
  •   Коротко і ясно
    А у двобої настає пора,
    яка укриє небо янголами...
  •   Дуплети
    На раші сатана готує бал –
    і на льоту міняються сандалі
  •   Несумісне і природне
    Які не обираємо краї,
    усе це – шапіто... а ми – на дроті:
  •   Грубо кажучи
    Увійти в історію – не гріх,
    заодно і «вляпатись» – не варто...
  •   Базис майбутнього
    Ми виграємо цю війну,
    та не надіймось, ради Бога,
  •   Перше квітня
    Жартує цього року небо.
    Аби не сумно нам було,
  •   Сюр
    А в Україні нині поле брані
    між ангелами світла і пітьми.
  •   Вінегрет з блекотою
    Із ірокезів та із могікан
    живими залишились одиниці...
  •   Вичищене із багатослів'я
    В поезії не вистачає манни
    небесної і варива води,
  •   В'юнка нитка історії
    Немає ані тактики, ні цілі,
    ні якоря, ні палуби, ні кіля...
  •   Культ ерзацу
    Жуємо суржик. За таке меню
    подякувати маємо «сосєдку»...
  •   Сучасні рубаї
    Людина сотворила Бога-Сина...
    і капище придумала людина...
  •   Байки Ходжі
    На цьому світі оминай папуг,
    аби у рай не завела недуга
  •   Білим по-чорному
    У кожної свекрухи є невістка,
    яка у тому винна, що і їй,
  •   За покровом ночі
    Жила-була... але не знаю,
    чи то жадоба, чи брехня
  •   Парнаська тундра
    Поети нині – тамагочі
    і тиражують «ценности»
  •   Корида навиворіт
    Ніяке уособлює велике,
    узяте напрокат... але на вік
  •   Від Євразії до Америки
    А чорту лисому не стидно
    за біснувате реноме...
  •   Цап-царап
    ***
    Настане час, коли Росія трісне,
  •   Порції на розхват
    Отець один, релігій – море,
    але нема кому судити:
  •   Вершники Пегаса
    Як за Софокла – все тече, минає...
    щезає усміх і тепло долонь...
  •   Змагання поза грою
    Опікшись, дую на холодну воду,
    пливу, буває, проти течії,
  •   Бацили сумніву
    Якщо не хочемо за ґрати,
    то є боятися чого
  •   Житейська проза
    Стає поезією проза.
    А що удієш? Селяві.
  •   Захисна реакція
    Йде цивілізація в безодню,
    а Земля сигнали подає –
  •   Шостий – з палуби?
    Ще доїдаємо еНЗе*
    і маємо урок печальний,
  •   Суголосно небесам
    І
    Угадування долі – казна-що.
  •   Лежачі камені
    А на одному боці у медалі
    є істини розбитої скрижалі,
  •   Гібридизація
    А на Азові гадина одна
    показує, яка вона дурна.
  •   Вибрики моветону
    А на долину падає туман
    і де-не-де линяють силуети...
  •   Іхтамнєтові сюжетики
    А на Азов наклали ВЕТО,
    бо там усюди ІХТАМНЄТИ.
  •   Кандидати куди попало
    А в екзилі цезарі
    уручили бездарі
  •   Класика для читасика
    У класики кумиру закортіло.
    Що не почує, те й римує вмить.
  •   На другому диханні
    Великий успіх буде всує,
    коли і слава омине,
  •   Фейкові новини
    А на етері вирили терор.
    У Юри є пропелер і мотор.
  •   Вісті із пекла
    А на Луб’янці у забої
    видобувається війна.
  •   Зоологічне
    Иншої не маємо роботи.
    Ирій залишають журавлі.
  •   Не одною істиною
    Що у вині, то те і в голові.
    Та істина гіркою не буває.
  •   Жалі
    Як жаль буває іноді красунь,
    коли чекає їх пора остання,
  •   Почуте й пережите
    Уже не радує почуте,
    не заспокоює брехня.
  •   Мінімашки-замарашки
    А у оборі нашої корови
    ще є телята нашої біди -
  •   Фантасмагорія
    А у кіно перемагає Раша,
    тому що це одні більшовики
  •   Сльози й попіл
    Надія не витискує сльози.
    У ролі недобитої кози
  •   За що й чому?
    Павука не добачає муха.
    За надію – націю обухом.
  •   Життєві заморочки
    Позиція – це те, чого немає,
    коли і дуля є, і кулаки,
  •   Нюанси
    А на Олімпі є іще боги,
    які встають із лівої ноги.
  •   Житейські примочки
    Не визначає час, кого пора забути,
    а зобов'язує, яким ти маєш бути –
  •   Мелодійні парафрази
    Нема у мафії бентеги,
    а у політиці – війни,
  •   Новорічні станси
    У рік новий не варто забувати,
    що ми усі уміємо кусати.
  •   Нео-ляпи неоліту
    Якщо невірогідне бісить,
    то очевидне має гріти.
  •   Безвихідь
    Наша пам'ять війну і горе
    не вміщає у голові.
  •   На лоні благоденствія
    Життя минає, мов кіно,
    як течія в ріці.
  •   Кров і шоколад
    Петя й Путя – пекар і ковбой,
    флібустьєри і авантюристи
  •   Висівки раціонального зерна
    Погоду роблять мороз-енк-и,
    аж репає моя земля:
  •   По болючому місцю
    Хто не трудиться, той – п’є.
    А куди діватись?
  •   Діагнози
    О, братіє за вірою й по крові,
    ми різні як у шибениць краї.
  •   Почуте без пафосу
    Із лірою швендяє думка лукава
    чужою стезею у рай.
  •   Злободенне
    А на Парнасі не було ні разу
    ні геноциду, ні якого сказу…
  •   Залізом по склу
    Не надихає ні тиша мене,
    ні епіграма паяца. Одне
  •   Пороблено в Україні
    Не має нація взірця,
    куди кого не обирати.
  •   Пегасопасам
    Ой у поета перепони –
    усе, чого не може.
  •   Із народного репертуару
    Це жорстоко, та не треба сліз.
    Наша пісня досі не почата,
  •   Ремарки наугад
    Уже й трагікомедії немає,
    коли паяца путає лихий,
  •   О́паньки
    А сусіди наламали дров
    і уріжуть дуба. До обідні
  •   В тему
    Де революція на часі,
    чекайте поділу майна.
  •   На стиках часу
    Часи не ті, і влада ще не та,
    аби юрбою подолати горе.
  •   Буки – ази науки
    Лежу собі, тай думаю-гадаю,
    чому не засинаю уночі?
  •   Перипетії житія
    Вертаюся до імені одного.
    Не забуваю, поки воду п’ю,
  •   Дражнилки
    А у Європі є усе!
    А от у Азії – немає.
  •   Вуздечки на храпи
    – Продайте душі – майте гроші
    і хай керує «вертухай».
  •   Спостереження
    Щасливі сім'ї, ой, не часті –
    і невеликі, і малі,
  •   А що там, на Парнасі...
    А от на землі не було ще культури,
    яка б не дала заборонений плід.
  •   Якщо подумати
    Вся околиця буде село.
    На Дону веремія чекає.
  •   Страшилки казкової Русі
    А у Чуді є розбійник-
    Соловей, Кощій, карга –
  •   Гадання на гущі
    Коли уже осатаніють «наші»
    або не перебісяться свої
  •   Архетипи психоаналізу
    Наші анульовані брати
    хворі маячнею. Їм іти
  •   Із чинних об'яв
    Є наказ – іти на захід
    за вєлікую страну.
  •   Несподівані рефлексії
    Буває, і мініатюрні катрени
    не лише образи, але і ...поеми,
  •   Між іншим
    Немає як апелювати
    мені чужому – перехожій.
  •   Єврострасті
    Має visit in a sity
    не КаГеБе, а купець.
  •   Всяка всячина
    А на світі є іще пілати,
    що не чують істини і правди,
  •   Жуйка з післямовою
    Не начхаєш, як би не свербіло
    в носі чи у вусі. Далебі,
  •   Неубієнна геєнна
                                ***
    Є ще безсмертя.
  •   Із народного лексикону
    Молотити не те саме,
    що байдики бити,
  •   Житейські парадокси
    Несповідима путь Расєї.
    Усі заручники у неї,
  •   Дорогою до себе
    Любити праведно і грішно –
    не маята, аби своє.
  •   Правда навиворіт
    На путі до комунізму
    є лише одна «страна»,
  •   Реванш
    Буйні метафори, файні епітети...
    Друзі мої, еталонами світите!
  •   Марна риторика миру
    Які не є гарячі дні
    і буйні ночі у вогні,
  •   Інде, подекуди і де-не-де…
    Поезія – не тиша і цунамі,
    окрилені тобою у політ.
  •   Мораліте XXI
    Ми – еліта? Паяци, та й годі,
    у городі – чужа бузина.
  •   Кіно і німці
    А на Рашії – ажіотаж.
    Ліліпутії – повний «Гараж»
  •   Скрепи і закрепи Росії
    А Росія на яблука ласа.
    І бере, і дає одночасно,
  •   Розписуючись не за всіх
    На що це існування тихе, сите,
    якщо воно буває не таке,
  •   Кіберакції із ефіру
    А у Путіна хакери пильні
    до Обами залізли у скриню.
  •   Напередодні покаяння
    Одними словами
    будуючи храми
  •   Думки нарозхват
    Про́сторами оперує час.
    Масою – енергія, світами –
  •   Рефлексії на враження
    Приходять сни
    із літа до весни,
  •   Грубо кажучи, щиро
    Якщо, буває, сяють зорі, –
    то це емоцій ціле море.
  •   Із досвіду
    Може і думали, може й гадали…
    Тільки чому так активно мовчали?
  •   І знову приїхали...
    Їхали ми їхали до себе,
    бачили й не бачили себе.
  •   Завоювання і втрати
    Учення – світло, а невчених – тьма, –
    сентенція і їжаку відома.
  •   Орда, ордою, по орді
    Орда шанує Україну,
    пасе, виховує, клює,
  •   Крайнощі
    Не озираєшся ніко́ли
    і ні́коли зайти у коло,
  •   Із щоденника самописця
    Не розумію логіки, буває,
    з якою мій колега виступає
  •   Мізансцени театру життя
    Телешоу на рівному місці.
    На Росії герої-чекісти
  •   Листопадини жовтня
    Не до апокаліпсису, та
    ожили ні живі, ані мертві.
  •   Кросворд на одне ...о
    Кросвордами нікого не дивую.
    Але цікаво, що я ще почую,
  •   Політичні казуси
    Воюємо зі світом наодинці
    і маємо, що маємо – одні
  •   На шпальтах сьогодення
    А допи і гепи, і штепи-дурепи
    горлали, – прийди і подай!
  •   Закулісне шоу
    Раша апелює. Україна рада,
    що не ми позаду в іграх у лото.
  •   Недоконані факти
    Виконуємо місію свою –
    писати наобум і що-попало,
  •   Ідейний вернісаж
    А чому на поета-сараку*
    виливає помиї писака?
  •   Позачергова черга
    Поезія витає всюди,
    і уповаємо на чудо.
  •   Битіє і свідомість
    Юрба цінує не усе, що є,
    а те, що має бути у народу.
  •   Чудеса генезису
    А на Раші із гущі народу
    клонували новішу породу
  •   Парадокси логіки
    Є люди, як одна суцільна рана,
    що гоїтись ніяк не перестане,
  •   На довгу пам'ять
    І на чужого не найти управу,
    і рідні наїдаються на славу.
  •   За що, почому, як і де?
    Обранці долі і юрби
    окупували Україну.
  •   Ліричному героєві на схилі дня
    Я уві сні вичитую слова
    і рими мелодійні, досконалі.
  •   Нова доба старої ери
    Обнімає Сербія Росію
    і Корея – всі її орлята.
  •   За димовою завісою
    Єпархія
    зріла
  •   Відрижки імперії
    Усе ще вояжує сатана.
    І як штанина, «широка страна»
  •   Хто є що
    Дурне – на те воно і бідне,
    аби не сохнула рука
  •   Не шротом, то сіллю
    Сиди, чинуша. Може що й найдеш
    у позолоті унітазу-крісла...
  •   Від імені майбутнього Mайдану
                              ***
    Кому не до вподоби «майдануті»,
  •   На шпальтах ліри
    Опоненти мої, й завойовані друзі,
    і колючі, й палкі у жару і мороз,
  •   Протяги історії розбрату
    Єднаються і ситі, і голодні,
    коли єднає їх сатанаїл...
  •   Рубаї по-українськи
    На ви я не іду. Нікуди не поїду,
    бо я не Одіссей. Читаю Енеїду.
  •   Обеліски пам'яті
    не дуби.
    Але дубіє листя,
  •   У кривому задзеркаллі
    Де відображення криве –
    не видно доброго і злого.
  •   Сорочка по нитці
    Не лаяв медицину я ні разу.
    Але питаю, і не перший раз:
  •   Браття для багаття
    Ой не така ти гнана, як неждана,
    моя сусідо. Де ти не взялась,
  •   Їхали ми їхали
    Ніхто не їде, поки не помаже –
    одна із хибних істин де-не-де,
  •   А я не я
    І графомани маються не всує,
    хоча і їм поезія пасує,
  •   Поні від Пегаса
    Існує істина стара
    у неуків учених
  •   Під шапкою Мономаха
    А у Таврії біла ворона
    двоголова – це копія чорна.
  •   Статуетки-бовванчики
    У Пітері нова культура –
    із порцеляни фетиші
  •   В Україні і на Раші
    У палаци з озерами, яхтами
    осідають бюджети податками.
  •   Антифашистські лімерики
                   ***
    Героїчний козел із Донбасу
  •   Українські ронделі
    Таке життя уже не по кишені,
    коли на перепутті є путі,
  •   Серпантин серпентарію
    Не буде у нації Віче і Ради,
    коли обираємо харю таку,
  •   Нічим Росію не проймеш
    Кацапія закалює штани
    і галіфе підв'язує міцніше.
  •   Падаючі зорі
    Героям лихої години
    ще буде прозріння пора.
  •   Виляски без грому
    Нема пророка у вітчизни,
    то так і буде.
  •   Відсортоване за номенклатурою
    І дар, і кара заодно –
    сім кольорів одної гами...
  •   Одна обойма на всіх
    Старе не милує нового.
    Нове суворе до старого...
  •   На сцені житія
    Охаяна увагою сусідка
    готує новороса на парад.
  •   Нотації для лукавого
    І в поета терпець увірветься,
    коли вірші, неначе вода,
  •   Настановні строфи
    Пережили лиху годину
    і не любили Бога-Сина
  •   Ветхі постулати сьогодення
    Все маємо, аби не жити всує.
    А ось еліта і у вус не дує,
  •   У творчому коловороті
    Усе потонуло у часі.
    Усі гомонять ні про що.
  •   Пілюлі для серця
    Любов минає. Інша прибуває.
    І є у цьому певна міра зла,
  •   Одним залпом
    У обоймі – тільки шість.
    У обіймах буду гість
  •   Порції для пропорції
    Покара – карма чаші серця.
    Ну що хотіти із верблюда,
  •   Під одним куполом
    Всі Буратіни дочекались ласки.
    Старий П'єро, але з нової казки,
  •   Із меню без десерту
    Комбінуємо, як пазли,
    думи, літери, слова
  •   Абсолютно секретно
    І у мені, і у сусіди завтра
    яріти має не, – огонь! А ватра
  •   Риторичні запитання
    Немає вади, то й не буде пліток,
    як виїжджають на чужім горбі,
  •   Всім по черзі
    Всюди є черги, куди не іди,
    всюди сліди
  •   Пазлики уявних реалій
    Одне й те саме є і буде знову.
    Життя таке, що відбирає мову.
  •   Крупинки солі, що на рану
    Який Пегас не повалявся
    на творчій ниві цілини?
  •   Самосуд
    А я ще є!
    І з горя не нап’юся.
  •   Антирашики
    Ми такі і ми сякі,
    і фашисти, і не наші
  •   Страсті особистості
    Не підіймеш не підйомну тушу,
    не затулиш рупори чужі.
  •   Анти-діяння
    Не дивина, що неуки – голодні,
    а бувші медалісти рукотворні
  •   Крихти дурної слави
    Є люди, для яких і щастя, і удача
    людини біля них – природній стан речей.
  •   Тіні і силуети
    Імла, юрма чи суєта –
    моя позиція проста, –
  •   Карикатури чистої поези
    Поезія, гармонія і Муза.
    Хамелеон, гадюка і Медуза.
  •   Діагнози з рецептами і без
    Любителю охота до зірок.
    Але найлегше – голову в пісок.
  •   Репліки на злобу дня
    Біда, коли і рило у пушку
    і страшно оглядатись у минуле.
  •   Не в такт, то в риму
    Бувають заяложені думки
    а не слова чи, вибачайте, рими...
  •   Непоетичні ремарки
    Як не читаємо, то й не почують.
    Ліра і Муза взаємоіснують,
  •   Опуси Полішинеля
    Чуже по духу виявилось рідним.
    Невірогідне стало очевидним.
  •   Котигорошки
    Не час покаже, хто є хто,
    а шлях на бойову арену.
  •   Головоломки
                                  ***
    Дарунки долі тішать і тривожать.
  •   еСеРеСеРія
    Немає між людьми
    довіри ні на мірку.
  •   Україніана
    Як хочеться найти слова урочі
    із істиною для усіх живих
  •   Секретна доктрина Росії
    Указ для дурня не закон,
    і поки Ченчика із брами
  •   За межею можливого
                           І
    Немає крил, а мусимо летіти.
  •   Паралелі-меридіани
                              І
    Ми – за служіння нації, народу,
  •   Назустріч сонцепаду
                          І
    Сіяє сонце волі у імлі,
  •   Не шротом, то сіллю
                   ***
    Чого на інших нарікати,
  •   Смажені куплети
                                  ***
    Питається, – а де беруться Путьки,
  •   Хатні вороги
    Не лукавте. Це не брат на брата.
    Ворог на війні, як на війні.
  •   Кубки Музи
    Усе дається лиш на час.
    Минає все і будьте певні –
  •   Циганка нашептала
    Ми на нулі одиниці не множимо.
    Ми – за ясне майбуття.
  •   Реалії українського простору
    Не оминає ні старість, ні неміч
    наприкінці і на схилі років.
  •   Страсті по «Чапаю»
    В найдраматичніші моменти
    нам доля жалує презент,
  •   Щоб зазирнути в душу
                                  ***
    Усім сіяє повновидий місяць
  •   Наждачним язиком плаката
                                  ***
    Не так важливо, ким сьогодні бути,
  •   Беззнакова проба пера
    глибокої ночі невидимі очі
    шукають основу осі висоти
  •   ПУТТЄРІАНА
    Нижче «майдануті» по порядку,
    всі, хто попадає у десятку,

  • Огляди

    1. Поетичні ребуси
      ***
      Все минає, але хай живе
      те, що угамовує досаду
      і чому іще даємо раду,
      поки відображення криве
      поміняє погляди на владу.

      ***
      Як соловеї дальньої діброви
      готуємося у свої краї,
      а зграя, очуміла від любові
      і відданості материнській мові,
      ще ігнорує правила її.

      ***
      Якби любили мову малороси
      та мали чисті душі і серця
      із вірою, що карою Отця
      є нині їхні клоуни і боси,
      війна б уже добігла до кінця.

      ***
      Поезія веде людей у далеч,
      а генію пасує маячня:
      стерніє поле... политься стерня...
      неповторимі рими б’є параліч.
      Поети є... для позіхання наніч
      і для пародій більшає щодня.

      ***
      Якщо нема традиції культури,
      то не переінакшити її...
      на суржику виховується дурник,
      а де панує поетичний суржик,
      поезія – одні молочаї.

      ***
      У кожного одна своя дорога
      і доля у єдиному краю.
      Не всі поети волею Святого
      явилися пророками до того,
      як визначили місію свою –
      іти і вести до одного Бога.

      Кореляція
      Не любіть поезію мою,
      бо вона гіркіша молочаю
      і до перемог не надихає...
      це ж бо не про пекло у бою
      і не про ідилію в раю,
      а про те, що націю єднає.


      04.2024



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Поетичні ребуси
      ***
      Диявола не бачили ні разу,
      але усюди є його рука
      у вигляді зеленої зарази.
      Воно і тут у ролі віршомаза
      ще удає із себе козака.

      ***
      Поети є реальні, і ніякі,
      і ті, що завойовують серця,
      але... якщо ми щирі до кінця,
      то не ламаймо правила загальні,
      аби зайняти не свої місця.

      ***
      Ми усілякі. Але як не є,
      усі ми добиваємось одного,
      аби і у поезії своє
      притягувало іноді до свого.

      ***
      Уже й весною на планеті
      стерня поезії цвіте
      і, уповаючи на те,
      скиртують у вінки сонети
      і неофіти, і поети,
      аби піймати пієтет.

      ***
      Надіятися, може, і не всує,
      що опанує грамоту народ,
      та поки-що процеси педалює
      один і той же нео-ідіот.

      ***
      У кузні імітації процесу,
      що нібито, поезії кує,
      музики є, і барабани є,
      і видатні аматори інверсій,
      та окаянне у кімвали б’є.

      По інерції
      Плідна поезії нива,
      поки тобі не чужа.
      Навіть коли без гроша,
      буде людина щаслива,
      адже навзаєм красива
      внутрішньо чиста душа.


      02.2024



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Скорописи по живому
      ***
      Не пишуться вірші.
      Лякає ЧаПе –
      чим гірше, тим ліпше
      ерзацу ОПе.

      ***
      Якщо і ніяке
      тасує війська,
      тоді у вояки
      корона тяжка.

      ***
      Триматися влади,
      причина одна –
      ніякої зради
      не спише війна.

      ***
      Та годі лякати,
      що буде майдан,
      якщо винуватий
      один отаман.

      ***
      Якщо обираєш
      паяца-цабе,
      чому не вважаєш
      виною себе?

      ***
      Останні етапи
      цієї війни –
      урізати лапи,
      що біля казни.

      Інклюзія
      Готові до бою
      майбутні герої
      своєї одної
      Вітчизни сини,
      якщо переможе-
      мо плем’я вороже,
      тоді уже, може,
      не буде війни.

      02/24



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Підсумки
      ***
      Росія визволяє три віки
      від нації Бандери українців.
      Але навіщо ми, сякі-такі,
      у відповідь на бомби по столиці
      поцілили у їхні літаки?

      ***
      Не лікар я, та маю на увазі –
      у хворої совкової сім’ї
      діагноз є... поїхали по фазі.
      Вертаємося на круги свої
      у просторі, у психіці, у часі.

      ***
      Немає репутації у гнид,
      а рейтинги – лише більмо на оці.
      Лишається єдине – суїцид
      і харакірі у новому році...

      ***
      Кілок на лобі декому теши,
      усе одно у нього чорне – біле.
      Та хоч собі сьогодні не бреши,
      навіщо вчора обіляв дебіла.

      ***
      Не жадібні бувають москалі
      у ейфорії і на епатажі –
      все під ялинку: сушки, кораблі,
      ракети, батальйони, екіпажі.

      ***
      Руїною окопана земля
      готова до чергової атаки,
      аби плюгаве пугало кремля
      як шишку почепити на гілляку.

      Ітоґо:
      Уже на носі високосний рік.
      Колядники із офісу активи
      украдені пакують на Мальдіви,
      омани, емірати, в інший бік...
      злодійкувата партія базік
      очікує на новорічне диво.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Крізь рожеві окуляри
      ***
      А ми усі із шостої палати,
      якщо не розуміємо, чому
      пора вітати
      і у шию гнати
      і по одежі, і по розуму.

      ***
      А наша делегація балету
      явила небувалий епатаж
      у білих кедах.
      Ну, а попереду...
      очікує новий ажіотаж.

      ***
      А в шапіто усі наполеони,
      і як один за армію взялись,
      бо є мільйони
      й теле-марафони,
      аби в історію... уляпатись.

      ***
      А «неутік», усе-таки, набрався –
      як не ума, то духу... не лоха
      і не ус...ся,
      а таки, подався
      у вояжі у свиті єрмака.

      ***
      А в Україні жаба – це не птиця,
      та квакає, буває, на стеблі, –
      це я, дивіться –
      у руці синиця!
      Та дорогі у небі журавлі.

      ***
      А нації об’явлена вендета
      яси і зла на полі доброти.
      Є пієтети,
      та така кебета,
      що є куди... нема за ким іти.

      Апеляція
      А фінішую на печальній ноті,
      тому що на захопленій землі
      є ідіоти,
      що іще не проти
      умов, які диктують москалі.


      12.2023



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Куртуазні нотатки
      ***
      Америка не знає голокосту,
      її не завойовує совок,
      тому у день подяки, ради посту,
      ще милує індиків і качок.

      ***
      На раші не було голодомору,
      бо Україну зайняли брати
      і ради людожерної мети
      її перетворили на обору.

      ***
      На босі ноги узуваю мешти
      і думаю... наївно, – ось то ми!
      Бодай, не виділяюся із решти
      народу, що тікає із тюрми.

      ***
      Мусимо звіру обрізати лапи,
      поки осяде у наших умах, –
      на генетичному рівні кацапи –
      це бабуїни, хоча й у штанах.


      ***
      Нема ніде такого русофіла,
      якому лють не осліпляє зір.
      Хто у собі плекає «руській мір»,
      до того не дійшло, то долетіло.

      ***
      Не афішую ні свою породу,
      ні Божої до себе доброти,
      але не раджу зопалу іти
      майданом знову за чужу свободу.

      Nota bene
      Мову не потрібно захищати
      з піною у роті. Адвокати,
      вашій допомозі завдяки
      оживають рашеські полки
      параної, фобії і вати...
      ніж із вітряками воювати,
      краще обрубати язики.

      11.2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. На ешафоті минулого
      ***
      Повільно вимирає темне,
      партійне... люте і нікчемне,
      яке вело кудись народ.
      Але на зміну йде зелене
      і височіє ешафот.

      ***
      « Нам помирати ранувато...»
      такі були колись пісні,
      а нині пізно воювати...
      та і по заповіді п’ятій
      суддею бути – не мені.

      ***
      Неначе є рідня і друзі,
      яким зі мною не везе,
      бо допомога – над усе,
      а я не буду... у прислузі
      найгеніальшого Зе.

      ***
      Все, що радянське, то не наше,
      так мало бути на землі,
      якби ми полюбили рашу,
      та українські куркулі
      ще пам’ятають мать... і вашу.

      ***
      Не буде перемоги у війні,
      якщо про це не вдарити набатом
      на красній площі і послати матом
      пуйло, яке по вуха у лайні
      ще хоче об’явити ультиматум.

      ***
      Порідшали «полки безсмертні»,
      але подекуди ще є
      заміна армії рантьє,
      упевнена, що є що жерти
      і що цеглина не уб’є.

      Осанна
      А ми співаємо осанну,
      бо нам у спеку непогано,
      коли буяє лобода.
      Питається, – навіщо рани...
      «це вже було» – орда, погани...
      навіщо кров...
      тече вода.

      08.2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Промивання мізків
      ***
      Ногою однією ми у НАТО,
      а другою... не вистачає сил
      узяти й зафутболити за ґрати
      реципієнта шостої палати,
      аби угомонився русофіл.

      ***
      Відомо де, для чого і чого
      засмічували мізки комуністи,
      що українська нація – нацисти,
      та невідомо нащо і кого
      виховують сьогодні пацифісти.

      ***
      У декого і тачки, і хороми,
      і хитрі не такі уже й дурні,
      і не одні, напевне, воєнкоми
      у голові яких не всі удома,
      а хобі – багатіти на війні.

      ***
      Оратори – хороша креатура
      народу, влади, армії... але
      якщо це увертюра диктатури,
      то краще за водою по Амуру
      нехай собі іде за кораблем.

      ***
      Десь і людей рятують ескулапи,
      і ворога, який іде у рай...
      о, воїне, собаку оминай,
      а у бою скаженого кацапа
      жалій, не рань, а зразу убивай.

      ***
      І тіло, й ноги наші не із глини,
      кров не водиця, але воля – криця
      і тільки меч рятує Україну...
      а от на щит із тризубом віднині
      до сходу сонця гавкає лисиця.

      Резюме
      Попереду і грози, і морози,
      та буде перемога ще і... сльози
      і радості, і горя довгий вік,
      аж поки зарубають малороси
      у пам’яті, на лобі і на носі,
      що їм дає і дав чужий язик.


      08.2023



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Зарубки пам’яті
      ***
      Сліпим душею я не ескулап.
      Соромити глухе немає часу.
      Якщо воно уперте, наче цап,
      одного разу, то й черговий ляп
      цієї шельми – це ознака сказу.

      ***
      Не маю я емпатії рідні
      тієї, що чужа мені по духу,
      то й – ну її... іду в самотині,
      бо візаві мої тугі на вухо
      до істини, яка... не у вині.

      ***
      Як не пнись, а чмо не буде гуру,
      так було і є... але повік
      у юрбі совкової культури
      і партійної номенклатури
      балакун – великий чоловік.

      ***
      Чи то електорат зеленуватий,
      чи то еліта нації не та,
      що, наче, є із кого обирати,
      а потім неможливо угадати,
      хто є король на троні у шута.

      ***
      У гамівній сорочці санітара
      у всьому винен – винний без вини.
      А пацифіста не чекає кара
      за те, що закликає, для піару,
      до миру із ордою сатани.

      ***
      Кожен день історії імперій –
      це насилля звіра над людьми.
      Лютувало до нової ери
      і конає у новій печері
      бункерне опудало пітьми.

      Осадок
      В усі часи, коли юрма не проти
      людиноненависницьких ідей,
      на сцені появляється Арей
      у вигляді шута... а ідіоти
      і божевільні у бою істоти
      вирізують «кинжалами» дітей.


      08.2023



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Пунктуація злоби дня
      І
      Долаємо історії етапи...
      нас об’єднали у бою... кацапи,
      колаборанти і бойовики.
      Триває окупація, таки,
      допоки мають волохаті лапи
      у офісах тугарини-вовки.

      ІІ
      Ерефія до всього має діло,
      така уже натурою вдалась,
      та як би їй у пеклі не кортіло
      головувати – хай живуть дебіли
      на болотах, а в Україну – зась.

      ІІІ
      Богемі помагає мімікрія,
      язичнику – отесані боги,
      поету муза додає снаги
      дискутувати... це його стихія,
      але... навіщо зайві вороги?

      ІV
      Навіщо емісари і ґаранти,
      коли освіта і наука... на-
      магаються культуру рятувати,
      а мафія не вміє пам’ятати,
      де і куди дівається казна?

      V
      Московія фільтрує Україну,
      благонадійність міряє дебіл
      із лугандону... і немає міни,
      якою би поміряти скотину,
      коли у яму ляже русофіл.

      VI
      Ми ідемо... і, може, як раніше
      опустимо агресора на дно.
      Еліта розраховує на більше,
      але... на це кебети не дано.
      Красиво грати ролі – це одно,
      а бути поза грою трохи інше.

      Резюме
      Кар’єру не будують на крові.
      І по порядку це ще не єдине,
      що лідеру нагадує провину...
      але погоду роблять візаві
      і рейтинги у буйній голові
      паяца в ролі чесної людини.


      07.2023



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Очевидні свідчення
      ***
      А нашій раті заважають наші
      відомі самураї-шахраї...
      то хай на раші
      в золотій параші
      лишаються лакеями її.

      ***
      А НАТО нам і досі помагає,
      аби... на смерть стояли вояки,
      але чекає,
      що самі до краю
      московії ще дійдемо, таки.

      ***
      А сатана ще надуває біса
      із газовою булькою в заду...
      він і без візи
      у Європу лізе,
      бо і смола ще є в його аду.

      ***
      А є і до кобзона кандидати:
      вусатий поц, отруйний соловій,
      лошак цибатий,
      боброїдка клята...
      і їхній імператор кін-чен-ий.

      ***
      А демократія спостерігає,
      чи лопне, чи удавиться упир...
      то Україна має
      йти до раю
      або у пекло в боротьбі за мир.

      ***
      А Божий суд уміє запитати, –
      коли і де... навіщо і чого?
      І час розплати
      доганяє ката
      за злодіяння скоєні його.

      Опція вироку
      А є іще апологети юди,
      які не мають серця і душі,
      тому усюди
      нелюди – не люди,
      а виродки лукаві і чужі.


      02.2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Кінець темного світу
      ***
      А Україна має майже все,
      що нашу перемогу наближає,
      і тьму вона знесе,
      і націю спасе,
      яка на індульгенцію чекає.

      ***
      А ми нариєм ям поза високий тин
      і рів із крокодилами по краю...
      сконає *** син
      у бункері один
      і черті понесуть його до раю.

      ***
      А поки готували «леопарди»,
      то українці у своїй крові
      умились... варто
      нагадати НАТО,
      що треба мати ґлей у голові.

      ***
      А рашизму жити заважають
      люди, уцілілі від війни...
      їх рівняють
      із землею краю,
      що не хоче жити як вони.

      ***
      А що тепер у кого на умі,
      освітлено каналами етеру,
      та ми й самі
      даємо опір тьмі
      і хунті світового мародера.

      ***
      А нашу долю пишуть небеса
      і у серцях ще жевріє надія –
      мине яса
      як на траві роса
      і нас чекає місія месії.

      Місія
      А ми ще дочекаємось весни,
      а там і наше переможне літо
      і вернуться з війни
      і дочки, і сини...
      і хто, як не вони – герої світу?


      01.2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Вісті звідусіль
      ***
      А Україна все ще у вогні...
      а решті – і не холодно, й не тепло,
      що ми у цій війні,
      таки, одні,
      аж поки у Європі буде пекло.

      ***
      А ми йдемо стіною на стіну
      ворожу за свою країну
      і на кону
      не лишимо одну
      єдину суверенну Україну.

      ***
      А поки-що перемагає мат...
      це мілітарні органи росії
      забили у набат
      і пролетаріат
      іде на плаху... за буржуазію.

      ***
      А дещо і пуйлу перепадає,
      коли переїдає за столом.
      Його у зграї,
      наче, і немає,
      бо виглядає явно бараном.

      ***
      А після бойні зайві трибунали.
      Навіщо ті витрати на суди?
      Є канібали,
      щоби доїдали
      останки повелителя орди.

      ***
      А зайве долучилось до бюджету,
      ну, се б то – влада, а не волонтер...
      і не поети...
      далі... по сюжету,
      це очевидно – корупціонер.

      Осадок
      А долю США вирішують не трампи,
      а нашу – ясно, що не єрмаки,
      яким... до лампи,
      що лише арапи
      за рашу і... зомбовані совки.


      01.2023



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Перед виносом
      ***
      А генерали банди маніяка
      воюють між собою – хто кого.
      Ой, небораки,
      маєте собаку –
      тримайте у наморднику його.

      ***
      А пуйлу і кров людська – вода,
      і сльоза дитини... і до скону
      міль бліда
      усій землі біда
      як чадний недопалок бавовни.

      ***
      А є чудовий вихід у пуйла –
      поїхати самому у Гаагу...
      хоча і на козла
      Феміда зла,
      та за мільйон позиче колимагу.

      ***
      А на хіба раз... путіну баби
      і два... ці бісові кабаєнята?
      А от якби...
      іронія судьби,
      могли би у Європі поховати.

      ***
      А ще одна ідея визріває –
      мочити мафіозі у лайні,
      а як спливає
      то нехай до раю
      показує дорогу кацапні.

      ***
      А ми не розгадаємо таємну
      і загадкову душу мудака,
      бо ця личина темна
      має гени
      диявола, адольфа і совка.

      У фіналі
      А вову запросили до вінця
      і... підманули. Він один у храмі.
      Нема отця
      і іншого кінця,
      аніж у пекло уперед ногами.


      01.2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Секрети язикатої Хвеськи
      ***
      А в історика раші істерика.
      Об’явили секрети кремля,
      що Америка
      викрала «Щедрика»
      в українця, а не в москаля.

      ***
      А істинну історію росії
      писала неотесана орда,
      юродиві месії
      і злодії,
      які і нині – світова біда.

      ***
      А наші ЗеСеУ наклали вето
      на перемир’я у святе Різдво...
      запущені ракети
      і шахеди
      збиває українське ПеВеО.

      ***
      А на луб’янці корабляцький шум.
      Іде мобілізація ординців
      і тугодум
      рішає наобум,
      чи жити, чи здихати як убивця.

      ***
      А генерали з’ясували матом,
      чому це у кобзона орків – тьма
      і чи не варто
      траур об’являти,
      коли аншлагу у раю нема.

      ***
      А раша дресирує нам папугу,
      такого ж, як опудало кремля,
      при цьому слуги
      як усі хапуги
      теж хочуть мати золоте теля.

      Витяги
      А лімерики це не лірика,
      а байки про худобу і скот.
      Є ще вигадка
      у сатирика,
      у якого герой – ідіот.

      01.2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Верхівка айсберга
      ***
      А вся Україна спинити не може
      затіяну спецоперацію зла
      і нині... дай, Боже,
      вона допоможе
      поповнити пекло ордою пуйла.

      ***
      А нам на вуха локшини чіпляє
      дволика Рада, а чуже ОПе
      за себе дбає
      і бюджет пиляє
      аж у Європі чути, як сопе.

      ***
      А долари висмоктує війна
      і ненажери-корупціонери...
      тому вона
      кривава й затяжна,
      що армію грабують мародери.

      ***
      А зе́лені чихати на культуру,
      аби лише свої керівники
      і на халтуру
      поділити шкуру
      ведмедя, не убитого... таки.

      ***
      А, як віщає радіо... і преса,
      триває релігійний марафон,
      бо інтереси...
      ради мерседеса
      ворожої єпархії – закон.

      ***
      А тліючі на паперті кадила –
      те саме, що і ризи сатани...
      нечиста сила
      і попи кирила
      були і є кадилами війни.

      Популяризація
      А це лише частина тої правди,
      яку не осягнув електорат,
      коли заради
      вигоди і зради
      обрав таке... і досі лиже зад.


      01.2022



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Антиподи антагонізму
      ***
      А фейки – це не іграшки війни,
      а фіґові листочки пацифіста:
      зелені – це чини,
      недомірки – пани...
      а їхній ворог – націоналісти.

      ***
      А маніяки тоталітаризму
      усе іще будують комунізм,
      і міра дебілізму
      і цинізму
      переростає у антагонізм.

      ***
      А візит у США навів туману
      аж перехрестився сатана,
      в ролі левітана
      без обману
      наш пацан сильніший пахана.

      ***
      А у сенаті ще ідуть дебати,
      чи отруїти параноїка,
      чи то не заважати
      руйнувати
      йому його імперію совка.

      ***
      А на ТеБе кувікає свиня,
      годована з корита окупанта...
      і кацапня
      готується щодня
      від себе малоросів захищати.

      ***
      А обраний дає паяцу пас
      і ми перемагаємо у спорті.
      Чекаємо указ...
      якщо, – іду на вас,
      уриє самозваного по морді.

      ***
      А наш верховний вище візаві
      московії на цирковій арені,
      а от на світовій –
      вавки у голові...
      і булава обом не по кишені.

      Епілог
      А на землі ніде немає місця,
      яке не руйнували москалі...
      якщо убивця
      шастає в обійсті,
      йому немає місця на землі.

      01.2023



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Новорічні йолки-палки
      ***
      А рік новий... московія почне
      і до кобзона побіжать подонки
      почути голосне
      скажене, і м’ясне,
      і смажене, що упаде під «йолку».

      ***
      А безголові нацики-рашисти
      ідуть в атаку за атчізну-мать,
      бо лобне місце
      зайняли чекісти
      і... тисячами голови летять.

      ***
      А росіянці падають у морок,
      відхоже місце має сатана...
      усохне мозок,
      поки відморозок
      дотумкає, що це, таки, війна.

      ***
      А нам би дожити... аби
      пішли на московію танки
      і спецоперація «И»
      що може тривати роки,
      закінчилася на світанку.

      ***
      А в тилу у ворога горить...
      наче, на ялинці сяє ясно
      золота блакить...
      це триває мить,
      та уже ніколи не погасне.

      ***
      А в офісі зеленому – кроти
      і в Раді – миші захотіли сиру,
      аби і два фронти
      очолити, і йти
      супроти України... ради миру.

      Ласощі
      А на чорний рік готують зайця.
      Види тварі нищаться щодня...
      і між націй
      як неандертальці
      щезне з мапи світу кацапня.

      12/22



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Опущені башти кремля
      ***
      А коняка і три гамадрили
      заблудили... бо курви кремля
      захотіли...
      забули горили,
      де кінчається їхня земля.

      ***
      А ідіот за мать не нашу
      іде, куди і корабель...
      і в епатажі
      на параші
      її вважає за бордель.

      ***
      А в союзі не було пошани
      ні до сексу, ні до ковбаси,
      та і досі знана
      валька-півстакана
      на імення – «красниє труси».

      ***
      А у думі – дупи не спінози
      і не Апулей, не Оруел,
      а рогозін
      у метаморфозі
      був у позі – «золотий осел».

      ***
      А біснувата мумія пігмея
      у мавзолеї зайняла притон,
      де по ідеї
      діти цього гея
      і двійники усядуться на трон.

      ***
      А хто кого, і досі невідомо...
      повію спокушає сатана
      і у содомі,
      і у себе вдома
      не відчуває сорому вона.

      Антитеза
      А терпіли – це ерзац культури
      у гаремі дикої орди
      і в натурі
      у державній дурі
      їм усім заштопали роти.


      12.2022



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Коротко і ясно
      ***
      А у двобої настає пора,
      яка укриє небо янголами...
      релігія стара
      не без добра,
      але погани окупують храми.

      ***
      А наша віра гине у ясі,
      коли і хижаки, і вівці ситі.
      Юродиві усі
      чини русі:
      владики, ієрархи, посполиті.

      ***
      А найтемніший на землі народ –
      зомбовані дебіли і повії...
      не знає бот,
      що він є ідіот,
      бо цього ідіот не розуміє.

      ***
      А кривослав’я спокушає біс
      і гей-попи позадирали ризи...
      А із-під риз
      ударило у ніс
      і то таке, що падає донизу.

      ***
      А на амвоні визначна подія –
      побачили кощія і ягу...
      поставили злодії
      до події
      і Богу свічку, й бісу кочергу.

      ***
      А у філіалі ефесбе
      оновили парадигму правил
      як себе
      освячує цабе,
      нині іменоване – диявол.

      Алілуя
      А декому, то ідола давай,
      то літургію біса із амвона,
      то... Боже, помагай
      іти у рай
      апологетам їхнього закону.


      12.2022



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Дуплети
      ***
      На раші сатана готує бал –
      і на льоту міняються сандалі
      у нашої «еліти»... карнавал:
      пернаті набирають вищі бали,
      отримує «подяку» генерал,
      а у герої вибився «квартал»
      і шалапути мають по медалі.

      ***
      На швайку шило поміняв пахан,
      а наш пацан – свої пріоритети
      то на кульбіти, то на піруети...
      урешті... ну який то отаман,
      якщо не добачає рикошети?

      ***
      Таїть у бункері *уйло
      отруйне жало тарантула
      саме собі... аби це зло
      прокляте на землі забули,
      немов його і не було.

      ***
      Серійні газогони і ракети
      ніяка не витримує земля,
      а могікани... далі – по сюжету,
      як стане екологія планети
      заручницею мафії кремля.

      ***
      У ворога епітетів багато.
      Одне із них – сусіда-сатана,
      що окупує віру, душу, хату,,,
      то як умиротворювати ката,
      якого підгодовує війна?

      ***
      Усе ще базарює «руцкій мір»...
      украденим торгують московити,
      і суне... суне ненаситний звір,
      і пхає рило у чуже корито...
      і думають-гадають посполиті, –
      а може, лопне людоїд-вампір?

      Інклюзія
      Не заколише душу ахінея
      про епохальний ХХІ-й вік,
      де від війни немає панацеї...
      і розуму немає у калік
      на голову, яким чужий язик
      не заважає... бути кацапнею.


      09.2022



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Несумісне і природне
      ***
      Які не обираємо краї,
      усе це – шапіто... а ми – на дроті:
      знайомі, друзі, рідні, нічиї...
      та необхідне для душі і плоті
      і те, що залишаємо на потім,
      не повертає на круги свої.

      ***
      Не помагає успіху нещастя,
      але не роню зайвої сльози,
      що не угодний особливій касті
      козирної колоди тої масті,
      де, нібито, тасуються тузи.

      ***
      Нема любові у розлуці,
      немає щастя у біді.
      Біда, коли свої скубуться,
      тому що... чорні і руді...
      і не відмиєш у воді,
      а друзі... друзі пізнаються.

      ***
      Усе це діється, либонь,
      але... неначе, не зі мною...
      я не воюю із ордою,
      але беру її вогонь
      на себе... хмарою, водою.

      ***
      Існують якось гади і примати...
      Чого лише немає на землі,
      коли за тебе є кому писати.
      Найтяжчий хрест, який ти можеш мати,
      це існувати серед москалів.

      ***
      Ми незалежні, вільні, самостійні,
      та місія у кожного тяжка –
      не тільки дослухатися до гімну,
      а класти тіло під ворожі міни
      і вичавити із душі совка.

      Нотація
      Якщо сміюся, то і над собою.
      Ніякої зарази не боюсь,
      що нехотя, собі допишу плюс.
      Розбуджений сиреною нічною,
      звикаюся з буденною війною
      і про ніщо не пишеться чомусь,

      08.2022



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Грубо кажучи
      ***
      Увійти в історію – не гріх,
      заодно і «вляпатись» – не варто...
      бути параноїком... не жарти,
      бо усюди вистачає їх:
      шут, паяц, убивця, імператор...
      це серйозно викликає сміх.

      ***
      Верблюда рятувати не реально.
      Яке воно було, таке і є –
      і скоєне уже, не визнає,
      і хоч тягни за вуха із провалля,
      усе одно у душу наплює.

      ***
      І в онлайні можна воювати...
      у тік-тоці... а чому б і ні?
      Он воно... на білому коні
      у окопі... знайте, окупанти,
      хто перемагає на війні!

      ***
      Героя помічають у бою,
      політика, очільника народу –
      у бойовому осередку роду...
      то й не шукай на голову свою
      або на дупу зайвої пригоди.

      ***
      Діла забуті, та уроки є,
      і є таке напучення ґаранту, –
      перевіряй оточення своє,
      аби й тебе, і реноме твоє
      за цю війну не оточили ґрати.

      ***
      Ця візія не має моветону
      у дусі оголтілої Москви.
      Про що це я? А-а-а... є такі закони
      неписані, табу і заборони...
      і риба не гниє із голови.

      Істина
      Йде боротьба і це уже не жарти,
      що доля наша кинута на карти,
      де і тузи – найняті вороги...
      Нема пророка у своєму краї
      і я нікого не переконаю,
      що істина не додає снаги.


      06/22



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Базис майбутнього
      ***
      Ми виграємо цю війну,
      та не надіймось, ради Бога,
      що буде легка перемога...
      усьому знаємо ціну,
      але відомо, ради чого.

      ***
      Ми звикли жити жартома,
      та ситуація невтішна.
      Діагноз: горе від ума,
      найкраще там, де нас нема,
      а де ми є, то там найгірше.

      ***
      Європа візи не дає
      чужому у свої палати,
      не поміняти те, що є –
      убоге наше житіє
      на вільне, сите і багате.

      ***
      Доцільно мати не один
      супроти ворога детектор,
      та напрямку одного вектор –
      до автомата – магазин
      і артилерії коректор.

      ***
      Гундяй на раші – лжемесія,
      та уявляє ще себе
      у рясі УПеЦе росії
      як філіалу ефесбе.

      ***
      Паяц уроду береже лице
      відомо де, коли і ради чого
      у нього ще не кинули яйце...
      та Україна ще до перемоги
      одноосібно вже не проти того,
      щоб одностайно виконати це.

      Резюме
      Дитя війни не вибачить вину
      народу мого
      іноді тупого,
      що обирав на виборах війну.
      .................................................
      Як мало того, що іде по лезу
      не ради миру, а проти війни
      і як багато палиць у колеса
      готуються поставити чини.


      06/22



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 7 | Рейтинг "Майстерень": 7

    25. Перше квітня
      ***
      Жартує цього року небо.
      Аби не сумно нам було,
      то перше квітня не на зло
      з єврея робить те, що треба,
      і клоуном стає пуйло.

      ***
      Як тала весняна вода
      тікає зусібіч орда
      і перелоги оре змій
      на урожай, і не біда,
      що залишає перегній.

      ***
      Востаннє бункерна зараза
      ще не сміялася ні разу,
      та Україна – над усе,
      коли орду за перелази
      вперед ногами понесе.

      ***
      Щезає нація мізерна
      і соловіє де-не-де,
      та як соняшникове зерня
      весною, може, ще зійде,
      коли на землю упаде.

      ***
      Піде і раша у підвали
      усе одно
      на саме дно,
      коли скажені генерали
      нокаутують у кінці
      те, що не тоне у ріці.

      ***
      Колись дійде до орків мода –
      любити волю і свободу
      і, може, не за мать твою
      зруйнують дикі ідіоти
      всю метрополію свою.

      Ексклюзія
      Панове, гей! Чи вірите, чи ні –
      я не жартую... говорити мушу,
      якщо ми чорту продаємо душу,
      тоді не буде ще кінця війні.

      03.2022



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Сюр
      ***
      А в Україні нині поле брані
      між ангелами світла і пітьми.
      Супроти рвані
      воїни Майдану
      уже чекають Божої сурми.

      ***
      А на війні як на війні – одні
      перемагають, інші будуть мертвими...
      та аж у цій війні –
      чи ми брати, чи ні
      до кожного дійшло, але – ракетами.

      ***
      А на Парнасі меншає бісоти
      і на халяву, Богові хвала,
      найшли роботу
      горе-патріоти,
      римуючи пу-пу і ла-ла-ла.

      ***
      А на кацапії – одні головорізи,
      немає там людей і не було.
      Та кожне до зарізу
      хоче візу
      у рай, куди заманює пуйло.

      ***
      А генерали раші – канібали,
      які усе їдять із голови...
      чекаємо фіналу,
      аби її не стало
      чи від сокири, чи від булави.

      ***
      А на мордорі є емір...
      у бункері... бажає миру,
      спецоперацій... харакірі...
      і на сортір
      цупкий папір,
      але формату – А4.

      Епілог
      А на останок подію одну
      маємо анонсувати:
      оголосити Європі війну,
      здатись і бути у НАТО.


      03.2022



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Вінегрет з блекотою
      ***
      Із ірокезів та із могікан
      живими залишились одиниці...
      так само українцю свій «фіґ вам»
      показують сучасні якобинці,
      що нині викорінюють слов’ян.

      ***
      Солов'ї-розбійники в лісах
      об'єднались і отаборились,
      у кощія сили появились...
      у народу не минає жах –
      блекоти зеленої об'їлись.

      ***
      Усе, що досягають батогами,
      заточене на кінчику пера
      історії... бо нинішня пора
      така, що і добро із кулаками,
      і пряники не додають добра.

      ***
      Кусаються не тільки-но собаки,
      але й оскаженілі посіпаки,
      яким собачі премії дають,
      коли на ешафоті маніяки
      і фарисеї учиняють суд.

      ***
      Як важко щось одне обрати,
      коли і вибору нема,
      і не минає, зокрема,
      в Європі – учорашнє завтра,
      а на Московії – тюрма.

      ***
      Вегетаріанські апетити
      мають два любителі корита...
      українські «овочі» жують
      і неутолима їхня лють,
      бо крові немає,
      щоб запити.

      На закуску
      На третє залишається забути,
      що попереду і позаду – рать,
      а у меню євшану і отрути
      переважають прянощі цикути
      і спеції солодощів гірчать.

      01.2022



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Вичищене із багатослів'я
      ***
      В поезії не вистачає манни
      небесної і варива води,
      якої вистачає графоману...
      і лицарі без сумніву й догани
      пакують у бульки свої труди.

      ***
      Як жаль, що і поети не мольфари,
      і генії не мають на таксі,
      і що у них немає того дару,
      яким не володіли би усі.

      ***
      Немає вже Ітаки, Спарти, Трої
      і вимирають не землі герої
      як і літературні імена...
      паяців спокушає сатана,
      аби не затихала параноя.

      ***
      Нікого не окрилюють сюжети
      поеми, оди, думи козака,
      мелодії елегії, сонету
      і вигасає музики ріка,
      коли віщають викопні поети –
      літаючі пра-ящури планети
      щезаючого племені совка.

      ***
      Летять душі живої ескулапи
      за край неопалимої землі
      як журавлі...
      у вирій... назавжди,
      і вже не повертаються сюди,
      де навіть у болоті є кацапи
      і квакають по селах москалі.

      ***
      Будь-яке міняю на любе
      і лунає пісня веселенька...
      популяризуємо себе –
      солов'ї, оплакуючи неньку.

      Ексклюзія
      Ніхто нікого не жене
      у шию – видавати вірші,
      де декларуємо одне,
      а пропагуємо щось інше.

      01.2022



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. В'юнка нитка історії
      ***
      Немає ані тактики, ні цілі,
      ні якоря, ні палуби, ні кіля...
      у морі лиха ми, таки, одні...
      рабів галери позмивали хвилі,
      а до Європи милі... милі... милі...
      надійно сидимо на мілині.

      ***
      Котячий рік – це не про нашу віру,
      якою б не здавалася вона.
      А поки-що зарядимо мортиру –
      у гавань миру рухає війна,
      аби зайняти хату і квартиру.

      ***
      У юди викрали п'ятак.
      Немає тридцять три проценти.
      Давай... топити опонента!
      Але насправді все не так
      як у дурній балді клієнта.

      ***
      Стратегію будує сатана...
      реалізує плани Барбароса
      дворняжка боса,
      пітерська шпана,
      яка на всіх наїхала
      барбосом.

      ***
      Історія фіксує як рекорд
      досягнення небачених висот –
      лукаві наші і лихі сусіди
      формують... злуку і в часи кориди
      об'єднують до опору народ.

      ***
      А пандемія не складає ласти
      і торпедує ХХІ-й вік...
      аби на себе руки не накласти,
      планета позбавляється баласту –
      сиріт, пенсіонерів і калік.


      01.2022



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Культ ерзацу
      ***
      Жуємо суржик. За таке меню
      подякувати маємо «сосєдку»...
      усі віки підсовує свиню,
      але розповідає, що конфетку.

      ***
      А Пуцька й Бацька – «баловні судьби»,
      останні узурпатори свободи...
      обоє на галері як раби
      їдять і п’ють і... каламутять воду.

      ***
      А наш малий Наполеон
      теж замутити щось не проти,
      допоки на його зальоти
      не реагує сам Бурбон.

      ***
      А...
      на верхотурі боротьба...
      бе...
      заматюкалося цабе ...
      ве...
      пора міняти на нове...
      і...
      а там усі вони такі.

      ***
      За владу перетягують канати
      то тіньові, то видні супостати
      і наперед ніколи не поймеш,
      кому на плаху, а кого карати.

      ***
      Від правосуддя їде дах...
      у всіх однакова потреба –
      понишпорити у судах
      і вийти на самого себе.

      ..........................................
      Чого немає, того і немає,
      аби дійти до ручки ...і до краю...
      Не підіймайте зайвої ваги,
      якщо на це снаги
      не вистачає.

      12.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Сучасні рубаї
      ***
      Людина сотворила Бога-Сина...
      і капище придумала людина...
      зате цілує ідола і мощі
      за те, що ходить до чужої прощі.

      ***
      Дереворити прикрашають хату,
      оберігають дух її – пенати,
      ікони зображають тільки те,
      чим світова релігія багата.

      ***
      Збуваються і фантастичні мрії,
      і на удачу тліючі надії...
      але якщо дається й не беремо,
      то це слугує інде лиходію.

      ***
      Не забувай, що за душею сохне
      ота...з косою... хапне і не охне.
      Та поки є надія на Аллаха,
      емір живе й осел його не дохне.

      ***
      Усе, що помічаю на окрузі,
      нагадує її... одну... у лузі...
      шукаю на землі її сліди.
      І що? У неї – віртуальні друзі.

      ***
      Усе найкраще кануло у Лету...
      виною цьому – оди і сонети,
      а ось на те, чим серцю завинив,
      не реагують іноді й поети.

      Нарація
      Я не римую крові і любові,
      нові слова мені уже не нові,
      любити і жаліти не умію,
      рубаю рубаями по живому.

      12.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Байки Ходжі
      ***
      На цьому світі оминай папуг,
      аби у рай не завела недуга
      або тебе не охопила туга,
      коли плює у душу щирий друг,
      а ти не оминув такого друга.

      ***
      Гаряче слово – це огниво!
      Оце і баєчка уся.
      Але говорячи правдиво, –
      мені сміятися важливо,
      аби не випендритися.

      ***
      Якщо розумні у полоні
      дурних ідей – це щось не те,
      бо тільки ідіоти повні
      єднають грішне і святе.

      ***
      Хто має що додати, додає,
      хоча й хвала лукавою буває,
      коли тебе за дурника тримає
      базікало про житіє твоє.

      ***
      Жива порода ліплена із глини,
      а криця – із іржавої руди
      і є різниця, чи іуда ти,
      чи істина у образі людини.

      ***
      Не обіцяй чуже нікому
      і не бажай своє сліпому...
      не уповай на майбуття...
      життя передбачає кому
      і точкою стає життя.

      Резюме
      Не випускай із бутля джина
      Хоттабича... і Насреддіна...
      а заховаєш їх на дно,
      то по велінню Аладіна
      подує буря все одно.

      12.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Білим по-чорному
      ***
      У кожної свекрухи є невістка,
      яка у тому винна, що і їй,
      буває, у воді спливає... тріска...
      а от у нас такою є сусідка
      і на поганий мир нема надій.

      ***
      А грізний цар Московії за фахом
      був неуком, який поїхав дахом
      і диспути з ученими були...
      і не одного ґенія на плаху
      публічно після диспуту вели.

      ***
      Усі поети не ледачі...
      оцінюю щодня –
      на розпал, все-таки, найкращі
      радянські видання

      ***
      А на... і в Україні – зрада, –
      віщає на Московії
      осатаніла пропаганда
      фальшивої історії.

      ***
      У москаля один девіз, –
      за все, що з’їли, треба пити!
      А за меню, що коле в ніс,
      тобою можуть закусити.

      ***
      Несповідимі путі
      наші до спільного Бога
      з паствою ворога твого,
      поки у цьому житті
      маєш сусіда лихого.

      Епілог
      Немає іншої дилеми,
      чи то молитися на темне,
      чи ждати як ударить грім...
      а поки підкидаю теми,
      аби писалося усім.


      11.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. За покровом ночі
      ***
      Жила-була... але не знаю,
      чи то жадоба, чи брехня
      розворушили злобу дня,
      коли доведена до краю
      юрба уже не вибирає...
      кого лупити навмання.

      ***
      Нема чого боятися війни...
      вона вже є і перейшла межу
      червоних ліній... слуги сатани,
      старі пройдохи і нові чини
      виписують фігури Ліссажу.

      ***
      Кінця управи нечисті не видно.
      У них одна задача – на віки
      урівнювати люд на рівні бидла
      і правити, роздаючи пайки.

      ***
      Юрма не помічає вади,
      не пам’ятаючи досьє
      майбутньої своєї влади...
      народ, що обирає банду,
      її заручником стає.

      ***
      Сліпому уночі
      немає стиду...
      йому і зі своєї каланчі
      іще угодні наші діячі,
      та це уже на грані суїциду.

      ***
      На землю опадає листя,
      і не ховає таїни...
      урочі Янусові сни,
      та є надія, що Пречиста
      не покриває дій шпани.

      Мораль
      Малому застує велике
      на тлі загальної пітьми,
      а ще біда, коли дволике
      володарює над людьми.


      10.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Парнаська тундра
      ***
      Поети нині – тамагочі
      і тиражують «ценности»
      вершиною модерності...
      на дифірамби всі охочі,
      а от відкрий на правду очі –
      як мінімум, відвернуться.

      ***
      Як не суди, а деякі поети
      уже не чукчі... і лише нарцис
      пишається у кожному сюжеті,
      ламаючи один і той же спис.

      ***
      І опоненти є, і є дебати,
      і міражі, і дороге корито...
      лишається одне урозуміти –
      якщо ти Майстер,
      то умій подати,
      аби це оцінила Маргарита.

      ***
      Найвищий – хто рекорди б’є,
      а видаються видатніші...
      на це у них і гроші є,
      і критика не дістає,
      і нижчі вищого не більші.

      ***
      Піїти сюру і поетки –
      наївні діти... не лихі...
      ще не освоїли абетки,
      а вже «пєчатают стіхі».

      ***
      Сатира це не ліра і не муза...
      у гумору – колючий олівець...
      а хочеш насміятися від пуза,
      читай суворі вірші гуру-туза,
      аби лише не лопнув ремінець.

      Мораль
      Навіюють думки не янголи,
      тому буває горе від ума...
      це кожного стосується, коли
      перо як шило, а ума нема.

      09.2021



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Корида навиворіт
      ***
      Ніяке уособлює велике,
      узяте напрокат... але на вік
      і особливо, як себе навіки
      увічнити уміє чоловік.

      ***
      Нікому не щастило на віку
      як першій леді космосу і шуму
      від вакууму у кишківнику,
      аби балотуватися у Думу.

      ***
      У будь-кого уявлення про щастя
      якщо не ефемерне, то пусте,
      але якщо воно не тої масті,
      лише уяві дякуймо за те.

      ***
      На нашій ниві все не те, що треба...
      посів не той і врожаї не ті,
      а у сусіди, наче манна з неба,
      і пажиті, і гори золоті.

      ***
      Буває, і незвана гостя їде...
      усе одно готуємо обід,
      а от коли у танку два сусіди,
      тоді немає спасу від сусід.

      ***
      Не дивина у тому, що край неба
      є неозорі і нові світи...
      очима зір подивишся на себе
      і хочеться світ-заочі іти.

      09.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Від Євразії до Америки
      ***
      А чорту лисому не стидно
      за біснувате реноме...
      на розум бідне
      очевидно,
      але хіба воно пойме.

      ***
      А на паші не нашої Раші
      є помішане буйне теля...
      і не видно здаля
      ліліпута кремля
      ні у бункері, ні на параші.

      ***
      А у нас появилися миші,
      що поїли усеньке зерно...
      і не знає Махно,
      де поділось лайно,
      від зерна того купою вище.

      ***
      А у Вагнера є конкуренти,
      та у ...ОПі не знають, коли
      ці агенти
      діждались моменту
      і наябе-бе-бе-дничали.

      ***
      А інтернет освоїли злодії
      і на екрані від реклами тісно...
      працюють лицедії,
      корупція у дії
      і кримінал пронизує суспільство.

      ***
      А в Америці наші паяци
      подивилися їхні палаци,
      показали себе,
      хто кого... оскубе
      у такій актуальній співпраці.

      09.2021





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Цап-царап
      ***
      Настане час, коли Росія трісне,
      або її, великої, не стане,
      і Ліліпутя буде тим корисний,
      що може бути прикладом поганим.

      ***
      А літописець у кремлі,
      утопію про себе пише –
      яку історію залишить
      велика міль на фоні тлі.

      ***
      Усе ще умудряється кацап
      Цасіму поміняти на Курили,
      поцупити Одесу... шило, мило
      і забуває, – кожне цап-царап
      закінчується битієм у рило.

      ***
      Кацапію руйнує час.
      Немає їй путі у греки,
      бо на Московії – далеко,
      а в Україні – це у нас,
      в Європі, а на Раші – зеки.

      ***
      У кожної тварюки свій устав.
      Закони не гамують чорнороте.
      Не марно Достоєвський ще писав
      про загадкову душу ідіота.

      ***
      Великороси й малороси
      одне й те саме, – каже Пу –
      народ один – усі розкосі,
      неначе чукчі й ескімоси,
      які робилися всліпу.

      07/21



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Порції на розхват
      ***
      Отець один, релігій – море,
      але нема кому судити:
      усі святі – дереворити,
      біда – не горе,
      дальні гори –
      не золоті... поети – діти.

      ***
      Високо літаємо, чи низько,
      не рятує небо голубе...
      Поки на порозі враже військо,
      не дивись у очі Василіска,
      що осліпить і уб’є тебе.

      ***
      Будь не бідним серцем і душею
      і не будь багатим на гроші...
      не лікують ямби і хореї,
      та існує інша панацея,
      поки муза й ліра не чужі.

      ***
      Доброту не подолає зло...
      та,
      коли на фініші літа,
      боком вилізає доброта
      та,
      якої й духу не було.

      ***
      Не порятують од біди
      ні сильні світу, ні масони...
      але надія є завжди –
      не обезцінює труди
      наближення Армагеддону.

      ***
      Не гидуй дієтою святого...
      Віруй у написане від Бога
      і тобі те саме, що й усім:
      може – все, а може, і нічого, –
      MENE MENE TEKEL UPARSIN.

      ................................
      Якщо уміємо любити
      усе, що заповів Отець,
      нема кінця усьому світу,
      хоча усім – один кінець.


      04.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Вершники Пегаса
      ***
      Як за Софокла – все тече, минає...
      щезає усміх і тепло долонь...
      та поки жевріє очей вогонь,
      любов до Музи –
      Ні... не затухає.

      ***
      Певно, що поезія наївна,
      поки припадає до колін
      кожної, в якій живе Наїна,
      не казковий, а реальний Фінн.

      ***
      Ви – як хочте, я іду на ви
      і нікого не пошию в дурні,
      бо і вершники без голови
      ще бувають іноді розумні.

      ***
      Палає серце... і душа горить,
      але юрба її не помічає...
      і майорить
      у далині століть
      тінь генія, якого ще немає.

      ***
      Талановитий має сан:
      із булавою – отаман,
      із Музою – Горацій...
      а геній слова – це талан,
      помножений на працю.

      ***
      Полеміка хороше діло –
      розширює і кругозір,
      і те, що в серці накипіло,
      та не лягає на папір...
      тому рятує душі сила,
      орієнтована на мир.


      03.2021





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Змагання поза грою
      ***
      Опікшись, дую на холодну воду,
      пливу, буває, проти течії,
      подорожую, маю врожаї...
      Життя – це гра за правилами моди,
      але, на жаль, і зверху, і зі споду
      у кожного ці правила свої.

