Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ем Ер

Інфо
* Народний рейтинг 4.683 / 5.33
* Рейтинг "Майстерень": 4.712 / 5.39
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Переглядів сторінки автора: 11499
Дата реєстрації: 2016-12-15 14:56:17
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2019.03.25 22:07
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Осяйний
Осяйний! Розкажи, як вершини ведуть попід хмари, й як жити там?
Нас до бою життя повертає обличчям і ми воюємо.
Одинокість, мов кітка, що вічноголодна, лишає на пальцях шрам,
Коли її з рук годуємо.

На плечах моїх - примха давнішнього спомину - досі тепло цих рук.
У дощах розперезаних нам народилися перші скупі обійми.
І наснились тоді один одному, під колисковий стук
Розгалужень колійних.

Вже весна оббиває пороги, примушує сад цвісти.
Пробиваються паростки крокусів, наче листівка задавнена.
Ця весна, коліжанка невірна, рече мені мляве: прости,
За дане вам!

Я прощаю її, бо бентежить нежданий цей сонця зблиск,
Що у ньому і від пошрамованих пальців хочеться щиро радуватись!
Безперечно, із нашої дружби з нею варто шукати зиск
І щорічно прискладувати.

Це, як лінія фронту, як міць оборони, чи як вирішальний бій.
В міжсезоння я ближча до того, щоб здатися з білим крокусом.
Благо, - небо моє войовниче, а ти - осяйний,
Бо провесень.