Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олеся Бойко (1970)
Пишу про все,не можу не писати,бо небо шепче теми для віршів.....


Інфо
* Народний рейтинг 4.337 / 5.42
* Рейтинг "Майстерень": 3.603 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Переглядів сторінки автора: 14822
Дата реєстрації: 2015-08-23 23:02:46
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.05.06 23:07
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Просто - лікар

Найновіший твір
Меланхолія весни
Чути юний подих,то Весна крокує
Воскреса природа і життя вирує.
На лелечих крилах до рідної хати
Прилітає нині Веснонька багата.
Чепурить світлицю зеленим розмаєм
Сонечком ласкавим землю зігріває.
І оселя повна щебетом пташиним
Бо пернаті діти з Нею прилетіли.
Дерева-сирітки гілля в небо зводять
А Весна їм сукні розкішні лагодить.
Вже не будуть голі на вітрі стояти,
А немов панянки, зодягнуться в шати.
Не забула Весна про рани на тілі,
Бо на землі рідній знов ростуть могили.
Окропила землю сльозами - дощами,
Думала, як прийде, буде мир у Мами.
Та гудуть гармати, кров багряна ллється,
Вмирають солдати, ворог буйний б’ється.
Весна засмутилась, та все ж треба жити
За волю і правду Господа молити.
І взялась сердешна до роботи сміло,
Рястом, первоцвітом земленьку зігріла.
Сіяла, вливала срібними дощами,
Вірила в надії, що мир буде з нами.
І в небо здіймались молитви лелечі,
То Весна благала миру для малечі.
Заростуть руїни смарагдовим листом,
Заживе країна, стане небо чистим.
Лиш юні могили не розкажуть болю
На ангельських крилах прилетять з весною.
Хай, мов віск розтане, ця сумна година
Мир і правда стане жити на Вкраїні!.
05.03.17