Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ігор Шоха (1947)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-07 16:08:43 ],
на сторінці поезії     "Побутовий роман-с"   Шоха Ігор

Так, із сіянням явний перебір. Можна все списати на вразливу натуру ЛГ, але Ви очевидно бачите картину яскравіше. І я Вам вірю, за що вдячний & спробую пізніше виправити ситуцію.
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2018-04-07 17:45:48 ],
на сторінці поезії     "На переправі"   Шоха Ігор

Немає коней, можна ж і уплав. Варто лиш повірить в свої сили...
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2018-04-07 18:22:45 ],
на сторінці поезії     "На переправі"   Шоха Ігор

моя... несе мене... хм...
наче повтор зайвий
що сказати... Наснаги.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-08 07:45:50 ],
на сторінці поезії     "На переправі"   Шоха Ігор

Пане Іване, Ви ще повинні пам'ятати, що на переправі як правило - брід:)
Христос воскрес!
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-08 07:48:30 ],
на сторінці поезії     "На переправі"   Шоха Ігор

Дякую, Майєчко, але цим сьогодні наснажуватись не буду:)
Адже, Христос воскрес!
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2018-04-08 10:11:57 ],
на сторінці поезії     "На переправі"   Шоха Ігор

Воістину воскрес!
Коментатор Лариса Пугачук, [ 2018-04-08 17:45:08 ],
на сторінці поезії     "До воскресіння"   Шоха Ігор

звірі не мають віри ніякої, в них нема богів, так гадаю - я про всіх звірів, що на землі живуть
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-04-08 18:56:18 ],
на сторінці поезії     "До воскресіння"   Шоха Ігор

Серйозна думка. Але декому може не сподобатися.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-08 21:56:26 ],
на сторінці поезії     "До воскресіння"   Шоха Ігор

І скільки віруючих ще готові молитися звіриний владі, яка 70 років нищила їхню віру?
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-08 21:59:27 ],
на сторінці поезії     "До воскресіння"   Шоха Ігор

Декому не обов'язково показувати на себе пальцем.
Коментатор Василь Кузан, [ 2018-04-09 11:17:03 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

Але сумно...
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-09 11:37:03 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

І особливо, коли пора золота...
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2018-04-09 13:15:28 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

Світлі рядки вийшли, і трохи суму, певно, не зайве.
Але я ще хотів на один момент звернути увагу, цей момент у нас усіх намагаються м'яко розширити роки. Це я про рівноважне спокійне "висихання". Не води ) А чуттів. Це природно. Але якщо пробувати зупинити свій час, то "будь як час" - не обов"язково "засушувати". У вас тут немає аж такої сухості, і вказані-присутні напрямки для тих чи тих чуттєвих спогадів чи відчуттів, але ось "каталізатори" активації дещо, як на мене, "вікові", а не "позавікові". Це теж не є проблемою, і не робить текст якимсь не таким. Але цей момент у досвідчених авторів завжди присутній, і ним можна свідомо-підсвідомо розширювати, звужувати рамки простору.
От )
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-04-09 16:01:39 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

Так, рухи людські часто не мають сенсу. Вони - віддзеркалення власних думок. Отже, і думки суєтні. Але не всі. Далеко не всі. Про такі речі Ви й нагадуєте отакими от словами.
Коментатор Світлана Ковальчук, [ 2018-04-09 18:38:04 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

"Тільки й мати, що небо дає" - це так. Але ми ще не все знаємо про життя.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-09 22:09:30 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

“Висихання” в часі – це чи не найболючіша точка нашого існування і тому час від часу ми повторюємо свої рефлексії на цей фактор тими чи іншими літературними засобами. Сила думки при цьому навряд чи трансформується у якість. І напевне основним каталізатором являється те, наскільки глибоко ми здатні зануритись у підсвідомість на черговому етапі життя. Звичайно, що при цьому має бути певна доза самоіронії, щоб наблизитися до читача.
Ось(як кажуть западенці:)
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-09 22:13:42 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

Приймається Ваша філософська резолюція. Дякую за розуміння.
Коментатор Ігор Шоха, [ 2018-04-09 22:17:35 ],
на сторінці поезії     "Тільки так"   Шоха Ігор

Погодьтесь, будь-ласка, що над цим і працюємо:), аби пізнати його і себе в ньому.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2018-04-10 12:29:31 ],
на сторінці поезії     "До воскресіння"   Шоха Ігор


Звірі (природа) якраз мають діючий механізм "віри" ( безпосередніх зв'язків з Найвищими джерелами життя-буття, що патронують і тутешню тілесність).
А ось з "хомо" є проблеми. "Хомо" ж отримало вільну волю від "обов'язкової програми" природи. Тож із природою все в порядку а з "хомо", автоматично ні.
На жаль, 99 відсотків з так званих "віруючих" не мають усвідомлення роботи в собі механізму "віри", а це реальний енергетичний механізм.
Обман у тому, що "віру" прирівнюють до "церкви", а "церкву" до "віри". Але це як бетон порівнювати з "людиною". Різні явища. Але як інакше орди "віруючих" і т.з. "атеїстів" утримати в межах хоч-якогось промислу? (
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2018-04-10 12:44:03 ],
на сторінці поезії     "До воскресіння"   Шоха Ігор

Проблеми, шановний Ігорю, завжди є, коли захищати не Ісуса, а суто інтереси тої чи тої релігії. Чи "рідновірів", чи "старовірів", чи "нововірів".

Насправді, немає різниці, де замкнути земного тубільця - в "капищі", чи в "церкві". Система для розвитку має бути тільки відкритою.
Смію зауважити, що у вашому творі саме слово "Христос" є елементом, що закриває загальне порозуміння, закриває твір суто в рамках "християнства".
Тобто, в рамках, ісламу, чи в рамках "юдаїзму", чи "вуду", тощо, може бути написане схоже, тільки дещо навпаки. І це підстава для продовження одвічного конфлікту. І хто ж його, цікаво , розпалює? )

Вочевидь, що не Ісус, котрий сам себе і "Христом", наче, ніколи не називав, навіть зважаючи на тотальну фальсифікацію і старого і нового завітів.

Який вихід (якщо когось цікавить саме вихід, а не війна до повного знищення людства)? Та просто розвиватися і зростати, переростати з любов'ю всі проміжні суспільні інстанції, і виходити на власний, особистий шлях по вертикалі (з виконанням своєї місії, нехай і двірника , наприклад). І цей шлях обов'язково містить в собі пункт відповідальності за суспільство, за менших по розуму, які свою любов проявляють нехай і нижче рівнем, але до всього, що бачать. В тому числі і до капищ і церков...
1   ...   169   170   171   172   173   174   175   176   177   ...   206