•  Згадаймо Кобзаря

Десять років пролетіло вже, по сотні другій:
увійшла війна у силу, силиться наруга…

•  Марка Аврелія

Роби, що належить,
хай буде – що буде!

•  Вечірнє дякую

Вечірнє сонце, дякую за день,
за перший промінь із-за небосхилу

•  Безмежжя

Буває – втомлений, убитий,
забутий Богом і людьми,

•  Народження вічності

Ніч оксамитова погляд лохиновий
вперла у купу руїн.

•  Розрита могила (завершення)

Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,

•  Втрата ДНК

Віднині осінь вже не золота
і літо відтепер уже не тепле,

•  Іржава душа*

Полюбив я твій стан і голос,
за твій кожний боровся волос.

•  Якби ж, Тарасе

Якби ж ті знали павичі,
про що народ простий мовчить,

•  Так ніхто не кохав?

„Так ніхто не кохав!“ – говорив нам поет
у минулому тисячолітті.

•  Нуль без палички

Колись один художник-жартівник,
що потішатись над загалом звик,

•  Співцям „справжньої“ любові*

Тобі убогому судити про Любов,
коли душі нема, а в голові бедлам,

•  Чи варто шукати?*

Ні, ти не сон, не забуття,
не казки жахів лик туманний –

•  Час не лікує*

Час не лікує й ран не зашиває,
він просто накладає нам бинти.

•  Майже 150-й сонет Шекспіра

І де береться в тебе стільки сили,
щоб змореною владувати мною.

•  Майже 61-й сонет Шекспіра

Чия ж вина, що милий образ твій
до ранку не дає зімкнути очі,

•  Всупереч Пастернаку

Одних кохати – кара, хрест,
а ти і без ума прекрасна.

•  І вічний бій!

І вічний бій! Нам спокій лише сниться
крізь кров і пил…

•  Бережіть щастя*

Щастям, люди, щастям дорожіть!
Помічайте, мрійте, бережіть

•  Великi помирають на чужинi

Не стало і Євгена Євтушенка,
уже завершив шлях земний поет.

•  Я не Висоцький

День чарівний, на диво тепленько,
мабуть є у природи ресурс...

•  Тарасови запитання

Думи мої, думи мої – лихо мені з вами…
Ви приходите частенько уночі зі снами.

•  Відповідь нобелівському лауреату*

Отрутою просякло кожне слово,
вам давить груди невимовна лють.

•  Маяковському i його потомкам

Дивитись любиш, як вмирають діти?!.
То хто ти — кат, убивця чи упир?

•  Відповідь на „Лист“ І. Сєвєряніна

Я розумію відчай твій і гнів,
як хіть перед жіноцтвом хизуватись,

•  Відповiдь Йосі заБродському

Ми не забудемо Батурин і Полтаву,
та й Карла дорогим не називаєм.