Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Паучек (1962)
Такий солодкий вірш гіркий
І крає душу й напуває...
Шкода, але ніхто не знає
Навіщо він мені такий.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-04-24 09:39:16 ],
на сторінці поезії     "Світанкове"   Паучек Ольга

На Вашу високу довіру можу відповісти поки що інтернет-посиланнями:
http://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/3464-teoriya-virshuvannya-versifikatsiya-v-ukrajinskij-literaturi

https://vseosvita.ua/library/sistema-virsuvanna-silabo-tonicne-virsuvanna-virsovij-rozmir-fakultativne-zanatta-48511.html

Адреси досить довгі, але за ними відкривається мінімум початкової інформації, якого достатньо для того, щоби почати віршувати за наукою віршування, а не кому як пишеться :)

Не варто лякатися малознайомих назв віршових розмірів.
Досить запам'ятати або пригадати деякі з віршів, написаних поетами, які хоча би трішки зналися у версифікації. Потім визначити їхній віршовий розмір - щоби його відчувати, а не рахувати склади та стопи.
Наприклад, амфібрахій:
"Заходить до хати зоря-зоряниця,
І гомін стихає кругом,
А казка злітає, неначе Жар-птиця
Під тихим і синім вікном."

Приспів написано іншим розміром, і нічого дивного у цьому немає.

Вам, певно, знайома ця пісня діда Панаса (того самого, що якось розповів малятам останню зі своїх вечірніх історій, гадаючи, що після неї мікрофон був вимкнений).

І поки що на цьому все.
Було би егоїстично з мого боку розташовувати масиви навчальної інформації навіть з благородною метою.

Дякую за увагу,
Ю. С.
Коментатор Сергій Гупало, [ 2019-05-09 20:20:34 ],
на сторінці поезії     "Діти війни"   Паучек Ольга

1   2   3   4   5   6