Колись було село тепер лиш спомин ,
осів в гущавині чорнявий комин ,
і вулиці по лісу гриби збирають ,
а ягоди ,а ягоди у піжмурки грають .

Хати зачаровані де-не-де стоять ,
тини трухляві з часом на моху сплять ,
ніхто на гостину до ганку не йде ,
там скатертина з кульбаби цвіте .

Криниця порожня , нема подорожних ,
ні возом , ні пішки немає доріжки ,
є кілометри бездоріжжя кульгає ,
примара село на чудо чекає .

10.05.2015