      ***
      Коли додибуєш до краю,
      нічого іншого немає
      як мати суще і своє –
      ту, що коханого кохає
      і те, що небо обіцяє,
      але чужому не дає.

      ***
      Ще фантазую, чую, мрію
      про незабутнє і того
      не уповаю на месію...
      а як чогось не розумію,
      не заперечую його.

      ***
      Поезія малює тіні...
      є і високе... і низьке...
      а істина посередині,
      де сяє явище, яке
      не уміщається в людині.

      ***
      Юрма усе ковтає як єлей,
      а ситими бувають одиниці...
      Арея не оспівує Орфей...
      Воюють за свободу українці,
      а булаву тримає фарисей.

      ***
      Буває й добре, що немає хати
      і за душею – майже ні гроша,
      і Муза не приймає до коша...
      Якщо нема наснаги виживати,
      не може бути творчою душа.


      03.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Бацили сумніву
      ***
      Якщо не хочемо за ґрати,
      то є боятися чого
      «колаборації» і «вати»...
      любити ворога не варто,
      а бити мусимо його.

      ***
      Нема війни – не буде миру,
      нової зради і катів,
      одної правди – й поготів...
      не сотвори собі кумира,
      тоді не буде й ворогів.

      ***
      Не вчить уму одне й те саме...
      Є і чуже, й патріотичне,
      і пропаганда кулаками...
      якщо на бачиш панорами,
      то як же мислити критично?

      ***
      Якщо у простоті думок
      приховується геніальне,
      і досконале, й ідеальне...
      як не освоїти урок,
      що місія добра реальна?

      ***
      Кацапи є, були віками
      і як від них не ізолюйся,
      усе одно йдемо до ями...
      якщо не дійдемо до тями,
      що їм усе – вода уз гуся.

      ***
      Ніщо мені не допоможе
      іти дорогою до раю,
      якщо я пекла не пізнаю...
      і поки є ще сила Божа,
      перемагає не вороже,
      а те, що в серці не вмирає.


      03.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Житейська проза
      ***
      Стає поезією проза.
      А що удієш? Селяві.
      У манії самогіпнозу,
      буває, стукне в голові
      що іноді і ми спінози.

      ***
      Як діє генерація образ
      показує реакція зоїла.
      І думаєш, – який ентузіазм...
      Якби його – та на хороше діло!


      ***
      Коли оцінюєш своє,
      не забувай, що цінять люди,
      не перекреслюй те, що є,
      і уповай на те, що буде.

      ***
      Не переймаюсь за чужу вину,
      та є чого, буває, сумувати.
      Якщо акин кульгає на одну,
      то є кому на дві ноги кульгати.

      ***
      Є на виду і знакові
      поети, й без ознаки.
      Тусуються однакові,
      тасуються ніякі.

      ***
      Не розуміють ерудити, –
      до того як публікувати
      те, що видумують піїти,
      не так важливо, що казати,
      а як – те саме говорити.


      Мораль

      Не уродять грушки на вербі,
      та біологи піки ламають
      і поети млинцем по губі
      вихваляють подібних собі,
      а чужих не читають, а лають.

      Ну не винайде неук біном,
      подавай хоч до лоба напругу,
      все одно – удесяте-удруге...
      одиниці – творці аксіом,
      ну а решта – класичні папуги.

      06.20



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Захисна реакція
      ***
      Йде цивілізація в безодню,
      а Земля сигнали подає –
      менше кисню, більше вуглеводню
      і людина мавпою стає.

      ***
      Земля не запорука урожаю,
      та поки екологія жива,
      а у людини «варить голова»,
      то це і є альтернатива раю.

      ***
      На часі – жити, а життя немає.
      А нас усе навчають, як іти
      до тої утопічної мети,
      якій немає ні кінця, ні краю.

      ***
      Землі не виділяє Саваоф.
      У небі і в раю немає суші.
      Єдине, чим опікується Бог –
      серця читає і сортує душі.

      ***
      Чекаю удару у спину.
      Плекаю червону калину.
      Побачу її де-не-де,
      радію – отут відпочину,
      то і не загину ніде.

      ***
      Моя поезія – нівроку.
      Усе вивішую на сонці.
      А заживемо як японці,
      то будемо писати хоку.

      08.01.20



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Шостий – з палуби?
      ***
      Ще доїдаємо еНЗе*
      і маємо урок печальний,
      але веселий і повчальний.
      У байці – хто кого везе,
      і шостий, як четвертий, зайвий.

      ***
      Я не кажу, що зайві триколори
      і не речу, шо геніїв – до чорта,
      але почую як вони «гуторют»,
      то думаю, шо «фєняют по-ботє».

      ***
      Сила інерції ще на бігу,
      та економіка вже – ні в дугу,
      палуба бісами повна.
      Слуги диявола мають вагу
      ту, що уже не підйомна.

      ***
      Явне, що було таємне,
      не чекає ночі.
      Шоста серія, напевне,
      буде найкоротша.

      ***
      Не з'їло вовчика моє теля.
      А ми і не помітили моменту,
      коли стають агентами кремля
      майбутні кандидати в резиденти.

      ***
      Якщо усе як на духу,
      то і претензії немає
      до скомороха-талалая,
      та поки рило у пуху,
      теоретично – не лоху
      не вірю і не довіряю.

      03.01.20



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Суголосно небесам
      І
      Угадування долі – казна-що.
      Я ахінеї більшої не знаю,
      коли мені напророкують, що
      нема пророка у моєму краї.

      ІІ
      Рукописами небо не торгує,
      але й не очищає у вогні,
      написане у стані маячні,
      піїтом, що на капищі цілує
      попові рясу й ратицю свині.

      ІІІ
      Ой не усе диктують небеса.
      Не довіряй, навіяному снами,
      написаному пізніми ночами...
      Щипає очі ранішня роса,
      коли Ярило сяє за морями.

      ІV
      Я є і буду, і Мене не мало,
      хоча Єгови не було ніде.
      Я є Етер, Поезія, Купайло...
      Навіщо Богу ваше одіяло,
      коли байдуже, – що, коли і де?

      V
      В пустелі вопіющого не чую,
      живого не чекаю у раю,
      релігією юрмища зомбую,
      поезією душі дістаю.


      Біля Мене усі одесную,
      та існує до Мене межа.
      Небо чує
      одне алілуя,
      поки мова лунає чужа.


      25.12.19



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Лежачі камені
      ***
      А на одному боці у медалі
      є істини розбитої скрижалі,
      на іншому – парафій житіє.
      Нема без екзекуції
      ніякої дискусії,
      коли нахаба лапає моє.

      ***
      А парафії дві – вороги.
      Ще живі обереги, пенати,
      але різні боги,
      І немає снаги
      УПеЦе й еРПеЦе об’єднати.

      ***
      А мафія освоїла науку
      витискувати гроші і сльозу.
      Як попадете неуку у руки,
      спочатку пригадаєте гадюку,
      а у кінці боа або гюрзу.

      ***
      А у нас поводирі народу
      знають, де ховати всі кінці,
      і не знають броду,
      та качають воду
      і усі ведуть на манівці.

      ***
      А під лежачий камінь на дорозі
      нема-нема, тай потече вода.
      Не витираєш нозі
      у себе на порозі,
      то й не чекай що обійде біда.

      ***
      А хрюші до одного місця,
      що лізе у чуже обійстя.
      Диктують віру
      лицеміри,
      аби дзвеніло у кубишці.

      12.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Гібридизація
      ***
      А на Азові гадина одна
      показує, яка вона дурна.
      Іде гібридизація.
      Усі бояться нації,
      командує якою сатана.

      ***
      А на Чорному морі кацапи
      до чужого протягують лапи.
      Забирають усе,
      що крадій донесе,
      а украдене ділять сатрапи.

      ***
      А двійники нового дяді Вовки
      на тренажері нажимають кнопки.
      І граються макаки
      у ядерні атаки,
      а безголові – у боєголовки.

      ***
      А вояці Кощію «до фєні»,
      що узяті в бою, полонені.
      І дуркує «страна»,
      що полює вона,
      а за мир агітує війна.

      ***
      А ночами молитися всує.
      Наступає на вухо Морфей.
      І за віщо воює,
      коли і не чує,
      і нічого не бачить Арей?

      ***
      А на Чуді є говоруни,
      барани та ще й «опоздуни»,
      втілені у емісара Путю.
      А у нас – «ждуни»,
      за яких пани
      мало що вирішують по суті.

      12.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Вибрики моветону
      ***
      А на долину падає туман
      і де-не-де линяють силуети...
      Які сюжети!
      А які поети!?...
      ...оцінюють, – о, знову графоман.

      ***
      А у нашій оселі тепло...
      Не кусають ні оси, ні мухи...
      Засинає село,
      не тупіє стило,
      а поезій – ні слуху, ні духу.

      ***
      А вчора на високому горбі
      свистіли раки... і лунало соло
      брехні по колу,
      та ніхто ніколи
      у цьому не признається собі.

      ***
      А у затоку Лети
      Харон везе поета
      за виданий у пресі кондуїт,
      за недолугу мову,
      за язикате слово
      і за орієнтацію в Аїд.

      ***
      А на мирні дії
      мають ще надії
      я і ми, і він-вона-воно...
      Та за лаври Музи
      і корону туза
      пера ще ламають все одно.

      ***
      А на нашій сцені
      є поети чемні,
      є і неотесані, таки.
      Є й такі учені,
      що за теревені
      їм би прищемити язики.

      ***
      А що кому – і сам не доберу.
      Ні се, ні те. Катюзі – по заслузі.
      Колегам по перу
      я носа не утру.
      І як тоді не співчувати Музі?

      12.2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Іхтамнєтові сюжетики
      ***
      А на Азов наклали ВЕТО,
      бо там усюди ІХТАМНЄТИ.
      І Путя рад,
      що чути мат
      на всю околицю планети.

      ***
      А у затоці Таврії сюжет
      показує, що є ще ІХТАМНЄТ.
      І як не одягни –
      бодаються вони,
      як у «Нові ворота»* барани.

      ***
      А в наших на кону
      три антилопи гну
      і перемога партії ґаранта.
      Дитячий мат поставив барану!
      Та не йому виковуються ґрати.

      ***
      А на переправі тай немає броду.
      «Три кольори мої, три кольори».
      І додалося три
      до операцій «ы».
      І є чим утішатися народу.

      ***
      А у Криму закінчується гра
      і має бути скорою розправа,
      за те, що на ура
      здалися за Петра
      і дяді Вові не лишили слави.

      ***
      А у Керчі ось-ось потоне міст.
      Ну і яка, гадаєте, причина?
      А Україна
      буде винна,
      як міжнародний терорист.

      30.11.2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Кандидати куди попало
      ***
      А в екзилі цезарі
      уручили бездарі
      естафету в руку із руки.
      Кругова порука
      то єдина штука,
      що єднає владу на віки.

      ***
      А в межах кордону
      немає закону
      міняти улов на кумів.
      Наймемо колону
      одного Гордона –
      замінять усіх шпигунів.

      ***
      А у «кварталі 95»
      за Україну коміки стоять.
      Але чого ховатися?
      Ідемо обиратися!
      Тай будемо сміятися «опьять» .

      ***
      А на сцені вічні «кавеенщики»
      насмішили весь електорат.
      А державні ченчики –
      юґики й арсенчики
      мають протилежний результат.

      ***
      А десь у Смілій дехто має гендер.
      Нема тепла, але який алюр!
      Якщо не грейдер,
      то є ще рейдер,
      що виведе його у перший тур.

      ***
      А у Крилова на байки – ліміт,
      та все одно по радіо лунає
      веселий хіт:
      за бабу – дід,
      а лебідь – рака й щуку обирає.

      11.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Класика для читасика
      ***
      У класики кумиру закортіло.
      Що не почує, те й римує вмить.
      То файне діло
      перо зоїла,
      а як мовчить, то і сімох навчить.

      ***
      А нині неокласики – не дуже,
      хоча і вишивають до кінця.
      А коміки калюжі,
      які мені байдужі,
      не додають нічого до лиця.

      ***
      А опоненти майже що у комі.
      Немає душ, то і немає тіл.
      Історії знайомі:
      на стільчику – відомі,
      але чого ви лізите на стіл?

      ***
      А у барда є сонет юрбі,
      та немає щирості у ліри.
      Видно по губі,
      що усе – собі
      аж до ампутованої віри.

      ***
      А в зоні пекла Йося маху дав.
      Сімнадцятої миті не догнати.
      А як бульварний денді вихваляв,
      коли у бані ребра поламав,
      але співав дияволу сонати.

      ***
      А риба в океані ще не кит
      і не карась у сіті попадає.
      Усе, що має кіт,
      з'їдає паразит,
      а Україна тюльку наминає.

      11.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. На другому диханні
      ***
      Великий успіх буде всує,
      коли і слава омине,
      і хтось не сіяне пожне.
      Ніщо нікого не дратує
      як те, що інший досягне.

      ***
      Чого немає – те й криве
      в молитві не захоче.
      А наше плем’я бойове
      не хоче жити як живе,
      то хай живе як хоче.

      ***
      Що найвище, маємо у Бога:
      спільна вежа, і Його Дитя,
      і за друга віддане життя....
      Та немає меншого нічого,
      ніж за ката зайве каяття.

      ***
      Дуже легко чуже забирати
      і не мати своє на горбі.
      Не надійся, що будеш багатий,
      як немає чого віддавати
      на майбутнє бодай би собі.

      ***
      Не біжи, не ходи.
      Пересидіти маєш,
      бо на всі поїзди
      однією не сядеш.

      ***
      Не треба бігати галоп
      за репутацією, щоб
      не був на все охочий.
      І не кажи даремно, – гоп!
      якщо не перескочив.

      10.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Фейкові новини
      ***
      А на етері вирили терор.
      У Юри є пропелер і мотор.
      І літерою ар
      усіяний буквар,
      і спікера вартує прокурор.

      ***
      А на мапі Києва війна
      поміняла вулиць імена:
      Сіті на Музейну,
      Кудрі на Маккейна ,
      та не задоволена «страна» .

      ***
      А на війні уже нові устави.
      І чує, і вітається народ:
      Героям слава!
      Україні – слава!

      А на Росії:
      лапті упєрьод!

      ***
      А у нас направо – це наліво,
      і мільйони їдуть на Мальдіви.
      Місія висока,
      та яка морока
      біля Бабмандепської затоки!

      ***
      А на Московії кати
      уже з Європою на ти.
      Любов глибока –
      і «потоки»,
      і до війни нові мости.

      ***
      А Європі два потоки мало.
      океану – прісної води,
      а мадяру – сала,
      німцеві - капрала,
      заходу – баталії орди.

      10.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Вісті із пекла
      ***
      А на Луб’янці у забої
      видобувається війна.
      Купує душі сатана,
      а у двобої
      наготою
      торгує мафія одна.

      ***
      А на Дону іще аврали
      до невідомої пори...
      Завоювали, перекопали,
      переорали, усе украли,
      ну і на пам’ять – одні копри.

      ***
      А у пеклі немає простою.
      Там у черзі – герої-ізгої.
      Їх наймали кати –
      іноземні брати,
      от і є особисті покої.

      ***
      А в Лугандоні є аж дві печалі
      і їм обом відведено по залі.
      Які були свої
      ці диво-солов’ї,
      аж поки їх обох не відспівали.

      ***
      А на границі новороси
      тікають на Росію босі.
      І чути, - будь готов
      свою пролити кров!

      А поки-що
      готові
      їхні боси.

      ***
      А що іще? «Дайош» сафарі
      у пекло – кожному до пари.
      Нехай приймає сарану
      у цю «шірокую страну»
      і «необ’ятні» кулуари.

      09.2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    56. Зоологічне
      ***
      Иншої не маємо роботи.
      Ирій залишають журавлі.
      Чую за индиками жалі,
      иклами лякають бегемоти,
      чоколаду мало у болоті,
      і нема етеру ув селі.

      ***
      Розумаки! І куди вже далі!?
      У Содомі панікує Лот.
      З точки зору етики й моралі,
      поки осягаємо скрижалі,
      ми є найлютіші із істот.

      ***
      Не умію як умів донині
      оцінити жаб і журавлів.
      Жаль, немає, як зоїл хотів,
      у «Червоній книзі» України
      як і у граматиці – «жабів» .

      ***
      Кусають оси і собаки.
      Лікує вкушене краса.
      Жаліє скошене коса.
      А як боїшся залізяки,
      не зазирай у небеса.

      ***
      Не чекай свободи – ані завтра,
      ані у майбутньому, щодня,
      поки смолоскип нічної варти
      задуває, нації не варта,
      українофобська комашня.

      ***
      Є іще надійна мімікрія.
      У підпіллі, а не у бою
      оживає віра і надія...
      А вівсяна «зоотерапія»
      Юґи й К° угледіла змію.

      09.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Не одною істиною
      ***
      Що у вині, то те і в голові.
      Та істина гіркою не буває.
      Коли розкусиш свого візаві,
      то ти вже й ворог.
      Та зникає морок
      і стане ясно – істини немає.

      ***
      Корупціонери – не поети.
      Всі вони, маленькі і високі,
      опинившись десь у кабінеті,
      люблять владу, гроші і солодке.

      ***
      Брехня і правда – це одне й те саме
      моєму его і немає тями,
      що егоїсту застує своє.
      Лукаві люди граються словами,
      та істина їм спати не дає.

      ***
      За істину воюють на війні.
      Вбивають форте, умирають п’яно.
      Та хай би краще урки та буяни
      цю істину шукали у вині.
      Та п’яному, навіщо це мені?

      ***
      Вистачає і дір, і зірок,
      і туманностей в повну натуру,
      і у хаосі цьому – пророк,
      у якого є вовчий квиток
      на єдину вакансію гуру.

      ***
      Усе ще намагається совок
      поставити й поета у куток
      аби контролювати кондуїти.
      І випирає із душі піїта
      стереотип сіяючих «зірок»
      нагої самозваної еліти.

      08.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Жалі
      ***
      Як жаль буває іноді красунь,
      коли чекає їх пора остання,
      яка навіює розчарування,
      нагадуючи, що і ти – як лунь.

      ***
      Журою серце огортає,
      душа відшукує шляхи,
      якими хочеться до раю,
      але спокутувати має
      і наші, і свої гріхи.

      ***
      Всі ідемо за обрії, за межі.
      І наче ще не охолола кров.
      Але не це бунтує і бентежить,
      а те, що у собі не поборов.

      ***
      Салютуємо, рапортуємо
      і тікає на мить пітьма.
      Та не бачимо, і не чуємо,
      що радіти чому, нема.

      ***
      Іде біда, як водиться, зі сходу,
      а нам і досі горе – не біда,
      що кінчиться терпіння у народу
      і потече кровицею вода.

      ***
      Усе тече, а проминає
      лиш те, що нам не дотекло,
      І жаль єдиного буває,
      якого наче й не було.

      07.2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Почуте й пережите
      ***
      Уже не радує почуте,
      не заспокоює брехня.
      Ачей - не бути, чи не бути? -
      насущні наші атрибути,
      а як би вижити щодня.

      ***
      У партача* великі зміни:
      лукава честь, а совість - піна...
      І щось навіює на ум -
      народний злодій України,
      або заслужений брехун.


      ***
      Той - керує, та - курує,
      а ума - як не було.
      Хто у кого одесную
      і кого учити всує,
      невідомо як на зло.

      ***
      Не жалійся, що немає брому.
      Не спаде корона і старому.
      Щира дружба все перенесе.
      І лише у гонорі сліпому
      дурень перекреслює усе.

      ***
      Все у світі можна пережити.
      За нізащо доля не скубе.
      І Фортуна вимагає мито,
      та у череді біля корита
      не достойно бачити себе.

      ***
      Немає часу на самотину
      і на біду усе часу немає.
      Даруйте за сентенцію сумну -
      піду тоді, коли уже засну
      і не прокинусь у юдолі раю.

      06.2018





      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Мінімашки-замарашки
      ***
      А у оборі нашої корови
      ще є телята нашої біди -
      мураєви, і гепи, і царьови -
      ті самі клони, що і муравйови,
      на вим’ї євразійської орди.

      ***
      А на цьому світі легше жити,
      як на тому мучитись. Усе ж
      є корито,
      пити, закусити –
      як на Раші. І немає меж.

      ***
      А у сусіди є ота собака,
      яка на сіні все собі гребе.
      На полігоні воєн – забіяка,
      у зовнішній політиці – коняка,
      а на арені – поні КаГеБе.

      ***
      А на Гаагу місія чекає –
      «месію» посадити на кілок.
      Корея знає,
      як воно буває,
      коли Феміда вішає замок.

      ***
      А у моїх - своя губа не дура –
      «окурок» до Китаю замахнувсь:
      Японію топити у баюрі
      і Україну мати на Амурі,
      аби себе іменувати – Русь.

      ***
      А що у нас? Іде війна за владу,
      аби як Путя, Петя при кермі.
      Немає Наді,
      а у Раді – раді
      надії, що де-юре
      ... у тюрмі.

      06.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Фантасмагорія
      ***
      А у кіно перемагає Раша,
      тому що це одні більшовики
      і по усій землі бойовики.
      Тому і наші -
      в епатажі.
      Перемагають бабу мужики.

      ***
      А в Україні все - з роси й води.
      І це хвилює найманця орди.
      Все що у жмені
      і в кишені
      освоюють нувориші-жиди.

      ***
      А на війні була одна надія,
      і у тюрмі цей дух не охолов.
      А от очима змія
      тиранія –
      це у народу віра і любов.

      ***
      А біля хунти
      ті самі брути
      і ті ж рашисти,
      що і завжди.
      Одним би – жити
      біля корита,
      а іншим бути,
      але завжди.

      ***
      А у хаті на полаті -
      ні вина, ані води.
      Тільки таті
      волохаті
      мають візії сюди.

      ***
      А у нашій Раді
      вже немає Наді...
      І ніхто про те не розповість,
      на якій палаті
      пацифісти раді
      знову написати номер шість.

      03.2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Сльози й попіл
      ***
      Надія не витискує сльози.
      У ролі недобитої кози
      вона уже нікого не хвилює.
      У кого епідемія шізи,
      якої медицина не лікує?

      ***
      Асоціацію з ЄеС
      вирішує країна,
      якій до нас, як до небес.
      Але кому уютно без
      нової України?

      ***
      Уже дали імперії і маху,
      і дулю показали на війні…
      А лицарі без докору і страху
      купаються… Мальдіви – у лайні…

      ***
      Добре мати у руці педалі,
      наближатися до ідеалів,
      і себе кохаючи одного,
      засувати іншого подалі.

      ***
      Ну як же їх не полюбити?
      Он парубійко-дальнобій,
      а ось із яніної свити,
      неначе вирвався у бій…
      і майорить черво-блакитний
      на білій рампі лобовій.

      ***
      Усе наочно і научно.
      І є один орієнтир:
      гальюн, параша і сортир,
      Рошен і Раша – однозвучно,
      як іноді війна і мир.

      ***
      Є у історії віхи руїни,
      є і пора золота.
      Поки намуляні п'яти й коліна,
      сльози і попіл моєї країни –
      хижа сусіда – орда.

      2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. За що й чому?
      ***
      Павука не добачає муха.
      За надію – націю обухом.
      Агітує, жаху наганяє
      той, у кого не пов'януть вуха.
      У юрми уже немає слуху.
      Але хто поету довіряє?

      ***
      Послухаєш – і розум наче має
      і у Європу наче має візу,
      а у Союзі хоче комунізму,
      який таке майбутнє обирає,
      що ні на яку голову не лізе.

      ***
      Обирають люди долю,
      та не ту, що треба.
      Уповаємо на волю
      і на воїна у полі,
      а чекає – небо.

      ***
      Міняють імена село і місто.
      Війна – АТО. Ізгої – атеїсти.
      А ідоли – опудала попси.
      А на арені – нео-комуністи:
      нувориші і їхні популісти
      афери і політики яси.

      ***
      Чи буде фікція, чи ні,
      ми не такі уже наївні.
      Європа каже, – ні війні,
      корупції в її лайні,

      а виглядає – Україні.

      ***
      Ми довіряємо владу багатим.
      Аргументує досьє,
      що й каруселі ще є у гаранта...
      У патріота немає команди,
      а у нувориша – є.

      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Життєві заморочки
      ***
      Позиція – це те, чого немає,
      коли і дуля є, і кулаки,
      і те, що окаянне захищає,
      і що, не добачаючи, читає
      або які поширює чутки.

      ***
      Співчувати одиноким –
      то є зайве у юрбі,
      де усе – собі, собі...
      Та усе вилазить боком
      небайдужим у журбі.

      ***
      І вороні білій помагають
      осягти не істину, то суть,
      що ніде нізащо не клюють,
      а коли за дещо вихваляють,
      за те саме іноді й уб'ють.

      ***
      Не допускає фейкова еліта,
      аби забули, що вона ще є,
      підказує, куди кому летіти,
      кого пора «забанити» до літа,
      тому …що не оперене своє.

      ***
      Підголоски – одесную,
      поки чує енний чин,
      як один тебе шанує.
      А коли уже не чує,
      то й покинуть як один.

      ***
      Не рятує магією слово
      і музикування на губі,
      поки перевіємо полову
      ту, яка – ні людям, ні собі.

                                            2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Нюанси
      ***
      А на Олімпі є іще боги,
      які встають із лівої ноги.
      Тоді нікого не чіпай,
      а їх осанною вітай,
      інакше попадеш у вороги.

      ***
      А на Парнасі є ще право
      виписувати кучеряво
      епітети і голосні,
      а за яскраво
      чути, – браво!
      А за багато, – ані-ні.

      ***
      А на сайті любителі є ще.
      І майстри імениті ще є.
      Та немає, на щастя,
      козирної масті,
      що за Бога себе видає.

      ***
      А на ПееМі є учені
      і лише їхня ляпота.
      І є краса,
      що загуса,
      коли ясніє темнота.

      ***
      А у поета є не мало
      чого казати як попало,
      аби помітили його.
      Казала Настя, –
      як удасться.
      Але і я ще, – ого-го!

      ***
      А на моїй сторінці
      немає місця бійці,
      зализуємо рани жартома...
      Одні веселі лайки
      од песика й собаки
      і наше все, якого ще нема.

                                            2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Житейські примочки
      ***
      Не визначає час, кого пора забути,
      а зобов'язує, яким ти маєш бути –
      або його відповідаєш духу,
      або про тебе ні байок, ні слуху.

      ***
      Немає друга, що дає у лоб,
      аби умів я праведником жити.
      Але якби ся стало, не було б
      тоді кому мене похоронити.

      ***
      Усе, що маєш, обдеруть на мито
      і як од аскарид не відіб'єшся.
      Горбатишся весь вік на паразитів
      і невідомо, де й чому загнешся.

      ***
      Не допікає бестія мене
      і має те, чого уже немає.
      Її уже ніщо не дожене,
      але чому, ніхто не доганяє.

      ***
      Єднаються музейні експонати –
      «мальчиші-кібальчиші й буржуїни».
      «Забанені» поети і фанати...
      Ось-ось, і буде вільна Україна!

      ***
      Буває явне і таємне
      не влазить у одні штани.
      Але не відають вони:
      одне, розділене на темне
      і світле царствіє богемне
      не устоїть у дні війни.

                                            2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Мелодійні парафрази
      ***
      Нема у мафії бентеги,
      а у політиці – війни,
      у небі – альфи і омеги,
      у Інтернеті... лише теги:
      куми, свати і ...брехуни.

      ***
      Росія обирає пацана.
      Європу обирає Україна.
      Релігію диктує сатана.
      Ну, а Корея має Су-кын-Ына...
      І поки дочекаємося Сина,
      то світові – капець або хана.

      ***
      Донбаський злодій навкруги,
      донбаський злодій...
      І плаче коник без ноги –
      нема мелодій.

      ***
      Палала країна,
      палала.
      За нею мафія
      стояла.
      За нею мафія
      блюла.

      ***
      Ой, на горі біда іде,
      яйця у кошики кладе.
      Ой, а на горі
      скотиняки у офшорі
      гроші пакують, аж гуде.

      ***
      А попереду кошовий,
      наче той півень бойовий,
      наче той петя,
      що роками не несеться,
      оберігає кошик свій.

                                            2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Новорічні станси
      ***
      У рік новий не варто забувати,
      що ми усі уміємо кусати.
      Нове, – ав-ав! – не додає надій,
      та є кого і є чого вітати,
      якщо то і собака, й водолій,
      і має всі ознаки поросяти.

      ***
      Одне одному може і не раді,
      але вітати юду юда рад.
      Злодії і опозиційний брат:
      БеПе і регіони – при параді.
      Нікуди не подінуться мільярди,
      коли уже поділений «відкат».

      ***
      У рік новий нема базару?
      Та то фантазії нема,
      що дві калоші – це не пара.
      У хаті задаємо жару.
      Не хоче жінка й задарма
      національного товару.

      ***
      Ура! Підігріваю їжу!
      Віталя подає тепло,
      у рік новий не дуба ріжу,
      і поки ще не замело,
      ударимо по бездоріжжю,
      заасфальтуємо бабло.

      ***
      О! Олігархія вітає,
      бажає не боятись цін
      і під ялинкою ховає
      нові пакети перемін.
      Надійно зелень відмиває
      енерго-газо-водогін.

      ***
      Ялинка є, та мало шарму.
      От йолка! Та немає візи.
      І мотивація та сама:
      чого на Раші є – лісами,
      те українцю – до зарізу.


                                            01.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Нео-ляпи неоліту
      ***
      Якщо невірогідне бісить,
      то очевидне має гріти.
      Але ніщо так не утішить
      ні кавалера, ні кубіту
      як нео-ляпи неоліту*.

      ***
      Юне, щире і уперте
      словоблудіє дарма
      намагаємося стерти.
      Ой не радують поети
      амнезією ума.

      ***
      Хочемо всі еліксиру,
      а піднімаємо муть.
      Не забувайте, кумири:
      Муза, Поезія, Ліра –
      все це гармонії суть.

      ***
      Заматеріли метри.
      Мужніючі ля-фaм
      шерше
      анахорета.
      Та, скузі – за сюжети,
      і соррі за – фігвам.

      ***
      І віра поборе,
      і видиво дива,
      якщо у бою і на марші
      правдиве – прозоре,
      прозоре – правдиве
      у кожній поезії нашій.

      ***
      Немає поезії, поки є проза,
      в якій очумілий лопух
      римує котлети і мух.
      У кожному є Аріон і …Спіноза,
      але уникай непомірної дози,
      яка не звеличує дух.

                                            2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Безвихідь
      ***
      Наша пам'ять війну і горе
      не вміщає у голові.
      Негативу емоцій – море,
      позитиву… А їх – аж дві:
      у сусіди корова хвора
      подихає і
      ...селяві.

      ***
      У роботящої людини
      немає вільної години,
      аби за когось не потіти.
      А ради себе відпочине
      хіба-що аж на тому світі.

      ***
      Перемагати – це ознака
      майстерності у житії.
      Запам’ятаймо, небораки,
      ніяка не заїсть собака,
      аж поки не з'їмо її.

      ***
      Усе на світі можна мати –
      сезами, дорогі палати,
      а багатіє Аладдін.
      Немає з чого обрати,
      а вихід є всього один.

      ***
      Минає час і ніч. І день
      іде до заходу зі сходу.
      А до «ісходу» у народу
      із небесі – анітелень.
      Ачей ніде немає броду?

      ***
      На цьому світі іноді буває,
      що небо чорне, і земля гуде,
      і синє море грає на Дунаї…
      Але куди діватися, не знаю,
      коли немає виходу ніде.

                                            2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. На лоні благоденствія
      ***
      Життя минає, мов кіно,
      як течія в ріці.
      Але живемо все одно,
      коли спускаємось на дно
      при самому кінці.

      ***
      Коли описую ясу,
      тоді і волю пам’ятаю,
      і мотивацію шукаю,
      чому я вірю у красу
      іще небаченого раю.

      ***
      Наше безголов'я –
      кредо князя тьми.
      Граємо любов’ю,
      долею, людьми,
      палимо здоров'я,
      куримо дими.

      ***
      Все несумісне
      у тому упевнене,
      що об’єднаються знов
      ще не обіцяне і перемелене,
      долею мічене, віком усічене,
      сіяне-віяне щастя приземлене
      і піднебесна любов.

      ***
      Обіцяють те, що мають
      до розлуки од вінця,
      від якої не вмирають,
      а усе оберігають,
      що єднає до кінця.

      ***
      Орієнтована у моді
      юрма не має співчуття
      до того, хто ще є сьогодні,
      та не прийме умови жодні,
      аби сіріло майбуття.

      ***
      Застує мафії слава.
      Хочеться імунітет
      і данину на халяву.
      Злодій купує державу,
      клоуни – авторитет.

                                            2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Кров і шоколад
      ***
      Петя й Путя – пекар і ковбой,
      флібустьєри і авантюристи
      поодинці лізуть до корита
      «по крови горячей и густой»,
      що героєм на війні пролита.

      ***
      Живі і здорові
      брати-лизоблюди,
      вампіри любові
      і нібито – люди,
      і виссано крові
      багато ще буде.

      ***
      І терпіти вже немає сили,
      і забути тями ще нема,
      як вела «еліта» до могили
      і веде із «раю» до ярма.

      ***
      Як ми раділи і як обирали!
      Ось вони – Ізя і мер.
      Шарять на ідіші, Яню порвали...
      ............................
      Бачили очі, яке купували,
      то й повилазьте тепер.

      ***
      Виростає пенсія, і ...плата,
      і по комуналці – апогей.
      Ми такі щасливі і багаті!
      На майдані є чого цибати.
      Громадяни, ростемо ми, – гей!

      ***
      Море й сушу віддаємо дяді
      і шуруєм до Європи-леді.
      На війну скидається юрма
      воювати на велосипеді
      у лайні або у шоколаді –
      вибору інакшого нема.

                                            2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Висівки раціонального зерна
      ***
      Погоду роблять мороз-енк-и,
      аж репає моя земля:
      ті самі «антитимошенки»
      і «противсіхи»-одноденки
      пандороящика кремля.

      ***
      Нувориші – і ґазди, і ґаздині
      допалися ділити не своє,
      а Боже, і державне, і моє...
      Якщо воно гниле усередині,
      у владі - остаточно погниє.

      ***
      Європою наїлися сьогодні.
      У Азії - позаторішній рай.
      Америка охмурює Китай.
      Куди усі охайні і достойні,
      туди і ми. А гнані і голодні –
      у Грузію-Корею. О, вай-вай!

      ***
      Які ми одинакові? До мрії
      і до мети віками ідемо.
      Росія уповає на Батия,
      а Україна має майже Вія...
      Усі його «рошеники» їмо.

      ***
      Ми не воювали, і віками
      ратаї ішли у вояжі.
      У освіті ще немає тями
      чванитись дідами-батирями
      і дітей виховують чужі.

      ***
      Язик і мова дуже схожі,
      але віки у боротьбі.
      Два рази я людина! Боже,
      а мова нелюда поможе
      людину чути у собі?

                                            2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. По болючому місцю
      ***
      Хто не трудиться, той – п’є.
      А куди діватись?
      Все людині Бог дає,
      особливо не своє
      їсти і …сміятись.

      ***
      Научене – терте,
      уперте – не миле,
      намилене мертве,
      умерле – почиле
      у пам’яті жертви
      нечистої сили.

      ***
      Є світ живий, і є містичний,
      і той, що діє у кремлі
      як «руський міф» і світ – язичний,
      гібридний і комуністичний,
      як пошесть по усій землі.

      ***
      Чим живу, не відаю і сам.
      Божий дух іще не паляниця,
      що жували Єва і Адам.
      Україна – не порохівниця,
      а щоразу – бойовий байрам.
      А яка Європі годівниця!

      ***
      Може істина й сувора,
      та надіятися варто
      мати менше як учора,
      і не менше як узавтра.

      ***
      У кожного своє меню,
      аби відняти у дитини
      на забудови авеню
      і переносити різню
      на терикони України.

                                            2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Діагнози
      ***
      О, братіє за вірою й по крові,
      ми різні як у шибениць краї.
      У вас переконання випадкові,
      залежні від осліплої любові.
      У мене – перевіяні, свої.

      ***
      Ми не пасажири «інтерсіті»,
      і не протираємо штани.
      Віртуально ми на тому світі,
      поки цей не можемо змінити.
      Але видно це зі сторони.

      ***
      Від комунізму не один помер.
      Мільйони упаковані рядами.
      Але усі, що не прийшли до тями,
      у кого батьківщина еСеСеР,
      ідуть у ногу в історичну яму.

      ***
      Росія – окупована тюрма
      «елітою» Московії-Содому.
      Є поле агітації дурному
      у цій юрмі, якщо нема ума
      запам’ятати істину самому.

      ***
      Революції народжують убогі,
      а очолюють багаті угорі.
      Заборонені чужі богатирі.
      Патріоти простягають ноги.
      Врожаї знімають упирі.

      ***
      Пишається калина білим цвітом.
      І на гіллі ще урожай зійде,
      і Україна буде вільно жити.
      Але нема на мапі цього світу
      поламаної, як вона, ніде.

                                            2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Почуте без пафосу
      ***
      Із лірою швендяє думка лукава
      чужою стезею у рай.
      Почуте – забава.
      Та буде і слава,
      якщо захищаємо край.

      ***
      Життя стає не на колеса,
      а на укоси, як експрес
      на рейки у краю чудес,
      якщо поет і поетеса
      міняють Божі інтереси
      на меркантильний інтерес.

      ***
      У казки є початок, і кінець,
      і назва є, і висновки моралі…
      І сказане у ній – не горобець.
      Як не описуй неозорі далі,
      а казочка – поезії взірець.

      ***
      Немає іншої роботи
      поету ле́гкої ваги
      як, на дотації, до поту
      служити мрії ідіота
      заради творчої снаги.

      ***
      Не нашорошуй марно вуха
      і не «розтроюйся» дарма.
      Телеовації послухай
      і муки творчої нема.

      ***
      Є рецептура як любити мову,
      і не любити язики чужі –
      запоєм написати зо два слова
      і відлягає буря у душі.

                                            2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Злободенне
      ***
      А на Парнасі не було ні разу
      ні геноциду, ні якого сказу…
      Але не слухайте мене.
      Життя сумне..., –
      лиш той утне,
      у кого на земне немає часу.

      ***
      А на мапі Московії Штати
      будуть лише себе рятувати.
      Не бажає Аляску мулат –
      переходить на мат,
      поки є каганат,
      що уміє уму научати.

      ***
      А маленьке бажає цукерку.
      А велике качає права.
      Як ази із абетки –
      біси із табакерки.
      Повилазили очі. Віщає Москва.

      ***
      А у Криму епопея почата.
      Цар Миколай мироточить єлей.
      Кобу і Лєніна будуть виймати.
      Няша пузата,
      Хайло язикате.
      Їй і йому замалий мавзолей.

      ***
      А рівні і рівніші є усюди,
      де їх іще не виділи ніде.
      І шельма буде
      йти у люди,
      якщо лунає, – партія веде!

      ***
      А на високій, на горі
      усі до Лєніна подібні.
      Засумували шахтарі.
      І у землі, і на копрі
      вожді скажені і підпільні.

                                            2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Залізом по склу
      ***
      Не надихає ні тиша мене,
      ні епіграма паяца. Одне
      одного варті і вірші.
      Адже поезія – це щось одне,
      а бутафорія – інше.

      ***
      Якщо даємо відкоша,
      то анулює у азарті
      усе твоє чужа душа.
      Але тому вона й чужа,
      що ми ріднішої не варті.

      ***
      Не знаю, що таке есе,
      як не наклеп на себе.
      Але якщо понад усе
      одне якесь ні те, ні се,
      то так йому і треба.

      ***
      Що гени є, і їжаку відомо.
      Тому-то і кусає за живе
      те, що живе і діє підсвідомо
      у череві sovetikuso homo
      надією на дзеркало криве.

      ***
      Шокують Музу іпостасі
      героїв у загальній масі
      периферії житія.
      Чому розумному не раді,
      коли дурному на заваді
      стає чиясь поезія?

      ***
      Усе було під небесами
      і на нове не сподівайся,
      але данайців із дарами
      усе таки остерігайся.

                                            2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Пороблено в Україні
      ***
      Не має нація взірця,
      куди кого не обирати.
      «Нема у животі Отця»,
      коли дорвались супостати
      усе ділити до кінця.

      ***
      « Раша – вон!» А гуси, – гиля-гиля...
      І свої теперечки чужі,
      та не на гектарі, …а на милі
      не долине українська хвиля
      до неукраїнської душі.

      ***
      Ще прийде час і не одні химери
      упадуть як опори еСеСеРу,
      які ще не упали до сих пір.
      Бандеру із бандурою не чують,
      а ляхи із циганами танцюють
      історії усій наперекір.

      ***
      Гра погана при хорошій міні –
      це коли махлює тамада,
      а у війську нашому – орда.
      Упразднити їх із України,
      отоді і горе – не біда.

      ***
      Свою ми подолаємо руїну,
      коли чужу зупинимо «весну».
      Та маємо оказію одну:
      «недопалок» очолює країну,
      яка у нас розпалює війну.

      ***
      Триває вища фаза егоїзму.
      Викурюється вітчизняний дим.
      Вершина політичного цинізму
      радянщини у дусі комунізму –
      шизоїдний «окурковий» режим.

                                            2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Пегасопасам
      ***
      Ой у поета перепони –
      усе, чого не може.
      У кожного свої шаблони
      «прокрустової ложі».

      ***
      Як пейзажі осені багаті
      на сюжети у негожі дні,
      так і у поезії цитати:
      « вірші і сонети – сируваті»,
      « оди і поеми – затяжні».


      ***
      Не переспіваєш солов'я
      і не скопіюєш шуму зливи.
      Ємкісною є поезія
      якісною версією дива.

      ***
      Селфі другу у ролі писаки.
      І на лоні природи буває
      претендент на папаху з Вапнярки,
      на якому вона спочиває.

      ***
      Зізнаватись – зазнаватись
      тим, чого немає.
      Та нема чого боятись:
      поки істина куняє –
      правда випирає.

      ***
      Все, що пишу я, іменем одним
      себе одного ідентифікую,
      що я іще живу, а не існую.
      аби не переплутали ні з ким.

                                            2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Із народного репертуару
      ***
      Це жорстоко, та не треба сліз.
      Наша пісня досі не почата,
      поки куля видає «безвіз»
      і нема кого за це карати.

      ***
      Країна ВАТи береже,
      а «вата» повзає вужем,
      не затуляє рота.
      Не нагодуємо чуже.
      А бути шлангами – уже
      і партії не проти.

      ***
      Ой не розумію ані дуки,
      ані гонорової гадюки,
      у якої доларова тьма.
      Ой чекає дуку веремія.
      Економлю так, що мама мія,
      а йому все мало, мало, ма!..

      ***
      Нічого я не упущу,
      згадаю Пелагею,
      яка гадала по дощу
      і ревнувала до борщу,
      навареного нею.

      ***
      Вдарило у голову бабусі,
      що її «охмурює» поет.
      А коли оба у цьому дусі –
      це найвибуховіший дует.

      ***
      Не спокушай душі і тіла
      маною давньої мети,
      що хоче юною зійти,
      коли старою перезріла.

                                            2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Ремарки наугад
      ***
      Уже й трагікомедії немає,
      коли паяца путає лихий,
      а Ірода у лаври одягає.
      Елітою стає богема раю,
      месією – Антипа моровий.

      ***
      Ніщо не осоромить нас,
      як те, що пнеться «в люди».
      Терпіння лопає не раз,
      але не витирає час
      іржавої полуди.

      ***
      Поезія поезією та є,
      яка не є ні доброю, ні злою
      Наїною, Джульєттою, Ягою.
      А іншої поезії немає.

      ***
      Хто куди ведуть поводирі
      і на нервах скоморохи грають,
      авгури дають коментарі,
      а видющі їх не помічають.

      ***
      А декого запоями читають,
      а іншого минають до сих пір.
      Немає віри, поки – не до вір…
      Якщо тебе ніде не помічають,
      то нащо переводити папір?

      ***
      Поезія це – не робота,
      а хобі. Але головне:
      не лізе ні в які ворота –
      пиши войовниче й смішне.

                                            2017



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. О́паньки
      ***
      А сусіди наламали дров
      і уріжуть дуба. До обідні
      я б їх поколов,
      але їх любов
      і вони нікому не потрібні.

      ***
      А у Чуді Яга не одна
      на біду обирає майбутнє.
      О, весела страна
      і її сарана,
      що регоче. Аби – не на кутні.

      ***
      А Пу – великий! Голова!
      І не одна, а дві, та й годі.
      Але , – овва!
      Є й булава,
      коли очуняє на споді.

      ***
      А Ян узяв у руки ноги
      і в «ліліпутію» поліз,
      а з ним – усі його небоги.
      Але – на біс
      ще суне ніс
      за облюбовані пороги.

      ***
      А ось акваріум. До дна –
      океанарії тарелі
      і рибка золота. Одна.
      Але, яка то дичина
      у серпентарії пустелі.

      ***
      А на Олімпі грошей – туча.
      Усе «Рошену» Бог дає,
      допоки газ і порох є.
      А наша буча
      неминуча,
      коли рахуємо своє.

                                            2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. В тему
      ***
      Де революція на часі,
      чекайте поділу майна.
      А де уже іде війна,
      то не анексії – на Марсі,
      а там, де діє сатана.

      ***
      Не може Америка бити Росію
      інакше як на Україні.
      Тому в Україні Кирило – месія!
      Коняка його виливає помиї.
      Ікони і коні – невинні.

      ***
      Ми обожали комунізм
      у іншій нереальній ері...
      І не боялися до сліз.
      А нині тоталітаризм
      боїться імені Бандери.

      ***
      Були і ми недавно молоді,
      і як усі, виходили у люди.
      Журилась наша доля і тоді,
      але і нині, завдяки орді,
      і далі веселішої не буде.

      ***
      Даруйте мені, що не можу віднині я
      не плюнути в очі гаранту.
      Його помилково вважали людиною,
      а він і тварини не вартий.

      ***
      Оргії у час чуми на старті.
      Полиняли засоби мети,
      заясніли ликами багаті.
      Є кому і пики показати
      і сховати – кігті і хвости.

                                            2014-2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. На стиках часу
      ***
      Часи не ті, і влада ще не та,
      аби юрбою подолати горе.
      І гасло у людей, – дєржітє вора!
      А на столі у будні і свята
      усе те саме, що було й учора.

      ***
      Ну що мені у силі вірша?
      Її ніде не продаси.
      Але міняються часи
      і не поезія сильніша,
      а та політика, що лише
      її купує голоси.

      ***
      Авторитети при імунітеті.
      Маємо часу ще цілий вагон...
      Юлю мочити і квасити Петю –
      це основний на сьогодні закон.

      ***
      Чи то ще не маємо духу свободи,
      чи часу немає убити війну.
      Пустили чужого козла до городу –
      рубає зелену капусту одну.

      ***
      – Немає часу – треба йти, –
      така позиція держави.
      І поки ще нема мети,
      лівіє рило бісоти́,
      а ліві повели направо.

      ***
      На хороше не маємо часу.
      На погане управи нема.
      На воєнне наточені ляси.
      Не міняє обличчя Донбасу
      ні війна, ні сума, ні тюрма.

                                            2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Буки – ази науки
      ***
      Лежу собі, тай думаю-гадаю,
      чому не засинаю уночі?
      Аж ось і чую – тихо накрапає.
      Засуха у поезії минає,
      коли не прогнозовані дощі.

      ***
      Пейзажі, небо, сонце і трава –
      усе й без рими: вищого ґатунку,
      коли у тебе осінь і жнива.
      Але тоді поезія жива,
      коли у ній нова дивує думка.

      ***
      Всі поети – люди Божі
      і видіння їх урочі.
      Та якщо закрити очі,
      кожне може, як захоче,
      і не хоче як не може.

      ***
      Чужі фальцети, як у серце ніж,
      і чуйній лірі, і ранимій музі,
      коли, заангажований найбільш,
      фальшиві ноти має довгий вірш,
      що не тримає душу у напрузі.

      ***
      Ви мене почуєте на хвилі,
      до якої я не долетів.
      Зрозумійте, юні і похилі, –
      очевидні в будь-якому стилі
      переваги мовою дідів.


      ***
      Веселі поетичні забіяки –
      це, слава мові, ще не вороги.
      Але запам'ятаймо, небораки,
      якщо на те не маючи снаги,
      печемо вірші, наче пироги,
      то не дарма тоді печемо раки.

                                            2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Перипетії житія
      ***
      Вертаюся до імені одного.
      Не забуваю, поки воду п’ю,
      і мов перепливаю течію:
      мої дороги і її тривоги –
      уявне і не явне дежавю.

      ***
      Я заплющую очі щоночі
      і не бачу нікого...Ніде...
      Тільки очі, одні твої очі
      місяцями продовжують день.

      ***
      Таємниці розгадка –
      два в одному початки,
      дві живі іпостасі,
      нескінченні у часі,
      дві в одній половинки
      чоловіка і жінки.

      ***
      Коли моя душа шукає Бога
      у день покути чи в урочу ніч,
      я не питаю в ідола дороги.
      У мене буде інша допомога –
      надія і довіра віч-на-віч.

      ***
      Усідаємось, одягаємось,
      озираємось на літа
      і надіємось, що покаємось,
      тай уляжеться суєта.

      ***
      Загартовує нібито холод,
      а навчають добру батоги,
      а не пряники, і не боги.
      Виліковує біль, а не голод,
      ідемо ще, бо є дві ноги.

                                            2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Дражнилки
      ***
      А у Європі є усе!
      А от у Азії – немає.
      Комунія усе несе
      і закапелки набиває.
      Росія ссе,
      і п'є, й пасе...
      Межі у неї не буває.

      ***
      A la France це не лише́
      а la-Mari – свої та наші.
      Історія нової Раші –
      усе чуже
      у негліже.
      Її надії – у параші..

      ***
      А на нашій горі у великій дірі
      опинились усі депутати.
      Височіє гора,
      та глибока нора
      і немає кого обирати.


      ***
      А на пенсії буде лафа не усім.
      Ейфорія була у Союзі.
      Є реформа, а буде пожива косі.
      І хоча у ясі,
      та зате у красі
      поховають усіх у ярузі.

      ***
      А на Русі ще є кому
      і є по кому заридати.
      За цілину і Колиму,
      і за війну,
      і не одну
      уміють люди умирати.

      ***
      А на нашій дорозі одні полини.
      На медяники інші чекають.
      І пакують пани
      не своє за тини,
      а убогі і свого не мають.

                                            2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Вуздечки на храпи
      ***
      – Продайте душі – майте гроші
      і хай керує «вертухай».

      Усі поїдемо у рай,
      коли вони такі хороші,
      що хоч у мери обирай.

      ***
      Керують нами потенційні ЗеКи,
      а долю пишуть вила по воді.
      Не падає імперія Кучмеки.
      Не роздає пілюлі Солоденко.
      На волі – ситі. Босі – у нужді.

      ***
      Немає миру на землі,
      зате корупція – до краю.
      І поки Раша – Сомалі,
      її гадючник у кремлі
      усе «рішає» і кусає.

      ***
      Я кацапа бачу, та не чую.
      Ну який це мій у біса брат,
      як у нього зовсім не працює
      україномовний апарат?

      ***
      Ще не об’явлена війна,
      а кондуїти є таємні.
      І поки бійка на арені,
      комуністична сатана
      уже малює, будьте певні,
      непересічні імена.

      ***
      Не довго ще до фінішу орді.
      Куди не кинь, а їхня карта бита.
      Долизує своє й чуже корито
      чумна порода. А її еліта
      усе свинею лізе у вожді.

                                    2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Спостереження
      ***
      Щасливі сім'ї, ой, не часті –
      і невеликі, і малі,
      та економимо на щасті,
      забуті генами землі.

      ***
      У першому коханні
      шукаємо основ,
      але любов остання –
      надійніша любов.

      ***
      Великі сім'ї особливі,
      але і цьому завдяки
      дітей виховують щасливі
      і дуже люблячі батьки.

      ***
      Причини є і наслідки відомі.
      Довіра є, то й на душі – розрада.
      Але коли не всі у тебе вдома,
      у голові блукає тиха зрада.

      ***
      Розчарування настає,
      коли утрачена повага
      до того, що у тебе є,
      як на канаті – рівновага.

      ***
      Я заплющую очі щоночі
      і не бачу нікого...Ніде...
      Тільки очі, одні твої очі
      місяцями продовжують день.

                                    2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. А що там, на Парнасі...
      ***
      А от на землі не було ще культури,
      яка б не дала заборонений плід.
      Совкової шкури
      із номенклатури
      буває і досі боятися слід.

      ***
      А на Парнасі позаймали ніші
      не наші вірші, а поети інші.
      Нічого особливого,
      коли собі подібного
      перечитаєш раз, але не більше.

      ***
      А на природі я – Ван Гог,
      який малює багатьох,
      коли себе любити всує.
      Я поміняв би псевдонім,
      але який резон у цім,
      якщо еліта не почує?

      ***
      А на Парнасі миру не буває.
      А поки-що ідилія триває.
      Бузько клює не бабая,
      так як зозуля нічия
      його – нема-нема, тай помічає.

      ***
      А уночі сичі осоловіли.
      І як то любо, що мовчать зоїли.
      Буває уночі
      співають і сичі.
      Але яке кому до того діло?

      ***
      А в Україні є один тотем
      і для душі єдина панацея –
      пишу, суджу і думаю я – нею.
      І як дорогоцінним багажем
      я володію мовою цією.

                                    2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Якщо подумати
      ***
      Вся околиця буде село.
      На Дону веремія чекає.
      І у Раді уже – нє алльо…
      Ми і раді, та ради немає.

      ***
      Ніякої тактики нині
      немає по суті ніде.
      Стратегія є в Україні.
      Якщо всі дороги – руїни,
      то як же той ворог зайде?

      ***
      Коли війною бавиться аматор,
      то вочевидь не відає ніхто,
      чому це називається АТО.
      Війна! Гібридна! А який оратор!?
      Не атакують чоти і рої.
      Котуються і програні бої.

      ***
      Революція триває.
      Петя Вову доганяє
      і міняє пику на «лицо».
      Та народу не до сміху.
      Може Космоса на Міху
      будемо міняти у кацо?

      ***
      Електорат не чує, – «ко-ко-ко»,
      але на вухо локшину мотає,
      коли «Ореро» Грузії згадає.
      І поки Юля чує «Суліко»,
      у когута надія пропадає.

      ***
      Ой не тоді Вітчизна мила
      як має із роси й води
      дешеві і п'янкі меди,
      а от коли нечиста сила
      у неї утинає крила,
      але вона вряди-годи
      не лізе у ясу орди.

                                    2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Страшилки казкової Русі
      ***
      А у Чуді є розбійник-
      Соловей, Кощій, карга –
      та, що баба і Яга,
      і Ємєля – винахідник
      ступи, печі й батога.

      ***
      А в Україні люди – люди!
      А українці – вояки,
      усупереч і завдяки
      клопу, якого вже не буде.

      ***
      А на війні уже не до азарту,
      коли її вистави – уночі,
      а діячі – аматори
      воєнного театру,
      а люди – професійні глядачі.

      ***
      А українці язикаті
      словами дресирують ос.
      Уміє дещо показати,
      аби українізувати
      великороса, малорос.

      ***
      А у нас є АТО
      і трофейні авто,
      і нові бойові автомати...
      Але де той закон –
      перейти рубікон
      і за волю свою воювати?

      ***
      А у «Білому сонці пустелі»
      є серійний герой у шинелі
      і немає ізгоя-хахла.
      Є таке КІНЕМА!
      А героя нема,
      що годує імперію зла.

                                    2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Гадання на гущі
      ***
      Коли уже осатаніють «наші»
      або не перебісяться свої
      нувориші, козли, багатії,
      побачимо Ємєлю на параші,
      що агітує на нові бої.

      ***
      Минуле наше золоте.
      Собі приписуємо те,
      чого іще немає.
      Ідемо обраним шляхом,
      аби покинути дурдом
      обіцяного раю.

      ***
      І рай, і пекло – це тобі не хата,
      в якій чекають друзі і брати.
      І ні́кого з нічого обирати.
      Та як ото – нізащо умирати,
      коли за тебе нікому іти?

      ***
      Ми веселі, а часи суворі.
      Оцінили місію чужу
      по стіні на суші і на морі.
      Маємо стояти у дозорі,
      та зове майбутнє за межу.

      ***
      Випікає доля свіжі рани,
      мов горшки опалюють святі.
      Та не ті горнила і майдани,
      і не ті у полі отамани,
      і основи нації не ті.

      ***
      Побажаймо поету удачі.
      Хоч задачі у нього малі,
      лише він у годину гарячу
      по долоні планети побачить,
      що чекає її у імлі.

                                    2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Архетипи психоаналізу
      ***
      Наші анульовані брати
      хворі маячнею. Їм іти
      та й іти
      ...до білої гарячки.
      І етапи їхньої болячки:
      окаянні-нелюди-кати.

      ***
      Життя стирає, наче гумка,
      останки Божого дарунку,
      у чім тримається душа.
      А не даємо одкоша,
      то уявіть її ґатунки,
      коли чиясь лукава думка,
      її з'їдає, як іржа.

      ***
      Геній зіп'ється, а п'яний проспиться.
      З неба ясного вбиває не грім.
      Істина вся полягає у тім,
      що і лукаве найбільше боїться
      того, що є очевидне усім.

      ***
      Одне повзе. Літає інше.
      І вище нижчого клює.
      Усім ідеться як раніше.
      Але, кому од цього гірше
      у небі бачення своє.

      ***
      Доля сідлає. Батіг поганяє.
      А у кебети роботи нема,
      поки на битій дорозі до раю
      все дістається тобі задарма.

      ***
      Не гоже бути зрячим, та сліпим,
      коли чиясь позиція не чесна.
      Та між людей ступаймо обережно
      і зопалу не клюймо на калим,
      а щирі душі довіряймо тим,
      хто довіряє нам себе безмежно.

                                    08.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Із чинних об'яв
      ***
      Є наказ – іти на захід
      за вєлікую страну.
      Їй – нема безвізу. Ну,
      а його у пекло аспид
      посилає – на війну.

      ***
      Осатанілі зеки лугандона
      єдиної й ділимої на сто
      міняють Харю, Бєса і Кобзона
      на тисячу заручників АТО.

      ***
      Є об'ява, що АТО й війна –
      два боки офшорної монети.
      Є кому платити аліменти –
      розвелися біс та сатана.
      Треба обирати резидента.

      ***
      Повія вішає об'яву:
      – Шукаю милого собі.
      Так і Росія. Кучеряво
      бажає жити ця проява.
      Але не все їй по губі.

      ***
      Є нова об'ява ідіоту,
      а воно обманює себе:
      «Санкції – то Пороха робота.
      У Гаазі не чекає бота
      у клітинку небо голубе?»

      ***
      Має оголошення владика:
      – Карла і Людовік не чужі
      і йому ніде нема межі.

      На усеньку голову каліку
      вже не надувають вояжі,
      та яке опудало велике!

                                    2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Несподівані рефлексії
      ***
      Буває, і мініатюрні катрени
      не лише образи, але і ...поеми,
      і п'єси, і оди ...дощу.
      Які то скажені путі Мельпомени,
      якщо випадкові сюжети і теми
      доводять когось до плачу!

      ***
      І зоїли протирають очі.
      Месники і месниці навколо.
      Зрозуміло, що кусати хоче,
      та не ясно, що воно мололо.

      ***
      У всьому винні москалі.
      Ця істина відома.
      Надії є. І не малі.
      Чекаю миру на землі,
      але воюю вдома.

      ***
      Я не живу на Україні,
      а в Україні їм і п'ю.
      Не важко уявити нині,
      що чую соло солов'їне
      не на краю, а – у краю.

      ***
      Усе, що надбали у час есесеру
      на смерть і життя в боротьбі
      за мир і свободу майбутньої ери,
      «працюючий жулік» у пенсіонера
      на щастя здирає собі.

      ***
      А ми живемо на початку
      як є і було за дідів.
      Корупція, кража, подачка
      і каса, собі на «заначку»,
      освоєні з юних років.

      ***
      Замайоріло усе
      у бойовий «Первомай».
      Нація гасла несе:
      «Банду – долой!
      Путю – домой!
      Хунту – ?
      А Пєтя – good bye».

                                    2017




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Між іншим
      ***
      Немає як апелювати
      мені чужому – перехожій.
      Найлегше чути і мовчати.
      Не «вопіющим» воювати,
      але і змовчати негоже.

      ***
      Не заважають неживі боги
      служити слову і годити Музі,
      але перевелись запеклі друзі
      і завелися любі вороги.

      ***
      Сліпа Феміда і глуха.
      Такі у неї вади.
      Але тому вона й така,
      що краще пацю, ніж бика,
      на сало годувати.

      ***
      Пора тікати за тини.
      Уже закочують штани
      і голови, і глави,
      і бувші, й нинішні пани.
      І роздаються ордени
      наліво і направо.

      ***
      Перевибори? Нічого.
      Знову саме ті,
      що ідуть до перемоги,
      мочать мера бойового
      у його смітті.

      ***
      Кому, – ура! Кому, – ганьба!
      Іде підпільна боротьба
      за взятки і калими.
      І не гидує голитьба
      законами дурними.

                                    2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Єврострасті
      ***
      Має visit in a sity
      не КаГеБе, а купець.
      Тихо сидять московіти.
      Буде тікати еліта –
      тут і Європі капець.

      ***
      Утішаються «скитальці».
      Черги є і буде тьма,
      поки Russia is тюрма.
      Вже не три – чотири пальці
      і… поїхала юрма.

      ***
      А ми гуляли по Парижу,
      але увиділи усе,
      кого й чого туди несе.
      Тепер історію напишу
      або невидане есе.

      ***
      Прощай, Росія неумита.
      Ukraine a junky favorite,
      а не тюрма і Колима.
      Тримай собі своє корито.
      Там добре, де тебе нема.

      ***
      Салют, освічена Європа.
      Тебе вітає Одіссей.
      Якщо котуються холопи,
      чекай мене і Пенелопу
      і наших навчених дітей.

      ***
      Привіт, умита Україна
      і ви із торбою діди,
      що їздите туди-сюди,
      і ти, народе-бедуїне, –
      немає теплої води.

                                    06.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Всяка всячина
      ***
      А на світі є іще пілати,
      що не чують істини і правди,
      що існує у собі сама.
      Повелись на іншому таланти
      і пейзажі є кому писати,
      а про всяку всячину – нема.

      ***
      А на Ялті, як і має бути,
      виродились йєті і манкурти.
      Одвисає хоботом губа.
      Горді і буряти, і якути –
      з чукчею в одній державі – круто,
      а із Україною – ганьба.

      ***
      А на небі ідоли – ніякі,
      а розперезались, забіяки,
      і те саме діють на землі.
      Помічають деякі поети
      Марса і Арея силуети,
      а скелети їхні – у Кремлі.

      ***
      А на тій Кубані-Лугандоні
      чуки й геки,
      наче на долоні,
      але їх там нібито нема.
      То не зеки-фурії воюють,
      а великі гобліни торгують
      і охороняється тюрма.

      ***
      А на нашій сусіді-повії
      не одна іще санкція діє
      за її інтереси чужі.
      Захотілось безвізу
      і гарпія лізе
      за неписані їй рубежі.

      ***
      А за успіхи наші великі
      наша влада не в'яже ні лика,
      ні розв'язаного язика.
      Запізнилося НАТО.
      А чекати й мовчати –
      це стратегія наша така.

                                    2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Жуйка з післямовою
      ***
      Не начхаєш, як би не свербіло
      в носі чи у вусі. Далебі,
      річ у тому, що погане діло
      мати справу з его у собі.

      ***
      Чого плювати у криницю,
      з якої питимеш за мить?
      Чого боятись, що блакить
      наллє цілющої водиці?
      Уже боялися синиці,
      «що хоче море запалить».

      ***
      Не біда, коли орлу подібний,
      має кігті і своє лице,
      а біда, коли – не дуже бідний
      на косе Дем'янове слівце.

      ***
      Ховайся, хто на буйне чуйний
      і начувайся, бойовий.
      Лякає байкою заумний,
      боїться істини – отруйний...
      А усміхається який?

      ***
      Радіє навіть і Яга,
      коли почує, – дорога!
      Неначе то ключі до раю
      або Куліш чи Кочерга
      високі титули вручає.

      ***
      У запої мене-стрелі.
      Забувають, що й коли
      накалякали були.
      Нагадаю. Акварелі
      пишуть леді-спаніелі,
      а «виписують» орли.

      ..............................
      Нікому я не допікаю.
      Але якщо і зачепив,
      то що типовим не буває,
      коли озвучений мотив?
      Мініатюри є негарні
      або й колючі аж за край.
      Та їх не буде у книгарні
      тай годі. Зайве не читай.
                                    2017



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Неубієнна геєнна
                                  ***
      Є ще безсмертя.
      Та годі біситись
      неубієнному полку
      совків...
      Є мотивація
      у москалів, –
      краще повіситись,
      аніж гордитись,
      що у Союзі
      убивцею жив.

      ***
      Живе совок, жирує і пасеться,
      а то й нап'ється чистої води.
      Але, буває, іноді плюється,
      аби заслуги мати у орди.

      ***
      У Харона оновили шлюзи.
      Течією Вакха – вояжі.
      Убивають голоси чужі.
      Вишкіряють зуби боягузи
      за свої маєтки й багажі.

      ***
      Іде колона бойова.
      Жахають клекоти орлині.
      Із ночі лупає сова.
      Тать колупається у глині,
      перепираються богині.
      Гряде утопія нова.

      ***
      Дай худобині по різці
      і минеш лиху годину.
      Треба ставити на місце
      ненажерливу скотину.

      ***
      Чекаємо ясної миті,
      коли засяє із блакиті
      знак перемоги у вікні,
      коли московській сарані
      заперті двері і закриті
      усі путі її «весні».

                                    05.2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Із народного лексикону
      ***
      Молотити не те саме,
      що байдики бити,
      і молоти язиками,
      і ляси точити.

      ***
      А попу іде кадило,
      а дякові – кварта,
      а на рило мало мила…
      А які помиї лила
      Феська язиката!

      ***
      Не зійде небесна манна.
      Що посію, не пожну.
      Що одним по барабану –
      це не те, що сіль на рану,
      а горохом об стіну.

      ***
      Ласа ласиця на яйця,
      а куна – на куру,
      молодиці – на причастя,
      козаки – на інше трясця
      і чужу натуру.

      ***
      Як не пий, усе до дна
      піде босе й голе,
      все одно, душа одна –
      перекотиполе.

      ***
      Усі – за пазухою Бога
      і дами, й кавалери...
      У кожного своя дорога
      і кожен хоче жити довго
      як селекціонери.

                                    2017




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Житейські парадокси
      ***
      Несповідима путь Расєї.
      Усі заручники у неї,
      як у Єгипті в Житії.
      Є совість в нації цієї,
      але і та – одні євреї,
      які оплакують її.

      ***
      Бували ми не дуже голосні,
      а нині де-не-де іще тихіші.
      І не одному мариться мені –
      роботу всіх виконують одні,
      але посади обіймають інші.

      ***
      Моя економія в дії:
      ні газу, ні ват, ні води...
      Але залишає надія.
      Усі – абоненти злодіїв,
      допоки керують жиди.

      ***
      Було і є. Чого брехати,
      що балом править сатана.
      Ті самі унтери пихаті
      життям уміють торгувати,
      допоки точиться війна.

      ***
      Усі історії минулі
      нуворишів біля корит
      не поміняли реквізит.
      Надійся на контрольну кулю,
      коли ідеш на суїцид.

      ***
      На біду – бунти народні,
      революції – на горе.
      І журитися не варто,
      адже гірше, ніж учора,
      буде тільки-но сьогодні,
      отже – краще, ніж узавтра.

                                    2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Дорогою до себе
      ***
      Любити праведно і грішно –
      не маята, аби своє.
      А от грішити, як не смішно,
      любов нікому не дає.

      ***
      А що, якби надути губи
      і, догоджаючи юрмі,
      ревіти соло до-ре-мі,
      і як ієрихонські труби,
      ламати стіни у тюрмі?

      ***.
      Не уповаю на урочу мить,
      коли усіх поезія чарує,
      і заглядає в душу, і ятрить.
      Бо самоу́к нічого не навчить,
      якщо його недоучка не чує.

      ***
      Живуть же люди! – без голок
      і не з'їдають муки творчі.
      А як набридне монолог,
      організують діалог
      із порцією злої жовчі.

      ***
      Товариш ворогом не буде,
      якщо не лізе у корито.
      Лукавий б’є себе у груди…
      Цікавими бувають люди,
      якщо уміють говорити.

      ***
      Одні поети пам'ятають,
      що їх читатиме народ.
      А інші інших доганяють
      і що-попало напихають
      у заримований кросворд.

                                    2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Правда навиворіт
      ***
      На путі до комунізму
      є лише одна «страна»,
      із якої йде війна.
      Гідра імперіалізму
      виявляється – вона.

      ***
      Самі на себе кидаємо міни,
      самі собі найбільші вороги…
      І за́ що ображаються боги?
      Немає у Росії України –
      такі моєї нації борги.

      ***
      Ми не маємо освіти
      і культура ще не та,
      щоб Росію засудити.
      Обрусіли неофіти,
      ощетинилась орда.

      ***
      Ніякої претензії немає
      до моськи у великого слона,
      коли вона не дуже голосна.
      Але як він на неї наступає,
      то як не буде гавкати вона?

      ***
      І з українця роблять москаля,
      подібного не звіру, то худобі.
      Невиліковні у тотальній злобі
      дефекти ген у променях кремля
      і у рентгенах ящика для зомбі.

      ***
      Є у Гаазі суди й адвокати,
      а в Україні дві жовті палати –
      Крим і веселий Донбас.
      А на Росію Європа напала...
      А у ефірі немає каналу,
      щоб не охаяли нас.

                                    2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Реванш
      ***
      Буйні метафори, файні епітети...
      Друзі мої, еталонами світите!
      У «битії» житія
      Муза сивіє моя.
      Незаяложене важко помітити,
      маючи наголос – я.

      ***
      Оточення у вітряної Музи
      зриває їй підметки на ходу.
      Не треба ні Єхидни, ні Медузи.
      «Полєтіки» і бойові французи
      існують ще поету на біду.

      ***
      Гора печалі, і усмішок – море,
      і слово наливається туге –
      memento mori – і собі на горе
      нечутне его чуйного еЛГе.

      ***
      Ой не умію я, їй Бо',
      роняти сльози, чути пафос,
      як діва, на скоромне ласа,
      і уявляє, що Рембо
      те саме, що і крез Ωνάσης.

      ***
      У каплі сміху – море сліз,
      коли душа слугує Музі
      і бачить ворога наскрізь,
      але недобачає друзів.

      ***
      Про себе знати правду неприємно
      поету, і паяцу, і рантьє…
      Таке воно уявне житіє,
      що краще поховати потаємне
      і виглядати кращими, ніж є.


                                    03.2017



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Марна риторика миру
      ***
      Які не є гарячі дні
      і буйні ночі у вогні,
      а сон перемагає.
      І я радію уві сні,
      що невеселому мені
      ще весело буває.

      ***
      Ще сяє сонце у зеніті.
      Багато є чому радіти.
      АТО і НАТО. Йде весна.
      Але чому душа сумна?
      Кому я пишу заповіти?
      І чи закінчиться війна,
      коли сконає сатана?

      ***
      Марно мирно уповати
      на салюти і ура.
      Захищатися пора,
      а не евакуювати
      Україну до Дніпра.

      ***
      Не нарікай ні на людей,
      ані на біса, ні на Бога,
      що не веде до перемоги
      у світі вигаслих ідей
      тобою обрана дорога.

      ***
      Уже не радує і літо,
      що заглядає у вікно.
      На ярину посію жито.
      Але кому? Збирає мито
      війна. Осиплеться зерно.

      ***
      Заслуги наші немалі.
      Отримаємо на ужинок
      і бідняки, і королі
      за кожний недолугий вчинок,
      а за труди на цій землі –
      великий, довгий відпочинок.

                                    2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Інде, подекуди і де-не-де…
      ***
      Поезія – не тиша і цунамі,
      окрилені тобою у політ.
      Це інше – тими самими словами,
      що інде умирає біля ями
      і оживає тисячами літ.

      ***
      І проза має поетичні крила,
      і де-не-де поезії краса
      у ній – і нагорода, і яса.
      Та інде невідомо, що за сила
      тебе її отрутою споїла...
      Хоча усе диктують небеса.

      ***
      У кожного своя дорога,
      а ще й подекуди, до того,
      діла великі і малі.
      Те має ікла, інше – роги,
      а що є гріх в очах у Бога,
      ніде не знають на землі.

      ***
      Поети й воїни на варті
      оберігають житіє,
      яке дрімати не дає.
      Але поезія не бартер
      за право воїна віддати
      деінде і життя своє.

      ***
      Себе готуючи до бою,
      не забувай, що кожну мить
      війна залякує бідою.
      АТО відлунює грозою,
      а інде виє і гримить.

      ***
      Оживає лише той, хто у боях
      бачить де-не-де і небо голубе,
      і своє високе сонце у сльозах.
      І карбує наша пам'ять у серцях:
      «Він загинув, захищаючи тебе».

                                    2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Мораліте XXI
      ***
      Ми – еліта? Паяци, та й годі,
      у городі – чужа бузина.
      І мені така сама ціна.
      Але ми не ізгої народу.
      Я хотів би робити погоду,
      та погода – стихія дурна.

      ***
      Одному все не обробити.
      Безрукому найлегше жити.
      І це не є його вина,
      коли не має чим гордитись.
      Але якщо на все годитись,
      то це і вада головна.

      ***
      Юрмою управляє тамада,
      парафією – преса, Дума, влада.
      Це – у Росії. А у нас – біда.
      Немає меду і гірка кутя.
      Обурює і правда, і неправда
      про нашу владу і її вождя.

      ***
      Не армія усьому голова,
      і не герої вештають над нами,
      і не юрма обрадує ділами.
      Народне віче – ось та бойова
      традиція і віра вікова,
      що і веде, і сяє маяками.

      ***
      Хто іде, той не має педалі,
      хто не пише – читає моралі,
      а буває інде навпаки.
      Моралісти забули, таки, –
      аморально ламати скрижалі,
      до яких не приклали руки.

      ***
      Що заслужили, те усі й «получимо».
      Ви не шуміть, то ми і не озвучимо.
      І не читайте, що дурний писав.
      І не радійте, що кімвал гучав.
      Самі себе обов'язками мучимо,
      а їх на нас ніхто не покладав.

                                    2017




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Кіно і німці
      ***
      А на Рашії – ажіотаж.
      Ліліпутії – повний «Гараж»
      і у Думі немає стоянок.
      Унизу – абордаж,
      наверху – епатаж,
      а завгарами – Ізя і Яник.

      ***
      А фейки – ще не траур,
      але шукає пари
      собі у клоунаду «охуын».
      А на екрані ко́мпа
      одмучився жірьопа,
      а заодно задорний сучий син.

      ***
      А у Булгакова ролі готові.
      Є сатана, і корова, і маг,
      і говорухіни, і міхалкови,
      ії, повії, коти табакови –
      бідні дворяни у ролі дворняг.

      ***
      А одесита не буде із Мішки,
      як із єврея не буде хохла.
      Із Д'артаньяна немає опришка.
      Тоншає дуже шагренева кишка
      у епатажної свити ...а.

      ***
      А на гачку у сатирика Гафта
      кіно-еліта Росії була.
      Нині ця вата –
      персона нон-грата,
      що тріпотить на гачку у ...а.

      ***
      А у кіно Баскервіля Микиту
      ще пам'ятають як багатія.
      Але на пробу це черево сите
      біля юпітера лиже корито
      в ролі заслуженого холуя.

                                    2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Скрепи і закрепи Росії
      ***
      А Росія на яблука ласа.
      І бере, і дає одночасно,
      як Адамові Єва дала.
      Он і бацька навощує вуса,
      і у Києві є ще спокуса
      цілувати у поті чола.

      ***
      А на меню і порції – табу.
      А хочеться усе на всю губу,
      аби домінувати на арені...
      І славу дути у трубу,
      Європу мати у гробу,
      і Україну у кишені.

      ***
      А на Раші реформи обіцяні –
      Іоанові скрепи увічнені:
      і тюрма, і сума,
      й амнезія ума.
      Ідіоту закони не писані,

      ***
      А ми чекаємо союзу
      орди із масою лайна.
      Тому і маємо: війна
      од Сяну і до Лаперуза.
      І поки ціпеніє Муза,
      у нас історія одна.

      ***
      А пієтети, навіяні всує,
      це як оскома забутих надій.
      Раса німує
      і Рашу не чує,
      і озивається карма подій.

      ***
      А у сусіди на паперті – таті.
      Є і злодії у батьковій хаті
      буйні, але і лихі, і чужі,
      винні у тому,
      що Раші додому
      дуже далеко по нашій межі.


                                    2017




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Розписуючись не за всіх
      ***
      На що це існування тихе, сите,
      якщо воно буває не таке,
      яке я сам волію пережити, –
      явитися ясним дереворитом
      і метеором вийти у піке?

      ***
      Новобудови біля рову
      зима завіє, загребе.
      Не заіржавіють окови.
      За тебе ще замовлять слово,
      аби «возвисити» себе.

      ***
      Не уповай на заповіт.
      У житії – твоє плацебо.
      Роняй сльозу. Дивись у небо,
      де все іде у білий світ,
      не оглядаючись на тебе.

      ***
      Множити найлегше на нулі,
      та усе перемагає вічне.
      Ми поети, а не королі.
      Що одному сниться на землі,
      те у небі чується публічно.

      ***
      Води живої вистачає,
      а уві сні – оази раю,
      і пекло снилося не раз.
      І сьоме небо теж буває,
      якщо Отець зупинить час.

      ***
      Найчастіше друзі убивають
      і так само тонуть моряки,
      кораблі – у гавані, таки…
      І не поспішаючи до раю,
      палубу найперше залишають
      боягузи першої руки.

                                    2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Кіберакції із ефіру
      ***
      А у Путіна хакери пильні
      до Обами залізли у скриню.
      А у наших ще довша рука.
      І мелодія гімну
      моєї країни
      оглушила ефір еРТеКа.

      ***
      А у рейху рашизму нема.
      Є лише екзальтована Путя.
      Дума думає... Плаче тюрма...
      Ой немає на Рашу Дюма...
      У Гаазі зимове розпуття.

      ***
      А на Рашу упали морози.
      У Європі закапали сльози.
      Не газує «Газпром»,
      «Нафтогазу» – облом,
      Україна чекає прогнозу.

      ***
      А поки зводимо рахунки,
      то й на помиї є ліміт.
      А часу – море. «Б’яки-буки»,
      або точніше геки й чуки
      пересварили цілий світ.

      ***
      А попи́ периферії –
      це у карлика рука.
      А політика Росії
      в ролі троля і месії –
      це релігія совка.

      ***
      А коза шанує свого цапа,
      поки б'є і п'є.
      А тому позиція кацапа:
      і у кого барани ще є,
      і куди ракета дістає –
      то усьо моє!

                                    2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Напередодні покаяння
      ***
      Одними словами
      будуючи храми
      малому й великому,
      живу почуттями,
      малюю без рами
      людей із інстинктами.

      ***
      Не чують мене
      у поемі,
      у вірші.
      Говорять одне,
      а приховують інше.
      Усі незалежні.
      Усе – як раніше.

      ***
      У мене профіль не такий,
      аби усе усім одразу.
      Але покаюсь. Я – зараза.
      Якщо не граю в піддавки,
      то опоненту це образа.

      ***
      Мені байдуже, що у Данте
      є Беатріче не моя,
      що я ханжа, бо є педанти,
      яким ніяк не доказати,
      що мій еЛГе – минуле я.

      ***
      Не боюся на останок днів
      опинитись на краю. На прузі
      я собі уже наговорив
      осуду не так у ворогів,
      як у щирих і лукавих друзів.


      ***
      Але не це болить мені.
      Не дістають мене ні боси,
      ані друзяки записні,
      як ця війна простоволоса
      у новорічному вікні.

                                    2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Думки нарозхват
      ***
      Про́сторами оперує час.
      Масою – енергія, світами –
      ноо-інформація, а нами
      Слово, що із безміру у нас.

      ***
      Не шукайте у Біблії зайвих ідей.
      Є у Господа кара і плата –
      обдаровує бідами добрих людей,
      а жадобу лишає багатим.

      ***
      Собі. Себе.
      Само собою,
      ми не самі, а у двобої
      то із цабе,
      то із ордою.

      ***
      Як любо –
      валятись, нічого не їсти.
      Та маємо чуба
      і нікуди дітись.

      ***
      Не нарікай, що дивиться село,
      коли своє показуєш намисто.
      Воно твоє, яке би не було.
      А слово, що лягає на крило,
      то є публічне, а не особисте.

      ***
      Пейзажі хоку
      і натури нецке.
      Усе нівроку
      в Токіо, Ньюйорку,
      і ...made in Ukraina,
      Rusia-Сhina
      по-німецьки.

                                    2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Рефлексії на враження
      ***
      Приходять сни
      із літа до весни,
      а розказати нікому,
      буває,
      коли її немає.

      ***
      – От і побачились.
      Не пізнає́ш ...свою? –

      Це – із колись.
      Не бачу, а стою.
      А на межі – нікого і ніде.
      А час іде.

      ***
      Малюю очі,
      а думки урочі
      закреслює жура самотини.
      Минулі мрії
      і мої надії
      оповивають кольорові сни.

      ***
      І у свята яса –
      нічого не робити
      і думати, але не говорити, –
      пробачте, небеса.

      ***
      У мене карма Савича.
      Напишете мені, –
      і гавані,
      й пристанища,
      й причали,
      і...
      мене ловили і...
      піймали.

      ***
      Минає час,
      і день,
      і місяці́...
      Літа...
      І досі десь
      у самому кінці –
      мета..

                                    2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Грубо кажучи, щиро
      ***
      Якщо, буває, сяють зорі, –
      то це емоцій ціле море.
      Якщо викопую слова,
      аби боліла голова
      у читача і візаві,
      то що у мене в голові?

      ***
      Душу притягує зваба,
      тіло – тепло на печі.
      Діда улещує баба,
      баба Яга – рогачі.
      …………………….
      Неусвідомлена жаба
      тисне людей уночі.

      ***
      Що є, то є. Поети з іменами
      із малечку припали до стремен.
      І пішому до кінного – ген-ген...
      Але гоноровите до безтями
      не додає харизми до імен.

      ***
      Кусає легко. Гоїти не вміє.
      Така удача братії коша.
      Та я молюся, – змилуйся, Месіє,
      убий у серці фарисея змія
      і, може, не зів'яне ця душа.

      ***
      Тузи і дами ...тет-а- тет,
      і епігони, і клеврети
      не дочувають, – є поети!
      Усе перенесе поет,
      аби любити опонента,
      якому в якості валета,
      не вистачає еполет.

      ***
      Ніхто не хоче бути, як усі.
      Але ж не всі паяци будуть барди.
      А нумо, недотуркані, мерсі,
      хапати «вопіючого» за фалди.

                                    2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Із досвіду
      ***
      Може і думали, може й гадали…
      Тільки чому так активно мовчали?
      Як не годи, а «кошмарити» слід,
      щоб не мовчали, як риба об лід.

      ***
      У полум'я не доливайте масло,
      коли палають душі поетес.
      Але оберігайте цей процес.
      Коли на сайті смаленим запахло,
      тоді до нього є ще інтерес.

      ***
      Поезія ніколи не дрімає.
      І у стакані буря настає,
      коли повіє те, чого немає.
      Нічого із нічого не буває,
      зате ажіотажу додає.

      ***
      Коли поети, знані поза очі,
      уперше в очі глянуть візаві,
      обов'язково, хай і проти ночі,
      обнімуться розкуто і охоче,
      як родичі по духу і крові.

      ***
      Патетика і етика – полярні.
      Виконуєш ти правила чи ні –
      якщо слова нещирі й фамільярні,
      усі аудієнції – нудні.

      ***
      Не поривайся у двері парадні
      і не чіпай за анфас.
      Поки потуги твої делікатні
      і по обличчю нічого не ляпне –
      все обійдеться нараз.

                                    2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. І знову приїхали...
      ***
      Їхали ми їхали до себе,
      бачили й не бачили себе.
      Вірили й не вірили, що небо
      України – жовто-голубе.

      ***
      Не оминають особливі друзі
      моєї хати. Їду у село
      і дізнаюся, – по усій окрузі
      є таємниці нашого союзу
      та ще й такі, що й гадки не було.

      ***
      Маємо, що маємо. Новини
      і трагікомедію подій:
      чуємо ефіри щогодини –
      їде у Європу Україна
      і не повезе у рік Новий.

      ***
      Куди поїхати-податись,
      аби не чути про війну?
      Народу почало ікатись, –
      чи не пора уже здаватись,
      аби побачити весну?


      ***
      « Он сказал, – поехали!» Поїхали…
      Нас уже у космосі помітили.
      Їдемо до лисого у рай,
      поки «алконавти» ще не випили
      моря з Волго-Дону по Дунай,

      ***
      Весна Росії їде в БеТееРі –
      везе Катюші(від Івана) «град»,
      ракети, міни, кулі і холеру,
      але не їде із війни солдат.
      Не поділили й досі еСеСеРу.

                                    2016



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Завоювання і втрати
      ***
      Учення – світло, а невчених – тьма, –
      сентенція і їжаку відома.
      Але навчатися – дурних нема
      і, навіть, рідній мові, зокрема,
      коли у темноти не всі удома.

      ***
      Я орфонеми не учив ніколи,
      тому і каюсь, і караюсь я,
      що є поети київської школи,
      яких дратує епіка моя.

      ***
      О! Є ціна шаленій боротьбі,
      заради оживаючої мови.
      Даруємо і людям, і собі
      поезію воюючого слова.

      ***
      Що мова розвивається,
      відомо.
      Але вона, сама собі на варті,
      надійно захищається
      удома.
      Засмічувати видиме
      свідомо
      своїми «винаходами»
      не варто.

      ***
      Захищаю …армію свою,
      і державу, і її основу.
      І тому я заявляю знову, –
      на кордоні нації стою,
      маю зброю – українську мову.

      ***
      Інакодумні, кривославні

      жують освічені погани
      насущний язиком повій,
      допоки прісно і понині
      душею злої України
      орудує лукавий Вій.

                                    2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Орда, ордою, по орді
      ***
      Орда шанує Україну,
      пасе, виховує, клює,
      отямитися не дає.
      Чекає на лиху годину,
      коли у нашу домовину
      іржаве ратище заб'є.

      ***
      Як уособлення орди,
      ми у історії не знані.
      Тому, які це ми брати?
      Тутешні ми. Вони – незвані,
      одичавілі кривославні.

      ***
      Сувора кубіта у мого сусіда.
      У мене – біда не біда.
      У нього худюща, скупа, завидюща...
      Її не лікує ні віра цілюща,
      ні чиста вода, ні пустиня, ні пуща...
      Висотує гени орда.

      ***
      Були віками прокляті ординці
      батиї, темучини... Хан і пан…
      І лях, і турок, і фашисти німці…
      Але ніхто не в'ївся українцю,
      як у кремлі кейфуючий пахан.

      ***
      Бандерівці – це українці. Наші.
      І кожен, ясно, націоналіст
      від Сяну і до самого Сивашу,
      де не ординець – це уже фашист,
      а бувші наші – це рашисти Раші.

      ***
      Типовий образ. Може і не він
      у пам’яті існує як ординець
      юдолі болю, пекла і руїн.
      Але не піднімається з колін,
      а на Майдані скаче українець.

                                    2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Крайнощі
      ***
      Не озираєшся ніко́ли
      і ні́коли зайти у коло,
      коли душа у самоті
      і неприкаяна, і гола
      у цій веселій суєті?

      ***
      Не пересіяно на сито,
      але у вірші перелито
      жалі, печалі і журу.
      І неабияк, а з, – умру…,
      не закусивши оковиту,
      себе оплакує гуру.

      ***
      Не помагають індульгенції́,
      але путі устелені до раю.
      Іде цивілізація до краю
      і на удосконалення її
      усе, що їде, прахом вилітає.

      ***
      А москалі – це урки по природі
      од рядового до високородій
      і прісно, і донині, і тоді,
      коли не воювали, і відтоді,
      як ми служили у еРА орді.

      ***
      Не армія, а́ волонтери
      не влада, а укри-бандери
      у нашій кишені на дні
      стоять на заваді війні
      нової арейської* ери.

      ***
      Усе ті самі арії із опер,
      що означає, – віг-вам у Європу
      і оргії до ранньої зорі,
      а на горі – ті самі упирі,
      яким не дуже допікає докір,
      коли тамують горе матері.


                                    2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Із щоденника самописця
      ***
      Не розумію логіки, буває,
      з якою мій колега виступає
      і за якою добачаю толк,
      і по якій лупцює молоток,
      з яким у підсвідомості гуляє
      натура у традиції – совок.

      ***
      Люблю я критику мою,
      мої – само собою – вірші,
      а як себе не видаю,
      то і за мене інший пише.

      ***
      Розвіюю розчарування,
      скасовую самообман,
      що істиною є останнє,
      але уїдливе повчання,
      яке почує графоман.

      ***
      Віддаю себе на муки
      як месія і поет.
      А коли умию руки,
      буде – Аз, омега, …буки,
      а Пілатові – сонет.

      ***
      Не маю я претензії до феї,
      що пришиває ярлики поетам,
      вражаючи не силою ідеї,
      а латкою, пришитою до неї –
      притягнутим за вуха діалектом.

      ***
      Ні щіли́ни між рядками,
      рими майже ідеальні,
      але роздуми …банальні.
      Шите білими нитками
      не таке й оригінальне.

                                    2016



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Мізансцени театру життя
      ***
      Телешоу на рівному місці.
      На Росії герої-чекісти
      на пайку у богеми-шпани,
      а поети або журналісти –
      диверсанти або шпигуни.

      ***
      Історія Росії – істерія,
      кіно у заповіднику брехні:
      імперія на здибленім коні,
      зміїні ЗМІ, воєнна ейфорія…
      Одичавіє! Але є надія,
      що ця не завойована повія
      сама собі програє у війні.

      ***
      Зачаїлись патріоти.
      Ані, – Пу! Ані – Пу-гу!
      Ніби – за, і наче – проти.
      Свічі – Богу, душу – чорту,
      а Перуну – кочергу.

      ***
      Воно іще чекає еФеСБе,
      аби «інакомисліє» карати.
      І не біда, якби їх не багато.
      Та поки вищий нижчого скубе,
      то шельма оправдовує себе,
      коли у всьому інші винуваті.

      ***
      Зі своїми ужитись не легко.
      І немає табу кацапні,
      поки урки воюють і зеки.
      І у цій азіатській війні
      не побити із Рашею глека
      удається Китаю й Чечні.

      ***
      Уміти треба – жити каючись,
      і не боятись висоти,
      і вибачатись, ображаючи,
      і ображаючись, могти
      до Бога істини іти.

                                    2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Листопадини жовтня
      ***
      Не до апокаліпсису, та
      ожили ні живі, ані мертві.
      Притуляють лукаві уста
      комуняки й злодії у церкві
      до ікони Месії
      з хреста.

      ***
      Що діється і хто керує нами,
      якщо не сепарація іуд
      із гаслами, – даєш вперед ногами!
      Колоною, але усі – до ями!

      А от найголосніші –
      не ідуть!!!
      Свої слова закреслюють ділами,
      а бездіяльність видають
      за труд.

      ***
      Не чекаємо ери нової,
      поки є у душі еСеСеР
      і з протягнутою рукою
      виживаючі, яко ізгої,
      і учений, і вчитель, і воїн,
      і каліка, і пенсіонер.

      ***
      Були борозняки, а є – хрущі.
      Немає кулі до чола ясного.
      І як його судити отакого
      із хащею лукавої душі?
      Нахапає собі і – у кущі
      або у кущі житія
      земного.

      ***
      Була ідея, тай і вийшла –
      вся...
      І Україна дмухає на воду,
      аби утихомирити свободу
      або ошоколадити ве-пса.
      А ми угодували поро-ся,
      з якого мало вигоди народу,
      зате умиротворюємо-
      ся.

      ***
      Умиротворюємо ворога,
      а він
      бере смертями
      утридорога
      взамін.

      ***
      То таке уже кредо поета, –
      зарядити усім заповіт
      і на цілий палаючий світ
      поливати, як із кулемета,
      записний бойовий
      кондуїт.

      ***
      Для декламацій б'яшемо вірші.
      Поезії – своєму читачеві,
      щоб розтікався мислію по древу
      на рівні окянної душі,
      осмислюючи істини...
      …дешеві?

                                    2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Кросворд на одне ...о
      ***
      Кросвордами нікого не дивую.
      Але цікаво, що я ще почую,
      коли це означає: люте зло,
      ех – на початку, ій – посередині,
      та ну його уже к лихій годині,
      бо далі о!
      І на кінці,
      ...о.

      ***
      А темної ночі
      кацапія …хоче –
      варяга, Батия, мурло.
      А волі не треба.
      Вона є на небі,
      яке завоює
      ...о.

      ***
      Все, що украли,
      злодіїв не радує.
      І у Кремлі ненадійне кубло.
      Є тільки Пу!
      І н е в и н н а Кабаєва,
      що і її залишає
      ...о.

      ***
      І ніякі ми не вільні,
      і свободи не було.
      Та не ми у тому винні.
      Тільки – слава Україні! –
      підіймається
      ...о.

      ***
      Я посилаю есемеску,
      як Ваня діду на село:
      Пакуй валізи і бабло.
      Тебе чекає Чаушеску.
      І не затримуйся,
      ...о!


      ***
      Потоне у крові Росія,
      а з нею і її «месія».
      І марсіани з еНеЛО
      візьмуть кирюшу ієрея
      і меч рахітика Арея,
      що іменується
      ...о.

      ***
      Історія Раші не знає потопу,
      неначе його й не було.
      Виговського знаємо по Конотопу.
      Мазепу шануємо, як патріота.
      А що означає
      …о?

      ***
      Волають яничари та ізгої:
      – Немає України як такої!
      Аж небо голосами загуло:
      – Є Азм, і Яхве, і Михайло-воїн!
      Оберігають націю герої,
      а боягузи – зека і
      ...о.

      ***
      А у нашого Петі – чоло,
      а у мідного – щоки надуті.
      На коні він показує Путі,
      що бере і його у сідло.
      І побачила ненька,
      що Петя маленький,
      ну а Путя –
      велике
      ...о.

      ***
      А у Пе – ще малий, а у Пу – отакий!
      Є різниця на ціле кіло.
      А чужі язики,
      угадали, таки,
      що міняється Пе –
      на
      ...о.

      ***
      А на Росії всі аристократи:
      бойовики, злодії, бюрократи,
      усі, кому раптово повезло.
      Іде аристократія війною.
      Її веде конвоєм за собою
      його високородіє
      ...о.

      ***
      Великі істини зі сходу:
      немає України зроду,
      Європу бомбою знесуть,
      Америка іде під воду,
      на Рашу тропіки ідуть.
      Тому Америці на зло,
      рятує Азію
      ...о.

      ***
      А совдепія
      співає:
      – Бачу те, чого немає,
      чую те, що загуло,
      знаю те,
      що не було...

      Бутафорія линяє.
      Окуповує
      ...о.

      ***
      Воюють із украми урки.
      Це ОБееСЄ довело.
      Але Україні за муки
      Америка каже, – хелло!
      Європа викручує руки.
      Зате багатіє
      ...о.

      ***
      Його уже й Гаага не чекає,
      Обама! Й той руки не пожимає.
      Асад! І той чекає на бабло.
      Усім надокучає помело –
      нікуди невпіхуєме*
      ...о.

                                    2016





      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Політичні казуси
      ***
      Воюємо зі світом наодинці
      і маємо, що маємо – одні
      міняємо особини і лиця,
      але немає того українця,
      якому не горіти у вогні.

      ***
      Ой не радій, що звечора уранці
      пообіцяли дати коровай.
      Дарів не бійся, бійся не окрайців
      і не коней, а подаянь – данайців,
      а то зарано попадеш у рай.

      ***
      А горе – не біда, що ідіоти
      волають, – за, а голосують, – проти
      обіцяного thank you very much.
      Біда, коли керують патріоти
      з великою перервою на lunch.

      ***
      Корупція поліції минає,
      а судія грабує і …линяє.
      Воюємо на вільному шляху.
      У третій владі істини немає,
      зате які події на слуху.

      ***
      Ми реготати дуже раді,
      коли актори на естраді.
      А усміхаємося мало.
      Але які смішні паради
      і коронації кварталу!

      ***
      Нам у десятку ще далеко –
      ані варягами у греки,
      ані юрбою до орди...
      Всі карти путають чорти.
      А ось «двохсотими» – це легко,
      аби до неба досягти.

                                    2016



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. На шпальтах сьогодення
      ***
      А допи і гепи, і штепи-дурепи
      горлали, – прийди і подай!
      А ми, майдануті,
      цінуємо Путю
      за гасло його, – не зівай!

      ***
      А малороси й недороси –
      злодії Дону, на-гора,
      чекали боса і Барбоса,
      а нині закрутили носом, –
      води немає із Дніпра.

      ***
      А на Раші Московія є ще
      і по радіо Путя не бреше,
      що йому надоїло чуже.
      І тому він чуже убиває,
      його армія боїнг збиває,
      і на Сирії голо уже.

      ***
      А до акції
      Раші нашої
      Україні іти тай іти.
      Провокації
      інтер-нації
      будоражать далекі світи.

      ***
      А на пульті екранного світу
      віртуальні одні неофіти.
      Не лякає війна і сума.
      І вони би хотіли
      умерти за діло,
      але клавіші undo нема.

      ***
      А у нас ейфорія минає,
      що Донбасу і Криму немає.
      Бойовик-малорос
      умирає за щось,
      а на небі Росія чекає.

      ***
      А на Чуді – овації Путі.
      Аплодують усі «шамануті»
      «охуину» орди ліліпу-
      ті. На юрті калмика
      на кінчику піки
      сяє пика
      великого
      Пу.

      ***
      А буйний Гога і Магога*
      опережає Битіє –
      «бодає» все, що де не є
      або бере собі на роги…
      Та відчепися, ради Бога,
      і май усе, що Він дає.

                     2016




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Закулісне шоу
      ***
      Раша апелює. Україна рада,
      що не ми позаду в іграх у лото.
      Нами не гидує паралімпіада,
      солідаризує СеШеА, Канада,
      Уільям Сирена. З Рашею – ніхто.

      ***
      А наша естафета – на віки:
      опричнина скаженого Івана,
      таємна канцелярія тирана,
      а далі – жандармерія, таки,
      поліція кривавого Миколи,
      і кегебісти сталінської школи –
      більшовики, совки, бойовики.

      ***
      Наші джерела, потоки і витоки
      не помічають ніде.
      Є і агресія, і самокритика.
      Мало поезії, поки політика
      у катакомби веде.

      ***
      Ми на віки заточені, запечені,
      приречені на волю і аркан.
      аби могли іуди новоспечені,
      бойовики і урки неотесані
      еліту убивати за Майдан.

      ***
      Не втихають арії опричнини.
      І герої опери ще є –
      опери дописують досьє.
      У кишеню чудаку столичному
      і на лапу Путі войовничому
      мирний Петя долари кує.

      ***
      Сценарії, написані на Раші,
      показують канали по ТіВі.
      І знають і чужі, і дуже «наші»,
      кому уже сидіти на параші
      і руки умивати
      ...у крові.

                     2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Недоконані факти
      ***
      Виконуємо місію свою –
      писати наобум і що-попало,
      аби і неофіти пам'ятали,
      що ми усі аматори в бою,
      а у засідці – професіонали.

      ***
      Які фоліанти! Дивують таланти,
      рубаючи мову з плеча.
      Є веді і буки, ази – ради муки,
      а ради науки – ніякої штуки,
      дивуючої читача.

      ***
      Усе квітує, поки ще росте
      і п'є повітря, мінерали, воду.
      Але міцне коріння має те,
      що не дає ні зав'язі, ні плоду.

      ***
      Ліниве на думку
      гуде і сопе.
      У немочі звуку
      шукає себе.

      ***
      Урожаєм радує земля
      і красою, і, само собою,
      на Олімпі – не одні ковбої.
      А гадюча унія кремля
      чадіє у дикій параної.

      ***
      Не кайдани, а істини суть
      ще хитає позаймані трони.
      Розділяє людей каламуть:
      маркітанти і п'яті колони,
      ідіоти ідейні і повні,
      пацифісти, що війни несуть...
      Одиниці за націю йдуть,
      за володаря – ниці мільйони.

                     2016




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Ідейний вернісаж
      ***
      А чому на поета-сараку*
      виливає помиї писака?
      А тому, що минає минуле,
      а його, як поета, не чули.
      У палітрі поезії – лаки,
      і чекає писака подяки.

      ***
      А на істину мало надії,
      поки марні діяння і дії.
      У екзилі – народ.
      То який ідіот
      у Криму аплодує Росії?

      ***
      А у владі говорити раді,
      що немає челяді у Раді.
      Раді і банкіри-павуки,
      що у банці є ще їдоки
      і, як недої́дки, їхні …леді
      у меню гурмана …«на нараді».

      ***
      А у політиці, і в економіці
      не добачає ніхто,
      як умирає од скромності
      сам тамада нерухомості
      для ветерана АТО.

      ***
      А у нашому раї,
      буває, немає
      своєї руки.
      І біжать олігархи
      під руку монарха
      наввипередки.

      ***
      А як мені якусь надію мати,
      якщо по експозиції іти?
      Які стиляги – у шести-десяті?!
      Які забуті і які ще кляті!
      Які поети!
      І які кати!

                             2016




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Позачергова черга
      ***
      Поезія витає всюди,
      і уповаємо на чудо.
      Але готуйся до атак
      і завойовник, і вояк.
      Поети, снайпери – це люди,
      що мають
      витончений
      смак.

      ***
      До яких не тулимось богів,
      а поети – християни ніби,
      у молитві, як Ісус велів,
      і у гніві ганять ворогів,
      і в любові…
      І немає
      німбу.

      ***
      У поета тільки і таланту –
      із ілюзій ткати міражі.
      І йому не зайве пам'ятати, –
      чим душа жива і чим багата,
      те і йде клондайком
      у вірші́.

      ***
      Немає більшої халепи,
      як поговори та наклепи.
      І як не осіняй чоло,
      нема поета із нардепа.
      Диявол має пику Гепи
      і не міняє
      ремесло.

      ***
      Немає сенсу жити-виживати,
      якщо не досягаємо висот,
      які могли опоетизувати.
      Але існує Допа, є «Оплот»,
      і мають індульгенції пилати,
      які готує нації
      народ.

      ***
      Не вимирають таланти.
      Більшає коло шопти.
      Ми у терпінні – атланти.
      Легше одному страждати,
      як у колоні
      іти.

                         2016




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Битіє і свідомість
      ***
      Юрба цінує не усе, що є,
      а те, що має бути у народу.
      Тому і не цінуємо свободу,
      яка і агітує, і дає
      орієнтири племені і роду.

      ***
      Вода тече, а Божий суд гряде.
      Як не суди – ідемо по етапу.
      Але чому тудою не іде
      окремою колоною орде*
      команда судії-головотяпа?

      ***
      Тримаю у руці синицю.
      а журавлі летять у ніч.
      І сови з ніччю віч-на-віч
      чекають на мої дурниці
      із мудрим виразом облич.

      ***
      Скаженіє Азія у полі,
      де кочує плем'я сатани.
      Невловимі месники і тролі
      опоетизовують неволю
      і леліють демона війни.

      ***
      Як заповіт онукам-козакам,
      і неуку, і діючому чину
      не обіцяю мирної години,
      якщо на одрі не побачу сам,
      що і живий душею опочине.

      ***
      Ніхто не знає до пуття,
      що є душею у істоти.
      І не дізнається достоту,
      що уві сні її життя –
      історія її народу.

                                    2016




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    28. Чудеса генезису
      ***
      А на Раші із гущі народу
      клонували новішу породу
      із овець і биків –
      необойовиків
      і баранячу націю горду.

      ***
      А у Чука генеза така,
      що буває із чука мука.
      Але мало біди,
      є ще Гек у орди,
      що рулює на роль чудака.

      ***
      А у Путі з Надією слава.
      Путя Петі дарує забаву.
      І генеза така,
      що оба чудака
      не находять на неї управу.

      ***
      А в Бурятії неомакаці
      прищепили гармату на с-і.
      І волає, – ура!
      І пуляти пора,
      та снаряд заважає собаці.

      ***
      Ну, а Няшу сіяння накрило.
      Князь Таврічєській буде Кирило.
      А істоти нові
      на гібридній крові
      називатися будуть горили.

      ***
      А у Таврії зона вирує,
      і Дімона на вуха не чує.
      І готує татар
      у великий амбар…
      Ну, а Няша? А Няша
      пакує.

                                    2016




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Парадокси логіки
      ***
      Є люди, як одна суцільна рана,
      що гоїтись ніяк не перестане,
      чи буря виє, а чи дощ пішов,
      чекають, аби щось було погано,
      тоді і їм буває
      хорошо.

      ***
      Пам'ять історії. Всі пом'януті,
      хто на сторінку успів.
      Тільки реалії ніби забуті.
      Творять героїв козли ліліпуті,
      а заодно і катів,
      і бойових
      баранів.

      ***
      І мудрі ми, і вічні неофіти.
      Вивчаємо і ветхе, і нове.
      Любуємось у дзеркало криве,
      бо нереально вижити у світі,
      де є і виживається
      живе.

      ***
      Все, що сіріє, воно і німіє,
      і животіє дарма.
      І багатіти воно не уміє.
      Сіре і думкою не багатіє.
      Думки такої
      нема.

      ***
      Літо ще подовжує і віку,
      і бажання жити чоловіку,
      Ну і осінь фори додає.
      Та яка зима ще попереду?
      До куті уже не буде меду.
      Не минає, –
      кожному
      своє.


      ***
      Що не кажіть, а ми не проти,
      аби судили ідіоти
      і правили політикани зла.
      Тоді і щастя по кишені,
      і індульгенцій повні жмені...
      Осли!
      А обираємо –
      козла.

                                    2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. На довгу пам'ять
      ***
      І на чужого не найти управу,
      і рідні наїдаються на славу.
      Живемо у надії на колись.
      Злодії темні нищили державу,
      то як же без розумних обійтись?

      ***
      Нема у світі вічного нічого,
      що націю об'єднує і друзів.
      У владу обираємо святого,
      але вона існує ради того,
      аби хотіло бидло до союзу.

      ***
      Усе од біса – суто ложне.
      На Раші тикає безбожне,
      а чорті-що іде на Ви.
      Любити ірода не можна,
      коли сепаратіє кожне,
      якщо повіє із Москви.

      ***
      Країна пам'ятає торохтілок.
      Черговий кум де-юре кращий всіх.
      І обіцяє викурити тих,
      у кого апеляція на вирок:
      – Ну хто по п'яні не робив помилок,
      міняючи хазяїнів своїх?


      ***
      Людина не лишається одна,
      коли і визнає, і знає Бога,
      і оминає не одну дорогу,
      якою управляє сатана,
      але іде десятою вона –
      до істини і Отчого порогу.

      ***
      Коли юрма і неофіти
      недооцінюють талант
      і намагаються скорити
      і слово істини убити,
      зажитися на цьому світі –
      це не найкращий варіант.

      ***
      Поети добрі, іноді – хороші.
      Але не те ознаменує суть,
      за що поету премію дають.
      Таланти, асигновані у гроші,
      приспівуючи, інколи живуть.

                                    2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. За що, почому, як і де?
      ***
      Обранці долі і юрби
      окупували Україну.
      Офшори мають і торби
      обранці долі і юрби –
      інакомислячі донині
      і «обереги, й берегині» –
      обранці долі і юрби,
      і колоради у щілині –
      колони п'ятої раби.

      ***
      А на Расєї, як собаки,
      готові урки до атаки.
      І в Україні де-не-де
      готові урки до атаки.
      І кагебе, й енкаведе
      сідають з камери у танки.
      Готові урки до атаки,
      але відомо, як і де
      кінчають бійку забіяки.

      ***
      Народженій у вирі бід,
      клювали очі Україні.
      Але за що, її, невинну,
      народжену у вирі бід,
      жеруть і нині людоїди?
      Вона є образом Вітчизни
      і миролюбної сусіди,
      народженій у вирі бід.

      ***
      Живе у генах наше майбуття.
      Ще лежимо упоперек на лаві,
      а вже у найвіддаленішій справі
      живе у генах наше майбуття.
      Радіємо смиренні і лукаві –
      аякже! Зупинись на переправі.
      Живе у генах наше майбуття.
      І віщі сни забутого життя
      кошмарами наповнюють уяву.

      ***
      Генії гібридної війни
      убивають мрії і надії.
      Мається еліта сатани –
      генії гібридної війни.
      Бестії, юродиві месії,
      ідоли країни і страни,
      генії гібридної війни
      хочуть Україну на Росії.

      ***
      Не помагає неуку наука.
      І зайві муки, і немає бука
      на дуку. Крадія-багатія
      рятує наша кругова порука.
      Не помагає неуку наука,
      порочне коло і круги своя.
      Такою є наука житія –
      не помагає неуку наука.

      2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Ліричному героєві на схилі дня
      ***
      Я уві сні вичитую слова
      і рими мелодійні, досконалі.
      А наяву п’яніє голова, –
      як не розбити ці тремкі скрижалі?

      ***
      Достигає маківка років,
      усихає і немає зміни,
      епітафій, і немає слів,
      поки поховаємо дідів,
      без яких немає України.

      ***
      Себе не нав’язую. Боже, боронь.
      В симпатіях – дуже постійний,
      коли почуваю довіру долонь.
      Якщо ви – у воду, то я – у вогонь.
      Я з тими, кому я потрібний.

      ***
      Звичайно, я – не херувим.
      Моє ім’я іще зелене.
      Колючий терен... Не святим
      покину я свій отчий дім
      і не розвіюся, як дим,
      коли згадаєте про мене.

      ***
      І не можу, але мушу сам
      темряву розвіяти синам
      і чекати зі свічею – раю.
      Ось і все, що я робити маю.
      Та, аніж повірити словам
      і давати соло солов'ям,
      краще я себе переспіваю.

      ***
      Коляд-коляд-колядин… Ну а далі? Забуваю.
      Я із тисячі один, але менше не буває.
      Коляд-коляд-колядин, – колядую я до неба.
      Я на тисячу – один, але більше і не треба.

                                                   2016



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Нова доба старої ери
      ***
      Обнімає Сербія Росію
      і Корея – всі її орлята.
      Я не обнімаю, бо упрію,
      і надію маю ще на ката,
      що уміє гадину обняти.

      ***
      Дожилися, окаянний брате?
      Та не мій, а вилупок Батиїв.
      Посадили карликів на шию –
      ніколи і ріпу почесати.

      ***
      Поки осінь, то уже й – по літу.
      Холодами ближче до зими.
      А весною нічого радіти…
      Як же наші душі обігріти,
      поки вилізаємо з пітьми?

      ***
      І юність поважає старість.
      І діти родяться на радість,
      аби не вимерло село.
      Але яка велика жалість,
      що цього наче й не було.

      ***
      Дісталось щастя повні жмені.
      Все багатіли на роки,
      аж поки дожились таки.
      І жити вже не по кишені
      і доживати не з руки.

      ***
      Є ще надія у мого народу,
      і Михаїл закликає з небес
      вірного Сина трудящого роду, –
      обороняти і волю, й свободу,
      поки Месія іще не воскрес.

                                    



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. За димовою завісою
      ***
      Єпархія
      зріла
      паяца
      Кирила
      не знає і знати не хоче,
      які у Московії кадять кадила,
      кого
      оточили,
      кого замочили,
      у кого виколюють очі.

      ***
      Вожді і боси –
      нації біда,
      коли нема
      у голові
      Христа.
      Їх істерія вірних ублажає.
      І не бояться Божого суда,
      і ладану…
      І мріє тамада,
      яким його
      історія згадає.

      ***
      – Уже нічого
      не дарую,
      не позичаю, не даю...

      Такою Україну чую.
      І я за неї
      голосую,
      а матюки –
      за мать твою.

      ***
      Уже конвої
      не везуть
      «бабло»,
      тому що п'яні битої багацько.
      Уже Союзу, наче й не було,
      уже і Білорусії
      дійшло,
      що є у неї
      Пуцька,
      а не бацька.

      ***
      Нема чого
      на сонце
      нарікати,
      а уночі
      на темряву пеняти.
      Якщо немає Бога у душі,
      не помагають і свої пенати.
      Тому
      нема
      надії
      на чужі.

      ***
      Що
      за утопія?
      Не у Європі я.
      А на амвоні – чужі барани.
      Йде дегустація – п'ємо за націю,
      а оп’яніла
      гієна
      війни.

                                    2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Відрижки імперії
      ***
      Усе ще вояжує сатана.
      І як штанина, «широка страна»
      із Таврії до самого Китаю.
      Але губа не дура. Хоче Каїн
      дешевої Дніпрової води.
      Та почекайте ще, раби орди –
      уп’єтеся ропою із Дунаю.

      ***
      Є у Росії патріоти.
      У Думі ще існує думка.
      У гуморі… Яка це мука,
      копіювати гея-бота!
      Які актори-ідіоти
      у ролі міні-недоумка!

      ***
      Що є – то є, а що нема,
      те у Московію не піде.
      То нащо отака сусіда,
      що об’їдається сама,
      а далі ще й на шиї їде?

      ***
      Озвіріли барбароси.
      Де та Сирія, ІГІЛ?
      А на носі – малороси.
      Тиражує плем'я босе
      на всю голову дебіл.

      ***
      Не буває лихої години,
      як у Раші біда і війна
      під іконою Матері й Сина...
      І немає такої скотини,
      щоб у пашу не лізла вона.

      ***
      Війна війною, але миру – мир
      іде непереможною ходою.
      Тисячоліття плине за водою*.
      І як не ворохобиться вампір,
      а наостанок захлинеться кров'ю.



                     2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Хто є що
      ***
      Дурне – на те воно і бідне,
      аби не сохнула рука
      багатія од мідяка.
      Невірогідне – очевидне,
      але яке воно огидне,
      коли грабує бідняка.

      ***
      Як же уміє братія багата
      у бідного останнє відібрати,
      немитих посилати у бої,
      щоб клали душу за брати її,
      за їхню владу, і за їх палати.

      ***
      Еліта партії нової
      у ролі пана-бідняка
      займає площі і покої
      окраденого вояка.
      І біографія така,
      що не дай, Боже, отакої.

      ***
      Що не обираємо, то рило.
      Павуки у банці, забіяки,
      що садили злодія на вила…
      П'явка то була, а чи барило,
      рік минає – ось і «скотиняки».

      ***
      А буває й року не минає,
      а уже затягує оброк,
      пенсії на армію здирає,
      і не знає, що воно чекає –
      другий термін чи повторний строк.

      ***
      Утрачена віра, немає надії,
      і мало любові до ближніх своїх.
      Усе ще купуються голос і мрії.
      Субсидії влади – корупція в дії
      по підкупу бідних, лінивих, дурних.

                                    2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Не шротом, то сіллю
      ***
      Сиди, чинуша. Може що й найдеш
      у позолоті унітазу-крісла...
      Та що посієш, те і ти пожнеш,
      коли до тебе добереться те ж,
      що по хребтах так безхребетно лізло.

      ***
      Епістолярії ще є у кожній справі,
      і однобокі де-не-де і …тут.
      Це я про канцелярію лукаву.
      А чим іще займатися державі,
      коли ніде не діє Божий суд?

      ***
      Мало – взяти голову у руки,
      уявивши: Яця і – поет.
      Що воно за самураї: урки,
      гепи-допи, дупи і придурки,
      що спливають, злиті у клозет?

      ***
      Росія і Європу узувала,
      і Україну оптом «купувала»,
      і Сірію узує, і сусід
      у неї вистачає безперечно,
      але як та повія небезпечна,
      що і нагою не дивує рід,
      і що ногою попирає світ.

      ***
      У Інтернеті Раша поділила
      архіпелаг брехні на острови.
      Але усе гниє із голови,
      де тролять спонсоровані горили
      із підворітні прихвоснів Москви.

      ***
      Макіавеллі судять із цинізмом,
      яким він керувався у житті,
      підкорюючи засоби меті.
      Але за результатом комунізму
      на тлі борців із націоналізмом
      Макіавеллі – ангел во плоті

                                    01.2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Від імені майбутнього Mайдану
                                ***
      Кому не до вподоби «майдануті»,
      згадайте Крути.
      І запам’ятай –
      є змії, оси, і жуки, і трутні…
      Та за тією молоддю майбутнє,
      якою багатіє рідний край.

                                ***
      Убивці, окупанти-вороги,
      які ніколи не бувають ближні,
      оплачують за скоєне борги,
      але роки потрібні, а не тижні,
      аби і їх не стало ні ноги.

                                ***
      Воно уже наїлося, ледащо,
      воно уже й на лапу не бере,
      але у владу лізе непутяще,
      аби не засудили за старе.

                                ***
      Готові ми і на останній подих,
      та зависока є ціна така,
      що умирають кращі із незгодних
      із п’ятою колоною совка.

                                ***
      Не треба яму ворогу копати.
      Немає сенсу в марній боротьбі.
      Не виривайте з їхніх рук лопати,
      аби копали яму ту собі.

                                ***
      Війна. А молодь обирає Крути,
      аби знімати маски із облич
      у вовкулаки, здирника, манкурта,
      що визирає із десятиріч.

      01.2016



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. На шпальтах ліри
      ***
      Опоненти мої, й завойовані друзі,
      і колючі, й палкі у жару і мороз,
      за поезію – вип’ємо. А по заслузі:
      викрутаси зі слів – це дотації Музі
      у чеканні овації за випендроз.


      ***
      Є і поезія, і спам,
      коли доходимо «до ручки».
      Яка ціна твоїм словам,
      коли не розумієш сам,
      що краще сказаного – дзуськи?

      ***
      Під небом нічого нового
      такого до болю сумного.
      Під кальку не важко здирати
      козу на великі формати.

      ***
      Чому ви раді, окаянні діти,
      спокушені прибічники письма
      чужого для сучасної освіти,
      яке й самі не годні розуміти,
      якщо до свого навичок нема?

      ***
      Треба і полоти, і сапати,
      і не економити вапна,
      бо не заморожена війна,
      поки «во-саду-ли» біля хати
      ще буяє тля і бузина.

      ***
      Живемо заново і знову
      говоримо, – нема дурних.
      Зате, які ще є умови,
      аби і ми, бодай би словом,
      переінакшували їх.

                                    01.2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Протяги історії розбрату
      ***
      Єднаються і ситі, і голодні,
      коли єднає їх сатанаїл...
      Не миром ви помазані, шановні –
      і щирі українці іншомовні,
      і українофоб, і русофіл.

      ***
      Дух барикади всує не помер
      і у бою від єдності не тісно,
      і знову об’єднатися не пізно…
      Але не ясно, де ви є тепер,
      глашатаї, що позаймали крісла?

      ***
      Ой, не об’єднує стаття
      на захист Ойкумени.
      І досі на усіх путях
      багатії крадуть життя
      у тебе і у мене.

      ***
      Любителі щі
      об’єднали колони.
      Гуляють хлищі,
      депутати, барони.
      Ідуть на борщі
      європейські мільйони.

      ***
      Тримати осаду?
      Іти на твердиню?
      Ідемо, якщо це важливо.
      А бути у владі достойній людині
      у наші часи неможливо.

      ***
      Походами з майдану на базар
      розпочиналась вільна Україна.
      І – кому що́, а мерії – навар!
      І як не регіони, то – удар!
      Нокаут! І – здираємо коліна.

      ***
      Кричали всі, – пролетарі, єднайтесь!
      Але ніхто в опалу не попав.
      Люстрація!?               
                    Не бійтеся
                                      покайтесь,
      хто вихваляв і, вибачте, лизав.

                                    2016






      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Рубаї по-українськи
      ***
      На ви я не іду. Нікуди не поїду,
      бо я не Одіссей. Читаю Енеїду.
      Чекає не мене Олена, що у Трої.
      Та вип’ю «на коня», – наїду на сусіду.

      ***
      Я знаю, що я роблю і для кого
      у цьому світі доброго і злого.
      І окаянне думає, що знає, –
      чого існує і заради чого?

      ***
      Мої брати – і меря, і буряти,
      з якими нам у полі не – сідати.
      Але скажи, слуго у ката мого, –
      чого у спину брата убивати?

      ***
      Немає у біди знайомого обличчя
      в історії віків і на межі сторіччя,
      хіба що кацапня московії-росії,
      яка собі біда, але воює вічно.

      ***
      – Нє думаю! – віщає телеящик.
      – Падумаєшь! – папуга говорящий.
      Не думають усі великороси,
      куди веде їх нице й непутяще.

      ***
      Якщо у тебе сказ, не я у тому винен.
      Якщо тобі іще далеко до людини,
      не верещи, що ви, великороси, старші.
      Довбайся у гною, у носі чи у …глині.

      ***
      Куди тобі іти – нікого не питай.
      У пекло не біжи і не спіши у рай.
      Багато є доріг, але одна до Бога.
      Якщо по ній ідеш, то – Боже помагай.

                                    



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Обеліски пам'яті
      ***
      Ми
      не дуби.
      Але дубіє листя,
      коли вітри повіють до зими.
      Стоять дерева – голі обеліски.
      – А де дуби?                          
      – …дуби?
                                    – …учора – ми.


      ***
      І де
      вони
      урочі сни?
      Пропащі сни –
      забуті мрії.
      А незаписані слова –
      це відлітаючі надії,
      не випита вода жива.

      ***
      Ви
      хочете
      поезії живої?
      Не буде цього,
      поки – «ґаварит
      адвокатура русской паранойи».
      Ще є кому виплачувати кров'ю,
      за Колиму, війну і геноцид.

      ***
      Поезія
      не тупцяє на місці.
      У хаосі – ні пуху, ні пера.
      Оригінали і авантюристи,
      і інші войовничі пацифісти
      оскубують гармонію добра.

      ***
      Писати
      нині все одно,
      що бити батогами.
      Але поетові дано
      не суще шоу у кіно,
      а те, що кануло давно,
      і те, що буде з нами.

      ***
      Епітети
      й метафори мовчать,
      коли вони не туляться до змісту.
      але, буває, як вони звучать,
      конгеніально врубані на місце.

                                    



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. У кривому задзеркаллі
      ***
      Де відображення криве –
      не видно доброго і злого.
      І як узріти, ради чого
      існує те,
      що не живе?

      ***
      Всі у Шіко, як на параді,
      і кожен має те, що має...
      Але, коли і це минає,
      важливо те, що є насправді,
      а не таке, як
      виглядає.

      ***
      Якщо нема чого сміятись,
      то і останнім – все одно.
      Якщо не важко
      опускатись,
      то і летіти
      не дано.

      ***
      Життя, що буде після смерті,
      не буде варте п’ятака.
      Але неугамовні черті
      іще очікують
      совка.

      ***
      Усе іде за Біблією.
      Війни, вулкани, землетруси
      навздогін               
                     один одному.
      Є вагомі зміни
      на мапі і у владі України,
      але нема епохи
      перемін.

      ***
      Усі, кого і Бог творив,
      і спотворив диявол –
      є у реєстрі інвектив.
      А ти себе не уявив,
      як виняток
      із правил?

                                    2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Сорочка по нитці
      ***
      Не лаяв медицину я ні разу.
      Але питаю, і не перший раз:
      – Якщо є зуби по ціні алмазу,
      чому їх не купують
      як алмаз?


      ***
      Найвигідніше жити бідно.
      Все виміряне, зважене:
      не викидаєш непотрібне
      і не купуєш
      бажане.

      ***
      Ой не журися, що життя минає,
      якого хай би вже і не було.
      Але допоки іншого немає,
      то виживай
      йому й собі
      на зло.

      ***
      В один кінець веде крута дорога.
      Оглянешся – позаду попелище,
      сусідою зачовгані пороги...
      І, як Іову, на очах у Бога
      так хочеться
      до Нього бути
      ближче!

      ***
      І у освіті є ще квота
      на українських вчителів.
      Якби я міг, то я б велів
      доплачувати патріотам
      і гнати в шию
      москалів.

      ***
      Бажання «жити» гріє і лоскоче,
      і мірою добра буває зло.
      Це неможливо – двом богам служити:
      і мати все, чого душа захоче,
      і щоб за це
      нічого не було.

                                    01.2016



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Браття для багаття
      ***
      Ой не така ти гнана, як неждана,
      моя сусідо. Де ти не взялась,
      усе одно – чужий іконостас
      і іпостасі копія погана,
      якою б не була ця іпостась.

      ***
      Ой небезпечно бути за ізгоя
      і коїти, нехай і мимохіть,
      наклеп на націю, егре́гор у якої
      сягає глибини тисячоліть.

      ***
      Що за брат з війною у «рассрочку»,
      що це за рідня по язику,
      що останню відбере сорочку,
      убиває тата, сина, дочку
      і віки тримає на гачку?

      ***
      Життя – це боротьба… І навпаки –
      у боротьбі неначе і живемо...
      Боротися уміємо таки.
      А жити?
      Жити?
      ...може і почнемо.

      ***
      До ряси не усім іде кадило,
      плюгавому – корона на віки.
      Якщо і досі я у тебе бидло,
      тому що є у мене шмаровидло,
      то я́
      тебе помазую,
      таки.

      ***
      Які прозорі імена –
      Росія... Україна...
      Який лукавий сатана!
      Усе навіює, – страна...
      безбожна... і єдина!

      І ще прозоріше, – війна...
      корупція... руїна...


                                    



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Їхали ми їхали
      ***
      Ніхто не їде, поки не помаже –
      одна із хибних істин де-не-де,
      яка не ігнорується ніде,
      аж поки калабаня не покаже,
      куди його лукавий заведе.

      ***
      У екзилі маялись поети
      і писали вірші без імен,
      і гонимі… їхали до смерті.
      Та і досі є апологети
      безголов’я нашого здавен.

      ***
      У іншу душу в’їдеш не відразу.
      І їздові лишаються чужі,
      і поганяйли, наче по заказу –
      куди не їде, все одно – зараза.
      Немає місця пробі у душі.

      ***
      Похваляють за роботу
      і не помічають,
      що не їде у ворота...
      А коли малює ноти, –
      цього не прощають.

      ***
      Приїхали і пасинки, й сини.
      І ті, і сі – Адамового роду.
      Оба із гущі люду і народу.
      А є і з категорії шпани –
      відсіяна пуста чужа порода:
      нувориші, злодії і пани.

      ***
      У рай не перевозять кораблі.
      Човен Харона у аїд чекає.
      Але і там опиняться малі –
      оті, на кому і вини немає

      у тому, що Його земля палає.
      Тому то і біда, що на землі
      Бог творить, а лукавий управляє.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. А я не я
      ***
      І графомани маються не всує,
      хоча і їм поезія пасує,
      як леді, що тримає булаву.
      Нехай і літописці – одесную,
      а я не я, коли листи пишу́ я
      туди, де не існую наяву.

      ***
      І у змії така потреба,
      що не ручається за себе.
      якщо у тебе кров не п'є.
      І я – не я, якщо, буває,
      і я її не помічаю,
      як і вона усе моє.

      ***
      Це означає, що і я бідую,
      коли і не живу, і не існую.
      Але не розоряю свій сезам.
      І я – не я, коли я не бажаю
      озватися, якщо я відчуваю,
      що я і досі не почутий сам.

      ***
      А ти мене почуєш точно
      і через тисячу рокі́в.
      А я тебе і поготів...
      І я – не я у тім садочку,
      де перелази і тиночки
      я обминати не умів.

      ***
      Релігія забороняє
      гріховні стезі житія.
      Але тоді і я – не я,
      коли і житіє минає,
      і дома не мене чекає
      єдина, любляча, моя.

      ***
      Колізії вирішують у бучі,
      коли стають великими малі.
      Баталії поетів неминучі.
      І я – не я, коли є вчителі,
      а я у них не буду перший учень.

      ***
      Роди дітей, будуй високий дім,
      вирощуй сад, а далі буде видно,
      чого найбільше в імені твоїм.
      А я собі себе переповім
      і ця стезя ніколи не набридне.

                     12.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Поні від Пегаса
      ***
      Існує істина стара
      у неуків учених
      існує істина стара.
      І подається на, – ура!
      пуста порода на-гора
      поетів одноденок.
      Існує істина стара,
      що тісто – не вареник.

      ***
      А я брехати не умію,
      що розвелося тих писак…
      А я брехати не умію,
      що кожен дещо розуміє,
      а оповісти не уміє,
      чого не пишеться ніяк.
      А я брехати не умію,
      чому у мене це – не так.

      ***
      Є і, – ой!.. А інде, – ах!..
      А на поетичній ниві ¬
      се і те… – А на словах
      є і, – ой!.. А інде, – ах!..
      у верлібрі і «стихах.»
      Поки пишуть косо-криво,
      є і, – ой!.. А інде, – ах!
      емоційно і красиво.

      ***
      Усім завдячуємо мові.
      І сімдесят, і цілі триста
      усім завдячуємо мові,
      аби були живі-здорові,
      низали істину по слову,
      аби душа лишалась чиста,
      усім завдячуємо мові
      і маємо душі намисто.

      ***
      Не схаменулися ультра-поети –
      юди епохи і покручі міста.
      Не схаменулися ультра-поети
      і не читають мої тріолети,
      а бузиново-медійні сонети.
      Сила нечиста – оці сатаністи.
      Не схаменулися ультра-поети.
      Не пом’янули і досі чекіста.

      ***
      Мічені аматори орди,
      не радійте. Я не пропадаю,
      і не поступаю у ряди
      мічених аматорів орди.
      Що не маю кулі за труди,
      мічені аматори орди,
      я не тужу і не дуже каюсь.

      2015




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Під шапкою Мономаха
      ***
      А у Таврії біла ворона
      двоголова – це копія чорна.
      Є й сорока моторна,
      і ґава проворна,
      а на них не налазить корона.

      ***
      А у Ялті новини погані –
      засинає вона у тумані.
      І задумана Дума
      обіцяє їй струму
      із великої тьмутаракані.

      ***
      А у Раші нема булави
      і лакеїв у неї не досить.
      І колона курв́и
      лиже п'яти Москви
      і горшки із-під неї виносить.

      ***
      А у місії голої Няші
      дочекались месію із Раші.
      І приспічило Путі,
      а тут – майдануті,
      і «ни зги» – на путі до параші.

      ***
      Малороси усі за Расєю:
      і носи, й палії, й кочубеї,
      і захари, і няші,
      і вірою наші
      узурпатори віри цієї.

      ***
      А мізерна фігурою Путя
      захотіла великою бути.
      Але гнида – не воша
      і п́іднята ноша
      задавила царя ліліпута.

      ***
      А у нашої рідної неньки
      появився новий Дорошенко.
      А Росія – це баба
      і давить їй жаба,
      що у неї чувидло куценьке.

      ***
      І не де-не-де, а у Ростові
      є у Вови наставник чудовий,
      як знімати шапки.
      І радіє таки,
      що у Вови орёл двоголовий.

      ***
      А на Раші немає престолу
      і корона гуляє по колу.
      Але Діма – сова
      і його голова
      опускається сонно додолу.

      ***
      А у Києві все безголов'я
      випиває за наше здоров'я.
      І із шапкою йдуть,
      і у руку беруть,
      і на лапу, і на... та пішов я…

                                    




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Статуетки-бовванчики
      ***
      У Пітері нова культура –
      із порцеляни фетиші
      путініани без душі:
      або у образі лемура
      (Lemurа catta? Ката гуру?)
      або сидить на «кукиші».

      ***
      Не сидиться і не спится Вові.
      Отамо – і гроші, і бої,
      онино – сусіди, і корова,
      отуто здихає, ген – здорова.
      Ось і тягне у чужі краї.

      ***
      Йому увага є усюди
      і забувають лизоблюди,
      що пожирає їх вампір.
      Але купують шалапута:
      хелло серійне... хтиве... люте –
      і не людина, і не звір.

      ***
      На царя його еліта маже,
      а у небі Божий перст покаже,
      хто «кришує» вихреста попів.
      Невідомо, як ще карта ляже...
      А за еМПеЦе діяння каже,
      що живе за тридцять срібняків.

      ***
      Мочить, мучить, убиває
      і ніхто не знає,
      де й коли біля сараю
      під собаче, – баю-баю
      і воно сконає.

      ***
      Злісний карлик нагнітає з ложа
      ненависть до всього, що живе.
      Та живе звичайно переможе
      неживе, конаюче, вороже
      Каїнове дзеркало криве.

                                    2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. В Україні і на Раші
      ***
      У палаци з озерами, яхтами
      осідають бюджети податками.
      Але це не біда.
      Все тече, як вода,
      у палаци з озерами, яхтами.

      ***
      Із налитими кров'ю очима
      півень Раші клює Анкару.
      І дорогами Криму
      для неї незримо
      пробиває в Європу діру.

      ***
      Україна плює на Росію,
      а Росія радіє месії.
      І мінує Донбас,
      і полює на нас
      романтичний осел на Росії.

      ***
      Ми волаємо, влада не чує.
      Ринок б'є, а корупція ссе.
      Утридорога все
      майже кожен купує
      і купується майже усе.

      ***
      Україна готує подяку.
      На Росії піймали макаку.
      Наче вчора і Homo,
      а ро́ки потому
      одича́віли рідні макаки.

      ***
      На олімпі еліта боксує,
      урядуючи, уряд буксує.
      І для відео-кліпу
      посіємо ріпу.
      Виживає усе, що існує.
      11.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Антифашистські лімерики
                     ***
      Героїчний козел із Донбасу
      про зелені співає романси.
      І у Києві їв,
      і Росію доїв,
      а на кіз не було йому часу.

                     ***
      Колорадо Раші безголове
      все іще усвоює урок –
      шкуру кольорову
      рятувати знову
      бігає у школу й дитсадок.

                     ***
      Як викинута жабою ікра,
      еліта Раші ще качає право.
      Супроти, – слава!
      мекає, – ура!
      хоча, – на мило!
                     кожному
                                    пора.

                     ***
      Сите порося біля корита,
      татові-тхореві завдяки,
      з харьою бандита
      лізе у еліту
      і воняє на усі боки.

                     ***
      Війни нема і мир – не до ладу.
      Казкове лукомор’я з'їла Раша.
      І на біду
      чекаємо орду,
      що доїдає шоколади наші.

                     ***
      І у Рашії та́кож біда.
      Не попала на мушку ігілу.
      Захотіла із тилу,
      Але
                     до ігілу
      її а́еро не долетіло.

                                    11.2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Українські ронделі
      ***
      Таке життя уже не по кишені,
      коли на перепутті є путі,
      де знову обираються не ті
      сюжети і на сцені, й на арені.
      Тому у цьому – кращому житті
      таке життя уже не по кишені,

      ***
      Корупція і криза неминучі,
      коли у владі гопники одні,
      свобода і народ – у западні
      і діє гасло, – гоп усі до кучі.
      Коли в Європу хочеться мені,
      корупція і криза неминучі.

      ***
      Надія вмирає остання.
      Країна іще не страна,
      та доїть її сарана.
      Даремні – одні обіцяння.
      Коли безнадія одна,
      надія вмирає остання.

      ***
      Чим ви там займаєтесь вгорі,
      обрані, помазані, неждані,
      мічені-назначені, незвані?
      Ой, за... воювали упирі,
      бо якщо мені внизу погано,
      чим ви там займаєтесь вгорі?

      ***
      Істина історії залізна,
      поки є архіви не нові
      і старі ідеї... Селяві,
      що ніколи не буває пізно.
      Поки не кують по голові,
      істина історії залізна.

      ***
      Коли гріха ніякого немає,
      оце і є надійне резюме.
      Нема біди, коли ні реноме,
      ні іміджу юрма не помічає.
      Виконуймо призначення пряме,
      коли гріха ніякого немає.

                     11.2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Серпантин серпентарію
      ***
      Не буде у нації Віче і Ради,
      коли обираємо харю таку,
      якою по пиці дають пацюку.
      Але і таланти не підуть у владу,
      де місце саперу,
      а не вояку.

      ***
      І уряд нібито на місці,
      і ворог ніби не рідня,
      а ми ординці – наодинці,
      по мікрофону – українці,
      у кулуарах – кацапня.

      ***
      Як не є, а буде еСеСеР
      не у цьому, то у тому місті,
      де голосували пацифісти.
      І усі радіємо тепер.
      Київ завойовує боксер,
      а Москву аж два баскетболісти.

      ***
      Немає щастя – бути на краю
      за ідеали хибні і облудні.
      Але коли за націю свою
      всі ладні захищатись у бою,
      то лише ліві стали миролюбні.

      ***
      Не для того гинули найкращі,
      не чужі, а наші вояки.
      І не агітуйте навпаки.
      Істина у тому, що у Раші
      укри не воюють. Урки ваші –
      і злодії, і бойовики.

      ***
      А «наші» малюють велике майбутнє –
      той самий за обріями комунізм:
      оброки, офшори, дешеву валюту,
      воєнні аврали і Рашію взуту,
      себе – олігарха, Європу – без віз.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Нічим Росію не проймеш
      ***
      Кацапія закалює штани
      і галіфе підв'язує міцніше.
      Закаляна – вона усе русіша,
      найправославніша, попами найсвітліша...
      Та чучело у рясу одягни,
      а буде від опудала не більше.

      ***
      Освіта хама у палаці – мати,
      а уніформа – лапті й галіфе
      у казематі аутодафе,
      де і царі уміли катувати,
      ікрою посоливши канапе...
      Романови такі ж аристократи,
      як нині Путя і те-де, й те-пе.

      ***
      Історію придумує Росія.
      У вищій школі і в середній теж
      учені ідіоти і злодії
      несуть ідеологію месії,
      та і у Думі не буває меж
      у виборі на незаконні дії.

      ***
      Яка біда – мої сусіди,
      які міняють до обіду
      на той іудиний п'ятак
      моє добро, свої літа...
      І ради цього п'ятака
      гидка вечірня бідняка.

      ***
      Немає гіркіше напою,
      як проповіді фарисея,
      вербованого Москвою.
      А свого не маючи глею,
      миряни, тупі головою,
      до правди – оглухли душею.

      ***
      Ой не минає безум'я козла,
      велич кацапії, неміч хохла...
      Карикатура єдиного краю –
      Раша Велика і Раша Мала.
      Тільки майбутня історія знає:
      правонаступник імперії зла –
      все завидюще Росії – конає.

      2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Падаючі зорі
      ***
      Героям лихої години
      ще буде прозріння пора.
      На сході зоріє світлина,
      на заході кане зоря
      сльозою малої дитини
      за обрії й сині моря.

      ***
      Усе існує, поки пам'ятає
      випробування, Божу благодать
      і неминучі істини понять:
      даремного нічого не буває,
      ніщо не мучить, як душі немає,
      живемо, поки мозолі болять.

      ***
      І внизу, і на горі
      всі хороші, неповторні –
      і даючі хабарі,
      і беручі лікарі,
      і високі душі чорні –
      як у демона зорі.

      ***
      Удачу небо подарує,
      якщо низинами іти
      до зоряної висоти.
      Земля у неба одесную
      на кожну дію реагує
      у іпостасі доброти.

      ***
      Є устави у монастиря,
      є пряма і є своя дорога,
      є путі у прірву і до Бога.
      Кожного веде своя зоря
      від поразки і до перемоги.

      ***
      Можна жити, поки мани-мани
      шелестять у сейфі крадія,
      про якого пишуться романи
      не поета, а зорі екрану –
      депутата і багатія.

      2015




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Виляски без грому
      ***
      Нема пророка у вітчизни,
      то так і буде.
      Але знай:
      коли не радує колишнє,
      то до його огуди
      й тризни
      майбутнє
      не веде
      у рай.

      ***
      Що все пропало, – це не так.
      У серці кожного – Спартак
      і не загине за п’ятак
      і незалежна,
      й самостійна
      моя країна –
      Україна.

      ***
      Не зраджує Ісуса Юда,
      коли кусає у щоку.
      Ще уповають «добрі люди», –
      за першою і друга буде
      бодай на їхньому
      віку.

      ***
      Чого пускати слину?
      Ти ласий до жінок?
      Нормально.
      Ти людина.
      А не боїшся кпини,
      записуй
      цей
      урок.

      ***
      Іржа́віють осіріси й ізіди,
      укриті порцеляновим плащем...
      Очікує у черзі Немезіда,
      коли паде її каріатида
      лицем в калюжу
      проливним
      дощем.

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Відсортоване за номенклатурою
      ***
      І дар, і кара заодно –
      сім кольорів одної гами...
      Феміда – іншими словами.
      Її закони доміно
      міняти кожному дано,
      але вона рулює нами.

      ***
      Жирують люди у Європі
      і у Парижі – на боку.
      Немає візи і, – ку-ку:
      ні у Італію – укропу,
      ні у Америку – совку.

      ***
      Усі ми – люди, загалом – нізвідки
      і вибрані, і обрані у клітку,
      і неугодні часу і собі,
      коли купуємо майбутніх свідків
      своїй жадобі, славі і ганьбі.

      ***
      Не буде Крез просити край дороги
      на хліб і сіль, а обдере убогих
      і яхтою в Європу попливе.
      Його офшори – діло не нове.
      Хто звик говіти на широку ногу,
      не кається, що вбивцею живе.

      ***
      Латають економіку до дірки.
      Не вистачає злості на вождів
      і їх банкірів, що мою копійку
      собі у ренту, у свою копилку
      помножили у тисячі разів.

      ***
      Усе тече, усе минає.
      І забуває патріот,
      що він не те, що ідіот,
      але історії не знає, –
      як революція конає
      і як подякує народ.


                     2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Одна обойма на всіх
      ***
      Старе не милує нового.
      Нове суворе до старого...
      Йому не застує сльоза,
      що виїдає не роса,
      а очі неука сліпого.

      ***
      Коли і вороги чіпляють бирку,
      і любі друзі лають під копірку,
      і Юда, поціновуючи мовчки,
      напевне захлинається од жовчі,
      то хрюкни хоч, коли даєш оцінку.

      ***
      Немає часу говорити всує,
      чого не вірить істині Хома.
      Чому таємно бестія лютує?
      А от коли глухонімий не чує,
      то й галасу ніякого нема.

      ***
      Не ангели – гої із глини,
      але не таке вже й ніщо
      у розрізі до пуповини.
      Ви міряли пульс
      у дитини,
      ображеної ні за що?

      ***
      І мені уже далеко до святих,
      і надіюсь не на м’язи і рамена.
      Я не кажу, що важкі мої знамена,
      але і не опускаюся до тих,
      що ніколи не піднімуться
      до мене.

      ***
      Мінятися на часі, а наразі
      у дудочку хоча би затруби –
      і на утіху влади і юрби
      у кожній
      незалежній іпостасі
      були і залишаються
      раби.

                     2015




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. На сцені житія
      ***
      Охаяна увагою сусідка
      готує новороса на парад.
      Віщає доморощений базіка,
      які у Раші геніальні лики
      і заодно готує напрокат
      сучасну драму Лесі Українки –
      відомий, її імені, театр.

      ***
      Не феніта – а ля комедія,
      не трагедія – марна слава.
      Вередує душа лукава
      і хихоче весела бестія:
      бутафорія – не поезія
      і поезія – не вистава.

      ***
      Життя – театр. Не одягти
      усіх на ролі куртуазні.
      Усі однакові у лазні.
      А у житті є три сорти –
      актори, клоуни і блазні.

      ***
      Шоу. Тіні. Силуети
      ню. Паяц – Наполеон.
      Вишивають еполети
      генерали оперети:
      Яня, Азя ...і Кобзон.

      ***
      Проявили себе росіяни.
      Особливо круті шансоньє
      і заслужені пики екрану –
      баскервілі, коти, дартаньяни
      показали обличчя своє.

      ***
      І Путя грає житіє,
      і наминає, і жує...
      Але коли чуже ковтає,
      Іуда ролі не міняє.
      І оковитої не п'є,
      і сало кров’ю заїдає.

      2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Нотації для лукавого
      ***
      І в поета терпець увірветься,
      коли вірші, неначе вода,
      і немає науки для серця.
      Та за кількістю дещо прорветься,
      що за якістю варте труда.

      ***
      Немає надії на промисел Бога
      і маємо відповідати
      за невиконання обов’язку свого.
      Якщо залишають у полі одного,
      то як йому не воювати?

      ***
      Є лицарі духу(між нами)
      і кожен, буває, і сам
      виказує почесті дамі,
      плюючи на іншу мадам.

      ***
      Легко учити поезію літа.
      Важко із осені вигаслих літ
      штучними перлами юних мудріти.
      Зброя поета – це думки політ.
      Мова поезії щира й відкрита.
      Мова богеми – зашорений світ.

      ***
      Я не визискую русизмів,
      що пристають до язика,
      та не люблю українізмів
      з акцентом бравого совка.

      ***
      Нема падіння,
      то й немає злету
      у недосяжне небо голубе.
      І як нема кубіти і кебети,
      аби любити у собі поета,
      то ради чого мучити себе?

                     2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Настановні строфи
      ***
      Пережили лиху годину
      і не любили Бога-Сина
      за те, що волі не дає...
      І поки інша настає,
      не забувай, що ти – Людина,
      якій даровано, що є.

      ***
      Кохані й любі мають розуміти,
      що на віки – не всі чоловіки,
      які належать більше цьому світу,
      аніж бажають власниці-жінки.

      ***
      Тебе ніщо не переможе
      і не попутає лихий,
      коли душа пізнати може,
      що і бідою милість Божа
      вчить і карає за гріхи.

      ***
      Той, що кидає перший камінь
      у грішника, і каже, – А́мен! –
      і думає, що є святий,
      ламає заповідь останню, –
      не будь лукавий і дурний.

      ***
      Уявне нівелює темне
      утопією КІНЕМА:
      антигерої і юрма,
      неволя, зрада і тюрма...
      Тому не рипайся даремно
      туди, де виходу нема.

      ***
      Горить надія. Мрія тліє.
      І жебоніє білий світ.
      А ти нотуй, як вітер віє,
      зело зелене зеленіє
      і переписуй заповіт.

                     2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Ветхі постулати сьогодення
      ***
      Все маємо, аби не жити всує.
      А ось еліта і у вус не дує,
      що немічне озвучує нове.
      Хто не мудріє, може і існує,
      але перемагає, хто живе.

      ***
      Душа, як Бог – немислима і дивна.
      Живе у тьмі, зникає у імлі.
      Та поки є ми, вірує людина,
      що як і Він, її душа єдина,
      і вічна і на небі й на землі,
      якщо Йому Єдиному подібна.

      ***
      Душі немає тільки в атеїста,
      тому йому по барабану світ,
      де об'їдають матеріалісти,
      безбожно брешуть щирі комуністи,
      а націю насилує рашист,
      дає знання опричнина садиста,
      і оволодіває дух нечистий...
      А хто це об'єднає?
      Пацифіст?

      ***
      Іде лукавий і незваний.
      Залізна воля, і рука,
      і почерк ментора той самий,
      що одурманює совка.

      ***
      Царює Вова, почиває Вітя.
      На черзі Петя – добрий чоловік.
      Пілат і Ірод осідлали вік.
      Дияволу дають тисячоліття,
      а ми до раю хочемо за рік.

      ***
      Язичники на Україні всюди,
      де прозрівають віруючі люди
      у вічно суще, націю й народ,
      який рятують від орди і блуду
      не Ра, не Магомет. не Саваот,
      а Дух, який веде нас до висот
      Любові і Надії, а не чуда.

      09.2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. У творчому коловороті
      ***
      Усе потонуло у часі.
      Усі гомонять ні про що.
      Але у сліпому екстазі
      клепає з останніх запасів
      ніхто геніальне ніщо.

      ***
      А нас уже і множили на нуль,
      а то й тиражували під копірку.
      Немає дірки з бублика. Є дірка
      у нашому бюджеті, поки руль
      тримає у руці чужий владика.

      ***
      Російське чудо вже було.
      Потухла панорама.
      Лишилося імперське зло.
      Гряде дефашизація,
      демілітаризація
      і дерусифікація –
      усе одне й те саме.

      ***
      Нас жодного неслава не мине,
      якщо лукавий і лихий попутав
      уляпатись у місиво земне.
      Але, буває, радує мене,
      що є ім'я поета-баламута.

      ***
      Поети похваляються не тим,
      що зважують і невагому фразу,
      а тішаться перекладом швидким
      і, слава Богу, не хвалили й разу,
      що володію таланом таким.

      ***
      Далеко наші гори золоті:
      макулатури гори, фоліанти.
      Стомилися майбутнього таланти
      носити мед у вулику пусті.
      До комунізму пройдені путі,
      але живучі гасла окупанта.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Пілюлі для серця
      ***
      Любов минає. Інша прибуває.
      І є у цьому певна міра зла,
      але й добра, коли і серце сяє,
      і завірюха очі замела.

      ***
      Не утопи у ненависті серце,
      коли обсіли люті вороги.
      Цю течію не вичерпнеш відерцем,
      де люди – протилежні береги.

      ***
      Любові неземної не буває.
      А є мана, коли вона одна
      на небі озирається, сумна,
      і він один на березі чекає,
      що вирине русалкою вона.

      ***
      Причарувала, приручила,
      але нема у серці зла,
      що явно іншого любила,
      коли коханою була.

      ***
      Сідає сонце у зелене море
      і тішить душу золото й зело.
      Де серце утопає у тепло,
      любові нерозділеної горе
      вже не таке глибоке як було.

      ***
      Серце гасне і таке нещасне,
      що воно ніколи не погасне,
      поки Віра і Надія є.
      Бо одна від іншої чекає,
      що заснути першою бажає,
      і ні та, ні інша не дає.

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Одним залпом
      ***
      У обоймі – тільки шість.
      У обіймах буду гість
      і у неї, і у Ліри теж.
      Та чого іти мені
      у герої записні,
      поки те що сіється, не жнеш?

      ***
      Осідлаю я Пегаса,
      як бувало не щодня
      і за путінську заразу
      на кладовищі Донбасу
      може й вип'ю на коня.

      ***
      І буду я у Рашії «запретний».
      А як не я, то хто її доб'є
      за те, що сало ріже не своє.
      А може дати чергу кулеметну
      оце і є призначення моє?

      ***
      Пу криваве ще мене не знає,
      хоч у Раші є мої сліди.
      звідки не вернулися діди.
      І коли Європа почекає,
      то колись доїду і туди.

      ***
      Не чути «вопіющого» народу,
      що визначає імідж на загал,
      кого – «мочити», а кого – у воду...
      По-тихому йому намилять морду
      і не узріє, де той п'єдестал.

      ***
      А ми усі зальотні патріоти.
      Немає тільки совісті такої,
      як мають волонтери і герої,
      аби стояли ще рої і роти.
      Але радіють чинні ідіоти,
      які вони у нації ізгої.

                                    08.2015




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Порції для пропорції
      ***
      Покара – карма чаші серця.
      Ну що хотіти із верблюда,
      коли козою видається?
      Її витягуєш у люди.,
      але вона-воно
      плюється.

      ***
      Не чіпай свиню біля корита,
      не хапай бедратої за ноги,
      не попутай ратиці і роги,
      і не чухай, тирсою набите,
      чучело священної корови.

      ***
      Трагікомедія минає,
      не залишаючи знака́
      у мові вічного совка.
      Але совок не заважає,
      коли прикусить язика.

      ***
      Є і еліта, і цабе,
      і ті, що всує не глаголять,
      а репетують до небес,
      коли такі як є, себе
      самі у опусі находять.

      ***
      Є ще охочі витоптати вруна
      і толочити пізні врожаї...
      Така Феміда...
      А яка Фортуна,
      що пироги обнюхує мої,
      а інше понадкушує і плюне?

      ***
      І ніби люди, наче люди,
      і свіжі вірші –
      не фас-фуди,
      і Якова любив Ісав,
      і вірує Ісусу Савл...
      І не Пилати для Іуди
      підсовують отруйне блюдо, –
      що написав, те написав.

                     2015






      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Під одним куполом
      ***
      Всі Буратіни дочекались ласки.
      Старий П'єро, але з нової казки,
      всю сцену у комерцію повіз.
      І нині можна плакати без маски,
      але сміятись – тільки-но на біс.

      ***
      Єднаються друзі, жиди і укропи,
      і ті, кому світить іще у Європу
      без ручки тягти чемодан.
      Який майданутий тепер пам'ятає,
      як фотогенічно
      П'єро і Віталій
      єднали під себе Майдан?

      ***
      Оживає цирк на дроті –
      шапіто із патріотів,
      що ведуть народ,
      опоясаний і взутий,
      зобов'язаний тягнути
      до нових висот.

      ***
      На арені ми єдині.
      Висимо посередині,
      наче Арлекін.
      Володімір і русини
      об'єднали Україну
      із обох сторін.

      ***
      Керують акробати на канаті.
      І ролі є, і п'єса не нова.
      Суфлери є!
      Але – одні слова.
      А хочеться рукою показати,
      яка кому належить булава
      або яка у кого голова.

      ***
      Ніхто Мойсея не чекає
      у дельті Дону і Дунаю.
      Навін увійде у Сіон.
      А поки і його немає,
      то є обітована раю,
      як цирковий ілюзіон.


                                                   2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Із меню без десерту
      ***
      Комбінуємо, як пазли,
      думи, літери, слова
      в ораторії і гасла,
      поки мова ще не згасла
      і мелодія жива.

      ***
      Я не дивую стрілами Амура,
      якими ранять ближніх де-не-де.
      Мої катрени не пронижуть мури.
      Комусь і це – пейзажі із натури,
      комусь – халтура, поки не дійде.

      ***
      Будемо і бідні, і багаті,
      матимемо хату, і город,
      і думки – не те що пелехаті,
      щоб оригінально дивувати,
      а такі, як видумав народ.

      ***
      Козацька слава анічим не пахне,
      хіба що диким полем на посту,
      мандрівкою до станції Попасне,
      полоном у Дебальцеве нещасне
      і кулею у серце на льоту.

      ***
      Шануймося, друзі-укропи,
      допоки шанує земля,
      і поки почує Європа,
      що й Рашія риє окопи
      під носом у банди кремля.

                                                   2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Абсолютно секретно
      ***
      І у мені, і у сусіди завтра
      яріти має не, – огонь! А ватра
      живої правди випалить до дна
      ту націю, яка добра не варта,
      якщо у ній яріє сатана.

      ***
      У дикім полі – плани Барбароса.
      І дичавіє плем’я малороса.
      Іде у свиті ката на братів,
      аби й вони обідрані і босі
      ставали схожі на своїх катів.

      ***
      Казала баба – і не по секрету,
      що і цигани брешуть. Ясна річ.
      То як же патріоту і поету
      брехати іншим, що на цій планеті,
      де правлять темні, не минає ніч?

      ***
      За Ісуса бачено чимало,
      і за Магомета де-не-де
      чувано і казано бувало.
      Є месії. Та предтечі знали,
      що людина істини не жде.

      ***
      Є і ратиці, і роги,
      та немає перемоги.
      У диявола – бої.
      Осідлала діва звіра
      і семиголова ліра
      бавить карлика її.

      ***
      Не величаю істину на ти,
      але її пророка поважаю
      і знаю, що у чаді суєти
      на мудреця достатньо простоти,
      а от на дурня мудрості немає.



                                    2015




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Риторичні запитання
      ***
      Немає вади, то й не буде пліток,
      як виїжджають на чужім горбі,
      аби перемогти у боротьбі.
      Одне питання має аналітик, –
      чого одне загадує політик,
      а має те, що вигідно собі?


      ***
      А у Росії – затяжна весна.
      Нема кому варити головою,
      і парять ріпу автори розбою,
      чого їм більше коштує війна –
      зеленої валюти чи набоїв?


      ***
      І в Україні є ще любі друзі,
      які і у Росії холуї.
      За неї вмерли сотні і рої.
      А де взялася армія Союзу,
      коли немає армії її?


      ***
      Війна і зброя – інша тема,
      і не обі́йдемося без
      національної дилеми, –
      чого командує нікчема,
      а багатіє, наче Крез?


      ***
      Чого організовувати лови
      відпущеного ката-палача?
      Чому не урятуємо дівча?
      І руки геть, які по лікті в крові,
      у кого є ще зайві до плеча?


      ***
      Не висихає покоління враже.
      Риторика не додає надій.
      Сучасному майбутнє не покаже, –
      чого не їде, поки не помаже
      свої колеса злодій-лиходій?


                                    2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Всім по черзі
      ***
      Всюди є черги, куди не іди,
      всюди сліди
      і утоптані стезі.
      перші за тебе і п'яні, й тверезі
      товпляться люди у інші світи.
      Тісно на цьому
      одному
      у черзі.

      ***
      Не оминаючи биту дорогу,
      нижчі за інших,
      ідуть на убогу,
      вищі
      за гроші
      існують у тиші.
      Інші тиняються,
      послані Богом
      птахами бути.
      А плодяться миші.

      ***
      Тільки не Бога
      за ноги,
      а чорта
      інде хапають
      і лізе когорта
      не помічаючи рідного краю –
      п'яні любителі
      бідного раю.

      ***
      Із мозолями на чистій долоні
      є українців багато мільйонів
      Є і багаті.
      Людці.
      Молодці –
      ті що літають
      не вище закону
      і умирають -
      рука у руці.

      ***
      Люди великі бувають у свято.
      Їх є немало, але небагато,
      тих, що за ближнього душу кладуть.
      Є й недалекі брати-супостати,
      що випихають із рідної хати
      і виживати сестрі не дають.

      ***
      Не проминає життя у розстрочку –
      сина купити, зарізати дочку,
      у не стидатись у таборі зла
      зняти у ближньої нижню сорочку,
      і на минулому ставити точку,
      і руйнувати майбутнє до тла.


      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    73. Пазлики уявних реалій
      ***
      Одне й те саме є і буде знову.
      Життя таке, що відбирає мову.
      Реалії за межами всього
      розумного, здорового, а слово
      уяви не пояснює його.

      ***
      Європа – найсучасніші атланти
      у списку недосяжних ойкумен.
      Але ніяк Європа не пойме, –
      наука не уміє воювати.
      І Рашію пора бетонувати.
      Її інакша зброя не візьме.

      ***
      Теорії радянських аглоїдів
      і пролетарський сентименталізм
      обстоюють романтику сусідів.
      І африканське плем'я людоїдів
      ще побудує власний комунізм.

      ***
      Все довкола – явно чудасія.
      Не тому, що п'яні без вина.
      Страчені і мрія, і надія.
      Бестія усе ще багатіє,
      а убогим гепає війна.

      ***
      Усе виношує природа:
      і споживання, і ліміт,
      і виживання, й ...геноцид.
      І люди іншої породи
      для інших – корму дефіцит.

      ***
      Яке мурло на нас не заробляло?
      А їм все мало, мало...
      Мало?
      Мало!!!
      І невідомо, що воно з’їдає,
      та знаємо, йому не вистачає.
      Коли ці вепрі – тлусті і здорові
      уже не зароблятимуть на кро́ві?


                                    07.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Крупинки солі, що на рану
      ***
      Який Пегас не повалявся
      на творчій ниві цілини?
      Митці – паяци від шпани.
      Таланти глушать бур'яни.
      – І хто кого?
      – Не зарікайся.

      ***
      Ідуть у Лету менестрелі,
      шути горохові, коли
      не досягають вище стелі.
      Їх виживають із пустелі,
      в яку самі і завели.

      ***
      Не рий піщане головою,
      не посипай на рану сіль,
      на коси – попіл. Хай і біль –
      не рви одежу після бою.
      Або махни на все рукою
      і хай його поточить міль.

      ***
      Ми усілякі. Інколи – ніякі.
      Буває, що кусаємо собаку,
      а іноді виляємо хвостом.
      Є інде і у ангелі чортяка,
      а то і біс буває ангелятко,
      коли ридає за своїм котом.

      ***
      Поезія в догоду моді
      опріснявіла, мов кисіль,
      розведений на сьомих водах.
      Забули генії породи,
      що опіки лікує сіль.

      ***
      А нам не так мелодії і звуки,
      як блискавки і грому перегуки,
      коли уже немає вороття
      до гіркоти і солодощів муки
      іронії й агонії життя.


                                    2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Самосуд
      ***
      А я ще є!
      І з горя не нап’юся.
      Якщо надоїдаю – молоток!
      Ну, не відбійний... Але я боюся,
      що істиною правди не доб’юся,
      якщо не дістаю
      до печінок.

      ***
      Радує світ сонце над нами,
      слави зеніт понад світами.
      Все це моя вільна сім’я,
      де і моє є ще ім’я,
      поки я з вами.

      ***
      Поети ранимі. Буває й тендітні.
      І їм не комфортно на білому світі,
      якщо несусвітнє у душу плює:
      то ментор, то жаба...
      Таке житіє,
      що краще сидіти собі непомітно
      і не зачіпати чуже
      як своє.

      ***
      Є і немає –
      ні утіх,
      ані коли один за всіх,
      ані – ударом на удар...
      А є такий минулий гріх,
      який майбутньому – тягар.

      ***
      Чого дурному сповідатись,
      коли примушені змагатись,
      не досягаючи мети?
      Чим легше свого добиватись,
      тим важче цього досягти.

      ***
      Оце і все. А ви чекали:
      поеми, оди і ...мімози.
      У дефіциті вищі бали...
      Поезії бракує прози.
      Усе своє пороздавала
      і залишилося на сльози.


                                    2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Антирашики
      ***
      Ми такі і ми сякі,
      і фашисти, і не наші
      завойовники лихі,
      наче ми – не ми, а Раша.

      ***
      Об'єднує минуле і сучасне
      історія, яка на всіх одна.
      Але існує й діє сатана.
      Реалії такі, що кожен ахне.
      Де «русский дух» –
      там Руссю і не пахне.
      Де «русский мир» –
      там лихо і війна.

      ***
      Зі шкури аж вилузується Рашка.
      На сцені людоїди – як боги.
      Комедію ламати – це, будь ласка.
      І різати, і нищити не тяжко,
      але творити їй – не до снаги.

      ***
      Живучі русофіли, як мікроби.
      Але немає ради на бацил.
      Якщо узяти на один копил
      міліціянта, п'яницю, неробу,
      і перелицювати в русофоба,
      то де візьметься українофіл?

      ***
      І рашія, і путія – садисти.
      Відома раса урки-вояка.
      Воюють за «ідею» сателіти,
      а наші доморощені бандити
      годуються із каси общака.

      ***
      Рахітні держави. Круті ліліпуті.
      Зачахли Гиреї у Чудії взуті,
      яка у Європу війною іде.
      Немає надії на світле майбутнє,
      якого у Раші немає ніде.


                                                                                                2015




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Страсті особистості
      ***
      Не підіймеш не підйомну тушу,
      не затулиш рупори чужі.
      Марне діло відкривати душу
      тому, хто не відає душі.

      ***
      Нічого Бог намарне не дарує –
      ні душу, ні високі почуття…
      І навіть пам’ять не дається всує,
      а щоб не забарилось каяття.

      ***
      Сам себе побачиш – не повіриш.
      Іншого почути не захочеш.
      Правдолюбця возом не об’їдеш.
      Брехуна конем не перескочиш.

      ***
      Люблю жінок не без причини
      і легковажних, і невинних,
      прощаю вищих не по чину –
      і маніпуніх, і козирних,
      не ділю на багатих, бідних,
      а на чужих і майже рідних.

      ***
      Моє сучасне не таке й погане,
      і на майбутнє зав’язь є на плід.
      Та швидко проминає довгождане:
      близьке і рідне, щире і кохане,
      все найдорожче – все з минулих літ.

      ***
      Все особисте, сльозами омите,
      моє і спільне, власне і нажите –
      усе роздав, що виплекав, окрім
      великого розбитого корита,
      що обіцяю ворогам своїм.

      ***
      Є ще шляхи до входу у Сезам,
      та от із нього виходу немає.
      Душа як море, поки не палає,
      але ніхто не вірує сльозам.
      Ці труднощі я переношу сам,
      бо радості на двох не вистачає.


                                                                                 2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Анти-діяння
      ***
      Не дивина, що неуки – голодні,
      а бувші медалісти рукотворні
      посіли місце серед ліліпуть.
      І двієчник, і олігарх сьогодні –
      це є медалі двоєдина суть.

      ***
      Боягузові дали у мікрофон
      диктувати, що не винайшли закон –
      яничарам за злодійство – у тюрму,
      а злодіям за украдене – суму.
      Депутати, не лякайтеся. Це – сон.

      ***
      У олігархії не склалось...
      А нам обідраним зосталось
      чекати на її каюк.
      А хочеться, аби здавалось,
      що ми їмо із їхніх рук.

      ***
      Грошей нема. Ідемо одностайно.
      Біда, коли – ой, Боже, помагай нам –
      не помагає біля чорних кас.
      І горе нам, що цапом віддувайлом
      поставили козу на довгий час.

      ***
      Із точністю до навпаки,
      але таки у дві руки –
      ідуть «революціонери».
      Колись ходили жебраки,
      а нині, ніби – «волонтери».

      ***
      Якась вона неначе однобока
      політика велика і висока...
      Чи не найвища, що не до снаги
      поглянути хоча би краєм ока, –
      ну як вони – оті, що не боги?


                                    04.2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Крихти дурної слави
      ***
      Є люди, для яких і щастя, і удача
      людини біля них – природній стан речей.
      А є людці, у кого основна задача –
      захапати чуже і як «велике мачо»
      «мочити» світлі душі і людей.

      ***
      Завоювали гопники,
      і співаки, і коміки
      нехрещену юрму.
      Окупували гномики
      або зелені коники
      всю Рашу у Криму.

      ***
      І Йося, й Путя – ерудити,
      оба кумири, і артисти,
      і інквізиція, й цензура.
      Тепер у кожного бандита
      пришиті німби до тонзури.

      ***
      Пу і Йо завили в унісон.
      У ефірі квакає шансон,
      смалених на ноги піднімає.
      По палатах шастає Кобзон –
      земляка-бурятика шукає.

      ***
      Не оминає слава Ліліпуті
      у гречці, у Кореї... У капусті
      знайшовся колорадом у війні
      і скарабеєм на своїм лайні,
      а от генералісимусом –
      ні.

      ***
      Яка досада бути ліліпутом
      або шутом гороховим безпутнім,
      Калігулою, Гітлером, Нероном
      на каблуках кульгати у майбутнє,
      підмощуючи вату під погони.


                                    02.2015



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Тіні і силуети
      ***
      Імла, юрма чи суєта –
      моя позиція проста, –
      лишатися самим собою.
      Але лякає висота,
      узята іншими з листа
      у позачассі над юрбою.

      ***
      Ой винні, винні українці
      у всіх нечуваних гріхах,
      а особливо ті спідниці,
      які зальотники-ординці
      не так шанують наодинці,
      як у «еліти» на очах.

      ***
      Війна мине. Та миру не буває,
      якщо душа душею поганяє
      у царстві, що поділене в собі...
      Донбасом пахне у безкраїм краї
      і бурею у вічній боротьбі.

      ***
      Освоїли ази воєнної науки.
      З Європи – караул, а із Росії – буки.
      І друзі, і брати – оба не захистять.
      Тепер якщо не ми, то діти і онуки
      абетці віковій агресора навчать.

      ***
      Путі Господні є несповідимі.
      Одному – воля, іншим – чорториї.
      Периферія задніх не пасе,
      парафія, готова на усе,
      очікує, – хто завоює Київ.


                                    03.2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Карикатури чистої поези
      ***
      Поезія, гармонія і Муза.
      Хамелеон, гадюка і Медуза.
      Поняття різні, але суть одна.
      Від перших віє квітами у лузі.
      Три інші оминає й сатана.

      ***
      Гармоніює з Музою Медуза,
      а з їжаком – гадюка голопуза.
      Гармошка балалайкою зітхає...
      Поезія!!!
      Народжує! Єднає...
      Геноми інфузорій і Горгон,
      живучі як поет-хамелеон.

      ***
      Є за що умерти.
      П’ють анахорети
      за свою вину...
      Коміки-поети
      почали війну.

      ***
      Поети люблять солодко, без тями
      високе, чисте, вічне
      і трагічне,
      і сьомими, буває, почуттями
      малюють епітафії до ями...
      Яке ніщо місцями
      поетичне!

      ***
      Існує ще сентенція стара, –
      немає опозиції добра.
      Є тільки зло у іншій іпостасі.
      Але наразі те, що не на часі
      займатися злочинцями пера.

      ***
      Є ще поети й досі комсомольці,
      а брешуть, наче юні піонери,
      що їх учили генії кар’єри
      копіювати язиком емоцій
      карикатури на Аполлінера.

      ***
      Ой пишуть поетеси і поети,
      яка у них невимовна любов
      до Волі, до Надії,
      ...до Кебети
      писати чисті вірші і сонети,
      але не римувати слово кров.


                                    02.2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Діагнози з рецептами і без
      ***
      Любителю охота до зірок.
      Але найлегше – голову в пісок.
      Аматор, майстер – чортики по-суті.
      Але у цій ковбані-каламуті
      Балда – і той попу збирав оброк.

      ***
      Кусають і оси, й занози.
      Спокушують талії й пози.
      Та мало цієї імпрези
      любителю чистої прози
      у вигляді нео-поези.

      ***
      Самі себе кохаємо без тями –
      оце єдине, що не має меж
      та ще уміння гратися словами.
      І поки майстер видуває гаму,
      йому не до війни...
      Не до пожеж...

      ***
      Навіюють високі небеса
      не так дощі як думи і надії,
      що не померкне на землі краса,
      як на траві уранішня роса
      і на папері викладені мрії.

      ***
      Диктує і нечиста сила.
      Але коли душа – дурепа,
      то їй усе як манна з неба.
      На хліб насущний заробила,
      піднявши Авеля на вила,
      і більшого уже й не треба.

      ***
      Емоції слова – найвища ознака
      хорошого тону митця і... писаки.
      Та правила мова диктує одні:
      є право поета на авторські знаки,
      але на знущання над мовою –
      ні!


                                    02.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Репліки на злобу дня
      ***
      Біда, коли і рило у пушку
      і страшно оглядатись у минуле.
      І навіть на найвищому посту
      оберігає бестію таку
      інстинкт самозбереження акули.

      ***
      Всі повиходили у люди.
      Які надії звідусюди!
      Куди не кинь, усюди клин –
      переведеться селянин
      і влада годувати буде.

      ***
      Подалі й по-хорошому від Раші?
      Але і це надії не дає,
      а заставляє краяти своє:
      миритися, коли моє не наше
      і битися, як наше не моє.

      ***
      Були ми бойові і благородні,
      але і нині, ні на що не годні,
      перевелись у братії совка.
      Не дай то, Боже, у часи голодні
      пізнати апетит бойовика.

      ***
      Будуть герої у нашому краї,
      поки катівні у вовчої зграї
      перенаселять козацькі рої.
      Поки на сході живуть холуї,
      льотчиця Надя за них умирає...
      Путя-нальотчик – убивця її.

      ***
      Ще є про що поговорити.
      Нехай не забувають ситі,
      за що умерли Тихий, Стус...
      І є кому ще відімстити
      за тих, кого гноїв Союз.

                                    02.2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Не в такт, то в риму
      ***
      Бувають заяложені думки
      а не слова чи, вибачайте, рими...
      І є зірки, латаючі дірки...
      Є маркери душі і – навпаки.
      Є істини, які неоспоримі.

      ***
      Воюємо за білі вірші,
      мініатюри, і поеми,
      і опуси – і ці, і інші...
      Але обурює найбільше,
      коли нема у вірші теми.

      ***
      Одні шукають істини нові,
      а інші користуються старими
      не ради слави, суєти, і рими.
      І видають картини візаві
      несказаного, що було незриме.

      ***
      Немає і не буде того вірша,
      який у небі не звучав раніше.
      І звична рима – це надійна ніша,
      де істини й поезії найбільше.

      ***
      Не всі аквалангісти і пілоти
      підкорюють безодні і висоти.
      А патріоти мають як один
      щоденно досягати до глибин
      птаха́ми щонайвищого польоту.

      ***
      Поет епохи – геній майбуття.
      Поет великий – це мале дитя,
      якому мало оди і балади,
      коли перемальовує життя
      високим стилем ребуса й шаради.


                                    02.2015




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Непоетичні ремарки
      ***
      Як не читаємо, то й не почують.
      Ліра і Муза взаємоіснують,
      не помічаючи пару свою.
      Рими, на щастя, не патентують.
      Щастя, до речі, не у раю.

      ***
      Копіюйте найбіліші вірші,
      забирайте рими у нікчеми,
      критикуйте оди і поеми...
      Я, не претендуючи на більше,
      патентую заборонні теми.

      ***
      Минає мрія. Тільки у поета –
      і воїна, і інколи – естета,
      вона минає гамою октав
      на партитурі іншого сюжету,
      який він сам собі намалював.

      ***
      Відомих люблять і читають.
      Нечитаних не помічають.
      Недоторка́них не чіпають,
      а оминають і мовчать.
      О, непомічені поети,
      як легко канути у Лету.
      І тільки наші силуети
      усе до ирію летять.

      ***
      Не забуваючи про Бога,
      прошу у неба лиш одного:
      – нехай скоромного зеро,
      але огрань моє перо
      супроти ворога земного.


      ***
      Душа поета ще на злеті
      міняє обриси свої.
      Так і поезія безсмертна.
      І як її, таку уперту,
      не взяти в лицарські рої?


                                    01.2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Опуси Полішинеля
      ***
      Чуже по духу виявилось рідним.
      Невірогідне стало очевидним.
      На сході окупація триває.
      Нарешті і сліпому стало видно
      усе, чого глухий недочуває.

      ***
      Поки Богові угодно,
      затіває що завгодно
      шайка-лійка сатани
      і стає у Раші модна
      ліквідація «страни».

      ***
      Буде час – і від Раші залишаться мощі...
      Не рятують ікони, реліквії, прощі
      і на бані найвищий золочений хрест,
      поки шкіра у шкури, собі найдорожча,
      не упаде, зітнута мечем із небес.

      ***
      Які були – таких немає.
      Але ніхто не забуває,
      що і ніякі – із народу.
      Якщо й помилишся, буває,
      то це нікому не на шкоду.

      ***
      Ще є такі, кому і на Пегасі
      любити Батьківщину не на часі.
      Іде війна за кусень ковбаси.
      У всіх щілинах – рашеські Носи.
      Батурином запахло у Донбасі.

      ***
      Життя минає, мов кіно,
      як течія в ріці.
      Але живемо все одно,
      коли спускаємось на дно
      при самому кінці.


                                    02.2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Котигорошки
      ***
      Не час покаже, хто є хто,
      а шлях на бойову арену.
      Одні із КаВееН – в АТО,
      а інші від АТО – на сцену.

      ***
      Душа – натягнута струна.
      У цю вогненну завірюху
      гартує волю не війна,
      а повсякденна сила духу.

      ***
      Не чучмеки, не бойовики
      захищають у бою свободу.
      Вийшли запорізькі козаки
      з гущі українського народу.

      ***
      Нечиста сила із кремля
      породжує собі подібне.
      Ємєлі, Разіни і тля
      пиляють родове гілля,
      але відпилюють нерідне.

      ***
      Пусте відсіяти пора.
      Порода оживе потрошку.
      Із підземелля на-гора
      ведуть людей Котигорошки.


                                    2014




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Головоломки
                                    ***
      Дарунки долі тішать і тривожать.
      І повсякчас, і прісно, і завжди
      намісники лукавої орди
      чуже поділять, а своє – помножать.
      І де воно? Піди його найди.

                                    ***
      Безмірні запити людини,
      аби триматись середини –
      бажати те, чого немає,
      і мати все, чого бажає.

                                    ***
      Не хочеш бачити і чути
      одне одного розумніше?
      Не уповай тоді на більше,
      аніж оте, що має бути –
      важли́віше, ніж хоче інший.

                                    ***
      Усім належне віддадуть,
      коли із ликів зірвуть маски.
      А сповідатись можна й тут, –
      Месіє, де той Божий суд
      за всі гріхи з Твоєї ласки?


                                    ***
      Не хочемо відомого почути,
      говоримо забутими словами,
      не віримо, коли не може бути,
      що несказанне пише тільки нами.

                                    11.2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. еСеРеСеРія
      ***
      Немає між людьми
      довіри ні на мірку.
      Але – такі ось ми:
      біда під ворітьми,
      а ми закрили хвіртку.

      ***
      Оберігає сам себе
      «непересічний клан».
      Вже й небо жовто-голубе,
      а влада все одно гребе
      комуністичний «хлам».

      ***
      Голосували, аж за барки брались.
      Скажена сила рухає реванш.
      і вибрали таке, що аж-аж-аж…
      І за свободу так перестарались,
      що bendze zdrave! Grece Rusia marsh.

      ***
      Немає ще запеклішого краю
      як той, що і нічого, і ніде
      не чув, не бачив і тому не знає, –
      видюще віддає і помирає,
      осліпле – володіє і веде.

      ***
      Усі слова – це хвилі на воді.
      Одна – стихає, інша – напливає.
      Так і біблійна істина в житті, –
      я ворога оплакую тоді,
      коли його любов не убиває.

      ***
      Усі отримують знаряддя,
      аби ясніла голова.
      Але живучі ще поняття.
      Совку потрібен добрий дядя.
      Мені – мій розум і права.


                                    10.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Україніана
      ***
      Як хочеться найти слова урочі
      із істиною для усіх живих
      і правдою, яка не ріже очі,
      а дивиться з надією у них.

      ***
      Ми бути українцями не проти,
      якби навчали школа та батьки,
      що рідну люблять тільки патріоти,
      а вигідну – приблуди й байстрюки.

      ***
      Народи є великі і малі.
      Але й найменший власну мову має.
      Синівське серце гордістю палає,
      що розмовляє мовою землі,
      яку і береже і обробляє.

      ***
      Уміємо ходити до гори
      як Магомет, як Будда – до корови.
      Та як Сізіфа каменюку, знову
      під наші синьо-жовті прапори
      несемо реп’яхи чужої мови.

      ***
      Народи вільні витерлись од сліз,
      а ми усе ще прісно і донині
      виорюємо щастя у руїні
      та витираємо розпухлий ніс
      знедоленій сусідом Україні.

      ***
      О, Господи, нема тобі поко́ю,
      усі до Тебе, то і я без черг
      прошу́ Тебе, дай хоч одного Ноя,
      щоб український будував Ковчег.

      ***
      Я нагадую ще, і повторю на кожній сторінці,
      що манкурти минуть, яничари у безвість підуть.
      Це земля українська, і мова на ній українська,
      і на ній українці за неї життя віддають.


                                    1995-2014



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Секретна доктрина Росії
      Указ для дурня не закон,
      і поки Ченчика із брами
      не винесли вперед ногами,
      усі секрети – за замком.

      Оберігає їх партком
      від буревію і цунамі:

                            §1
      Хто володіє язиком,
      той і ворочає хохлами.

                            §2
      Отакої! Утопія діє,
      як бувало ніколи й ніде.
      Опозиція «Новоросії»
      неонацію в пекло веде.


                            §3
      О катюго злодійського краю,
      як жадоба тебе розпирає.
      І воюєш, і брешеш «неистово»
      у пустелі безмежного «раю»,
      де і свого нічого немає,
      і «усё позаимствовано».


                            §4
      Ой, ще не вечір. Ще полудень
      у зір дурної слави,
      допоки в Раші буде грудень,
      а ініціативний дурень
      очолює державу.


                            §5
      І опозиція не проти
      самій собі закрити рота,
      бо прогнозованість Росії –
      це передбачувана в дії
      неадекватність ідіота.


                            §6
      Де найбільше руїни усюди,
      там за неї воюють козли,
      і опльовують ситі верблюди,
      а ведуть барани і осли.


                            §7
      Відвоювали нішу у рашиста –
      останній козир у брудній війні.
      Нема у Раді жодного фашиста,
      окрім самої неокацапні.


                            §8
      Є Божа воля. Треба ката.
      Європа ненадійна хата.
      Але лишилось небагато,
      коли не буде ані Раші,
      ані потенціалу НАТО.


                            §9
      Та є і інший варіант,
      і поки ходять ще верблюди,
      і водяться на світі люди,
      і продається провіант,
      то Яків у Єгипті буде.


                            §10
      Немає кращої ідеї,
      аніж біблійна, що говорить, –
      магоги – це не іудеї.
      Вони й багаті пішки ходять.
      То не чекайте на Мойсея.


                            §11
      Хай і прогнози невтішні,
      і сподівання сумні –
      ми не такі уже грішні,
      і не такі ще одні...


                            §12
      Тільки-що – дірка у ніші,
      поки свободі, – ні-ні...


                                          11.2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. За межею можливого
                             І
      Немає крил, а мусимо летіти.
      Куди? Не знаю. Був би зореліт,
      то десь туди, де за межею світу
      існує інший ілюзорний світ.
      Туди ніхто не відає дороги,
      а мудрий не вигадує кінця.
      Одна вузька стезя веде до Бога
      і безліч їх у нашого Отця.

                            ІІ
      Конає вік, та не минає диво
      націленого в душу почуття.
      Нікого не любити неможливо
      і це є аксіомою життя.
      І не важливі докази напоказ
      у плині головної течії.
      Ручай душі утілює той образ,
      який несе до гавані її.

                            ІІІ
      Але коли, рокована на муки,
      як одіяло тягне край землі
      на себе, обрубайте всі жалі,
      як мумії закостенілі руки.
      У неї храм – казенний мавзолей,
      молитва їй – базікання у залі,
      вівтар її – мамона і медалі,
      ікони – тіні вичахлих ідей.

                           ІV
      Немає у фантазії межі.
      Усупереч ідилії душі
      дієсловами мусимо стріляти,
      збивати їх мішені нальоту,
      руками жар неволі загрібати
      на обраному долею посту...
      А що мені на ворога підняти,
      як не велику ненависть святу?

                                    09.2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Паралелі-меридіани
                                І
      Ми – за служіння нації, народу,
      та у борні за щастя і свободу
      і ці путі торуємо не там,
      де у шуканні течії і броду
      новації поезії бомонду
      слугують, ну хіба що, небесам.
      Але живемо, наче, не на дні,
      а люди гинуть, тануть у війні́.

                                ІІ
      Інтрига побутує на обмані.
      Та поки дух звитяги не помер,
      ідемо у майбутнє. У тумані
      ще невідома істина тепер.
      І що було і буде – не байдуже.
      І поки є ще сили – стоїмо́.
      Дарами володіємо не дуже,
      але за волю душу віддамо.

                                ІІІ
      Уже не хочу бачити тебе,
      коли не біля себе уявляю.
      І гасне день, і небо голубе
      осінньою палітрою линяє.
      Твоє своє усе мені чуже.
      Полуда дня оманою упала.
      О, інше небо не убереже
      мою осінню істину зів’ялу.

                                ІV
      Неумолимо насуває ніч
      із далини минулої неволі,
      і не жаліє голову із пліч
      зачаєна опричнина юдолі.
      А із Росії все іще, – ла-ла.
      Її неправда, а могили наші.
      І очі двоголового орла
      налиті кров’ю. І регоче Russia.

                                V
      І убиває в небі ідіот
      ознаки Homo і ім’я – народ,
      моє минуле і майбутнє наше.
      Надії мало, що чекає – краще.
      У небесах дрімає Саваот.
      Під небесами мало що нового,
      окрім до болю свого, неземного,
      ім’я якому – вічний патріот.

      08.2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Назустріч сонцепаду
                            І
      Сіяє сонце волі у імлі,
      і ми ідемо, гнуті до землі
      її тяжінням гніту і недолі.
      Зіяє безнадії пустота,
      але позаду темрява густа
      жене кудись невольників юдолі.
      І мусять і великі, і малі
      долати опір, зціпивши уста.
                            ІІ
      В урочий час людей лікує мрія.
      Нема-нема, тай гляне із люстерця.
      Кінця немає, поки є надія
      у глибині негаснучого серця.
      Не ти, то інший загартує крицю
      і поведе озброєних до герцю.
      У вирії не гине фенікс-птиця
      і попелом земля не обернеться.
                            ІІІ
      Це запорука виграного бою
      напередодні світлого причастя.
      Нехай не кожен піде за тобою,
      але не за горою наше щастя.
      Не за морями зорі Ойкумени,
      не за лісами – русичі і вої.
      Є ще рідня у тебе і у мене,
      яка уміє гартувати зброю.
                            IV
      Яка уміє битись до останку,
      яка не тоне й не горить у танку,
      яка не зрадить і не обмане́,
      і не готує нам удар у спину,
      і у бою за те, що я людина,
      не розриває кігтями мене.
      Це воїни у полі, що єдині
      і не одні, кого біда мине.

                                    09.2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Не шротом, то сіллю
                     ***
      Чого на інших нарікати,
      коли самі і – ой, і – ай!
      Ей, генерале, годі спати!
      Бійціі уміють воювати,
      а ти набої подавай.

                     ***
      День іде, а от життя минає,
      ніби обминаючи мене.
      І ніхто не відає, не знає,
      чи мине і пекло в цьому раї,
      поки божевілля промине.

                     ***
      У школі ще обділені й забуті,
      із двієчників стали пацани
      дияволами Сходу і війни.
      І мутять воду «сукины сыны –
      во славу неотёсанной страны»
      кілок осики тешуть Ліліпуті.

                     ***
      Бандиту легка слава – це війна,
      де є і перемога, і осанна…
      Дарма, що балом править сатана,
      зате наука буде не одна…
      Нема науки – неуку погано.

                     ***
      В зоні лиха – ліпота Растреллі…
      І прем’єр, обтріпаний мов скеля,
      все поставив на автопілот.
      ...................................................
      « І радіє, і ридає весь народ…»
      ...................................................
      Ці висоти ще йому не стеля,
      на яку удатний патріот.

                                    08.2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Смажені куплети
                                    ***
      Питається, – а де беруться Путьки,
      коли давно розвалена «страна»?
      Ой, риється свиня і не одна!
      А що удієш там, де всі прибутки
      дає примара з іменем – війна?

                                    ***
      Гуманітарний коридор
      минає поетичні тропи,
      Які епітети? Терор.
      Коли дві паці, – опа-опа,
      не допоможе семафор.

                                    ***
      Які непересічні рила
      колаборантів і хапуг!
      І кожне дивиться за Буг.
      І свині землю поділили,
      то що ми хочемо з бандюг?

                                    ***
      Яка вона ота нечиста сила,
      не знає й гуманоїд еНеЛО.
      Та мова не «за роги», а про шило,
      яке ще не засилене у рило,
      яким усюди тикає Х??ло.

                                    ***
      Яка любов, якщо навколо – муки
      і скаляться сугестії імли –
      рогаті свині й виродки-орли?
      І як далеко ще до тої злуки,
      якою ми пришестя почали.

                                    ***
      Чим зло дурне, то тим воно і бідне –
      відомо і у Африці коню.
      а тим, що творить лиш собі подібне
      я не хотів образити свиню.
      Тому не допікайте за меню,
      або за те, що стриматись несила.
      Не я один шаную кацапню,
      яка сама собі усе нарила.

                                    08.2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Хатні вороги
      ***
      Не лукавте. Це не брат на брата.
      Ворог на війні, як на війні.
      Зовнішнього ката-супостата
      треба неодмінно покарати,
      та катують вороги хатні.

      ***
      Ум – у громадянську відняло.
      Совість – у тридцяті поховали.
      Ну а честі – зроду не було...

      Ви, що все ще плямкаєте кров,
      ніби дух епохи охолов,
      на які ви почесті чекали?

      ***
      Парадигма – зло біля керма
      і диктатор – на чолі держави,
      у якої зникли закрома,
      і війна за те, чого нема –
      ось і всі регіональні справи.

      ***
      Все життя у вічній боротьбі –
      це і аксіома, й теорема.
      Тільки не второпає нікчема, –
      подолати ворога в собі
      є найактуальніша дилема.


      ***
      Все Бог дає, та маємо проте
      усе, що допікає до могили.
      Але коли обрали щось не те, –
      нехай воно буває й золоте,
      а маємо таке, як заслужили.


                                    06.2014




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Кубки Музи
      ***
      Усе дається лиш на час.
      Минає все і будьте певні –
      думки, даровані в натхненні,
      не оживають другий раз.

      ***
      В душах умер Бомарше
      і за зразками старими
      мучить сучасний Руже
      думку в новітніх кліше
      в такт корабельної рими.

      ***
      Музи і естетики посли,
      не почує вас далека сакля,
      не умиє та остання крапля
      совісті, яку ви пропили,
      і без мила участь узяли
      у такому сли́зькому спектаклі.

      ***
      Коли душа – «ля-ля шерше»,
      то навіть і поет-новатор
      у модерновому кліше
      малює яйця Фаберже...
      А пише, звісно, – плагіатор.

      ***І
      Із рук поета маємо планету,
      яку нікому не дарує Бог,
      окрім епохи генія поета...
      Та де ви є, поети для епох?

      ***
      Читається і казна-що,
      і «жесть», і де-не-де туман.
      О як я житиму,
      якщо
      в мені вмирає графоман?

      ***
      Велике і смішне, напевне,
      не оцінити звисока.
      А от величне
      і мізерне,
      хоч
      і не варте
      п’ятака,
      а із історії не щезне.



                                    2014



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Циганка нашептала
      ***
      Ми на нулі одиниці не множимо.
      Ми – за ясне майбуття.
      Поки живі, ми усе переможемо
      може й ціною життя.

      ***
      Висока місія народу!
      Але з надією, що «брат»
      голосувати буде рад
      і за Вітчизну, й за свободу –
      він обирає шоколад.

      ***
      Якщо на тракторові злет
      затьмарює усі моменти,
      в яких потухли конкуренти,
      то все відомо наперед,
      де буде і життя, як мед,
      і дорогі апартаменти.

      ***
      Одному слава у тюрмі,
      а іншому – удари долі
      і на кону, і на коні.
      Народу – світло у пітьмі,
      суду і праву – інші ролі,
      катам – люстрація,
      мені –
      не мати
      спокою
      всі дні
      до епітафії по волі.



                                    26.05.2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Реалії українського простору
      ***
      Не оминає ні старість, ні неміч
      наприкінці і на схилі років.
      Жити і жити, якби я умів
      те оминути, чого не повернеш...
      Серце хвилює то ницість, то велич
      і убиває ганьба королів.

      ***
      Достойні кредо і девіз
      і для діяння, і для слуху,
      які у серці кожен ніс...
      Але чому на повен зріст
      не вистачає сили духу?

      ***
      Усе відносно, та проте
      не згадуйте Вітчизну всує.
      Сім’я й Вітчизна – це святе.
      Але тут явно щось не те,
      коли вона її грабує.

      ***
      Є фінал. Борги, дороговизна
      і пуста на пенсії казна.
      І з любов’ю, ніби до Вітчизни,
      знову рекламується «страна».

      ***
      Дряпає єдине. Двоєглаве
      дістає людей до печінок.
      Мало КаГеБе дурної слави.
      Найняті опричники держави
      лицарями
      стали...
      ...за

      жінок.

      ***
      Людей годують не пісні,
      попа рятує не кадило.
      Меча виймає не Ярило.
      І щось підказує мені,
      що час купляти сіль і мило.

      ***
      На часі історичний тест, –
      які ми всі хороші.
      Гротеском кінчився протест.
      Одні шукали гідність, честь,
      а інші – їхні гроші.


                                    05.2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Страсті по «Чапаю»
      ***
      В найдраматичніші моменти
      нам доля жалує презент,
      коли іде у президенти
      народу гідний претендент.

      ***
      Очолена егідою еліт,
      керована елітою сусід,
      іде еліта нами керувати...
      Мета ясна уже багато літ –
      відняти, поділити й доїдати...
      А засоби старі, як білий світ.

      ***
      Ось і народ достойних удостоїв
      на сході й особливо – у Криму.
      На виході – Геракли і герої
      на букву хе і чудаки ізгої
      на літеру, з якої пишуть му.

      ***
      Оце і є в моїм краю
      твої закони вовчі –
      за Русь мою і «мать твою»,
      налиті кров’ю очі?

      ***
      Бути поміченим – це означає,
      що і на мічених буде пора.
      «Слава героям!» У рідному краї
      це означає: одні самураї
      іншим на зміну ідуть на ура.

      ***
      Ідіть у пекло , самураї,
      агенти клятої орди,
      що довели нас до біди.
      Палаюча душа жадає
      купелі чистої води.


                                    05.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Щоб зазирнути в душу
                                    ***
      Усім сіяє повновидий місяць
      і сіє срібло на ясні поля.
      І міріади зір, як очі, світять.
      Як не радіти, –
                             це моя земля.

      Усе моє – і сад, і хата, й ниви,
      і річка, і зажурене село.
      Але який я був тоді щасливий,
      коли нічого
                           свого
                                    не було.

                                    ***
      Весна минає. Хороводить літо.
      На сцені ночі мліють солов’ї.
      І як збагнути, що у цьому світі
      є вороги і десь ідуть бої?

      Змагаються – і нице, і високе,
      аби розп’ясти душу на стовпі.
      І зазирає завидюще око
      у душі невидющі і сліпі.

                                    ***
      Існуємо за Ветхим Заповітом,
      і Одкровення наче не сліпе.
      Питається, –
                     а що то є
                                    еліта?

      Як може верховодити цим світом
      жорстоке, інородне і тупе?

      І сяйво сонця закривають круки,
      і місяць часом поглядає зле...
      Питається, –
                     для чого лишні муки?
      І наче треба опустити руки,
      але завжди лишається, – але

      якщо не сяють очі, що напроти,
      і у душі нічого не лишу́
      такого, що формує патріота,
      якщо мій ворог – за, а я – не проти,
      питається, –
                     для чого я пишу́?

                                    15.05.14



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Наждачним язиком плаката
                                    ***
      Не так важливо, ким сьогодні бути,
      як нагадати, хто є –
                                    багатьом
      і голосом народу,
                                що почутий,
      і до вершин його провідником.

                                    ***
      Не називаю раєм хати,
      в якій ще є
                     чужі пенати
      парафіянами Отця.

      Кого убили, супостати?
      Невже потрібно умирати,
      аби дожити до кінця?

                                    ***
      Україна не кує, а меле.
      Оживає Швондєром совок.
      Очуміло радіо і теле.
      А незряче –
                     голову дебелу,
      як Ему, ховає у пісок.

                                    ***
      Ім’я народу розп’яли бандити.
      У п’ятої колони на чолі
      іде велике Пу, і шито-крито
      наповнює об’їдками корито,
      яке ще не доїли москалі.

                                    ***
      І оди мало, і не лишня повість
      про місію героїв майбуття,
      що за шалених віддали життя...

      Іуда пропиває нерухомість.
      Оце і є епохи ум і совість,
      яке у хату ще мете сміття?

                                    ***
      Ой, лиха побиває година
      і на часі дуель візаві –
      Вова з вавою у голові.

      «Засосала элиту трясина…»
      А Росія – свята і невинна,
      не потоне у нашій крові?

                                    ***
      Орієнтовані кесарі нації
      на інтереси сусід-ворогів.
      Йде репетиція інавгурації
      не від люстрації,
                     а до прострації
      армій ДАІ на арені боїв.


                                    10.05.14



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Беззнакова проба пера
      глибокої ночі невидимі очі
      шукають основу осі висоти
      якої руками тілами літами
      душею незрілою не осягти
      тієї єдиної миті прозріння
      стрімкого підйому польоту душі
      з чужого веління і свого хотіння
      до самого ранку на самій межі
      на грані важливого і неможливого
      на чорному тлі неприкаяних дум
      буяє мелодія дня особливого
      іще не озвучена лірою лун
      серцями якої і не осягнути
      і не наздогнати у леті її
      де мить нашорошила вуха свої
      почути незнане але не забути
      твої візаві у далекі краї
      і там невагомою линути тінню
      за птицею і таємницею мли
      стезями небесними як янголи
      в надії на істину Божим велінням
      аби і у вірі Його воскресінню
      душею лишатися там де були

                                    22.04.14



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. ПУТТЄРІАНА
      ***
      Нижче «майдануті» по порядку,
      всі, хто попадає у десятку,
      і на гільйотину де-не-де –
      зупиніться. Божий суд іде,
      і за сепарацію, на згадку,
      правий теж не дінеться ніде.

      ***
      І пусі-путі, й жирики із келій,
      укриті одіялами в постелі
      палат психіатричних лікарів,
      та нагодуйте ви своїх рабів
      у неосяжній тундрі і пустелі.
      Кінчається терпіння козаків.
      По горло сита вашою шрапнеллю,
      не хоче Україна таборів.

      ***
      Вовкулаці, паці і собаці,
      що віщають лажу на Ростов.
      Україна бачить вас у ...Раші,
      ну а потім, ясно, у Гаазі
      і за сльози, і за нашу кров.

      ***
      І ти, заочно списане на мило,
      нахабне, ліве, комуняцьке рило
      у п’ятої колони москаля.
      Ти що, сліпе? Он ідола звалили.
      Ти що, не чуєш? Пекло запалили,
      а тлусте тіло не прийме земля.

      ***
      А щоб тебе пропасниця трусила,
      распутнє шолудиве цареня,
      що окаянно вимотало жили,
      таке ж сміливе, як народу миле
      і сходу, й півдня... Вчора і щодня...
      Та хай тебе візьме нечиста сила,
      підгавкуюче ворогу, щеня.

      ***
      Ой, бійці й бойсісі регіонів,
      ой, немає ще таких законів,
      що верне азірівщіну взад.
      Ой, іде люстрація колоні,
      ви у нас усі, як на долоні,
      і злодії, і бандити Рад.

      15.04.14




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --