Що таке третя сила? І хто ми в її планах?

1 Про природу незримого протистояння.

Напевно чимало з нас чули, що ми, гомо сапієнси, займаємо дуже дивне місце на Землі. Ми користуємося всім, і майже нічого не даємо навзаєм. Природа, в основному, тільки страждає від нашої присутності і могла би прекрасно обійтися без нас. Але ми присутні. Навіщо ж ми тут?
Пропускаючи багато чого, знаходимо відповідь – аби творити. Що творити? А творіння – це виключно процес доброчинності. Творити подальший обсяг для живого буття. Всі людиноподібні особи («гомо сапієнси») звані сюди брати участь разом з Творцем в подальшому творінні буття у цьому обсязі.
Задля такого нам, кожному з нас, надані значно більші можливості, аніж у інших представників нашого світу – і це саме індивідуальні творчі можливості. В нас в руках і потужні, гострі особисті інструменти і всі ресурси планети. Але ці, наші, можливості мають і зворотну сторону.
Сліпий, п’яний, неосвічений хірург може, до прикладу, інструментами для оздоровлення заподіяти велику шкоду.
Ось саме цими можливостями, скерованими в протилежну від потрібного, сторону і активно нині користається третя сила.
Надавши нам сліпоту, глухоту, тупість, лінь, всі види залежностей, вона позбавляє нас і творчого скерування, і направляє наші інструменти на руйнацію, і не лише себе, а, в основному на плани Творця.
Для забезпечення свого захисту ми мали би, нарешті, таки усвідомлено і добровільно ввійти усім своїм «гомо» в явище «людини», набути повноцінну «людяність». Це ж небагато і так природно. Тільки через усвідомлену «людяність» ми здатні розвиватися далі, виконати саме свою місію. Не набуваючи її, людяність, ми ж гарантовано потрапляємо в пастку, під владу третьої сили.

То що таке третя сила, яку ми підхопили якраз перед Калі Югою всією "Сонячною системою"?

Перші дві сили – всередині нашого обсягу, нашого виміру буття, наших земних явищ - це поєднані в ціле протилежності нашого буття – темна і світла сторони-частини цілісностей всього тутешнього.
Третя ж сила – геть стороння. Це майже чиста чорнота. І ні - це не рептилоїди. Вона чужа обом тутешнім силам. Ворожа будь-якому гуманізму і індивідуальності. Вона провокує людство боротися з химерами, зі своїми природними складовими-частинами, зрештою, зі всім тутешнім (ми ж царі природи!). Саме вона нашими руками руйнує плани Творця.
А все ж так просто – усвідомити, не мораль, а свою «людяність», говорити мовою любові, відкрити в серці лінію Творця (по лівому краю серця)…

Але ж ні, він явно щось курить…

ІІ МАЙБУТНЄ

Нам, таким, які ми є нині, підготували щонайменше два варіанти - вбити самим себе технологічними способами, тому нам в руки зараз швидко дають безліч технологій, якими ми не вміємо правильно користуватися.
Але найпідліший другий варіант - Земля швидко рухається до більш високих енергетичних рівнів ( потрапляє в усе більш насичені поля) - нас консервуватимуть від нашого особистого розвитку, нас закриватимуть (небо, тощо) до пори, а потім завіси відкриються - і ми згоримо в новій енергетичні даності...

Все в наших руках вже сьогодні.

Як насправді ми будемо лікуватися від усіх хворіб!
Або квантове лікування від квантового ж і зараження.
Ми можемо вже самі і зараз це робити - особистим ментальним захистом, з допомогою серця.

А вченого вбили на тому тижні (





а також

Що сталося, коли в 13 віці н.е. остаточно відійшло попереднє "Християнство" і запанували т.з."Авраамічні релігії"?

Два паралельні потоки нового затоплення Калі Югою.

І пішла переробка і нав"язування з грубим насильством.
Ось так Ісус Спаситель стає Месією-Мешіахом, «Ізраїль» переміфологізується, і початкова «Тора» від Ра компілюється на "Тору" від Єгови, та й хіба тільки це? Звідси і такий туман навколо. Але і це тимчасово, Калі юга проминула, Світло щодня прибуває. "Золоте" вкраплення Ісуса СПАСИТЕЛЯ й інших, більш земних, сяє все виразніше.

1. Деякі дії з боку нової (авраамічної) форми "християнства" (13 вік н.е.)

"Про альбігойців і катарів" (нині у Франції)

"...Їм після 1234 року заборонили мати будь-які богословські книги на зрозумілих їм мовах. Ці книги вони зобов"язані були негайно принести до місцевого епіскопа і спалити як злочинні.
На (цю) релігію ( а їх в той час були й інші, але не панівні) стали дивитися так, як дивилися піддані Даріїв і Ксерксів на свого монарха, не відкриваючи рота, щоби не осоромити його своїм рабським словом.
(Новоявлених) католиків силою заганяли в храми кожної неділі. Вони зобов"язані були тричі на рік сповідатися і долучатися, недотримання цих умов давало привід звинуватити в "єресі". Зі служителя вівтаря зробили офіційного нишпорку. ЦЕ БУЛО ВИРІШЕНО (за "офіційними" церковними джерелами) тим же тулузьким собором 1229 року, який встановив ІНКВІЗИЦІЙНИЙ процес.
Прихідський священник мав у обов"язковому порядку доносити епіскопу щодо "приходжан", бо інакше його самого полишали сану і приходу.
Той "приходжанин", що не бував у храмі в неділю, платив ШТРАФ дванадцять денаріїв: половину церкві, половину своєму сеньйору...
Значно більш не охопною глузду (на перший погляд) були підозра в єресі на кожного католика, що мав у себе "Святе письмо", і передача його за це до СУДУ інквізиції..."

( Н.Осокін. "История альбигойцев и их времени ")

Невже було різне "Святе письмо"? Ось так, схоже, в цей час відбувалося перезахоплення "християнства"

І паралельно працювала темна каста фарисейських жерців над перезахопленням іншим - з ординськими ж царями в Парижі, тоді Лютеції Про це в наступній частині.

2. Євреї і греки.
Рав Реувен Пятигорський

"Тепер зрозуміло, чому, прийшовши до влади, цар Хізкіяу, син Ахаза, насамперед розпорядився виставити у кожного Будинку вчення озброєний загін, в прямому сенсі слова примушуючи місцевих жителів йти і вчитися. Поза сумнівом, Тору не може бути примушено вчити насильно. Але у Хізкіяу не було іншого виходу: люди забули, що таке навчання, вони цуралися синагог і ешив, вважаючи їх розсадниками зла. Так вчиняють з дитиною, який відмовляється спробувати нове блюдо, бо воно йому незнайоме: його обманом змушують пригубити одну ложку, після чого він сам з охотою попросить повну тарілку ...

Вже через кілька років "не можна було знайти в усьому Ізраїлі, від Дана до Беер-Шеви, жодної дитини, яка б не знала законів ритуальної чистоти". Ця фраза взята нами з Мідраша. Треба сказати, що закони ритуальної чистоти вважаються найважчими в навчанні. Але чому йдеться саме про них, хіба діти вчили тільки ці закони? Та тому, що ритуальна нечистота, у вигляді відвертого поклоніння чужоземним ідолам, ось що повністю захопило народ, відірваний від Тори. Язичництво - це і є духовна бруд.

Треба було відновити все, що було піддано поломці, перекрученню і нищенню в дні правління Ахаза. Тому його син, успадкувавши престол, не просто широко розкрив двері ешив - вони і до цього, в принципі, не зачинялися, але зміцнив народ в його бажанні вчити Тору.
"Просвіта" (грамотність і наука) перестала бути обов'язковою, а Тора (лише) - "факультативною". Повернулося пророцтво в ІЗРАЇЛЬ. Був виданий указ, щоб від Дану й аж до Беер-Шеви перевірили знання учнів. Шукали і не знайшли жодного, який би не знав всі закони чистоти.

Тактику Ахаза застосували греки. Вони знали, що мають справу з важким народом, якого сама Тора називає «Твердошиї". Він упертий, свавільний і неслухняний. Маючи з ним справу, не можна починати з заборон і обмежень [12]. Заборона призведе до протилежного результату. Народ швидше озброїться і піде різати окупантів, ніж вступить з ними діалог, граючи роль слухняного виконавця. Якщо хочеш завоювати прихильність єврея, поясни йому, що те, що ти пропонуєш, не просто йому корисно, але необхідно! Причому знай, що він просто так твої слова на віру не прийме, треба буде уточнити всі деталі, все продумати і передбачити. Греки і виявилися розумними людьми. Вони почали привчати до своєї культури через знайомство з філософією - не просто говорити: поміркуйте самі, наскільки наша філософія глибше і розумніші вашого іудаїзму, Ні - вони обрали більш скромний шлях: подивіться, що є на світі, окрім вашого іудаїзму. Тобто і це має місце бути! Ми не стверджуємо, що ваша Тора погана. Ми говоримо, що поряд з Торою є й інші принципи мудрого філософствування.

Про це написав мудрець Ран [13], коментуючи відомий уривок з Танаха (Йірмея 9): "Сказав Всевишній: за те, що залишили Мою Тору ... і йшли за своїм серцем ... порозпорошую Я їх між народами ..." Сказано: "залишили Мою Тору ". Не просто Тору, а "Тору, яку Я їм дав". Іншими словами, Тору не залишили, але стали займатися нею так, ніби вона дана не Всевишнім, а являє собою ще один вид мудрості, складеної людьми, в загальному ряду інших наук і знань, поширених серед інших народів.

Ось цей перехід - від Тори Творця до просто Тори - і був здійснений греками і їх Квіслінгом всередині Ізраїлю. Саме це ми маємо на увазі, коли вимовляємо в молитві: "І знялося царство Греції на Твій народ Ізраїль, щоб змусити його забути Твою Тору" Забути, що Тора належить Всевишньому!

Отже, мета поставлена ​​- звести Небесну Тору на рівень звичайного розуміння. Залишалося знайти ефективні засоби. Ось тоді і була зроблена греками спроба перешкодити нашому традиційному навчанню. Перетворити його за методом Ахаза в "систему освіти". Бо за століття свого існування ми звикли до одного правила: сумніви, питання і неприйняття по відношенню до заповідей Тори виникають у нас тільки тоді, коли ми (упаси Бог!) Закриваємо Талмуд. Це правило головним чином стосується законів, які називаються хукім, про них ми говорили вище. Щоб їх вивчити, треба "включити розум на повну потужність". Але щоб їх прийняти, роботи розуму недостатньо. Вони над-розумні, вони - в нашій вірі. Тому, коли прийшли греки, вони в першу чергу заборонили нам вчити саме хукім, заборонили виконувати їх, "щоб відвести юдеїв від законів Твоєї волі". .."

https://toldot.ru/blogs/pyatigorsky/pyat_59.html

* "Талмудисти", ті самі "книжники"

Вочевидь, існує фундаментальний закон для енергії, всі інші прояви похідні на всіх енергетичних рівнях ))

Інтегрування енергії в межах керування

виглядає спрощено як Ен * К = Eп,
де Ен - Енергія не проявлена (не модульована керуванням)
К - керування Ен,
Eп - Енергія проявлена, або ж керована

-----------------------

Вочевидь, можливість керування дається всім і вся, хто (що) досяг_ло відповідного рівня (енергетичного) розвитку "системи". Грубо кажучи - з "плоского" стало "об'ємним" (математика вже включилась).

"Пріоритет керування" (переваги) тоді - суто за філософією цього питання (філософія є творцем і наповненням будь-якої строгої науки) - вирішується глибиною керування, Тобто, чим звище, з більш високого енергетичного рівня, почалося керування, тим пріоритетніше воно (тобто, є тлом за замовчуванням).
Рівноважність і стійкість (не енерговитратність) цього тла потребує достатніх і необхідних умов. Це, вочевидь, вирішується "резонансно" і провадиться ( і описується) через явища "поля" і "простору" Фактично, вертикально структуроване поле можна порівнювати з "істиною" а "простір" ( в його енергетичній повноті) зі "свободою". А ось весь спектр керування - зі "свідомістю".

------------------------------------

Про "вертикальну структурованість" варто говорити у всіх аспектах, але вони в кінці таки зводяться до головних дискретностей - "поля" і "простору", в яких відбуваються ті чи ті "конкретності". Та, передусім, нмсд, "вертикальна структурованість" - це сталі енергетичні рівні (як поверхи) , математично - додаткові виміри (фактично до безмежності) перебування і матерії, і просто енергії (що не обов'язково є матерією). Тобто, зі зростанням керованої енергетики "системи", змінюються і властивості , якості, параметри, уточнюються вимоги. Візуально це , нмсд, в тримірному просторі нагадує перевернуту вгору основою піраміду, точніше, безліч пірамід, вершинами яких є основна складова буття: "особа". Саме "особа" в бутті пов'язує між собою енергію і керування.
Тобто, "вертикальна структурованість" - це природна картина енергетичного (керованого) розширення буття.
Буття завжди активоване, якшо в "особи" щось деактивується, то вона втрачає рівень рівноважного і стійкого (енергетичного) перебування.
Поле не є простором, а простір не є полем, хоча вони і є складовими Буття. Поле в простому баченні можна сприймати як поле (те, що між) двома зарядами, навколо одного заряду, тощо. Конструкція може ускладнюватися до безмежності - як "матрьошка", складаючись одна в одну. Аж до цілісного Безмежжя Буття в цілому. І це все, процес розкриває і Простір.Простір і саме Буття , звичайно, теж "вертикально структуровані" і тут помітна безмежна змінність законів "рівнів", натомість, "горизонтальна структурованість" - це безмежна сталість, закони одного "рівня". Якась така ніби логіка...
Коли ми говоримо про "свідомість" - то, спрощуючи все і вся, в моделі нашого "я", завжди маємо два моменти - один "усвідомлення" чогось, і "свідомо" наше, так? Йдеться про "доступ до чогось" і отриманий вже "доступ". Це більше ніж знання, це можливість ""керування" чимсь-кимось. Знання вже як наслідок. В цілому "керування" - над енергіями, енергетиками. А інтегруючи всі "цеглинки буття" отримуємо вироблену в сукупності (колективно) "свідомість", і процес "усвідомлення" - дотичності до "свідомості".
Можна уявити собі малюка, що доростає до вищих і вищих енергетичних полиць бібліотеки буття )

Що приховує в собі Біблія з найперших слів (Тори)?
Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))

Уривок із Захарія Сітчина

"Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.

Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?

Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:

"Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"

що, зазвичай, перекладається як

«На початку створив Бог небо і землю».

Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?

Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!

Перший рядок виглядав би так:

"Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"

"Отець Початку створив Богів, небо і землю"

З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - ​​яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
......................................................
"Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:

"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"

Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."

---

Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".

Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )

Пам'ятатимемо і усміхатимемося тобі.

Ми з Юрієм Вербицьким бачилися порівняно не часто. Принаймні, менше, аніж могли би зустрічатися майже родичі, думаючи, що перед нами попереду ще ціла вічність. Вистачало, в основному, того, що "крутилися" в близьких колах. Жодних розмов про політику - розмовляти чи піддаватися масовим уподобанням, це було не його. Просто - абсолютний потяг до альпінізму, до скромності у всьому, до максимальної і ненав'язливої чесності в стосунках. Абсолютно надійний, як друг, трохи нещасливий у коханні, абсолютний трудоголік, залюблений у сейсмологію ( це ж бо ледь не завжди - гори). Порівняно недавно всім колом - друзі і родина наполягли, аби він таки захистив наукову ступінь к.н.д. фізико-математичних наук. Це йому не надто було потрібно, але відмовляти у хороших справах Юрій не вмів, та й науковий досвід накопичений був чималий. Але ж гори, робота в інституті, але ж улюблений пес, це для нього було заняття на кожну мить... Тим не менше, що повинен був зробити - те і зробив. Так було завжди. Те саме з Євромайданом. Без слів, без тривалого роздумування, взявши відпустку за "свій рахунок", зібрався і поїхав. І що там було йому збиратися... До походних умов звиклий, до голоду, холоду, болю - теж. На важкий, порівняно нещодавній перелом (теж гори) ноги, майже не зважав. Казав, чим менше згадуватиму про ногу, тим швидше ввійде в норму...

На Майдан, зазвичай, приходив уночі, аби бути там у найбільш важкий час...
Звідти і забрав його Ігор Луценко, аби доправити в лікарню, на операцію...
Далі їх викрав переодягнутий у Беркут російський спец.наз.
Сподіваюся, Ігор Луценко багато ще розповість про ту, останню добу земного життя Юрія Вербицького. Побиті, вони ще перебували поруч певний час...
Та Львів'ян російські службовці ненавидять особливо. І коли підійнявся галас щодо пропажі Ігоря Луценка, його, так і бути, відпустили. А Юрія - ні...
Та Юрій і не збирався з ними затримуватися. Він завжди мав і має Свободу при собі.

http://life.pravda.com.ua/person/2014/01/24/149674/

У Львові ховають закатованого євромайданівця Вербицького

life.pravda.com.ua
У пятницю, 24-го січня, у Львові поховають Юрія Вербицького, кандидата наук, сейсмолога та активіста Євромайдану, якого було викрадено невідомимо та знайдено мертвим зі слідами катувань...

Як писав один майстер:

"Поэзия, должно быть, состоит
в отсутствии отчетливой границы..."

Так ось, здається мені, що для чоловіків жінки, принаймні осягнуті, вже отримують свої чіткі обриси-кордони.
Себто, пишучи прекрасній Незнайомці - ти ще маєш справу з поезією, але щасливо пізнана жінка, - це вже, здебільшого, лише гра слів, яка передаватиме глибокі роздуми поета над вкритим осінніми димами майбутнім?