Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Ляшкевич




Огляди

  1. Універсальна формула ВСЬОГО )
    Вочевидь, існує фундаментальний закон для енергії, всі інші прояви похідні на всіх енергетичних рівнях ))

    Інтегрування енергії в межах керування

    виглядає спрощено як Ен * К = Eп,
    де Ен - Енергія не проявлена (не модульована керуванням)
    К - керування Ен,
    Eп - Енергія проявлена, або ж керована

    -----------------------

    Вочевидь, можливість керування дається всім і вся, хто (що) досяг_ло відповідного рівня (енергетичного) розвитку "системи". Грубо кажучи - з "плоского" стало "об'ємним" (математика вже включилась).

    "Пріоритет керування" (переваги) тоді - суто за філософією цього питання (філософія є творцем і наповненням будь-якої строгої науки) - вирішується глибиною керування, Тобто, чим звище, з більш високого енергетичного рівня, почалося керування, тим пріоритетніше воно (тобто, є тлом за замовчуванням).
    Рівноважність і стійкість (не енерговитратність) цього тла потребує достатніх і необхідних умов. Це, вочевидь, вирішується "резонансно" і провадиться ( і описується) через явища "поля" і "простору" Фактично, вертикально структуроване поле можна порівнювати з "істиною" а "простір" ( в його енергетичній повноті) зі "свободою". А ось весь спектр керування - зі "свідомістю".

    ------------------------------------

    Про "вертикальну структурованість" варто говорити у всіх аспектах, але вони в кінці таки зводяться до головних дискретностей - "поля" і "простору", в яких відбуваються ті чи ті "конкретності". Та, передусім, нмсд, "вертикальна структурованість" - це сталі енергетичні рівні (як поверхи) , математично - додаткові виміри (фактично до безмежності) перебування і матерії, і просто енергії (що не обов'язково є матерією). Тобто, зі зростанням керованої енергетики "системи", змінюються і властивості , якості, параметри, уточнюються вимоги. Візуально це , нмсд, в тримірному просторі нагадує перевернуту вгору основою піраміду, точніше, безліч пірамід, вершинами яких є основна складова буття: "особа". Саме "особа" в бутті пов'язує між собою енергію і керування.
    Тобто, "вертикальна структурованість" - це природна картина енергетичного (керованого) розширення буття.
    Буття завжди активоване, якшо в "особи" щось деактивується, то вона втрачає рівень рівноважного і стійкого (енергетичного) перебування.
    Поле не є простором, а простір не є полем, хоча вони і є складовими Буття. Поле в простому баченні можна сприймати як поле (те, що між) двома зарядами, навколо одного заряду, тощо. Конструкція може ускладнюватися до безмежності - як "матрьошка", складаючись одна в одну. Аж до цілісного Безмежжя Буття в цілому. І це все, процес розкриває і Простір.Простір і саме Буття , звичайно, теж "вертикально структуровані" і тут помітна безмежна змінність законів "рівнів", натомість, "горизонтальна структурованість" - це безмежна сталість, закони одного "рівня". Якась така ніби логіка...
    Коли ми говоримо про "свідомість" - то, спрощуючи все і вся, в моделі нашого "я", завжди маємо два моменти - один "усвідомлення" чогось, і "свідомо" наше, так? Йдеться про "доступ до чогось" і отриманий вже "доступ". Це більше ніж знання, це можливість ""керування" чимсь-кимось. Знання вже як наслідок. В цілому "керування" - над енергіями, енергетиками. А інтегруючи всі "цеглинки буття" отримуємо вироблену в сукупності (колективно) "свідомість", і процес "усвідомлення" - дотичності до "свідомості".
    Можна уявити собі малюка, що доростає до вищих і вищих енергетичних полиць бібліотеки буття )



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?
    Що приховує в собі Біблія з найперших слів (Тори)?
    Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))

    Уривок із Захарія Сітчина

    "Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.

    Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?

    Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:

    "Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"

    що, зазвичай, перекладається як

    «На початку створив Бог небо і землю».

    Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?

    Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!

    Перший рядок виглядав би так:

    "Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"

    "Отець Початку створив Богів, небо і землю"

    З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - ​​яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
    ......................................................
    "Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:

    "Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"

    Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."



    Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".

    Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
    Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )

    "Божество 12-тої планети. Захарія Сітчин"

    Коментарі (50)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Юрко Вербицький, простий, небалакучий львів'янин з чесним поглядом
    Пам'ятатимемо і усміхатимемося тобі.

    Ми з Юрієм Вербицьким бачилися порівняно не часто. Принаймні, менше, аніж могли би зустрічатися майже родичі, думаючи, що перед нами попереду ще ціла вічність. Вистачало, в основному, того, що "крутилися" в близьких колах. Жодних розмов про політику - розмовляти чи піддаватися масовим уподобанням, це було не його. Просто - абсолютний потяг до альпінізму, до скромності у всьому, до максимальної і ненав'язливої чесності в стосунках. Абсолютно надійний, як друг, трохи нещасливий у коханні, абсолютний трудоголік, залюблений у сейсмологію ( це ж бо ледь не завжди - гори). Порівняно недавно всім колом - друзі і родина наполягли, аби він таки захистив наукову ступінь к.н.д. фізико-математичних наук. Це йому не надто було потрібно, але відмовляти у хороших справах Юрій не вмів, та й науковий досвід накопичений був чималий. Але ж гори, робота в інституті, але ж улюблений пес, це для нього було заняття на кожну мить... Тим не менше, що повинен був зробити - те і зробив. Так було завжди. Те саме з Євромайданом. Без слів, без тривалого роздумування, взявши відпустку за "свій рахунок", зібрався і поїхав. І що там було йому збиратися... До походних умов звиклий, до голоду, холоду, болю - теж. На важкий, порівняно нещодавній перелом (теж гори) ноги, майже не зважав. Казав, чим менше згадуватиму про ногу, тим швидше ввійде в норму...

    На Майдан, зазвичай, приходив уночі, аби бути там у найбільш важкий час...
    Звідти і забрав його Ігор Луценко, аби доправити в лікарню, на операцію...
    Далі їх викрав переодягнутий у Беркут російський спец.наз.
    Сподіваюся, Ігор Луценко багато ще розповість про ту, останню добу земного життя Юрія Вербицького. Побиті, вони ще перебували поруч певний час...
    Та Львів'ян російські службовці ненавидять особливо. І коли підійнявся галас щодо пропажі Ігоря Луценка, його, так і бути, відпустили. А Юрія - ні...
    Та Юрій і не збирався з ними затримуватися. Він завжди мав і має Свободу при собі.

    http://life.pravda.com.ua/person/2014/01/24/149674/

    У Львові ховають закатованого євромайданівця Вербицького

    life.pravda.com.ua
    У пятницю, 24-го січня, у Львові поховають Юрія Вербицького, кандидата наук, сейсмолога та активіста Євромайдану, якого було викрадено невідомимо та знайдено мертвим зі слідами катувань...



    Коментарі (18)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Поетичні баталії - чоловіки vs жінки

    Тема десята, містична
    Г. М.

    ***
    Ти заміжня, щаслива, і щодня
    все лине по найкращому із русел:
    улюблене, улюблені, і риси
    любові не тьмяніють! А душа
    вбирає знову й знову відчуття
    кохання іншого, немов зі світу,
    де тільки сниться нинішнє життя...




    Тема дев'ята, літературна
    Д. ПМ

    Не жінкам!

    Пиши лише рядки магічних слів,
    аж доки не потане туга днів -
    пиши себе собі собою, - не жінкам,
    бо їм це - як безодні фіміам,
    бо все в співмірності – і хто б хотів
    знести донизу з високості храм,
    купляючи так чи інакше крам.


    Тема восьма, ілюзорна
    Галантний Маньєрист

    Не всі жінки темні крижинки )

    Хай все менше жінок, за якими нутром тремчу,
    і бентежать діоптрії досвіду ті ще речі
    на поличках тонких і крилатих колись плечей,
    що й не хочеться далі, аніж за одеж парчу,
    тільки хмелю в крові, і з усохлого глузду течі, -
    знаю, глибше, у кожної, світиться Божий слід,
    і, буває, що в блиску Його ані попіл не чутно,
    ні лід.




    Тема сьома, релігійна
    Галантний Маньєрист

    VІІ. Тільки крізь вас

    Так сяє сідничок світильник у стрінгах,
    і небо в медових зринає стежинках!
    Ти яра і світла, ще поки, місцями,
    як жаль, що затьмариться все це роками.
    О юні тому нас і ваблять доріжки,
    що це чоловіку не просто там ніжки!
    І вище це значно за флірт і нестями -
    крізь ваше єство стаємо ми богами.

    2015




    Відповідь:
    Марґо Ґейко
    :(
    Кохання у вірності прагне жіноцтво.
    Без вірності брага життя буде оцтом.
    Але популярно стає між митцями,
    у мандри рушати чужими «місцями».
    Аж раптом додому - тому що з доріжки
    звернула дружина і ріжуться ріжки.
    У пошуки мужа пішла манівцями,
    і там заблукала сама - до нестями.

    .....................


    Тема шоста, містерійна

    Даймон Пеем

    VІ. Кольорові кульки

    Вони лиш вітряні барвисті кульки -
    зігріті спраглим чоловічим сонцем,
    злітають високо і звуться щастям.
    Та мить одна і вихолола кулька -
    стрибай, лети, тягнися чи стелися,
    лише б вона реалій не торкнулась,
    не спорожніла, видихнувши все! -
    таке колись задихано-прекрасне…



    Відповідь:
    Тетяна Роса
    : ))
    Вони лиш мильні райдужні бульки –
    творіння ніжної жіночої руки,
    що вміло заколочує піну.
    Та булька завжди думає про ціни
    своїх веселок, надуває щоки,
    бо самовпевнена нівроку.
    Тож бережи, аби не здулось диво,
    бо поки є – допоки і щаслива… : )))

    .....................


    Тема п'ята, фаталістична

    V.Дамська опінія

    Що чоловіче їм, зрештою, речення -
    раціо досвіду, зважене судження,
    дотик до подиху духу латентного,
    вічне питання бажання відчутного,
    тембру мелодія, ждана прелюдія,
    муки розлуки нового Овідія?..
    Чи, як завжди́, тільки словосполучення
    для перекручення "Цезаре-Фідія"... (




    Відповідь:
    Весняна Карамель

    Марно шукати посутнє в відсутньому,
    Попит на ринку складе пропозиція,
    Розмір спіднички - угоди довершення,
    Кожному привиду привід для зречення.
    Всяк чоловікові мантія мариться,
    Присуд невинності - ложе Офелії,
    Манять у нетрі спокусливі гірки
    То Клеопатри, то Скарлет О'Хари...
    ***
    Опінія дам - фаталізм Ніагари)

    .....................


    Тема четверта, сенсова

    ІV.Про всяк випадок ...
    Даймон Пеем

    Жінка - хоча і вінець безпорадності
    (зветься жіночою це таємницею) -
    гонором і темпераменту глицею
    звана із дріб’язку правити складнощі.
    І хай типові всі риси характеру,
    і у майбутнє не складно вдивлятися -
    щастя тому, хто перестрахуватися
    смугою зміг для спасенного чартеру.




    Відповідь:
    Ольга Бражник

    Так прикрашати чоло безпорадністю,
    щоб володіти його таємницями,
    щоб годувати борщем із яглицею,
    щоб не звертати уваги на складнощі,
    не проявляти упертість характеру,
    і потихенько у небо вдивлятися
    в прагненні м"яко на хмарці валятися
    й тицяти дулі пілотові чартеру.

    Відповідь:
    Весняна Карамель

    Не бездоганна й пелюстка трояндова -
    Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
    І не спасеться у косах розплетених
    Той, хто у список закоханих внесений.
    Па пелюсткове, у танці розбуджене,
    Скрипкою плаче, тілом розчулене.
    З нотного дріб'язку музики вервиця,
    Жінка з характером щастям обернеться.



    Тема третя, естетична

    ІІІ. "Краса його сивин" ...
    Даймон Пеем

    Його веде змагання із богами,
    Її - бажання упокорити його,
    Він – цінить затишок і хіть_нестями,
    Вона – круїзи і потрохи усього.
    .........................................................
    Вкладаючи бажання у бажання,
    які повинен здійснювати він,
    вона, насправді, - вічне запитання, -
    без нього, без Володаря причин
    (Ах відповідь, печаль його сивин...)




    Відповідь:
    Ольга Бражник

    І си́віє, бо марить все новими,
    В азарті не помітивши того,
    Що поки він спокутує провини -
    Вона, вже не шукаючи причини,
    У колісницю запрягла його.
    .........................................................
    І поки він "з богами на двобій" –
    Шестериком таких вже колісниця
    (як мінімум) підхоплена і мчиться,
    Вона лиш заправляє вміло в ній...
    (А він - то лівий задній пристяжний) :)

    .........................................................



    Тема друга, етична

    ІІ. "Її портрет у рамі золотій" ...
    Даймон Пеем

    Кожна із них – це вершина приємності,
    інше усе - чоловічі скаредності!
    І, взагалі, не вдавай надто мудрого,
    доки питання не знімеш посудного!
    І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
    тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
    А не узрів її царської сутності -
    Все, ти навіки у лоні осудності…




    Відповідь:
    Мрія Поета

    Кожен із них – Фудзіяма надійності,
    Міці, талантів, любові та вірності.
    Що їм той посуд?! на крилах корозія!
    Їжа посланців Олімпу – амброзія.
    Леви у любощах, в побуті – ангели,
    Годі й бажати і нікуди прагнути!
    Нам залишається знати, як Отче наш:
    В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.

    Відповідь:
    Любов Бенедишин

    Кожна із нас - надвершина Таємності!
    Щоб осягнути це - мало писемності.
    Жінку читати - не блок із новинами
    Переглядати очима невинними.
    Жінка - природна - у гніві і в милості.
    Легко - про сутність - в любові і ситості.
    Вбийте в собі царювати_охочого,
    Всі-бо ви родом із лона жіночого.

    .................................


    Тема перша, філософічна

    І. "Найвища Помічниця чоловікові? Аякже ж…"
    Даймон Пеем

    В найважливі́шому ми не справлялися?
    Але нівроку жилося - до шлюбощів,
    муки із жінкою більше, не радощів,
    досить було би і щиро кохатися,
    і з тим Призначенням - сам лиш і маєшся,
    ну ж бо яка у цім Поміч од ближньої?!
    "Дай", "забезпеч", "начаруй" - аж до нижньої…
    Марно ТАКОГО ребра ми позбулися...

    ..................................



    Відповідь:
    Гренуіль де Маре

    Найважливішого ви й не второпали
    (певно, наркоз попустив не одразу вас):
    Не «помічниця», як вчулося зопалу,
    «Се є цариця твоя» - було сказано!..

    Відповідь:
    Сін Семілья

    Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
    Як милувався духмяними косами.
    Першим коханням чи лютою карою,
    Радістю, примхою, липою, просом, - о
    Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
    Ребра, мій милий, рахують по осені.

    Відповідь:
    Мрія Поета

    З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
    Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
    Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
    Що ж ти на жінку киваєш ображено?
    Чом не спитаєш, які в неї враження
    Від носія і ребрового донора?
    Ноша твоя – не підстава для гонору.
    Буде для кого, знайдуться і ласощі...

    Відповідь:
    Ксенія Озерна

    о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
    весь у глазурі - шукав_то за здобою -
    здобиччю став, біля жінки - оздобою,
    скільки таких, як і ти, вже загублено
    будь ти хуаном, жуаном чи містером,
    жінка вправніше орудує міксером
    вмить і окрутить, і спінить, й зіб'є
    (в міру, та все ж уважай, бо це боляче),
    о, ще шепочеш про марність призначення???...
    ЖІНКА І МАТИ - "я" - й це лиш і знáчиме!

    Відповідь:
    Любов Бенедишин

    В найважливішому, певно б, справлялися.
    (Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
    Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
    З ким, перепрошую, ви би кохалися?
    Прагнете Свого, і дійсно Великого.
    (Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
    Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
    Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.

    ..................................

    А ще:Поединок поэтов: мужчины vs женщины.



    (Тут будуть, можливо, відповіді і нові теми)



    Коментарі (36)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Жінка в чоловічій поезії - це вгору або вниз, чи завжди наліво?
    Як писав один майстер:

    "Поэзия, должно быть, состоит
    в отсутствии отчетливой границы..."

    Так ось, здається мені, що для чоловіків жінки, принаймні осягнуті, вже отримують свої чіткі обриси-кордони.
    Себто, пишучи прекрасній Незнайомці - ти ще маєш справу з поезією, але щасливо пізнана жінка, - це вже, здебільшого, лише гра слів, яка передаватиме глибокі роздуми поета над вкритим осінніми димами майбутнім?




    Коментарі (38)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --