Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Гористеп Іван Кирчей (1964)
Математик - дослідник, інколи в хвилини сингулярності душі, коли її дотичний вектор прямує в нескінченність-небуття, наснагу до зміни його напрямку знаходжу в поезії...


Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Переглядів сторінки автора: 1120
Дата реєстрації: 2017-04-20 16:06:12
Веб сторінка: http://iapmm.lviv.ua/12/files/st_files/kyrchei/kyrchei.html
Школа та стилі: Шевченко, Франко, Стус, ранній Рильський, Антонич, Л. Українка, Шекспір, Байрон, Єсенін, Ахматова, Гумільов, Костенко, Андрухович, Забужко
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.09.07 18:16
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
У мить, сповиту тайною злиття...
У мить, сповиту тайною злиття,
Коли із тілом тіло поєднались
І стали як одне, тоді ми сподівались
Що є це сенсом нашого життя.

Та мить розтаяла, як хіть в гарячий піт,
Що з тіл стікав не надто естетично.
Ми розійшлися легко і етично,
Ілюзії любові витрусивши квіт…

Єднали не поєднане – молитви й секс,
Кохання неземне і меркантильний побут,
Як той аскет, що мріяв про добробут
Й очима тупо гриз священний текст.

Шукали чистоти, а падали в болото.
Так вірили у щирість, знаходили лиш фальш.
Константу сталості життя в аморфний шарж
Виводить нам, життя мов позолота…

У світі, де спочатку було Слово,
Ідею втіливши через постійність змін,
Лиш Вічний Дух, спинивши душ гін,
В колоїді реальності ступить тверду основу.

І вкаже брід як далі долі йти,
Щоб не зігнити в морі нечистот,
Що пристрасті людські на хвилях всіх частот
Несуть у світ, бо звабні їх плоди.

Й крізь наст самотності, серця в ній загартувались,
Прийдемо до нового буття
У мить сповиту тайною злиття,
Коли душа з душею поєднались.

2011