Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
ігор мітров (1991)




Огляди

  1. стоїмо на безплідній землі
    стоїмо на безплідній землі
    ліхтарі без вогню
    пляшки без вина
    пальці без нігтів
    корінням назовні
    стоїмо

    майорить білий прапор
    завмерлого часу
    пожовкле повітря
    з'їдає нас
    зубами холодними
    кості гризе

    стягує одяг
    шкіру знімає
    жовте надвечір'я
    в обличчя плює

    (про що думають ліхтарі
    коли їм в обличчя
    летять камені?)

    струменить із очей
    вино осягнення
    п'ємо його ввечері
    вночі
    і
    удень
    п'ємо і п'ємо
    золото кіс
    попіл кіс
    на безплідній землі
    ліхтарі без облич
    білий місяця прапор
    ген-ген
    майорить
    неба коріння
    пнеться назовні

    пальці без нігтів
    хворі дерева

    (про що?)

    біжи уперед
    щоб зуби холодні
    тебе не дістали
    ховайся у часі
    ховайся в безплідній землі

    стань вином
    і всесвіт сп'яни
    стань богом
    і землю спини

    (летять)

    білий прапор обличчя
    стирчить із землі
    майорить
    видно здалеку

    тихо
    біло
    п'ємо
    зранку й надвечір

    люди порожні
    як ліхтар без вогню
    як пляшки без вина
    як вони

    а хіба

    роздратована ніч
    з'їла землю
    і час

    і людей
    із корінням назовні

    (камені)

    стоїмо
    стирчимо
    без вогню
    без вина

    (тихо
    біло)

    біжи

    2015

    ""

    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. узимку
    узимку ґрунт гріє руки
    в багатті неба
    узимку рот грає криком
    посеред поля

    сивіє серце
    посеред поля
    порослого снігом
    порослого тінню
    білою тінню
    пітьми

    невидимий крик
    посеред поля
    порослого димом
    багаття неба

    холодного сонця рот
    лякає промерзлий ґрунт
    сивого серця ритм
    збився
    зі шляху
    у хурт-
    онив/овин
    і

    2014

    ""

    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. таємниці
    прийшли рано вранці
    як травневі заморозки
    голого забрали
    забрали далеко й надовго
    катували жорстоко
    говорили на вухо секрети
    і вбивали щоб не видав
    питав
    навіщо розповідаєте
    якщо це секрети
    відповідали з реготом
    вбивати тебе подобається

    одного разу він утік невбитий
    із їхніми таємницями
    звичайно розповідати нікому не збирався
    а просто закинув удома за ліжко
    і заснув
    як прочитана книжка
    а з-за ліжка ще довго лунали
    шепотіння і крики
    аж допоки вітер
    віконницею не грюкнув
    і таємниці мишами
    по щілинах не розбіглися

    2014

    ""

    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --